Ухвала від 05.08.2024 по справі 761/22689/20

Справа № 761/22689/20

Провадження № 1-кс/761/14212/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2024 року м. Київ

Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва клопотання старшого слідчого 2 відділу 3 управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_2 , погоджене прокурором першого відділу управління процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення Департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №22023000000000566 від 07.06.2023 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Череповця Вологодської області рф, громадянина рф, останнє відоме місце перебування: рф, АДРЕСА_1 ,

підозрюється увчиненні кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.5ст.27ч.3ст.110 КК України,

за участю:

секретаря ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_6 ,

ВСТАНОВИЛА:

До Шевченківськогорайонного судуміста Києванадійшло клопотаннястаршого слідчого2відділу 3управління досудовогорозслідування Головногослідчого управлінняСлужби безпекиУкраїни ОСОБА_2 ,погоджене прокуроромпершого відділууправління процесуальногокерівництва тапідтримання публічногообвинувачення Департаментупротидії злочинам,вчиненим вумовах збройногоконфлікту,Офісу Генеральногопрокурора ОСОБА_3 ,у кримінальномупровадженні №22023000000000566від 07.06.2023про застосуваннязапобіжного заходуу виглядітримання підвартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,підозрюваного увчиненні кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.5ст.27ч.3ст.110 КК України.

Дане клопотання обґрунтовується тим, що Головним слідчим управлінням Служби безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22023000000000566 від 07.06.2023 за підозрою ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 110, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 437 КК України, ОСОБА_14 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 110, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 110 КК України, ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_4 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 110 КК України.

В рамках даного провадження 07.06.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 110 КК України, текст якого того ж дня з повістками про виклик до ГСУ СБ України на 11.06.2024, 12.06.2024, 13.06.2024, 14.06.2024 в статусі підозрюваного опубліковано в газеті «Урядовий кур`єр», випуск № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) від 07.06.2024, а також на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора. Однак, підозрюваний ОСОБА_4 на виклики у визначені час та дати до слідчого не з`явився, про причини своєї неявки не повідомив.

Відповідно до відповіді на доручення Департаменту захисту національної державності СБ України №5/1/3-9427 від 14.06.2024, громадянин рф ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на даний час перебуває на території держави-агресора рф, працює на посаді члена ЦВК рф, останнє відоме місце перебування якого АДРЕСА_1 .

14.06.2024 у зв`язку з переховуванням підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від органів досудового розслідування з метою ухилення від кримінальної відповідальності, останнього постановою слідчого оголошено у державний та міжнародний розшук, організацію якого доручено Управлінню контррозвідувальних заходів по боротьбі з тероризмом ДЗНД СБ України.

Так, враховуючи суспільно небезпечний характер вищевказаного кримінального правопорушення та покарання у вигляді позбавлення волі, що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його судом винуватим, є всі підстави вважати, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконними засобами впливати на свідків, які володіють інформацією щодо обставин вчинення ним кримінального правопорушення, а також знищити, сховати або спотворити будь-які із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень, вчинить нові або продовжуватиме вчиняти злочини, а тому, з метою запобігання вказаним ризикам об`єктивно необхідним є застосування щодо останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного у вигляді тримання під вартою підтримала та просила задовольнити із зазначених у ньому підстав. Зазначила, що підозрюваний є головою ЦВК рф, постійно перебуває на території рф, повідомлений належним чином про розгляд даного клопотання, на підтвердження просила долучити відповідні документи.

Захисник ОСОБА_6 заперечував щодо задоволення клопотання слідчої, обґрунтовуючи передчасністю подання такого клопотання, наразі органом досудового розслідування не вжито всіх заходів для повідомлення підзахисного ОСОБА_4 про наявність стосовно нього кримінального провадження.

Вислухавши думку учасників провадження, ретельно дослідивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, слідчий суддя прийшла до такого висновку.

Як встановлено у ході судового розгляду клопотання слідчої ОСОБА_2 , Головним слідчим управлінням Служби безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22023000000000566 від 07.06.2023 за підозрою ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 110, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 437 КК України, ОСОБА_14 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 110, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 110 КК України, ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_4 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 110 КК України.

В рамках даного провадження 07.06.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 110 КК України, текст якого того ж дня з повістками про виклик до ГСУ СБ України на 11.06.2024, 12.06.2024, 13.06.2024, 14.06.2024 в статусі підозрюваного опубліковано в газеті «Урядовий кур`єр», випуск № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) від 07.06.2024, а також на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора. Однак, підозрюваний ОСОБА_4 на виклики у визначені час та дати до слідчого не з`явився, про причини своєї неявки не повідомив.

Відповідно до відповіді на доручення Департаменту захисту національної державності СБ України №5/1/3-9427 від 14.06.2024, громадянин рф ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на даний час перебуває на території держави-агресора рф, працює на посаді члена ЦВК рф, останнє відоме місце перебування якої АДРЕСА_1 .

14.06.2024 у зв`язку з переховуванням підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від органів досудового розслідування з метою ухилення від кримінальної відповідальності, останнього постановою слідчого оголошено у державний та міжнародний розшук, організацію якого доручено Управлінню контррозвідувальних заходів по боротьбі з тероризмом ДЗНД СБ України.

Про обґрунтованість підозри, пред`явленої ОСОБА_4 , та причетність підозрюваного до вчиненого, свідчать зазначені вище долучені до клопотання матеріали кримінального провадження у їх сукупності.

Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

При цьому слідчий суддя нагадує, що обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості обрання підозрюваному запобіжного заходу.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Враховуючи наведене,слідчий суддя,не вирішуючинаперед питанняпро винуватістьпідозрюваного увчиненні інкримінованихйому злочинів,правильність кваліфікаціїйого дій,допустимість доказівщодо встановленнявинуватості підозрюваного,вважає,що змістклопотання тадолучених донього документівможуть свідчитипро існуванняфактів іінформації,які можутьпереконати об`єктивногоспостерігача,що особа,про якуйдеться,могла вчинитиправопорушення,отже,про існуванняобґрунтованої підозриу вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення,передбаченого ч.5ст.27ч.3ст.110 КК України.

У клопотанні слідчого зазначено, що на даний час існують ризики, які дають достатньо підстав вважати, що відносно підозрюваного ОСОБА_4 неможливо застосувати жоден із більш м`яких запобіжних заходів, а саме: підозрюваний переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, спотворити або сховати будь-яку із речей, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншими чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Так, у відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Зокрема, ризик передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України. Так, в ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за яке законом передбачене безальтернативне покарання у виді позбавлення волі. Також встановлено, що підозрюваний займає посаду члена Центральної виборчої комісії російської федерації з правом вирішального голосу та організовує роботу по конкретним напрямкам діяльності комісії, відповідно до Регламенту ЦВК рф, і несе відповідальність за результати роботи за цими напрямками.

У свою чергу, ризик знищення, приховування або спотворення будь-яких із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин вчинення кримінальних правопорушень, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, обґрунтовується тим, що на даний час встановлюються всі речі (речові докази) та документи, що зберегли на собі сліди кримінального правопорушення та містять інші відомості, що можуть бути використані як доказ факту чи обставин кримінального правопорушення, а тому, не перебуваючи під вартою, ОСОБА_4 може знищити або сховати вказані матеріальні об`єкти та документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Слідчий суддя вважає також доведеним ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, щодо незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних, який обґрунтовується тим, що ОСОБА_4 , будучи підозрюваним у вчиненні особливо тяжкого злочину, може як у спосіб погроз, підкупу, психологічного впливу, так і в інший спосіб незаконно впливати на них.

Разом з тим, наявність ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, обґрунтовується тим, що на даний час не встановлені усі спільники ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, яким останній може повідомити про факт виявлення їх злочинної діяльності та обставини, які стали відомі йому в ході проведення досудового розслідування, що ускладнить або зробить неможливим притягнення до кримінальної відповідальності всіх винних осіб.

На наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, вказує те, що підозрюваний ОСОБА_4 на даний час продовжує займати посаду члена Центральної виборчої комісії рф з правом вирішального голосу та приймати управлінські рішення спрямовані на шкоду державному суверенітету та територіальної цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів.

У зв`язку із зазначеним, слідчий суддя приходить до висновку, що матеріали клопотання містять достатньо обґрунтувань необхідності обрання підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

З метою досягнення завдань кримінального провадження та для належного здійснення правосуддя у справах про вчинення кримінального правопорушення в КПК передбачено заходи забезпечення кримінального провадження, до яких належить, зокрема, тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

У теоретичному аспекті «належна правова процедура» це форма здійснення правосуддя, яку утворюють сукупність гарантій прав людини процесуального характеру, спрямовані на досягнення процедурної справедливості правосуддя. До гарантій, які у своїй сукупності формують належну правову процедуру, у тому числі відносяться право на судовий захист та право на оскарження.

Недотримання належної правової процедури тягне за собою порушення гарантованого кожному ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) права на справедливий суд.

Статтею 5 Конвенції кожному гарантовано право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом. Кожен, кого заарештовано або затримано згідно з положеннями підпункту «c» пункту 1 цієї статті, має негайно постати перед суддею чи іншою посадовою особою, якій закон надає право здійснювати судову владу, і йому має бути забезпечено розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження. Таке звільнення може бути обумовлене гарантіями з`явитися на судове засідання. Пунктом 4 цієї статті гарантовано право кожному, кого позбавлено свободи внаслідок арешту або тримання під вартою, ініціювати провадження, в якому суд без зволікання має встановити законність затримання та прийняти рішення про звільнення, якщо затримання є незаконним.

Згідно з ч. 6 ст. 193 КПК слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених ст. 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

Верховний Суд у своїй постанові від 14 лютого 2022 року у справі 991/3440/20 вказує, що рішення слідчого судді, суду про обрання запобіжного заходу, прийняте в порядку ч. 6 ст. 193 КПК, за своїм правовими наслідками підпадає під поняття «постанова про утримання під вартою» в розумінні ст. 25 Європейської конвенції про видачу правопорушників.

За загальним правилом розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, що відповідає зазначеним вимогам Конвенції та іншим міжнародно-правовим актам.

Процедура, передбачена в ч. 6 ст. 193 КПК, є випадком, який дозволяє суду розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених ст. 177 КПК, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук.

При аналізі питання наявності зазначених прокурором ризиків, слідчий суддя прийшла до висновку про їх наявність з огляду на фактичні обставини кримінального провадження та особу ОСОБА_4 , який підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від десяти до п`ятнадцяти років або довічним позбавленням волі з конфіскацією майна або без такої, а також характер кримінального правопорушення, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 , крім того, як вбачається із долучених до клопотання матеріалів, ОСОБА_4 не з`являється на виклики слідчого та суду, будучи обізнаним про розгляд цього клопотання до суду свідомо не прибув, постійно перебуває на території рф, обіймає посаду в ЦВК рф з правом вирішального голосу, оголошений у розшук, що є достатньою підставою вважати, що ОСОБА_4 переховується від органів досудового розслідування та суду.

Слідчий суддя звертає увагу учасників провадження, що у даному випадку обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, хоча й не призводить до негайного взяття особи під варту, однак виступає правовою підставою для затримання і доставки цієї особи до місця кримінального провадження.

Так, ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є одним із обов`язкових документів, на підставі якого уповноважений орган запитує публікацію Генеральним секретаріатом Інтерполу Червоного оповіщення щодо осіб, які розшукуються з метою їх затримання, арешту, обмеження свободи пересування та подальшої видачі (екстрадиції) в Україну (Інструкція про порядок використання правоохоронними органами України інформаційної системи Міжнародної організації кримінальної поліції Інтерпол, затверджена спільним наказом МВС України, ОГП, НАБ України, СБ України, ДБР, Мінфіну України, Мін`юсту України від 17 серпня 2020 року № 613/380/93/228/414/510/2801/5). Після затримання особи за межами України, слідчий, прокурор, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування, або суд, який розглядає справу чи яким ухвалено вирок, готує клопотання про видачу особи в Україну, до якого серед інших документів обов`язково додається засвідчена копія ухвали слідчого судді або суду про тримання особи під вартою, якщо видача запитується для притягнення до кримінальної відповідальності (ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 575 КПК). Тобто, ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є документом, на підставі якого здійснюється затримання особи за межами України, ухвалюється рішення про застосування екстрадиційного арешту для забезпечення видачі особи з метою притягнення до кримінальної відповідальності та здійснюється доставка особи на території України до місця кримінального провадження.

Згідно з ч. 4 ст. 197 КПК України, у разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого на підставі частини шостої статті 193 цього Кодексу строк дії такої ухвали не зазначається.

При цьому, час затримання такої особи фактично може перевищувати 30 діб тримання під вартою за ст. 59 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах, 40 діб тимчасовий арешт за ст. 16 Європейської конвенції про видачу правопорушників та 60 діб строк дії ухвали про тримання під вартою за ч. 1 ст. 197 КПК.

Тобто, затримана особа на підставі ухвали слідчого судді, суду, постановленої в порядку ч. 6 ст. 193 КПК, може бути затриманою і утримуватись під вартою протягом усього часу, необхідного для екстрадиції та доставки її до місця кримінального провадження. Таку ж позицію висловив Верховний Суд у своїй постанові від 14 лютого 2022 року у справі №991/3440/20.

Відповідно до абзацу 2 ч. 4 ст. 183 КПК України, при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.

Враховуючи наведене,слідчий суддядійшов висновкупро необхідністьзадоволення клопотаннястаршого слідчого2відділу 3управління досудовогорозслідування Головногослідчого управлінняСлужби безпекиУкраїни ОСОБА_2 ,погодженого прокуроромпершого відділууправління процесуальногокерівництва тапідтримання публічногообвинувачення Департаментупротидії злочинам,вчиненим вумовах збройногоконфлікту,Офісу Генеральногопрокурора ОСОБА_3 ,у кримінальномупровадженні №22023000000000566від 07.06.2023про застосуваннязапобіжного заходуу виглядітримання підвартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,підозрюваного увчиненні кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.5ст.27ч.3ст.110 КК України.

При цьому, слідчий суддя нагадує, що ч. 6 ст. 193 КПК України передбачено, що після затримання особи на підставі ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, постановленої в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 186, 193, 197, 369-372 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИЛА:

Клопотання слідчого задовольнити.

Обрати щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.

Слідчий суддя ОСОБА_1