Постанова

від 29.08.2024 по справі 903/256/24

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2024 року Справа № 903/256/24

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Павлюк І.Ю., суддя Грязнов В.В. , суддя Розізнана І.В.

без виклику учасників справи

розглянувши апеляційну скаргу Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства імені Івана Франка на рішення Господарського суду Волинської області від 09.05.2024 у справі №903/256/24 (ухвалене суддею Кравчук А.М.)

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Кормпостач

до відповідача: Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства імені Івана Франка

про стягнення 193 784 грн 63 коп.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Волинської області від 09.05.2024 у справі №903/256/24 позов задоволений.

Стягнуто з Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства імені Івана Франка на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кормпостач" 181 544 грн 56 коп основного боргу, 9 970 грн 07 коп пені, 1 272 грн 99 коп інфляційних втрат, 997 грн 01 коп 3% річних, 3 028 грн 00 коп витрат по сплаті судового збору, а всього: 196 812 грн 63 коп.

У задоволенні заяви Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства імені Івана Франка про відстрочку виконання рішення суду відмовлено.

Вказане рішення мотивоване тим, що заявлена позивачем заборгованість відповідача в сумі 181 544 грн 56 коп підтверджена матеріалами справи, підставна і підлягає до стягнення з відповідача. Крім того, нараховані позивачем 9 970 грн 07 коп пені, 1 272 грн 99 коп інфляційних втрат, 997 грн 01 коп 3% річних є підставними та підлягають до стягнення з відповідача у відповідності до ст.ст. 549, 625 ЦК України, п. 6.2 договору. Також місцевий господарський суд повважав, що відсутність доказів скрутного фінансового становища боржника, пов`язаності його діяльності з експортом товарів, ефективності організації системи виконання рішення у даній справі шляхом надання відстрочення такого виконання, є необґрунтованими та не підтвердженими належними та допустимим доказами, не є доказами наявності виняткових обставин, достатніх та необхідних для відстрочки виконання рішення суду, з врахуванням інтересів обох сторін, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про відстрочку виконання рішення суду.

Не погоджуючись із ухваленим рішенням, Приватно-орендне сільськогосподарське підприємство імені Івана Франка звернулося до суду із апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Волинської області від 09.05.2024 у справі №903/256/24 скасувати в частині стягнення з відповідача на користь позивача 181 544,56 грн основного боргу. Повідомляє, що його витрати на правничу (правову) допомогу становитимуть орієнтовно 5000,00 грн. Докази витрат на правничу (правову) допомогу, зумовлені цією апеляційною скаргою, будуть надані апеляційному господарському суду протягом п`яти днів після ухвалення відповідного судового рішення.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги скаржник зазначає наступне:

- відповідач не погоджується з рішенням в частині стягнення з ПОСП ім. І. Франка 181 544 грн 56 коп основного боргу;

- у прохальній частині позовної заяви чітко визначені наступні позовні вимоги 9 970,07 грн - пені; 1 272,99 грн - інфляційних втрат та 997,01 грн - 3% річних, а тому вимога про стягнення 181 544 грн 56 коп. основного боргу не підлягала до стягнення з відповідача з огляду на диспозитивність господарського процесу ст. 2 ГПК України;

- позивач не міг збільшити/зменшити та/або змінити підставу або предмет позову у даній справі, оскільки розгляд справи №903/256/24 здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

10.06.2024 на адресу суду апеляційної інстанції надійшли матеріали справи №903/256/24.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.06.2024 апеляційну скаргу Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства імені Івана Франка на рішення Господарського суду Волинської області від 09.05.2024 у справі №903/256/24 залишено без руху. Запропоновано скаржнику усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали та надати Північно-західному апеляційному господарському суду належні докази сплати 3633,60 грн судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції.

24.06.2024 на адресу суду через систему Електронний суд від Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства імені Івана Франка надійшла заява, до якої долучено докази сплати судового збору у розмірі 3633,60 грн.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.07.2024 відкрите апеляційне провадження за апеляційною Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства імені Івана Франка на рішення Господарського суду Волинської області від 09.05.2024 у справі №903/256/24. Роз`яснено, що розгляд апеляційної скарги Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства імені Івана Франка на рішення Господарського суду Волинської області від 09.05.2024 у справі №903/256/24 буде здійснюватися без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження. Запропоновано учасникам у справі подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в порядку ст. 263 ГПК України протягом 15 днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

10.07.2024 на адресу суду через систему Електронний суд від Товариства з обмеженою відповідальністю Кормпостач надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Господарського суду Волинської області від 09.05.2024 у справі №903/256/24 без змін.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення суду, вважає за необхідне зазначити наступне.

Судом встановлено, що 01.09.2023 між ТОВ Кормпостач (постачальник) та ПП "ПОСП ім. Івана Франка" (покупець) укладено договір постачання №КМП-0109/23-01 (а.с. 13-14).

Згідно умов договору постачальник зобов`язується поставити й передати у власність покупця олію соєву га/або макуху соєву, шрот соєвий, шрот соняшниковий, та/або інші продукти, іменовані надалі - товар, а покупець прийняти й оплатити поставлений товар у порядку та на умовах, визначених даним договором (п. 1.1). Найменування, асортимент, одиниця виміру, ціна за одиницю виміру та загальна вартість товару буде визначатися сторонами у специфікаціях та/або видаткових накладних (п. 1.2). Кількість товару визначається в специфікаціях, які є невід`ємною частиною даного договору, та товарно- супровідних документах на кожну окрему партію товару (2.2). Поставка товару здійснюється автомобільним транспортом на умовах СРТ склад покупця за адресою: Волинська обл., Горохівський р-н, с. Губин Перший відповідно до офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати ІНКОТЕРМС-20Ю чи інших умовах, визначених в специфікаціях (п. 3.1). Приймання по кількості (маса брутто/нетто, кількість мішків) проводиться на вагах покупця (у пунктах прийому товару). Підписання покупцем товарно-транспортної накладної без зауважень та розбіжностей свідчить про те, що у покупця відсутні претензії по кількості товару (п. 3.3). Право власності на товар і ризик випадкової загибелі товару переходить від постачальника до покупця після підписання сторонами видаткової накладної (п. 3.8). Ціна по кожному найменуванню і на кожну партію товару вказується у специфікаціях до даного договору та/або в накладних на кожну партію товару. У разі зміни ціни на товар постачальник повідомляє покупця про такі зміни за 10 календарних днів. На оплачений товар (в тому числі частково оплачений) зміна ціни не допускається (п. 4.1). Якщо інше не передбачено умовами специфікації, покупець здійснює оплату за товар у розмірі 100% вартості поставленої партії товару в день отримання товару до його вивантаження (п. 4.6). У випадку порушення строків оплати за поставлений товар покупець виплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період, за який нараховується пеня, від суми боргу за кожний день прострочення оплати (п. 6.2). Даний договір набирає сили з моменту його підписання уповноваженими на те особами й діє до 31 грудня 2023 року. Після підписання даного договору всі попередні переговори вважаються недійсними (п. 9.1). Якщо за один календарний місяць до закінчення строку дії даного договору сторони письмово не повідомлять одна одну про намір його розірвати або змінити, даний договір вважається продовженим (пролонгованим) на тих же умовах на наступний календарний рік (п. 9.2).

Сторонами підписано специфікації №1-17 на поставку товару на загальну суму 6 704 040 грн 00 коп. Згідно умов специфікацій покупець здійснює оплату товару у розмірі 100% вартості поставленої партії товару в день отримання товару до його вивантаження. Умови поставки: СРТ (Волинська обл., Горохівський р-н., с. Губин Перший) (а.с. 15-31).

На виконання умов договору позивачем за період 05.09.2023 по 06.01.2024 поставлено, а відповідачем отримано товар без зауважень на загальну суму 6 423 287 грн 16 коп, що підтверджується накладними на відпуск товарно-матеріальних цінностей, підписаними відповідачем (а.с. 32-68).

Позивачем та відповідачем підписано акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.09.2023 по 23.01.2024, яким підтверджено часткове виконання відповідачем зобов`язань по оплаті отриманого товару на загальну суму 6 241 742 грн 60 коп (а.с. 72-73).

Часткова оплата відповідачем отриманого товару також підтверджується банківською випискою позивача по контрагенту ПОСП ім. Івана Франка (а.с. 74-77).

Враховуючи не виконання зобов`язання щодо оплати товару у повному обсязі, позивач звернувся із позовом про стягнення 193 784 грн 63 коп.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, враховуючи межі та доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Колегія суддів зазначає, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом (частина 1 статті 4 Господарського процесуального кодексу України).

При цьому відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом, до підсудності якого вона віднесена. Особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя. Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 31.05.2023 у справі № 916/1029/22.

Згідно з положеннями статті 162 Господарського процесуального кодексу України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи. Позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

Визначення відповідача/відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача.

При цьому, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення. Предмет позову повинен мати правовий характер і випливати з певних матеріально-правових відносин.

Відповідно до пункту 5 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України одним із принципів господарського судочинства є диспозитивність, суть якого визначена у статті 14 цього Кодексу, та полягає в тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Судом встановлено, що позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Кормпостач містить прохальну частину такого змісту: стягнути з Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства імені Івана Франка на користь ТОВ Кормпостач грошові кошти у сумі 193 784,63 грн, з яких: 9970,07 грн пеня, 1272,99 грн інфляційні втрати та 997,01 грн 3% річних.

Отже, предметом спору є стягнення коштів у сумі 193 784,63 грн. Визначати чи не визначати складові вказаної грошової суми є правом позивача.

У даному випадку колегія суддів вважає, що предметом спору є стягнення коштів у сумі 193 784,63 грн, тобто матеріально-правовою вимогою позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення.

Крім того, позовна заява містить зміст позовних вимог: спосіб захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором і який позивач просить суд визначити у рішенні, а саме стягнення коштів у сумі 193 784,63 грн.

Також колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що у мотивувальній частині позовної заяви позивач зазначає, що оскільки відповідач, отримавши згідно видаткової накладної №12 від 06.01.2024 шрот соняшниковий на загальну суму 231 544,56 грн, не в повному обсязі сплатив його вартість, у нього утворилася заборгованість у сумі 181 544,56 грн. Крім того, позивач зазначає, що станом на 12.03.2024 сума боргу відповідача перед позивачем з урахуванням пені, інфляційних втрат та 3% річних в порядку ст. 625 ЦК України становить 193 784,63 грн (9970,07 грн пеня + 1272,99 грн інфляційні втрати + 997,01 грн 3% річних).

Таким чином, у суду відсутні підстави вважати, що вимога про стягнення 181 544,56 грн основного боргу не підлягала стягненню з відповідача.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

В силу приписів ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Натомість, скаржником не надано достатніх належних та допустимих доказів у розумінні ст.ст. 75, 76 ГПК України на підтвердження своєї правової позиції, викладеної в апеляційній скарзі.

Зважаючи на вказане, судова колегія зазначає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують встановлених обставин справи, не підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, а тому не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За наведених обставин, рішення Господарського суду Волинської області від 09.05.2024 у справі №903/256/24 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства імені Івана Франка - без задоволення.

Судові витрати апеляційний суд розподіляє з урахуванням положень ст.ст. 123, 129 ГПК України та покладає на скаржника.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства імені Івана Франка на рішення Господарського суду Волинської області від 09.05.2024 у справі №903/256/24 залишити без задоволення, а рішення рішення Господарського суду Волинської області від 09.05.2024 у справі №903/256/24 - без змін.

2. Справу №903/256/24 повернути до Господарського суду Волинської області.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Повний текст постанови складений "29" серпня 2024 р.

Головуючий суддя Павлюк І.Ю.

Суддя Грязнов В.В.

Суддя Розізнана І.В.