Постанова

від 13.11.2024 по справі 580/6162/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 580/6162/24 Суддя (судді) першої інстанції: Сергій КУЛЬЧИЦЬКИЙ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Кузьмишиної О.М.,

суддів: Карпушової О.В., Костюк Л.О.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлантик Терра», Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлантик Терра» до Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Атлантик Терра» звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Черкаській області, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області від 04.06.2024 №7944/23-00-07-08-01.

На обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення, яким позивачу нараховану пеню у сумі 469 885,63 грн за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності є необґрунтованим, та таким, що підлягає скасуванню, оскільки порушення таких термінів відбулось поза волею та відсутності зловживань з боку позивача та зумовлений військовою агресією російської федерації проти України. З посиланням на інформацію, що міститься в Єдиному державному інформаційному веб-порталі «Єдине вікно для міжнародної торгівлі», дата перетину кордону, тобто дата здійснення експорту товару не відповідає даті оформлення митної декларації, оскільки товар знаходився на митній території України ще декілька днів (від 2 до 23). Водночас, з розрахунку пені за порушення позивачем строків розрахунків по зовнішньоекономічних операціях вбачається зменшення кількості днів порушень по 4-х митних деклараціях на 2-8 дні та зайве нарахування пені на загальну суму 80 074,31 грн.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2024 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області від 04.06.2024 № 7944/23-00-07-08-01 в частині нарахування Товариству з обмеженою відповідальністю «Атлантик Терра» пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності на суму 80 074 (вісімдесят тисяч сімдесят чотири) гривні 31 копійка.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ТОВ «Атлантик Терра», Головне управління Державної податкової служби у Черкаській області подали апеляційні скарги.

В апеляційній скарзі представник ТОВ «Атлантик Терра» - адвокат Шевчук Б.В., посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржуване рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог на суму 118482,26 гривень і ухвалити нове рішення, яким визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області від 04.06.2024 №7944/23-000-07-08-01 в частині нарахування пені по контракту №27/06/20222 від 27.06.2022 року за період з 19.03.2023 по 11.05.2023 в розмірі 118482,26 гривень.

В обґрунтування своїх вимог апелянт, посилаючись на висновок Верховного суду у постанові від 15.02.2024 у справі №420/1538/23, зазначає, що відповідач неправомірно нарахував пеню по контракту №27/06/2022 від 27.06.2022 за період часу з 19.03.2023 по 11.05.2023 в розмірі 118482,26 гривень, оскільки у контролюючого органу відсутні підстави для нарахування у період дії карантину пені за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Вважає, що податкове повідомлення-рішення від 04.06.2024 №7944/23-00-07-08-01 в цій частині є неправомірним.

В апеляційній скарзі Головне управління ДПС у Черкаській області просить суд скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволених вимог та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що оскільки ні під час проведення перевірки, оформлення її результатів та прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення позивачем не надавались відповідачу документи, які підтверджують перетин товаром митного кордону України, тому розрахунок пені здійснювався на підставі наданих документів.

Зазначає, що суд помилково врахував під час розгляду справи судову практику Верховного суду у справах №П/811/237015, №П811/16 щодо моменту вчинення експортної операції, оскільки зазначена судова практика сформована під час дії Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», який втратив чинність з 07.02.2019 у зв`язку з набуттям чинності Закону України «Про валюту і валютні операції» та не містив значну кількість положень, які передбачені Законом №2473-VIII.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.09.2024, від 02.10.2024 та від 21.10.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлантик Терра», Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області та призначено справу до судового розгляду в порядку письмового провадження.

Від представника ТОВ «Атлантик Терра» - адвоката Шевчука Б.В. 30.10.2024 надійшла заява, в якій останній просить суд відмовити Головному управлінню ДПС у Черкаській області у задоволенні апеляційної скарги.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Шостий апеляційний адміністративний суд дійшов до наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Атлантик Терра» зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом ЄДРПОУ 40895438.

На адресу ГУ ДПС у Черкаській області надійшла інформація НБУ про виявлені агентом валютного нагляду (АТ «ПРОКРЕДИТ БАНК») факти ненадходження у встановлені НБУ граничні строки розрахунків за імпортними операціями товарів та за експортними операціями грошових коштів ТОВ «Атлантик Терра», які отримані від НБУ відповідно до п.12 статті 11 Закону України «Про валюту і валютні операції» (доведені листами ДПС України від 28.04.2023 №9341/7/99-00-07-05-01-07, від 04.01.2024 №208/7/99-00-07-05-01-07 та від 12.02.2024 №3624/7/99-00-07-05-01-07).

Головним управлінням ДПС у Черкаській області на підставі наказу від 22.03.2024 № 735-п проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлантик Терра» з питань дотримання вимог валютного законодавства при виконанні зовнішньоекономічних операцій по контрактах від 27.06.2022 № 27/06/2022 та від 09.05.2023 № 09-05/2023 (за період з 27.06.2022 до 12.04.2024).

Результати перевірки оформлені актом від 08.05.2024 № 5480/23-00-07-08-01/40895438.

Вищезазначеною перевіркою встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Атлантик Терра» вимог:

- частини першої, третьої статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» з урахуванням п. 14-2 постанови Національного банку України від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану», стосовно граничних строків розрахунків за операціями з імпорту товарів, встановлених Національним банком України, за імпортним контрактом купівлі-продажу від 27.06.2022 № 27/06/2022, укладеним з FEEDLANCE TZ LIMITED (Танзанія) у розмірі 20 000,00 доларів США на 54 днів;

- частини першої, другої статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» з урахуванням п. 14-2 постанови Національного банку України від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану», стосовно граничних строків розрахунків за операціями з імпорту товарів, встановлених Національним банком України, за імпортним контрактом купівлі-продажу від 09.05.2023 № 09-05/2023, укладеним з AVAFROW FARMING-SMC LTD (Уганда) у розмірі 45 919,37 доларів США на 10 днів.

За результатами перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 04.06.2024 № 7944/23-00-07-08-01, яким до позивача за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД застосовано пеню у сумі 469 885,63 грн.

Вважаючи вищевказане податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що прийнято всупереч нормам податкового законодавства, а тому підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що нарахована контролюючим органом пеня за порушення строків розрахунків по зовнішньоекономічних операціях згідно з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням у загальній сумі 469 885,63 грн, підлягає зменшенню на 80 074,31 грн, як наслідок, позов у цій частині позовних вимог підлягає частковому задоволенню.

В частині відмови у задоволенні позовних вимог судом зазначено, що є помилковими посилання позивача про те, що саме листом Торгово-промислової палати України від 28 лютого 2022 року підтверджено форс-мажорні обставини, що ніби-то звільняє ТОВ «Атлантик Терра» від відповідальності за порушення вимог статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» та нарахування пені, тому позов у цій частині позовних вимог є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

В силу вимог частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України.

Згідно підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право, зокрема проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, що проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Підпунктом 19-1.1.4 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України, встановлено, що на контролюючі органи покладено функцію зі здійснення контролю за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті.

Відповідно до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України, грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Згідно із пп.14.1.265 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з осіб, що вчинили податкове правопорушення або порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до пп. 14.1.162 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов`язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Спірні відносини регулюються Законом України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 №2473-VІІІ (далі - Закон №2473-VІІІ), постановою Правління НБУ від 24.02.2022 №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану», Інструкцією про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженою постановою Правління НБУ від 02.01.2019 №7.

Статтею 13 Закону №2473-VІІІ визначено, що Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів. У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти належать зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

Згідно частини 4 статті 13 Закону № 2473-VIII за окремими операціями з експорту та імпорту товарів граничні строки розрахунків, встановлені Національним банком України, можуть бути подовжені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, шляхом видачі висновку.

Частиною восьмою статті 13 Закону №2473 передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п`ятою цієї статті.

Правління Національного банку України постановою № 5 від 02 січня 2019 року затвердило Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті (далі - Положення № 5).

Це Положення, відповідно до пункту 1, визначає заходи захисту, запроваджені Національним банком України, порядок їх застосування (порядок здійснення валютних операцій в умовах запроваджених цим Положенням заходів захисту), а також порядок здійснення окремих операцій в іноземній валюті.

Згідно з пунктами 21, 23 Положення № 5 граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Розрахунки за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів здійснюються не пізніше строку, визначеного пунктом 21 розділу II цього Положення, з урахуванням вимог пункту 22 розділу II цього Положення, у повному обсязі, з урахуванням вимог пункту 22 розділу II цього Положення стосовно операцій з експорту, імпорту товарів у незначній сумі (уключаючи незавершені розрахунки за операцією). Грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в Україні в банку.

Згідно пункту 142 постанови Правління НБУ від 24 лютого 2022 року № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (зі змінами та доповненнями) (далі по тексту - Постанова № 18) граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року.

Відповідно до пункту 144 Постанови № 18 розрахунки за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів здійснюються не пізніше строку, визначеного в пункті 142 цієї постанови, з урахуванням вимог пункту 143 цієї постанови в повному обсязі, з урахуванням вимог пункту 143 цієї постанови стосовно операцій з експорту, імпорту товарів у незначній сумі (уключаючи незавершені розрахунки за операцією). Грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в банку в Україні.

Згідно пункту 7 Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою Правління НБУ від 02.01.2019 №7 (далі - Інструкція №7), Банк розпочинає відлік установлених Національним банком граничних строків з дати:

1) оформлення МД типу ЕК-10 "Експорт", ЕК-11 "Реекспорт" на продукцію, що експортується (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню), або підписання акта або іншого документа, що засвідчує поставку нерезиденту товару відповідно до умов експортного договору (якщо товар згідно із законодавством України не підлягає митному оформленню), - за операціями з експорту товарів;

2) здійснення платежу (списання коштів з рахунку клієнта), а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - здійснення банком платежу на користь нерезидента (списання коштів з рахунку банку) - за операціями з імпорту товарів.

Датою здійснення платежу на користь нерезидента - постачальника товару вважається дата здійснення банком платежу на користь нерезидента - постачальника товару, якщо оплата зобов`язань резидента за операцією з імпорту товару здійснюється за рахунок коштів, отриманих від банку на підставі кредитного договору без зарахування цих коштів на поточний рахунок такого резидента в банку.

Згідно з підпунктом 2 пункту 9 Інструкції, банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків у разі експорту товару після зарахування на поточний рахунок резидента в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента за товар (уключаючи кошти, переказані резидентом із власного рахунку, відкритого за кордоном, якщо розрахунки за експорт товару здійснювалися через рахунок резидента, відкритий за кордоном, та резидентом подано документи іноземного банку, які підтверджують зарахування коштів від нерезидента за товар), або від банку (резидента або нерезидента) за документарним акредитивом, відкритим на користь резидента за операцією з експорту товару, або в порядку, визначеному пунктом 16-2 розділу IV цієї Інструкції.

Відповідно до частини 5 статті 13 Закону №2473-VІІІ, порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Частиною третьою статті 3 Закону №2473-VІІІ визначено, що у разі якщо положення інших законів суперечать положенням цього Закону, застосовують положення цього Закону.

Частиною п`ятою статті 13 Закону №2473-VІІІ передбачено, що порушення резидентами строку розрахунків тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 % суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Таким чином, з вищевикладеного слідує, що порушення резидентом строків розрахунків тягне нарахування пені за кожен день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів.

Згідно частини сьомої статті 13 Закону №2473-VІІІ у разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк, встановлений відповідно до цієї статті, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується.

У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про відмову в позові повністю чи частково в частині майнових вимог або про відмову у відкритті провадження у справі чи про залишення позову без розгляду, а також у разі визнання документа про стягнення заборгованості з боржника-нерезидента таким, що не підлягає виконанню, недійсним, незаконним тощо та (або) закриття (припинення) провадження без зарахування грошових коштів на рахунки резидентів у банках України за таким документом строк, встановлений відповідно до цієї статті, поновлюється і пеня за його порушення нараховується за кожний день прострочення, включаючи період, на який цей строк було зупинено.

У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про задоволення позову сплаті підлягає лише пеня, нарахована до дня прийняття позовної заяви до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем.

Так, положення Закону №2473-VІІІ пов`язують початок обчислення такого строку з днем митного оформлення продукції, що експортується.

Відповідач вважає таким днем дату виписки вивізної митної декларації.

Разом з тим, позивач звертає увагу на те, що після оформлення митних декларацій експортований товар знаходився на території України ще декілька днів до моменту перетину кордону, то відсутні підстави для висновку, що експортна операція була завершена саме в момент оформлення митної декларації.

Закон №2473-VІІІ не передбачає тлумачення терміну день митного оформлення продукції, що експортується. Це питання регулюється митним та валютним законодавством.

При цьому, згідно зі статтею 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» момент здійснення експорту (імпорту) - момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Оскільки після оформлення митних декларацій позивачем експортований товар знаходився на території України ще декілька днів до моменту перетину кордону, то відсутні підстави для висновку, що експортна операція була завершена саме в момент оформлення митних декларацій.

Так, Верховний Суд, аналізуючи положення нормативно-правових актів, які регулюють питання нарахування пені за порушення експортно-імпортних операцій, у постанові від 27.02.2018 у справі № П/811/2370/15 дійшов висновку, що моментом вчинення експортної операції, зокрема, моментом поставки товару за такою операцією, для застосування ст. 1, 2, 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», є момент фактичного перетину експортованим товаром митного кордону України, а отже, саме з цієї дати має брати початок відліку встановленого законом строку валютного контролю.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.06.2023 у справі № П/811/72/16.

Отже, визначальним є саме момент фізичного перетину товаром митного кордону держави. Експортований товар вважається таким, що вивезений з митної території України з моменту перетину митного (державного) кордону України, а не з моменту оформлення митної декларації.

Таким чином, доводи Головного управління ДПС у Черкаській області, що строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а не з інших дат, зокрема із дати перетину товаром митного кордону України, колегія суддів вважає помилковими, оскільки моментом вчинення імпортної (експортної) операції, зокрема моментом поставки товару за такою операцією, для застосування статті 13 Закону «Про валюту і валютні операції» є момент фактичного перетину товаром митного кордону України.

При цьому, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що Закон України «Про валюту і валютні операції» та раніше діючий Закон «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 № 185/94-ВР однаково регулюють дату початку відліку строку для зарахування валютної виручки при здійсненні розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Крім того, Верховний Суд в подальшому не відступав від своєї правової позиції про визначення моменту вчинення експортної операції для застосування відповідальності за несвоєчасне надходження валютної виручки.

Так, із матеріалів справи вбачається, що Головне управління ДПС у Черкаській області обрахувало строки розрахунків по зовнішньоекономічних операціях по контрактах від 27.06.2022 № 27/06/2022 та від 09.05.2023 № 09-05/2023 (за період з 27.06.2022 до 12.04.2024), починаючи саме з дати оформлення митних декларацій.

Однак, відповідно до інформації, що міститься в Єдиному державному інформаційному веб-порталі «Єдине вікно для міжнародної торгівлі» Державної митної служби за посиланням https://cabinet.customs.gov.ua/ccdcheck, дата перетину кордону, тобто дата здійснення експорту товару не відповідає даті оформлення митної декларації, оскільки товар знаходився на митній території України іще декілька днів (від 1 до 4).

Водночас, з розрахунку пені за порушення позивачем строків розрахунків по зовнішньоекономічних операціях вбачається зменшення кількості днів порушень по 4-х митних деклараціях на 2-8 дні та зайве нарахування пені на загальну суму 80 074,31 грн.

Таким чином, пеня за порушення строків розрахунків по зовнішньоекономічних операціях у сумі 80 074,31 грн, передбачена податковим повідомленням-рішенням від 04.06.2024 №7944/23-00-07-08-01, підлягає зменшенню на 80 074,31 грн.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області від 04.06.2024 №7944/23-00-07-08-01 в частині нарахування позивачу пені у сумі 80 074,31 грн.

Доводи Головного управління ДПС у Черкаській області в частині задоволених позовних вимог не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.

Щодо рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог, то колегія суддів зазначає наступне.

Із матеріалів справи вбачається, що представник позивача - адвокат Шевчук Б.В. 26.06.2024 подав до суду першої інстанції заяву про зміну підстав позову та просив суд долучити до матеріалів справи додаткові пояснення та врахувати їх при розгляді судової справи.

Колегія суддів зазначає, що не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами (фактами) при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права або інше наведення іншого праворозуміння таких норм.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13 березня 2018 року у справі № 916/1764/17, від 22 січня 2020 року у справі №210/2289/17, від 30 січня 2020 року у справі №817/831/18. Аналогічного підходу дотримувалася і Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15.

Із тексту зазначеної заяви вбачається, що останній просить врахувати, що відповідач неправомірно нарахував пеню по контракту №27/06/2022 від 27.06.2022 за період з 19.03.2023 по 11.05.2023 в розмірі 118 482,26 гривень, оскільки у контролюючого органу відсутні підстави для нарахування Товариству у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), пені за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності. В обґрунтування вищезазначеного, позивач посилається на правовий висновок, який викладений у постанові Верховного Суду від 15.02.2024 у справі № 420/1538/23.

Суд першої інстанції не вказану обставину уваги не звернув, у зв`язку із чим не надано оцінку вищезазначеним обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Так, представник позивача в апеляційній скарзі із посиланням на постанову Верховного Суду від 15.02.2024 у справі №420/1538/23 наголошує на тому, що нарахування пені у спірний період (з 19.03.2023 по 11.05.2023) суперечить положенням абзацу одинадцятого пункту 52-1 підрозділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, оскільки пеня за порушення резидентами строку розрахунків в іноземній валюті відповідно до вимог Податкового кодексу України з 01 січня 2021 року є одним із різновидів пені у розумінні приписів підпункту 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, а відтак на правовідносини у сфері валютного законодавства також розповсюджуються вищевказані Перехідні положення Податкового кодексу України.

Надаючи оцінку доводам апелянта, колегія суддів виходить з такого.

В даному випадку, оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням від 04.06.2024 №7944/23-00-07-08-01 нараховано ТОВ «Атлантик Терра» пеню по контракту №27/06/2022 від 27.06.2022 за період з 19.03.2023 по 11.05.2023 в розмірі 118 482,26 грн, що підтверджується наданим до суду першої інстанції додатком №1 до податкового повідомлення-рішення від 04.06.2024 (розрахунок пені за порушення строків розрахунків по зовнішньоекономічних операціях).

Згідно положень Податкового кодексу України пеня за порушення строків розрахунків в іноземній валюті є різновидом грошового зобов`язання платника податків та застосовується контролюючим (податковим) органом в порядку, який передбачений для прийняття податкових повідомлень-рішень.

При цьому, колегія суддів зазначає, що Закон України «Про валюту і валютні операції» встановлює лише розмір та порядок обчислення пені за порушення граничних строків розрахунків за операціями з експорту/імпорту товарів, тоді як для визначення порядку прийняття податкового повідомлення-рішення про нарахування пені, Закон України «Про валюту і валютні операції» відсилає до положень законодавства, що діяло на день прийняття відповідного рішення.

Тобто, Закон України «Про валюту і валютні операції» дозволяє при прийнятті податкового повідомлення-рішення застосовувати положення іншого законодавства, яким є Податковий кодекс України.

В свою чергу, як зазначено у вищевикладених положеннях Податкового кодексу України, з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню

Між тим, згідно п. 1 постанови КМУ від 27 червня 2023 року № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Враховуючи викладене, а саме тривалість запровадженого карантину в Україні та встановлений Податковим кодексом України мораторій на нарахування пені, колегія суддів вважає відсутніми підстави для нарахування товариству у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), пені за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Вказаний висновок суду відповідає актуальній правовій позиції Верховного Суду, що викладена в постанові від 15 лютого 2024 року (справа № 420/1538/23) та постанові від 13 травня 2024 року (справа № 420/11208/23).

Крім того, колегія суддів зазначає, що Головним управлінням ДПС у Черкаській області не подано до суду апеляційної інстанції відзиву на апеляційну скаргу ТОВ «Атлантик Терра», а в своїй апеляційній скарзі відповідач також не наводить доводів та міркувань в частині незаконності рішення щодо відмови позивачу у задоволенні позовних вимог.

Таким чином, розглянувши доводи ТОВ «Атлантик Терра», перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що судове рішення постановлено при неповному з`ясуванні обставин справи та з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню в частині відмови у задоволені позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області від 04.06.2024 № 7944/23-00-07-08-01 в частині нарахування Товариству з обмеженою відповідальністю «Атлантик Терра» пені по контракту №27/06/2022 від 27.06.2022 за період з 19.03.2023 по 11.05.2023 в розмірі 118 482,26 гривень, з ухваленням нового рішення в цій частині про задоволення вказаної позовної вимоги, в решті рішення суду першої інстанції залишенню без змін.

Відповідно до пункту другого частини першої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

За змістом частини першої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Оскільки колегія суддів скасовує рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог, існують підстави для перерозподілу судових витрат.

Враховую законодавчі вимоги щодо розміру судового збору, колегія суддів вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області на користь позивача понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 4 443, 07 грн.

Керуючись статтями 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлантик Терра» - задовольнити.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2024 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення від 04.06.2024 №7944/23-00-07-08-01 в частині нарахування пені по контракту №27/06/2022 від 27.06.2022 за період з 19.03.2023 по 11.05.2023 в розмірі 118 482,26 гривень - скасувати та прийняти в цій частині нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області від 04.06.2024 № 7944/23-00-07-08-01 в частині нарахування Товариству з обмеженою відповідальністю «Атлантик Терра» пені по контракту №27/06/2022 від 27.06.2022 за період з 19.03.2023 по 11.05.2023 в розмірі 118 482,26 гривень.

В іншій частині рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2024 року у справі №580/6162/24 - залишити без змін.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Черкаській області (18002, м. Черкаси, Хрещатик, 235, код ЄДРПОУ 44131663) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлантик Терра» (19163, Черкаська область, Уманський район, село Половинчик, вул. Промислова, буд. 3-В, код ЄДРПОУ 40895438) суму сплаченого судового збору за подачу позовної заяви до суду першої інстанції 1 777 (одна тисяча сімсот сімдесят сім) гривень 23 коп. та за подачу апеляційної скарги 2 665 (дві тисячі шістсот шістдесят п`ять) гривень 84 коп.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у строки та з підстав, визначених пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач О.М. Кузьмишина

Судді О.В.Карпушова

Л.О. Костюк