Ухвала

від 23.08.2024 по справі 191/3999/24

СИНЕЛЬНИКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 191/3999/24

Провадження № 2-з/191/37/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 серпня 2024 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючої судді Окладнікової О.І., за участі секретаря судового засідання Заламай О.Ю., розглянувши у судовому засіданні в залі суду без повідомлення учасників справи цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей Миколаївської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, Орган опіки та піклування виконавчого комітету Синельниківської міської ради Дніпропетровської області, Відділ освіти Синельниківської міської ради, про визначення місця проживання дітей,

ВСТАНОВИВ:

22.08.2024 року до суду звернулася ОСОБА_1 із заявоюпро забезпеченняпозову усправі засвоїм позовомдо ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей Миколаївської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, Орган опіки та піклування виконавчого комітету Синельниківської міської ради Дніпропетровської області, Відділ освіти Синельниківської міської ради, про визначення місця проживання дітей, в якій просила постановити ухвалу про заборону Відділу освіти Синельниківської міської ради вчиняти дії щодо зарахування дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , до навчальних закладів у місті Синельникове до закінчення розгляду справи про визначення місця проживання дітей.

Заяву обґрунтовує тим, що 22.08. 2024 року нею було подано до Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області позовну заяву про визначення місця проживання дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , разом із матір`ю - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за фактичним її місцем проживання або за місцем її реєстрації.

Між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , 24 квітня 2009 року було укладено шлюб, зареєстрований Орджонікідзевським відділом реєстрації актів цивільного стану Запорізького міського управління юстиції, актовий запис №91, що підтверджується свідоцтвом від 24.04.2009 року серія НОМЕР_1 .

Від спільного шлюбу вони мають трьох малолітніх дітей: ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_6 у Дніпропетровськ, свідоцтво про народження серія НОМЕР_2 від 22.02.2023 року, актовий запис № 376, РНОКПП: НОМЕР_3 ; ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_7 у м. Синельникове, Дніпропетровської області, свідоцтво про народження серія НОМЕР_4 від 22.02.2023 року, актовий запис № 102, РНОКПП: НОМЕР_5 ; ОСОБА_5 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_8 у м. Синельникове, Дніпропетровської області, свідоцтво про народження серія НОМЕР_6 від 22.02.2023 року, актовий запис № 165, РНОКПП: НОМЕР_7 .

Приблизно з початку 2022 року між сторонами припинені будь-які шлюбні відносини, жили окремо та постійно сварилися, не знаходили спільну мову по всім питанням, в тому числі виховання дітей. Кожне їх спілкування призводило до сварок в присутності дітей, які страждали від цього.

На теперішній час ОСОБА_1 проживає та зареєстрована разом з дітьми за адресою: АДРЕСА_1 (тимчасово проживала за адресою: АДРЕСА_2 ).

Зараз старші діти навчаються в Шевченківській гімназії Миколаївської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, довідка № 25, 26 від 21.08.2024 року, найменша дівчинка навчається в дошкільному закладі де отримує послуги з Раннього розвитку дитини І та II зміні на платній основі.

З травня місяця 2024 року, середня дитина - ОСОБА_4 попросився до батька побути з ним після звільнення, і після чого перестав виходити із заявником на контакт, розмовляє з неповагою до матері, не завжди їй відповідає на телефонні дзвінки та в розмові відмовляється повідомляти що з ним відбувається.

21.08.2024 року заявнику повідомила директор Синельниківського ліцею № 7 міста Синельникове у телефонній розмові, що до школи прибув батько ОСОБА_4 з питань влаштування його до шкільного закладу, та викликала її на бесіду разом із батьком.

Прибувши до школи, заявник попрохала директора відмовити батькові у влаштуванні дитини до Синельниківського ліцею № 7 міста Синельникове, так як дитина вже влаштований до Шевченківської гімназії Миколаївської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області. На що директор відповіла, що повинна влаштувати дитину так як вона проживає в місті Синельникове і повинна навчатися.

22.08.2024 року заявника повідомили в Шевченківській гімназії Миколаївської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, що ОСОБА_2 надав довідку про те, що Синельниківський ліцей № 7 міста Синельникове готовий прийняти до себе на навчання ОСОБА_4 .

Зважаючи на викладені обставини, ОСОБА_1 змушена звернутися до суду із заявою про забезпечення позову шляхом заборони Відділу освіти Синельниківської міської ради вчиняти дії щодо зарахування дітей.

Дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову, суд прийшов до висновку, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. ч. 1 та 2 статті 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Види забезпечення позову визначені положеннями статті 150 ЦПК України та до них належать: накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; заборона вчиняти певні дії; встановлення обов`язку вчинити певні дії; заборона іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупинення продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передача речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупинення митного оформлення товарів чи предметів; арешт морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; інші заходи, необхідні для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

Вирішуючи питання про забезпечення позову та приймаючи за ним рішення, суд зобов`язаний враховувати обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, та зазначені ним докази, що підтверджують кожну обставину.

Відповідно до п. п. 4, 5, 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України за № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожногоз батьківпокладається однаковавідповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно із ст.18 Конвенції про права дитини, батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до ст.19 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитинамає правона освіту. Держава гарантуєдоступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти в державних і комунальних закладах освіти; надання стипендій та пільг здобувачам освіти таких закладів у порядку, встановленому законодавством України. Громадяни мають право безоплатно здобути фахову передвищу та вищу освіту в державних і комунальних закладах освіти на конкурсній основі.

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, ратифікованої 27.02.1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

За вказаних обставин, суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову, оскільки, вимоги такої заяви суперечать якнайкращим інтересам дітей, та порушують їх права на отримання освіти.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 149-153, 260 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей Миколаївської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, Орган опіки та піклування виконавчого комітету Синельниківської міської ради Дніпропетровської області, Відділ освіти Синельниківської міської ради, про визначення місця проживання дітей.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня її складення.

Повна ухвала складена 28.08.2024 року.

Суддя О. І. Окладнікова