Постанова

від 14.08.2024 по справі 910/17146/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/17146/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Огородніка К. М.- головуючого, Жукова С. В., Пєскова В. Г.

за участю секретаря судового засідання Ксензової Г. Є.

за участю розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Якабу Трейд" арбітражного керуючого Карасюка О. В. та представників: Товариства з обмеженою відповідальністю "Якабу Трейд" - Брижан А. С.; Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавництво "Букшеф" - Широноса Є. В.

розглянув у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Якабу Трейд"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.02.2024

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2024

у справі № 910/17146/23

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавництво "Букшеф"

та Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс Клієнт"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Якабу Трейд"

про відкриття провадження у справі про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст заявлених вимог та процесуальних дій

Товариство з обмеженою відповідальністю "Видавництво "Букшеф" (далі - ТОВ "Видавництво "Букшеф", Кредитор) звернулося до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Якабу Трейд" (далі - ТОВ "Якабу Трейд", Боржник) у зв`язку із наявною та непогашеною заборгованістю у загальній сумі 14 309 883,04 грн.

В обґрунтування заявлених вимог ТОВ "Видавництво "Букшеф" посилалось на невиконання Боржником своїх грошових зобов`язань перед Кредитором щодо оплати отриманого товару (друкованої продукції) за договорами поставки від 12.04.2021 №12/04 та №12/04-2 (далі - Договір поставки № 12/04 та Договір поставки № 12/04-2 відповідно).

Ухвалою від 20.11.2023 у справі № 910/17146/23 Господарський суд міста Києва прийняв заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство до розгляду та призначив підготовче засідання суду.

До підготовчого засідання до господарського суду надійшла також заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс Клієнт" (далі - ТОВ "Сервіс Клієнт") про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Якабу Трейд" у зв`язку із непогашеною заборгованістю у загальній сумі 3 997 037,27 грн.

Ухвалою від 25.12.2023 Господарський суд міста Києва приєднав заяву ТОВ "Сервіс Клієнт" про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Якабу Трейд" для одночасного розгляду із заявою ТОВ "Видавництво "Букшеф" до ТОВ "Якабу Трейд" у справі 910/17146/23; присвоїв об`єднаній справі № 910/17146/23.

Відтак предметом розгляду підготовчого засідання були заяви ТОВ "Видавництво "Букшеф" та ТОВ "Сервіс Клієнт" про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Якабу Трейд".

Водночас у відзиві на заяву Кредитора Боржник стверджував про відсутність підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство, посилаючись, серед іншого, на наявність між сторонами спору про право, існування можливих зв`язків ТОВ "Видавництво "Букшеф" із державою-агресором, а також походженням більшості продукції з країни-агресора та забороною її реалізації.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

14.02.2024 за результатом підготовчого засідання Господарський суд міста Києва постановив ухвалу, якою:

відкрив провадження у справі № 910/17146/23 про банкрутство ТОВ "Якабу Трейд" за заявою ТОВ "Видавництво "Букшеф";

визнав грошові вимоги Кредитора до Боржника в розмірі 13 098 170,48 грн;

призначив розгляд грошових вимог ТОВ "Сервіс Клієнт" до Боржника в розмірі 3 997 037,27 грн у попередньому судовому засіданні;

ввів мораторій на задоволення вимог кредиторів та процедуру розпорядження майном Боржника;

призначив розпорядником майна Боржника арбітражного керуючого Карасюка О. В.;

вирішив інші процедурні питання.

Ухвала суду мотивована обґрунтованістю та доведеністю грошових вимог Кредитора, а відтак наявністю підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство Боржника в порядку статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ).

Відсутність спору про право, як підстави для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство згідно частини шостої статті 39 КУзПБ, суд мотивував тим, що позов про визнання недійсним Договору (на підставі якого ґрунтуються вимоги Кредитора) Боржник подав після звернення ТОВ "Видавництво "Букшеф" із заявою про ініціювання процедури банкрутства.

Здійснивши відповідний запит до Служби безпеки України (далі - СБУ), місцевий господарський суд відхилив доводи Боржника щодо наявності можливих зв`язків Кредитора із державою-агресором як такі, що матеріалами справи не підтверджуються.

Крім того, аргументи Боржника про неможливість реалізації поставленої продукції за Договором у зв`язку з тим, що предметом поставки були книги, які видані російською мовою та/або які мають походження з держави-агресора, суд першої інстанції визнав необґрунтованими, оскільки наказ Державного комітету телебачення і радіомовлення України № 94 "Про припинення видачі та зупинення дії дозволів на ввезення видавничої продукції з території держави-агресора" виданий 06.03.2022 (далі - Наказ Держкомтелерадіо № 94), тобто після поставки товару за Договором поставки № 12/04.

Дійшовши висновку про наявність підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство Боржника за заявою ТОВ "Видавництво "Букшеф" (яка була поданою раніше), місцевий господарський суд, з урахуванням викладених у постанові Верховного Суду від 06.07.2022 у справі № 913/288/21 висновків, вирішив за необхідне грошові вимоги ТОВ "Сервіс Клієнт" до Боржника, що містяться в приєднаній заяві про відкриття провадження у справі про банкрутство, призначити до розгляду в попередньому засіданні.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою від 15.04.2024 Північний апеляційний господарський суд залишив апеляційну скаргу Боржника без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.02.2024р. по справі № 910/17146/23 - без змін.

Суд апеляційної інстанції визнав правомірним відкриття місцевим господарським судом провадження у справі про банкрутство Боржника, погодившись з висновками як про обґрунтованість грошових вимог Кредитора, так і про відсутність спору про право чи інших підстав для відмови у відкритті провадження у такій справі.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

Боржник подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.02.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2024 у цій справі № 910/17146/23, просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у відкритті провадження у справі про банкрутство ТОВ "Якабу Трейд".

Касаційну скаргу Боржник мотивує підставою касаційного оскарження, визначеною пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), через застосування судами попередніх інстанцій норм права без урахування висновків Верховного Суду щодо їх застосування у подібних правовідносинах, а саме:

- щодо застосування положень частини шостої статті 39 КУзПБ у вирішенні питання наявності спору про право (постанови Верховного Суду від 13.08.2020 у справі № 910/4658/20, від 15.10.2020 у справі № 922/1174/20, від 16.09.2020 у справі № 911/593/20, від 25.11.2020 у справі № 910/5799/20, від 24.09.2020 у справі № 916/3619/19, від 18.02.2021 у справі № 904/3251/20, від 13.12.2022 у справі № 910/862/22);

- щодо застосування норм пункту 1-6 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ (постанова Верховного Суду від 03.10.2023 у справі №913/101/23).

Обґрунтовуючи незаконність оскаржуваних судових рішень, скаржник стверджує також про порушення судами норм процесуального права через неналежне з`ясування та врахування таких обставин:

(1) Боржник неодноразово наголошував на наявності між заявниками та Боржником спорів про право, що вирішуються у порядку позовного провадження, а саме у справах: № 910/17365/23 за позовом ТОВ "Якабу Трейд" до ТОВ "Видавництво "Букшеф" про визнання недійсним Договору поставки№ 12/04; №910/18358/23 за позовом ТОВ "Якабу Трейд" до Приватного підприємства "Рідна мова" (далі - ПП "Рідна мова"), третя особа ТОВ "Сервіс Клієнт", про визнання недійсним Договору відступлення права вимоги № 8/2 від 16.08.2022, укладеного між ПП "Рідна мова" та ТОВ "Сервіс Клієнт"; № 910/10489/22 (в частині розгляду питання про розстрочення виконання судового рішення ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.12.2023 - строком на три місяці до 23.02.2024);

(2) існування спору відносно укладеності Договору поставки № 12/04 (відсутність доказів щодо узгодження сторонами усіх істотних умов цього Договору);

(3) щодо недоведеності факту поставки Продукції, виникнення/ настання строку оплати за таку Продукцію, та, як наслідок, - недоведеності ТОВ "Видавництво "Букшеф" безспірності заборгованості (86 видаткових накладних із 136-ти підписані фізичними особами, які не є уповноваженими особами ТОВ "Якабу Трейд"); акт звірки не може вважатися доказом в підтвердження наявності заборгованості Боржника, її розміру, визнання Боржником такої заборгованості тощо, оскільки директор Боржника не мав повноважень відносно підписання означеного документу (з огляду на розмір зазначеної в Акті заборгованості - понад 12 млн грн);

(4) наявними у справі доказами підтверджено, що Продукція за Договором поставки № 12/04 є російськомовною, частково має походження з території держави-агресора. При цьому законодавчо встановлена заборона на розповсюдження видавничої продукції, що стосується держави агресора, зумовила неможливість задоволення вимог ТОВ "Видавництво "Букшеф", що є самостійною підставою для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство за заявою кредитора згідно імперативних приписів пункту 1-6 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

ТОВ "Видавництво "Букшеф" подало відзив, у якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення з викладених у відзиві підстав, оскаржувані судові рішення - залишити без змін.

За змістом наведених у відзиві доводів ТОВ "Видавництво "Букшеф" стверджує, що всі наведені скаржником постанови чітко декларують, що лише звернення боржника до суду із позовом (предметом якого є оспорення боржником обставин, на яких ґрунтуються вимоги кредитора) до подання кредитором заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство беззаперечно свідчить про наявність спору про право у розумінні положень частини шостої статті 39 КузПБ. Натомість, у цій справі суди встановили звернення Боржником із позовом про визнання недійсним Договору поставки після ініціювання кредитором справи про банкрутство. У цьому зв`язку ТОВ "Видавництво "Букшеф" доводить, що обґрунтування касаційної скарги зводиться до незгоди з встановленими судами попередніх інстанцій обставинами та до спонукання Верховного Суду здійснити переоцінку доказів, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

Касаційне провадження. Розгляд клопотань

19.04.2024 до касаційного суду надійшла касаційна скарга ТОВ "Якабу Трейд".

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.04.2024 для розгляду касаційної скарги у справі №910/17146/23 визначено склад колегії суддів: Огороднік К. М. - головуючий, Картере В. І., Жуков С. В.

У зв`язку з перебуванням у відпустці судді Картере В. І. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи визначено склад колегії суддів: Огороднік К.М. - головуючий, Жуков С.В., Пєсков В.Г., що підтверджується витягом з протоколу від 06.05.2024.

Ухвалою від 07.05.2024 Верховний Суд, серед іншого, відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Якабу Трейд" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.02.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2024 у справі № 910/17146/23, призначив її до розгляду на 05.06.2024 о 11:15 год.

Ухвалами від 05.06.2024, 10.07.2024 та 31.07.2024 Верховний Суд оголошував перерву у судовому засіданні у справі № 910/17146/23 з розгляду касаційної скарги, востаннє до 14.08.2024 о 09:50 год.

У той же час 31.07.2024 до Верховного Суду від ТОВ "Якабу Трейд" (Боржник) та ТОВ "Видавництво "Букшеф" (ініціюючий кредитор) надійшли заяви про затвердження мирової угоди, у яких заявники просили затвердити таку угоду між ними, провадження у справі № 910/17146/23 припинити, а прийняті у цій справі ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.02.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2024 визнати нечинними.

У судовому засіданні 14.08.2024 взяли участь розпорядник майна Боржника, представники ТОВ "Якабу Трейд" та ТОВ "Видавництво "Букшеф", які підтримали клопотання про затвердження мирової угоди, а також надали пояснення по суті вимог та доводів касаційної скарги.

Розгляд клопотань

Як зазначено вище, ТОВ "Якабу Трейд" та ТОВ "Видавництво "Букшеф" до початку розгляду касаційної скарги по суті подали до Верховного Суду заяви про затвердження мирової угоди, які були підтримані представниками заявників у судовому засіданні.

Розглянувши вказані заяви, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для їх задоволення з огляду на таке.

Згідно частини першої статті 192 ГПК України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов`язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, якщо мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб.

Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу (частина друга статті 192 ГПК України).

Пунктом 7 частини першої статті 231 ГПК України визначено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо сторони уклали мирову угоду і вона затверджена судом.

Поряд з цим відповідно до частини шостої статті 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство).

Закон про банкрутство встановлював спеціальні умови і процедуру укладення мирової угоди у справі про банкрутство, суб`єктів, до компетенції яких належить прийняття рішення про укладення такої угоди та її підписання, інші особливості цієї процедури банкрутства, а також вказував на затвердження господарським судом мирової угоди як підставу припинення провадження у справі про банкрутство (статті 16, 36-40 Закону про банкрутство).

Втім, з 21.10.2019 введено в дію КУзПБ, з огляду на приписи пункту 4 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" якого законодавцем за темпоральним принципом (принцип дії закону у часі) визначено пряму дію норм КУзПБ та їх застосування при розгляді справ про банкрутство незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, за винятком справ, які на день введення в дію цього Кодексу 21.10.2019 перебувають на стадії санації.

У зв`язку із введенням в дію КУзПБ та з урахуванням пункту 4 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" цього Кодексу, втратив чинність Закон про банкрутство.

Як убачається з сукупного аналізу положень КУзПБ та пояснювальної записки до проекту цього акту, законодавець у цьому Кодексів прагнув об`єднати мирову угоду та санацію в єдину процедуру, виходячи з подібності правових механізмів відновлення платоспроможності боржника, отже включив правові інструменти, притаманні мировій угоді за Законом про банкрутство (відстрочка, розстрочка та прощення (списання) кредиторами боргів боржника), до положень КУзПБ, що регламентують процедуру санації.

Відтак, Верховний Суд зауважує, що виключення мирової угоди з переліку судових процедур, які застосовуються щодо боржника згідно зі статтею 6 КУзПБ, не може бути безумовною та достатньою підставою для застосування приписів статей 192, 193, пункту 7 частини першої статті 231 ГПК України при затвердженні судом мирової угоди у справі про банкрутство на стадії розпорядження майном, позаяк ці норми процесуального закону регламентують укладення мирової угоди між сторонами спору (позивачем і відповідачем) у справі позовного провадження без урахування особливостей процедур банкрутства, визначених спеціальним законом (аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 10.09.2020 у справі № Б13/115-12).

Колегія суддів акцентує, що мирова угода в позовному провадженні є способом урегулювання спору між двома сторонами спору, у той час як у справах про банкрутство правовідносини сторін характеризуються множинністю інтересів різних учасників справи і саме тому законодавцем передбачено особливі механізми врегулювання таких правовідносин у різних процедурах банкрутства, а в окремих випадках заборонено застосування певних механізмів позовного провадження щодо окремих процедур банкрутства.

Порівняльний аналіз положень Закону про банкрутство, яким до введення в дію КУзПБ регламентувалося укладення мирової угоди, як окремої судової процедури у справі про банкрутство, та процесуальних приписів статей 46, 192 ГПК України щодо затвердження судом мирової угоди між сторонами спору (позивачем і відповідачем) дає підстави для висновку про нетотожність, як правової природи мирової угоди у позовному провадженні та інституту мирової угоди у справі про банкрутство, так і змісту правовідносин, у яких ці інститути реалізовано.

Відносини неплатоспроможності, які виникають з моменту порушення справи про банкрутство - це врегульовані законодавцем правовідносини щодо формування грошових вимог кредиторів до боржника, визначення їх черговості, призначення арбітражного керуючого на виконання певних повноважень у справах про банкрутство, введення щодо боржника передбаченої законодавством про банкрутство процедури (розпорядження майном, санації чи ліквідації), виявлення активів боржника, їх реалізації та справедливого розподілу грошових коштів, отриманих внаслідок продажу активів боржника.

Такі відносини не є інструментом вирішення окремого спору між боржником та його кредитором, а повинні забезпечити колективний механізм захисту інтересів різних кредиторів (конкурсних, заставних, поточних), інших учасників провадження у справі про банкрутство та справедливий розподіл активів боржника поміж цими кредиторами, справедливі умови реалізації майна боржника з метою пропорційного захисту майнових інтересів боржника та кредиторів.

Отже, можливість застосування механізмів урегулювання спору, характерних для позовного провадження, яким вирішується спір між позивачем та відповідачем, зокрема, укладення в межах однієї з процедур банкрутства мирової угоди за нормами ГПК України, повинні визначатися судами, виходячи з особливостей відповідної судової процедури у справі про банкрутство та оцінюватися крізь призму, як окремих норм спеціального закону так і загальних засад інституту банкрутства, закріплених у КУзПБ (подібний за змістом висновок наведено у постанові Верховного суду від 09.07.2020 у справі № 910/26972/14).

При цьому КУзПБ, як і чинний до його прийняття Закон про банкрутство, слід застосовувати як спеціальний законодавчий акт, приписи якого мають пріоритет перед загальними нормами щодо регламентування порядку відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

Провадження у справі, що розглядається, перебуває на стадії (у процедурі) розпорядження майном Боржника.

Таким чином, на етапі розгляду наданої на затвердження мирової угоди щодо боржника застосовуються особливості провадження у процедурі розпорядження майном, визначені КУзПБ.

Частиною 14 статті 39 КУзПБ визначено, що з моменту відкриття провадження у справі, серед іншого, пред`явлення конкурсними та забезпеченими кредиторами вимог до боржника та їх задоволення можуть здійснюватися лише у порядку, передбаченому цим Кодексом, та в межах провадження у справі.

Відповідно до абзацу першого статті 45 КУзПБ конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Заява кредитора з грошовими вимогами до боржника при подачі її до суду повинна бути оплачена судовим збором, розмір якого визначений у положеннях статті 4 Закону України "Про судовий збір".

У підпункті 10 пункту 2 частини другої статті 4 цього Закону визначено, що ставка судового збору за подання до господарського суду заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство становить 2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Верховний Суд враховує, що у цій справі, окрім ініціюючого кредитора ТОВ "Видавництво "Букшеф", з грошовими вимогами до Боржника звернулись також ряд інших конкурсних кредиторів (ТОВ "Сервіс Клієнт", ТОВ "Якабу", ТОВ "Якабу Піблішинг", ТОВ "Алло", ТОВ "Якабу Рітейл"), які за подання до господарського суду відповідних заяв були вимушені сплатити судовий збір у визначеному законом порядку та розмірі.

Водночас витрати кредитора на сплату судового збору належать до витрат, пов`язаних з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді, та підлягають включенню до реєстру вимог боржника відповідно до вимог статті 64 КУзПБ.

Однак, у випадку закриття провадження у справі про банкрутство у зв`язку із затвердженням господарським судом на стадій розпорядження майном мирової угоди, укладеної лише між боржником та ініціюючим кредитором, майнові права інших кредиторів (щодо відшкодування судових витрат), які на час укладення такої угоди уже сплатили судовий збір за подання до господарського суду заяви з грошовими вимогами до боржника, будуть порушені.

Відповідно до пункту 1 частини п`ятої статті 192 ГПК України суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди і продовжує судовий розгляд, якщо умови мирової угоди суперечать закону або порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є невиконуваними.

Ураховуючи наведені вище мотиви та обставини цієї справи, заяви ТОВ "Якабу Трейд" та ТОВ "Видавництво "Букшеф" про затвердження мирової угоди задоволенню не підлягають, у зв`язку з чим Верховний Суд дійшов висновку про продовження розгляду касаційної скарги по суті.

Установлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи

12.04.2021 ТОВ "Видавництво "Букшеф" (продавець) та ТОВ "Якабу Трейд" (покупець) уклали Договір поставки № 12/04 та Договір поставки №12/04-2.

За умовами Договору поставки №12/04-2:

- продавець зобов`язався передавати у власність покупця друковану продукцію, а покупець приймати та оплачувати таку продукцію (пункт 1.1 Договору);

- продукція поставляється покупцеві окремими партіями відповідно до замовлень покупця, які визначають строк, місце поставки, асортимент (назву, автора, серію), кількість продукція. Замовлення надається електронною поштою або по факсу. Прийняття замовлення підтверджується продавцем (пункт 1.2 Договору);

- моментом поставки продукції вважається фактична передача продукції та підписання уповноваженими представниками сторін видаткових накладних (пункт 2.4 Договору);

- при передачі продукції видаткові накладні оформляються в двох примірниках (пункт 3.1 Договору);

- перехід права власності на продукцію та ризик випадкової загибелі продукції відбувається в момент фактичної передачі продукції покупцю та підписання сторонами видаткових накладних (пункт 4.1 Договору);

- відпускна ціна одиниці продукції та загальна вартість продукції зазначається сторонами у відповідній видатковій накладній, що є невід`ємною частиною цього договору. Ціна договору складається з суми вартості окремих партій продукції, що поставляються відповідно до умов договору (пункт 5.1 Договору);

- оплата здійснюється раз на тиждень, сумарно за всі реалізовані покупцем товари протягом звітного (попереднього) тижня (пункт 5.2 Договору);

- оплата здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця, і днем здійснення платежу та днем виконання платіжного зобов`язання покупцем є день, в який сума, що підлягає оплаті, надійде на поточний рахунок продавця (пункт 5.3 Договору);

- щоквартально не пізніше 20-го числа першого місяця наступного кварталу продавець готує акт звірки взаєморозрахунків та направляє його покупцю, який протягом одного тижня, за відсутності зауважень, підписує його та направляє продавцю. Форма акту передбачена додатковим № 1 до Договору (пункт 5.4 Договору);

- у випадку порушення строків оплати партії продукції (п. 5.2) покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення (пункт 8.2 Договору);

- у випадку, якщо покупець прострочив строк оплати партії продукції (п. 5.2) більше ніж на 10 днів, продавець має право вимагати від покупця сплати на свою користь штрафу в розмірі 10% від суми заборгованості (пункт 8.3 Договору);

- всі повідомлення надсилаються сторонами за вказаними в договорі реквізитами. Повідомлення вважаються надісланими належним чином, якщо вони відправлені рекомендованим листом або телеграфом, вручені кур`єром під розписку, або надіслані електронною поштою, факсимільним зв`язком з обов`язковим зворотнім повідомленням про одержання (пункт 15.1 Договору).

Суди встановили, що оскільки ТОВ "Якабу Трейд" оплату поставленого товару своєчасно та в повному обсязі не здійснило, ТОВ "Видавництво "Букшеф" зверталося з відповідним позовом до суду.

Господарський суд міста Києва рішенням від 27.02.2023, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.06.2023 у справі 910/10489/22, задовольнив частково позов ТОВ "Видавництво "Букшеф" та стягнув на його користь з ТОВ "Якабу Трейд" 1 307 982,28 грн боргу, 238 536,04 грн пені, 145 550,52 грн штрафу, 204 611,84 грн інфляційних втрат, 28 450,21 грн судового збору; в іншій частині позову - відмовив.

Як установлено в рішенні Господарського суду міста Києва від 27.02.2023 у справі 910/10489/22, борг ТОВ "Якабу Трейд" становить 1 307 982,28 грн, складовими якого є: борг за реалізовану продукцію за період з 14.02.2022 по 20.02.2022 (звіт надіслано 22.02.2022) у розмірі 968 505,39 грн (1 116 028,77 грн - 145 291,28 грн - 2 232,1 грн); борг за реалізовану продукцію за період з 21.02.2022 по 27.02.2022 (звіт надіслано 26.04.2022) у розмірі 247 443,26 грн; борг за реалізовану продукцію за період з 28.02.2022 по 06.03.2022 (звіт надіслано 07.02.2022) у розмірі 17 197,64 грн; борг за реалізовану продукцію за період з 12.09.2022 по 18.09.2022 (звіт надіслано 19.09.2022) у розмірі 74 835,99 грн.

26.07.2023 на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 27.02.2023 у справі № 910/10489/22 видано наказ.

28.07.2023 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Татарченком В. Г. (далі - Приватний виконавець) відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1 із примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 26.07.2023 №910/10489/22.

Ухвалою від 11.12.2023 Господарський суд міста Києва відмовив ТОВ "Якабу Трейд" у задоволенні заяви про визнання наказу Господарського суду міста Києва від 26.07.2023 таким, що не підлягає виконанню.

Іншою ухвалою від 11.12.2023 Господарський суд міста Києва задовольнив частково заяву ТОВ "Якабу Трейд" про розстрочення виконання рішення суду; розстрочив на 3 (три) місяці виконання рішення Господарського суду міста Києва від 27.02.2023 у справі № 910/10489/22 в частині стягнення 915 379,78 грн, стягнувши до 23.12.2023 - 305 126,56 грн, до 23.01.2024 - 305 126,61 грн, до 23.02.2024 - 305 126,61 грн.

При цьому з ухвали Господарського суду міста Києва від 11.12.2023 у справі №910/10489/22 вбачається, що Приватний виконавець в період з 31.07.2023 по 15.11.2023 списав з рахунків боржника 1 202 264,19 грн.

З урахуванням наведеного та норм 331 ГПК України суди встановили, що грошові вимоги ТОВ "Видавництво "Букшеф" в розмірі 1 211 712,56 грн ґрунтуються на рішенні Господарського суду міста Києва від 27.02.2023 у справі № 910/10489/22, виконання якого в частині залишку боргу в розмірі 915 379,78 грн розстрочено на три місяці до 23.02.2024.

Відтак, станом на дату розгляду у підготовчому засіданні заяви ТОВ "Видавництво "Букшеф" судом першої інстанції, строк оплати заборгованості за Договором поставки № 12/04-2, підтвердженої рішенням Господарського суду міста Києва від 27.02.2023 у справі № 910/10489/22, не настав.

У цьому зв`язку судами попередніх інстанцій прийнято до уваги, що ТОВ "Якабу Трейд" зверталося до Приватного виконавця з пропозицією звернути стягнення на наявне майно в рахунок погашення боргу перед ТОВ "Видавництво "Букшеф" за Договором поставки. Відповідна пропозиція щодо звернення стягнення на наявне майно боржника також викладена у відзиві на заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство. Проте, оскільки стягнуті на підставі рішення Господарського суду міста Києва від 27.02.2023 у справі № 910/10489/22 грошові кошти з ТОВ "Якабу Трейд" не входять до складу грошових вимог ТОВ "Видавництво "Букшеф", які підлягають визнанню, судами відповідні обставини щодо звернення стягнення на наявне майно боржника не досліджувались.

Поряд із цим суди з`ясували, що інший Договір поставки № 12/04 укладено на умовах відстрочки 60 (шістдесят) календарних днів від дати поставки кожної окремої партії товару.

12.08.2022 ТОВ "Якабу Трейд" через сервіс електронного документообігу "Вчасно" підписало акт звірки взаєморозрахунків станом на 31.07.2022, за яким заборгованість перед ТОВ "Видавництво "Букшеф" становить 12 484 766,25 грн.

19.08.2022 ТОВ "Якабу Трейд" повернуло частину товару на суму 1 812 216,79 грн.

22.08.2022 ТОВ "Видавництво "Букшеф" звернулося до ТОВ "Якабу Трейд" з претензією на суму 10 672 549,46 грн, однак заборгованість боржник не погасив.

З викладеного судами попередніх інстанцій установлено, що ТОВ "Якабу Трейд" не сплатило за поставлений ТОВ "Видавництво "Букшеф" товар за Договором поставки № 12/04, у зв`язку з чим за Боржником утворилась заборгованість (з урахуванням повернення частини товару) на суму 10 672 549,46 грн.

Судами враховано, що акт звірки взаєморозрахунків від 31.07.2022 може вважатися доказом у підтвердження наявності заборгованості, оскільки до матеріалів заяви надані первинні документи на підтвердження факту поставки товару, а саме видаткові накладні.

Також судами прийнято до уваги, що на підтвердження реальності здійсненої операції з поставки товару Боржнику за спірними видатковими накладним ТОВ "Видавництво "Букшеф" надало до матеріалів справи зареєстровані в установленому законом порядку податкові накладні.

Відповідно до пункту 8.3 Договору поставки № 12/04 якщо покупець прострочив строк оплати партії продукції більше ніж на 10 днів, продавець має право вимагати від покупця сплати на свою користь штрафу в розмірі 10 % від суми заборгованості.

За арифметичним перерахунком судів, ініціюючим кредитором (ТОВ "Видавництво "Букшеф") правильно нараховані інфляційні втрати в сумі 971 522,70 грн, 3% річних у сумі 386 843,37 грн та штраф у розмірі 10% у сумі 1 067 254,95 грн.

Таким чином, судами попередніх інстанцій установлено, що наявність у ТОВ "Якабу Трейд" заборгованості перед ТОВ "Видавництво "Букшеф" за Договором поставки № 12/04 підтверджується належними доказами та становить 10 672 549,46 грн - основний борг, 971 522,70 грн - інфляційні втрати, 386 843,37 грн - 3 % річних, 1 067 254,95 грн - штраф у розмірі 10%.

Щодо тверджень Боржника про наявність між сторонами спору про право через оскарження в судовому порядку дійсності Договору поставки № 12/04, суди з`ясували, що відповідна позовна заява до ТОВ "Видавництво "Букшеф" (про визнання цього Договору недійсним) подана Боржником до суду 13.11.2023, тобто вже після звернення кредитором 06.11.2023 із заявою про ініціювання процедури банкрутства ТОВ "Якабу Трейд".

Щодо доводів Боржника про необхідність урахування можливих зв`язків ТОВ "Видавництво "Букшеф" із державою-агресором суди з`ясували таке.

Ухвалою від 17.01.2024 Господарський суд міста Києва звернувся до СБУ із проханням надати в строк до 09.02.2024 (включно) відомості щодо результатів розгляду звернення народного депутата України Лозинського Р. М. №222д9/15-2024/1544 від 03.01.2024 до СБУ стосовно перевірки даних про зв`язок, у тому числі, ТОВ "Видавництво "Букшеф" із державою-агресором.

У відповіді від 01.02.2024 СБУ повідомила, що вказане Депутатське звернення розглянуто та проінформовано, що з огляду на наявність реальних та потенційних загроз національній безпеці України Указом Президента України №726/2022 від 19.10.2022 на підставі інформації, наданої СБУ, застосовано спеціальні обмежувальні економічні заходи (санкції) до низки юридичних та фізичних осіб представників видавничої галузі, які за наявними даними співпрацювали з державою-агресором зокрема: ПП "Видавництво "Махаон", ГПТ "Видавництво "Махаон-Україна", ПП "Рідна мова", ТОВ "Аттікус", ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .. Натомість, документально підтверджені дані щодо можливих зв`язків ТОВ "Видавництво "Букшеф" із державою-агресором на день опрацювання депутатського звернення відсутні.

З наведеного суди встановили, що доводи ТОВ "Якабу Трейд" щодо наявності можливих зв`язків ТОВ "Видавництво "Букшеф" із державою-агресором матеріалами справи не підтверджуються.

Щодо зауважень ТОВ "Якабу Трейд" на неможливість реалізації поставленої продукції за Договором поставки №12/04, зокрема, за видатковими накладними №1927 від 11.02.2022, № 1957 від 14.02.2022, №2233 від 17.02.2022, №339 від 13.01.2022, №434 від 14.01.2022, №444 від 14.01.2022, №986 від 25.01.2022 (оскільки предметом поставки були книги видані російською мовою та/або що мають походження з держави-агресора), суди попередніх інстанцій з`ясували, що з вказаних видаткових накладних вбачається спірна поставка товару до 22.02.2022, тоді як Наказ Держкомтелерадіо № 94 виданий 06.03.2022, тобто після поставки товару за Договором поставки №12/04.

Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду

Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи в межах підстав оскарження та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд дійшов таких висновків.

Предметом судового розгляду є питання наявності/відсутності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Якабу Трейд" за заявою ТОВ "Видавництво "Букшеф".

Відповідно до частини першої статті 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.

Згідно статті 1 КУзПБ для цілей цього Кодексу терміни вживаються в такому значенні:

неплатоспроможність - це неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом;

грошове зобов`язання (борг) - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.

За частиною другою статті 8 КУзПБ право на звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство мають боржник, кредитор.

Частиною першою, третьою статті 34 КУзПБ унормовано, що заява про відкриття провадження у справі про банкрутство подається, серед інших, кредитором у письмовій формі та повинна містити, зокрема: виклад обставин, що є підставою для звернення до суду; перелік документів, що додаються до заяви; відомості про розмір вимог кредитора до боржника із зазначенням окремо розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає сплаті.

Обов`язком ініціюючого кредитора є надання суду достатніх належних доказів існування непогашеного грошового зобов`язання боржника перед кредитором з метою виключення у майбутньому розумних сумнівів інших кредиторів боржника в обґрунтованості відкриття провадження у справі про банкрутство (постанова Верховного Суду від 18.02.2021 у справі №904/3251/20).

Наявність боргу при ініціюванні справи про банкрутство підтверджується доказами у відповідному обсязі, виходячи з правової природи правовідносин між боржником та кредитором.

Заявлені у справі про банкрутство грошові вимоги до боржника можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (висновок Верховного Суду у постанові від 20.06.2019 у справі № 915/535/17).

Порядок відкриття провадження у справі про банкрутство регламентований статтею 39 КУзПБ, згідно частини першої якої перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом. Неявка у підготовче засідання сторін та представника державного органу з питань банкрутства, а також відсутність відзиву боржника не перешкоджають проведенню засідання.

У підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, вирішує інші питання, пов`язані з розглядом справи (частина друга статті 39 КУзПБ).

Якщо провадження у справі відкривається за заявою кредитора, господарський суд перевіряє можливість боржника виконати майнові зобов`язання, строк яких настав. Боржник може надати підтвердження спроможності виконати свої зобов`язання та погасити заборгованість (частина третя статті 39 КУзПБ).

За результатами розгляду заяви про відкриття провадження у справі та відзиву боржника господарський суд постановляє ухвалу про: відкриття провадження у справі; відмову у відкритті провадження у справі (частина п`ята статті 39 КУзПБ).

Господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо: вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження; вимоги кредитора (кредиторів) задоволені боржником у повному обсязі до підготовчого засідання суду (частина шоста статті 39 КУзПБ).

Системний аналіз статей 1, 8, 34, 39 КУзПБ свідчить, що правовими підставами для відкриття провадження у справі про банкрутство є: наявність грошового зобов`язання боржника перед кредитором, строк виконання якого сплив на дату звернення кредитора до суду; відсутність між кредитором та боржником спору про право стосовно заявлених вимог; не задоволення боржником у повному обсязі вимог ініціюючого кредитора до підготовчого засідання суду.

Отже, основним завданням підготовчого засідання господарського суду у розгляді заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство є: перевірка обґрунтованості вимог заявника (заявників) на предмет відповідності таких вимог поняттю "грошового зобов`язання" боржника перед ініціюючим кредитором; встановлення наявності/відсутності спору про право; встановлення обставин задоволення таких вимог до проведення підготовчого засідання у справі (висновки Верховного Суду у постанові від 13.08.2020 у справі № 910/4658/20).

Колегія суддів керується й іншими усталеними висновками Верховного Суду щодо застосування положень статті 39 КУзПБ, що полягають у такому.

З огляду на важливі правові наслідки відкриття провадження у справі про банкрутство, які, крім заявника та боржника, стосуються невизначеного кола осіб - потенційних кредиторів боржника, ухваленню відповідного рішення суду має передувати системний аналіз обставин, пов`язаних із правовідносинами, з посиланням на які заявник обґрунтовує свої вимоги до боржника на підставі поданих доказів. Лише після з`ясування та перевірки таких обставин суд може встановити обґрунтованість вимог кредитора до боржника, а також наявність чи відсутність спору про право у цих правовідносинах, як передумови для відкриття провадження у справі (висновок Верховного Суду у постанові від 16.02.2021 у справі № 911/2042/20).

Законодавство не містить переліку будь-яких критеріїв для висновку про існування спору про право, тому в кожному конкретному випадку в залежності від змісту правовідносин суд повинен оцінити форму вираження відповідної незгоди учасників провадження на предмет існування спору (висновок Верховного Суду у постанові від 15.10.2020 у справі № 922/1174/20).

Відсутність спору про право, в розрізі процедури банкрутства, полягає у відсутності неоднозначності у частині вирішення питань щодо сторін зобов`язання, суті (предмету) зобов`язання, підстави виникнення зобов`язання, суми зобов`язання та структури заборгованості, а також строку виконання зобов`язання тощо (висновок Верховного Суду у постанові від 13.08.2020 у справі № 910/4658/20).

Заперечення боржника щодо вимог заявника у вигляді позову, предметом якого є оспорення боржником обставин, на яких ґрунтуються вимоги кредитора, який подано до суду до подання заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство беззаперечно свідчить про наявність спору про право, у розумінні положень частини шостої статті 39 КУзПБ (висновок Верховного Суду у постанові від 16.09.2020 у справі № 911/593/20).

Тобто, задля уникнення зловживання боржником своїми правами і створення спору заради спору, спрямованого на ухилення від відкриття провадження у справі про банкрутство, необхідною умовою оспорення в судовому порядку вимог ініціюючого кредитора є те, що таке оспорення має відбуватись до подання заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство (висновок Верховного Суду у постанові від 10.11.2021 у справі №916/1101/21).

Водночас правова категорія "спору про право", яку з`ясовує суд у підготовчому засіданні перед відкриттям провадження у справі про банкрутство, може бути виражена як в процесуальній формі, про що свідчать судові акти, так і матеріально-правовій формі, що підтверджується юридичними фактами, які дозволяють зробити обґрунтований висновок про наявність суперечностей (розбіжностей) у складі вимог кредитора, а відтак відсутності можливості, на цій стадії судового провадження, встановити дійсний стан суб`єктивного права кредитора та кореспондуючого йому суб`єктивного обов`язку боржника (висновок Верховного Суду у постанові від 16.02.2021 у справі № 911/2042/20).

З огляду на викладене, колегія суддів враховує сталу та послідовну практику Верховного Суду щодо правозастосування статті 39 КУзПБ, згідно якої встановлення відсутності спору про право щодо вимог ініціюючого кредитора є обов`язковою умовою для відкриття провадження у справі про банкрутство боржника.

При цьому наявність спору про право, згідно наведених вище правових висновків Верховного Суду, може бути виражена у двох формах:

(1) процесуальній (наявності позову, який поданий до ініціювання кредитором справи про банкрутство та предметом якого є оспорення боржником обставин, на яких ґрунтуються вимоги цього кредитора);

(2) матеріально-правовій (відсутність можливості встановити дійсний стан суб`єктивного права кредитора та кореспондуючого йому суб`єктивного обов`язку боржника).

З матеріалів цієї справи судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ "Видавництво "Букшеф" ініціювало питання відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Якабу Трейд" з підстав невиконання Боржником своїх грошових зобов`язань з оплати отриманого товару за Договором поставки №12/04 та Договором поставки № 12/04-2, у зв`язку з чим виникла заборгованість (за твердженням заявника) у загальній сумі 14 309 883,04 грн.

Однак, суди з`ясували, що грошові вимоги ТОВ "Видавництво "Букшеф" в розмірі 1 211 712,56 грн (заборгованість за Договором поставки № 12/04-2) ґрунтуються на рішенні Господарського суду міста Києва від 27.02.2023 у справі №910/10489/22, виконання якого в частині залишку боргу в розмірі 915 379,78 грн розстрочено на три місяці до 23.02.2024.

У цьому зв`язку суди попередніх інстанцій вірно констатували, що на дату розгляду у підготовчому засіданні 14.02.2024 заяви ініціюючого кредитора, строк оплати вказаної вище заборгованості за Договором поставки №12/04-2 не настав.

Водночас судами з`ясовано наявність простроченої заборгованості за Договором поставки №12/04, яка загалом становить 13 098 170,48 грн, з яких: 10 672 549,46 грн - основний борг, 971 522,70 грн - інфляційні втрати, 386 843,37 грн - 3 % річних, 1 067 254,95 грн - штрафні санкції.

Також суди з`ясували, що на підтвердження цих грошових зобов`язань ініціюючим кредитором подано акт звірки взаєморозрахунків від 31.07.2022, видаткові накладні та зареєстровані в установленому законом порядку податкові накладні.

Задовольняючи заяву ТОВ "Видавництво "Букшеф" про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Якабу Трейд", суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний господарський суд, виходив з того, що наявний борг Боржника перед заявником є доказово підтвердженим та на дату підготовчого засідання не погашеним, що є достатніми підставами для відкриття провадження у справі про банкрутство у порядку вимог статті 39 КУзПБ.

При цьому суди встановили, що подання до суду відповідної позовної заяви (справа № 910/17365/23) щодо оспорювання дійсності Договору поставки № 12/04 здійснено Боржником 13.11.2023, тобто вже після звернення ТОВ "Видавництво "Букшеф" 06.11.2023 із заявою про ініціювання процедури банкрутства Боржника.

Ураховуючи наведене, Верховний Суд вважає обґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій про те, що звернення Боржником до суду із позовом про визнання недійсним Договору поставки № 12/04 (на підставі якого ґрунтуються частина заявлених грошових вимог кредитора) після ініціювання цієї справи про банкрутство, не можуть слугувати підставою для висновку про наявність спору про право, вираженого у процесуальній формі.

Тому, доводи скаржника в цій частині вбачаються безпідставними, як і його посилання на спір у справі № 910/18358/23 (оспорення ТОВ "Якабу Трейд" дійсності Договору відступлення права вимоги № 8/2 щодо передачі ТОВ "Сервіс Клієнт" до ПП "Рідна мова" права вимоги до Боржника), оскільки грошові вимоги ТОВ "Сервіс Клієнт" не були предметом розгляду у підготовчому засіданні. У цьому ж контексті необґрунтованим вбачається й посилання скаржника на спір у справі №910/10489/22 (в частині розгляду питання про розстрочення виконання судового рішення ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.12.2023 - строком на три місяці до 23.02.2024), адже вимоги за Договором поставки № 12/04-2, підтверджені рішенням Господарського суду міста Києва від 27.02.2023 у справі №910/10489/22, були відхилені господарським судом у цій справі та не були підставою відкриття провадження у справі про банкрутство.

Разом з тим, Верховний Суд бере до уваги, що судами попередніх інстанцій належним чином не досліджено наявності спору про право саме у матеріально-правовій формі.

Так, з матеріалів справи вбачається, що Боржник у відзиві на заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство, зокрема, доводив, що Договір поставки №12/04 є неукладеним, оскільки сторони не досягли згоди з усіх істотних його умов ("на момент укладення спірного договору сторони не визначили і конкретні асортимент, кількість, ціну товару та строки поставки, а також в Договорі відсутні положення про якість продукції, що поставляється"(а.с.216, т.с. 4)).

Втім, Верховним Судом з`ясовано, що судами першої та апеляційної інстанцій не надано належної правової оцінки наведеному факту, як і не відображено в оскаржуваних судових рішеннях умов Договору поставки №12/04, прострочена заборгованість за яким (грошові вимоги) була визнана обґрунтованою та слугувала підставою відкриття провадження у цій справі про банкрутство ТОВ "Якабу Трейд". У свою чергу, обмежившись дослідженням умов Договору поставки №12/04-2 (грошові вимоги на підставі якого були відхилені), суди попередніх інстанцій не з`ясували дійсних умов саме Договору поставки №12/04 задля підтвердження/спростування доводів Боржника про неукладеність цього Договору через не досягнення сторонами згоди з усіх істотних його умов.

Таким чином, зміст оскаржуваних судових рішень свідчить, що місцевий господарський суд, як і суд апеляційної інстанції, умови Договору поставки №12/04 на предмет неукладеності цього правочину не досліджував, належну оцінку та аналіз наданих кредитором доказів (що стосуються зазначеного Договору) в порядку статті 86 ГПК України не здійснив.

У зв`язку з цим, через неналежне з`ясування наявності/відсутності спору про право саме у матеріально-правовій формі Верховний Суд вважає передчасними висновки попередніх судових інстанцій щодо наявності підстав для відкриття провадження у цій справі про банкрутство ТОВ "Якабу Трейд".

Принагідно колегія суддів враховує, що впродовж всього розгляду справи (за змістом наведених доводів у відзиві на заяву та в апеляційній скарзі) Боржник також стверджував про те, що Продукція за Договором поставки №12/04 є російськомовною, частково має походження з території держави-агресора, тоді як законодавчо встановлена (внаслідок збройної агресії проти України) заборона на розповсюдження видавничої продукції, що стосується держави агресора, і зумовила не задоволення вимог ТОВ "Видавництво "Букшеф" (що є самостійною підставою для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство за заявою кредитора згідно імперативних приписів пункту 1-6 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ).

Верховний Суд бере до уваги, що у своїх висновках суди попередніх інстанцій спростували зазначені доводи Боржника тим, що наказ Держкомтелерадіо №94 виданий 06.03.2022, тобто після поставки товару за Договором поставки № 12/04.

Однак, суди помилково залишили поза увагою той факт, що у спірних правовідносинах ключове значення має законодавча заборона розповсюдження товару - видавничої продукції з території держави-агресора, а не припинення видачі чи зупинення дії дозволів на ввезення такої продукції.

Так, Боржник зазначав, що 23.06.2023 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо встановлення обмежень на ввезення та розповсюдження видавничої продукції, що стосується держави-агресора, Республіки Білорусь, тимчасово окупованої території України".

Колегія суддів акцентує, що наведеним Законом статтю 28-1 Закону України "Про видавничу справу" викладено в новій редакції, за змістом якої, зокрема, забороняється як ввезення на митну територію України видавничої продукції, що має походження або виготовлена та/або випущена у світ, та/або ввозиться з території держави-агресора, так і розповсюдження такої продукції.

Зазначене свідчить, що суди попередніх інстанцій не надали належної правової оцінки доводам Боржника про те, що законодавча заборона саме розповсюдження видавничої продукції з території держави-агресора, поставленої за Договором поставки №12/04, унеможливила задоволення вимог ТОВ "Видавництво "Букшеф" як ініціюючого кредитора (що є самостійною підставою для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство згідно приписів пункту 1-6 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ).

У контексті наведеного Верховний Суд зауважує, що особливі підстави для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство боржника - юридичної особи передбачені у розділі "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ, який було доповнено пунктом 1-6 згідно із Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань провадження та застосування процедур банкрутства у період дії воєнного стану" №3249-IX від 13.07.2023, що набрав чинності з 29.07.2023.

Цим пунктом, зокрема, установлено, що тимчасово, під час дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, а також протягом шести місяців після його припинення чи скасування господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі про банкрутство за заявою кредитора, якщо боржник до проведення підготовчого засідання доведе господарському суду, що вимоги кредитора (кредиторів) не задоволені внаслідок збройної агресії проти України, у тому числі через перебування єдиного майнового комплексу боржника на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованих територій.

Отже, у вирішенні питання про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника пріоритетним (порівняно з питанням щодо обґрунтованості заявлених кредитором грошових вимог до боржника та визначення їх розміру) є дотримання законодавчих обмежень/заборон на відкриття провадження у справі про банкрутство боржника, які є чинними на дату розгляду та вирішення судом відповідного питання (аналогічний правовий висновок, про неврахування якого стверджує скаржник, міститься у постанові Верховного Суду від 03.10.2023 у справі № 913/101/23).

Всупереч наведеному, суди попередніх інстанцій не надали належної правової оцінки доводам Боржника про наявність самостійної підстави для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство у порядку вимог пункту 1-6 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ з огляду на те, що введена внаслідок збройної агресії проти України законодавча заборона щодо розповсюдження видавничої продукції з території держави-агресора, поставленої за Договором поставки №12/04, унеможливила задоволення вимог ТОВ "Видавництво "Букшеф" як ініціюючого кредитора.

При цьому вбачається необхідним й дослідження господарськими судами та надання правової оцінки наявності/відсутності причинно-наслідкового зв`язку між збройною агресією російської федерації проти України та прийняттям відповідних правових актів, якими встановлено заборону щодо розповсюдження видавничої продукції з території держави-агресора, з одного боку, та неможливістю задоволення грошових вимог ТОВ "Видавництво "Букшеф", які виникли на підставі Договору поставки №12/04, з іншого.

З огляду на обмеження, визначені статтею 300 ГПК України, Верховний Суд позбавлений можливості самостійно усунути допущені судами попередніх інстанцій процесуальні порушення та встановити вказані обставини, оскільки оцінка доказів та достовірне з`ясування усіх фактичних обставин виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, передбачених вказаною статтею процесуального закону.

Водночас без належного дослідження наведених вище обставин висновки судів про наявність підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Якабу Трейд" є передчасними та необґрунтованими.

Дійшовши цього висновку, колегія суддів погоджується з доводами скаржника аналогічного змісту.

Відповідно до статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Ухвалені у цій справі судові рішення таким вимогам не відповідають, оскільки судами попередніх інстанцій допущено неповне з`ясування фактичних обставин.

Виявлені процесуальні порушення не можуть бути усунуті Верховним Судом самостійно в силу меж розгляду справи судом касаційної інстанції, встановлених статтею 300 ГПК України.

З урахуванням наведеного вище, колегія суддів вважає частково обґрунтованими підстави касаційного оскарження та погоджується з тими доводами скаржника, які відповідають висновкам суду, наведеним у мотивувальній частині цієї постанови.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Зважаючи на допущені судами порушення норм процесуального права щодо неповного дослідження зазначених вище обставин та доказів у справі, а також враховуючи обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, Верховний Суд дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваних судових рішень з направленням матеріалів цієї справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді справи місцевому господарському суду необхідно належним чином встановити обставини щодо наявності/відсутності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство Боржника.

Розподіл судових витрат

Оскільки за результатами касаційного перегляду судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції, то розподіл судових витрат Верховний Суд не здійснює.

Керуючись статтями 192, 240, 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ :

1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавництво "Букшеф" про затвердження мирової угоди відмовити.

2. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Якабу Трейд" задовольнити частково.

3. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.02.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2024 у справі №910/17146/23 скасувати.

4. Справу № 910/17146/23 передати на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя К. М. Огороднік

Судді С. В. Жуков

В. Г. Пєсков