Рішення

від 30.08.2024 по справі 947/15743/24

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/15743/24

Провадження № 2-о/947/306/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.08.2024 року

Київський районний суд м.Одеси у складі головуючого судді Бескровного Я.В., при секретарі Кравченко К.С., розглянувши у судовому засіданні справу №947/15743/24 за заявою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про встановлення юридичного факту, -

ВСТАНОВИВ:

Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаною заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме: про встановлення факту реєстрації шлюбу 16.11.2019р. відділом реєстрації шлюбу м.Сімферополь департаменту запису актів цивільного стану міністерства юстиції республіки Крим між ним, як громадянином України, та ОСОБА_2 громадянкою України.

Вимоги вмотивовані тим, що про укладення шлюбу свідчить «Свидетельство о заключении брака НОМЕР_1 дата выдачи 16.11.2019», видане «Отделом регистрации брака г.Симферополя департамента записи актов гражданского состояния министерства юстиции республики Крым». Також посилається на правову позицію висловлену Верховним Судом у постанові від 16.11.2022 у справі №759/1443/22.

З метою легалізації укладеного на тимчасово окупованій території України Автономної Республіки Крим шлюбу за законодавством України заявники звернулись із заявою про реєстрацію укладеного шлюбу та поновлення актового запису про шлюб до Личаківського відділу ДРАЦС у м. Львів.

27 квітня 2024 року їх представником отримано відповідь Личаківського відділу ДРАЦС у м. Львів про те, що факт реєстрації шлюбу на тимчасово окупованій території має встановлюватися в судовому порядку.

Мету встановлення факту не зазначено.

Протоколом автоматизованого розподілу судових справ між суддями вказана цивільна справа розподілена судді Бескровного Я.В.

Ухвалою від 22.07.2024 відкрито провадження у справі за вказаною заявою окремого провадження та призначено судове засідання.

Представник заявників у судове засідання не прибув, просив розглядати справу за його відсутності.

Заінтересована особа в судове засідання свого представника не направила.

Дослідивши матеріали справи та письмові докази, судом встановлені наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

Процесуальні питання розгляду судом справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення регламентуються, зокрема, положеннями ч.1 ст.293 ЦПК, відповідно до якої окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з положеннями п.5 ч.2 ст.293 ЦПК, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення. Згідно ст. 319 ЦПК України у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення.

Частиною 2 ст.315 ЦПК України передбачено, що у судовому порядку також можуть бути встановлені інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Таким чином, встановлення юридичного факту за рішенням суду безпосередньо породжує певні юридичні наслідки, тобто від встановлення факту залежить виникнення, зміна або припинення особистих прав громадян.

При цьому, як вбачається з роз`яснень, викладених у п.10 постанови пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" № 5 від 31.03.1995 р., суди можуть встановлювати факти реєстрації розірвання шлюбу, якщо в органах реєстрації актів громадянського стану не зберігся відповідний запис чи відмовлено у його відновленні або ж він може бути відновлений лише на підставі рішення суду про встановлення факту реєстрації акту громадянського стану.

Судом встановлено, що з письмових доказів заявниками надано: фотокопію «Свидетельство о заключении брака НОМЕР_1 дата выдачи 16.11.2019, актовая запись №120199910000502227006», видане «Отделом регистрации брака г.Симферополя департамента записи актов гражданского состояния министерства юстиции республики Крым» без перекладу на державну мову; копії паспортів громадян України ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Відповідно до частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом

Згідно ст.8 Сімейного кодексу України якщо особисті немайнові відносини між подружжям, батьками та дітьми, іншими членами сім`ї та родичами не врегульовані цим Кодексом, вони регулюються відповідними нормами Цивільного кодексу України, якщо це не суперечить суті сімейних відносин.

Так, за змістом ст. 5 ЦК України, акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Відповідно до ч.2 ст.9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.

Положеннями ч.3 ст.9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» в редакції, що була чинною до 7 травня 2022 року, визначено, що будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та (або) особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Отже, судом встановлено, що актовий запис №120199910000502227006 не складався органами реєстрації актів цивільного стану України, а їх було зроблено на тимчасово окупованій території.

«Отдел регистрации брака г.Симферополя департамента записи актов гражданского состояния министерства юстиции республики Крым» не є органом, створеним у встановленому законом порядку, уповноваженим на здійснення державної реєстрації актів цивільного стану, зокрема актів укладення та розірвання шлюбів між громадянами України.

При цьому, Законом України від 21 квітня 2022 року було внесено зміну до ч.3 ст.9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», відповідно до якої документи, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, є дійсними та створюють правові наслідки.

Однак Закон України від 21 квітня 2022 року набрав чинність лише 7 травня 2022 року, тоді як заявники уклали шлюб між собою на тимчасово окупованій території ще 21 червня 2016 року.

Безпосередньо Прикінцеві положення Закону України №2217-IX від 21 квітня 2022 року не передбачають зворотної дії у часі, тому вказаний Закон яким внесена ним зміна до ч.3 ст.9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», - не поширюються на спірні правовідносини, що виникли раніше, а саме задовго до набрання чинності Законом України від 21 квітня 2022 року.

Суд зазначає, що сторона заявників не ініціювала допиту свідків, які могли підтвердити, що заявники, які є громадянами України, є тими ж самими особами, які зазначені у «Свидетельстве о заключении брака І-АЯ № 618269 дата выдачи 16.11.2019»), оскільки у написанні їх прізвищ ім`ях та по-батькові є розбіжності.

Щодо посилань на Постанову Верховного Суду від 16.11.2022 у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі №759/1443/22, суд зазначає, що дійсно судом було зроблено висновок, що документи, видані органами та установами (зокрема, закладами реєстрації актів цивільного стану), що знаходяться на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, як виняток можуть братись до уваги судом та оцінюватись разом із іншими доказами в їх сукупності та взаємозв`язку, зокрема, під час розгляду справ у порядку статті 315 ЦПК України. Однак сукупність доказів у цій справі (два паспорти громадян України та «Свидетельство о заключении брака НОМЕР_1 дата выдачи 16.11.2019») не дозволяє суду дійти висновку про задоволення заяви.

Враховуючи вищенаведене, оцінивши надані докази у їх сукупності, належності, достатності та допустимості, суд вважає, що вказаної сукупності доказів недостатньо для встановлення факту реєстрації шлюбу 16.11.2019р. відділом реєстрації шлюбу м.Сімферополь департаменту запису актів цивільного стану міністерства юстиції республіки Крим заявниками, як громадянами України, а тому у задоволенні заяви слід відмовити.

Відповідно до правил ч. 7 ст. 294 ЦПК України, при ухваленні судом рішення під час розгляду справ окремого провадження судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлене законом.

На підставі викладеного, керуючись статтями 4-13,76-89,258-273,315-319 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні заяви відмовити.

Рішення може бути оскаржено в Одеський апеляційний суд протягом 30 днів з дня його підписання шляхом подачі апеляційної скарги.

Суддя Бескровний Я. В.