Постанова

від 23.01.2025 по справі 420/25739/24

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 січня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/25739/24Перша інстанція: суддя Бутенко А.В.

Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Турецької І.О.,

Шеметенко Л.П.

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2024р. по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДУНАЙ АКВАРЕСУРС» до Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу, -

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2024р. ТОВ «ДУНАЙ АКВАРЕСУРС» звернулося в суд із позовом до Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Одеській області, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати наказ Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм «Про скасування Режиму рибогосподарської експлуатації водного об`єкта» від 24.07.2024р. №353.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що він є господарюючим суб`єктом який здійснює рибогосподарську діяльність на підставі Режиму рибогосподарської експлуатації озера Кагул, розробленого ДП «Одеський центр Південного науково-дослідного інституту морського рибного господарства та океанографії», погодженого Державним агентством рибного господарства України 6.06.2019р., з терміном дії до 31.12.2028р..

Позивач зазначив, що основними видами діяльності Товариства є: прісноводне рибальство (КВЕД:03.12); прісноводне рибництво (КВЕД: 03.22); оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними та молюсками (КВЕД: 46.38); роздрібна торгівля рибою, ракоподібними та молюсками в спеціалізованих магазинах(КВЕД: 47.23). На спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах) Державним агентством рибного господарства видано дозвіл №36.4- 47/21-20 від 19.11.2020р.

24 липня 2024р., відповідно до п.3.3 Інструкції про порядок здійснення штучного розведення, вирощування риби, інших видів живих ресурсів ті їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах, затвердженої наказом Державного комітету рибного господарства України від 15.01.2008р. за №4, Державне агентство України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм (надалі - Держрибагентство) своїм Наказом №353 від 24.07.2024р. скасувало Режим рибогосподарської експлуатації озера Кагул. Підставою для скасування було визначено подання управління Державного агентства з розвитку з меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Одеській області №1-3-01/1251-24 від 17.07.2024р.

Позивач вважає, що вказаний наказ Держрибагентства від 24.07.2024р. №353 про скасування Режиму рибогосподарської експлуатації озера Кагул є протиправним, та таким, що підлягає скасуванню, у зв`язку із чим звернувся в суд із даним позовом.

Посилаючись на вказане просив позов задовольнити.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2024р. адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано наказ Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм «Про скасування Режиму рибогосподарської експлуатації водного об`єкта» від 24.07.2024р. №353.

Стягнуто з Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм на користь ТОВ «ДУНАЙ АКВАРЕСУРС» судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 028грн..

В апеляційній скарзі Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Одеській області просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення норм права.

Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення скарги без задоволення, рішення суду без змін, з наступних підстав.

Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи адміністративний позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено, що оскаржуваний наказ від 24.07.2024р. за №353 «Про скасування Режиму рибогосподарської експлуатації водного об`єкта» був виданий на підставах, встановлених законодавством, а саме, у зв`язку із неодноразовим невиконанням приписів або неодноразовим порушенням ТОВ «ДУНАЙ АКВАРЕСУРС» вимог Інструкції або Режиму.

Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об`єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи під час апеляційного розгляду, що ТОВ «ДУНАЙ АКВАРЕСУРС» є господарюючим суб`єктом, який здійснює рибогосподарську діяльність на підставі Режиму рибогосподарської експлуатації озера Кагул, розробленого ДП «Одеський центр Південного науково-дослідного інституту морського рибного господарства та океанографії», погодженого Державним агентством рибного господарства України 6 червня 2019р., з терміном дії до 31.12.2028р..

Основними видами діяльності Товариства є: прісноводне рибальство (КВЕД:03.12); прісноводне рибництво (КВЕД: 03.22); оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними та молюсками (КВЕД: 46.38); роздрібна торгівля рибою, ракоподібними та молюсками в спеціалізованих магазинах(КВЕД: 47.23).

19.11.2020р. Управлінням Державного агентства рибного господарства у Одеській області видано дозвіл за №36.4-47/21-20 на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах).

Вид спеціального використання: промислове рибальство.

Строк дії дозволу з 19.11.2020р. до 18.11.2025р..

14.06.2024р. Одеський рибоохоронний патруль направив до ТОВ «ДУНАЙ АКВАРЕСУРС» лист про надання пояснень щодо невиконання відповідних пунктів за період 2021 - 2023р. та поінформувати про заплановані заходи щодо виконання Режиму у 2024р..

Так, листом від 18.06.2024р. ТОВ «ДУНАЙ АКВАРЕСУРС» повідомило про те, що план по вилученню водних біоресурсів за 2021 рік виконаний на 77,28% - 632 545кг із запланованих 818 500кг, за 2022р. на 30,77% - 267 207кг із запланованих 868 500кг, за 2023р. на 31,82% -276 373кг із запланованих 868 500кг. При цьому зазначило, що головною причиною зменшення об`ємів вилову риби на протязі 2022-2023р. були пандемія COVID-19 та введення воєнного стану в Україні. У період з 24.02.2022р. до 23.05.2022р. на підприємстві було оголошено простій, повне зупинення роботи. З 20.06.2022р. рибалки виходили на промисел лише у світлий час доби (лист Чорноморського рибоохоронного патруля №1-6-17/851-22 від 20.06.2022р). Окрім того, з початку повномасштабної війни звільнилося понад 20 рибалок, що спричинило скорочення виходів на вилов риби, виключило можливість виходу бригад на вилов неводами, що значно зменшило обсяг вилову ВБР. Також, виникли складнощі з реалізацією живої риби, а саме зменшення попиту споживання на внутрішньому ринку, падіння цін, відсутність ринку збуту. З початку війни значні контрагенти (покупці) відмовилися від договорів поставки живої риби, у зв`язку з труднощами її перевезення. Так, через атаки портової інфраструктури м.Одеса, м.Чорноморськ роботу портів цих міст було призупинено вантажі переспрямувані до Дунайських морських портів, на трасі М-15 Одеса - Рені утворювалися затори понад добу, що могло призвести до псування товару (живої риби). Також, у зв`язку із підривом греблі Каховської ТЕС, ГУ Держпродспоживслужби було заборонено продаж риби, у т.ч. на ринках Одеської області, Миколаївської області (лист №594 від 2023р). Такі ж підстави вплинули на проведення робіт по вселенню водних біоресурсів, а саме з початку війни основний постачальник малька, який територіально вигідно був розташований до озера Кагул, припинив свою господарську діяльність. Укладення договорів з іншими розплідниками ускладнилося труднощами перевезення малька до місця вселення. У жовтні 2024р., на виконання Режиму рибогосподарської експлуатації озера Кагул, товариством заплановано вселити 2,5 млн. екз. водних біоресурсів. Водночас, для покращення умов відтворення водних біоресурсів та на виконання Режиму рибогосподарської експлуатації озера Кагул, щороку товариством встановлюються штучні нерестовища, які виготовлені з природних матеріалів.

17.07.2024р. Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Одеській області направило голові Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм подання про скасування Режиму рибогосподарської експлуатації озера Кагул, погодженого Держрибагентством 6.06.2019р. ТОВ «ДУНАЙ АКВАРЕСУРС» (код ЄДРПОУ 42862844) за №1-3-01/1251-24.

24.07.2024р. Державним агентством України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм, відповідно до п.3.3 Інструкції про порядок здійснення штучного розведення, вирощування риби, інших видів живих ресурсів ті їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах, затвердженої наказом Державного комітету рибного господарства України від 15.01.2008р. №4, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 28.01.2008р., на підставі подання Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Одеській області від 17.07.2024р. за №1-3-01/1251-24 про скасування Режиму рибогосподарської експлуатації озера Кагул, прийняло наказ за №353 «Про скасування Режиму рибогосподарської експлуатації водного об`єкта», відповідно до якого скасувало Режим рибогосподарської експлуатації озера Кагул (2019-2028 рр.), погоджений 6.06.2019р..

24.07.2024р. Управлінням Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Одеській області направлено на адресу ТОВ «ДУНАЙ АКВАРЕСУРС» оскаржуваний наказ та лист за №1-3-16/1315-24, яким повідомлено про скасування режиму рибогосподарської експлуатації озера Кагул.

Вважаючи наказ протиправним, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Перевіряючи правомірність прийняття оскаржуваного наказу за №353 від 24.07.2024р., з урахуванням підстав, з якими позивач просить його визнати протиправним та скасувати, судова колегія виходить з наступного.

Так, приписами ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями ЗУ «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» встановлено основні засади діяльності та державного регулювання в галузі рибного господарства, збереження та раціонального використання водних біоресурсів, порядок взаємовідносин між органами державної влади, місцевого самоврядування і суб`єктами господарювання, які здійснюють рибогосподарську діяльність у внутрішніх водних об`єктах України, внутрішніх морських водах і територіальному морі, континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні України та відкритому морі.

Так, відповідно до ч.1 ст.6 ЗУ «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» державне управління та регулювання у галузі рибного господарства здійснюють КМУ, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері рибного господарства та рибної промисловості, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства, та інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх повноважень, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації.

Згідно зі ст.9,10 ЗУ «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» до повноважень центрального органу виконавчої влади у галузі рибного господарства та посадових осіб органів рибоохорони центрального органу виконавчої влади у галузі рибного господарства, серед інших повноважень, належать й погодження режиму рибогосподарської експлуатації водних об`єктів та забезпечення державного контролю (нагляду) за їх дотриманням.

Державне агентство рибного господарства України є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, його діяльність спрямовується і координується КМУ, та здійснюється згідно з Положенням про Державне агентство рибного господарства України, затвердженим Указом Президента України від 30 вересня 2015р. за №895 (надалі - Положення №895).

Приписами пп.44 п.3 Положення №895 визначено, що основними завданнями Держрибагентства є, зокрема, погодження режиму рибогосподарської експлуатації водних об`єктів та контроль діяльності спеціальних товарних рибних господарств.

Положеннями ч.3 ст.31 ЗУ «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» встановлено, що з метою забезпечення охорони, раціонального використання окремих видів водних біоресурсів, а також для доповнення, уточнення або зміни зазначених правил можуть розроблятися режими для окремих рибогосподарських водних об`єктів (їх частин). Режими затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері рибного господарства та рибної промисловості.

Відповідно до п.2.14 Інструкції про порядок здійснення штучного розведення, вирощування риби, інших водних живих ресурсів та їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах, затвердженої наказом Державного комітету рибного господарства України від 15.01.2008р. №4 та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 28.01.2008р. за №64/14755 (надалі - Інструкція №4), контроль за виконанням Режиму, спеціальним використанням водних живих ресурсів під час проведення рибогосподарської експлуатації водних об`єктів спеціального товарного рибного господарства та охороною користувачем водних живих ресурсів здійснюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань рибного господарства України, територіальними органами рибоохорони та іншими органами відповідно до законодавства України.

Розділ 3 Інструкції №4 визначає підстави для тимчасового призупинення дії або скасування Режиму.

За правилами п.3.1. Інструкції № 4, дію Режиму може бути тимчасово призупинено спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань рибного господарства України у разі подання органів, визначених п.2.1.14 цієї Інструкції, щодо:

- порушення користувачем вимог цієї Інструкції (Режиму, невиконання показників щодо вселення та вилучення ВЖР, їх охорони);

- погіршення стану запасів ВЖР у рибогосподарському водному об`єкті;

- несвоєчасного надання звітів щодо вселення та вилучення ВЖР до територіальних органів рибоохорони.

У відповідності до п.3.2. Інструкції №4, тимчасове призупинення дії Режиму здійснюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань рибного господарства України, про що складається акт (два примірники) у довільній формі. Користувачу надається припис щодо необхідності усунення ним виявлених порушень з наступним обов`язковим повідомленням спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань рибного господарства України про виконання припису. Рішення стосовно поновлення дії Режиму приймається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань рибного господарства України після виконання вимог припису.

За правилами п.3.3 Інструкції №4, у разі неодноразового (два рази і більше) невиконання приписів або неодноразового порушення користувачем вимог цієї Інструкції або Режиму, на підставі подання територіальних органів рибоохорони або територіальних органів Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань рибного господарства України скасовує Режим, про що видається розпорядчий документ. Рішення про скасування приймається в місячний термін з моменту надходження подання, після чого повідомляється користувач, територіальні органи рибоохорони та територіальні органи Міністерства охорони навколишнього природного середовища України.

Приписами ст.2 ЗУ «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначено, що його дія поширюється на відносини, пов`язані із здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. Заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.

Отже, ЗУ «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» слід застосовувати до правовідносин, що виникають у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням суб`єктами господарської діяльності вимог законодавства у відповідній сфері; предметом регулювання цього закону є повноваження органів державного нагляду (контролю) та їх посадових осіб, межі та порядок реалізації цих повноважень.

Відповідно до абз.4 ч.1 ст.6 ЗУ «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» підставами для здійснення позапланових заходів є перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю).

У свою чергу, обов`язок пред`явлення перед початком перевірки копії погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки встановлено у випадках встановлених абз.6 ч.1 ст.6 ЗУ «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Згідно з положеннями ч.4 ст.5 ЗУ «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб`єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу.

Повідомлення повинно містити:

- дату початку та дату закінчення здійснення планового заходу;

- найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід;

- найменування органу державного нагляду (контролю).

Повідомлення надсилається рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв`язку або вручається особисто під розписку керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі.

Суб`єкт господарювання має право не допускати посадову особу органу державного нагляду (контролю) до здійснення планового заходу в разі неодержання повідомлення про здійснення планового заходу.

За змістом ч.7,8 ст.7 ЗУ «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» на підставі акту, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Аналізуючи вищевказане, судова колегія зазначає, що законом чітко визначено лише два види негативних наслідків для користувача у разі порушення ним вимог Інструкції №4 або Режиму, а саме: 1. тимчасове призупинення Режиму за вчинене порушення і 2. скасування Режиму за неодноразові порушення або невиконання припису.

При цьому, неодноразовість в межах даної правової норми полягає у систематичності невиконання користувачем приписів або порушенні вимог Інструкції або Режиму, при цьому відповідні факти мають бути зафіксовані документально шляхом попереднього здійснення відповідного державного нагляду (контролю) та застосування заходів впливу на порушника, зокрема у формі винесення відповідного припису, що передбачено Інструкцією №4.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи під час апеляційного розгляду, що Наказ Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм від 24.07.2024р. за №353 прийнятий на підставі подання Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Одеській області від 17 липня 2024р. №1-3-01/1251-24 на скасування Режиму рибогосподарської експлуатації озера Кагул.

Підставами для направлення вказаного подання стало те, що ТОВ «ДУНАЙ АКВАРЕСУРС» не виконує заходи передбачені Режимом СТРГ в частині штучного відтворення водних біоресурсів та охорони водних біоресурсів, а саме: невиконання пункту 10 Режиму СТРГ «Обсяги вселення (кількість), млн.екз.» протягом 3 років; не виконання пункт 11 Режиму «Обсяги вилову водних біоресурсів за видами (т)»; не виконання пункту 14 «Перелік робіт з відтворення, меліорації тощо»; порушено пункт 15 Режиму «Інші заходи».

Апеляційний суд звертає увагу на те, що зважаючи на суттєвість для суб`єкта господарювання наслідків державного контролю (скасування Режиму рибогосподарської експлуатації озера Кагул), орган державної влади має забезпечувати неухильне дотримання вимог закону.

Відтак, вирішуючи справу необхідно враховувати порядок проведення державного заходу контролю діяльності позивача, за результатами якого були встановлені вищенаведені порушення умов відповідного Режиму.

Отже, судова колегія вважає, що Державне агентство рибного господарства України при здійсненні перевірки позивача мало керуватись ЗУ «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

При цьому, як вбачається із матеріалів справи, що викладені порушення, які стали підставою для прийняття спірного Наказу від 24.07.2024р. за №353, були зафіксовані у протоколах про адміністративні правопорушення №006488/294 від 23.05.2024р., №006479/295 від 23.05.2024р., №006485/171 від 12.03.2024р., №006538/121 від 16.02.2024р., №005783/415 від 14.06.2023р., №298825 від 6.04.2023р., №298812 від 6.04.2023р., №298799 від 2.04.2023р., №298887 від 18.04.2023р., №155291 від 1.04.2023р., №298888 від 15.04.2023р., №298798 від 25.04.2023р., №155294 від 6.04.2023р., №298801 від 2.05.2023р., №298876 від 12.05.2023р., №005959/40 від 20.01.2023р., №005433/187 від 24.03.2023р., №005998/564 від 14.10.2023р., №006071/565 від 14.10.2023р., якими встановлено факти неодноразового порушення правил промислового рибальства позивачем.

Проте, судове колегія звертає увагу на те, що посилання у поданні на протоколи про адміністративне правопорушення не можна вважати належним доказом допущення відповідного правопорушення, оскільки самі по собі протоколи є лише носієм доказової інформації та документальним вираженням думки (твердження) органу (посадової особи) про наявність у діях особи складу адміністративного правопорушення.

При цьому, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що відповідні протоколи складені за порушення ЗУ «Про тваринний світ» та ст.85 КУпАП, що не є тотожним порушенню Інструкції №4 та Режиму.

Однак, як вбачається із матеріалів справи, що Управлінням Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Одеській області не проводились а ні планову, а ні позапланової перевірки ТОВ «ДУНАЙ АКВАРЕСУРС».

Разом з тим, вказане подання від 17 липня 2024р. за №1-3-01/1251-24 не містить жодних посилань Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Одеській області на попередньо допущені позивачем порушення вимог Інструкції та Режиму або невиконання вимог припису, що свідчило б про неодноразовість допущення позивачем порушень.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Одеській області дійшло відповідного висновку з аналізу документів та матеріалів щодо здійснення рибогосподарської діяльності ТОВ «ДУНАЙ АКВАРЕСУРС» на озері Кагул. Разом з тим, жодних посилань на документальне фіксування зазначених порушень та попереднє застосування до позивача заходів впливу у вигляді припису вказане подання не містить.

Отже, судова колегія зазначає, що відповідачем не надано будь-яких доказів в підтвердження того, що вказані у поданні порушення були встановлені у передбачений законодавством спосіб та необхідність їх усунення була доведена до відома позивача, але останній допустив повторне порушення Режиму або Інструкції або не виконав вимоги припису.

На підставі вказаного, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем не доведено, що оскаржуваний наказ від 24.07.2024р. за №353 «Про скасування Режиму рибогосподарської експлуатації водного об`єкта» був виданий на підставах, встановлених законодавством, а саме, у зв`язку із неодноразовим невиконанням приписів або неодноразовим порушенням ТОВ «ДУНАЙ АКВАРЕСУРС» вимог Інструкції або Режиму, а тому наявні законні підстави для скасування оскаржуваного наказу як протиправного.

У контексті оцінки доводів апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.

За таких обставин, судова колегія вважає, що рішення суду ухвалено з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для його скасування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.246, 315, 316 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Одеській області залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2024р. - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді: І.О. Турецька

Л.П. Шеметенко