Ухвала

від 29.08.2024 по справі 260/5498/24

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у вжитті заходів забезпечення адміністративного позову

29 серпня 2024 рокум. Ужгород№ 260/5498/24

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ващиліна Р.О., розглянувши клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Виноградівської міської ради Закарпатської області про забезпечення позову, -

В С Т А Н О В И В:

26 серпня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Виноградівської міської ради Закарпатської області, в якому просить: 1) визнати протиправним рішення в.о. міського голови Виноградівської міської ради за результатами розгляду запиту від 19.08.2024 року, викладеного у листах №02.1-24/41 від 22.08.2024 р. та №02.1-24/37 від 21.08.2024 р.; 2) зобов`язати Виноградівську міську раду провести службову перевірку за фактами виявлених порушень; 3) зобов`язати Виноградівську міську раду розглянути запит невідкладно з дотриманням Закону України "Про доступ до публічної інформації" та урахуванням думки суду, викладеної у рішенні по даній справі.

28 серпня 2024 року позивач подав клопотання про забезпечення позову шляхом заборонити Виноградівській міській раді розглядати на Комісії з захисту прав дитини справу щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 до моменту набрання законної сили рішення по справі або до повного відновлення права ОСОБА_1 на безперешкодне ознайомлення з усіма матеріалами справи (в тому числі з Характеристикою ОСОБА_2 та іншими документами, на підставі яких Комісія прийматиме рішення) та наданням можливості подання додаткових пояснень та спростувань брехні, яку надала ОСОБА_2 .

Зазначає, що предметом заявленого позову є те, що відповідач не дає йому можливості ознайомитися з всіма матеріалами, які були передані на розгляд Комісії з захисту прав дитини Виноградівської міської ради по справі щодо позбавлення батьківських прав, у зв`язку з чим він позбавлений можливості надати свої пояснення. В обґрунтування необхідності застосування обраного позивачем засобу забезпечення позову посилається на те, що в протилежному випадку Комісія розгляне односторонньо справу, не заслухавши його думки.

Ч. 1 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Враховуючи терміновість заявленого клопотання, суд вважає за можливе розглянути його без повідомлення осіб, які беруть участь у справі.

Дослідивши заявлене ОСОБА_1 клопотання та наведені в обґрунтуванні для вжиття відповідних заходів підстави в їх сукупності, провівши аналіз положень чинного законодавства України, що регулює порядок забезпечення позову, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно ч. 2 вказаної статті забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Таким чином, законодавством встановлено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

При розгляді та вирішенні заяви про забезпечення позову суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв`язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя у разі задоволення вимог позивача (заявника).

Тобто, прийняття такого рішення доцільне та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може в майбутньому ускладнити виконання судового рішення чи призвести до потреби докласти значні зусилля для відновлення прав позивача у разі задоволення позову.

Проаналізувавши мотиви, якими ОСОБА_1 обґрунтовує заявлене клопотання, суд дійшов висновку про відсутність об`єктивних доказів, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам заявника до ухвалення рішення в адміністративній справі, неможливості захисту цих прав та інтересів без вжиття таких заходів.

Так, зокрема, предметом даного позову є рішення в.о. міського голови Виноградівської міської ради за результатами розгляду запиту позивача на доступ до публічної інформації від 19.08.2024 року.

Публічна інформація, в розумінні ст. 1 Закону України "Про доступ до публічної інформації" від 13.01.2011 №2939-VI, - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Запит на інформацію, відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України "Про доступ до публічної інформації", - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.

Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту (ч. 2 ст. 19 Закону України "Про доступ до публічної інформації").

В свою чергу, даний адміністративний позов позивач просить забезпечити шляхом заборонити Виноградівській міській раді розглядати на Комісії з захисту прав дитини справу щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 до моменту набрання законної сили рішення по справі. При цьому в аргументування необхідності застосування такого виду забезпечення позову посилається на те, що відповідач не дає йому можливості ознайомитися з всіма матеріалами справи, які були передані на розгляд Комісії з захисту прав дитини по справі щодо позбавлення його батьківських прав.

Тобто фактично, забезпечення позову стосується питання недопущення порушення прав позивача, як батька, стосовно якого стоїть питання позбавлення батьківських прав, а не запитувача публічної інформації.

Отже, обраний ОСОБА_1 вид забезпечення позову не стосується самого предмету позову.

Суд також зазначає, що питання позбавлення батьківських прав, відповідно до ст. 165 Сімейного кодексу України, вирішуються виключно в судовому порядку, а не органом місцевого самоврядування, як зазначає позивач.

В свою чергу орган опіки і піклування надає виключно висновок про доцільність або недоцільність позбавлення батьківських прав, який носить рекомендаційний характер, а врахування такого судом при розгляді відповідної справи не є обов`язковим.

Окрім того, позивач не надав суду жодних доказів того, Комісія з захисту прав дитини Виноградівської міської ради буде здійснювати розгляд питання доцільності або недоцільності позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав без надання йому можливості ознайомитися з наявними матеріалами та надати свої пояснення.

На думку суду, наразі відсутні також очевидні ознаки протиправності оскаржуваного рішення, оскільки встановлення таких може бути виключно за результатами розгляду справи шляхом з`ясування всіх її фактичних обставин, а також оцінки належності, допустимості і достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.

У зв`язку з наведеним, виходячи зі змісту поданої заяви та доводів, наведених позивачем на її обґрунтування, суд дійшов висновку про її необґрунтованість, а тому не вбачає підстав для задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 150, 154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 256 КАС України.

Суддя Р.О. Ващилін