Постанова

від 27.08.2024 по справі 260/304/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2024 рокуЛьвівСправа № 260/304/24 пров. № А/857/10365/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

Головуючого судді Ніколіна В.В.,

суддів Гінди О.М., Качмара В.Я.,

за участі секретаря судового засідання Гладкої С.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Д-Трансгейт" на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2024 року про залишення позовної заяви без розгляду (суддя Маєцька Н.Д., м. Ужгород) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Д-Трансгейт" до Головного управління ДПС у Закарпатській області про визнання дії та бездіяльності протиправними,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Д-Трансгейт у січні 2024 звернулося з адміністративним позовом до Головного управління ДПС України у Закарпатській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 00044620902 від 28.12.2022 року, податкове повідомлення-рішення №00044630902 від 28.12.2022 року, податкове повідомлення-рішення №00044640902 від 28.12.2022 року, які видані Головним управлінням ДПС Закарпатської області.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2024 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Д-Трансгейт до Головного управління ДПС України у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишено без розгляду.

Не погодившись із прийнятою ухвалою, її оскаржив позивач, який із покликанням на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду. В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що Листом Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 підтверджено, що введення воєнного стану в Україні з 24.02.2022 до його офіційного закінчення є обставинами непереборної сили (форс-мажорними обставинами). Таким чином вважає, що у період з 24.02.2022 зупиняється перебіг строків оскарження рішень контролюючих органів. Вказує, що залишення поза увагою суду посилання позивача на те, що ППР були нечитабельними починаючи з моменту отримання є необґрунтованими. Зазначає, що про існування ППР дізнався з матеріалів іншої справи. Вказує, що відповідач стверджуючи про пропуск строку подачі позову до суду посилається на підпис невідомої особи в корінці поштового відправлення таких ППР.

Відповідач подав письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити таку без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що на підставі наказу Головного управління ДПС у Закарпатській області від 29 листопада 2022 року № 387-п проведено фактичну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Д-Трансгейт», за результатами якої складено акт фактичної перевірки від 09 грудня 2022 року № 6973/07/16/09/44107494.

На підставі вищевказаного акту Головним управління ДПС у Закарпатській області винесено податкові повідомлення-рішення від 28.12.2022 року № 00044620902, №00044630902, №00044640902, які є предметом оскарження в даній справі.

Залишаючи позовну заяву без розгляду суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не наведено переконливих доводів та не надано належних доказів в обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 28 грудня 2022 року № 00044620902, №00044630902 від 28.12.2022 року, податкове повідомлення-рішення №00044640902.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

За приписами частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Спеціальною нормою, яка встановлює порядок оскарження рішень контролюючих органів, є стаття 56 Податкового кодексу України.

Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Згідно з п. 102.1 статті 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

Пунктом 102.2 статті 102 ПК України визначені випадки, коли грошове зобов`язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому пункту 102.1 цієї статті.

Аналіз статті 102 ПК України дає підстави для висновку, що після закінчення визначеного у ній строку давності питання вирішення спору, зокрема, щодо правомірності податкового повідомлення рішення взагалі не може бути поставлене перед контролюючим органом вищого рівня або судом.

Зазначений у пункті 102.1 статті 102 ПК України строк є саме строком давності, який має матеріально-правову природу, а тому не може бути одночасно і процесуальним строком звернення до суду. Між правовою природою матеріально-правового строку давності в податкових правовідносинах та процесуального строку звернення до адміністративного суду є сутнісна різниця, а тому помилковим є ототожнення їх призначення при використанні.

Оскільки норма п.56.18 ст. 56 ПК України не визначає процесуального строку звернення до суду, такий строк визначено в п. 2ст. 122 КАС України, він становить шість місяців.

Наведений висновок узгоджується з викладеним у постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 26.11.2020 у справі № 500/2486/19.

Верховний Суд у складі суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 13.04.2023 у справі № 640/25800/21 теж зазначив, що суди першої та апеляційної інстанцій врахували висновки Верховного Суду, висловлені в постанові від 26.11.2020 у справі № 500/2486/19, та обґрунтовано підсумували, що процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних санкцій) у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження) визначається частиною другою статті 122 КАС України - становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі суддів Касаційного адміністративного суду також в постанові від 15.03.2023 у справі № 640/5765/22, ухвалі від 16.02.2023 у справі №120/324/22-а.

З урахуванням наведеного безпідставними є доводи апелянта про те, що для звернення платника податків із позовом до адміністративного суду становить 1095 днів та обчислюється з дня отримання платником податків рішення, що оскаржено.

Позивач оскаржує податкові повідомлення-рішення № 00044620902 від 28.12.2022 року, №00044630902 від 28.12.2022 року, №00044640902 від 28.12.2022 року.

Відповідно до пунктів 42.2, 42.5 статті 42 Податкового кодексу України (далі - ПК України) документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Відповідно до пункту 2 розділу ІІІ Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №1204 від 28 грудня 2015 року (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22 січня 2016 року за №124/28254) податкове повідомлення-рішення вважається належним чином надісланим (врученим) платнику податків, якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 Кодексу.

Згідно з абз. 1 п. 3 розділу ІІІ вищевказаного Порядку дата надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення проставляється посадовою особою платника податків юридичної особи (фізичною особою - платником податків або її законним представником) - у разі вручення податкового повідомлення-рішення під розписку (на обох примірниках, а при врученні податкового повідомлення-рішення форми Ф - на корінці податкового повідомлення-рішення).

Згідно з матеріалами справи, оскаржені податкові повідомлення-рішення направлено на податкову адресу позивача, актуальну на момент винесення та направлення таких податкових повідомлень-рішень, а саме Закарпатська область, Ужгородський район, с. Великі лази, вул. Східна, буд. 5, засобами поштового зв`язку та вручені позивачу 20 лютого 2023 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №8800020400698, на якому міститься відповідна відмітка про вручення.

Відтак доводи апелянта про те, що з оскаржуваним податковим повідомленням рішенням він ознайомився лише 18.12.2023 під час ознайомлення зі справою №260/5657/23, є такими, що не відповідають дійсності.

З урахуванням положень п. 42.2 ст. 42 ПК України та беручи до уваги те, що рекомендований лист з повідомленням про вручення надісланий за податковою адресою позивача, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що рішення контролюючого органу вважаються належним чином врученим ТОВ «Д-Трансгейт» - 20 лютого 2023 року.

Однак до суду позивач звернувся 23 січня 2024 року, тобто з пропуском строку звернення до суду.

На думку колегії суддів, позивачем не наведено жодної обставини, що віїї пропустив строк на звернення до суду з поважних причин, а доводи про неотримання ним оспорюваних податкових повідомлень-рішень спростовуються рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Разом з тим, саме позивач повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права у сфері публічно-правових відносин, що також випливає із загального правила, встановленого частиною першою статті 77 КАС, про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на котрі вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Також матеріалами справи встановлено, що за результатами перевірки, яка проводилася в присутності директора ТОВ «Д-Трансгейт», складено акт фактичної перевірки від 09 грудня 2022 року № 6973/07/16/09/44107494, в якому відображені всі порушення встановлені перевіркою. 09 грудня 2022 року Директор ТОВ «Д-Трансгейт» особисто ознайомлений з вказаним актом та отримав копію такого акту, про що ним зроблено відповідну відмітку.

Тобто, позивач достовірно знав про проведену перевірку та порушення, виявлені посадовими особами контролюючого органу, негативним наслідком яких для платника податків є винесення податкових повідомлень рішень.

Як неодноразово зазначав Верховний Суд у своїх рішеннях, добросовісний платник податків зобов`язаний забезпечити отримання ним кореспонденції за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. У разі невиконання цього обов`язку платник не вправі послатись на неотримання ним документів, як на обставину, що звільняє його від настання у зв`язку з цим негативних для такого платника наслідків. Про вказану обставину Верховний Суд зазначив, зокрема, у постановах від 20.10.2020 у справі № 140/30/20, 26.07.2022 у справі № 640/3437/21.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.01.2023 у справі № 140/1770/19 зауважила, що частиною другою та третьою статті 122 КАС України чітко визначено момент, з яким пов`язано початок відліку строку звернення до адміністративного суду, а саме з дня коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Порівняльний аналіз словоформ «дізналась» та «повинна була дізнатися» дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх прав. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду (постанова Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 16.08.2023 по справі № 200/9648/21).

Верховний Суд у Постанові від 31.03.2021 р. (справа №240/12017/19) вирішуючи питання дотримання особою строків звернення до суду, зауважив, що позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Водночас, у випадку, коли позивачем не наведено обґрунтованих аргументів та переконливих доказів, які могли б свідчити про об`єктивну неможливість вчинення ним всіх необхідних і можливих дій щодо реалізації процесуальних прав у передбачені процесуальним законом строки, застосування судами передбачених законом наслідків пропущення строків звернення до суду, не є порушенням права особи на доступ до суду. Аналогічна правова позиція викладена у постанову Верховного Суду від 13 лютого 2024 року у справі № 140/9165/23.

У своїй апеляційній скарзі представник позивача звертає увагу на те, що в корінці поштового відправлення таких податкових повідомлень рішень міститься підпис невідомої позивачу особи.

З цього приводу слід зазначити, що відповідачем поштові відправлення на адресу позивача надсилались неодноразово, що підтверджується матеріалами справи.

Зокрема, 04.11.2022 на адресу позивача надіслано поштове відправлення № 8801709258941, де з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення вбачається, що таке поштове відправлення вручено позивачу 22.11.2022, шо засвідчено підписом, який є аналогічним підпису, що міститься в рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення № 8800020400698.

Також, на адресу позивача надіслано поштове відправлення № 8801709288832, де з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення вбачається, що таке поштове відправлення вручено позивачу 20.02.2022, шо засвідчено підписом, який є аналогічним підпису, що міститься в рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення № 8800020400698, тобто поштове відправлення № 8801709288832 отримано в той самий день однією особою, що і поштове відправлення 8800020400698, яким вручені оспорювані податкові повідомлення-рішення.

Стосовно доводів апелянта про те, що отриманий примірник акту фактичної перевірки був нечитабельним, то позивачем доказів на підтвердження вказаної обставини не надано та примірник такого акту отриманий директором ТОВ ««Д-Трансгейт» без зауважень.

Крім того, ухвалою судді Закарпатського окружного адміністративного суду від 26 січня 2024 року було залишено без руху позовну заяву ТОВ «Д-Трансгейт» та для усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно було подати суду, зокрема читабельні копії акту фактичної перевірки.

На виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху від 26 січня 2024 року позивачем було надано читабельну копію акту фактичної перевірки.

Стосовно покликання апелянта на те, що Листом Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 підтверджено, що введення воєнного стану в Україні з 24.02.2022 до його офіційного закінчення є обставинами непереборної сили (форс-мажорними обставинами), та що у період з 24.02.2022 зупиняється перебіг строків оскарження рішень контролюючих органів.

Верховний Суд у постанові від 07.06.2023 у справі № 906/540/22 зазначив, що лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 не є безумовною підставою вважати, що форс-мажорні обставини настали для всіх без виключення суб`єктів. Кожен суб`єкт, який в силу певних обставин не може виконати свої зобов`язання за окремо визначеним договором, має доводити наявність в нього форс-мажорних обставин. У справі, що розглядається позивачем не було надано доказів звернення до Торгово-промислової палати для отримання відповідного сертифікату, як і відповідних документів до контролюючого органу при зверненні із заявою про неможливість виконання податкових обов`язків у період воєнного стану.

Апеляційний суд резюмує, що позивач достовірно знав про проведену перевірку та порушення, виявлені посадовими особами ГУ ДПС у Закарпатській області, негативним наслідком яких для платника податків є винесення податкових повідомлень-рішень.

Учасники справи зобов`язанні діяти вчасно та в належний спосіб, у зв`язку з чим, будь-які зволікання останніх не свідчать про намір добросовісної реалізації права на звернення до суду.

Отже, на думку суду апеляційної інстанції, лише наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо звернення до суду у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку звернення до суду з поважних причин.

За таких обставин апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що позивач пропустив строк звернення до суду з позовом, не навівши при цьому поважних та об`єктивних причин пропуску вказаного строку.

Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та судове рішення ухвалено з додержанням норм процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду не вбачається.

Керуючись ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Д-Трансгейт" залишити без задоволення, а ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2024 року про залишення позовної заяви без розгляду в справі №260/304/24 без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В. В. Ніколін судді О. М. Гінда В. Я. Качмар Повне судове рішення складено 29.08.24