Ухвала

від 28.10.2010 по справі 2-а-7695/09/1570

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

   

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

У Х В А Л А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2010 р.

Справа № 2-а-7695/09/1570

Категорія:2.11.16

Головуючий в 1 інстанції: Єфіменко К.С.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача судді - Турецької І.О.

суддів –Крусяна А.В. Косцової І.П.

за участю секретаря - Скоріній Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28 липня 2009 р. по справі за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси про зобов’язання взяти на облік як платника податку за відсутністю ідентифікаційного коду, -

                                                                ВСТАНОВИВ:

          Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 28 липня 2009 р. позовні вимоги ОСОБА_1 були задоволені.

Суд визнав протиправною відмову Державної податкової інспекції у Малиновському

районі м. Одеси (далі - ДПІ у Малиновському районі м. Одеси) у реєстрації  ОСОБА_1 керівником релігійної громади церкві Входу Господня до Єрусалиму Одеської Єпархії Української православної церкви м. Одеси та у видачі довідки за формою 4 - ОПП.

Суд зобов’язав ДПІ у Малиновському районі м. Одеси видати ОСОБА_1 довідку за формою 4-ОПП щодо реєстрації релігійної громади церкві Входу Господня до Єрусалиму Одеської Єпархії Української православної церкви м. Одеси із зазначенням в неї його керівником без застосування ідентифікаційного номеру платника податків.

Задовольняючи позов, суд вважав, що витребування від позивача даних про ідентифікацій номер керівника, який звільнений у встановленому законом порядку від його використання, є порушенням ст. 24 Конституції України в частині дискримінації за релігійними переконаннями та ст. 43 Конституції України щодо обмеження права на працю (обіймання певних посад) за релігійними переконаннями.

Оскаржуючи рішення суду,  ДПІ у Малиновському районі м. Одеси вважало його таким, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Апелянт просить постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28 липня 2009 р. скасувати та постановити нову про відмову у задоволенні позову.

В суд апеляційної інстанції апелянт не з’явився, повідомлений належним чином про день та час слухання справи.

Представник позивача, просив у судовому засіданні, в задоволенні апеляційної скарги відмовити, рішення суду залишити без змін.

З’ясувавши обставини справи, проаналізувавши доводи апелянта та рішення суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню на наступних підставах.

Згідно з вимогами ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд апеляційної інстанції вважає, що Одеським окружним адміністративним судом винесено обґрунтоване рішення, виходячи із наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що релігійна громада  церкві Входу Господня  до Єрусалиму Одеської Єпархії Української православної церкви м. Одеси була зареєстрована виконавчим комітетом Одеської міської ради 27.09.2000 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію.

Відповідно до Указу Мітрополіта Одеського та Ізмаїльського від 01.07.1998 року №496-а  позивача призначено настоятелем храму та керівником зазначеної вище установи.

25.02.2005 року ОСОБА_1 у паспорті громадянина України органом внутрішніх справ була проставлена відмітка про можливість здійснення будь-яких платежів за відсутності ідентифікаційного номеру.

У зв’язку з необхідністю відкрити рахунок в установі банку, позивач звернувся до відповідача з заявою  про видачу довідки за формою 4-ОПП.

Листом від 02.04.2008 року №10342/29-120 відповідач відмовив у видачі такої довідки посилаючись на те, що її обов'язковим реквізитом є ідентифікаційний номер керівника підприємства, а тому без цих даних вона не може бути видана позивачеві.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо протиправності такої відмови на наступних підставах.

Згідно ч.2 ст. 1 Закону України «Про державний реєстр фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів»особам надається право не використовувати ідентифікаційний номер зі збереженням раніше встановленого обліку із релігійних та інших переконань.

Відповідно до Порядку обліку платників податків, зборів (обов’язкових платежів), якій затверджений наказом Державної Податкової Адміністрації України №80 від 19.02.1998 р. (далі –Порядок) фінансові установи відкривають рахунки платникам податків і зборів (обов'язкових платежів) лише за умови пред'явлення ними документа, що підтверджує взяття їх на облік в органі державної податкової служби.

Пункт 4.9. Порядку передбачає, що для взяття на облік, платник податків - юридична особа, означена в пункті 4.6 або в пункті 4.8 цього розділу (у тому числі професійна спілка), подає до органу державної податкової служби:

заяву за ф. N 1-ОПП (додаток 1);

копію свідоцтва (документа) про державну реєстрацію (легалізацію);

копію документа, що підтверджує присвоєння ідентифікаційного коду за ЄДРПОУ (для професійної спілки - за наявності).

Одночасно з поданням заяви платником податків - юридичною особою пред'являються оригінали перелічених документів.

Як вбачається із змісту викладених нормативних актів, він є суперечливим, зокрема, якщо Закон «Про державний реєстр фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів»дає право займатися підприємницькою діяльністю без ідентифікаційного коду, то підзаконний акт, яким керується відповідач, вимагає надання особою  копію документа, що підтверджує присвоєння ідентифікаційного коду за ЄДРПОУ.

Відповідно до ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого, суд вирішує справи, відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

У разі невідповідності нормативно –правового акта Конституції України, закону України  іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що витребування від позивача даних про ідентифікацій код, враховуючі, те що він звільнений у встановленому законом порядку від його використання, є порушенням ст. 24 Конституції України в частині дискримінації за релігійними переконаннями та ст. 43 Конституції України щодо обмеження права на працю (обіймання певних посад) за релігійними переконаннями.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 195 –196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, 206, 254  КАС України, склад колегії суддів, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси  на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28 липня 2009 р.–залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28 липня 2009 р. по справі за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси про зобов’язання взяти на облік як платника податку за відсутністю ідентифікаційного коду –залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяті днів з дня її складання  в повному обсязі.

Доповідач -   суддя                                                                       І.О.Турецька                                                               

                       суддя                                                                       А.В. Крусян                                                  

           суддя                                                                       І.П. Косцова