Рішення

від 21.08.2024 по справі 495/29/21

БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 495/29/21

рішення

ІМЕНЕМ УКрАЇНи

21 серпня 2024 року м. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області в складі:

судді Заверюха В.О., при секретарі - Кісьовій А.В.,

за участю: представника позивача - ОСОБА_1 , представника позивача - адвоката Карташова А.Г.,

розглянувши у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою ВКЗ цивільну справу за позовом Національного природного парку «Тузловські лимани» до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування недостовірної інформації, -

В С Т А Н О В И В:

Національний природний парк «Тузловські лимани» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування недостовірної інформації.

Короткий зміст та обґрунтування позовних вимог

Указом Президента України від 01.01.2010 року №1/2010 «Про створення національного природного парку «Тузловські лимани» з метою збереження цінних природних та історико- культурних комплексів і об`єктів Північного Причорноморя відповідно до ст.53 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» на території Татарбунарського району Одеської області було створено Національний природний парк «Тузловські лимани». Національні природні парки є природоохоронними, рекреаційними, культурно-освітніми, науково-дослідними установами загальнодержавного значення, що створюються з метою збереження, відтворення і ефективного використання природних комплексів та об`єктів, які мають особливу природоохоронну, оздоровчу, історико-культурну, наукову, освітню та естетичну цінність. Управління національними природними парками здійснюється їх спеціальними адміністраціями. Спеціальні адміністрації здійснюють управління територіями та об`єктами природно-заповідного фонду відповідно до положень про території та об`єкти природно-заповідного фонду і проектів організації територій та об`єктів природно-заповідного фонду. Згідно з абз.2 п.1 Указом Президента України №1/2010 від 1 січня 2010 року «Про створення національного природного парку «Тузловські лимани», до території національного природного парку "Тузловські лимани" погоджено в установленому порядку включення 27865 гектарів земель державної власності, а саме: 2022 гектара земель запасу (у тому числі 316,831 гектара земель Піщаної коси Чорного моря та 1705,169 гектара земель водного фонду (частина озер Шагани, Алібей та Бурнас), що надаються національному природному парку в постійне користування та 25843 гектара земель (у тому числі 3233,18 гектара земель запасу, 541 гектара земель, що перебувають у постійному користуванні державного підприємства «Саратське лісове господарство», 21186,03 гектара земель водного фонду (частина озер Шагани, Алібей, Бурнас, а також озера Солоне, Хаджидер, Карачаус, Будури, Мартаза, Магалевське, Малий Сасик, Джаншейське) та 882,79 гектара прилеглої акваторії Чорного моря шириною 200 метрів), що включаються до складу національного природного парку без вилучення. Згідно з пояснювальною запискою до проекту створення Національного природного парку «Тузловські лимани», проект створення Національного природного парку «Тузловські лимани» розроблено на території Татарбунарського району Одеської області за межами населених пунктів на землях державної власності загальною площею 27 865 га.. 13.12.2011 року директором був підписаний акт приймання-передачі територій під охорону проведення першочергових природоохоронних заходів Національного природного парку "Тузловські лимани", яким було засвідчено факт передання Національного природного парку «Тузловські лимани» під охорону території загальною площею 27865 гектарів земель державної власності. Розпорядженням Одеської обласної державної адміністрації №1053/А- 2017 від 07.11.2017 року було погоджено включення земельних ділянок державної власності, розпорядником яких є Одеська обласна державна адміністрація, що увійшли до складу Національного природного парку «Тузловські лимани», до заповідної зони, зон регульованої та стаціонарної рекреації, господарської зони відповідно до схеми функціонального зонування Національного природного парку «Тузловські лимани». Таким чином, Національний природний парк «Тузловські лимани» як об`єкт природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, був створений виключно на землях державної власності. З моменту створення даного осередку захисту та відновлення природно-заповідних територій України і до сьогодні відвідувачі парку можуть спостерігати безліч врятованих тварин та птахів, турботу та піклування про навколишні екосистеми, про що Національний природний парк «Тузловські лимани» завжди звітує на офіційній сторінці в Facebоок. Під час проведення передвиборчої агітації кандидат в депутати Білгород-Дністровської районної ради ОСОБА_2 провів зустріч з виборцями, під час якої розповсюдив недостовірну інформацію, використовуючи ганебні висловлювання про діяльність Національного природного парку «Тузловські лимани». Така поведінка не просто порушила правила передвиборчої агітації, а і нанесла значної шкоди діловій репутації Національного природного парку «Тузловські лимани». Агітаційна промова була вибудувана на закликах, що прямо загрожують системі охорони, цілісності та екологічній безпеці України, адже відповідач стверджував про те, що обіцяв «с соответствующим иском обратиться в суд с требованием отемнить Указ Президента о создании ни@ера не делающих Нижнеднестровского и Тузловского «национальных парков». ІНФОРМАЦІЯ_2 о 10:28 відповідач поширив на своїй сторінці у Facebоок провокаційний допис із відео, де знову обіцяв «с соответствующим иском обратиться в суд с требованием отемнить Указ Президента о создании ни@ера не делающих Нижнеднестровского и Тузловского «национальных парков». З відповідною заявою про ситуацію, що склалася, Національний природний парк «Тузловські лимани» звернувся до Центральної виборчої комісії, яка у відповіді на звернення чітко розяснила порядок притягнення особи до відповідальності за вчинене. Відповідач двічі повідомив на широкий загал про неіснуючі факти та обставини, що не відповідають дійсності та не надав жодних доказів на їх підтвердження. Цим відповідач порушив немайнове право позивача на недоторканність його ділової репутації. З висновків судової лінгвістичної (семантико-текстуальна) експертизи вбачається, що дописи (від ІНФОРМАЦІЯ_2, від ІНФОРМАЦІЯ_3, від ІНФОРМАЦІЯ_4, від ІНФОРМАЦІЯ_6 та від ІНФОРМАЦІЯ_5) розміщені ОСОБА_2 містять інформацію негативного характеру щодо Національного природного парку «Тузловські лимани» та його посадових осіб: в.о. директора Національного природного парку «Тузловські лимани» ОСОБА_1 та начальника науково-дослідного відділу Національного природного парку «Тузловські лимани» ОСОБА_3 і тексти дописів від ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, ІНФОРМАЦІЯ_5 викладено у формі фактичних тверджень. З вище зазначеного вбачається, що твердження відносно Національного природного парку «Тузловські лимани», формують негативну громадську думку, руйнують імідж та репутацію державної установи, а відтак є такими, що порушують право Національнго природного парку «Тузловські лимани» на повагу до його честі, гідності і ділової репутації. Також, твердження в дописах, поширюють інформацію яка є негативною, оскільки її зміст ставить під сумніви дотримання адміністрацією Національного природного парку «Тузловські лимани» законодавства України та усталених моральних настанов. Центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 25 червня 2020 року №614 «Деякі питання Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів» є Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України. Відповідач ОСОБА_2 будучи політиком, беззаперечно усвідомлюючи, що знаходиться під прискіпливою увагою суспільства і, розповсюджуючи інформацію (пости) у соціальних мережах, колишній голова Білгород-Дністровської районної ради розумів, що кожне його слово викликало обговорення в суспільстві, а також формувало думку жителів громад, які у подальшому транслюючи поширені відповідачем тези самостійно або ж через органи місцевого самоврядування та їх посадових і службових осіб зверталися із різними скаргами в органи державної влади, у т.ч. Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України. На думку позивача найефективнішим способом спростування недостовірної інформації та тверджень, які розповсюджував відповідач ОСОБА_2 , яке б сприяло найбільш повному відновленню порушеного немайнового права Національного природного парку «Тузловські лимани» є зобов`язання ОСОБА_2 протягом п`яти календарних днів з дня набрання судовим рішенням у даній справі законної сили спростувати недостовірну інформацію, які він розповсюджував в соціальній мережі «Facebook», а також під час проведення передвиборчої агітації в кандидати у депутати Білгород-Дністровської районної ради, надіславши офіційного листа центральному органу виконавчої влади до сфери управління якого віднесено Національний природний парк «Тузловські лимани» - Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України. Водночас зобов`язати ОСОБА_2 розмістити спростування інформації на своїй сторінці у соціальній мережі «Facebook», на думку Національного природного парку «Тузловські лимани» є недоцільним, у зв`язку з тим, що ОСОБА_2 з серпня 2023 року не є головою Білгород-Дністровської районної ради і розміщення на його сторінці не охопить максимальну кількість осіб, які сприйняли попередньо поширену інформацію. Функціонал соціальної мережі «Facebook» дозволяє видаляти розміщенні повідомлення (пости) без прив`язки до часу розміщення такої інформації, у зв`язку із чим для формального виконання рішення суду ОСОБА_2 буде достатньо розмістити пост із спростуванням, що водночас дозволить йому відразу ж або ж через невеликий проміжок часу таке повідомлення (пост) видалити, що не не забезпечує максимального охоплення споживачів такої інформації. У зв`язку з оприлюдненням відповідачем недостовірної, неправдивої та такої, що порушує право на гідність, честь та ділову репутацію, інформації, представник позивача змушений звернутися за захистом та поновленням своїх прав до суду.

Стислий виклад позиції представника відповідача

Представник відповідача скористався правом подання відзиву в якому позовні вимоги не визнав в повному обсязі та просив відмовити в задоволенні позову з огляду на наступне. Безпідставними є тверджень позивача про те, що відповідача нібито «порушує і фактично ставить під сумнів Конституційні норми, права та свободи громадян. Жодних порушень відповідачем не вчинялося та сумнівів у їх змісті відповідачем не висловлювалося. Відповідачем висловлено судження про те, що «не регулируеться поголовье бакланов пеликанов и других птиц, которые уничтожают водные ресурсы» «бесконтрольно распространяются инфекции и массово вымирают дикие животные» «шакалы енотовидные собаки и лисицы попросту захватили указанные территории и представляют опасность уже даже человеку». Отже, відповідачем висловлені судження та переконання щодо екологічного стану певної території, вказані висловлювання свідчать як раз про свідоме ставлення відповідача до екологічної безпеки, його турботу як про еколгічну безпеку, так і про життя і здоров`я людей. Також, відповідач закликав «объединить усилия всех территориальных громад представителей общественных организаций управления лесного и охотничьих хозяйств землепользователей и собственников земель привлечь депутатов и органы исполнительной власти Белгород-Днестровского района и Одесской области с целью подготовки соответствующего иска и обратиться в суд с требованием отменить Указ Президента о создании них@ра не делающих Нижнеднестровского и Тузловского национальных парков прекрасные огромные территории отданные Нацпаркам превратились в рассадник инфекции коррупции и браконьерства Тузловские лиманы вообще пересохли и превратились в пустыню». Дані висловлювання відповідача спрямовані виключно на привертання громадської уваги до екологічних проблем відповідної місцевості, містять занепокоєння вказаними проблемами. Наведені позивачем висловлювання не містять недостовірної інформації щодо нього, а їх поширення не може мати наслідком встановлення зобов`язання щодо їх спростування. Наведені позивачем твердження (висловлювання) не місять посилань (вказівок) на позивача у справі, є оціночними твердженнями.

Рух справи у суді

05.01.2021 року Національний природний парк «Тузловські лимани» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування недостовірної інформації.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.01.2021 року справа №495/29/21 за позовом Національного природного парку «Тузловські лимани» до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування недостовірної інформації, передана на розгляд судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Боярського О.О..

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 02.02.2021 року відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від від 30.08.2021 року за клопотанням адвоката Розенбойма Юрія Олександровича, який діє в інтересах відповідача ОСОБА_2 по справі була призначена судова лінгвістична (семантико-текстуальну) експертиза на вирішення якої поставити сторонами по справі були поставлені питання.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 20.11.2023 року заява адвоката Розенбойма Юрія Олександровича, який діє в інтересах відповідача ОСОБА_2 про відвід судді Боярського Олександра Олександровича від участі у розгляді справи за позовом Національного природного парку «Тузловські лимани» до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування недостовірної інформації залишена без задоволення. Суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Боярський Олександр Олександрович заявив самовідвід від участі як головуючий по цивільній справі №495/29/21 за позовною заявою ОСОБА_2 про відвід судді Боярського О.О. від участі у розгляді справи за позовом Національного природного парку «Тузловські лимани» до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування недостовірної інформації та матеріали справи передані до канцелярії суду для подальшого розподілу.

Розпорядженням щодо призначення повторного автоматичного розподілу справи між суддями від 05.12.2023 року №238 та протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями цивільна справа №495/29/21 за позовом Національного природного парку «Тузловські лимани» до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування недостовірної інформації, передана на розгляд судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Заверюха В.О..

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 07.12.2023 року справа прийнята до свого провадження та призначено судове засідання.

11.06.2024 року на адресу суду від представника позивача - адвоката Карташова А.Г. надійшла заява про зміну предмету позову, а саме уточнення щодо переліку недостовірної інформації, яка має бути спростована.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, посилаючи на обставини які зазначені в позові, просила задовольнити позовні вимоги з урахуванням зміни предмету позову та пояснила, що твердження відносно Національного природного парку «Тузловські лимани» формують негативну громадську думку, руйнують імідж та репутацію державної установи, а відтак є такими, що порушують право Національного природного парку «Тузловські лимани» на повагу до його честі, гідності і ділової репутації. Твердження до дописах, поширюють інформацію яка єнегативною, оскільки її зміст ставить під сумніви дотримання адміністрацію Національного природного парку «Тузловські лимани» законодавства України та усталих моральних настав. Найефективнівшим способом спростування недостовірної інформації та тверджень, які розповсюджував відповідач ОСОБА_2 та яке б сприяло найбільш повному відновленню порушеного немайного права Національного природного парку «Тузловські лимани» є зобов`язання ОСОБА_2 протягом п`яти календарних днів з дня набрання судовим рішенням у даній справі законної сили спростувати недостовірну інформацію, які він розповсюджував в соціальній мережі «Facebook», а також під час проведення передвиборчої агітації в кандидати у депутати Білгород-Дністровської районної ради, надіславши офіційного листа центральному органу виконавчої влади до сфери управління якого віднесено Національний природний парк «Тузловські лимани» - Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України.

Представник позивача - адвокат Карташов А.Г. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити з урахуванням зміни предмету позову.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не зявився, повідомлявся, причини неявки суду не відомі, клопотань або заяв про відкладення слухання справи до суду не надійшло.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Приймаючи до уваги те, що особи, які беруть участь у справі, зобов`язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки, те, що відповідачем було подано відзив на позовну заяву, тоюто відповідач був обізнаний про розгляд даної справи у суді, у зв`язку з чим, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідача та на підставі наявних у ній даних та доказів.

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Положеннями ст.12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

Відповідно ст.81 ЦПК Україникожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу.

Згідно частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вислухавши представників позивача, дослідивши матеріали справи та докази, відзив, суд приходить до наступних висновків.

Фактичні обставини встановлені судом, позиція суду та нормативно-правове обґрунтування

Указом Президента України від 01.01.2010 року №1/2010 «Про створення національного природного парку «Тузловські лимани» з метою збереження цінних природних та історико- культурних комплексів і об`єктів Північного Причорноморя відповідно до ст.53 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» на території Татарбунарського району Одеської області було створено Національний природний парк «Тузловські лимани».

Національні природні парки є природоохоронними, рекреаційними, культурно-освітніми, науково-дослідними установами загальнодержавного значення, що створюються з метою збереження, відтворення і ефективного використання природних комплексів та об`єктів, які мають особливу природоохоронну, оздоровчу, історико-культурну, наукову, освітню та естетичну цінність.

Управління національними природними парками здійснюється їх спеціальними адміністраціями. Спеціальні адміністрації здійснюють управління територіями та об`єктами природно-заповідного фонду відповідно до положень про території та об`єкти природно-заповідного фонду і проектів організації територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Згідно з абз.2 п.1 Указом Президента України №1/2010 від 1 січня 2010 року «Про створення національного природного парку «Тузловські лимани», до території Національного природного парку "Тузловські лимани" погоджено в установленому порядку включення 27865 гектарів земель державної власності, а саме: 2022 гектара земель запасу (у тому числі 316,831 гектара земель Піщаної коси Чорного моря та 1705,169 гектара земель водного фонду (частина озер Шагани, Алібей та Бурнас), що надаються національному природному парку в постійне користування та 25843 гектара земель (у тому числі 3233,18 гектара земель запасу, 541 гектара земель, що перебувають у постійному користуванні державного підприємства «Саратське лісове господарство», 21186,03 гектара земель водного фонду (частина озер Шагани, Алібей, Бурнас, а також озера Солоне, Хаджидер, Карачаус, Будури, Мартаза, Магалевське, Малий Сасик, Джаншейське) та 882,79 гектара прилеглої акваторії Чорного моря шириною 200 метрів), що включаються до складу національного природного парку без вилучення.

Згідно пояснювальної записки до проекту створення Національного природного парку «Тузловські лимани», проект створення Національного природного парку «Тузловські лимани» розроблено на території Татарбунарського району Одеської області за межами населених пунктів на землях державної власності загальною площею 27 865 га..

13.12.2011 року директором був підписаний акт приймання-передачі територій під охорону проведення першочергових природоохоронних заходів Національного природного парку «Тузловські лимани», яким було засвідчено факт передання Національного природного парку «Тузловські лимани» під охорону території загальною площею 27865 гектарів земель державної власності.

Розпорядженням Одеської обласної державної адміністрації №1053/А-2017 від 07.11.2017 року було погоджено включення земельних ділянок державної власності, розпорядником яких є Одеська обласна державна адміністрація, що увійшли до складу Національного природного парку «Тузловські лимани», до заповідної зони, зон регульованої та стаціонарної рекреації, господарської зони відповідно до схеми функціонального зонування Національного природного парку «Тузловські лимани».

Таким чином, Національний природний парк «Тузловські лимани» як об`єкт природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, був створений виключно на землях державної власності.

З моменту створення даного осередку захисту та відновлення природно-заповідних територій України і до сьогодні відвідувачі парку можуть спостерігати безліч врятованих тварин та птахів, турботу та піклування про навколишні екосистеми, про що Національний природний парк «Тузловські лимани» завжди звітує на офіційній сторінці в Facebоок.

ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідачем ОСОБА_2 на своїй сторінці у соціальній мережі Facebook було опубліковано наступний допис (мовою оригіналу): «Нижнеднестровский и Тузловский Национальные парки, которые были созданы в 2008 году по Указу Президента ОСОБА_13 - НЕЗАКОННЫЕ! Уже более 12 лет территории площадью 50 тысяч гектаров лесного, водного, водно-болотного фондов и сельскохозяйственного назначения без каких-либо документов, фактически захвачены нелегитимными, полукриминальными структурами под названием "национальные парки" на территории Белгород-Днестровского района и в других местах Украины. На вышеуказанных территориях более 12 лет нарушаются права и законные интересы собственников земель, землепользователей и территориальных громад. Под крышей "руководителей" нелегетимных НацПарков процветает коррупция и браконьерство. НацПарками ВООБЩЕ не ведется какая-либо научная и охранная деятельность. Не регулируется поголовье бакланов, пеликанов и других птиц, которые уничтожают водные ресурсы. Безконтрольно распространяются инфекции и массово вымирают дикие животные. Таким образом от чумы 3 года назад погибло все поголовье дикого кабана. Шакалы, енотовидные собаки и лисицы, попросту, захватили указанные территории, и представляют опасность уже даже человеку. ТАК ДАЛЬШЕ ЖИТЬ НЕЛЬЗЯ, НЕТ СИЛ ТЕРПЕТЬ ПРОИЗВОЛ И БЕСПРЕДЕЛ НАЦПАРКОВ. Предлагаю обьединить усилия всех территориальных громад, представителей общественных организаций, управления лесного и охотничьих хозяйств, землепользователей и собственников земель. Привлечь депутатов и органы исполнительной власти Белгород-Днестровского района и Одесской области с целью подготовки соответствующего иска и обратиться в Суд с требованием отменить Указ Президента о создании них@ра не делающих Нижнеднестровского и Тузловского "национальных парков". Прекрасные, огромные территории, отданные НацПаркам, превратились в рассадник инфекций, коррупции и браконьерства. Тузловские лиманы вообще пересохли и превратились в пустыню. Мы должны немедленно отменить создание Нижнеднестровского и Тузловского Национальных Парков . Спасти водные ресурсы и животный мир. Раз и навсегда поставить в этом вопросе точку. Разогнать браконьеров и коррупционеров. Эти территории должны служить громадам, приносить прибыль, стать местом ведения хозяйственной деятельности, вернуть охоту и рыбалку, создания рабочих мест, отдыха и зеленого туризма»;

ІНФОРМАЦІЯ_3 відповідачем ОСОБА_2 на своїй сторінці у соціальній мережі Facebook було опубліковано наступний допис (мовою оригіналу): «Совместно с Валентин Скалозуб- кандидатом от партии #ДоверяйДелам на Голову Дивизийской ОТГ, обсудили проблемы возникшие у собственников земли, местных жителей, предпринимателей, охотников и рыбаков после создания " Национального Природного Парка Тузловские Лиманы ". Коррупция, браконьерство и злоупотребления псевдо руководителей НацПарка, а именно ОСОБА_3 и ОСОБА_1 нанесли непоправимый ущерб огромной территории и природным ресурсам. Территориальные громады и предприниматели несут колоссальные финансовые потери, закрываются рабочие места, люди покидают родные поселки из-за злоупотреблений ОСОБА_3 . Уже почти 12 лет около 50 тысяч гектаров земли, лесного и водного фонда нерационально используется на территории Белгород-Днестровского района. Люди жалуются что не могут отдыхать, выпасать скот, косить траву, добывать песок, ловить рыбу, охотиться и распоряжаться землей на территории что захватили НацПарки»;

ІНФОРМАЦІЯ_4 відповідачем ОСОБА_2 на своїй сторінці у соціальній мережі Facebook було опубліковано наступний допис (мовою оригіналу): «Запретили охоту, рыбалку, сенокошение, выпас скота, берегоукрепление, прочистку каналов, рекриационную и другую хозяйственную деятельность. 12 лет структуры НацПарков только проедают государственный бюджет, создают неудобства людям, препятствуют хозяйственной деятельности и уничтожают природные ресурсы. НацПарки не создали ни одного рабочего места, не оказали ни одной услуги, преследуют исключительно меркантильные цели...Яркий пример: из-за злоупотреблений и неадекватности ОСОБА_1 -ОСОБА_3 Национальный природный парк "Тузловские лиманы" превратился в пустыню. Тузловские лиманы пересохли на 60%, исчезли все дикие животные и рыба. Люди стали массово выезжать из сел, прилегающих к Тузловским лиманам. Главным своим "достижением" ОСОБА_1-ОСОБА_3 считают бесконтрольное увеличение популяции бакланов, каждый из которых ежедневно уничтожают от 3 кг. рыбы. 10.000 бакланов ? 3кг/рыбы = 30 тонн/сутки.../, а в год бакланы уничтожают на водоемах Белгород-Днестровского района в среднем под 20 миллионов килограмм рыбы, в то время, как все вместе взятые промысловики, любители и даже браконьеры, максимум вылавливают в пределах 1 миллиона килограмм рыбы на водоемах Белгород-Днестовского района в год. Кроме увеличения популяции бакланов, ОСОБА_1 -ОСОБА_3 гордятся бесконтрольным разведением шакалов, лисиц и енотовидных собак...К запугиванию местных жителей, псевдоэколог, мошенник, браконьер и коррупционер ОСОБА_3 привлекает бандитские формирования, которые избивают недовольных, сжигают личное имущество и дескредитируют в СМИ»;

ІНФОРМАЦІЯ_6 відповідачем ОСОБА_2 на своїй сторінці у соціальній мережі Facebook було опубліковано наступний допис (мовою оригіналу): «Пришло время с Румынскими шпионами, шакалами и коррупционерами - ОСОБА_3 и ОСОБА_1 ПОКОНЧИТЬ. Немедленно свободить земли громад и десятки тысяч людей от беспредела и злоупотреблений НацПарка. Вернуть жизнь, безопасность, рациональное использование ресурсов на благо всех людей и процветания громад, а не для обогащения нескольких коррупционеров и шакалов. Уволить и отдать под суд ВСЮ шайку мародеров. Провести аудит всей деятельности НацПарка "Тузловские Лиманы". Пересмотреть основания и целесообразность создания НацПарка и размера территории. Внести изменения в закон о запрете легальной охоты, рыбалки, сенокошения, выпасания скота, ведения рекреационной и другой деятельности на территориях НацПарков. Поручить СБУ провести проверку антигосударственной деятельности ОСОБА_3 по заданию иностранных государств, в частности Румынии против Украины.Установить наличие у ОСОБА_3 и ОСОБА_1 гражданства Румынии. Присечь выполнение Русевым задания по отделению Бессарабии от Украины и установить других участников этой преступной деятельности»;

ІНФОРМАЦІЯ_5 відповідачем ОСОБА_2 на своїй сторінці у соціальній мережі Facebook було опубліковано наступний допис (мовою оригіналу): «Браконьер, коррупционер и бродячий активіст ( ОСОБА_3 ) решил выступить в поддержку убийцы ОСОБА_7 , и не смог пройти мимо меня. Обкурился и наплел очередную ересь. Хочу напомнить, коротко о том, что ОСОБА_3, ОСОБА_7 и прочие бродячие циркачи в 2017 году действительно попытались у меня вымогать деньги, и приехали ко мне на причал в с. Маяки с подобными активистами в колличестве около 120 человек. И угрожали уничтожить мое имущество. Встреча была недолгой и пинками под зад и не только я с друзьями-охотниками, разогнали весь этот сброд. И сделаю все возможное для наведения порядка на территории Тузловских лиманов, которую незаконно захватили ОСОБА_3-ОСОБА_1 . Сейчас невозможно зайти в ленту новостей и не наткнуться на новости из Тузловских лиманов. Какой-то лютый треш! Драки, нападения, браконьеры, охотники, шакалы, кефаль, прорвы, барсуки, гуси, трупы... Многие, особенно не местные, не понимают что происходит. А на самом деле всё просто. На волне майдана к власти в парке пришли "активисты", маскирующиеся под патриотов. Раньше они проводили акции такого плана: перекрывали трассы, штормили дельфинарий "Немо", блокировали концерты, не давали строить государству линии электропередач, возвращали лопатами (!) Сасык морю, носили дохлых собак мэру города, проводили акции "Аваков-ЧЕРТ!" и т.п. Ну, там разные приколы... Многие знают. Получив на растерзание парк, они начали судорожно "рубить бабло". Причём делают это с таким ожесточением, как будто живут последний день. Вырубка деревьев, добыча рыбы, да и просто хищения бюджетных средств приносят отличный доход. Для того, чтобы стать монополистами в добыче рыбы, они уничтожили единственного конкурента. Правда, вместе с уничтожением конкурента, они добились того, что лиманы начали высыхать (это отдельная долгая тема). А война с охотниками привела к бесконтрольному увеличению поголовья шакалов. Обратите внимание! В прошлом году они не дали никому получить лимиты на вылов кефали. Значит, добывать рыбу в лиманах никто не имел права. Однако, ни на Привозе, ни на других рынках кефали меньше не стало. Как так? А всё просто. Кефаль добывали браконьеры, приближённые к парку. Членам секты Тузловских лиманов, которые чуть ли не молятся на своих гуру, рекомендую обратить внимание на рыболовецкую базу (там лодки, трактора, сети), которая расположена в 300 метрах от Тузловской Амазонии. Вы не хотите спросить "великих учёных": а что здесь делает эта база? Не браконьеры ли тут обитают? От вседозволенности, бесконтрольности и на фоне постоянного пьянства, у наших активистов окончательно поехала крыша. Пошло лишение людей свободы, избиения, похищения имущества...Поскольку я выгнал семейство браконьееров и наркоманов из с. Маяки, и не позволил русевым наживаться на природных ресурсах Белгород-Днестровского района, в какой-то момент начался "наезд" на меня в соцсетях: "сепаратист", "бандит" и т.п.. Пошёл откровенный бред - что я, якобы, похищал его сына, какие-то лодки и т.п. Так что я имею моральное право быть резким в отношении спивающихся беспредельщиков-недоумков и всячески пытаюсь донести общественности правду об их реальном облике. ОСОБА_2 - Председатель Белгород-Днестровского райсовета. Алкоголический бред бродячего активиста и вора...(посилання на допис ОСОБА_3 )».

Факт поширення недостовірної та такої, що принижує честь, гідність, ділову репутацію позивача, підтверджується роздруківкою публікації з соціальної мережі Facebook на персональній сторінці відповідача - ОСОБА_2 з доменним ім`ям ОСОБА_2 .

Розміщені та доведені до широкого кола осіб - користувачів соціальної мережі Facebook відповідачем ОСОБА_2 дописи від ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, ІНФОРМАЦІЯ_5 містять інформацію негативного характеру щодо Національного природного парку «Тузловські лимани» та його посадових осіб: в.о. директора Національного природного парку «Тузловські лимани» ОСОБА_1 та начальника науково-дослідного відділу Національного природного парку «Тузловські лимани» ОСОБА_3 та тексти дописів від ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, ІНФОРМАЦІЯ_5 викладено у формі фактичних тверджень. Твердження відносно Національного природного парку «Тузловські лимани» формують негативну громадську думку, руйнують імідж та репутацію державної установи, є такими, що порушують право Національнго природного парку «Тузловські лимани» на повагу до його честі, гідності і ділової репутації. Також дописи відповідача ОСОБА_2 у соціальній мережі Facebook містять висловлювання образливого характеру на адресу директора Національного природного парку «Тузловські лимани» ОСОБА_1 та начальника науково-дослідного відділу Національного природного парку «Тузловські лимани» ОСОБА_3 . Крім того, допис відповідача ОСОБА_2 у соціальній мережі Facebook від ІНФОРМАЦІЯ_6 складається з висловлювань, які містять форму оціночних суджень.

За клопотанням представника позивача - адвоката Розенбойма Юрія Олександровича по справі була призначена судова лінгвістична (семантико-текстуальну) експертиза на вирішення якої представниками сторін були поставлені питання.

Експертом Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз було проведено судову лінгвістичну (семантико-текстуальну) експертизу, за результатами якої складено висновок від 12.01.2023 року №23-226.

За результатом проведеної експертизи експертом надано такі висновки:

- Текст допису від ІНФОРМАЦІЯ_2, розміщеного відповідачем на своїй сторінці у соціальній мережі «Facebook», містить інформацію негативного характеру щодо Національного природного парку «Тузлівські лимани» та його посадових осіб - ОСОБА_1 - в.о. директора Парку, ОСОБА_3 - начальника науково-дослідного відділу Парку (самі висловлювання наведено у п.1 дослідницької частини висновку експерта).

- Текст допису від ІНФОРМАЦІЯ_3, розміщеного відповідачем на своїй сторінці у соціальній мережі «Facebook», містить інформацію негативного характеру щодо Національного природного парку «Тузлівські лимани» та його посадових осіб - ОСОБА_1 - в.о. директора Парку, ОСОБА_3 - начальника науково-дослідного відділу Парку (самі висловлювання наведено у п.1 дослідницької частини висновку експерта).

- Текст допису від ІНФОРМАЦІЯ_4 розміщеного відповідачем на своїй соціальній мережі «Facebook» містить інформацію негативного та образливого характеру Національного природного парку «Тузлівські лимани» та його посадових осіб - ОСОБА_1 - в.о. директора Парку, ОСОБА_3 - начальника науково-дослідного відділу Парку (самі висловлювання наведено у п.1 дослідницької частини висновку експерта).

- Текст допису від ІНФОРМАЦІЯ_6 розміщеного відповідачем на своїй соціальній мережі «Facebook», містить інформацію негативного та образливого характеру Національного природного парку «Тузлівські лимани» та його посадових осіб - ОСОБА_1 - в.о. директора Парку, ОСОБА_3 - начальника науково-дослідного відділу Парку (самі висловлювання наведено у п.1 дослідницької частини висновку експерта).

- Текст допису від ІНФОРМАЦІЯ_5 розміщеного відповідачем на своїй соціальній мережі «Facebook», містить інформацію негативного та образливого характеру Національного природного парку «Тузлівські лимани» та його посадових осіб - ОСОБА_1 - в.о. директора Парку, ОСОБА_3 - начальника науково-дослідного відділу Парку (самі висловлювання наведено у п.1 дослідницької частини висновку експерта).

- Тексти дописів від ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, ІНФОРМАЦІЯ_5 відповідачем на своїй сторінці у соціальній мережі «Facebook», викладено у формі тверджень.

- Текст допису від ІНФОРМАЦІЯ_6, розміщеного відповідачем на своїй сторінці у соціальній мережі «Facebook», викладено у формі оціночних суджень.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, письмовими доказами, висновками експертів.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 5, 6 ст.106 ЦПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права і обов`язки, що й експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду.

У свою чергу, статтею 110 ЦПК України визначено, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

На підставі ч.ч.1-3 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У свою чергу, судом враховано, що висновок експерта за результатами проведення судової лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи від 12.01.2023 року складено кваліфікованим судовим експертом та у висновку зазначено, що експерт попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

При розгляді справи висновок Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз за результатами проведення судової лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи від 12.01.2023 року під сумнів не ставився.

Також судом досліджено наданий представником позивача відеозапис на диску DVD+R. Даний диск містить відеофайл в якому зафіксовано виступ відповідача ОСОБА_2 у громадському місці щодо діяльності Національного природного парку «Тузловські лимани» та його посадових осіб негативного характеру.

Відтак, поширена відповідачем інформація у формі фактичних тверджень в соціальній мережі «Facebook» є недостовірною, оскільки вона перевірена відповідними доказами. Як встановлено судом вище, вказана спірна інформація доведена до відома необмеженого кола осіб - користувачів мережі Інтернет, що є доведеним, і така спірна інформація, з огляду на її зміст, ганьбить честь, гідність і ділову репутацію позивача, оскільки в ній містяться відомості про події та факти, які не відповідають дійсності.

На противагу твердженням представника позивача, відповідачем не надано жодних доказів достовірності інформації, яка була розповсюджена ним в мережі інтернет щодо позивача. В свою чергу, представником позивача доведено факт поширення недостовірної інформації відповідачем.

Суд бере до уваги той факт, що внаслідок поширення спірної інформації відповідачем було порушено особисті немайнові права позивача, оскільки в ній містяться відомості про події, які не відповідають дійсності. Таким чином, суд дійшов висновку, що зазначена інформація є недостовірною.

Згідно ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Статтею 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (ч.1). Згідно ч.1 ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового права та інтересу. При цьому, частиною 2 ст.16 ЦК України, визначено такий спосіб захисту як відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Стаття 28 Конституції України кожній особі гарантує право на повагу до її гідності, а за частиною четвертою статті 32 основного Закону кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Тож право на захист честі, гідності і ділової репутації - один з основних способів захисту Конституційних прав людини на недоторканність особистого життя. Кожен має право захищати честь, гідність і ділову репутацію в суді, крім того Конституція України передбачає судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе або членів своєї сім`ї.

Відповідно до частини четвертої статті 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Конституцією України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань (стаття 34 Конституції України).

Згідно зі статтею 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Здійснення передбачених статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (зокрема, свободи дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів), пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я чи моралі, для захисту репутації чи прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або для підтримання авторитету і безсторонності суду.

Тобто праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов`язок не поширювати про особу недостовірну інформацію, а також інформацію, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.

Беручи до уваги зазначені конституційні положення, суди при вирішенні справ про захист гідності, честі та ділової репутації повинні забезпечувати баланс між конституційним правом на свободу думки і слова, правом на вільне вираження своїх поглядів та переконань, з одного боку, та правом на повагу до людської гідності, конституційними гарантіями невтручання в особисте і сімейне життя, судовим захистом права на спростування недостовірної інформації про особу, з іншого боку (пункт 1 постанови Пленуму Верховного Суду України 27 лютого 2009 року N 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи»).

Статтею 201 ЦК України передбачено, що, зокрема, честь, гідність і ділова репутація є особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством.

Главою 22 Цивільного кодексу України визначено перелік особистих немайнових прав фізичної особи, серед яких право на повагу до гідності та честі (стаття 297 ЦК України), а також право на недоторканість ділової репутації (стаття 299 ЦК України).

Відповідно до ст.297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.

Так, під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної істоти. З честю пов`язується позитивна соціальна оцінка особи в очах суспільства, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло. А під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов`язків. Під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осібпідприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.

Позови про захист гідності, честі чи ділової репутації має право пред`явити, зокрема, фізична особа в разі поширення про неї недостовірної інформації, що порушує її особисті немайнові права.

Відповідачем у справі про захист гідності, честі чи ділової репутації є фізична або юридична особа, яка поширила недостовірну інформацію, а також автор цієї інформації.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Згідно з частинами першою, четвертою, шостою та сьомою статті 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію.

Згідно ч.1 ст.277 ЦК України, фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок порушення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію.

Спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила (ч.6 ст.277 ЦК України).

Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена (ч.7 ст.277 ЦК України).

Тлумачення ст.277 ЦК України свідчить, що позов про спростування недостовірної інформації підлягає задоволенню за такої сукупності умов: поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; поширення інформації, що порушує особисті немайнові права; врахування положеньстатті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини щодо її застосування.

Таким чином, відповідно до ст.277 ЦКУкраїни не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положеньстатті 10 Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод 1950 року.

Згідно ч.2 ст.5 Закону України «Про інформацію» реалізація права на інформацію громадянами, юридичними особами і державою не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Відповідно до ч.1 ст.30 цього Закону ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень.

Згідно із частиною другою статті 30 Закону України «Про інформацію» оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому самому засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку. Якщо суб`єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на особу, яка таким чином та у такий спосіб висловила думку або оцінку, може бути покладено обов`язок відшкодувати завдану моральну шкоду (ч.2 ст. 30 цього Закону).

Пленум Верховного Суду України в пунктах 1, 19 постанови від 27 лютого 2009 року №1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи`роз`яснив судам, що беручи до уваги положення статей 32, 34 Конституції України, суди при вирішенні справ про захист гідності, честі та ділової репутації повинні забезпечувати баланс між конституційним правом на свободу думки і слова, правом на вільне вираження своїх поглядів та переконань, з одного боку, та правом на повагу до людської гідності, конституційними гарантіями невтручання в особисте і сімейне життя, судовим захистом права на спростування недостовірної інформації про особу, з іншого боку.

Відповідно до роз`яснень, викладених у абзацах 3, 4, 5 пункту 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», відповідно до статті 277 ЦК України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції. Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки, поширені в засобі масової інформації, принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй частиною першоюстатті 277 ЦКУкраїни та відповідним законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому ж засобі масової інформації з метою обгрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку. Якщо суб`єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на відповідача може бути покладено обов`язок відшкодувати моральну шкоду.

За своїм характером судження має оціночний характер та виражає ставлення того, хто говорить, до змісту висловленої ним думки. Отже, будь-яке судження, яке має оціночний характер, будь-яка критика та оцінка вчинків, вираження власних думок щодо якості виконуваних публічних функцій, отриманих результатів тощо, не є підставою для захисту права на повагу честі, гідності та ділової репутації та, відповідно, не є предметом судового захисту.

Вирішуючи справи про захист честі, гідності та ділової репутації, суди повинні перевіряти чи містить інформація, що стала підставою для звернення до суду, конкретні життєві обставини, фактичні твердження. Якщо зміст та характер досліджуваної інформації свідчить про наявність фактів, така інформація або її частина не може вважатись оціночним судженням, оскільки є не результатом суб`єктивної оцінки, а відображенням об`єктивної істини, що може бути встановлена у судовому порядку.

У п.15 постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27 лютого 2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи`зазначено, що при розгляді даної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Отже, спростуванню підлягає тільки поширена недостовірна інформація і саме позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 липня 2020 року в справі № 200/20351/18 (провадження № 61-21258св19) вказано, що «вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням, чи критикою та чи є вона такою, що виходить за межі допустимої критики за встановлених судами фактичних обставин справи.

Для того, щоб розрізняти фактичне твердження і оціночне судження, необхідно брати до уваги обставини справи і загальний тон зауважень, оскільки твердження про питання, що становлять суспільний інтерес, є оціночними судженнями, а не констатацію фактів.

За загальновизнаними визначеннями честь - це суспільна оцінка моральних і духовних якостей людини; гідність це самооцінка особою своїх моральних і соціальних якостей; честь є мірою гідності особи, отже, ці категорії взаємопов`язані; репутаціяце суспільно-позитивна оцінка соціальних якостей людини; ділова репутаціяце суспільно-позитивна оцінка трудових, професійних якостей особи, виконання взятих на себе зобов`язань, почуття відповідальності за виконану роботу; ділова репутація і це більш вузьке поняття ніж честь або репутація, оскільки охоплює оцінку особи лише у сфері суспільно-виробничих відносин.

Під приниженням честі та гідності фізичної особи розуміється поширення недостовірної інформації про таку особу, членів її сім`ї або близьких родичів, внаслідок чого вона зазнала фізичних чи душевних страждань.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Як встановлено в судовому засіданні, представником позивача доведено, що текст дописів від ІНФОРМАЦІЯ_2, від ІНФОРМАЦІЯ_3, від ІНФОРМАЦІЯ_4, від ІНФОРМАЦІЯ_6 та від ІНФОРМАЦІЯ_5 розміщених ОСОБА_2 на своїй сторінці у соціальній мережі «Facebook» містять інформацію негативного та образливого характеру щодо Національного природного парку «Тузловські лимани» та його посадових осіб - в.о. директора Національного природного парку «Тузловські лимани» ОСОБА_1 та начальника науково-дослідного відділу Національного природного парку «Тузловські лимани» ОСОБА_3 . Тексти дописів від ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, ІНФОРМАЦІЯ_5 розміщених ОСОБА_2 на своїй сторінці у соціальній мережі «Facebook» викладено у формі фактичних тверджень, а текст допису від 15.01.2024 року розміщених ОСОБА_2 на своїй сторінці у соціальній мережі «Facebook» викладено у формі оціночнх суджень.

Факт поширення зазначеної інформації відповідачем підтверджується наданими представником позивача письмовими доказами, які беруться судом до уваги як належні та допустимі. Вказана спірна інформація доведена до відома необмеженого кола осіб - користувачів мережі Інтернет, що є доведеним, і така спірна інформація, з огляду на її зміст, безсумнівно порушує особисті немайнові права і завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам позивача.

У даному випадку, твердження відповідача не носять характеру оціночного судження, а містять фактичні твердження, що було підтверджено висновком експерта.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем ОСОБА_2 поширено інформацію про Національний природний парк «Тузловські лимани» та його посадових осіб - в.о. директора Національного природного парку «Тузловські лимани» ОСОБА_1 та начальника науково-дослідного відділу Національного природного парку «Тузловські лимани» ОСОБА_3 у соціальній мережі «Facebook», що дає можливість доступу до такої інформації необмеженій кількості користувачів мережі Інтернет.

При цьому поширена інформація є абсолютно неправдивою і недостовірною і формує негативне, образливе враження, принижуюче честь, гідність та ділову репутацію щодо позивача, а відповідач не вжив жодних заходів, щоб переконатися, що оприлюднена ним інформація відповідає (чи не відповідає) дійсності, тому порушене право позивача підлягає судовому захисту шляхом зобов`язання ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) протягом п`яти календарних днів з дня набрання судовим рішенням у даній справі законної сили спростувати, шляхом надіслання центральному органу виконавчої влади, до сфери управління якого віднесено Національний природний парк «Тузловські лимани» - Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України офіційного листа зі спростуванням усієї поширеної ним недостовірної інформації, яку він розповсюджував під час проведення передвиборчої агітації в кандидати у депутати Білгород-Дністровської районної ради, а також у дописах від ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, ІНФОРМАЦІЯ_5 у соціальній мережі «Facebook»:

- допис від ІНФОРМАЦІЯ_2: «Нижнеднестровский и Тузловский Национальные парки, которые были созданы в 2008 году по Указу Президента ОСОБА_13 - НЕЗАКОННЫЕ!, Уже более 12 лет территории площадью 50 тысяч гектаров лесного, водного, водно-болотного фондов и сельскохозяйственного назначения без каких-либо документов, фактически захвачены нелегитимными, полукриминальными структурами под названием «национальные парки» на территории Белгород-Днестровского района и в других местах Украины. На вышеуказанных териториях более 12 лет нарушаются права и законные интересы собственников земель, землепользователей и территориальных громад. Под крышей «руководителей» нелегитимных Нацпарков процветает коррупция и браконьерство. «НацПарками ВООБЩЕ не ведется какая-либо научная и охранная деятельность.».

«Бесконтрольно распространяются инфекции и массово вымирают дикие животные. Шакалы, енотовидные собаки и лисицы, попросту, захватили указанные территории, и представляют опасность уже даже человеку.».

«Прекрасные, огромные территории переданные НацПаркам, превратились в рассадник инфекций, коррупции и браконьерства. Тузловские лиманы вообще пересохли и превратились в пустыню.»;

- допис від ІНФОРМАЦІЯ_3: «Коррупция, браконьєрство, и злоупотребления псевдо руководителей НацПарка, а именно ОСОБА_3 и ОСОБА_1 нанесли непоправимый ущерб огромной территории и природным ресурсам. Территориальные громады и предприниматели несут колоссальные финансовые потери, закрываются рабочие места, люди покидают родные поселки из-за злоупотреблений ОСОБА_3. Уже почти 12 лет около 50 тысяч гектаров земли, лесного и водного фонда нерационально используются на территории Белгород-Днестровского района»;

- допис від ІНФОРМАЦІЯ_4: «Запретили охоту, рыбалку, сенокошение, выпас скота, берегоукрепление, прочистку каналов, рекреационную и другую хозяйственную деятельность. 12 лет структуры Нацпарков только проедают государственный бюдджет, создают неудобство людям, препятствуют хозяйственной деятельности и уничтожают природные ресурсы. Нацпарки не создали ни одного рабочего места, не оказали ни одной услуги, преследуют исключительно меркантильные цели. Яркий пример: из-за злоупотреблений и неадекватности ОСОБА_1-ОСОБА_3 Национальный природный парк «ТУЗЛОВСКИЕ ЛИМАНЫ» превращается в пустыню. Тузловские лиманы пересохли на 60% исчезли все дикие животные и рыба. Люди стали массово выезжать из сел, прилегающих к Тузловским лиманам».

«К запугиванию местных жителей, псевдоэколог, мошенник, браконьер и коррупционер ОСОБА_3 привлекает бандитские формирования, которые избивают недовольных, сжигают личное имущество и дискредитируют в СМИ»;

- допис від ІНФОРМАЦІЯ_5: «ОСОБА_3, ОСОБА_7 и прочие бродячие циркачи в 2017 году действительно попытались у меня вымогать деньги.»

«На волне майдана к власти в парке пришли «активисты», маскирующиеся под патриотов».

«Получив на растерзание парк, они начали судорожно «рубить бабло».».

«Вырубка деревьев, добыча рыбы, да и просто хищение бюджетных средств приносят отличный доход. Для того, чтобы стать монополистами в добыче рыбы, они уничтожили единственного конкурента. Правда, вместе с уничтожение конкурента, они добились того, что лиманы начали высыхать...».

«А война с охотниками привела к бесконтрольному увеличению поголовья шакалов. Обратите внимание! В прошлом году они не дали никому получить лимиты на вылов кефали, значит добывать рыбу в лиманах никто не имел права.».

«Кефаль добывали браконьеры, приближенные к парку».

Згідно ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

За пред`явлення даного позову позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 1 681 грн. 60 коп., що підтверджується платіжним дорученням №133 від 29.12.2020 року.

Крім того, за проведення судової лінгвістичної сематико-текстуальної експертизи у даній справі позивачем було сплачено 5 148 грн. 30 коп., що підтверджується платіжним дорученням №304 від 25.11.2021 року.

Керуючись ст.ст.4, 12-13, 212, 258, 259, 263, 265, 268, 354 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позов Національного природного парку «Тузловські лимани» до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування недостовірної інформації - задовольнити.

Визнати недостовірною та зобов`язати ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) протягом п`яти календарних днів з дня набрання судовим рішенням у даній справі законної сили спростувати, шляхом надіслання центральному органу виконавчої влади, до сфери управління якого віднесено Національний природний парк «Тузловські лимани» - Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України офіційного листа зі спростуванням усієї поширеної ним недостовірної інформації, яку він розповсюджував під час проведення передвиборчої агітації в кандидати у депутати Білгород-Дністровської районної ради, а також у дописах від ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, ІНФОРМАЦІЯ_5 у соціальній мережі «Facebook»:

- допис від ІНФОРМАЦІЯ_2: «Нижнеднестровский и Тузловский Национальные парки, которые были созданы в 2008 году по Указу Президента ОСОБА_13 - НЕЗАКОННЫЕ!, Уже более 12 лет территории площадью 50 тысяч гектаров лесного, водного, водно-болотного фондов и сельскохозяйственного назначения без каких-либо документов, фактически захвачены нелегитимными, полукриминальными структурами под названием «национальные парки» на территории Белгород-Днестровского района и в других местах Украины. На вышеуказанных териториях более 12 лет нарушаются права и законные интересы собственников земель, землепользователей и территориальных громад. Под крышей «руководителей» нелегитимных Нацпарков процветает коррупция и браконьерство. «НацПарками ВООБЩЕ не ведется какая-либо научная и охранная деятельность.».

«Бесконтрольно распространяются инфекции и массово вымирают дикие животные. Шакалы, енотовидные собаки и лисицы, попросту, захватили указанные территории, и представляют опасность уже даже человеку.».

«Прекрасные, огромные территории переданные НацПаркам, превратились в рассадник инфекций, коррупции и браконьерства. Тузловские лиманы вообще пересохли и превратились в пустыню.»;

- допис від ІНФОРМАЦІЯ_3: «Коррупция, браконьєрство, и злоупотребления псевдо руководителей НацПарка, а именно ОСОБА_3 и ОСОБА_1 нанесли непоправимый ущерб огромной территории и природным ресурсам. Территориальные громады и предприниматели несут колоссальные финансовые потери, закрываются рабочие места, люди покидают родные поселки из-за злоупотреблений ОСОБА_3. Уже почти 12 лет около 50 тысяч гектаров земли, лесного и водного фонда нерационально используются на территории Белгород-Днестровского района»;

-допис від ІНФОРМАЦІЯ_4: «Запретили охоту, рыбалку, сенокошение, выпас скота, берегоукрепление, прочистку каналов, рекреационную и другую хозяйственную деятельность. 12 лет структуры Нацпарков только проедают государственный бюдджет, создают неудобство людям, препятствуют хозяйственной деятельности и уничтожают природные ресурсы. Нацпарки не создали ни одного рабочего места, не оказали ни одной услуги, преследуют исключительно меркантильные цели. Яркий пример: из-за злоупотреблений и неадекватности ОСОБА_1-ОСОБА_3 Национальный природный парк «ТУЗЛОВСКИЕ ЛИМАНЫ» превращается в пустыню. Тузловские лиманы пересохли на 60% исчезли все дикие животные и рыба. Люди стали массово выезжать из сел, прилегающих к Тузловским лиманам».

«К запугиванию местных жителей, псевдоэколог, мошенник, браконьер и коррупционер ОСОБА_3 привлекает бандитские формирования, которые избивают недовольных, сжигают личное имущество и дискредитируют в СМИ»;

- допис від ІНФОРМАЦІЯ_5: «ОСОБА_3, ОСОБА_7 и прочие бродячие циркачи в 2017 году действительно попытались у меня вымогать деньги.»

«На волне майдана к власти в парке пришли «активисты», маскирующиеся под патриотов».

«Получив на растерзание парк, они начали судорожно «рубить бабло».».

«Вырубка деревьев, добыча рыбы, да и просто хищение бюджетных средств приносят отличный доход. Для того, чтобы стать монополистами в добыче рыбы, они уничтожили единственного конкурента. Правда, вместе с уничтожение конкурента, они добились того, что лиманы начали высыхать...».

«А война с охотниками привела к бесконтрольному увеличению поголовья шакалов. Обратите внимание! В прошлом году они не дали никому получить лимиты на вылов кефали, значит добывать рыбу в лиманах никто не имел права.».

«Кефаль добывали браконьеры, приближенные к парку».

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Національного природного парку «Тузловські лимани» (ідентифікаційний код 37197893) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 681 грн. 60 коп. та витрати за проведення судової лінгвістичної (семантико-текстуальна) експертизи у розмірі 7 169 грн. 40 коп., що разом складає 8 851 грн..

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного тексту рішення

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Заверюха В.О.