Ухвала

від 28.08.2024 по справі 200/5861/24

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

28 серпня 2024 року Справа №200/5861/24

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Бабіч С.І., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві та Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (далі - позивачка) звернулася до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - 1-й відповідач) та Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - 2-й відповідач), відповідно до якого просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 12.10.2023 року № 262940015710 про відмову в призначенні (перерахунку) ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до положень пункту 10 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 10.12.2015 року № 889-VІII "Про державну службу" та статті 37 Закону України від 16.12.1993 року № 3723-ХІІ "Про державну службу";

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві призначити (перерахувати) та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком у розмірі 60 відсотків заробітної плати, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, відповідно до положень пункту 10 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 10.12.2015 року № 889-VІII "Про державну службу" та статті 37 Закону України від 16.12.1993 року № 3723-ХІІ "Про державну службу", починаючи з 09.10.2023 року.

Дослідивши матеріали позовної заяви, дійшов висновку про те, що дана позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки вона подана з порушенням вимог статей 122 та 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), з огляду на таке.

Згідно з частиною 3 статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини 2 статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Частиною 1 статті 3 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI) встановлено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Положеннями частини 1 статті 4 Закону № 3674-VI передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з частиною 2 статті 4 Закону № 3674-VI встановлено, що за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру судовий збір сплачується у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України від 09.11.2023 року № 3460-IX "Про Державний бюджет України на 2024 рік" встановлено, що прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня 2024 року складає 3028,00 грн.

Позивачкою у позовній заяві заявлені дві позовні вимоги немайнового характеру.

Згідно з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 06.10.2020 року у справі № 826/11984/16, вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов`язати прийняти рішення, учинити дії або утриматися від їх учинення тощо) як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності є однією вимогою.

Відповідно до частини 3 статті 4 Закону № 3674-VI при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Судом установлено, що дану позовну заяву разом із додатками подано до суду засобами "Електронного кабінету" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Таким чином, розмір судового збору, що підлягає сплаті при зверненні з цим позовом до адміністративного суду, становить 968,96 грн.

Проте документа про сплату судового збору позивачкою до позовної заяви не додано.

Згідно з частиною 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Позивачка звернулася до суду з цим позовом засобами підсистеми "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи 22.08.2024 року.

У позовній заяві позивачка вказує на те, що 09.10.2023 року вона звернулася до 1-го відповідача із заявою про призначення пенсії державного службовця відповідно до Закону України "Про державну службу", по якій 2-м відповідачем було прийняте спірне рішення від 12.10.2023 року № 262940015710 про відмову в переході на пенсію згідно із Законом України "Про державну службу" в зв`язку з відсутністю правових підстав.

При цьому, як вказує позивачка, про вказане рішення 2-го відповідача вона дізналася лише з листа 1-го відповідача від 21.03.2024 року № 2600-0202-8/60019.

Надаючи оцінку наведеним доводам, суд враховує правові висновки, які були викладені Верховним Судом, зокрема, у постанові від 31.03.2021 року у справі № 240/12017/19.

Так, у вказаній постанові, Верховний Суд зазначив, серед іншого, про те, що позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів. При зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. У той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття "дізнався" та "повинен був дізнатись".

Зокрема, під поняттям "дізнався" необхідно розуміти конкретний час, момент чи факт настання обізнаності особи щодо її порушених прав, свобод та інтересів.

Пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.

З дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія, вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів.

Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації.

У такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.

Суд звертає увагу на те, що позивачка, подавши 09.10.2023 року до пенсійного органу заяву щодо переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу", лише у березні 2024 року (виходячи зі змісту листа 1-го відповідача № 2600-0202-8/60019 від 21.03.2024 року) проявила зацікавленість щодо результатів розгляду цієї заяви та вчинила певні дії для з`ясування наслідків розгляду поданої заяви, а з позовом звернулася до суду більше ніж через 10 місяців після подання вищевказаної заяви.

При цьому відповідно до статті 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та пункту 4.3. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1, рішення за результатами розгляду заяви приймається пенсійним органом не пізніше 10-ти днів після надходження заяви.

Отже, враховуючи наведені норми права, позивачка, за умови прояву зацікавленості та вчинення певних активних дій, мала об`єктивну можливість своєчасно отримати інформацію щодо поданої заяви та дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позивачкою пропущений строк звернення до адміністративного суду з цим позовом.

Частиною 1 статті 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею в заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Строк може і має бути поновленим судом, але лише у разі наявності достатніх на те поважних причин.

Водночас, за змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує відповідне рішення і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Суд зазначає, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними певних процесуальних дій, передбачених КАС України.

Інститут строків в адміністративному судовому процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними, після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Конституційний Суд України у рішенні від 13.12.2011 року № 17-рп/2011 зауважив, серед іншого, на тому, що обмеження строків звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

У пункті 45 рішення Європейського суду з прав людини "Перез де Рада Каванілес проти Іспанії" вказано, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання; правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (Perez de Rada Cavanilles c. Espagne, № 116/1997/900/1112).

У пункті 44 рішення Європейського суду з прав людини "Осман проти Сполученого королівства" та пункті 54 рішення "Круз проти Польщі" зазначено, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (caso Osman contra Reino Unido, № 23452/94; Kreuz v. Poland, № 28249/95).

Таким чином, з огляду на викладене, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі й встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження цих строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Строки звернення до суду обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду або здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. Для цього має бути дотримано умову щодо недопустимості безпідставного та необмеженого поновлення судами пропущеного строку, оскільки згідно з національним законодавством вирішення цього питання віднесено до дискреційних повноважень суду.

Поважними причинами визнаються лише обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами або труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій і підтверджені належними доказами.

Заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду повинна містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними.

Аналогічну правову позицію було викладено Верховним Судом, зокрема, у постановах від 30.09.2019 року у справі № 340/685/19, від 10.10.2019 року у справі № 140/721/19, тощо.

Разом із тим, позивачкою заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з позовом до позовної заяви не додано, клопотань про це позовна заява також не містить.

Згідно з положеннями частин 1 та 2 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Приймаючи до уваги наведене, позовна заява підлягає залишенню без руху, а позивачці необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду:

- оригіналу платіжного доручення про сплату судового збору в розмірі 968,96 грн за подання позову за реквізитами: рахунок UA308999980313111206084005658, отримувач Донецьке ГУК/Слов`янська МТГ/22030101, код отримувача (код ЄДРПОУ) 37967785, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу: 101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган і має відповідну відмітку в паспорті); Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Донецький окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа), із зазначенням номеру справи;

- обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з цим позовом (із зазначенням причин пропуску строку та підстав, з яких позивачка вважає ці причини пропуску строку поважними).

З огляду на вищевикладене, суд вважає за необхідне залишити позов без руху та надати позивачці строк у 10 днів з дня вручення даної ухвали для усунення вказаних недоліків.

Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 241, 243, 248, 256 КАС України,

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві та Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Встановити позивачці строк для усунення недоліків даної позовної заяви - 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали, шляхом надання суду:

- оригіналу платіжного доручення про сплату судового збору в розмірі 968,96 грн за подання позову за реквізитами: рахунок UA308999980313111206084005658, отримувач Донецьке ГУК/Слов`янська МТГ/22030101, код отримувача (код ЄДРПОУ) 37967785, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу: 101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган і має відповідну відмітку в паспорті); Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Донецький окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа), із зазначенням номеру справи;

- обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з цим позовом (із зазначенням причин пропуску строку та підстав, з яких позивачка вважає ці причини пропуску строку поважними).

Ухвала складена і підписана 28 серпня 2024 року, оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя С.І. Бабіч