Ухвала

від 30.08.2024 по справі 915/1018/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

================================================================

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

30 серпня 2024 року Справа № 915/1018/24

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Семенчук Н.О.,

розглянувши матеріали

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКОТЕКС», вул.116-ї Дивізії, буд.8, смт.Тернівка, м.Миколаїв, Миколаївська область, 54046

електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1

до відповідача: Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації, вул.Житня 14, буд.1, м.Москва, Російська Федерація, 119991

про: відшкодування завданої шкоди

Товариство з обмеженою відповідальністю «НІКОТЕКС» звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою від 26.08.2024 (вх.10179/24 від 26.08.2024) про стягнення з Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації коштів у розмірі 9 428 903,21 дол. США

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на завдання йому матеріальної шкоди внаслідок збройної агресії РФ.

Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що позовна заява від 26.08.2024 (вх.10179/24 від 26.08.2024) не відповідає вимогам Глави 1 Розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України за наступними підставами.

У відповідності до п.3 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити, серед іншого, зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Згідно ч.1 ст. 163 Господарського процесуального кодексу України ціна позову визначається, зокрема, у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Так, позивачем у прохальній частині позову заявлено до стягнення суму спричинених збитків в розмірі 9 428 903,21 дол. США без зазначення гривневого еквіваленту.

У відповідності до ч.ч.1, 3 ст. 533 Цивільного Кодексу України, грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов`язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Згідно п.3.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» №18 від 26.12.2011, при визначенні ціни позову, поданого в іноземній валюті, необхідно виходити з тієї валюти, в якій провадились чи повинні бути проведені розрахунки між сторонами.

Відповідно до п. 2 ч.1 статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовів, ціна яких визначається в іноземній валюті, судовий збір сплачується у гривнях з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України на день сплати. У цьому випадку ціна позову визначається як в іноземній валюті, так і в національній валюті України відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день подання позову. Виходячи саме з такої ціни позову (в національній валюті), визначається розмір судового збору, що підлягає сплаті. Однак якщо день подання позову не співпадає з днем сплати судового збору (збір сплачено раніше), то останній визначається з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України саме на день сплати, а не на день подання позову.

Як вбачається з позовної заяви між сторонами відсутні будь-які господарські відносини, зокрема зовнішньоекономічні відносини, за якими розрахунки здійснюються чи можуть бути здійснені в іноземній валюті, тобто позивач не обґрунтував своїх вимог про стягнення збитків, заявлених в іноземній валюті.

Враховуючи викладене, позивачем не зазначено ціну позову відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день подання позову.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують направлення іншим учасникам справи копій позовної заяви і доданих до неї документів з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст. 172 ГПК України позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копію та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Позивач доказів на підтвердження надіслання на адресу відповідача копії позовної заяви та доданих до неї документів суду не надав.

Суд зазначає, що відповідач у справі є нерезидентом України.

За приписами ч.1, 2 статті 3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародним договором України встановлено інші правила судочинства, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору.

У відповідності до ст.365 Господарського процесуального кодексу України, іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов`язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Разом з тим, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» введено в Україні воєнний стан.

Відповідно до частини 1 статті 122 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.

До повномасштабної військової агресії російської федерації проти України порядок передачі судових та позасудових документів для вручення на території Російської Федерації регулювався Угодою про порядок вирішення спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, до якої Україна приєдналася 19.12.1992, прийнявши відповідний нормативний акт - постанову Верховної Ради України «Про ратифікацію Угоди про порядок вирішення спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності» від 19.12.1992 шляхом направлення доручення компетентному суду або іншому органу Російської Федерації.

У зв`язку з Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, за зверненням Мін`юсту, Міністерство закордонних справ України повідомило депозитаріїв конвенцій Ради Європи, Гаазької конференції з міжнародного приватного права та ООН, а також сторони двосторонніх міжнародних договорів України про повномасштабну триваючу збройну агресією Росії проти України та неможливість у зв`язку з цим гарантувати у повному обсязі виконання українською стороною зобов`язань за відповідними міжнародними договорами та конвенціями на весь період воєнного стану.

Згідно листа Міністерства юстиції України № 25814/12.1.1/32-22 від 21.03.2022 «Щодо забезпечення виконання міжнародних договорів України у період воєнного стану» з урахуванням норм звичаєвого права щодо припинення застосування міжнародних договорів державами у період військового конфлікту між ними, рекомендується не здійснювати будь-яке листування, що стосується співробітництва з установами юстиції російської федерації на підставі міжнародних договорів України з питань міжнародно-правових відносин та правового співробітництва у цивільних справах та у галузі міжнародного приватного права.

Крім того, відповідно до повідомлення, розміщеного 25.02.2022 на офіційному веб-сайті Акціонерного товариства «Укрпошта», у зв`язку з агресією з боку Росії та введенням воєнного стану, АТ «Укрпошта» припинило поштове співробітництво з Поштою Росії та Білорусі; посилки та перекази в ці країни не приймаються.

Листом від 01.01.2024 №4/12.1.1/32-24 Міністерство юстиції України повідомило суд, що, за інформацією МЗС України 24.02.2022 розірвано дипломатичні відносини між Україною і Російською Федерацією. Функціонування закордонних дипломатичних установ України на території Російської Федерації та діяльність її дипломатичних установ на території України зупинено. Комунікація МЗС з органами влади РФ за посередництва третіх держав також не здійснюється.

Отже, на теперішній час застосування відповідного алгоритму з отримання згоди Російської Федерації на відмову від судового імунітету, а також подача будь-яких судових документів до російської сторони дипломатичними каналами не є можливим з огляду на розірвання дипломатичних відносин та евакуацію всіх співробітників дипломатичних та консульських установ України через повномасштабну агресію РФ проти України.

Проте, незважаючи на введення воєнного стану в Україні, дотримання процесуального механізму належного повідомлення учасників справи є необхідною і важливою умовою для забезпечення та реалізації завдань та принципів правосуддя, у зв`язку з чим процесуальний обов`язок позивача щодо направлення копії позовної заяви, з додатками відповідачу є невід`ємною частиною процесуального механізму та не може бути скасовано в умовах можливості вжиття інших заходів на виконання норм процесуального закону.

При цьому, суд зазначає, що дійсно з 24.02.2022 розірвані дипломатичні відносини України з РФ та з 25.02.2022 припинений обмін міжнародними поштовими відправленнями та поштовими переказами з РФ.

Разом з тим суд зазначає, що Україна і Російська Федерація є учасниками Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15.11.1965, а тому позивач не позбавлений можливості направити позовну заяву з додатками та відповідним перекладом на російську мову, посвідчену нотаріально, на адресу посольства Російської Федерації у інших державах, надавши суду докази знаходження відповідного посольства Російської Федерації у іноземній країні з зазначенням наявності / відсутності адреси електронної пошти, на яку можна здійснити відправлення документів.

Відповідно до ст.174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позивачем не виконано вимоги ст.164 Господарського процесуального кодексу України, що відповідно до вимог ч.1 ст.174 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

Керуючись статтями 162, 163, 164, 172, 174, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву від 26.08.2024 (вх.10179/24 від 26.08.2024) Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКОТЕКС» - залишити без руху.

2. Товариству з обмеженою відповідальністю «НІКОТЕКС» усунути встановлені при поданні позовної заяви недоліки в строк, який не перевищує 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

3. Встановити позивачу наступний спосіб усунення недоліків:

- зазначити ціну позову у гривні відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день подання позову.

- позивачу подати суду докази направлення відповідачу копії позовної заяви з додатками

4. Роз`яснити Товариству з обмеженою відповідальністю «НІКОТЕКС» , що при невиконанні вимог даної ухвали, позовна заява вважається неподаною та повертається позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ч.2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Н.О. Семенчук