Рішення

від 20.08.2024 по справі 580/6162/24

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2024 року справа № 580/6162/24

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі? ? головуючого судді Кульчицького С.О., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у приміщенні суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Атлантик Терра» до Головного управління ДПС в Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Атлантик Терра» (далі - позивач) з позовом до Головного управління ДПС в Черкаській області (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області від 04.06.2024 №7944/23-00-07-08-01.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення, яким позивачу нараховану пеню у сумі 469 885,63 грн за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності є необгурнтованим, та таким, що підлягає скасуванню, оскільки порушення таких термінів відбулось поза волею та відсутності зловживань з боку позивача та зумовлений військовою агресією російської федерації проти України. Введення воєнного стану на початковому етапі зумовило ускладнення транспортного сполучення між країнами, а обставини затримки з імпортом товару в Україну стали очевидними, тому позивач вважає, що наявні правові підстави для звільнення позивача від нарахування пені. Також позивач вказує, що відповідач обрахував строки розрахунків по зовнішньоекономічних операціях починаючи з дати оформлення митних декларацій. Проте відповідно до інформації, що міститься в Єдиному державному інформаційному веб-порталі «Єдине вікно для міжнародної торгівлі» Державної митної служби за посиланням https://cabinet.customs.gov.ua/ccdcheck, дата перетину кордону, тобто дата здійснення експорту товару не відповідає даті оформлення митної декларації, оскільки товар знаходився на митній території України ще декілька днів (від 2 до 23). Водночас, з розрахунку пені за порушення позивачем строків розрахунків по зовнішньоекономічних операціях вбачається зменшення кількості днів порушень по 4-х митних деклараціях на 2-8 дні та зайве нарахування пені на загальну суму 80 074,31 грн.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 21.06.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Відповідач позов не визнав, надав до суду письмовий відзив, у якому зазначив, що позивачем до перевірки не надавалось жодних документів, які могли бути підставою для ненарахування пені та для зняття експортних операцій по контрактах від 27.06.2022 № 27/06/2022 та від 09.05.2023 № 09-05/2023 (за період з 27.06.2022 до 12.04.2024) з валютного контролю, тому вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним та скасуванню не підлягає.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Із наявних у матеріалах справи доказів судом встановлено, що Головним управлінням ДПС у Черкаській області на підставі наказу від 22.03.2024 № 735-п проведено документальну позапланову невиїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Атлантик Терра» з питань дотримання вимог валютного законодавства при виконанні зовнішньоекономічних операцій по контрактах від 27.06.2022 № 27/06/2022 та від 09.05.2023 № 09-05/2023 (за період з 27.06.2022 до 12.04.2024). Результати перевірки оформлені актом від 08.05.2024 № 5480/23-00-07-08-01/40895438.

Вищезазначеною перевіркою встановлено порушення товариством з обмеженою відповідальністю «Атлантик Терра» вимог:

- ч.ч 1, 3 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» з урахуванням п. 14-2 постанови Національного банку України від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану», стосовно граничних строків розрахунків за операціями з імпорту товарів, встановлених Національним банком України, за імпортним контрактом купівлі-продажу від 27.06.2022 № 27/06/2022, укладеним з FEEDLANCE TZ LIMITED (Танзанія) у розмірі 20 000,00 доларів США на 54 днів;

- ч.ч 1, 2 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» з урахуванням п. 14-2 постанови Національного банку України від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану», стосовно граничних строків розрахунків за операціями з імпорту товарів, встановлених Національним банком України, за імпортним контрактом купівлі-продажу від 09.05.2023 № 09-05/2023, укладеним з AVAFROW FARMING-SMC LTD (Уганда) у розмірі 45 919,37 доларів США на 10 днів.

На підставі висновків акта перевірки 08.05.2024 № 5480/23-00-07-08-01/40895438 відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 04.06.2024 № 7944/23-00-07-08-01, яким до позивача за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД застосовано пеню у сумі 469 885,63 грн.

Позивач не погоджуючись з прийнятим рішенням відповідача звернувся до суду з даним позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Спірні відносини регулюються Законом України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 № 2473-VІІІ (далі - Закон № 2473-VІІІ), постановою Правління НБУ від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану», Інструкцією про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків? ? за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженою постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 7.

Згідно з ст. 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.1991 № 959-XII експорт (експорт товарів) - продаж товарів українськими суб`єктами зовнішньоекономічної діяльності іноземним суб`єктам господарської діяльності (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) з вивезенням або без вивезення цих товарів через митний кордон України, включаючи реекспорт товарів.

Момент здійснення експорту (імпорту) - момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Зовнішньоекономічна діяльність - діяльність суб`єктів господарської діяльності України та іноземних суб`єктів господарської діяльності, а також діяльність державних замовників з оборонного замовлення у випадках, визначених законами України, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами;

Зовнішньоекономічний договір (контракт) - домовленість двох або більше суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов`язків у зовнішньоекономічній діяльності.

Іноземна валюта:

- валюта готівкою, грошові знаки (банкноти, білети державної скарбниці, монети), що знаходяться в обігу і є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, а також вилучені або ті, що вилучаються з обігу, але підлягають обміну на грошові знаки, які знаходяться в обігу,

- платіжні документи у грошових одиницях іноземних держав та міжнародних розрахункових одиницях,

- кошти у грошових одиницях іноземних держав, міжнародних розрахункових одиницях та у діючій на території України валюті з вільною конверсією, які знаходяться на рахунках та вкладах у банківсько-кредитних установах на території України та за її межами.

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ, відповідальність за порушення валютного законодавств визначено Законом України від 21.06.2018 № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (далі - Закон № 2473- VIII).

Метою цього Закону є забезпечення єдиної державної політики у сфері валютних операцій та вільного здійснення валютних операцій на території України.

Згідно з ст. 1 Закону № 2473-VIII валютна операція - операція, що має хоча б одну з таких ознак: а) операція, пов`язана з переходом права власності на валютні цінності та (або) права вимоги і пов`язаних з цим зобов`язань, предметом яких є валютні цінності, між резидентами, нерезидентами, а також резидентами і нерезидентами, крім операцій, що здійснюються між резидентами, якщо такими валютними цінностями є національна валюта;

Відповідно до частини 1 статті 3 Закону № 2473-VIII відносини, що виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.

Згідно з ч. 1 ст. 13 Закону № 2473-VIII Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Частиною 2 статті 13 Закону № 2473-VIII передбачено, що у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Закону № 2473-VIII за окремими операціями з експорту та імпорту товарів граничні строки розрахунків, встановлені Національним банком України, можуть бути подовжені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, шляхом видачі висновку.

Згідно з ч. 5 ст. 13 Закону № 2473-VIII порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Частиною восьмою статті 13 Закону № 2473-VIII передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п`ятою цієї статті.

Правління Національного банку України постановою № 5 від 02 січня 2019 року затвердило Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті (далі - Положення № 5), яке визначає заходи захисту, запроваджені Національним банком України, порядок їх застосування (порядок здійснення валютних операцій в умовах запроваджених цим Положенням заходів захисту), а також порядок здійснення окремих операцій в іноземній валюті.

Згідно з пунктами 21, 23 Положення № 5 граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Розрахунки за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів здійснюються не пізніше строку, визначеного пунктом 21 розділу II цього Положення, з урахуванням вимог пункту 22 розділу II цього Положення, у повному обсязі, з урахуванням вимог пункту 22 розділу II цього Положення стосовно операцій з експорту, імпорту товарів у незначній сумі (уключаючи незавершені розрахунки за операцією). Грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в Україні в банку.

Так, згідно з пунктом 142 постанови Правління НБУ від 24 лютого 2022 року № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (зі змінами та доповненнями) (далі по тексту - Постанова № 18) граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року.

Згідно з пунктом 144 Постанови № 18 розрахунки за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів здійснюються не пізніше строку, визначеного в пункті 142 цієї постанови, з урахуванням вимог пункту 143 цієї постанови в повному обсязі, з урахуванням вимог пункту 143 цієї постанови стосовно операцій з експорту, імпорту товарів у незначній сумі (уключаючи незавершені розрахунки за операцією). Грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в банку в Україні.

Згідно з пунктом 7 Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків? ? за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 7 (далі Інструкція № 7), Банк розпочинає відлік установлених Національним банком граничних строків з дати:

1) оформлення МД типу ЕК-10 «Експорт», ЕК-11 «Реекспорт» на продукцію, що експортується (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню), або підписання акта або іншого документа, що засвідчує поставку нерезиденту товару відповідно до умов експортного договору (якщо товар згідно із законодавством України не підлягає митному оформленню), - за операціями з експорту товарів;

2) здійснення платежу (списання коштів з рахунку клієнта), а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - здійснення банком платежу на користь нерезидента (списання коштів з рахунку банку) - за операціями з імпорту товарів.

Датою здійснення платежу на користь нерезидента - постачальника товару вважається дата здійснення банком платежу на користь нерезидента - постачальника товару, якщо оплата зобов`язань резидента за операцією з імпорту товару здійснюється за рахунок коштів, отриманих від банку на підставі кредитного договору без зарахування цих коштів на поточний рахунок такого резидента в банку.

Згідно з пунктом 9 Інструкції № 7 Банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків:

2) у разі експорту товару - після зарахування на поточний рахунок резидента в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента за товар (уключаючи кошти, переказані резидентом із власного рахунку, відкритого за кордоном, якщо розрахунки за експорт товару здійснювалися через рахунок резидента, відкритий за кордоном, та резидентом подано документи іноземного банку, які підтверджують зарахування коштів від нерезидента за товар), або від банку (резидента або нерезидента) за документарним акредитивом, відкритим на користь резидента за операцією з експорту товару, або в порядку, визначеному пунктом 16-2 розділу IV цієї Інструкції.

Суд зазначає, що спірним питанням у цій справі, зокрема, є момент, з якого розпочинається відлік граничних строків розрахунків за операціями з експорту товарів, передбачені статтею 13 Закону № 2473-VIII.

Так, частиною 2 статті 13 Закону № 2473-VIII передбачено, що у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

Згідно з пунктом 7 Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків? ? за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 7 (далі Інструкція № 7), Банк розпочинає відлік установлених Національним банком граничних строків з дати оформлення МД типу ЕК-10 «Експорт», ЕК-11 «Реекспорт» на продукцію, що експортується (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню), або підписання акта або іншого документа, що засвідчує поставку нерезиденту товару відповідно до умов експортного договору (якщо товар згідно із законодавством України не підлягає митному оформленню), - за операціями з експорту товарів.

Судом встановлено, що у період, який охоплений перевіркою (з 27.06.2022 до 12.04.2024), граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів передбачені у статті 13 Закону № 2473-VIII, згідно з пунктом 142 постанови Правління НБУ від 24 лютого 2022 року № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (зі змінами та доповненнями) і становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року.

Позивач відповідно до Закону № 959-ХІІ є суб`єктом зовнішньоекономічної діяльності, одним із видів якої згідно зі статтею 4 цього Закону є експорт товарів.

За змістом абзацу десятого статті 1 Закону № 959-ХІІ експорт (експорт товарів) - продаж товарів українськими суб`єктами зовнішньоекономічної діяльності іноземним суб`єктам господарської діяльності з вивезенням або без вивезення цих товарів через митний кордон України, включаючи реекспорт товарів.

При цьому моментом здійснення експорту (імпорту) відповідно до статті 1 Закону № 959-ХІІ є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Аналізуючи положення наведених вище нормативно-правових актів, Верховний Суд у постанові від 27.02.2018 у справі № П/811/2370/15 (провадження № К/9901/25888/18), дійшов висновку про те, що моментом вчинення експортної операції, зокрема моментом поставки товару за такою операцією, для застосування статей 1, 2, 4 Закону № 185/94-ВР, є момент фактичного перетину експортованим товаром митного кордону України, а отже, саме з цієї дати має брати початок відліку встановленого законом строку валютного контролю.

Вказаний висновок підтримано у постанові Верховного Суду від 15.06.2023 у справі № П/811/16, у якій зазначено, що Палата Верховного Суду, до якої входить колегія суддів, яка розглядала вказану справу в касаційному порядку, відступу від цього висновку не зробила, а відтак, в силу норм частини п`ятої статті 242 КАС України цей висновок повинен враховуватися при застосуванні зазначених норм у подібних правовідносинах.

Обставини у справі, що розглядаються, є подібними до обставин у справах № П/811/2370/15 та № П/811/16, тому на підставі ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України застосовує правову позицію Верховного Суду, викладену у вказаних справах.

Матеріалами справи підтверджено, що Головне управління ДПС у Черкаській області обрахувало строки розрахунків по зовнішньоекономічних операціях по контрактах від 27.06.2022 № 27/06/2022 та від 09.05.2023 № 09-05/2023 (за період з 27.06.2022 до 12.04.2024), починаючи саме з дати оформлення митних декларацій.

Однак відповідно до інформації, що міститься в Єдиному державному інформаційному веб-порталі «Єдине вікно для міжнародної торгівлі» Державної митної служби за посиланням https://cabinet.customs.gov.ua/ccdcheck, дата перетину кордону, тобто дата здійснення експорту товару не відповідає даті оформлення митної декларації, оскільки товар знаходився на митній території України іще декілька днів (від 1 до 4).

Із розрахунку пені за порушення позивачем строків розрахунків по зовнішньоекономічних операціях вбачається зменшення кількості днів порушень по 4-х митних деклараціях на 2-8 дні та зайве нарахування пені на загальну суму 80 074,31 грн.

Таким чином, суд дійшов висновку, що нарахована контролюючим органом пеня за порушення строків розрахунків по зовнішньоекономічних операціях згідно з оскаржуваним ППР у загальній сумі 469 885,63 грн, підлягає зменшенню на 80 074,31 грн, як наслідок, позов у цій частині позовних вимог - до часткового задоволення.

Стосовно твердження позивача про те, що порушення вищезазначених термінів розрахунків по зовнішньоекономічних операціях по контрактах від 27.06.2022 № 27/06/2022 та від 09.05.2023 № 09-05/2023 відбулось поза волею та відсутності зловживань з боку позивача та зумовлений саме військовою агресією російської федерації проти України, то суд зазначає наступне.

Розпочата військова агресія російської федерації проти України стала підставою введення воєнного стану в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».

Крім того, Торгово-промислова палата України ухвалила рішення про спрощення процедури засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), та з метою позбавлення обов`язкового звернення до Торгово-промислової палати України та уповноважених нею регіональних ТПП з метою підтвердження форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) у період дії введеного воєнного стану, на сайті Торгово-промислової палати України розміщено 28 лютого 2022 року загальний офіційний лист щодо засвідчення форс-мажорних обставин чим підтвердила, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили)

Однак, за вимогами Закону України «Про валюту і валютні операції» підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

Частиною 1 ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02 грудня 1997 року № 671/97-ВР передбачено, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Отже, саме сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), який видано Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами, або уповноваженою організацією (органом) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту), є підставою для продовження законодавчо встановлених термінів (строків) розрахунків на період дії форс-мажорних обставин та підставою для не нарахування пені на період дії форс-мажорних обставин.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 13 липня 2023 року у справі № 560/9742/22.

Разом з тим, суд підкреслює, що під час перевіри ТОВ «Атлантик Терра» не було надано копії документів уповноваженої установи, які б могли підтвердити настання випадків, які можливо віднести до обставин непереборної сили - форс-мажору. Крім того, через призму згаданих вище умов зовнішньоекономічних контрактів суд зазначає, що указані документи повинні були бути у розпорядженні сторони договору, щодо якої виникли обставини непереборної сили, ще на етапі укладення додатку до контракту від 20 лютого 2023 року щодо продовження строку поставки товару.

Отже, враховуючи встановлені обставини, є помилковим посилання позивача про те, що саме листом Торгово-промислової палати України від 28 лютого 2022 року підтверджено форс-мажорні обставини, що ніби-то звільняє ТОВ «Атлантик Терра» від відповідальності за порушення вимог ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» та нарахування пені, тому позов у цій частині позовних вимог є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

За таких обставин, Черкаський окружний адміністративний суд, за правилами, встановленими ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), перевіривши наявні у справі докази, вважає заявлені позовні вимоги частково обґрунтованими та такими, що підлягають до часткового задоволення.

Згідно частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Дотримуючись вказаних вимог, суд дійшов висновку, що сплачений позивачем судовий збір у сумі підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам у сумі 1 201,11 грн (80 074,31 грн х 1,5%).

Керуючись статтями 2, 90, 139-143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області від 04.06.2024 № 7944/23-00-07-08-01 в частині нарахування товариству з обмеженою відповідальністю «Атлантик Терра» пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності на суму 80 074 (вісімдесят тисяч сімдесят чотири) гривні 31 копійка.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Черкаській області (18002, м. Черкаси, вул. Хрещатик 235, код ЄДРПОУ 44131663) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Атлантик Терра» (19163, Черкаська область, Уманський район, с. Половинчик, вул. Промислова 3-В, код ЄДРПОУ 40895438) витрати зі сплати судового збору в сумі 1 201 (одна тисяча двісті одна) гривень 11 копійок.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 КАС України.

Суддя Сергій КУЛЬЧИЦЬКИЙ