Постанова

від 20.08.2024 по справі 910/1925/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/1925/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Багай Н. О.,

секретар судового засідання - Лелюх Є. П.,

за участю представників:

позивача - Прилєпова О. А. (адвокат),

відповідача - не з`явилися,

розглянув касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"

на рішення Господарського суду міста Києва від 11.04.2023 (суддя Сівакова В. В.) та постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.08.2023 (судді: Коробенко Г. П. - головуючий, Кравчук Г. А., Козир Т. П.) у справі

за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрелектро Збут"

про стягнення 15 104 882,81 грн.

Короткий зміст і підстави позовних вимог

1. У лютому 2023 року до Господарського суду міста Києва звернулося Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрелектро Збут" 15 104 882,81 грн.

2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що на підставі укладеного між сторонами договору про врегулювання небалансів електричної енергії від 23.03.2021 № 2008-01024, позивач надав відповідачу послуги з врегулювання небалансів електричної енергії на загальну суму 13 890 196,75 грн за січень 2022 року, що підтверджується актом № ВН/22/01-2008 купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів. Відповідач здійснив часткову оплату послуг на суму 2 986 305,72 грн. У зв`язку з тим, що відповідач не виконав своїх зобов`язань за договором у повному обсязі, позивач звернувся до суду про стягнення з відповідача 15 104 882,81 грн, з яких 10 903 891,03 грн основного боргу, 2 725 972,76 грн інфляційних втрат, 321 088,72 грн 3% річних, 390 657,93 грн пені та 763 272,37 грн штрафу.

Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій

3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.04.2023, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.08.2023, позов задоволено частково: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрелектро Збут" на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" 10 903 891,03 грн основного боргу, 2 723 630,97 грн інфляційних втрат, 319 947,05 грн 3% річних; в іншій частині в позові відмовлено повністю.

4. Судові рішення мотивовано тим, що відповідач в порушення взятих на себе зобов`язань за договором вартість електричної енергії для врегулювання небалансів у визначений строк не виконав, в зв`язку з чим виникла заборгованість перед позивачем, яка становить 10 903 891,03 грн. З урахуванням вимог пункту 16 постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332, яка є чинною та обов`язковою для суб`єктів спірних правовідносин, суд відмовив у стягненні з відповідача пені, нарахованої під час дії воєнного стану в Україні. Крім того, суд відмовив у стягненні штрафу з підстав того, що штраф, нарахований позивачем відповідно до статті 231 Господарського кодексу України (далі - ГК України), є видом відповідальності за порушення зобов`язань з передачі товарів, виконання робіт та надання послуг, а не за порушення виконання грошового зобов`язання (оплата вартості електричної енергії для врегулювання небалансів), тому до спірних правовідносин не може бути застосований.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. У касаційній скарзі Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду в частині відмовлених позовних вимог про стягнення 390 657,93 грн пені та 763 272,37 грн штрафу, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги у відповідній частині задовольнити у повному обсязі.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

6. На обґрунтовування наявності підстави для касаційного оскарження згідно з положеннями пункту 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) скаржник посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування частини 4 статті 231 ГПК України в контексті можливості нарахування пені за порушення з боку сторони, відповідальної за баланс, строку оплати за договором врегулювання небалансів за умови відсутності підписаного сторонами акта купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів.

При цьому скаржник наголошує на тому, що оскаржуваними рішеннями судів попередніх інстанцій встановлено, що відповідач порушив умови договору та не сплатив своєчасно основну суму боргу, зазначену у виставленому рахунку, водночас, посилаючись на відсутність підписаного сторонами акта купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів, суди попередніх інстанцій зробили висновок про відсутність підстав для нарахування пені відповідно до пункту 4.2 договору, з яким Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" категорично не погоджується.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

7. Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрелектро Збут" своїм правом на подання відзиву на касаційну скаргу не скористалося.

Розгляд справи Верховним Судом

8. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.11.2023 (судді: Вронська Г. О. - головуюча, Кондратова І. Д., Студенець В. І.) відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 11.04.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.08.2023 у справі № 910/1925/23 та призначено касаційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 05.12.2023.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.12.2023 зупинено касаційне провадження у справі № 910/1925/23 за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 11.04.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.08.2023 до закінчення перегляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в касаційному порядку судових рішень у справі № 911/1359/22 та оприлюднення в установленому законом порядку повного тексту судового рішення, ухваленого за результатами такого розгляду.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.06.2024 поновлено касаційне провадження у справі № 910/1925/23 за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 11.04.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.08.2023 та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 09.07.2024.

У зв`язку з відпусткою судді Вронської Г. О. для догляду за дитиною, яка потребує домашнього догляду, розпорядженням заступника керівника Апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 26.06.2024 № 32.2-01/1222 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.06.2024 у справі № 910/1925/23 визначено колегію суддів у складі: Чумак Ю. Я. - головуючий, Дроботова Т. Б., Багай Н. О.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.07.2024 (судді: Чумак Ю. Я. - головуючий, Дроботова Т. Б., Багай Н. О.) прийнято до розгляду касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 11.04.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.08.2023 у справі № 910/1925/23 та призначено розгляд справи у судовому засіданні на 20.08.2024.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

9. 22.03.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрелектро Збут" надало Приватному акціонерному товариству "Національна енергетична компанія "Укренерго" письмову згоду на приєднання до договору про врегулювання небалансів електричної енергії з дати акцептування цієї заяви.

10. Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" у повідомленні від 23.03.2021 № 01/11264 сповістило Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрелектро Збут" про приєднання останнього до умов договору про врегулювання небалансів електричної енергії та долучено до реєстру учасників ринку (ідентифікатор договору - № 2008-01024, дата акцептування - 23.03.2021). У зазначеному повідомленні також зазначено, що договір є публічним, укладається сторонами з урахуванням статті 634 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та розміщений на офіційному сайті Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго".

Отже, позивач приєднав відповідача до умов договору про врегулювання небалансів електричної енергії та долучив до реєстру учасників ринку (ідентифікатор договору - № 2008-01024, дата акцептування - 23.03.2021).

11. За умовами договору:

- сторона, що приєднується, набуває статусу учасника ринку та здійснює свою діяльність у якості СВБ (сторона, відповідальна за баланс) (пункт 1.2);

- цей договір набирає чинності з дати реєстрації ОСП СВБ відповідно до її заяви-приєднання до цього договору і є чинним до 31 грудня включно року, у якому була надана заява-приєднання (пункт 9.1);

- якщо жодна зі сторін не звернулася до іншої сторони у строк не менше ніж за 1 місяць до закінчення терміну дії цього договору з ініціативою щодо його розірвання, то цей договір вважається продовженим на наступний календарний рік на тих же умовах (пункт 9.2).

12. Сторони не подали доказів в підтвердження виявлення однією із сторін про небажання продовжувати договірні правовідносини, а отже, договір є продовженим та наразі чинним.

13. Згідно з пунктом 1.3 договору СВБ врегульовує небаланси електричної енергії, що склалися в результаті діяльності її балансуючої групи на ринку електричної енергії, або передає свою відповідальність за небаланси електричної енергії іншій СВБ шляхом входження до балансуючої групи.

14. Відповідно до пункту 1.4 договору ОСП врегульовує небаланси електричної енергії з СВБ у порядку, визначеному Законом України "Про ринок електричної енергії" та Правилами ринку, затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 307.

15. Пунктом 1.5 договору передбачено, що врегулюванням небалансів електричної енергії є вчинення СВБ правочинів щодо купівлі-продажу електричної енергії та оплати платежів відповідно до Правил ринку.

16. Згідно з пунктом 2.1 договору вартість небалансів електричної енергії та суми платежів, що передбачені до сплати зі сторони СВБ та ОСП, розраховуються АР для кожного розрахункового періоду доби відповідно до Правил ринку. Оплата платежів відповідно до цього договору здійснюється з урахуванням податків та зборів, передбачених діючим законодавством.

17. Пунктом 2.2. договору передбачено, що порядок розрахунку обсягів, ціни та вартості небалансів електричної енергії визначається Правилами ринку.

18. Згідно з пунктом 5.1 договору виставлення рахунків та здійснення платежів щодо оплати вартості небалансів відбувається відповідно до процедур та графіків, передбачених Правилами ринку, та згідно з умовами цього договору.

19. Відповідно до пунктів 1.1.2, 1.11.1 та 1.11.8 Правил ринку, система управління ринком - програмно-інформаційний комплекс, що включає низку підсистем, що забезпечують управління всіма необхідними базами даних, реєстрами та виконання розрахунків, що визначені цими Правилами.

За допомогою системи управління ринком здійснюється управління всіма процесами, зокрема, виконанням необхідних розрахунків, реєстрацією ринкових даних і результатів.

АР надає кожному учаснику ринку через його персональний кабінет доступ до записів даних розрахунків, що створив АР щодо цього учасника ринку, відповідно до інструкції з користування системою управління ринком. Авторизація користувачів системи відбувається із застосуванням особистого кваліфікованого електронного підпису (далі - КЕП).

20. Згідно з пунктом 5.28.1 Правил ринку щоденні звіти про розрахунки та остаточні щомісячні звіти про розрахунки надаються через систему управління ринком кожному ППБ та СВБ і включають детальну інформацію щодо індивідуального зарахування і списання коштів ППБ та СВБ. Форма і зміст початкових та остаточних звітів про розрахунки описані в цьому розділі.

21. Подання платіжних документів здійснюється сторонами відповідно до Правил ринку (пункт 5.6 договору).

22. Відповідно до пункту 7.3.1 Правил ринку передбачено, що АР на щоденній основі надсилає платіжний документ кожній СВБ із зазначенням суми, що СВБ зобов`язана сплатити АР, або суми, що АР зобов`язаний сплатити СВБ через її небаланси електричної енергії протягом відповідного періоду.

23. Згідно з пунктом 7.7.3 Правил ринку оплата платіжного документа з банківського рахунку учасника ринку на банківський рахунок АР здійснюється протягом двох робочих днів з дати направлення платіжного документа.

24. Позивач через систему управління ринком Market Management System (http//mms.ua.energy) 28.01.2022 надіслав відповідачу рахунок-фактуру від 28.01.2022 № 2801202200082 за електричну енергію для врегулювання небалансів (розрахунковий період 11.01.2022 - 11.01.2022) вартість якого склала 13 890 196,75 грн.

25. Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Отже, з урахуванням наведеної норми та пункту 7.7.3 Правил ринку відповідач мав сплатити виставлений йому рахунок у строк до 01.02.2022 включно.

26. З матеріалів справи вбачається, що відповідно до платіжного доручення від 02.02.2022 № 3003 відповідач частково здійснив оплату в сумі 2 986 305,72 грн.

Позиція Верховного Суду

27. Згідно з положеннями частини 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

28. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права в частині відмови у стягненні з відповідача 390 657,93 грн пені та 763 272,37 грн штрафу, Верховний Суд вважає, що підстав для задоволення касаційної скарги не вбачається, з огляду на таке.

Щодо підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України

29. Звертаючись із касаційною скаргою, Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" посилається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України, а саме підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

30. Зміст наведеної норми права свідчить про те, що вона спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію відносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.

31. При касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України, крім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити, зокрема, зазначення норми права, щодо якої відсутній висновок про її застосування, із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній, та обґрунтування необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи. Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.08.2022 у справі № 908/2287/17 та постановах Верховного Суду від 12.09.2023 у справі № 916/1828/22, від 30.05.2023 у справі № 918/707/22, від 23.05.2023 у справі № 910/10442/21, від 12.11.2020 у справі № 904/3807/19.

32. Водночас у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини 2 статті 287 ГПК України, крім встановлення відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, обов`язковому дослідженню підлягає також питання щодо необхідності застосування таких правових норм для вирішення спору з огляду на встановлені фактичні обставини справи. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 12.09.2023 у справі № 916/1828/22, від 30.05.2023 у справі № 918/707/22, від 18.05.2023 у справі № 927/1177/21, від 04.04.2023 у справі № 902/311/22.

33. Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" у касаційній скарзі посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування частини 4 статті 231 ГК України в контексті можливості нарахування пені за порушення з боку сторони, відповідальної за баланс, строку оплати за договором врегулювання небалансів за умови відсутності підписаного сторонами акта купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів.

34. З огляду на відсутність таких висновків у контексті спірних правовідносин в частині їх оскарження необхідно з`ясувати наявність або відсутність неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права чи порушення норм процесуального права як умови необхідності надання висновку.

35. Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

36. Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафних санкцій надано сторонам частиною 4 статті 231 ГК України, а саме розмір штрафних санкцій відповідно до частини 4 статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

37. Згідно пунктом 4.2 договору у разі несвоєчасного виконання грошових зобов`язань після підписання сторонами акта купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів винна сторона сплачує іншій стороні пеню в розмірі 0,01% за кожний день прострочення від суми простроченого платежу, але не більше розміру облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

38. Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

39. Згідно з частиною 1 статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

40. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

41. Одним з ключових елементів цивільного права є автономія волі учасників цивільних відносин, а тому законодавець передбачив, що сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами (частини 2, 3 статті 6 ЦК України).

42. Як виснував Верховний Суд у постанові від 11.01.2024 у справі № 916/1247/23 особи мають право вибору: використати існуючі диспозитивні норми законодавства для регламентації своїх відносин або встановити для себе правила поведінки на власний розсуд. Цивільний договір як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, виявляє автономію волі учасників щодо врегулювання їхніх відносин згідно з розсудом і у межах, встановлених законом, тобто є актом встановлення обов`язкових правил для сторін, індивідуальним регулятором їхньої поведінки.

Договір це універсальний регулятор, а отже він є підставою для становлення, зміни чи припинення приватних прав і обов`язків та інших наслідків саме для його сторін. Договір як універсальний регулятор приватних відносин покликаний забезпечити їх регулювання і має бути направлений на встановлення, зміну або припинення приватних прав та обов`язків.

43. Водночас скаржник не оспорював умови цього договору в судовому порядку та в межах здійснення провадження у цій справі у місцевому суді жодних зауважень щодо них також не наводив.

44. Отже, між сторонами цього спору існують договірні стосунки на підставі укладеного договору, а тому відносини сторін мають договірний характер і саме договір визначає, зокрема, підстави, порядок, умови, межі, період та розмір відповідальності сторін.

45. Таким чином, колегія суддів вважає правильним висновок судів попередніх інстанцій про те, що наведений пункт договору передбачає можливість нарахування та сплату пені у разі прострочення виконання грошового зобов`язання за умови підписання акта купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів.

46. У матеріалах справи наявний складений 31.01.2022 та підписаний позивачем акт № ВН/22/01-2008 купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів згідно з договором від 23.03.2021 № 2008-01024, зі змісту якого вбачається, що позивач у січні 2022 року поставив, а відповідач отримав електричну енергію для врегулювання небалансів загальною вартістю 13 897 891,03 грн, який (акт) з боку відповідача не підписаний та не скріплений печаткою.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач не надав суду доказів в підтвердження направлення акта купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів з накладенням КЕП, як це передбачено умовами договору, чи надіслання відповідачу поштою оригіналу акта.

47. При цьому, як слушно зауважили суди попередніх інстанцій, умовами договору не передбачено, що у разі не підписання відповідачем акта купівлі-продажу протягом двох робочих днів з моменту його отримання та за відсутності зауважень до нього відповідний акт вважається підписаним, що у свою чергу дозволило б застосування відповідальності у вигляді нарахування пені.

48. Таким чином за відсутності підписаного сторонами акта купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів у позивача наразі відсутні підстави для нарахування пені.

49. Крім того, суди попередніх інстанцій дійшли правильних висновків про те, що позивач неправильно нараховує пеню на борг у сумі 13 890 196,75 грн за 02.02.2022, оскільки відповідно до частини 3 статті 549 ЦК України, статті 231 ГК України пеня обчислюється за кожний день прострочення.

Зазначені норми закону свідчать про те, що пеня може бути нарахована лише за кожен повний день прострочення платежу, а тому день фактичної оплати не включається до періоду часу, за який може здійснюватися стягнення.

З огляду на те, що відповідач здійснив часткову сплату за договором 02.02.2022 у сумі 2 986 305,72 грн, позивач неправомірно нараховує пеню на повну суму боргу (13 890 196,75 грн).

50. До того ж, підпунктом 16 пункту 1 постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 (доповненим згідно з постановою НКРЕКП від 26.04.2022 № 413) визначено зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" між учасниками ринку електричної енергії на період воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування.

51. Спірні господарські правовідносини склалися відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", у зв`язку з чим вказана постанова НКРЕКП підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

52. Отже, враховуючи положення підпунктом 16 пункту 1 постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332, яка є чинною, та обов`язковою для суб`єктів спірних правовідносин, відсутні правові підстави для нарахування та стягнення з відповідача пені за період дії воєнного стану в Україні, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача пені нарахованої з 24.02.2022 визнається судом безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню.

53. Щодо доводів скаржника про пріоритетність застосування норм ЦК і ГК України відносно постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 колегія суддів звертає увагу на таке.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 19.04.2024 у справі № 911/1359/22 зробила висновки такого змісту:

- підпункт 16 пункту 1 постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 (у редакції постанови НКРЕКП від 26.04.2022 № 413) - це імперативна норма, якою держава вказала учасниками ринку електричної енергії, що на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування зупиняється нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії";

- рішення Регулятора щодо порядку застосування норм про відповідальність учасників на ринку електроенергії не суперечать нормам Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України про відповідальність у договірних відносинах з огляду на те, що Регулятор в силу Закону наділений повноваженнями унормовувати договірні відносини суб`єктів господарювання, що проводять свою діяльність у сфері енергетики, у тому числі в частині відповідальності за невиконання (неналежне виконання) договірних зобов`язань на ринку електричної енергії;

- такі рішення Регулятора не скасовують встановлену нормами Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України відповідальність за порушення договірних зобов`язань для учасників ринку електроенергії, та не встановлюють мораторію для застосування цієї відповідальності, позаяк Регулятор, який наділений повноваженнями нормативного регулювання договірних відносин на ринку електроенергії, з метою забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії, під час особливого періоду, в межах наданих йому Законом повноважень тимчасово зупинив нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", між учасниками ринку електричної енергії.

54. До того ж суди попередніх інстанцій дійшли правильних висновків щодо помилкового нарахування позивачем пені за період по 25.01.2023, тобто з перевищенням встановленого пунктом 6 статті 232 ГК України шестимісячного періоду нарахування.

Так, цією нормою передбачено період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.

При цьому умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов`язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною 6 статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Під час укладанні договору сторони визначили відповідальність за порушення зобов`язання щодо здійснення платежів, проте не передбачили інший період нарахування ніж встановлений законом.

55. Щодо стягнення з відповідача штрафу в сумі 763 272,37 грн, який позивачем обґрунтовано положеннями статті 231 ГК України колегія суддів звертає увагу на таке.

Частиною 2 статті 231 ГК України передбачено, що у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

56. Аналіз наведеної норми матеріального права дає підстави для висновку, що застосування до боржника, який порушив господарське зобов`язання, санкції у вигляді штрафу, передбаченого абзацом 3 частини 2 статті 231 ГК України, можливо за сукупності таких умов:

- якщо інший розмір певного виду штрафних санкцій не передбачено договором або законом;

- якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки;

- якщо допущено прострочення виконання не грошового зобов`язання, пов`язаного з обігом (поставкою) товарів, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких і вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафу.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України у справі від 04.02.2014 № 903/610/13.

57. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що зазначені санкції є видом відповідальності за порушення зобов`язань з передачі товарів, виконання робіт та надання послуг, а не за порушення виконання грошового зобов`язання (оплата вартості електричної енергії для врегулювання небалансів), а тому позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 763 272,37 грн штрафу є безпідставними.

58. Зважаючи на це, доводи скаржника щодо необхідності формування висновку з питання застосування частини 4 статті 231 ГК України в контексті можливості нарахування пені за порушення з боку сторони, відповідальної за баланс, строку оплати за договором врегулювання небалансів за умови відсутності підписаного сторонами акта купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки вони спрямовані на переоцінку доказів у справі. У зв`язку з цим у Верховного Суду немає підстав для формування висновку з приводу застосування наведеної правової норми у спірних правовідносинах.

59. З огляду на викладене, заявлені у касаційній скарзі підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України в межах касаційного провадження у цій справі свого підтвердження не знайшли. Неправильного застосування чи порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права скаржником суду касаційної інстанції не доведено.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

60. Відповідно до частин 1, 2, 4, 5 статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

61. За змістом пункту 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

62. Відповідно до частини 1 статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

63. Звертаючись із касаційною скаргою, скаржник в межах доводів і вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, не спростував наведених висновків судів попередніх інстанцій та не довів неправильного застосування останніми норм матеріального і порушення норм процесуального права як необхідної передумови для скасування оскаржуваних судових рішень.

64. За таких обставин касаційна інстанція вважає за необхідне касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Розподіл судових витрат

65. Судовий збір за подання касаційної скарги у порядку статті 129 ГПК України необхідно покласти на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 11.04.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.08.2023 у справі № 910/1925/23 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Ю. Я. Чумак

Судді Т. Б. Дроботова

Н. О. Багай