Постанова

від 28.08.2024 по справі 320/24152/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/24152/23 Головуючий у 1-й інстанції: Щавінський В.Р.

Суддя-доповідач: Черпак Ю.К.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Черпака Ю.К.,

суддів Маринчак Н.Є., Штульман І.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 березня 2024 року, ухвалене в порядку спрощеного (письмового) позовного провадження без повідомлення та виклику сторін, у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ВІАРТС» до Головного управління ДПС у місті Києві про визнання протиправним та скасування розпорядження,

В С Т А Н О В И В:

У липні 2023 року товариство з обмеженою відповідальністю «ВІАРТС» (далі - позивач/ТОВ «ВІАРТС») звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у місті Києві (далі - відповідач/апелянт/податковий орган/ГУ ДПС у місті Києві) про визнання протиправним та скасування розпорядження № 195-рл про анулювання ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту), реєстраційний номер 990208202200065, виданої 06 жовтня 2022 року ТОВ «ВІАРТС», прийняте ГУ ДПС у м. Києві 10 травня 2023 року.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ «ВІАРТС» зазначало, що підставою для прийняття спірного розпорядження став акт про неможливість проведення фактичної перевірки, у зв`язку з відсутністю підприємства та/або його уповноважених представників за своїм місцезнаходженням. Відповідач всупереч пункту 81.2 статті 81 Податкового кодексу України не додав до акту про неможливість проведення фактичної перевірки матеріалів, що підтверджують факти, наведені в акті. Окрім того, спірне розпорядження № 195-рл, витяг з якого отримано ТОВ «ВІАРТС» через Електронний кабінет, сформоване та надіслано відповідачем без дотриманням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» і «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», положень пункту 42.4 статті 42, пункту 42-1.2. статті 42-1 Податкового кодексу України, пункту 18 Порядку функціонування Електронного кабінету, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14 липня 2017 року № 637, що призвело до не вручення належним чином спірного розпорядження. Таке відповідно до положень статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР свідчить про те, що ліцензія не анульована та є дійсною.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 26 березня 2024 року позов ТОВ «ВІАРТС» задоволено.

Визнано протиправним та скасовано розпорядження № 195-рл про анулювання ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту), реєстраційний номер 990208202200065, виданої 06 жовтня 2022 року ТОВ «ВІАРТС», прийняте ГУ ДПС у м. Києві 10 травня 2023 року.

Стягнуто на користь ТОВ «ВІАРТС» (код ЄДРПОУ: 44839712) судовий збір у розмірі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління Державної податкової служби у місті Києві (код ЄДРПОУ: 44116011).

В апеляційній скарзі ГУ ДПС у місті Києві, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову. На його думку, встановлений факт відсутності суб`єкта господарювання, посадових осіб та/або уповноважених осіб за місцем провадження діяльності, унеможливило проведення фактичної перевірки та стало підставою для прийняття рішення про анулювання ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту), що відповідає частині 52 статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального». Зауважив, що чинною на момент проведення перевірки редакцією зазначеного закону не передбачено доведення факту відсутності суб`єкта господарювання, посадових осіб та/або уповноважених осіб за місцем провадження діяльності певними доказами, зокрема, фото, відеозапису чи звукозапису, кінозйомки.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач підтримав висновки суду першої інстанції про недоведеність відповідачем у встановленому порядку факту відсутності суб`єкта господарювання, посадових осіб та/або уповноважених осіб за місцем провадження діяльності.

Апеляційний розгляд справи відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Згідно з частинами першою та другою статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

З метою повного та всебічного встановлення обставин справи, колегією суддів вирішено продовжити на розумний строк її апеляційний розгляд.

Перевіривши повноту встановлення фактичних обставин справ та їх правову оцінку, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного перегляду цієї справи, що Головним управлінням ДПС у м. Києві на підставі наказу «Про проведення фактичних перевірок» від 11 квітня 2023 року № 1513-п здійснено виїзд (вихід) за адресою: місто Київ, вулиця Осиповського, будинок 3Б, з метою проведення фактичної перевірки TOB «ВІАРТС» з питань дотримання вимог законодавства, яке регулює виробництво та обіг спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах.

За результатами зазначеної перевірки складено Акт від 20 квітня 2023 року № 1764/26-15-09-01/44839712 про неможливість проведення фактичної перевірки ТОВ «ВІАРТС» у зв`язку з відсутністю підприємця та його посадових осіб, в якому зазначено, що під час виїзду (виходу) встановлено, що за адресою: місто Київ, вулиця Осиповського, будинок 3Б ТОВ «ВІАРТС» та/або його уповноважені представники відсутні та за вказаною адресою не знаходяться, тому провести фактичну перевірку не має можливості.

На підставі складеного акту податковим органом 10 травня 2023 року прийнято розпорядження № 195-рл про анулювання ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту), реєстраційний номер 990208202200065, термін дії з 06 жовтня 2022 року до 06 жовтня 2027 року, виданої ТОВ «ВІАРТС» 06 жовтня 2022 року. Згідно з розпорядженням № 195-рл ліцензія анульована відповідно до статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», у зв`язку з встановленням факту відсутності суб`єкта господарювання за місцезнаходження та/або за місцезнаходженням провадження діяльності, які зазначені у виданій ліцензії.

Як зазначив представник позивача та не заперечується відповідачем, про існування розпорядження № 195-рл ТОВ «ВІАРТС» стало відомо 07 липня 2023 року при перегляді інформації в електронному кабінеті.

Позивач, вважаючи вказане розпорядження протиправним, звернувся до суду з позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції мотивував своє рішення недоведеністю відповідачем відсутності суб`єкта господарювання та/або його уповноваженого представника за місцезнаходженням. При цьому, винесення спірного розпорядження, згідно з наданими позивачем доказами, ґрунтується лише на складеному посадовими особами ГУ ДПС у м. Києві акті від 20 квітня 2023 року № 1764/26-15-09-01/44839712, без здійснення подальших дій щодо з`ясування місцезнаходження позивача, що не може бути належним доказом відсутності за місцезнаходженням та слугувати підставою для анулювання ліцензії на підставі ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».

Колегія суддів, переглядаючи рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, враховує наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19 грудня 1995 року № 481/95ВР (далі - Закон № 481/95ВР, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального на території України.

Відповідно до положень статті 1 Закону № 481/95-ВР анулювання ліцензії - позбавлення суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) права на провадження діяльності, зазначеної в ліцензії.

Єдиний реєстр ліцензіатів з виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, містить відомості про, зокрема, дату видачі/анулювання та термін дії ліцензії на право виробництва, оптової торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах; дату видачі/анулювання та термін дії ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової, роздрібної торгівлі пальним.

Згідно зі статтею 2 Закону № 481/95ВР виробництво алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) незалежно від форм власності за наявності відповідної ліцензії.

Абзацом 12 частини п`ятдесят другої статті 15 Закону України № 481/95-ВР, передбачено, що ліцензія анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного розпорядження на підставі, зокрема, встановлення факту відсутності суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) за місцезнаходженням та/або за місцезнаходженням провадження діяльності, які зазначені у виданій ліцензії.

Ліцензія анулюється та вважається недійсною з моменту одержання суб`єктом господарювання (у тому числі іноземним суб`єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) розпорядження про її анулювання в електронній формі засобами електронного зв`язку (частина 53 статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального»).

В силу статті 16 Закону № 481/95-ВР контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.

Отже, підставою для анулювання ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту) є встановлення факту відсутності суб`єкта господарювання за місцезнаходженням та/або за місцезнаходженням провадження діяльності, які зазначені у виданій ліцензії.

Таким чином, при вирішенні цього спору визначальним є факт відсутності суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) за місцезнаходженням, який і слугував підставою для винесення оскаржуваного розпорядження, та встановлюється за результатами виїзної перевірки контролюючого органу.

Як вбачається з матеріалів справи, Головним управлінням ДПС у м. Києві здійснено виїзд (вихід) за адресою: місто Київ, вулиця Осиповського, будинок 3Б, з метою проведення фактичної перевірки TOB «ВІАРТС» з питань дотримання вимог законодавства, яке регулює виробництво та обіг спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та при виході на вказану у ліцензії адресу встановлено відсутність суб`єкта господарювання та/або його уповноваженого представника за місцезнаходженням.

У зв`язку з встановленням відсутності позивача за вказаною адресою ГУ ДПС у м. Києві складено акт про неможливість проведення фактичної перевірки, в якому вказано, що під час виїзду (виходу) за адресою: місто Київ, вулиця Осиповського, будинок 3-Б ТОВ «ВІАРТІС» (код ЄДРПОУ 44939712) відсутнє та/або його уповноважені представники за даною адресою не знаходяться, тому провести фактичну перевірку не має можливості.

Оцінюючи обґрунтованість висновків відповідача щодо відсутності ТОВ «ВІАРТІС» за місцем провадження діяльності, яка підлягає ліцензуванню, а також наявність встановлених законодавством підстав для анулювання ліцензії, колегія суддів враховує наступне.

Порядок проведення фактичної перевірки врегульований статтею 80 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України).

Відповідно до пункту 80.1 ст.80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Підпунктом 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України передбачено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, і пального, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, та/або масовими витратомірами, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.

Згідно з пунктом 80.7 пункту 80 ПК України фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб`єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.

Відповідно до абзацу четвертого пункту 81.2 статті 81 ПК України у разі якщо при організації документальної планової та позапланової виїзної або фактичної перевірки встановлено неможливість її проведення, посадовими (службовими) особами контролюючого органу невідкладно складається та підписується акт про неможливість проведення перевірки, який не пізніше наступного робочого дня реєструється в контролюючому органі. До такого акта додаються матеріали, що підтверджують факти, наведені в такому акті. Зазначений акт та матеріали надсилаються контролюючим органом платнику податку в порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Наказом ДПС України № 470 від 04 вересня 2020 року (зі змінами, внесеними наказом ДПС від 06 жовтня 2022 року № 733) затверджено Методичні рекомендації щодо порядку взаємодії між підрозділами органів Державної податкової служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків (далі - Методичні рекомендації), які розроблено відповідно до вимог ПК України та рекомендовано для застосування посадовими особами ДПС та її територіальних органів (далі органи ДПС) (з урахуванням визначених статтею 19-1 Кодексу функцій) при організації, проведенні та реалізації матеріалів документальних перевірок платників податків з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС, фактичних перевірок щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, дотримання вимог законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства стосовно укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), порядку розрахунків з використанням електронних платіжних засобів за товари (послуги), а також тимчасово, на період до припинення або скасування дії воєнного стану в Україні, під час здійснення контролю за дотриманням платниками податків вимог законодавства щодо встановлених державою фіксованих цін, граничних цін та граничних рівнів торговельної надбавки (націнки).

Положеннями пункту 1.4.5 Методичних рекомендацій визначено організацію роботи у разі неможливості проведення перевірки у зв`язку з відсутністю платника податків за місцезнаходженням та передбачено, що у разі коли при організації документальної планової та позапланової виїзної або фактичної перевірки встановлено неможливість її проведення (у тому числі у зв`язку з відсутністю платника податків (посадових осіб платника податків або його законних (уповноважених) представників) за податковою адресою та/або адресою об`єктів оподаткування) посадовими (службовими) особами територіального органу ДПС/апарату ДПС, невідкладно складається у двох примірниках у довільній формі та підписується акт про неможливість проведення перевірки, що засвідчує цей факт.

У такому акті рекомендується зазначати інформацію про дату встановлення факту та причини неможливості проведення перевірки (у тому числі у зв`язку з відсутністю платника податків (посадових осіб платника податків або його законних (уповноважених) представників) за податковою адресою та/або адресою об`єктів оподаткування, у зв`язку з отриманням інформації оператора поштового зв`язку щодо неможливості вручення платнику податків або повернення без вручення письмового запиту територіальному органу ДПС/апарату ДПС про надання пояснень та їх документальних підтверджень, надісланого такому платнику податків з метою організації перевірки тощо), податкова адреса та/або адреса об`єктів оподаткування платника податків, за якою встановлено відсутність платника, інформацію про підстави для проведення перевірки (реквізити наказу, направлень тощо - зазначаються у випадку, якщо факт неможливості проведення перевірки встановлено після їх оформлення) та інші фактичні обставини, що засвідчують такі факти. До такого акта додаються матеріали, що підтверджують факти, наведені у такому акті.

Підрозділ органу ДПС, який здійснює (очолює) перевірку та встановив неможливість проведення перевірки у зв`язку з відсутністю платника податків (посадових осіб платника податків або його законних (уповноважених) представників) за податковою адресою, протягом 2 робочих днів з дня, наступного за днем складання цього акта, доповідною запискою повідомляє про це керівника (його заступника) відповідного органу ДПС та готує запит на встановлення місцезнаходження платника податків.

До запиту додаються копія акта про неможливість проведення перевірки у зв`язку з відсутністю платника податків за податковою адресою, копія наказу про проведення перевірки (у разі його складання) та інші документи (або їх копії), що підтверджують відсутність платника податків за місцезнаходженням.

Такий запит, після підпису керівником (його заступником або уповноваженою особою) територіального органу ДПС, працівники якого здійснюють (очолюють) перевірку, реєструється та направляється у загальновстановленому порядку, визначеному відповідним нормативно-правовим актом до відповідного органу - оперативного підрозділу відповідного територіального органу ДПС за основним місцем обліку платника податків, який не пізніше 10 календарних днів з дня отримання запиту в обов`язковому порядку письмово повідомляє ініціатора запиту про проведену роботу з наданням копій отриманих у ході його виконання матеріалів.

При встановленні місцезнаходження платника податків оперативний підрозділ органу ДПС не пізніше наступного робочого дня письмово направляє ініціатору запиту інформацію про встановлене місцезнаходження. При необхідності працівниками оперативного підрозділу складається відповідна довідка.

Якщо внаслідок заходів, вжитих працівниками оперативного підрозділу, не встановлено місцезнаходження платника податків, такий підрозділ повідомляє про це структурний підрозділ органу ДПС, який ініціював проведення заходів на встановлення місцезнаходження платника податків, та передає керівнику (його заступнику або уповноваженій особі) відповідного органу ДПС службову записку та матеріали про проведену роботу.

Рішення про припинення заходів щодо встановлення місцезнаходження платника податків приймає керівник органу ДПС, працівники якого вживали такі заходи, на підставі службової записки начальника оперативного підрозділу за погодженням з підрозділом (або органом ДПС), що є ініціатором запиту.

Так, актом про неможливість проведення фактичної перевірки встановлено відсутність товариства та/або його законних представників за вказаною адресою, у зв`язку з чим розпочати та провести фактичну перевірку не можливо. Зазначений акт слугував єдиною підставою для прийняття спірного розпорядження, яким анульовано ліцензію на право оптової торгівлі алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту).

При цьому, докази, що підтверджують факти, наведені в такому акті, в матеріалах справи відсутні, тоді як положення пункту 81.2 статті 81 ПК України та пункту 1.4.5 Методичних рекомендацій встановлюють імперативну вимогу щодо додання до акту про неможливість проведення перевірки відповідних доказів.

Також, матеріли справи не містять доказів на підтвердження обставин того, що відповідачем здійснювались дії щодо складення та надсилання запиту для встановлення місцезнаходження позивача до оперативного підрозділу органу ДПС, що передбачено Методичними рекомендаціями.

За таких обставин, обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про те, що сам лише акт про неможливість проведення перевірки не є достатнім для того, щоб вважати доведеним факт відсутності позивача та/або його уповноважених представників за місцем здійснення діяльності.

Враховуючи наведене, а також висловлення позивачем категоричних заперечень щодо відсутності посадових осіб товариства за адресою: місто Київ, вулиця Осиповського, будинок 3-Б, колегія суддів погоджується з мотивацією суду першої інстанції про недоведеність суб`єктом владних повноважень належними доказами наявності передбачених статтею 15 Закону № 481/95-ВР підстав для анулювання виданої 06 жовтня 2022 року позивачу ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту), реєстраційний номер 990208202200065.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів вважає, що без фактичного обстеження і доступу до приміщень за адресою товариства висновок про відсутність позивача та/або його уповноважених осіб за місцем провадження діяльності є необґрунтованим, оскільки сам акт щодо неможливості проведення перевірки не є достатнім доказом відсутності об`єкта господарювання за місцем провадження діяльності.

Окрім того, перебування позивача за спірною адресою на дату виїзду (виходу) уповноважених осіб на проведення фактичної перевірки підтверджується наявними в матеріалах справи договором № 32-08/22 про суборенду нежитлових приміщень, укладений 19 серпня 2022 року між позивачем та ТОВ «ФМ ТРАНС», терміном дії з 19 серпня 2022 року до 19 серпня 2023 року, та актом приймання-передачі нерухомого майна від 19 серпня 2022 року до цього договору.

За змістом вказаних документів позивач прийняв в строкове платне користування частину нежитлового приміщення, яке знаходиться за адресою: 04123, місто Київ, вулиця Осиповського, будинок 3-Б, за якою уповноваженими особами відповідача здійснювався виїзд.

З огляду на викладене вмотивованим є висновок суду першої інстанції про невідповідність оскарженого розпорядження критеріям обґрунтованості, встановлених частиною другою статті 2 КАС України, оскільки таке прийняте за відсутності передбачених законодавством на те підстав та доказів на підтвердження викладених у ньому висновків.

Оскільки суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, то колегія суддів згідно із статтею 316 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги залишає її без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 березня 2024 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: Черпак Ю.К.

Судді: Маринчак Н.Є.

Штульман І.В.