Вирок

від 30.08.2024 по справі 746/216/23

СРІБНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 746/216/23

1-кп/746/1/24

В И Р О К

І МЕ НЕ М У КР АЇ НИ

30 серпня 2024 року Срібнянський районний суд Чернігівської області

в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

з участю прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

представника потерпілого адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Срібне обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023275430000034 від 28.03.2023 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Срібне Чернігівської області, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , проживаючого в АДРЕСА_1 , громадянина України, освіта середня спеціальна, одруженого, має на утриманні трьох малолітніх дітей, непрацюючого, раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України,

ВСТАНОВИВ:

28 березня 2023 року близько 10.00 год. ОСОБА_6 , перебуваючи на території недіючого фермерського господарства, що в АДРЕСА_1 , під час конфлікту, який виник на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, діючи умисно, з метою заподіяння тілесних ушкоджень, стискаючи в правій руці пасатижі, наніс потерпілому ОСОБА_7 два удари кулаком правої руки в область лівої скроні голови потерпілого. Після чого, продовжуючи свій злочинний намір, ОСОБА_6 схопив потерпілого за праву руку, та застосовуючи своє фізичне зусилля, різко викрутив її в протилежний бік, в результаті чого ОСОБА_7 упав на землю, а ОСОБА_6 , з метою запобігання супротиву потерпілого, сів на нього та продовжив наносити удари кулаками в область обличчя та голови ОСОБА_7 , завдавши близько 6 ударів та заподіявши потерпілому тілесних ушкоджень.

В результаті вказаних умисних дій ОСОБА_6 , потерпілий ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми з забоєм речовини головного мозку легкого ступеня, закритого перелому кісток носа, навколоорбітальної гематоми лівого ока, синця лівої тім`яної області, які відповідно до висновку експерта № 4 комісійної судово-медичної експертизи від 19.02.2024, як в сукупності, так і кожне окремо відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, та вивих правого плеча, який відповідно до висновку експерта № 4 комісійної судово-медичної експертизи від 19.02.2024, відноситься до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров`я понад 3 тижні (більше ніж 21 добу).

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою винуватість у вчиненні кримінального праворушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України не визнав та зазначив, що дійсно 28.03.2023 року близько 10.00 год. на території недіючого фермерського господарства в с.Дейманівка Прилуцького району між ним та ОСОБА_7 виник конфлікт, під час якого останній цапнув його за бороду, він намагаючись звільнитись, ударив долонею потерпілого по щоці та ухопивши праву руку почав валяти його на себе, під час боротьби ОСОБА_6 упав на землю, а ОСОБА_7 упав на нього, після чого йому вдалося звільнитись від останнього і він сів на потерпілого. Він змушений був захищатися, при цьому повністю заперечує факт нанесення потерпілому будь-яких тілесних ушкоджень, ніяких предметів у руках у нього не було і руку потерпілому він не викручував. Позов прокурора в інтересах КНП «Срібнянська центральна лікарня» визнає повністю. Позовні вимоги ОСОБА_7 не визнає.

Не зважаючи на невизнання обвинуваченим ОСОБА_6 своєї винуватості у вчиненні інкримінованого кримінального праворушення, його вина повністю підтверджується дослідженими судом доказами в їх сукупності.

Потерпілий ОСОБА_7 суду показав, що 28 березня 2023 року близько 10.00 год. він на автомобілі проїжджав повз приміщення недіючої ферми, що в с.Дейманівка, де помітив на території мікроавтобус належний ОСОБА_8 та самого обвинуваченого, його батька ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , які стояли поряд з приміщенням колишнього телятника. Зупинивши автомобіль та підійшовши до них, ОСОБА_7 поцікавився щодо законності перебування вказаних осіб на території ферми. ОСОБА_10 пішов на іншу сторону приміщення телятника. Підійшовши ближче до ОСОБА_11 та ОСОБА_6 , який тримав в руці пасатижі, останній наніс потерпілому два удари рукою в якій були пасатижі по голові в праву тім`яну ділянку. ОСОБА_7 змушений був захищатись, а тому ухопив обвинуваченого правою рукою за бороду. В цей час ОСОБА_9 наніс йому 3-4 удари ззаду по потилиці, а ОСОБА_12 схопив його за праву руку, вивільнивши свою бороду, відразу різко викрутив потерпілому руку, при цьому ОСОБА_7 відчув різку біль в плечі, від чого впав на землю, на спину на правий бік, а ОСОБА_12 впав на нього та сидячи зверху став наносити удари кулаками в область голови (по губах, зубах та по носу), наніс близько 6 ударів. В цей час ОСОБА_13 , який стояв позаду, наносив ОСОБА_7 удари в область попереку, при цьому погрожував. В цей час до них підбіг ОСОБА_10 та став кричати: «хлопці, що ви робите», після цього ОСОБА_12 встав з ОСОБА_7 і йому перестали наносити удари, конфлікт припинився. ОСОБА_14 у ОСОБА_7 було в крові, він сів до свого автомобіля, відчувши сильну біль у правому плечі змушений був поїхав до ІНФОРМАЦІЯ_2 , де йому була надана медична допомога і він був госпіталізований.

Потерпілий повністю підтримав цивільний позов, просить його задовольнити, наполягає на суворому покаранні.

Крім того, суд вважає, що винність ОСОБА_6 підтверджується наступними доказами, наданими стороною обвинувачення.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_10 показав, що вранці 28.03.2023 року він проїжджав повз недіючу ферму в с.Дейманівка, де побачив на території автомобіль ОСОБА_6 , зупинився, підійшов до транспортного засобу, там знаходились ОСОБА_12 та його батько ОСОБА_13 , в цей час на територію ферми на своєму автомобілі під`їхав ОСОБА_7 , який зупинився та вийшовши з автомобіля почав сваритись з Цигурами, а тому свідок пішов за приміщення ферми. Через декілька хвилин він побачив, що ОСОБА_7 лежав на землі, а ОСОБА_12 на ньому зверху, ОСОБА_13 стояв поряд, з метою припинити ці дії він крикнув: «Що ви робите?» Після цього ОСОБА_12 встав з ОСОБА_7 і ОСОБА_10 побачив, що лице у ОСОБА_7 було в крові, на голові було садно. ОСОБА_7 пішов до свого автомобіля, посидів в ньому декілька хвилин, після чого поїхав з території ферми. Самого нанесення побоїв ОСОБА_7 свідок не бачив. Вважає, що можливо саме його дії припинили конфлікт.

Свідок ОСОБА_15 показав, що він працює лікарем-хірургом у КНП «Срібнянська центральна лікарня», навесні 2023 року до хірургічного відділення Срібнянської ЦРЛ поступив ОСОБА_7 у важкому стані, було діагностовано множинні забійні рани обличчя, перелом кісток носа, вивих правої плечової кістки, крововилив в око, черепно-мозкова травма, забій головного мозку. Такий діагноз підтверджувався об`єктивними даними, рентгенівськими знімками, висновками профільних лікарів, зокрема оторалинголога. ОСОБА_7 було надано медичну допомогу, проведено оперативне втручання з вправлення плечової кістки. На стаціонарному лікуванні ОСОБА_7 перебував більше 2-х тижнів, при цьому перші 4-5 діб у зв`язку з тяжким станом перебував в палаті інтенсивної терапії. З повідомлення самого ОСОБА_7 , тілесні ушкодження йому були заподіяні Цигурами в с.Дейманівка, що й було зазначено в історії хвороби.

Допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_16 та ОСОБА_17 вказали, що 28.04.2023 року вони були запрошені як поняті при проведенні слідчого експерименту спочатку за участю потерпілого ОСОБА_7 , а потім за участю свідка ОСОБА_10 , які проводилися в їх присутності і вівся відеозапис, свідки повністю підтвердили обставини на які посилався у судовому засіданні як потерпілий, так і свідок під час проведення слідчого експерименту, при цьому зазначили, що при слідчій дії з потерпілим свідок не був присутній і відповідно при проведенні слідчого експерименту зі свідком, потерпілий теж поїхав з місця слідчої дії. Права понятих їм поліцейські роз`яснили, ознайомили із протоколами і вони підписалися після цього.

Покази дані свідком ОСОБА_9 , батьком обвинуваченого, про те, що обвинувачений не наносив тілесних ушкоджень ОСОБА_7 та відповідно про відсутність у останнього таких тілесних ушкоджень після конфлікту і те, що свідок ОСОБА_10 прийшов на місце інциденту вже після того як конфлікт припинився, а також, покази дані свідком ОСОБА_18 , матір`ю обвинуваченого, про те, що 5 чи 6 квітня 2023 року проходячи повз двір ОСОБА_7 , вона особисто бачила як останній у себе в господарстві бензопилою пиляв дрова, у судовому засіданні не знайшли свого підтвердження та спростовуються зібраними у справі доказами.

Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, суд визнає їх належними, допустимими і взаємопов`язаними для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, що підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, передбачені в якості джерел доказування у КПК України, зібрані у відповідності з чинним кримінально-процесуальним законодавством.

Невизнання обвинуваченим ОСОБА_6 своєї вини у вчиненні умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження, тобто умисного ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло наслідків, передбачених у ст.121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я, суд розцінює як бажання ухилитися від відповідальності за вчинені ним неправомірні дії, оскільки його вина в судовому засіданні повністю знайшла своє підтвердження. Факт вчинення обвинуваченим вказаного кримінального правопорушення повністю підтверджується показаннями свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_15 , які повністю узгоджуються із показами потерпілого даними у судовому засіданні.

Крім цього, вина ОСОБА_6 підтверджується і іншими перевіреними судом доказами, долученими до матеріалів кримінального провадження, що в своїй сукупності узгоджуються між собою.

Так, відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту від 28.04.2023 за участю потерпілого ОСОБА_7 та дослідженого в судовому засіданні відеозапису вказаного слідчого експерименту потерпілий повністю підтвердив свої покази та на місцевості відтворив обставини нанесення йому тілесних ушкоджень (т.1, а.с.148-153, 163).

Протоколом проведення слідчого експерименту від 28.04.2023 за участю свідка ОСОБА_10 та дослідженого в судовому засіданні відеозапису вказаного слідчого експерименту ОСОБА_10 повністю підтвердив свої покази та на місці вчинення злочину відтворив обставини інциденту між ОСОБА_7 та ОСОБА_6 і ОСОБА_9 , свідком якого він був (т.1, а.с.154-157, 163).

Згідно висновку експерта №4 комісійної судово-медичної експертизи від 06.02.2024, проведеної на підставі ухвали Срібнянського районного суду Чернігівської області від 06.02.2024 Чернігівським обласним бюро СМЕ, у ОСОБА_7 мали місце тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми з забоєм речовини головного мозку легкого ступеня, закритий перелом кісток носа, навколоорбітальна гематома лівого ока, синець лівої тім`яної ділянки, забій та синці поперекової області, вивих правого плеча. Описані тілесні ушкодження в ділянці голови відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я. Тілесне ушкодження у вигляді вивиху правого плеча відноситься до категорії середнього ступеня тяжкості, за ознакою тривалого розладу здоров`я строком понад 3 тижні (більше ніж 21 добу) (т.2, а.с.4-12).

Суд не може розцінювати посилання сторони захисту на недопустимість як доказів у даному кримінальному провадженні протоколів слідчих експериментів з додатками до них, проведених за участі потерпілого ОСОБА_7 та свідка ОСОБА_10 , які проводились 28.04.2024 окремо за участі потерпілого ОСОБА_7 та окремо за участі свідка ОСОБА_10 , вказані учасники процесу повністю підтвердили свої покази, надані ними під час їхніх допитів, жодних розбіжностей чи змін в показах потерпілого та свідка, наданих ними під час допитів та показів, наданих під час слідчих експериментів не встановлено, що свідчить про правдивість таких показів. Присутність свідка ОСОБА_10 поряд з місцем проведення слідчого експерименту за участі потерпілого ОСОБА_7 не може вказувати на незаконність такої слідчої дії та не може вказувати на незаконності слідчих експериментів проведення їх в один день за участі одних і тих же понятих, статиста, бо процесуальне законодавство не містить такої заборони. Під час проведення слідчих експериментів учасникам даної слідчої дії окремо роз`яснювались їх права та обов`язки, про що маються їх підписи в відповідних протоколах.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що досліджені в судовому засіданні докази, які не викликають у суду сумніву, оскільки вони є належними, бо стосуються обставин, що мають значення для кримінального провадження, і є допустимими, бо отримані у законному порядку, а також є достовірними, оскільки узгоджуються між собою, з доказів послідовно та логічно вбачаються встановлені судом обставини події кримінального правопорушення.

Таким чином, винуватість обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення при вище викладених обставинах доведена в судовому засіданні за ч.1 ст.122 КК України, як умисне нанесення середньої тяжкості тілесне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло наслідків, передбачених у ст.121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я.

Призначаючи покарання обвинуваченому у відповідності до вимог ст.65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують його покарання.

Аналізуючи дані про особу обвинуваченого, встановлено, що він раніше не судимий, має місце реєстрації та проживання, одружений, має на утриманні трьох малолітніх дітей. За місцем постійного проживання характеризується позитивно, ніде не працює, хоча є працездатним. На обліку у лікаря-психіатра не перебуває. Обвинувачений не є інвалідом, не досяг пенсійного віку.

Таким чином, суд враховує характер кримінально карного діяння, вчиненого ОСОБА_6 , його ставлення до вчиненого, його поведінка після вчиненого злочину, відсутність каяття, що свідчить про не бажання обвинуваченого стати на шлях виправлення.

Обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченого, відсутні.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_6 , відповідно до ст.67 КК України, судом не встановлено.

При обранні виду та міри покарання обвинуваченому суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєного ним кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії нетяжкого злочину, відсутності пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин, з урахуванням досудової доповіді про обвинуваченого у кримінальному провадженні, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_6 покарання у вигляді обмеженння волі, так як таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження нових злочинів.

Заявлений прокурором цивільний позов в інтересах бюджету смт Срібне в особі КНП «Срібнянська центральна лікарня» підлягає задоволенню в повному обсязі, оскільки з довідки КНП «Срібнянська центральна лікарня» вбачається, що ОСОБА_7 знаходився на стаціонарному лікуванні з 28.03.2023 р. по 13.04.2023 р. і витрати понесені на його лікування склали 5592,28 грн.

В межах кримінального провадження потерпілим ОСОБА_7 та його представником заявлений цивільний позов про стягнення з обвинуваченого матеріальної шкоди в розмірі 6906,83 грн. та моральної шкоди на суму 50000 грн., обвинувачений обидва позови не визнав. Суд приходить до висновку, що позови підлягають вирішенню наступним чином.

Позов про відшкодування витрат на придбання ліків на загальну суму 6906,83 грн. підтверджені відповідними квитанціями та чеками, тому з ОСОБА_6 слід стягнути на користь потерпілого - 6906,83 грн. у відшкодування матеріальної шкоди.

За наведених обставин, суд вважає, що потерпілому ОСОБА_7 була спричинена моральна шкода діями обвинуваченого ОСОБА_6 .

Потерпілий ОСОБА_7 переніс фізичний біль, пережив емоційний стрес, приниження гідності та страху за своє життя, з обвинуваченим він проживає в одному населеному пункті, а тому він перебуває у стані постійної емоційної напруги.

Тому суд, враховуючи характер душевних страждань та переживань потерпілого, їх тривалість, виходячи із вимог розумності, виваженості та справедливості, вважає за необхідне визначити суму моральної шкоди в розмірі 10 000 грн.

У відповідності до вимог ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана неправомірними діями відшкодовується особою, яка її завдала. Відповідно до вимог ч.1 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Долю речових доказів суд вирішує у відповідності до ст.100 КПК України.

Судових витрат по справі немає

Керуючись ст.ст.373, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 та призначити йому покарання - 1 (один) рік обмеження волі.

Початок строку відбування покарання рахувати з дня прибуття й постановки ОСОБА_6 на облік у виправному центрі.

До вступу вироку в законну силу запобіжний захід ОСОБА_6 не застосовувати.

Речові докази: носій інформації картка пам`яті об`ємом 16 GB з безперервними відеофіксаціями проведених слідчих дій, а саме слідчих експериментів за участі потерпілого та свідка залишити в матеріалах кримінального провадження.

Цивільний позов прокурора Прилуцької окружної прокуратури в інтересах бюджету смт Срібне в особі КНП «Срібнянська центральна лікарня» задовольнити, стягнути з засудженого ОСОБА_6 на користь бюджету смт Срібне в особі КНП «Срібнянська центральна лікарня» р/р НОМЕР_1 , ДКСУ м.Київ, код 02006521 витрати, понесені на лікування потерпілого від кримінального правопорушення в розмірі 5592 (п`ять тисяч п`ятсот дев`яносто дві) гривні 28 копійок.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь потерпілого ОСОБА_7 6906 (шість тисяч дев`ятсот шість) грн. 83 коп. у відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином.

Цивільний позов ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 моральну шкоду в розмірі 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Чернігівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок суду першої інстанції, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішеня судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому і прокурору.

Учасники судового провадження також мають отримати в суді копію вироку.

Суддя ОСОБА_1