Рішення

від 23.08.2024 по справі 195/701/24

ТОМАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 195/701/24

Провадження № 2-о/195/71/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.08.2024 року с-ще Томаківка

Дніпропетровської області

Томаківський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Колодіної Л.В.,

за участі секретаря судового засідання Левкович І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Томаківського районного суду Дніпропетровської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник адвокат Кок Юлія Іванівна, заінтересована особа: Криничанська Державна нотаріальна контора Дніпропетровської області, про встановлення факту,

В С Т А Н О В И В:

до суду надійшла заява громадянки ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище ОСОБА_2 ). В заяві заявниця вказує, що народилася у селі Водяне, Криничанського району, Дніпропетровської області, її батьком був ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження, серія НОМЕР_1 , виданого Катеринопільською сільською радою Криничанського району Дніпропетровської області.

Батько заявниці помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданого Криничанським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис 3. Він проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Крім того, в заяві вказано, на початку серпня 2018 року батько заявниці почав хворіти, через серцеве захворювання його частково паралізувало, він не міг себе обслуговувати, у зв`язку з чим заявниця поїхала проживати до свого батька, щоб здійснювати за ним догляд, допомагати по господарству та ін., заявниця реєстрацію свого місця проживання за адресою батька - не здійснювала. Коли помер її батько, організацію його поховання здійснювала вона, як єдина донька.

На момент смерті батька, ОСОБА_3 належали на праві власності будинок за вказаною адресою, а також земельна ділянка, площею 5, 7548 га, що розташована за адресою: Дніпропетровська область, Криничанський район, Биківська сільська рада, цільове призначення якої: ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер: 1222081700:01:001:0122 (держаний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯТ № 566390). У будинку, в якому проживав батько заявниці, після його смерті ніхто не проживав, будинок почав розвалюватися, на теперішній час знаходиться в занедбаному стані, цінності ніякої не має.

Підставою звернення заявниці до суду із заявою стала Постанова про відмову у вчинені нотаріальної дії, винесена державним нотаріусом Криничанської державної нотаріальної контори Парусниковою І.О. від 28.10.2020 року, на підставі ст.49 Закону України «Про нотаріат», у зв`язку із пропущенням строку для прийняття спадщини після смерті громадянина ОСОБА_3 та непред`явленням доказів про постійне проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини за однією адресою.

Крім того, заявниця вказує, що громадянина ОСОБА_3 інших, крім заявниці, дітей немає. На момент смерті він одружений не був.Інших претендентів на спадкування за законом після ОСОБА_3 також немає.Спір про право відсутній.

Заявниця проситьсуд встановити факт її постійного проживання разом зі спадкодавцем - батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 .

В судовому засіданні заявниця та її представник підтримали заявлені вимоги просять суд задовольнити заяву. Крім того, заявниця суду пояснила, що з серпня 2018 року проживала без реєстрації разом із батьком, т.я. він був лежачий, внаслідок паралізації, його треба було купати, годувати, піднімати, переодягати. Заявниця пояснила, що мала рідну сестру, яка померла у 2020 році. На час смерті вона паспорту не мала та з батьком не проживала, не була зареєстрована за адресою батька. Організовувала поховання батька саме заявниця за свої кошти. Крім того, заявниця суду пояснила, що її батьки розлучилися ще у 1990 році.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 суду пояснила, що проживає в с.Водяне. Крім того свідок суду пояснив, що батько заявниці її кум. Вони дружили та жили по сусідству. Він помер у с.Водяне. Заявниця постійно за ним доглядала, коли він вже не міг себе обслуговувати. Заявниця там проживала постійно, купувала продукти, прала речі. Організацією поховання займалася заявниця, і вона все оплачувала. Зі своєю дружиною батько заявниці розлучився вже давно. Дружини у нього не було. Він дуже любив доньку ОСОБА_5 .

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 суду пояснила, що проживає в с. Топила. Крім того свідок суду пояснила, що є сусідкою заявниці та знає її приблизно 20 років. У 2018 році у заявниці захворів батько та вона виїхала у с.Водяне, щоб здійснювати догляд за ним. Свідок доглядала за житлом заявниці, коли та проживала у батька. Батько помер у лютому 2019 році. Організовувала поховання заявниця. Батьки заявниці розведені були вже давно. Крім того, свідок суду пояснила, що ніхто після смерті батька не пред`являв вимоги відносно спадщини.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 суду пояснила, що проживає в с. Топила рядом із заявницею. Крім того свідок суду пояснила, що деякий час, а саме з серпня 2018 року, заявниця не проживала в с.Топила, т.я. доглядала хворого батька. Батько помер у лютому 2019 року. Заявниця одна доглядала батька, організацією поховання вона також займалася сама. Свідку відомо, що після смерті батька ніхто не пред`являв вимог відносно спадщини.

У відповідності до ч.2ст.247 ЦПК Українифіксування судового процесу здійснюється за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, заслухав заявника, її представника, показання свідків, вивчивши та дослідивши матеріали справи та всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, давши оцінку зібраним по справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об`єктивному та всебічному з`ясуванні обставин справи, дійшов наступного висновку.

Згідно з ч.1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

У відповідності до ч.1 ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Так, статтею 15 ЦК України визначено право на захист цивільних прав та інтересів, де зазначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, що передбачено ст. 16 ЦК України.

Згідно з частинами першоючетвертою статті12, частинами першою п`ятою, шостою статті81 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст.76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно достатті 89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За змістом частини першоїстатті 293 ЦПКокреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. А виходячи із змісту пункту 5 частини другоїстатті 293 ЦПКсуд розглядає в порядку окремого провадження, зокрема і справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до ч.1ст. 315 ЦПК Українисуд розглядає в порядку окремого провадження справи провстановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до ч.2ст.315ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно достатті 1217 ЦК Україниспадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтею 1261 ЦК Українипередбачено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до частини першоїстатті 1221 ЦК Українимісцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Тлумачення статей1268,1269 ЦК Українисвідчить, що у разі, коли спадкоємець постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, то він вважається таким, що прийняв спадщину, якщо він не заявив про відмову від неї протягом строку, встановленогостаттею 1270 цього Кодексу.

Відповідно достатті 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір проживання в Україні»реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбаченихКонституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Частинами другою та шостоюстатті 29 ЦК Українипередбачено, що фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Фізична особа може мати кілька місць проживання.

Згідно із пунктами 3.21, 3.22 глави 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженогонаказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5(у редакції, чинній на момент винесення постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії), спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленогостаттею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї. У разі відсутності у паспорті такого спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем може бути: довідка органу реєстрації місця проживання спадкоємця на день смерті спадкодавця було зареєстровано за однією адресою зі спадкодавцем.

Зміст наведених норм закону свідчить про те, що під постійним місцем проживанням спадкоємця із спадкодавцем розуміється як факт безпосереднього проживання спадкоємця із спадкодавцем на момент його смерті, так і факт наявності у спадкоємця на момент смерті спадкодавця зареєстрованого у передбаченому законом порядку права на постійне проживання з останнім за однією адресою.

Частина третястатті 1268 ЦК Українивимагає наявність фактичного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не саму реєстрацію місця проживання за адресою спадкодавця, що можуть бути відмінними один від одного.

Відсутність реєстрації місця проживання позивача за місцем проживання спадкодавця не може бути доказом того, що він не проживав зі спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації згідно зістаттею 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини, встановлені частиною третьоюстатті 1268 ЦК України, підтверджуються іншими належними і допустимими доказами, які були надані позивачем та оцінені судом.

Аналогічні висновки зроблені Верховним Судом у постановах від 10 січня 2019 року в справі № 484/747/17, від 07 червня 2022 року у справі № 175/4514/20.

Відповідно до п.23Постанови Пленуму Верховного Суду №7 «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008, якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини,

спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення

факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття

спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.

В постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2019 року у справі № 632/580/17 викладено правовий висновок про те, що юридичними фактами є певні факти реальної дійсності, з якими нормою права пов`язується настання правових наслідків, зокрема виникнення, зміна або припинення цивільних прав та обов`язків. Таким чином, визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням спору про право цивільне. Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, під час розгляду справ у порядку окремого провадження виключається існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.

Наявність спору про право повинне встановлюватись за ознакою можливого заперечення суб`єктивного права особи, щодо якого виникає спір.

Суд зауважує, що необхідність встановлення факту спільного проживання для отримання спадщини саме по собі не свідчить про наявність спору (постанови Верховного Суду від 14 грудня 2022 року у справі № 180/2132/21, від 15 квітня 2020 року у справі № 302/991/19,від 31 травня 2023 року у справі № 357/11366/22).

Відповідно до п.1Постанови Пленуму Верховного Суду №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31.03.1995 зі змінами, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 761/16799/15-ц зазначено, що «суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав; чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення такого факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право».

Також суд враховує правову позицію викладену у Постанові Верховного суду у справі № 206/6186/18 від 21.09.2020, відповідно до якої «визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням спору про право цивільне, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права».

Аналогічні правові позиції викладені у Постановах Верховного суду від 23.12.2020 у справі № 682/1303/19, у справі № 644/9753/19 (постанова ВС від 26.08.2020), у справі № 644/9753/19 (постанова ВС від 03.02.2021).

Питання щодо встановлення факту спільного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини вирішується у кожному конкретному випадку, з урахуванням встановлених обставин справи та поданих сторонами доказів.

В судовому засіданні було встановлено, що заявниця (дошлюбне прізвище ОСОБА_2 ) народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 у селі Водяне, Криничанського району, Дніпропетровської області, батьком якої вказаний громадянин ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження, серія НОМЕР_1 , виданого Катеринопільською сільською радою Криничанського району Дніпропетровської області, актовий запис № 13.

Відповідно до копії свідоцтва про укладання шлюбу серії НОМЕР_3 громадянка ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уклали шлюб 10 серпня 1996 року, зареєстрований ВК Мирівської сільської ради Томаківського району Дніпропетровської області, актовий запис № 10.

Відповідно до копії свідоцтва про смерть (повторно) серії НОМЕР_4 , виданого 13 жовтня 2020 року Криничанським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції м.Дніпро, громадянин ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у с.Водяне, Криничанського району, Дніпропетровської області, актовий запис № 3 від 14 лютого 2019 року.

Відповідно до копії витягу з Реєстру територіальної громади станом від 28.11.2023 року громадянка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрована з 10.06.1996 року за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до копії довідки ВК Биківської сільської ради, Криничанського району, Дніпропетровської області, № 276 від 21.10.2020 року громадянин ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , дійсно був зареєстрований та проживав з 2004 року і по день смерті за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії, винесеної державним нотаріусом Криничанської державної нотаріальної контори Парусниковою І.О. від 28.10.2020 року, громадянці ОСОБА_1 на підставі вимог ст.49 Закону України «Про нотаріат» відмовлено у видачі свідоцтва на право на спадщину за законом після смерті громадянина ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв`язку із пропущенням строку для прийняття спадщини та непред`явленням доказів про постійне проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини за однією адресою.

Відповідно до інформаційної довідки зі Спадкового реєстру ( спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) Криничанської державної нотаріальної контори № 62243993 від 28.10.2020 за параметрами запиту: ОСОБА_3 , померлий ІНФОРМАЦІЯ_6 інформація відсутня.

Аналізуючи вищезазначені письмові докази, а також показання свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , суд приходить обгрунтованого висновку про необхідність задоволення вимог заявника відносно факту її постійного проживання разом зі спадкодавцем - батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки заявник довів факт спільного проживання на час відкриття спадщини зі своїм батьком, а відомостей щодо проживання заявниці постійно за іншою адресою, матеріали справи не містять.

Судові витрати залишити за заявником.

Керуючись ст.ст.13,76-78,81,258,259,263-265,268,293-294,315-319ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

заяву громадянки ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник адвокат Кок Юлія Іванівна, заінтересована особа: Криничанська Державна нотаріальна контора Дніпропетровської області, про встановлення факту спільного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини -задовольнити.

Встановити факт постійного проживання громадянки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , разом зі спадкодавцем - батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення виготовлено 27.08.2024 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання рішення.

Сторони можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України: https://court.gov.ua/sud0442/.

В порядку п.4. ч.5 ст.265 ЦПК України зазначаються наступні дані сторін та інших учасників справи.

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_3 ;

Заінтересована особа: Криничанська Державнанотаріальна контораДніпропетровської області, ЄДРПОУ 02891167, місцезнаходження юридичної адреси: 52300, Дніпропетровська область, Криничанський район, с-ще Кринички, вул. Виконкомівська, буд. 17.

Суддя: Л. В. Колодіна