Рішення

від 29.08.2024 по справі 520/14722/23

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

29 серпня 2024 року справа №520/14722/23

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ніколаєвої Ольги Вікторівни, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовною заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю "Арсенал Транс"

доГоловного управління ДПС у Харківській області

провизнання протиправною, скасування податкової вимоги та зобов`язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Арсенал Транс" (далі по тексту - ТОВ "Арсенал", позивач) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Харківській області, в якій просить суд:

- визнати протиправною та скасувати податкову вимогу ГУ ДПС у Харківській області від 11.04.2023 року № 0000040-1313-2040;

- зобов`язати ГУ ДПС у Харківській області звільнити майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Арсенал Транс" з податкової застави.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що пп. 69.14 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України встановлено пільгу, якою звільнялися від оподаткування земельні ділянки, розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії. Враховуючи, що земельна ділянка, якою користується позивач перебуває на території міста Харкова, яка у спірний період згідно затвердженого переліку відносилася до території, де ведуться бойові дії, останній був звільнений від орендної плати за земельну ділянку. З урахуванням наведеного, вважає спірну податкову вимогу протиправною та просить суд її скасувати.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Ніколаєвій Ользі Вікторівні.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 19.06.2023 позовну заяву у цій справі залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду оригіналу платіжного документу про сплату судового збору або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. На адресу суду у строк, встановлений судом, позивачем надано заяву про усунення недоліків позовної заяви разом з доказами сплати судового збору.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 23.06.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідач у поданому відзиві на позов з посиланням на Закон України «Про внесення змін до Кодексу та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» від 11.04.2023 №3050-ІХ (далі по тексту Закон України №3050), який набув чинності 06.05.2023, яким змінено трактування механізму визначення переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією зазначив, що згідно з Законом такий перелік територій для цілей справляння плати за землю відповідно до пп. 69.14 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ застосовується тільки перелік територій активних бойових дій та тимчасово окупованих російською федерацією. Відповідно до Переліку територій, Харківська міська територіальна громада відсутня у переліку територій активних бойових дій та тимчасово окупованих російською федерацією. З огляду на зазначене, відповідач вважає, що ним правомірно прийнята податкова вимога від 11.04.2023 №0000040-1313-2040 про нарахування податкового боргу у сумі 855 709,81 грн.

Розглянувши надані сторонами документи, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Харківський окружний адміністративний суд встановив наступне.

Позивач 05.06.2003 зареєстрований в якості юридичної особи та знаходиться на обліку в Київській ДПІ як платник орендної плати за землю.

Згідно Договору оренди земельної ділянки №9656775, дата державної реєстрації 15.04.2015 зі змінами та доповненнями відповідно до додаткової угоди від 12.12.2016, який зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, позивач є землекористувачем земельної ділянки з кадастровим номером 6310138800:14:007:0099, площею 1,8514 га, розташовану за адресою АДРЕСА_1 .

Позивачем 21.02.2022 подано річну декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2022 рік, реєстраційний №9036951826, якою задекларовано річну суму орендної плати у сумі 857 183,46 грн, щомісячні платежі: по 71 431,66 грн.

По всій території України 24.02.2022 введено воєнний стан через ворожу агресію та вторгнення російської федерації.

Відповідачем 21.02.2022 здійснено податковий розрахунок земельного податку №9036951826, відповідно до якого нараховано позивачу податковий борг у розмірі 855 709,81 грн, у зв`язку з чим відповідно до статтей 59, 60 ПК України у автоматичному режимі була сформована податкова вимога від 11.04.2023 №0000040-1313-2040, яка отримана позивачем 25.04.2023, що підтверджується трекінгом поштового відправлення №6130122899112.

Уповноваженою особою ГУ ДПС у Харківській області 06.04.2023 прийнято рішення про опис майна ТОВ «Арсенал Транс» у податкову заставу.

Позивач не погоджуючись з прийнятими ГУ ДПС у Харківській області податковою вимогою та рішенням про опис майна у податкову заставу, звернувся до суду з данною позовною заявою.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, визначення компетенції контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Орендна плата землі державної та комунальної власності - це плата за землю у складі податку на майно і зараховується до місцевого бюджету (стаття 10, 14, 269 ПК України).

Відповідно до пп.14.1.72 п.14.1 ст.14 ПК України - земельний податок обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі податок для цілей розділу XII цього Кодексу назва розділу XII "податок на майно" із змінами, внесеними згідно із Законом №71-VIII від 28.12.2014).

Згідно пп.14.1.73. п.14.1 ст.14 ПК України землекористувачі юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

Відповідно до пп.269.1.1 і 269.1.2 п.269.1 ст.269 ПК України платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Перелік платників податку, об`єкт оподаткування, база оподаткування, пільги із сплати податку, ставка податку, податковий період, порядок обчислення суми податку, порядок обчислення сум податку в разі зміни власника об`єкта оподаткування податком, порядок сплати податку, строки сплати податку регулюються статтями 269-289 ПК України.

Поряд з тим, відповідно до підпункту 69.14 пункт 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України встановлено, що тимчасово, на період з 1 березня 2022 року по 31 грудня року, наступного за роком, у якому припинено або скасовано воєнний, надзвичайний стан, не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, а також за земельні ділянки (земельні частки (паї), визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії та територій тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, визначається Кабінетом Міністрів України.

Вказана норма ПК України набрала чинності 17.03.2022 (Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану" від 15.03.2022 №2120-IX).

Податковий борг виник за період з 01.02.2022 по 01.12.2022, в якому був відсутній визначений Кабінетом Міністрів України перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, проте суд зазначає, що вказані обставини не можуть бути перешкодою для реалізації платником податків свого права, закріпленого в Податковому кодексі України.

Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов`язана забезпечити його реалізацію. В протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності належного правового регулювання покладаються саме на державу.

Відсутність в Україні визначеного Кабінетом Міністрів України переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, що стала наслідком бездіяльності Уряду, не може ставитись в провину особі, оскільки невизначення порядку виконання законодавчо закріплених норм не може призводити до порушення чи обмеження прав громадян чи юридичних осіб, які наділені такими правами.

У той же час факт ведення з 24.02.2022 на території міста Харкова та Харківської області активних бойових дій є загальновідомим.

Даний факт підтверджують офіційні заяви Президента України Володимира Зеленського (https://www.president.gov.ua/news/zlo-ozbroyene-raketami-bombami-j-artileriyeyu-treba-zupiniti-73257, https://www.president.gov.ua/news/potribno-shob-rosiya-pripinila-vbivati-lyudej-potribno-prity-76109), Харківського міського голови Терехова (https://www.ukrinform.ua/rubric-ato/3412822-harkiv-obstriluut-mer-rozpoviv-pro-situaciu-u-misti.html, https://tsn.ua/ato/u-harkovi-lunayut-vibuhi-rosiyani-obstrilyuyut-misto-2297485.html), тощо, про що зазначено у позові та не спростовано відповідачем.

Відповідно до частини третьої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Окрім цього, суд зазначає наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією" від 06.12.2022 №1364 установлено, що перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією (в подальшому - Перелік), затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони на підставі пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій. Вказана постанова набрала чинності 25.12.2022.

На підставі постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією" від 06.12.2022 №1364, 22.12.2022 Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України був прийнятий наказом "Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією" №309, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за №1668/39004.

На підставі постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією" від 06.12.2022 №1364, 22.12.2022 Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України був прийнятий наказом №309 "Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за №1668/39004.

Згідно цього Переліку з 24.02.2022 вся територія Харківської територіальної громади визнається територією, на якій велися бойові дії.

Окрім цього, відповідно до переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 10.12.2022, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 №75, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.04.2022 №453/37789, Харківська міська територіальна громада входить до переліку районів проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 10.12.2022.

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" від 15.03.2022 №2120-ІХ (набрав чинності 17.03.2022 у зв`язку з його офіційним опублікуванням у газеті "Голос України" від 17.03.2022 №58) підрозділ 10 розділу XX ПК України доповнено підпунктом 69.14 наступного змісту: "Тимчасово, на період з 01.03.2022 по 31 грудня року, наступного за роком, у якому припинено або скасовано воєнний, надзвичайний стан, не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, а також за земельні ділянки (земельні частки (паї), визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди. Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, визначається Кабінетом Міністрів України".

Крім того, пунктом 4 розділу II Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" зобов`язано Кабінет Міністрів України невідкладно забезпечити перегляд та приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією" від 06.12.2022 №1364 (набрала чинності 25.12.2022 у зв`язку з її офіційним опублікуванням у газеті "Урядовий кур`єр" від 10.12.2022 №262) установлено, що перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією (далі - перелік), затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони з урахуванням пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій.

Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309 (набрала чинності 27.12.2022 у зв`язку з його офіційним опублікуванням в Офіційному віснику України від 27.12.2022 №100) затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією.

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно" від 11.04.2023 №3050-ІХ (набрав чинності 06.05.2023 у зв`язку з його офіційним опублікуванням у газеті "Голос України" від 05.05.2023 №90) викладено у новій редакції підпункт 69.14 підрозділу 10 розділу XX ПК України, зокрема, абзаци перший - п`ятий: "За період з 1 січня 2022 року до 31 грудня 2022 року не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних осіб, та за період з 1 березня 2022 року до 31 грудня 2022 року - в частині земельних ділянок, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Починаючи з 01.01.2023, за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) не нараховується та не сплачується за період з першого числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку активних бойових дій або тимчасової окупації, до останнього числа місяця, в якому було завершено активні бойові дії або тимчасова окупація на відповідній території.

Дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації визначаються відповідно до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку. Платники плати за землю, які до дати набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно" відповідно до пункту 286.2 статті 286 цього Кодексу задекларували за 2022 та/або 2023 роки податкові зобов`язання з плати за землю за земельні ділянки, що розташовані на територіях, визначених цим підпунктом, мають право відкоригувати нараховані податкові зобов`язання з плати за землю за період березень 2022 - грудень 2023 року шляхом подання в порядку, визначеному цим Кодексом, уточнюючих податкових декларацій".

Одним із принципів податкового законодавства є презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу (підпункт 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 ПК України).

Пунктом 56.21 статті 56 ПК України передбачено, що у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у своїй постанові від 10.02.2021, прийнятій за наслідками розгляду справи №380/671/20, висловив наступну правову позицію, що "у положеннях ПК України серед основних засад податкового законодавства передбачено принцип презумпції правомірності рішень платника податків суть якого зводиться до того, що у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу".

Після прийняття та набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно" від 11.04.2023 № 3050-ІХ вищезгадана постанова Кабінету Міністрів України у відповідність до цього Закону не приводилась, предмет її регулювання не змінювався, зміни щодо порядку затвердження переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, не вносилися.

Отже, вказаний Перелік підтверджує правомірність позиції позивача про те, що на території міста Харкова велися бойові дії, що, як наслідок, звільняє позивача від обов`язку по нарахуванню та сплаті до бюджету орендної плати за земельні ділянки, розташовані на такій території, та надає право на коригування податкових зобов`язань шляхом подання уточнюючої звітності.

Окрім того, суд враховує рішення Харківської міської ради Харківської області від 14.07.2023 17 сесія 8 скликання №403/23 «Про деякі питання плати за землю в місті Харкові на період дії воєнного стану», яким вирішено внести зміни до рішення 11 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 22.02.2017 №542/17 «Про місцеві податки і збори у місті Харкові», доповнивши додаток 2 пунктами 4-6 такого змісту:

« 4. За період з 01.01.2022 по 31.12.2022 встановити ставку земельного податку за земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні фізичних осіб, та за період з 01.03.2022 по 31.12.2022 в частині земельних ділянок, що перебувають у власності або користуванні юридичних осіб га фізичних осіб - підприємців, на рівні 0 відсотків від їх нормативної грошової оцінки».

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що податкова вимога Головного управління ДПС у Харківській області від 11.04.2023 №0000040-1313-2040 прийнята протиправно, не на підставі чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, а тому така підлягаює скасуванню.

Щодо податкової застави, суд зазначає наступне.

Підпунктом 14.1.155 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов`язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом.

У разі невиконання платником податків грошового зобов`язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави.

Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Підпунктом 89.1.2 пункту 89.1 статті 89 ПК України передбачено, що право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

З урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому (п. 89.2 ст. 89 ПК України).

Згідно із пунктом 89.3 статті 89 ПК України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг.

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих.

Контролюючий орган зобов`язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі (п. 89.8 ст. 89 ПК України).

Відповідно до підпунктів 93.1.1, 93.1.4 пункту 93.1 статті 93 ПК України майно платника податків звільняється з податкової застави з дня: отримання контролюючим органом підтвердження повного погашення суми податкового боргу в установленому законодавством порядку; отримання платником податків рішення відповідного органу про визнання протиправними та/або скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов`язання або його частини (пені та штрафних санкцій) внаслідок проведення процедури адміністративного або судового оскарження.

У свою чергу, підставою для звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів є відповідний документ, що засвідчує закінчення будь-якої з подій, визначених підпунктами 93.1.1-93.1.5 пункту 93.1 цієї статті (п. 93.2 ст. 93 ПК України).

Аналіз вказаних положень дає суду підстави дійти до наступних висновків.

По-перше, право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

По-друге, підставою для звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів є відповідний документ, що засвідчує закінчення будь-якої з подій, визначених підпунктами 93.1.1-93.1.5 пункту 93.1 ПК України, зокрема, але не виключно отримання контролюючим органом підтвердження повного погашення суми податкового боргу в установленому законодавством порядку; отримання платником податків рішення відповідного органу про визнання протиправними та/або скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов`язання або його частини (пені та штрафних санкцій) внаслідок проведення процедури адміністративного або судового оскарження.

Уповноваженою особою ГУ ДПС у Харківській області 06.04.2023 прийнято рішення №81/20-40-13-13-21 про опис майна ТОВ «Арсенал Транс» у податкову заставу у зв`язку з наявністю податкового боргу з несплати орендної плати за земельну ділянку.

З метою ефективного захисту порушеного права позивача у зв`язку з висновком суду про визнання протиправною та скасування податкової вимоги від 11.04.2023 №0000040-1313-2040, оскільки позовна вимога про припинення/скасування податкової застави обтяження є похідною від основної вимоги суд доходить висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява №65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява №63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Суд, у цій справі, також враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (п. 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до приписів статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал Транс» (вулиця Чернишевського, будинок 37, місто Харків, 61002, код ЄДРПОУ: 32440366) до Головного управління ДПС у Харківській області (вулиця Григорія Сковороди, 46, місто Харків, Харківська область, 61057, код ЄДРПОУ: 43983495) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити повністю.

Скасувати податкову вимогу Головного управління ДПС у Харківській області від 11.04.2023 №0000040-1313-2040.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Харківській області звільнити майно Товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал Транс» з податкової застави.

Стягнути з Головного управління ДПС у Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал транс» сплачений судовий збір у розмірі 10 268,51 грн (десять тисяч двісті шістдесят вісім гривень 51 копійка).

Рішення набирає законної сили у порядку, передбаченому статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та підлягає оскарженню у порядку та у строки, визначені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення виготовлено 29.08.2024.

СуддяОльга НІКОЛАЄВА