Рішення

від 12.08.2024 по справі 2-32/11

ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-32/11

2/0187/11/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" серпня 2024 р. селище Петриківка

Петриківський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Говорухи В.О., за участі секретаря судового засідання Єрмолаєва О.В., за участі представника третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій, Кіровоградській областях Іванченко І.С. і представника відповідача Дніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області Мережко К.О., розглянувши в залі суду, у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій, Кіровоградській областях до ОСОБА_1 , Дніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Кам`янського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Панко Ганни Вікторівни, ОСОБА_3 про визнання права власності та витребування майна з незаконного володіння, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору приватний нотаріус Дніпровського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Лимар Єгор Володимирович,

і за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , Дніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Кам`янського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Панко Ганни Вікторівни, ОСОБА_3 про визнання права власності, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору приватний нотаріус Дніпровського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Лимар Єгор Володимирович,

В С Т А Н О В И В:

11.11.2019 до Петриківського районного суду Дніпропетровської області надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_1 , Петриківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, приватного нотаріуса Кам`янського МНО Дніпропетровської області Панко Г.В., ОСОБА_3 , третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій, Кіровоградській областях, про визнання неправомірними дій, визнання недійсними договорів та стягнення моральної шкоди, та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій, Кіровоградській областях про визнання права власності, із розпорядженням голови Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 04.11.2019 про передачу для розгляду вказаної цивільної справи до найбільш територіально наближеного суду.

За уточненимта збільшенимпозовомРегіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій, Кіровоградській областях про визнання права власності, заявлено наступні вимоги:

-Визнати право власності за державою в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій, Кіровоградській областях на базу відпочинку „Ремонтник, яка розташована за адресою: с. Курилівка, Петриківського району, Дніпропетровської області.

-Витребувати у ОСОБА_2 з незаконного володіння на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій, Кіровоградській областях на базу відпочинку „Ремонтник, яка розташована за адресою: с. Курилівка, Петриківського району, Дніпропетровської області.

-Судові витрати покласти на відповідачів.

Обґрунтовуючи свої вимоги представник Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій, Кіровоградській областях зазначає, що Наказом Регіонального відділення від 29.11.1995 № 12/112-АО було створено відкрите акціонерне товариство „Дніпрохімремонт шляхом перетворення державного підприємства у ВАТ.

Відповідно до акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу Державного підприємства „Дніпрохімремонт, затвердженого розпорядженням Регіонального відділення від 23.11.1995 № 12/370-РСИ, вилучено вартість майна, всього на суму 496 млн. крб., в тому числі відносно якого встановлені пільги на суму 496 млн. крб. Згідно з Довідкою по базі відпочинку „Ремонтник на 01.10.1995 із залишковою вартістю об`єктів на суму 495713524 крб. база відпочинку „Ремонтник складалась з Будинків цегляних однокімнатних (11 шт.) залишковою вартістю - 221289000 крб.; Каркасних будівель (9 шт.) - 8649124 крб.; Будинків цегляних двокімнатних (2 шт.) залишковою вартістю - 88464900 крб.; Сторожки шлакоблочної - 31776100 крб.; Кухні літньої 64549200 крб.; Складу-більярдної - 80394900 крб.; туалету та складу господарського - залишкова вартість яких не визначена; товарно-матеріальні цінності загальною вартістю 590300 крб. Вартість бази відпочинку „Ремонтник з товарно-матеріальними цінностями на 01.10.1995 складала 495713524 крб. (Указом Президента України від 25.08.96 №762/96 „Про грошову реформу в Україні було врегульовано порядок обміну українського карбованця на гривні за курсом 100000 крб. за 1 грн.)

Розділом 3 „Характеристика статутного фонду акціонерного товариства Плану розміщення акцій відкритого акціонерного товариства „Дніпрохімремонт, затвердженого наказом Регіонального відділення від 30.11.1995 №12/83-ПРА, встановлено, що база відпочинку „Ремонтник, вартістю 495,7 млн. карб. пiдлягaлa безкоштовній передачі Товариству покупців членів трудового колективу згідно зі статтею 24 Закону України „Про приватизацію майна державних підприємств.

Безоплатна передача, яка визначена статтею 24 Закону України „Про приватизацію державного майна, не є відчуженням зазначеного майна, а є підставою для передачі об`єктів соціально-побутового призначення в безоплатне користування.

Отже, базу відпочинку „Ремонтник, згідно Акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу Державного підприємства „Дніпрохімремонт, було вилучено з загальної вартості ЦМК, залишено на балансовому обліку, як державне майно, згідно Положення „Про управління державним майном, яке не увійшло до статутних фондів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі, затвердженого спільним наказом Фонду державного майне України та Міністерства економіки України № 908/68 від 19.05.1999, та в подальшому безкоштовно передавалось Товариству покупців - членам трудового колективу ВАТ „Дніпрохімремонт до прийняття органом приватизації управлінського рішення щодо вищезазначеного об`єкту.

Законом України „Про Фонд державного майна України, Положенням Про Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, Регіональне відділення забезпечує функції з управління державним майном, яке в процесі приватизації не увійшло до статутних капіталів господарських товариств, але знаходиться на їх балансі. Таким чином, вищенаведені положення законодавства прямо визначають Регіональне відділення, як уповноважений орган управління спірним державним майном, бази відпочинку „Ремонтник у с. Курилівка, Петриківського району, Дніпропетровської області.

Як встановлено ухвалою від 23.07.2009 господарського суду Дніпропетровської області при розгляді справи № Б15/40/51/05 ліквідатором боржника в ході проведення ліквідаційної процедури ВАТ „Дніпрохімремонт були виявлені об`єкти майна, які знаходяться за адресою: Дніпропетровська область, Петриківський район, с. Курилівка, проведено їх експертну грошову оцінку згідно із звітом ТОВ Розрахункова палата біржових операцій від 11.01.08, затверджену протоколом зборів кредиторів ВАТ „Дніпрохімремонт від 12.03.2008.

Ліквідатором боржника, в порушення частини першої статті 26 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом (в редакції станом на 01.01.2008) було укладено угоду від імені боржника з третьою особою на державне майно, яке під час приватизації вилучалося із статутного фонду ВАТ „Дніпрохімремонт, а тому договір купівлі - продажу №008/04 від 15.04.2008 є недійсним.

Згідно з Інформаціє з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (далі-Реєстр речових прав), станом на 22.06.2023 право власності на базу відпочинку «Ремонтник» зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 16.06.2023 №824, зареєстрованим приватним нотаріусом Дніпровського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Лимар Є.В.

Посилаючись на положення вимог ст. ст. 330, 388, 1212 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбано у особи , яка не мала права його відчужувати поза межами волі власника, не набувається, у тому числі й добросовісним набувачем, оскільки це майно може бути в нього витребувано. Таким чином, представник Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій, Кіровоградській областях збільшив позовні вимоги, та крім вимоги про визнання за ними права власності на спірне майно, просить витребувати у ОСОБА_2 з незаконного володіння на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій, Кіровоградській областях базу відпочинку „Ремонтник, яка розташована за адресою: с Курилівка, Петриківського району, Дніпропетровської області.

Будучи залученим за ухвалою суду від 22.10.2020, третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, ОСОБА_4 за позовом від 28.03.2019 просить суд:

- визнати позбавлення його, без судового рішення, права на користування однокімнатний будиночок інв. № 3483, який входив до бази відпочинку ВАТ «Дніпрохімремонт», що розташована за адресою: с.Курилівка Петриківського району Дніпропетровської області, яким він користувався більше 15 років на підставі договору купівлі-продажу №18 від 29.11.2001, та майном, що знаходиться в будиночках незаконним;

- визнати договір купівлі-продажу №18 від 29.11.2001, який укладено ОСОБА_4 та ВАТ «Дніпрохімремонт», відповідно до якого придбано цегляний однокімнатний будиночок інв. № 3483, що знаходиться на базі відпочинку ВАТ «Дніпрохімремонт» та розташована за адресою: с.Курилівка Петриківського району Дніпропетровської області дійсним.

- визнати право власності на однокімнатний кам`яний будинок інв. № 3483, який находиться на базі відпочинку ВАТ «Дніпрохімремонт» за межам населеного пункту с.Курилівка Петриківського району Дніпропетровської області і був проданий відповідно договору купівлі-продажу №18 від 29.11.2001 за 250 грн. ОСОБА_4 і яким він користується більше 15 років за ОСОБА_4 .

Свої вимоги ОСОБА_4 мотивує тим, що він також має право на спірне майно, оскільки в законний спосіб за відплатним договором купівлі-продажу №18 від 29.11.2001, який укладено між ним та ВАТ «Дніпрохімремонт», він придбав цегляний однокімнатний будиночок інв. № 3483, який входить до Туристичного комплексу Туристичної бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що розташована за адресою: с.Курилівка Петриківського району Дніпропетровської області.

Крім того, він відкрито та добросовісно користується цим будиночком більше 15 років тому має право на визнання право власності на це нерухоме майно як на підставі договору купівлі-продажу так і за давністю користування.

Своє право на визнання за ним права власності на об`єкт нерухомого майна обґрунтовує тим, що: Наказом №12\112-АО від 29 листопада 1995р який видано Регіональним відділенням Фонду держмайна України (органом уповноваженим управляти державним майном) розпочата приватизація державного підприємства. «Дніпрохімремонт» та перетворення його у відкрите акціонерне товариства «Дніпрохімремонт».

Туристична база «Ремонтник» внесена до передаточних відомостей об`єкту, що приватизується і на законних підставах увійшло до статутного фонду підприємства.

Наказом від 07.05.1999р. №12\33-ЗВІІ завершена приватизація ВАТ «Дніпрохімремонт». Визначено, що ВАТ «Дніпрохімремонт» є правонаступником підприємства що приватизується та зазначено, що частка державної власності в статутному фонді відкритого акціонерного товариства «Дніпрохімремонт» оплаченою.

Відповідно до витягу із Статуту відкритого акціонерного товариства «Дніпрохімремонт» який затверджено зборами акціонерного відкритого акціонерного товариства «Дніпрохімремонт» Протокол № 1 від 16 січні 1998р. в розділі 4 зазначено, що засновником Товариства є Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області. Як засновник та представник власника тобто держави приймав участь у загальних зборах від 16 січня 1998р. На цих зборах одним із засобів стабілізації господарська - фінансової діяльності зазначено продаж ти базу відпочинку. Є відповідно докази - протокол №1 загальних зборів акціонерного товариства ВАТ «Дніпрохімремонт» від 16 січня 1998р. Цей протокол є невід`ємною частиною установчих документів.

Тобто,продаж нерухомогомайна -Туристичної бази«Ремонтник» -відбувалася якодин іззасобів стабілізаціїгосподарсько -фінансової діяльностіпідприємства зазгодою акціонерів,підприємства, представника засновника Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, тобто, власників цього майна. Є всі підстави для ствердження, що відчуження нерухомого майна відповідає справжній волі юридичної особи та власника майна.

В той же час при продажі цього майна договір купівля - продажі не було засвідчено, оскільки діяло законодавство яке не передбачало реєстрації право власності у державному реєстрі на об`єкт нерухомого майна яке перебуває на балансі підприємства як окремий об`єкт. Посилаючись на положення ст.182, 220 та ч.4 ст.334 ЦК зазначає, що є об`єктивні підстави для визнання договору-купівлі продажу дійсним у судову провадженні і визнати право власності за ОСОБА_6 на нерухоме майно на підставі договору купівля-продажу №18 від 29 11.2001р.

Окрім того, ОСОБА_7 відкрито та добросовісно користується цим об`єктом нерухомого майна більше 15 років. Відповідно до ст. 344 ЦК України має право і на визнання за ним право власності на цю споруду і у зв`язку з давністю користування.

15.11.2019 ухвалою судді Петриківського районного суду Дніпропетровської області прийнято цивільну справу до розгляду, визначено справу розглядати у порядку загального позовного провадження.

22.10.2020 прийнято до розгляду позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, ОСОБА_4 про визнання права власності, а також позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, ОСОБА_8 про визнання права власності з залученням їх до участі у даній справі.

Ухвалою суду від 04.08.2022 провадження у даній справі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі за позовом ОСОБА_5 до Кам`янського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги про визнання неправомірними дій, скасування наказу № 37 від 09.04.2021р. та зобов`язання вчинити певні дії (справа № 160/4722/22) та 12.06.2023 провадження у справі відновлено.

Ухвалою суду від 19.10.2023 залучено, в порядку правонаступництва, як відповідача Дніпровську районну державну адміністрацію Дніпропетровської області, в якості співвідповідача ОСОБА_2 , в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору приватного нотаріуса Дніпровського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Лимаря Єгора Володимировича.

Ухвалою Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 09.11.2023 залучено до участі у даній справі в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - ОСОБА_9 .

07.12.2023 закрито підготовче провадження в цивільній справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою від 08.02.2024 позов ОСОБА_5 до ОСОБА_1 , Дніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Кам`янського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Панко Г.В., ОСОБА_3 про визнання неправомірними дій, визнання недійсними договорів та стягнення моральної шкоди, а також позови третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, ОСОБА_8 і ОСОБА_9 про визнання права власності, залишені без розгляду та роз`яснено їх право на повторне звернення до суду після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду.

В судовому засіданні представника третьоїособи,яка заявляєсамостійні вимогищодо предметаспору -Регіонального відділенняФонду державногомайна Українипо Дніпропетровській,Запорізькій,Кіровоградській областяхпідтримав заявленіними позовнівимоги тазаперечував протизадоволення позову ОСОБА_4 .

Представник ОСОБА_4 ОСОБА_10 в судове засідання не прибув, попередньо підтримуючи заявлені позовні вимоги в підготовчому судовому засіданні та надав до суду заяву про розгляд справи без його участі так як він перебуває в Німеччині. (т. 12 а.с. 32, 78, 146).

Представник відповідача Дніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області Мережко К.О. заперечувала проти позовних вимог ОСОБА_4 вказуючи про перебування предмету спору в державній власності. В поданому відзиві на позов ОСОБА_5 представник відповідача просить в задоволенні позову останнього відмовити вказуючи на те, що вони не є тим суб`єктом що порушив права та інтереси позивача, а тому є неналежним відповідачем. (т. 12. а.с. 69-77).

Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_3 і ОСОБА_2 в судове засідання не прибули будучи повідомленими про час та місце розгляду справи.

Матеріали справи містять заперечення ОСОБА_1 на позовні вимоги ОСОБА_5 де він висловив свою позицію щодо твердження останнього про набуття ним права власності на будиночок (інв.№ 3487) і заперечує проти позову зазначаючи, що згідно виписки протоколу загальних зборів акціонерів ВАТ «Дніпрохімремонт» від 07.08.2021 не прийнято рішення щодо укладення у письмовій формі з нотаріальним посвідченням та відповідною реєстрацією договору купівлі-продажу будиночків у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів, не визначена балансова вартість та ціна об`єктів продажу, а також не уповноважена будь-яка особа від імені підприємства, яка може укладати відповідні договори, відсутні посилання щодо узгодження з Спостережною Радою згідно п.п.8.3.4.б, 8.3.4.в Статуту ВАТ "Дніпрохімремонт" та не зазначено розпорядження щодо списання даного майна з балансу підприємства. Тобто, протокол від 07 серпня 2001 року у будь-якому разі не свідчить про остаточне прийняття рішення загальними зборами акціонерів ВАТ "Дніпрохімремонт" щодо продажу спірного майна фізичним особам, в тому числі однокімнатного цегляного будиночка (інв.№ 3487) ОСОБА_5 (т. 1 а.с. 178-180).

При цьому, суд бере до уваги, що ухвалою Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 24.11.2016, за клопотанням ОСОБА_1 , позов ОСОБА_1 до Товарної біржі "Український земельно-промисловий інвестиційний ресурс" про встановлення факту придбання об`єкту нерухомого майна, встановлення права власності на об`єкт нерухомого майна та визнання біржового договору дійсним, залишено без розгляду. (т. 7 а.с. 34).

Представник ОСОБА_3 адвокат Костюченко М.С. подав до суду заяву про розгляд справи без їх участі, проти позову заперечують (т. 10 а.с. 99 т. 11 а.с. 7).

Відповідач приватний нотаріус Кам`янського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Панко Г.В. подала до суду заперечення та пояснення в яких заперечуючи проти позову зазначила, що у грудні 2016 року до неї, як до нотаріуса Кам`янського міського нотаріального округу звернулись громадяни, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , з приводу укладення договорів купівлі-продажу комплексу будівель, об`єкта нежитлової нерухомості. Для підтвердження права власності були подані наступні документи:

1) Біржовий договір (угода) купівлі-продажу майна Підприємства банкруту ВАТ «Дніпрохімремонт» м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області, Реєстраційний № 008/04, зареєстрований Товарною біржею «Український Земельно-Промисловий Інвестиційний Ресурс» від 15.04.2008 року;

2) Картка реєстрації угоди № 008/04, видана Товарною біржею «Український Земельно-промисловий Інвестиційний Ресурс»;

3) Протокол № 008/04 Біржових торгів про реалізацію майна Підприємства-банкрута ВАТ «Дніпрохімремонт» м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області, виданий Товарною біржею «Український Земельно-Промисловий Інвестиційний Ресурс» від 09.04.2008 року;

4) Акт прийому-передачі, затверджений директором Товарної Біржі «Український Земельно-Промисловий Інвестиційний Ресурс» Кузнєцовим С.М. від 15.04.2008 року.

5) Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав, на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 62981290 від 07.07.2016 року, видана Васильківською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області.

Всі вищевказані документи були надані в оригіналах.

Відповідно до абзацу 3 статті 46 Закону України «Про нотаріат», нею проведено перевірку дійсності реєстрації права власності на вищевказане нерухоме майно - комплексу будівель, об`єкта нежитлової нерухомості, за ОСОБА_1 , згідно даних з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Внаслідок чого виявлена наступна інформація:

дата реєстрації: 06.07.2016 рік; 19:16:13 год.

державний реєстратор: Васильківська районна державна адміністрація

Дніпропетровської області

підстава виникнення права власності: БІРЖОВИЙ ДОГОВІР (УГОДА)

КУПІВЛІ-ПРОДАЖУ, серія та номер: 008/04 від 15.04.2008 року;

підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх

обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 30359137;

номер запису про право власності: 15289690;

реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 965853112237;

форма власності: приватна;

власник: ОСОБА_11 , ІДН НОМЕР_1 ..

Крім вказаних документів їй надано Довідку про рекомендовану адресу об`єкта, місце розташування об`єкта на черговому плані.

У зв`язку з чим право власності на комплекс будівель турбази № 3 «Лілія», об`єкт нежитлової нерухомості, дійсно зареєстровано та підтверджувалось згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_1 .

На прохання громадян, які звернулись з приводу вчинення правочину, а саме укладення договорів купівлі-продажу комплексу будівель, об`єкта нежитлової нерухомості, вказане нерухоме майно було відчужене на підставі Договорів купівлі-продажу за реєстровими номерами № 1520 та № 1521 від 15.12.2016 та на підставі даних договорів купівлі-продажу право власності на майно перейшло до Покупця, ОСОБА_3 , номери запису про право власності: 18048431 та 18048432.

Нотаріус додала, що при перевірці документів випливало що власник, ОСОБА_1 , згідно Договору (угоди) купівлі-продажу від 15.04.2008, на момент звернення до неї володів вказаним вище нерухомим майном вже вісім років і зареєстрував за собою право власності у Державному реєстрі речових прав (Васильківська районна державна адміністрація Дніпропетровської області) за пів року, як звернувся до неї з приводу продажу майна. Тому підозр чи сумнівів у неї не виникло.

Крім того, ОСОБА_12 просила розглядати справу без її участі. (т. 10 а.с. 81, 95-98, т.12 а.с. 21).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору приватний нотаріус Дніпровського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Лимар Є.В. будучи повідомленим про час та місце проведення судового засідання, до суду не прибув та жодних клопотань не подавав.

Із матеріалів справи судом встановлено наступне:

Наказом Регіонального відділення від 29.11.1995 № 12/112-АО створено відкрите акціонерне товариство „Дніпрохімремонт шляхом перетворення державного підприємства у ВАТ. Про що, крім того зазначено, в Статуті ВАТ «Дніпрохімремонт» (п.1.1.) (т.1 а.с. 181-199, т.3 а.с. 151).

На підставі наказу Регіонального відділення від 22.06.1995 № 12/68-РП надано дозвіл на приватизація об`єктів, що перебувають в державній власності, зокрема, Підприємства «Дніпрохімремонт» (т.5 а.с. 73).

Відповідно до Акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу Державного підприємства „Дніпрохімремонт, затвердженого розпорядженням Регіонального відділення від 23.11.1995 № 12/370-РСИ, вилучено вартість майна, всього на суму 496 млн. крб., в тому числі відносно якого встановлені пільги на суму 496 млн. крб. (т.3 а.с. 152).

Згідно з Довідкою по базі відпочинку „Ремонтник на 01.10.1995 із залишковою вартістю об`єктів на суму 495713524 крб. база відпочинку „Ремонтник складалась з Будинків цегляних однокімнатних (11 шт.) залишковою вартістю - 221289000 крб.; Каркасних будівель (9 шт.) - 8649124 крб.; Будинків цегляних двокімнатних (2 шт.) залишковою вартістю - 88464900 крб.; Сторожки шлакоблочної - 31776100 крб.; Кухні літньої 64549200 крб.; Складу-більярдної - 80394900 крб.; туалету та складу господарського -залишкова вартість яких не визначена; товарно-матеріальні цінності загальною вартістю 590300 крб. Вартість бази відпочинку „Ремонтник з товарно-матеріальними цінностями на 01.10.1995 складала 495713524 крб. (Указом Президента України від 25.08.96 № 762/96 „Про грошову реформу в Україні було врегульовано порядок обміну українського карбованця на гривні за курсом 100000 крб. за 1 грн.) Розділом 3 „Характеристика статутного фонду акціонерного товариства Плану розміщення акцій відкритого акціонерного товариства „Дніпрохімремонт, затвердженого наказом Регіонального відділення від 30.11.1995 № 12/83-ПРА, встановлено, що база відпочинку „Ремонтник, вартістю 495,7 млн. карб. пiдлягaлa безкоштовній передачі Товариству покупців членів трудового колективу згідно зі статтею 24 Закону України „Про приватизацію майна державних підприємств. (т.3 а.с. 153-154).

Відповідно до наказу Регіонального відділення від 07.05.1999 № 12/33-ЗВП завершено приватизацію відкритого акціонерного товариства «Дніпрохімремонт». При цьому, в переліках нерухомого майна, що передається у приватну власність ВАТ «Дніпрохімремонт» від 07.09.2000 і 07.08.2001 база відпочинку „Ремонтник відсутня. (т.3 а.с. 156-157).

Згідно довідки відділу держкомзему в Петриківському районі від 10.08.2009 земельна ділянка площею 1,2 га для рекреаційного призначення (база відпочинку) на території Курилівської селищної ради за межами населеного пункту, рахується у користуванні треста «Дніпрохімремонт», згідно рішення Дніпропетровської обласної ради народних депутатів від 26.04.1985 № 265. (т.3 а.с. 210).

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 12.11.2013, ВАТ «Дніпрохімремонт» припинено з 03.12.2013. (т.4 а.с. 16-22).

При цьому судом встановлено, що відповідно до біржового договору (угоди) купівлі-продажу майна від 10.04.2008, укладеної на Товарній біржі «Український Земельно-Промисловий Інвестиційний Ресурс» між представником ВАТ «Дніпрохімремонт» - арбітражним керуючим Козаченко Володимиром Михайловичем та ОСОБА_1 , як переможець торгів, придбав у ВАТ «Дніпрохімремонт» нерухоме майно що розташоване в с. Курилівка Петриківського р-ну Дніпропетровської області. Майно продано за 12244 грн. ОСОБА_13 із представником підприємства банкрута ВАТ «Дніпрохімремонт» арбітражним керуючим Козаченко В.М. уклав Акт прийому-передачі нерухомого майна, а саме: споруди розташовані на земельній ділянці площею 1,2 га , складної геометричної форми, земельна ділянка має статус рекреаційної зони, та знаходиться в постійному користуванні ВАТ «Дніпрохімремонт". Зведені споруди мають наступні показники: Дерев`яні споруди загальною кількістю 25 (площа однієї споруди - 14,85 м2), цегляні споруди подвійні загальною кількістю 2 площа однієї споруди - 61,38м2), цегляні споруди одинарні загальною кількістю 15 (площа однієї споруди - 28,5м2), ворота металеві для в`їзду транспорту довжиною 5 м, паркан металевий (для відокремлення земельної ділянки) довжиною 1500 м. (т. 1 а.с.6-9).

Відповідно до фотокопії виписки з протоколу № 7 загальних зборів акціонерів ВАТ «Дніпрохімремонт» від 07.08.2001, квитанції прибуткового касового ордеру № 04 від 07.08.2001 та наказу № 73 від 07.08.2001, ОСОБА_5 придбав у ВАТ "Дніпрохімремонт" однокімнатний цегляний будинок інвентаризаційний номер № 3487, який розташований на території бази відпочинку, а наказом ВАТ "Дніпрохімремонт" №73 від 07.08.2001р. з балансу підприємства списані один двокімнатний цегляний будинок та 7 однокімнатних будинків. (т. 1 а.с. 108-109, 121).

Крім того, згідно до фотокопії договору купівлі продажу № 18 від 29.11.2001 ОСОБА_4 придбав у ВАТ "Дніпрохімремонт" в особі комерційного директора ОСОБА_14 однокімнатний цегляний будинок інв. № 3483. Відповідно до квитанції прибуткового касового ордеру № 14 від 29.11.2001 і прибуткового касового ордеру ОСОБА_4 сплачено 250 за однокімнатний цегляний будинок інв. № 3483. (т. 10 а.с. 122-123).

Відповідно до Рішення виконавчого комітету Курилівської селищної ради Петриківського району Дніпропетровської області 07.09.2009 №144 , на підставі заяви ОСОБА_1 присвоєно адресу об`єкту - база відпочинку, відносно до даних чергового плану, яка розташована за адресою: 51 840 , Україна , Дніпропетровська область, Петриківський район , територія Курилівської селищної ради, турбаза № 2, 6км мостового переходу Дніпродзержинськ Лівий Берег, залив Кривець. (т. 2 а.с 1-2).

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.02.2011 заяву ОСОБА_15 про визнання неправомірними дій арбітражного керуючого Козаченка В.М. та визнання недійсним договору купівлі-продажу - задоволено частково. Визнан неправомірними дії ліквідатора Козаченко В.М. стосовно формування ліквідаційної маси та продажу майна ВАТ "Дніпрохімремонт" та зобов`язати його здійснити інвентарізацію майна боржника для визначення ліквідаційної маси.

До такого висновку Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов виходячи з наступного: «постановою господарського суду Дніпропетровської області від 14.02.2006р. ВАТ «Дніпрохімремонт" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Котенка О.С.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 22.05.2007р. припинено повноваження арбітражного керуючого Котенка О.С. та призначено ліквідатором ВАТ "Дніпрохімремонт" арбітражного керуючого Козаченко В.М.

Ліквідатором боржника в ході проведення ліквідаційної процедури ВАТ "Дніпрохімремонт" були виявлені об`єкти майна, які знаходяться за адресою Дніпропетровська область, Петриківський район, с. Курилівка, проведено їх експертну грошову оцінку згідно із звітом ТОВ "Розрахункова палата біржових операцій" від 11.01.08р., затверджену протоколом зборів кредиторів ВАТ "Дніпрохімремонт" від 12.03.2008р.

На підставі протоколу зборів комітету кредиторів ВАТ "Дніпрохімремонт" від 12.03.2008р. ліквідатором боржника на товарній біржі "Український Земельно-Промисловий Інвестиційний ресурс" 09.04.2008р. було проведено торги з реалізації майна ВАТ "Дніпрохімремонт", а саме: дерев`яні споруди загальною кількістю 25 шт. (площа однієї споруди - 14,85 кв.м.), цегляні споруди подвійні загальною кількістю 2 шт. (площа однієї споруди - 61,38 кв.м.), цегляні споруди одинарні загальною кількістю 15 шт. (площа однієї споруди - 28,5 кв.м.), ворота металеві для в`їзду транспорту довжиною 5 м., паркан металевий (для відокремлення земельної ділянки) довжиною 1500 м., яке розташоване за адресою: с. Курилівка, Петриківського району, Дніпропетровська область, із переможцем яких ОСОБА_1 було укладено біржовий договір купівлі - продажу № 008/04 від 15.04.2008р.

Відповідно до ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 16.04.2007 р. по даній справі, ліквідатора було зобов`язано надати суду докази інвентаризації майна банкрута.

Крім, того відповідно до протоколу зборів комітету кредиторів ВАТ "Дніпрохімремонт"від 26.06.2008р. , ліквідатора Козаченко В.М. було зобов`язано "підготувати і направити до ДПІ акт інвентаризації.

До цього часу акт інвентаризації майна боржника в матеріалах справи відсутній, тобто ліквідатор не здійснив належним чином формування ліквідаційної маси ВАТ "Дніпрохімремонт".

Крім того, ліквідатором не було встановлено, що спірне майно - цегляні та дерев`яні споруди в с. Кирилівка, Петриківського району належали саме боржнику на праві володіння або користування на момент порушення справи про банкрутство, так як правовстановлюючі документи на ці об`єкти відсутні, що підтверджується довідкою ОКП "Дніпродзержинське БТІ" від 21.05.2007 р. (а.с 19 том 2) де вказано, що дані про наявність приватної власності на ім`я ВАТ "Дніпрохімремонт" відсутні. Відсутні також докази того, що вказані споруди вносились до акту інвентаризації ВАТ "Дніпрохімремонт". Первинна бухгалтерська документація ВАТ "Дніпрохімремонт"' ліквідатором не аналізувалась, так як відповідно до пояснень ліквідатора бухгалтерські документи ВАТ "Дніпрохімремонт" знаходяться у колишнього директора ВАТ "Дніпрохімремонт" ОСОБА_16 , але відповідно до листа начальника відділу ООЗСПБ МГВ ПМ ДПІ у м. Дніпродзержинську (а.с. 57 том 1) бухгалтерська документація ВАТ "Дніпрохімремонт" з матеріалами справи направлено до прокуратури м. Дніпродзержинська. Таким чином, ліквідатор мав можливість отримати бухгалтерську документацію боржника, але не зробив цього, тому колегія суддів дійшла висновку, що ліквідатором не було належним чином проведено формування ліквідаційної маси.

Також,ч.2 ст.30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що ліквідатор забезпечує через засоби масової інформації оповіщення про порядок продажу майна банкрута, склад умови та строки придбання майна. Докази оповіщення через засоби масової інформації в матеріалах справи відсутні і на вимогу суду арбітражний керуючий (ліквідатор Козаченко В.М.) не надав докази публікації оголошень. Таким чином, продаж спірного майна здійснено з порушенням ст.30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до ч. 4 ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" дії ліквідатора (ліквідаційної комісії) можуть бути оскаржені до господарського суду власником майна (органом, уповноваженим управляти майном) банкрута; особою, яка відповідає за зобов`язаннями банкрута; кожним кредитором окремо або комітетом кредиторів; особою, яка, посилаючись на свої права власника або іншу підставу, передбачену законом чи договором, оспорює правомірність віднесення майнових активів або коштів до ліквідаційної маси.

Зважаючи на вищевказані обставини дії ліквідатора ОСОБА_17 необхідно визнати неправомірними і в цій частині апеляційна скарга підлягає задоволенню.». (т. 3 а.с.13-15).

Згідно з Інформаціє з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (далі-Реєстр речових прав), станом на 16.06.2023 право власності на базу відпочинку «Ремонтник» зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 16.06.2023 №824, зареєстрованим приватним нотаріусом Дніпровського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Лимар Є.В.

При цьому, судом становлено, що під реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 965853112237 внесено відомості щодо комплекс будівель турбази № 3 «Лілія», розташованих за адресю: АДРЕСА_1 . Відомості про складові частини об`єкта нерухомого майна: Будівля, цегляна споруда, А, загальна площа (кв.м) 28.5 матеріали стін: цегла, опис: А Будівля цегляна споруда; Будівля, цегляна споруда, Б, загальна площа (кв.м): 28.5, матеріали стін: цегла, опис: Б Будівля, цегляна споруда; Будівля, цегляна споруда, В, загальна площа (кв.м): 28.5, матеріали стін: цегла, опис: В Будівля, цегляна споруда; Будівля, цегляна споруда, Г, загальна площа (кв.м): 28.5, матеріали стін: цегла, опис: Г Будівля, цегляна споруда; Будівля, цегляна споруда, Д, загальна площа (кв.м): 28.5, матеріали стін: цегла, опис: Д Будівля, цегляна споруда.

Так, 06.07.2016 державний реєстратор: Васильківська районна державна адміністрація Дніпропетровської області на підставі БІРЖОВИЙ ДОГОВІР (УГОДА) КУПІВЛІ-ПРОДАЖУ, серія та номер: 008/04 від 15.04.2008 вніс запис про державну реєстрацію прав , а саме, право приватної власності на жданий об`єкт за ОСОБА_1 .

В подальшому, 15.12.2016 приватним нотаріусом Кам`янського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Панко Г.В. на підставі Договорів купівлі-продажу за реєстровими номерами № 1520 та № 1521 від 15.12.2016 право власності на вказаний об`єкт нерухомості зареєстровано за ОСОБА_3 , номери запису про право власності: 18048431 та 18048432.

16.06.2023 приватним нотаріусом Дніпровського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Лимар Є.В. на підставі Договору купівлі-продажу за реєстровими номерами № 824 від 16.06.2023 право власності на вказаний об`єкт нерухомості зареєстровано за ОСОБА_2 , номер запису про право власності: 50655795. (т. 11 а.с. 122-123).

Встановлені судом правовідносини регулюються положеннями ЦК України, Закону України „Про приватизацію майна державних підприємств в подальшому Закону України „Про приватизацію державного майна і Закону України „Про власність.

Частина перша статті 15 ЦК України, гарантує кожному право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Стаття 41 Конституції України передбачає, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Так, Законами України „Про приватизацію майна державних підприємств в подальшому - „Про приватизацію державного майна врегульовано правові, економічні та організаційні основи приватизації підприємств загальнодержавної, республіканської (Республіки Крим) та комунальної власності з метою створення багатоукладної соціально орієнтованої ринкової економіки України.

Положеннями ст. 1. Закону України „Про приватизацію майна державних підприємств визначені поняття приватизації, зокрема приватизація майна державних підприємств України (надалі - приватизація) - це відчуження майна, що перебуває у загальнодержавній, республіканській (Республіки Крим) і комунальній власності, на користь фізичних та недержавних юридичних осіб.

Відповідно до статті 24 Закону України „Про приватизацію майна державних підприємств (в редакції, що діяла на час виниклих правовідносин щодо передачі спірного майна), товариству покупців, створеному працівниками підприємства згідно з статтею 8 цього Закону, яке стало власником свого підприємства в результаті викупу підприємства, купівлі його на аукціоні, за конкурсом, придбання 51 і більше відсотків акцій, за його згодою відповідний державний орган приватизації безоплатно передає об`єкти соціально-побутового призначення, створені за рахунок коштів фонду соціального розвитку (аналогічних фондів) зазначеного підприємства із зменшенням ціни, за яку було придбано майно підприємства, на суму початкової ціни зазначеного майна.

В той час пунктом 7 роз`яснення Вищого арбітражного суду України від 02.04.94 N 02-5/225 „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов`язаних з судовим захистом права державної власності (що діяли на час виниклих правовідносин щодо передачі спірного майна), з метою правильного і однакового застосування законодавства при вирішенні спорів, пов`язаних із захистом права державної власності, Президія Вищого Арбітражного Суду України вважала за необхідне дати такі роз`яснення. Зокрема, вирішуючи спори, пов`язані з визнанням права власності, слід виходити з того, що знаходження майна на балансі підприємства (організації) ще не є безспірною ознакою його права власності. Що ж до права державної власності, то незалежно від того, на балансі якого державного підприємства знаходиться майно, воно не втрачає статуса державної власності. Таким чином спір, як правило, виникає не про визнання права власності, а про те, яке підприємство (організація) має право повного господарського відання (оперативного управління) державним майном. Баланс підприємства (організації) є формою бухгалтерського обліку, визначення складу і вартості майна та обсягу фінансових зобов`язань на конкретну дату. Баланс не визначає підстав знаходження майна у власності (володінні) підприємства. Одним з основних критеріїв визначення законності володіння державним майном і відображення його на балансі підприємства є джерела фінансування (централізоване або власні кошти підприємства), передача підприємству у володіння майна безпосередньо власником (уповноваженим ним органом) чи підприємством, яке володіє майном на праві повного господарського відання.

Листом від 06.03.2003 № 10-25-2822 Фонд державного майна України, надав тлумачення терміну „безоплатна передача, за яким аналізуючи норми цивільного законодавства України та пункту 2 статті 4 Закону України „Про власність, можна дійти висновку, що термін „безоплатна передача застосовується в таких правовідносинах:

- передачі майна в користування (безоплатне користування майном статті 324 - 331 Цивільного кодексу України);

- безоплатному відчуженні цього майна (наприклад - договір дарування).

Узагальнюючи способи, передбачені зазначеною статтею, можна дійти платність будь-якого із способів приватизації. Тому принцип „платності приватизації унеможливлює визначення „безоплатно передається як спосіб відчуження державного майна.

Безоплатна передача, яка визначена статтею 24 Закону України „Про приватизацію державного майна, не є відчуженням зазначеного майна, а є підставою для передачі об`єктів соціально-побутового призначення в безоплатне користування.

Отже,суд приходитьдо висновкупро належнуобґрунтованість тавідповідність встановленимв судовомузасіданні обставинамтвердження позивача Регіональноговідділення Фондудержавного майнаУкраїни поДніпропетровській,Запорізькій,Кіровоградській областяхпро те,що базу відпочинку „Ремонтник, згідно Акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу Державного підприємства „Дніпрохімремонт, було вилучено з загальної вартості ЦМК, залишено на балансовому обліку, як державне майно, згідно Положення „Про управління державним майном, яке не увійшло до статутних фондів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі, затвердженого спільним наказом Фонду державного майне України та Міністерства економіки України № 908/68 від 19.05.1999, та в подальшому безкоштовно передавалось Товариству покупців - членам трудового колективу ВАТ „Дніпрохімремонт до прийняття органом приватизації управлінського рішення щодо вищезазначеного об`єкту.

А тому, база відпочинку „Ремонтник є державним майном і в тому числі на час вчинення щодо нього правочинів як арбітражним керуючим ОСОБА_18 шляхом укладення на Товарній біржі «Український Земельно-Промисловий Інвестиційний Ресурс» договору купівлі-продажу майна від 10.04.2008, так і укладення комерційним директором ОСОБА_14 договору купівлі-продажу № 18 від 29.11.2001.

Згідно із ст. 326 ЦК України у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади.

Згідно ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Статтею 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину сторонами вимоги щодо невідповідності вимогам закону, визначених -ст. 203 ЦК України.

Частиною 3 ст. 215 ЦК України визначено, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ст. 236 Цивільного кодексу України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Відповідно до ст. ст. 317, 319 ЦК України власникові належать права володіння, користування, розпоряджання своїм майном.

Згідно з частиною першою статті 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

За приписами статті 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 387 ЦК України, власник має право витребовувати своє майно від особи, яка незаконно без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Відповідно до статті 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Статтею 392 ЦК України встановлено, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно з ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Таким чином, відповідно до вимог ст. ст. 330, 388, 1212 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбано у особи , яка не мала права його відчужувати поза межами волі власника, не набувається, у тому числі й добросовісним набувачем, оскільки це майно може бути в нього витребувано.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом (в редакції станом на 01.01.2008, що діяла на час укладення договору купівлі-продажу майна від 10.04.2008) усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об`єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об`єктів комунальної інфраструктури, які в разі банкрутства підприємства передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку.

Надаючи оцінку встановленим Дніпропетровським апеляційним господарським судом обставинам та висновкам, викладеним в постанові від 15.02.2011 суд керується положеннями ч. 5 ст. 82 ЦПК за якими обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Так, за постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.02.2011 судом встановлено, що … до цього часу акт інвентаризації майна боржника в матеріалах справи відсутній, тобто ліквідатор не здійснив належним чином формування ліквідаційної маси ВАТ "Дніпрохімремонт". Крім того, ліквідатором не було встановлено, що спірне майно - цегляні та дерев`яні споруди в с. Кирилівка, Петриківського району належали саме боржнику на праві володіння або користування на момент порушення справи про банкрутство, так як правовстановлюючі документи на ці об`єкти відсутні, що підтверджується довідкою ОКП "Дніпродзержинське БТІ" від 21.05.2007 р…. Таким чином, ліквідатор мав можливість отримати бухгалтерську документацію боржника, але не зробив цього, тому колегія суддів дійшла висновку, що ліквідатором не було належним чином проведено формування ліквідаційної маси… Таким чином, продаж спірного майна здійснено з порушенням ст. 30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Отже, суд приходить до висновку, що ліквідатором боржника - арбітражним керуючим Козаченко Володимиром Михайловичем, безпідставно, в порушення частини першої статті 26 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, укладено угоду від імені боржника з третьою особою на державне майно, а тому договір купівлі - продажу №008/04 від 15.04.2008 є недійсним.

З тих же правових підстав, суд вважає недійсним договір купівлі-продажу № 18 від 29.11.2001, укладений між ОСОБА_4 та ВАТ "Дніпрохімремонт" в особі комерційного директора ОСОБА_14 щодо однокімнатного цегляного будиночку інв. № 3483, оскільки останній безпідставно здійснив відчуження державного майна не належного продавцю.

Як вже зазначалось частинами другою та третьої статті 326 ЦК України від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб`єктами.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону України „Про управління об`єктами державної власності об`єктами управління державної власності є: державне майно, що перебуває на балансі господарських організацій і не увійшло до їх статутних капіталів або залишилося після ліквідації підприємств та організацій.

Пунктом 16 частини першої статті 6 вищевказаного Закону передбачено, що уповноважені органи управління відповідно до покладених на них завдань здійснюють управління державним майном, що не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі корпоратизації або перетворення державних підприємств у державні акціонерні товариства, 100 відсотків акцій яких належать державі, приймають рішення про подальше використання цього майна (крім матеріальних носіїв секретної інформації), у тому числі об`єктів, що не підлягають приватизації.

Відповідно до підпункту „з пункту 2 частини першої статті 7 Закону України „Про управління об`єктами державної власності Фонд державного майна України відповідно до законодавства, щодо нерухомого та іншого окремого індивідуально визначеного державного майна за пропозицією уповноважених органів управління приймає рішення про подальше використання державного майна, яке не увійшло до статутних капіталів господарських організацій, але перебуває на їх балансі.

Законом України „Про Фонд державного майна України, Положенням Про Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, Регіональне відділення забезпечує функції з управління державним майном, яке в процесі приватизації не увійшло до статутних капіталів господарських товариств, але знаходиться на їх балансі.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 4 Закону України „Про Фонд державного майна України до основних завдань Фонду державного майна України належить захист майнових прав державних підприємств, установ та організацій, а також корпоративних прав держави на території України та за її межами.

Згідно з статтею 5 Закону України „Про Фонд державного майна України Фонд державного майна України здійснює наступні повноваження щодо управління майном, яке не увійшло до статутного капіталу господарських товариств в процесі приватизації: - приймає рішення про подальше використання державного майна (крім матеріальних носіїв секретної інформації), що не увійшло до статутного капіталу господарських товариств у процесі приватизації; - підтверджує факт передачі державного майна до статутного капіталу господарських товариств, утворених у процесі приватизації (корпоратизації) у порядку, встановленому законодавством; - виступає орендодавцемцілісних (єдиних)майнових комплексівпідприємств,їх структурнихпідрозділів танерухомого майна,а такожмайна,що неувійшло достатутного капіталугосподарських товариству процесіприватизації (корпоратизації), щоперебувають удержавній власності;-проводить інвентаризацію,оцінку цілісних(єдиних)майнових комплексівдержавних підприємств, організацій, їх структурних підрозділів, що передаються в орендуФондом державного майна України, а також нерухомого майна та майна, що не увійшло до статутного капіталу господарських товариств, утворених у процесі приватизації (корпоратизації), або виступає її замовником, укладає договори на проведення оцінки зазначеного майна та затверджує акти оцінки (висновки про вартість майна).

Таким чином, саме Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій, Кіровоградській областях визначено, як уповноважений орган управління спірним державним майном - базою відпочинку „Ремонтник.

Вирішуючи заявлені позовні вимоги на предмет їх належності і ефективності щодо порушених, невизнаних чи оспорюваних прав позивача, суд зазначає наступне.

За правилами ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі N 183/1617/16, відповідно до висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 17 грудня 2014 року у справі N 6-140цс14 захист порушених прав особи, що вважає себе власником майна, яке було неодноразово відчужене, можливий шляхом пред`явлення віндикаційного позову до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених статтями 387 та 388 ЦK України. Велика Палата Верховного Суду погоджується з цим висновком Верховного Суду України, оскільки задоволення вимоги про витребування майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними. ВеликаПалата Верховного Суду вважає, що власник з дотриманням вимог статей 387 і 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача (близький за змістом підхід сформулював Верховний Суд України у висновку, викладеному у постанові від 17 грудня 2014 року у справі N 6-140цс14). Для такого витребування оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника (пункти 84-86).

Метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно (принцип реєстраційного підтвердження володіння нерухомістю) (пункт 142).

Таким чином, суд приходить до переконання про необхідність часткового задоволення позовних вимог Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій, Кіровоградській областях та необхідним витребувати у ОСОБА_2 з незаконного володіння на користь позивача базу відпочинку „Ремонтник, оскільки саме віндикація у вказаній ситуації буде належним способом захисту порушених, невизнаних чи оспорюваних прав позивача та буде підставою для внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності позивача на нерухоме майно.

При цьому, на переконання суду відсутні підстави для визнання за Регіональним відділеннямФонду державногомайна Українипо Дніпропетровській,Запорізькій,Кіровоградській областяхправа власностіна спірнемайно,оскільки цене відповідаєправилам віндикаціїта неє неефективними способомзахисту.

З наведених вище мотивів, так як договір купівлі-продажу № 18 від 29.11.2001, укладений між ОСОБА_4 та ВАТ "Дніпрохімремонт" в особі комерційного директора ОСОБА_14 щодо однокімнатного цегляного будиночку інв. № 3483, є недійсним, суд вважає безпідставними заявлені вимоги ОСОБА_4 та в їх задоволенні слід відмовити.

При цьому, не відповідає положенням ст. 344 ЦК України твердження ОСОБА_4 про набуття ним права власності за набувальною давністю.

Так, відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно з положеннями частин першої та четвертої статті 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Правовий інститут набувальної давності опосередковує один із первинних способів виникнення права власності, тобто це такий спосіб, відповідно до якого право власності на річ виникає вперше або незалежно від права попереднього власника на цю річ, воно ґрунтується не на попередній власності та відносинах правонаступництва, а на сукупності обставин, зазначених у частині першій статті 344 ЦК України, а саме: наявність суб`єкта, здатного набути у власність певний об`єкт; законність об`єкта володіння; добросовісність заволодіння чужим майном; відкритість володіння; безперервність володіння; сплив установлених строків володіння; відсутність норми закону про обмеження або заборону набуття права власності за набувальною давністю. Для окремих видів майна право власності за набувальною давністю виникає виключно на підставі рішення суду (юридична легітимація).

При вирішенні спорів, пов`язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, необхідним є встановлення, зокрема, добросовісності та безтитульності володіння. Наявність у володільця певного юридичного титулу унеможливлює застосування набувальної давності. При цьому безтитульність визначена як фактичне володіння, яке не спирається на будь-яку правову підставу володіння чужим майном. Отже, безтитульним є володіння чужим майном без будь-якої правової підстави. Натомість володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності.

Подібні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 травня 2019 року у справі № 910/17274/17 (провадження № 12-291гс18), а також у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 01 серпня 2018 року у справі № 201/12550/16-ц (провадження № 61-19156св18), від 27 червня 2019 року у справі № 175/2338/16-ц (провадження № 61-2017св18).

Таким чином, оскільки ОСОБА_4 обґрунтовуючи свої позовні вимоги посилається на договір купівлі-продажу № 18 від 29.11.2001, укладений між ним та ВАТ "Дніпрохімремонт" в особі комерційного директора ОСОБА_14 як на підставу набуття ним права користування однокімнатного цегляного будиночку інв. № 3483, тому в даній ситуації, відсутня ознака безтитульності володіння.

Згідно ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно платіжної інструкції № 1030 від 28.07.2023 Регіональним відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій, Кіровоградській областях сплачено судовий збір в сумі 2684 грн., що підлягає стягненню з ОСОБА_2 , як останнього володільця предмету спору.

Керуючись статтями 12, 81, 89, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій, Кіровоградській областях до ОСОБА_1 , Дніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Кам`янського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Панко Ганни Вікторівни, ОСОБА_3 про визнання права власності та витребування майна з незаконного володіння, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору приватний нотаріус Дніпровського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Лимар Єгор Володимирович, задовольнити частково.

Витребувати у ОСОБА_2 (ІНН НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) з незаконного володіння на користь держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій, Кіровоградській областях (ЄДРПОУ 42767945, вул. Центральна 6 м. Дніпро) базу відпочинку ремонтник, яка розташована за адресою: с. Курилівка, Петриківського (Дніпровського) району, Дніпропетровської області.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНН НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) на користь держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій, Кіровоградській областях (ЄДРПОУ 42767945, вул. Центральна 6 м. Дніпро) судові витрати, які складаються з витрат понесених на сплату судового збору у розмірі 2684 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири грн. 00 коп.).

В решті позовних вимог Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій, Кіровоградській областях, відмовити.

В задоволені позовних вимог третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , Дніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Кам`янського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Панко Ганни Вікторівни, ОСОБА_3 про визнання права власності, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору приватний нотаріус Дніпровського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Лимар Єгор Володимирович, відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 21.08.2024.

Суддя: В. О. Говоруха