Ухвала

від 30.08.2024 по справі 335/9666/24

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

1 УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИСправа № 335/9666/24 2/335/3293/2024

про залишення позовної заяви без руху

30 серпня 2024 року м. Запоріжжя

Суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Новасардова І.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ Центр», Комунального підприємства «Паркування», Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Лізинг», Державної установи «Вільнянська виправна колонія (№20)», Головного управління ДПС у Запорізькій області, ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Будмонтажснаб Плюс», третя особа на стороні відповідача, що не заявляє самостійні вимоги Лівобережний відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса), про визнання права власності на майно, вилучення майна з постанови про опис та арешту майна боржника, скасування арешту майна,

ВСТАНОВИВ:

28.08.2024 року до Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя надійшов позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ Центр», Комунального підприємства «Паркування», Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Лізинг», Державної установи «Вільнянська виправна колонія (№20)», Головного управління ДПС у Запорізькій області, ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Будмонтажснаб Плюс», третя особа на стороні відповідача, що не заявляє самостійні вимоги Лівобережний відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Одеса), про визнання права власності на майно, вилучення майна з постанови про опис та арешту майна боржника, скасування арешту майна.

Розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріалами, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до статті 187 ЦПК України, суд відкриває провадження у справі за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження.

У відповідності до частини 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до п. п. 1, 2 п.1 ч.2 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою позовної заяви немайнового характеру стягується судовий збір у розмірі 0,4 % розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання фізичною особою або фізичною особою-підприємцем позовної заяви майнового характеру стягується судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно зі ст.7 Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік», прожитковий мінімум для працездатних осіб у 2024 року з 01 січня встановлений у розмірі 3028,00 гривні.

Частиною 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Між тим, судом встановлено, що позивачем заявлено у позові 1 вимогу майнового характеру (визнати право власності) та 3 вимоги немайнового характеру (вилучити майно з постанов про опис та арешт майна боржника, скасувати арешт на рухоме майно та повернути майно позивачу).

Разом з тим, позивачем надано квитанції:

- квитанція № 0.0.3803989006.1 від 06.08.2024 на суму 15 140,00 грн. з призначенням платежу: справа 335/8659/24 Орджон рай суд м. Запоріжжя; ОСОБА_1 ;

- квитанція від 26.07.2024, відповідно до якої здійснено два платежу: № 1365863450 оплата судового збору за позовом ОСОБА_1 на суму 1211,20 грн. та № 1365864976 оплата судового збору за позовом ОСОБА_1 на суму 605,60 грн.

Таким чином, позивачу необхідно сплатити судовий збір відповідно до вимог ст. 4 Закону України «Про судовий збір» в загальному розмірі 1816,66 грн., а саме доплатити судовий збір за вимогу немайнового характеру (скасування арешту майна) у розмірі 605 грн 60 коп. та сплатити судовий збір за вимогу немайнового характеру (повернути майно) у розмірі 1211,00 грн., загалом 1816,60 грн.

Частина 5 статті 177 Цивільного процесуального кодексу України покладає на позивача обов`язок додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно зі ст. 95 ЦПК України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Таким чином, копії будь-яких документів мають засвідчувати їх дійсність, оскільки мають бути виготовлені виключно з оригіналів цих документів.

Отже, копії документів подаються до суду належно засвідченими тобто ксерокопія документа має бути належної якості, щоб можна було прочитати весь текст документа, чітко було видно всі реквізити, поля документа не було порушено, з відміткою про засвідчення копії документа особою, яка його посвідчує, яка складається зі слів: "Згідно з оригіналом", назви та особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, яка проставляється нижче підпису, та печатки (для нотаріального завірених копій, копій, що подаються адвокатом як представником (за наявності такої печатки), чи які подаються юридичними особами публічного та приватного права).

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, копії додатків, які були подані позивачем разом з позовною заявою для суду, а також екземпляри копії для сторін, не засвідчені належним чином, а саме деякі аркуші не містять слів «Згідно з оригіналом» прізвища та ініціалів, а містять лише підпис та дата.

Крім того, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15 ЦК України, частина перша статті 16 ЦК України).

Частинами першою, третьою статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до статті 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Основною ознакою сторін цивільного процесу є їхня матеріальна і процесуальна заінтересованість у справі. Саме сторони є суб`єктами правовідношення, з приводу якого виник спір.

Визначення відповідачів, предмета і підстав спору є правом позивача, водночас встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи: суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред`явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача (див. висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц).

Відповідачем у справах за позовами про звільнення з-під арешту майна є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних відносин щодо такого майна (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі № 905/386/18 (провадження № 12-85гс19)).

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Однак позивачем в позові не зазначено обставини в обґрунтування заявлених ним вимог саме до відповідачів 1-7.

Також, позивач у позовній заяві зазначив, що звертався до ДВС із заявою надавши документи, які свідчать, що арештоване та вилучене майно є власністю позивача, однак заяву та що йому було відмовлено у такій, суду не надав.

Відповідно до ст. 185 ЦПК України, суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог ст. ст. 177 ЦПК України, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначає недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За викладених обставин, суд дійшов висновку про необхідність залишити заяву без руху та надати заявнику строк для усунення вищезазначених недоліків заяви.

У разі усунення у вказаний строк недоліків, позовна заява буде вважатись поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві з доданими до неї документами не пізніше 5-ти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 258-260 ЦПК України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ Центр», Комунального підприємства «Паркування», Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Лізинг», Державної установи «Вільнянська виправна колонія (№20)», Головного управління ДПС у Запорізькій області, ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Будмонтажснаб Плюс», третя особа на стороні відповідача, що не заявляє самостійні вимоги Лівобережний відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса), про визнання права власності на майно, вилучення майна з постанови про опис та арешту майна боржника, скасування арешту майна залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків вказаних у цій ухвалі не пізніше десяти днів з дня вручення позивачу копії цієї ухвали.

Роз`яснити позивачу, що у випадку невиконання вимог, зазначених в ухвалі, у встановлений строк позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачеві, що не позбавляє права повторного звернення до суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя І.В. Новасардова