Справа № 2-1701/09
Провадження № 4-с/545/12/24
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26.08.2024 Полтавський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді: Цибізової С.А.,
з участю секретаря: Гречко Я.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Полтава скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця Полтавського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Тремби О. С., стягувач - ПАТ АБ «Укргазбанк», -
В С Т А Н О В И В :
У червні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеною скаргою, посилаючись на те, що головним державним виконавцем ВДВС Полтавського РУЮ Трембою О.С. 11.09.2013 у ВП №33992692 винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження якою накладено арешт на все майно, що належить боржнику ОСОБА_1 . Відповідно до судового рішення по справі №2-1701/2009 стягнення має бути звернене виключно на земельну ділянку площею 0,25 га, кадастровий номер 5324081908:08:001:0089, яка належить ОСОБА_1 на підставі Державного акту ЯЕ №359527 від 13.05.2008, а тому арешт мав бути накладений лише на земельну ділянку площею 0,25 га, кадастровий номер 5324081908:08:001:0089. Накладення арешту на все нерухоме майно порушує законні права скаржника, як власника щодо іншого нерухомого майна.
Просив визнати дії головного державного виконавця ВДВС Полтавського РУЮ Тремби О.С. щодо винесення 11.09.2013 постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження у ВП №33992692 протиправними; скасувати постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження у ВП №33992692 від 11.09.2013 винесену головним державним виконавцем ВДВС Полтавського РУЮ Трембою О.С.; зобов`язати Полтавський відділ державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції припинити арешт нерухомого майна, номер запису про обтяження: 2476664 зареєстрований на підставі: постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: 33992692, виданий 11.09.2013, видавник: відділ державної виконавчої служби Полтавського районного управління юстиції, головний державний виконавець Тремба О.С.
У судове засідання ОСОБА_1 та його представник не з`явилися, попередньо представник надала заяву про розгляд справи без їхньої участі, скаргу підтримала та просила задовольнити.
Представник Полтавського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), будучи повідомленим про дату та час судового розгляду, у судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив, заяви про розгляд справи без його участі не надав.
Стягувач, будучи повідомленим про дату та час судового розгляду, у судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив, заяви про розгляд справи без його участі не надав.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.
Згідно з довідкою Полтавського районного суду Полтавської області від 09.11.2021 цивільна справа №2-1701/2009 за позовом ПАТ АБ «Укргазбанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості вилучена з архіву суду та за терміном зберігання знищена Оригінал судового рішення по вищезазначеній справі зберігається в архіві Полтавського районного суду в наряді за 2009 рік.
Судом встановлено, що заочним рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 22.12.2009 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» від імені якого виступає Полтавська філія АБ «Укргазбанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором і звернення на предмет договору іпотеки задоволено в повному обсязі. Стягнуто з ОСОБА_2 і ОСОБА_3 солідарно на користь Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» від імені якого виступає Полтавська філія АБ «Укргазбанк» суму заборгованості за кредитним договором №574К-Ф від 11.06.2008р. 37768,11 доларів США, з них: прострочена заборгованість по поверненню кредиту 2100,00 доларів США залишок кредиту в сумі 32400,00 доларів США, заборгованість за несплаченими процентами в сумі 2712,04 доларів США, пеня порушення строків повернення кредиту за договором 259,20 доларів США, та за порушення строків сплати процентів за користування кредитом 296,87 доларів США; стягнуто з ОСОБА_2 і ОСОБА_3 солідарно на користь Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» від імені якого виступає Полтавська філія АБ «Укргазбанк» суму заборгованості за кредитним договором №574К-Ф від 11.06.2008р. судовий збір в сумі 1700,00 грн, та витрати по інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі -120,00 грн. Для стягнення заборгованості за кредитним договором №574 К-Ф від 11.06.2008р. на суму 37768,11 доларів США і судових витрат 1820,00 грн, із відповідача ОСОБА_2 звернути стягнення на об`єкт нерухомого майна відповідно до Договору іпотеки №574/1 К-Ф від 11.06.2008р., що укладений із ОСОБА_1 , а саме земельна ділянка, площею 0,25 га, 0,25 га, що знаходиться за адресою: с. Затурине Полтавського району Полтавської області, яка належить ОСОБА_1 на праві особистої приватної власності на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №359527, зареєстрованого відділом земельних ресурсів у Полтавському районі 13.05.2008 року за №010854600130, кадастровий номер 5324081908:08:001:0088 за рахунок вартості якої погасити зобов`язання по кредитному договору №574 К-Ф від 11.06.2008 року у сумі 37768,11 доларів США, витрати по сплаті судового збору в сумі 1700,00 грн та витрати інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 120,00 грн. Для стягнення заборгованості за кредитним договором №574 К-Ф від 11.06.2008р. на суму 37768,11 доларів США і судових витрат 1820,00 грн, із відповідача ОСОБА_1 звернути стягнення на об`єкт нерухомого майна відповідно до договору іпотеки №574/2 К-Ф від 11.06.2008р., що укладений із ОСОБА_1 , а саме земельна ділянка, площею 0,25 га, що знаходиться за адресою: с. Затурине Полтавського району Полтавської області, що належить ОСОБА_1 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №636543, зареєстрованого відділом земельних ресурсів у Полтавському районі 19.12.2007 року за №010754600250, кадастровий номер 5324081908:08:001:0089 за рахунок вартості якої погасити зобов`язання по кредитному договору №574 К-Ф від 11.06.2008 року у сумі 37768,11 доларів США, витрати пос сплаті судового збору в сумі 1700,00 грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 120,00 грн.
Із тексту заочного рішення по справі №2-1701/2009 за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» від імені якого виступає Полтавська філія АБ «Укргазбанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором і звернення на предмет договору іпотеки вбачається, що для забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором №574 К-Ф від 11.06.2008р. відповідачем ОСОБА_4 (заявником по даній справі) було надано нерухоме майно за договором іпотеки №574/2К-Ф від 11.06.2008 року укладеного із публічним АТ «Укргазбанк», а саме земельну ділянку площею 0,25 га, що знаходиться за адресою: с. Затурине, Полтавського району Полтавської області яка належала ОСОБА_4 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №636543 зареєстрованого відділом земельних ресурсів у Полтавському районі 19.12.2007 року за №010754600250, кадастровий номер 5324081908:08:001:0089.
Таким чином, з рішення судувипливає, що заявник був майновим поручителем за кредитним договором №574 К-Ф від 11.06.2008р. укладеним між ОСОБА_5 та публічним АТ «Укргазбанк» та судом було ухвалено рішення щодо заявника лише про звернення стягнення на предмет іпотеки земельну ділянку належну ОСОБА_4 .
Згідно з ч.1 ст.11 Закону України «Про іпотеку» майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов`язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.
Відповідно до ч. 2 і 3 ст.451ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.
Згідно ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 №606-ХІV (у редакції станом на 11.08.2013) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі рішення).
Згідно з п.5 ч.3 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 №606-ХІV (у редакції станом на 11.08.2013) державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.
З аналізу зазначених положень випливає, що арешт на майно накладається на підставах та в межах судового рішення в порядку його примусового виконання.
З матеріалів справи вбачається, що постановою старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Полтавського районного управління юстиції Комарєвцевою Д.В. від 15.08.2012 відкрито виконавче провадження №33992692 про примусове виконання виконавчого листа №2-1701/2009 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» заборгованість в розмірі 302831,84 грн солідарно (а.с.9).
Постановою головного державного виконавця Трембовою О.С. відділу державної виконавчої служби Полтавського районного управління юстиції від 11.09.2013 з метою забезпечення виконання судового рішення, накладено арешт на все майно, що належить боржнику ОСОБА_1 ; заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику ОСОБА_1 .
З матеріалів справи вбачається, що відомості про те, що ОСОБА_4 був в установленому законом порядку обізнаний із зазначеними документами відсутні. Сам заявник зазначає, що про відкриття виконавчого провадження та накладання арешту йому відомо не було.
З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 06.06.2024 №381822015 вбачається, що 13.09.2013 на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: 33992692, виданий 11.09.2013, видавник Відділ державної виконавчої служби Полтавського районного управління юстиції, головний державний виконавець Тремба О.С., внесено запис вид обтяження: арешт нерухомого майна, опис предмета обтяження: все нерухоме майно, номер запису обтяження: 2476664 (а.с.12-14).
Отже, незважаючи на те, що згідно заочного рішення суду було звернуто стягнення лише на земельну ділянку належну ОСОБА_4 який був майновим поручителем за кредитним договором, державним виконавцем безпідставно було накладено арешт на все нерухоме майно боржника, що призвело до порушення права власності на інше нерухоме майно.
Постановою старшого державного виконавця Полтавського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Ганусенко С.С. від 15.01.2018 виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-1701/2009 виданого 02.02.2010 закінчене, оскільки на адресу Полтавського відділу державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Полтавській області від стягувача АБ «Укргазбанк» надійшов лист №552//811/2017 від 20.12.2017, в якому міститься клопотання залишити за собою нереалізоване в ході електронних торгів майно, а саме: земельну ділянку площею 0,25 га, за адресою: с. Затурине Полтавського району Полтавської області, кадастровий номер 5324081908:08:001:0089, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка належить ОСОБА_1 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №359527 від 13.05.2008 зареєстрованого в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010754600242, і виступає забезпеченням згідно договору іпотеки №574/2 від 11.06.2008 (без оформлення заставної) за кредитним договором №574 від 11.06.2008 укладеного з іпотекодавцем ОСОБА_1 та іпотекодержателем в особі АБ «Укргазбанк», за ціною третіх електронних торгів, а саме 218750,00 грн.
Відповідно до ч.1 ст.40 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (у редакції станом на момент винесення постанови від 15.01.2018 про закінчення виконавчого провадження) у разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюдення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним в порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, не стягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії із закінченням виконавчого провадження. Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.
Таким чином, після закінчення виконавчого провадження державний виконавець повинен був зняти арешт, який був накладений на підставі виконавчого листа № 2-1701/2009 виданого 02.02.2010.
Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об`єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об`єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об`єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану. Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.
Згідно з ч.1 ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Положеннями статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Європейський суд з прав людини у рішенні «East/WestAllianceLimited»проти України»від 23.01.2014 наголошує на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece) [ВП], заява № 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінніКонвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А № 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії» (Kushoglu v. Bulgaria), заява № 48191/99, пп. 49-62, від 10 травня 2007 року). Суд також нагадує, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурістатті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льон рот проти Швеції» (Sporrong and Lonnroth v. Sweden), пп. 69 і 73, Series A № 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства».
За таких обставин, оскільки законні підстави для накладення арешту на все майно боржника замість земельної ділянки, на яку за рішенням суду було накладене стягнення були відсутні, діїї державного виконавця є незаконним, виконавче провадження закінчено та існування арешту на все майно боржника порушує право на мирне володіння майном, а тому скарга підлягає задоволенню.
Відповідно до ст.447ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Статтею 449 ЦПК України передбачено, що скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.
Згідно ч.1 ст.127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
З матеріалів скарги вбачається, що заявник дізнався про існування обтяження на все нерухоме майно 23.05.2024, тоді як про існування виконавчих проваджень дізнався 03.06.2024 з відповіді Полтавського ВДВС у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 31.05.2024, яка надійшла на електронну пошту адвоката 03.06.2024.
Враховуючи,що доказівпро обізнаність заявника із постановами ВДВС суду не надано, тому суд вважає, що скаргу подано в строк, передбачений ст.449 ЦПК України.
Керуючись ст. 451 ЦПК України,
У Х В А Л И В :
Скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця Полтавського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Тремби О. С. задовольнити.
Визнати дії головного державного виконавця ВДВС Полтавського РУЮ Тремби О.С. щодо винесення 11.09.2013 постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження у ВП №33992692 протиправними.
Скасувати постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження у ВП №33992692 від 11.09.2013 винесену головним державним виконавцем ВДВС Полтавського РУЮ Трембою О.С.
Зобов`язати Полтавський відділ державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції припинити арешт нерухомого майна, номер запису про обтяження: 2476664 зареєстрований на підставі: постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: 33992692, виданий 11.09.2013, видавник: відділ державної виконавчої служби Полтавського районного управління юстиції, головний державний виконавець Тремба О.С.
Ухвалу може бути оскаржено безпосередньо до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали складений 29.08.2024.
Суддя: С. А. Цибізова
Суд | Полтавський районний суд Полтавської області |
Дата ухвалення рішення | 26.08.2024 |
Оприлюднено | 02.09.2024 |
Номер документу | 121280011 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Інші скарги та заяви в процесі виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) |
Цивільне
Полтавський районний суд Полтавської області
Цибізова С. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні