Постанова

від 29.08.2024 по справі 620/4742/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 620/4742/24 Головуючий у І інстанції - Бородавкіна С.В.

Суддя-доповідач - Мельничук В.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2024 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.,

суддів: Василенка Я.М., Ганечко О.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Вертіївської сільської ради на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 червня 2024 року у справі за адміністративним позовом Керівника Ніжинської окружної прокуратури в інтересах держави до Вертіївської сільської ради, третя особа - Ніжинська районна державна адміністрація, Ніжинська районна рада про визнання протиправної бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

Керівник Ніжинської окружної прокуратури в інтересах держави звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Вертіївської сільської ради, третя особа - Ніжинська районна державна адміністрація, Ніжинська районна рада, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Відповідача щодо прийняття кредиторської заборгованості, яка склалася за 2020 рік по Колісниківській ЗОШ І-ІІ ст., Кукшинській ЗОШ І-ІІ ст., Липоворізькому НВК «ЗНЗ-ДНЗ» І-ІІ ст., Стодольській ЗОШ І-ІІ ст., які передано із спільної власності територіальних громад сіл, селища Ніжинського району у комунальну власність Вертіївської сільської ради згідно з рішенням другої (позачергової) сесії восьмого скликання Ніжинської районної ради від 24.12.2020 «Про надання згоди на передачу та передачу у комунальну власність Вертіївської сільської ради закладів освіти та їх майна із спільної власності територіальних громад сіл, селища Ніжинського району», зі змінами, внесеними рішенням четвертої сесії восьмого скликання Ніжинської районної ради від 26.02.2021;

- зобов`язати Відповідача вжити заходів та розглянути з прийняттям рішення на черговій сесії (пленарному засіданні) питання про прийняття у комунальну власність сільської ради кредиторської заборгованості, яка склалася за 2020 рік по Колісниківській ЗОШ І-ІІ ст., Кукшинській ЗОШ І-ІІ ст., Липоворізькому НВК «ЗНЗ-ДНЗ» І-ІІ ст., Стодольській ЗОШ І-ІІ ст., які передано із спільної власності територіальних громад сіл, селища Ніжинського району у комунальну власність Вертіївської сільської ради згідно з рішенням другої (позачергової) сесії восьмого скликання Ніжинської районної ради від 24.12.2020 «Про надання згоди на передачу та передачу у комунальну власність Вертіївської сільської ради закладів освіти та їх майна із спільної власності територіальних громад сіл, селища Ніжинського району», зі змінами, внесеними рішенням четвертої сесії восьмого скликання Ніжинської районної ради від 26.02.2021.

Обґрунтовуючи позовні вимоги Керівник Ніжинської окружної прокуратури вказав, що Відповідач, прийнявши у комунальну власність територіальної громади із спільної власності територіальних громад сіл, селища Ніжинського району основні засоби та інші необоротні матеріали закладів освіти, всупереч вимогам законодавства вчинив протиправну бездіяльність щодо прийняття кредиторської заборгованості визначених у позові закладів освіти.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 червня 2024 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Вертіївської сільської ради щодо невжиття заходів з метою розгляду на черговій сесії (пленарному засіданні) питання прийняття кредиторської заборгованості, яка склалася за 2020 рік по Колісниківській ЗОШ І-ІІ ст., Кукшинській ЗОШ І-ІІ ст., Липоворізькому НВК «ЗНЗ-ДНЗ» І-ІІ ст., Стодольській ЗОШ І-ІІ ст., переданих із спільної власності територіальних громад сіл, селища Ніжинського району у комунальну власність Вертіївської сільської ради.

Зобов`язано Вертіївську сільську раду розглянути з прийняттям рішення на черговій сесії (пленарному засіданні) питання щодо прийняття у комунальну власність сільської ради кредиторської заборгованості, яка склалася за 2020 рік по Колісниківській ЗОШ І-ІІ ст., Кукшинській ЗОШ І-ІІ ст., Липоворізькому НВК «ЗНЗ-ДНЗ» І-ІІ ст., Стодольській ЗОШ І-ІІ ст., переданих із спільної власності територіальних громад сіл, селища Ніжинського району у комунальну власність Вертіївської сільської ради.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Вертіївська сільська рада подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В апеляційній скарзі Вертіївська сільська рада посилається на порушення судом першої інстанції норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Апеляційна скарга мотивована тим, що Вертіївською сільською радою в межах повноважень та у спосіб, передбачений Законом України «Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності», пунктом 39 Розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України прийнято із спільної власності територіальних громад заклади освіти та їх майно, з подальшим фінансування з сільського бюджету.

При цьому, Відповідачем прийнято у комунальну власність навчальні заклади, а не цілісні майнові комплекси, тому підстави для прийняття зобов`язань відсутні.

Крім того, кредиторська заборгованість по заробітній платі є заборгованістю відділу культури, освіти, сім`ї, молоді та спорту Ніжинської РДА, а не приєднаних закладів освіти.

Також Відповідачем наголошено, що Позивачем пропущено строк для звернення до суду.

Керівником Ніжинської окружної прокуратури подано відзив на апеляційну скаргу Вертіївської сільської ради, в якому просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з посиланням на те, що оскаржуване судове рішення відповідає нормам чинного законодавства.

Також, Ніжинською районною державною адміністрацією подано пояснення на апеляційну скаргу Вертіївської сільської ради, в якому просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з посиланням на те, що оскаржуване судове рішення відповідає нормам чинного законодавства.

Відзиву Ніжинської районної ради на апеляційну скаргу Вертіївської сільської ради до суду апеляційної інстанції не надходило, що не перешкоджає розгляду справи.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, згідно з п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, яким передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Зазначене узгоджується з позицією, викладеною в п. 13.1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20.05.2013 № 7, відповідно до якого у разі часткового оскарження судового рішення суд апеляційної інстанції в описовій частині свого рішення повинен зазначити, в якій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується, і при цьому не має права робити правові висновки щодо неоскарженої частини судового рішення.

Отже, оскільки Відповідач у своїй апеляційній скарзі оскаржує судове рішення в частині задоволення позовних вимог, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що саме в цій частині перевіряється законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що у зв`язку з проведенням адміністративної реформи Вертіївська сільська рада рішенням першої сесії восьмого скликання від 24.11.2020 «Про надання згоди на прийняття із спільної власності територіальних громад Ніжинського району у комунальну власність Вертіївської територіальної громади закладів освіти та закріпленого за ним майна» надала згоду на прийняття із спільної власності територіальних громад Ніжинського району у комунальну власність Вертіївської територіальної громади в особі Вертіївської сільської ради закладів освіти та закріпленого за ними майна, а саме: Колісниківську ЗОШ І-ІІ ступенів Ніжинської районної ради із цілісним майновим комплексом; Кукшинську ЗОШ І-ІІІ ступенів Ніжинської районної ради із цілісним майновим комплексом; Липоворізький НВК «ЗНЗ-ДНЗ» І-ІІ ступенів Ніжинської районної ради із цілісним майновим комплексом; Стодольську ЗОШ І-ІІ ступенів Ніжинської районної ради із цілісним майновим комплексом (т. 1, а.с. 31).

Рішенням другої (позачергової) сесії восьмого скликання Ніжинської районної ради від 24.12.2020 «Про надання згоди на передачу та передачу у комунальну власність Вертіївської сільської ради закладів освіти та їх майна із спільної власності територіальних громад сіл, селища Ніжинського району», зі змінами, внесеними рішенням четвертої сесії восьмого скликання Ніжинської районної ради від 26.02.2021, Колісниківську ЗОШ І-ІІ ступенів Ніжинської районної ради, Кукшинську ЗОШ І-ІІІ ступенів Ніжинської районної ради, Липоворізький НВК «ЗНЗ-ДНЗ» І-ІІ ступенів Ніжинської районної ради, Стодольську ЗОШ І-ІІ ступенів Ніжинської районної ради з наявною штатною чисельністю, їх майном, основними засобами, кредиторською і дебіторською заборгованістю з 01.01.2021 передано у комунальну власність Вертіївської сільської ради (пункт 1 рішення) та виведено Ніжинську районну раду зі складу засновників закладів освіти, які передаються із спільної власності територіальних громад сіл, селища, Ніжинського району у власність Вертіївської сільської ради з моменту прийняття відповідного рішення місцевою радою (пункт 3 рішення) (т. 1, а.с. 32-37).

У додатку 1 до вказаного рішення, зі змінами від 26.02.2021 вказано перелік майна закладів освіти, а у додатку 2 - перелік основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, запасів, кредиторської заборгованості та штатних одиниць по закладах освіти, які передаються у комунальну власність Вертіївської сільської ради.

Згідно вказаних додатків основні засоби становлять 4 249 115,16 грн, інші необротні матеріальні активи - 648 950,07 грн, запаси - 267 261,34 грн, штатні одиниці - 45,15 шт. од., кредиторська заборгованість - 676 806,91 грн.

У подальшому, рішенням п`ятої позачергової сесії восьмого скликання Вертіївської сільської ради від 30.12.2020 «Про прийняття у комунальну власність Вертіївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області закладів освіти та їх майна із спільної власності територіальних громад, сіл, селища Ніжинського району» прийнято у комунальну власність Вертіївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області: Кукшинську загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів Ніжинської районної ради Чернігівської області із цілісним майновим комплексом; Липоворізький навчально-виховний комплекс «загальноосвітній навчальний заклад-дошкільний навчальний заклад» І-ІІ ступенів Ніжинської районної ради Чернігівської області із цілісним майновим комплексом; Колісниківську загальноосвітню школу І-ІІ ступенів Ніжинської районної ради Чернігівської області із цілісним майновим комплексом; Стодольську загальноосвітню школу І-ІІ ступенів Ніжинської районної ради Чернігівської області із цілісним майновим комплексом (т. 1, а.с. 38).

Рішенням шостої позачергової сесії восьмого скликання Вертіївської сільської ради від 03.01.2021 «Про затвердження актів приймання-передачі майна, дебіторської, кредиторської заборгованості відділів освіти, культури Ніжинської районної державної адміністрації» затверджені акти приймання-передачі майна закладів освіти: Колісниківської ЗОШ І-ІІ ст. Ніжинської районної ради, Кукшинської ЗОШ І-ІІІ ст. Ніжинської районної ради, Липоворізького НВК «ЗНЗ - ДНЗ» І-ІІ ст. Ніжинської районної ради, Стодольської ЗОШ І-ІІ ст. Ніжинської районної ради, із прийнятим на баланс Вертіївської сільської ради основних засобів та інших необоротних матеріалів вказаних закладів освіти, згідно актів передачі (т. 1, а.с. 39-59).

Відповідно до пунктів 4 та 5 вказаного рішення Вертіївська сільська рада прийняла та затвердила дебіторську заборгованість Ніжинської районної дитячої школи мистецтв у сумі 7185,00 грн та кредиторську заборгованість закладів культури в сумі 19513,00 грн, яка обліковується станом на 01.01.2021 за кодом функціональної та економічної класифікації.

Разом з тим, інформація про прийняття Відповідачем кредиторської заборгованості по іншим вищевказаним навчальним закладам відсутня.

Вказана інформація підтверджується листом Ніжинської районної державної адміністрації від 31.01.2024 № 01-15 (т. 1, а.с. 60-63).

Вважаючи протиправною бездіяльність Відповідача щодо прийняття кредиторської заборгованості, яка склалася за 2020 рік по Колісниківській ЗОШ І-ІІ ст., Кукшинській ЗОШ І-ІІ ст., Липоворізькому НВК «ЗНЗ-ДНЗ» І-ІІ ст., Стодольській ЗОШ І-ІІ ст., які передано із спільної власності територіальних громад сіл, селища Ніжинського району у його комунальну власність, Позивач в інтересах держави звернувся з даним адміністративним позовом до адміністративного суду.

Задовольняючи адміністративний позов частково суд першої інстанції виходив з того, що Відповідачем не внесено на розгляд сесії ради та не розглянуто на пленарному засіданні питання можливості прийняття у комунальну власність кредиторської заборгованості, яка склалась за 2020 рік по вищевказаним навчальним закладам.

Враховуючи вимоги Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», суд першої інстанції дійшов висновку, що питання про прийняття/неприйняття у комунальну власність об`єктів державної власності має розглядатись Радою виключно на її пленарному засіданні із прийняттям відповідного рішення депутатським корпусом ради.

За наведених вище обставин, суд першої інстанції вважав, що не розгляд на пленарному засіданні сесії Ради питання щодо надання згоди на прийняття в комунальну власність вищевказаної кредиторської заборгованості свідчить про допущення Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, бездіяльності, яка є протиправною.

Беручи до уваги вищевикладене у сукупності, суд першої інстанції вважав що позовні вимоги мають бути задоволенні частково шляхом зобов`язання Відповідача розглянути з прийняттям рішення на черговій сесії (пленарному засіданні) питання щодо прийняття у комунальну власність сільської ради кредиторської заборгованості, яка склалася за 2020 рік по Колісниківській ЗОШ І-ІІ ст., Кукшинській ЗОШ І-ІІ ст., Липоворізькому НВК «ЗНЗ-ДНЗ» І-ІІ ст., Стодольській ЗОШ І-ІІ ст., переданих із спільної власності територіальних громад сіл, селища Ніжинського району у комунальну власність Вертіївської сільської ради.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в оскаржуваній частині, з огляду на наступне.

Щодо доводів апеляційної скарги в частині питання щодо строку звернення до суду, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.02.2019 по справі № 826/13768/16 дійшла висновку, що за статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній до 15.12.2017) у випадках звернення до суду суб`єкта владних повноважень (прокурора) відлік строку для такого звернення цей Кодекс пов`язує з виникненням підстав, що надають цьому суб`єкту право на таке звернення.

Так, у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу Позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу Позивача.

З огляду на вищенаведене, з урахуванням ролі прокуратури в демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, підстави та порядок звернення прокурора до адміністративного суду в порядку його представництва інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено та відмінно від реалізації права на звернення до суду самого суб`єкта владних повноважень.

Дотримання строків звернення до суду з позовною заявою є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Це дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням, сприяє стабільності діяльності суб`єктів владних повноважень щодо належного виконання своїх функцій. Тому у разі пропущення строку звернення до суду належить обґрунтувати поважність причин пропущення такого строку.

Обґрунтовуючи позов, керівник Ніжинської окружної прокуратури зазначав, що про допущені порушення (протиправну бездіяльність) Вертіївської сільської ради щодо неприйняття кредиторської заборгованості за 2020 рік по Колісниківській ЗОШ І-ІІ ст., Кукшинській ЗОШ І-ІІІ ст., Липоворізькому НВК «ЗНЗ-ДНЗ» І-ІІ ст., Стодольській ЗОШ І-ІІ ст., Ніжинській окружній прокуратурі стало відомо після надходження відповіді Ніжинської районної державної адміністрації № 01-15 від 31.01.2024 (т. 1, а.с. 60-63).

Позивач звертав увагу, що надані до суду Відповідачем листи-запити Ніжинської окружної прокуратури № 71-1067вих 21 від 17.02.2021 та № 1014вих 22 від 14.02.2022 не стосувалися питань кредиторської заборгованості, яка склалася у 2020 році по закладах освіти, а направлялися у ході вивчення стану законності у зовсім інших сферах та мають інший предмет, ніж у спірних правовідносинах.

Крім того, Ніжинською окружною прокуратурою опрацьовано розміщені на сайті Вертіївської сільської ради відомості та встановлено, що рішення сесії за 03.01.2021 не були оприлюднені.

Таким чином, про наявність підстав для захисту прокурором інтересів держави в суді та відповідно підстав для звернення з позовом до суду окружній прокуратурі стало відомо лише після опрацювання матеріалів Ніжинської районної державної адміністрації, а саме після 31.01.2024.

З огляду на вищевказане, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідний позов 20.03.2024 (відповідно до відбитку штампу на конверті) подано в межах встановлених строків.

Відповідачем в апеляційній скарзі зазначено, що судом першої інстанції не досліджено обґрунтованість підстав для представництва інтересів держави прокурором.

Проте, Верховним Судом у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 120/1460/21-а зазначено, що згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 3 статті 5 КАС України передбачено, що до суду можуть звертатися в інтересах інших осіб органи та особи, яким законом надано таке право.

Статтею 131-1 Конституції України визначено, що прокуратура здійснює: 1) підтримання публічного обвинувачення в суді; 2) організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку; 3) представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно зі статтею 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

За положеннями частин першої, третьої цієї статті прокурор вправі представляти інтереси громадянина або держави в суді, представництво яких полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких повноважень обґрунтовуються прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Із наведених нормативних положень вбачається, що прокурор як посадова особа державного правоохоронного органу з метою реалізації встановлених для цього органу конституційних функцій вправі звертатися до адміністративного суду із позовною заявою про захист прав, свобод та інтересів громадянина чи держави, але не на загальних підставах, право на звернення за судовим захистом яких гарантовано кожному (стаття 55 Конституції України), а тільки тоді, коли для цього були виняткові умови, і на підставі визначеного законом порядку такого звернення.

Основний Закон та ординарні закони не дають переліку випадків, за яких прокурор здійснює представництво в суді, однак встановлюють оцінні критерії, орієнтири й умови, коли таке представництво є можливим. Здійснювати захист інтересів держави в адміністративному суді прокурор може винятково за умови, коли захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Водночас адміністративному процесі прокурор набуває статусу позивача в разі, якщо певними діями, рішеннями чи бездіяльністю порушено інтерес держави у публічних правовідносинах, а орган, який уповноважений реалізовувати або захищати такий інтерес, відсутній або в силу закону не наділений повноваженнями самостійно звертатися до суду.

За змістом частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у випадках:

1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

2) у разі відсутності такого органу.

Верховний Суд звернув увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Прокурор у даній адміністративній справі зазначав, що Вертіївська сільська рада є органом, який би мав захищати інтереси держави (суспільства) від неправомірних діянь в суді, однак у даному випадку не може здійснити такий захист, оскільки сама є порушником у спірних правовідносинах.

Інші органи державної влади, контролю чи місцевого самоврядування, до повноважень яких входить захист інтересів держави у судовому порядку при допущенні бездіяльності органами місцевого самоврядування щодо неприйняття у комунальну власність ради установ (юридичних осіб публічного права), що перебували в підпорядкуванні відділу освіти Ніжинської РДА - закладів освіти з наявною штатною чисельністю, основними засобами, кредиторською і дебіторською заборгованостями в Україні відсутні.

З огляду на викладені обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що за відсутності належного органу даний позов подано в інтересах держави прокурором як самостійним Позивачем.

Щодо наявності/відсутності підстав для задоволення адміністративного позову по суті в оскаржуваній частині, колегія суддів в даній адміністративній справі зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР (далі - Закон № 280/97-ВР) передбачено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Згідно з частиною 5 статті 16 Закону № 280/97-ВР від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Частиною 1 статті 10 Закону № 280/97-ВР визначено статус сільських рад як органів місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно до пункту 51 частини 1 статті 26 Закону № 280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються, серед іншого, питання щодо надання згоди на передачу об`єктів з державної у комунальну власність та прийняття рішень про передачу об`єктів з комунальної у державну власність, а також щодо придбання об`єктів державної власності.

Згідно з частиною 1 статті 7 Закону України «Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності» від 03 березня 1998 року № 147/98-ВР (далі - Закон № 147/98-ВР) передаються безоплатно за умови взяття органами місцевого самоврядування зобов`язання використовувати за цільовим призначенням і не відчужувати в приватну власність такі об`єкти: навчальні заклади, заклади культури (крім кінотеатрів), фізичної культури та спорту, охорони здоров`я (крім санаторіїв, профілакторіїв, будинків відпочинку та аптек), соціального забезпечення, дитячі оздоровчі табори, у тому числі ті, будівництво яких не завершено; цілісні майнові комплекси підприємств теплопостачання, теплоелектроцентралі, котельні з тепловими мережами, які виробляють теплову енергію для споживачів послуг житлово-комунальної сфери, бюджетних установ та організацій.

Відповідно до статті 3 Закону № 147/98-ВР ініціатива щодо передачі об`єктів права державної та комунальної власності може виходити відповідно від органів, уповноважених управляти державним майном, Національної академії наук, інших аналогічних самоврядних організацій, яким передано в користування державне майно (далі - самоврядні організації), місцевих органів виконавчої влади, відповідних органів місцевого самоврядування.

Передача об`єктів з державної у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах здійснюється за наявності згоди відповідних сільських, селищних, міських, районних у містах рад, якщо інше не передбачено законом, а у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст - за наявності згоди районних або обласних рад, якщо інше не передбачено законом (стаття 4 Закону № 147/98-ВР).

Згідно з абз. 3, 4 пункту 10 розділу V Прикінцевих та Перехідних положень Закону № 280/97-ВР майно, передане до комунальної власності областей і районів, а також набуте на інших законних підставах, є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст, управління яким відповідно до Конституції України здійснюють районні та обласні ради або уповноважені ними органи. Відчуження зазначеного майна здійснюється лише за рішенням власника або уповноваженого ним органу.

За пропозицією сільських, селищних, міських рад районні, обласні ради повинні приймати рішення про передачу до комунальної власності відповідних територіальних громад окремих об`єктів, спільної власності територіальних громад, які знаходяться на їх території і задовольняють колективні потреби виключно цих територіальних громад.

Відповідно до пункту 32 частини 1 статті 43 Закону № 280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради вирішуються такі питання надання згоди на передачу об`єктів з державної власності у спільну власність територіальних громад сіл, селиш, міст та прийняття рішень про передачу об`єктів права спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, що перебувають в районних, обласних рад, у державну власність, а також щодо об`єктів державної власності.

Згідно з пунктом 39 Розділу VI Прикінцеві та Перехідні положення Бюджетного кодексу України районні ради здійснюють передачу власності територіальних громад сіл, селищ, міст у власність територіальних громад, відповідних бюджетних установ, розташованих на їхній території, відповідно до розмежування видатків між бюджетами, визначеного цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Відповідач прийняв у комунальну власність із спільної власності територіальних громад сіл, селища Ніжинського району заклади освіти із цілісним майновим комплексом.

Разом з тим, Відповідачем не внесено на розгляд сесії ради та не розглянуто на пленарному засіданні питання можливості прийняття у комунальну власність кредиторської заборгованості, яка склалась за 2020 рік по вищевказаним навчальним закладам.

Враховуючи вимоги Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що питання про прийняття/неприйняття у комунальну власність об`єктів державної власності має розглядатись Радою виключно на її пленарному засіданні із прийняттям відповідного рішення депутатським корпусом ради, з чим погоджується і колегія суддів.

За наведених вище обставин, не розгляд на пленарному засіданні сесії Ради питання щодо надання згоди на прийняття в комунальну власність вищевказаної кредиторської заборгованості свідчить про допущення Відповідачем протиправної бездіяльності.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог частково шляхом зобов`язання Відповідача розглянути з прийняттям рішення на черговій сесії (пленарному засіданні) питання щодо прийняття у комунальну власність сільської ради кредиторської заборгованості, яка склалася за 2020 рік по Колісниківській ЗОШ І-ІІ ст., Кукшинській ЗОШ І-ІІ ст., Липоворізькому НВК «ЗНЗ-ДНЗ» І-ІІ ст., Стодольській ЗОШ І-ІІ ст., переданих із спільної власності територіальних громад сіл, селища Ніжинського району у комунальну власність Вертіївської сільської ради.

Відповідно до статей 9, 77 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Водночас, Відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів суду правомірності своїх доводів в оскаржуваній частині.

Оцінюючи інші доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

При цьому, згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглянувши доводи Вертіївської сільської ради, викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування у вказаній частині не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції в зазначеній частині - без змін.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Вертіївської сільської ради залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 червня 2024 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не підлягає касаційному оскарженню, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: Я.М. Василенко

О.М. Ганечко