Ухвала

від 29.08.2024 по справі 405/5417/23

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

29 серпня 2024 року

м. Київ

справа № 405/5417/23

провадження № 61-11702ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Кропивницького апеляційного суду від 13 серпня 2024 року в справі за позовомОСОБА_1 до Державного вищого навчального закладу «Донецький національний технічний університет» про стягнення заборгованості із заробітної плати, відшкодування моральної шкоди,

встановив:

У серпні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Державного вищого навчального закладу «Донецький національний технічний університет» (далі - ДВНЗ «Донецький національний технічний університет»), у якому просила суд стягнути з відповідача на її користь заборгованістьіз заробітної плати за період з 01серпня 2022 року по 31липня 2023 року в сумі 117 000, 00 грн та моральну шкоду в сумі 20000, 00 грн.

Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 15 березня 2024 року позов задоволено.

Стягнуто з ДВНЗ «Донецький національний технічний університет» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі за період з 01 серпня 2022 року по 31 липня 2023 року в сумі 117 000, 00 грн.

Допущено негайне виконання рішення в частині присудження виплати заробітної плати за один місяць в сумі 9 750, 00 грн.

Стягнуто з ДВНЗ «Донецький національний технічний університет» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 20 000, 00 грн.

Стягнуто з ДВНЗ «Донецький національний технічний університет» на користь держави судові витрати по справі в сумі 1 370, 00 грн.

Постановою Кропивницького апеляційного суду від 13 серпня 2024 року рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 15 березня 2024 року в частині стягнення грошових сум змінено.

Стягнуто з ДВНЗ «Донецький національний технічний університет» заборгованість по заробітній платі у сумі 29 250, 00 грн з утриманням з цієї суми передбачених законом податків та обов'язкових платежів, моральну шкоду у сумі 5 000, 00 грн та витрати по сплаті судового збору у сумі 292, 50 грн.

В частині допущення негайного виконання рішення щодо виплати заробітної плати за один місяць рішення залишено без змін.

Сплачений ДВНЗ «Донецький національний технічний університет» судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 1 616, 26 грн компенсовано за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

17 серпня 2024 рокуОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» надіслала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Кропивницького апеляційного суду від 13 серпня 2024 року у вказаній справі.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» встановлено, що з 01 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 3 028, 00 грн.

Ціна позову в цій справі становить 137 000, 00 грн, що станом на 01 січня 2024 року не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028, 00 грн * 250 = 757 000, 00 грн).

Заявник у касаційній скарзі посилається на підпункти «а» та «в» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України. Вважає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки вказує на наявність правового протиріччя та перетинання термінів подачі позову до одного й того ж відповідача з тим самим предметом позову. Звертає увагу на те, що відповідно до Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) правове регулювання питань щодо виплати заробітної плати покладається на роботодавця, ігнорування роботодавцем своїх обов'язків не може бути причиною порушення статті 115 КЗпП України, а саме, невиплати заробітної плати.

Крім того, ОСОБА_1 стверджує, що ситуація, яка склалась зі співробітниками Бахмутського індустріального фахового коледжу ДВНЗ «Донецький національний технічний університет», становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу, оскільки у зв'язку з бездіяльністю роботодавця та грубим порушенням трудового законодавства 90 осіб колективу коледжу були позбавлені заробітних плат, було порушено їх право, що гарантується статтею 43 Конституції України. Більш того, зазначає, що працівники коледжу не звільнені та не можуть влаштуватись на іншу роботу через наявність трудових відносин з попереднім роботодавцем. Заявник вказує, що наведена ситуація була висвітлена в засобах масової інформації, а також було відкрито кримінальне провадження. Вважає, що з огляду на бездіяльність керівництва ДВНЗ «Донецький національний технічний університет» позиція Верховного Суду значно вплине на захист прав великої кількості людей.

Верховний Суд у визначенні правового питання як такого, що має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, виходить з того, що таке правове питання має бути головним або основним питанням правозастосовчої практики, воно повинно мати одночасно винятково актуальне значення для її формування. Такі ознаки визначаються предметом спору, вагомістю для держави й суспільства у цілому правового питання, що постало перед практикою його застосування.

Проте ОСОБА_1 не наведено переконливих доводів стосовно того, в чому саме полягає фундаментальне значення цієї справи для формування єдиної правозастосовчої практики із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовано не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб'єктів правовідносин.

Крім того, вжите законодавцем словосполучення «значний суспільний інтерес» необхідно розуміти як серйозну, обґрунтовану зацікавленість, яка має неабияке виняткове значення для усього суспільства в цілому, певних груп людей, територіальних громад, об'єднань громадян тощо до певної справи в контексті можливого впливу ухваленого у ній судового рішення на права, свободи та інтереси широкого кола фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб. Вказане поняття охоплює ті потреби суспільства або окремих його груп, які пов'язані із збереженням, примноженням, захистом існуючих цінностей, девальвація та/або втрата яких мала б значний негативний вплив на розвиток громадянського суспільства. Наявність значного суспільного інтересу може мати місце й тоді, коли предмет спору зачіпає питання загальнодержавного значення, як от визначення і зміни конституційного ладу в Україні, виборчого процесу (референдуму), обороноздатності держави, її суверенітету, найвищих соціальних цінностей, визначених Конституцією України, тощо.

Проте касаційна скарга не містить належного обґрунтування, яке б свідчило про значний суспільний інтерес саме до цієї конкретної справи і вказувало б на те, що предмет спору у цій справі стосується питань, які мають виняткове значення для суспільства.

Стосовно посилання на виняткове значення для заявника цієї справи, то слід зазначити, щооцінка судом «винятковості» може бути зроблена виключно на підставі дослідження мотивів, відповідно до яких сам учасник справи вважає її такою, що має для нього виняткове значення. Винятковість значення справи для учасника справи можна оцінити тільки з урахуванням особистої оцінки справи таким учасником. Відтак, особа, яка подає касаційну скаргу, має обґрунтувати наявність відповідних обставин у касаційній скарзі.

Аналіз наведених у скарзі доводів не дає підстав для висновку про те, що вказана справа має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу, оскільки незгода з оскаржуваним судовим рішенням не свідчить про винятковість справи для заявника, як і не може вказувати на таку обставину, як негативні наслідки для останньої внаслідок прийняття такого судового рішення.

Інших підстав, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких суд міг би визнати оскаржуване судове рішення таким, що підлягає касаційному оскарженню, у касаційній скарзі не зазначено.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Оскільки оскаржуване заявником судове рішення ухвалено в справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, і воно не підлягає касаційному оскарженню, тому у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.

Верховним Судом взято до уваги, що під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (зокрема й про відмову у відкритті провадження) у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність чи відсутність підстав для їх касаційного оскарження відповідно до вимог статей 389, 394 ЦПК України.

Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ухвалив:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Кропивницького апеляційного суду від 13 серпня 2024 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Державного вищого навчального закладу «Донецький національний технічний університет» про стягнення заборгованості із заробітної плати, відшкодування моральної шкоди відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: М. Ю. Тітов

А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко