Постанова

від 26.08.2024 по справі 160/1234/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

26 серпня 2024 року м. Дніпросправа № 160/1234/24

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Бишевської Н.А. (доповідач),

суддів: Добродняк І.Ю., Семененка Я.В.,

розглянувши у письмовому провадженні в м. Дніпро

апеляційну скаргу ОСОБА_1

на додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2024 року

у справі № 160/1234/24

за позовом ОСОБА_1

до Сурсько-Литовської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області

про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 березня 2024 року у справі № 160/1234/24 позовні вимоги ОСОБА_1 до Сурсько-Литовської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області задоволено повністю:

- визнано протиправною відмову Сурсько-Литовської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, викладену у листі від 12.07.2023 року №702/01-19 у наданні ОСОБА_2 та членам сім`ї статусу батьків багатодітної сім`ї та дитини з багатодітної сім`ї;

- зобов`язано Сурсько-Литовську сільську раду Дніпровського району Дніпропетровської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 10.05.2022 року про оформлення посвідчення батьків багатодітної сім`ї та дитини з багатодітної сім`ї відповідно до Порядку виготовлення і видачі посвідчень батьків багатодітної сім`ї та дитини з багатодітної сім`ї, який визначає механізм виготовлення і видачі посвідчень батьків багатодітної сім`ї та дитини з багатодітної сім`ї багатодітної сім`ї від 02.03.2010 року №209.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Сурсько-Литовської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять), 20 грн.

В подальшому, від представника ОСОБА_1 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі № 160/1234/24 в частині розподілу судових витрат щодо витрат на правничу допомогу.

Додатковим рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2024 року у справі № 160/1234/24 заяву представника позивачки про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу - задоволено частково.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати на правничу допомогу у розмірі 3000 (три тисячі), 00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Сурсько-Литовської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 04339787).

У задоволенні решти вимог заяви відмовлено.

Судом зазначено, що виходячи з принципу обґрунтованості та пропорційності розміру судових витрат до предмета спору, співмірності розміру судових витрат зі складністю справи та наданих адвокатом послуг, часом, витраченим адвокатом на надання відповідних послуг, обсягом наданих послуг, ціною позову та значенням справи для сторони, стягненню з відповідача підлягають витрати на правничу допомогу у розмірі 3000,00грн. Також, суд врахував, що під час розгляду справи відповідач надіслав на адресу суду заперечення проти заявленого до стягнення розміру судових витрат на правничу допомогу (в відзиві на позовну заяву), в якому зазначив про неспівмірність заявленої до стягнення суми.

Не погодившись з додатковим рішенням суду, ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, згідно якої просить скасувати додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2024 року у справі № 160/1234/24, як таке що винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Скаржник вказує, що їй копія відзиву та доданих до нього документів відповідачем не була надіслана, відповідач не зареєстрував електронний кабінет згідно приписів ст. 18 КАС України. Зазначає, що суд може зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін за наявності відповідних дій від іншої сторони. Вважає, що до правничої допомоги належать зокрема надання правової інформації, консультації і роз`яснення з правових питань, правовий супровід діяльності клієнта, складання заяв, скарг, документів правового характеру.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог ст. 311 КАС України.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстави для задоволення апеляційної скарги, та зазначає:

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Приписами ч. 1 ст.132 КАС України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (ч.3 ст. 132 КАС України).

Частинами 1 та 2 ст.16 КАС України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до вимог ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Аналіз наведених положень процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Колегія суддів зазначає, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частині п`ятій статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України", заява №19336/04, п. 269).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004 у справі «Меріт проти України» заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Зі змісту матеріалів справи вбачається, що загальний розмір понесених витрат позивачки на професійну правничу допомогу, заявлений до стягнення, складає 37 000,00 грн.

Як правильно встановив суд першої інстанції, під час розгляду справи відповідач надіслав на адресу суду заперечення проти заявленого до стягнення розміру судових витрат на правничу допомогу (в відзиві на позовну заяву), в якому зазначив про неспівмірність заявленої до стягнення суми. Крім того, матеріали справи містять докази направлення відповідачем позивачу копії відзиву на позовну заяву з додатками. Зворотні доводи скаржника свого підтвердження не знайшли.

Оцінивши складність справи, складність та обсяг наданих адвокатом послуг, з огляду на подані документи, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат, враховуючи критерії розумності та співмірності до заявленої суми понесених витрат, значенням справи для сторони, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність стягнення на користь позивачки за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрат на правничу допомогу в зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції саме у розмірі 3000,00 грн., оскільки такий розмір відповідає принципу співмірності. Доводи апеляційної скарги цей висновок не спростовують.

Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2024 року у справі № 160/1234/24 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку в порядку та строки передбачені ст.ст.328,329 КАС України.

Головуючий - суддяН.А. Бишевська

суддяІ.Ю. Добродняк

суддяЯ.В. Семененко