Ухвала

від 28.08.2024 по справі 160/4417/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

28 серпня 2024 року м. Дніпросправа № 160/4417/24

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чабаненко С.В. (доповідач),

суддів: Білак С.В., Юрко І.В.,

перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2024 року в адміністративній справі №160/4417/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АСТРЕИД АГРО» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2024 року позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області 25 липня 2024 року подано апеляційну скаргу.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 02 серпня 2024 року апеляційну скаргу було залишено без руху у зв`язку з її невідповідністю вимогам ст.ст. 295, 296 КАС України.

Заявнику апеляційної скарги запропоновано протягом десятиденного строку усунути недоліки, який обчислюється з дня отримання копії ухвали.

Копію ухвали доставлено до електронного кабінету апелянта 08.08.2024 року, що підтверджується відповідною довідкою.

На виконання вимог ухвали на адресу суду від апелянта надійшло клопотання, в якому заявник просить поновити строк апеляційного оскарження та відстрочити сплату судового збору.

При цьому, в клопотанні зазначає, що з первинною апеляційною скаргою він звернувся у строк визначений ст. 295 КАС України, а тому, враховуючи, що повторна апеляційна скарга подана в межах одного року з дня отримання повного тексту оскаржуваного рішення, вважає вказані обставини обґрунтованими. Також заявник посилається на те, що 24.02.2022 року розпочалась військова агресія Російської Федерації та на території України запровадження воєнний стан, який триває до теперішнього часу, що є форс-мажорною обставиною.

Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та відстрочення сплати судового збору, зазначає наступне.

Згідно з частиною 2 статті 169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з пунктом 6 частини третьої статті 2 КАС України забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства.

Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Цим конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС.

За змістом частини першої статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Разом із тим, учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки (частина друга статті 44 КАС України).

Вирішуючи подане скаржником клопотання, яке фактично за своєю суттю є клопотанням про продовження процесуального строку для усунення недоліків апеляційної скарги, суд виходить із наступного.

Згідно з ч.2 ст.121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України одним із принципів адміністративного судочинства є рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.

Частина 2 статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов`язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Сплата судового збору за подання апеляційної скарги є процесуальним обов`язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.

Відповідно до п.6 ч.5 ст.44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для відстрочення сплати судового збору.

Крім того, Закон України «Про судовий збір» визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Статтею 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено умови відстрочення сплати судового збору певній категорії осіб, до яких органи ДПС не відносяться.

Беручи до уваги вищенаведене, а також враховуючи відсутність об`єктивної інформації щодо терміну, протягом якого скаржник матиме можливість сплатити судовий збір, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відстрочення сплати судового збору.

Крім того, судом враховується, що відповідно до приписів частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на рішення суду протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених ч.2 ст. 299 КАС України.

Тобто, вказаною законодавчою нормою встановлено дві обставини, за яких суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження: якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження та якщо наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Суд поновлює або продовжує процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску даного строку (поважність причин повинен доводити скаржник).

Так, Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.

Статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти шостий, сьомий частини п`ятої цієї статті).

Наведеною правовою нормою КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги.

Для цього відповідач як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Проаналізувавши аргументи клопотання суб`єкта владних повноважень, суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні, оскільки обставини пов`язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю коштів, призначених для сплати судового збору, не звільняють орган державної влади від обов`язку своєчасної його сплати.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи й, до того ж, є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому наведені ним обставини щодо відсутності (зменшення) бюджетного фінансування не повинні впливати на можливість неухильного виконання суб`єктом владних повноважень покладених на нього нормами КАС України процесуальних обов`язків щодо оформлення апеляційної скарги, в тому числі щодо своєчасної оплати судового збору.

Згідно з положеннями Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» органам податкової служби не надано пільг щодо сплати судового збору.

При цьому, суд враховує те, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, зокрема, з метою забезпечення сплати судового збору.

В той же час апелянтом не надано суду доказів щодо неможливості здійснити перерозподіл коштів задля виконання вимог закону при зверненні з апеляційною скаргою, в тому числі і з урахуванням введеного воєнного стану, з часу отримання копії оскаржуваного судового рішення.

Крім того, судом враховуються приписи статті 296 КАС України, якою передбачено обов`язок особи, яка подає апеляційну скаргу, щодо одночасного надання документу про сплату судового збору. Зміни до законодавства в частині необхідності сплати судового збору, на період дії воєнного стану, внесені не були.

Питання сплати судового збору в КАС України визначені як вимога до форми та змісту апеляційної скарги, та визначені у ст. 296 КАС України, а не підстава для поновлення строку.

Колегія суддів, з урахуванням приведених вище обставин, враховує сталу позицію Верховного Суду щодо дотримання принципу «належного врядування» у ситуації з пропуском строків на апеляційне оскарження державними органами.

Так, згідно висновків Верховного Суду, приведених у постановах від 26 лютого 2020 року у справі № 804/15772/15 та від 28 лютого 2020 року у справі № П/811/1015/16 щодо питання пропуску строків державними органами за поважними причинами апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись принципу «належного урядування» та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.

Виходячи з принципу «належного урядування», державні органи зобов`язані діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки коштом приватної особи, яка діяла добросовісно (у такій ситуації - коштом платника податку у зв`язку з порушенням принципу остаточності судового рішення, прийнятого на користь такого платника податку).

Труднощі в організації своєчасного виконання обов`язків представників суб`єкта владних повноважень не є об`єктивними та непереборними обставинами, які перешкоджають оскаржити судові рішення в межах встановленого законодавством строку апеляційного оскарження.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів зазначає, що відсутність бюджетного фінансування не надає суб`єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.

Аналогічні висновки наведені у постанові Великої Палати Верховного Суду по справі № 640/3393/19 від 28 квітня 2021 року, та відповідно до приписів ч.5 ст. 242 КАС України застосовуються судом в даному випадку.

Отже, колегією суддів враховується відсутність обґрунтованих причин пропуску строку звернення з апеляційною скаргою, тому наведене свідчить, що у встановлений судом строк скаржником недоліки апеляційної скарги не усунуто.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 248, 299, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

УХВАЛИВ:

Визнати неповажними підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, наведені Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області.

У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про відстрочення сплати судового збору відмовити.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2024 року в адміністративній справі №160/4417/24.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, але може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з моменту її підписання.

Головуючий - суддяС.В. Чабаненко

суддяС.В. Білак

суддяІ.В. Юрко