Постанова

від 28.08.2024 по справі 580/5937/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 580/5937/24 Головуючий у 1-й інстанції: Гаращенко В.В.

Суддя-доповідач: Черпак Ю.К.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Черпака Ю.К.,

суддів Маринчак Н.Є., Штульман І.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Черкаської міської ради на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 19 червня 2024 року про повернення позовної заяви з вимогами до Червонослобідської сільської ради Черкаській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

У червні 2024 року Черкаська міська рада (далі - позивач/апелянт) звернулась до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Червонослобідської сільської ради Черкаській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, в якому просила:

- визнати протиправними дії Червонослобідської сільської ради, які полягають у відмові в погодженні проекту землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальної одиниці міста Черкаси загальною площею 13 129, 2617 га, розробленого ДП «Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», без наведення причин, передбачених у статті 186 Земельного кодексу України, та зобов`язати утриматись від таких дій;

- скасувати рішення Червонослобідської сільської ради від 21 лютого 2024 року № 39-01/VIII «Про відмову у погодженні проекту землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальної одиниці міста Черкаси»;

- зобов`язати Червонослобідську сільську раду повторно розглянути питання погодження проекту землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальної одиниці міста Черкаси загальною площею 13 129, 2617 га, розробленого ДП «Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», з урахуванням правової оцінки, наданої судом.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 19 червня 2024 року позовну заяву Черкаської міської ради до Червонослобідської сільської ради Черкаській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії повернуто на підставі пункту 3 частини четвертої статті 169 КАС України позивачеві з підстав його подання особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що наданий представником позивача ордер не може вважатися юридично значимим документом для цілей підтвердження повноважень адвоката на представництво інтересів позивача у суді, оскільки він не є сформованим електронним ордером через модуль у підсистемі «Електронний суд» у встановленій адміністратором формі, а є додатком до позовної заяви. Накладення адвокатом електронного цифрового підпису на копію ордера не свідчить про дотримання вимог щодо його змісту, а лише засвідчує правовий статус електронної копії документа.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Зазначив, що в силу частини другої статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» форму ордера адвоката може установлювати лише Рада адвокатів України, тому посилання суду першої інстанції в частині вимог до оформлення ордеру на Інструкцію користувача Електронного кабінету ЄСІТС є помилковим та таким, що суперечить положенням Закону. Поданий представником позивача ордер, який сформований в особистому кабінеті адвоката, був роздрукований та підписаний за допомогою власноручного підпису. У подальшому при подачі позовної заяви за допомогою Єдиної інформаційної телекомунікаційної системи до створеного в Електронному суді документа додано сканкопію файлу, що містить зображення ордеру з усіма необхідними реквізитами, визначеними «Положенням про ордер на надання правничої (правової) допомоги», затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року № 41, в тому числі з власноручним підписом адвоката було накладено електронний цифровий підпис.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Апеляційний розгляд справи відповідно до частини другої статті 312 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Згідно з частинами першою та другою статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

З метою повного та всебічного встановлення обставин справи, колегією суддів вирішено продовжити на розумний строк її апеляційний розгляд.

Надаючи правову оцінку наявності підстав для повернення позовної заяви, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з частинами сьомою, восьмою статті 44 КАС України документи (у тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.

Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Частинами першою-другою статті 55 КАС України передбачено, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев`ятою статті 266 цього Кодексу. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника.

Відповідно до частини першої статті 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Згідно з частиною четвертою статті 59 КАС України повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: довіреністю; ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України «Про безоплатну правничу допомогу».

Відповідно до частини першої статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року № 5076-VI (далі - Закон № 5076-VI) документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правничої допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правничої допомоги; 2)довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги.

Частиною другою статті 26 Закону № 5076-VI визначено, що ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

Рада адвокатів України 29 квітня 2022 року ухвалила рішення № 5 «Про внесення змін до Положення № 41 про ордер на надання правничої (правової) допомоги», яким доповнено Положення, зокрема, пункт 10 новим абзацом наступного змісту: «Під час дії воєнного стану на території України дозволяється видача адвокатським бюро/адвокатським об`єднанням ордеру без скріплення його печаткою юридичної особи та без підпису керівника адвокатського об`єднання, адвокатського бюро. Правовідносини між адвокатом, який надає правничу (правову) допомогу на підставі цього ордера та адвокатським об`єднанням, адвокатським бюро врегульовуються внутрішніми документами цих організаційно правових форм здійснення адвокатської діяльності».

За змістом абзацу другого частини восьмої статті 18 КАС України особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», якщо інше не визначено цим Кодексом.

Надсилання у встановленому порядку процесуальних документів в електронному вигляді передбачає використання сервісу «Електронний суд», розміщеному за посиланням https://cabinet.court.gov.ua/login, за умови попередньої реєстрації офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та з обов`язковим використанням такою особою власного електронного підпису.

Аналіз наведених вище правових норм свідчить про те, що альтернативою звернення учасників справи до суду із позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи через «Електронний кабінет».

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 10 вересня 2019 року у справі № 640/1374/19.

Колегія суддів апеляційного суду звертає увагу, що в оскаржуваній ухвалі суд першої інстанції дійшов висновку, що позовна заява Черкаської міської ради сформована в системі «Електронний суд» її представником адвокатом Войцеховським М.Ю., однак на підтвердження повноважень адвоката надано ордер серії АІ № 1606457, який не є сформованим електронним ордером через модуль у підсистемі «Електронний суд» у встановленій адміністратором формі, а є додатком до позовної заяви, що стало підставою для повернення позовної заяви.

Однак, суд апеляційної інстанції вважає помилковими такі висновки суду першої інстанції з огляду на таке.

Пунктом 9 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року № 41 (далі - Положення № 41), передбачено, що ордер, що видається адвокатом, який здійснює свою діяльність індивідуально, підписується адвокатом та посвідчується печаткою адвоката (за її наявності).

Пунктом 12 Положення № 41 передбачено, що ордер повинен містить наступні реквізити, зокрема: підпис адвоката, який видав ордер, у разі здійснення ним індивідуальної діяльності (у графі «Адвокат»).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що на підтвердження повноважень адвоката до позовної заяви додана ксерокопії ордера про надання правничої (правової) допомоги серії АІ № 1606457, який виданий 07 травня 2024 року на підставі договору про надання правової допомоги від 06 травня 2024 року № 2024/5.

Цей ордер згенерований через «Особистий кабінет адвоката» на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України (https://unba.org.ua/) та має всі обов`язкові реквізити, визначені Положенням № 41, зокрема, і власноручний підпис адвоката Войцеховського М.Ю. (а. с. 5).

Під час подачі позовної заяви за допомогою підсистеми ЄСІТС, до створеного в Електронному суді документа - «Позовна заява про визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання вчинити певні дії», до нього подано додатки, серед яких є ордер про надання правничої (правової) допомоги серії АІ № 1606457, який виданий 07 травня 2024 року, в тому числі з власноручним підписом адвоката Войцеховського М.Ю. з накладенням ЕЦП.

Отже, за встановлених обставин, у контексті наведених вимог законодавства, яким врегульовані спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції вважає, що оскільки адвокат Войцеховський М.Ю. при подачі позовної заяви у цій справі підтвердив свої повноваження на її підписання, то судом першої інстанції помилково повернуто позовну заяву.

Щодо мотивації суду першої інстанції, що накладення адвокатом електронного цифрового підпису на копію ордера не свідчить про дотримання вимог щодо його змісту в розумінні Положенням № 41, а лише засвідчує правовий статус електронної копії документа, то такі твердження є безпідставними, оскільки підписання цифровим підписом за допомогою засобів ЄСІТС доданого до створеного в Електронному суді документа файлу, що містить зображення заповненого бланку ордера, засвідчує надсилання цього додатку відповідним користувачем ЄСІТС та підтвердження ним відповідності електронної копії доданого ордера його оригіналу в паперовій формі.

Такі правові висновки викладено в постанові Верховного Суду від 29 лютого 2024 року у справі № № 466/76/22, які відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України підлягають врахуванню у цій справі.

Зважаючи на те, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, є підстави, передбачені статтею 320 КАС України, для скасування його ухвали та направлення справи для продовження розгляду на стадію вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Керуючись статтями 308, 315, 320, 321, 325, 328 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Черкаської міської ради задовольнити.

Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 19 червня 2024 року скасувати, а справу передати для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач: Черпак Ю.К.

Судді: Маринчак Н.Є.

Штульман І.В.