Ухвала

від 28.08.2024 по справі 420/25739/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/25739/24

УХВАЛА

28 серпня 2024 року м.Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Бутенко А.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ДУНАЙ АКВАРЕСУРС» про забезпечення позову у справі № 420/25739/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДУНАЙ АКВАРЕСУРС» до Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ДУНАЙ АКВАРЕСУРС» до Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Одеській області, в якій просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм «Про скасування Режиму рибогосподарської експлуатації водного об`єкта» від 24.07.2024р. №353.

27.08.2024 року від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ДУНАЙ АКВАРЕСУРС» надійшла заява про забезпечення позову, в якій останній просить суд:

зупинити дію наказу Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм «Про скасування Режиму рибогосподарської експлуатації водного об`єкта» від 24.07.2024р. №353.

В обґрунтування заяви зазначено, що в разі скасування Режиму рибогосподарської експлуатації озера Кагул, позивач буде позбавлений можливості вчиняти необхідні заходи з охорони та відтворення водних біоресурсів, передбачені режимом та чинним законодавством. Зокрема, до таких заходів можна віднести: роботи з відтворення водних біоресурсів, в першу чергу вселення водних біоресурсів, які заплановані на жовтень 2024 року; поліпшення умов природного відтворення водних біоресурсів - виготовлення та встановлення штучних нерестовищ (п. 14.3 Режиму); проведення робіт з поліпшення та розширення нерестовищ туводних риб (п. 14.4 Режиму);розчищення водопадаючих каналів і проток (п. 14.5 Режиму). Невиконання зазначених заходів може негативно вплинути на навколишнє природне середовище.

Розглянувши заяву про забезпечення адміністративного позову, суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

З урахуванням наведеного положення КАС України, розгляд заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову здійснюється без повідомлення сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно ч. 2 ст. 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Згідно ч. 2 ст. 151 КАС України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Відповідно до абз. 1 п. 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» від 06.03.2008 № 2 встановлено, що в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Судом враховується правова позиція Європейського суду з прав людини, викладена в рішенні від 15.11.2007 у справі «Бендерський проти України», в якому суд зазначив, що судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються.

У справі «Беєлер проти Італії» Європейський суд з прав людини зазначив, що будь-яке втручання органу влади у захищене право не суперечитиме загальній нормі, викладеній у першому реченні ч. 1 ст. 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, лише якщо забезпечено "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогам захисту основоположних прав конкретної особи. Питання щодо того, чи було забезпечено такий справедливий баланс, стає актуальним лише після того, як встановлено, що відповідне втручання задовольнило вимогу законності і не було свавільним.

Крім того, у рішенні від 09.01.2007 у справі «Інтерсплав» проти України» суд наголосив, що втручання має бути пропорційним та не становити надмірного тягаря, іншими словами воно має забезпечувати «справедливий баланс» між інтересами особи і суспільства.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Тобто, прийняття такого рішення доцільно та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може в майбутньому ускладнити виконання судового рішення чи привести до потреби докласти значні зусилля для відновлення прав позивача.

Відповідно, розгляд заяв про забезпечення позову здійснюється з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, суд повинен пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

У випадку звернення сторони з вимогою про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення з такою вимогою та надати відповідні докази, які б підтверджували факт існування реальної загрози його правам, свободам та інтересам.

Відтак, при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову перш за все необхідно перевірити наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Як вказано вище, заявник просить забезпечити позов, шляхом зупинення дії оскаржуваного наказу.

Необхідність вжиття заходів забезпечення позову обґрунтовано настанням негативних наслідків для позивача.

У той же час, в підтвердження наявності обставин, що свідчать про необхідність вжиття заходів забезпечення позову, позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав позивача без вжиття заходів забезпечення позову, про які він просить, так само як і не надано доказів, які б свідчили, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

При цьому, надаючи оцінку доводам позивача про очевидність ознак протиправності оскаржуваного наказу, суд зазначає, що заява не містить в собі жодних відомостей про такі обставини, а посилання позивачем з цього приводу на його позицію, викладену в позовній заяві, є фактичним бажанням заявника вирішити справу по суті без її розгляду, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

Таким чином, забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм «Про скасування Режиму рибогосподарської експлуатації водного об`єкта» від 24.07.2024р. №353 є фактично прийняттям судового рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інститут забезпечення позову.

Суд зауважує, що ознаки протиправності оскаржуваного наказу підлягають встановленню при вирішенні справи по суті.

Виходячи зі змісту позовної заяви та викладеного у заяві про забезпечення позову обґрунтування щодо вжиття заходів забезпечення позову, дослідивши наявні матеріали, станом на час винесення даної ухвали, беручи до уваги відсутність обставин крайньої необхідності та підстав, з якими наведені вище норми Кодексу адміністративного судочинства України пов`язують можливість забезпечення позову, суд дійшов висновку про відсутність підстав для забезпечення позову.

Частиною 5 ст. 154 КАС України передбачено, що про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись статтями 150, 151, 154, 241-243, 248 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ДУНАЙ АКВАРЕСУРС» про забезпечення позову у справі № 420/25739/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДУНАЙ АКВАРЕСУРС» до Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу - відмовити.

Відповідно до статті 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 294-297 КАС України.

Суддя А.В. Бутенко