Постанова

від 29.08.2024 по справі 127/11246/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2024 року

м. Київ

справа № 127/11246/21

провадження № 61-9807св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивачка - ОСОБА_1 ,

відповідач - Вінницька міська рада,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_2 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Чорний Сергій Олександрович, на постанову Вінницького апеляційного суду від 06 червня 2024 року у складі колегії суддів: Медвецького С. К.,

Голоти Л. О., Сала Т. Б.,і виходив з наступного.

Зміст заявлених позовних вимог

1. У травні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Вінницької міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_2 , про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

2. На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Вінниці померла її баба ОСОБА_3 , після смерті якої відкрилася спадщина, до складу якої входить право на земельну частку (пай), площею 2,9466 умовних кадастрових гектарів, розташовану на території Маломочульської сільської ради Гайсинського району Вінницької області.

3. Посилалася на те, що вона є єдиною спадкоємицею за законом після смерті ОСОБА_3 .

4. У квітні 2019 року їй стало відомо, що зазначене вище спадкове майно набуто у власність ОСОБА_2 на підставі розпорядження Теплицького районної державної адміністрації Вінницької області № 669 від 23 грудня

2004 року та свідоцтва про право на спадщину за заповітом № 863 від 17 серпня 2018 року, виданого приватним нотаріусом Теплицького районного нотаріального округу Кусюк О. А.

5. Зазначала, що ОСОБА_2 не є спадкоємицею спірного майна, яке до дня смерті належало її бабі, тому вона не мала законних підстав на спадкування.

6. У червні 2019 року вона звернулась до Теплицького районного суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним, під час розгляду якого було установлено, що спадкова справа після смерті ОСОБА_3 не заводилася.

7. Вважає, що свідоцтво про право на спадщину за заповітом № 863

від 17 серпня 2018 року є підробленим, а ОСОБА_2 у визначеному законом порядку спадщину не прийняла.

8. 10 березня 2021 року вона звернулася до приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Копаничук Я. Ю. із заявою щодо оформлення своїх спадкових прав на спадкове майно померлої ОСОБА_3 , однак отримала відмову у вчиненні нотаріальної дії, мотивовану пропуском шестимісячного строку для прийняття спадщини та відсутністю доказів фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном.

9. Посилалася на те, що пропустила строк для прийняття спадщини з поважних причин, оскільки раптова смерть бабусі завдала їй важких моральних страждань, а дізнавшись про складений ОСОБА_3 заповіт, вона була впевнена, що спадкоємець за заповітом має перевагу над спадкоємцем за законом.

10. Установивши, що спадкоємець за заповітом не зверталася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, вона почала вживати заходів для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 .

11. Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просила суд: визначити їй додатковий строк для прийняття спадщини тривалістю три місяці з дня набрання рішенням законної сили для подання зави про прийняття заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті її баби ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стислий виклад позиції інших учасників справи

12. Вінницька міська рада заперечувала проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , посилаючись на їх необґрунтованість. Зазначала, що позивачкою не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті її баби. Вважала, що у ОСОБА_1 була можливість подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини у встановлений законом строк.

13. ОСОБА_2 просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , посилаючись на відсутність доказів на підтвердження родинних відносин позивачки та ОСОБА_3 , а також відсутність доказів поважності причини пропуску подання заяви про прийняття спадщини.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

14. Рішенням Теплицького районного суду Вінницької області від 11 квітня 2024 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.

15. Визначено ОСОБА_1 додатковий строк для прийняття спадщини, тривалістю три місяці з дня набрання рішенням суду законної сили, для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_3 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

16. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_1 пропустила строк для прийняття спадщини з поважних причин, оскільки лише у червні 2019 року дізналась, що спадкоємець за заповітом не зверталася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, спадкова справа не відкривалася.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

17. Постановою Вінницького апеляційного суду від 06 червня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Рішення Теплицького районного суду Вінницької області від 11 квітня 2024 року скасовано, ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

18. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована помилковістю висновків суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 . Зазначено, що судом першої інстанції не враховано час відкриття спадщини, відсутність поважних причин пропуску позивачкою строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , а також заявлення позову до неналежного відповідача. Позовні вимоги безпосередньо стосуються прав та обов`язків ОСОБА_2 , яка є спадкоємцем за заповітом та прийняла спадщину, на частину якої претендує позивачка, однак вона не була залучена до участі у справі у якості відповідача.

Узагальнені доводи касаційної скарги

19. 08 липня 2024 року ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Чорний С. О., звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Вінницького апеляційного суду від 06 червня 2024 року та залишити

в силі рішення Теплицького районного суду Вінницької області від 11 квітня

2024 року.

20. Підставами касаційного оскарження вказаної постанови апеляційного суду заявниця зазначає неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального і порушення норм процесуального права, посилаючись на те, що апеляційний суд застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду України від 23 серпня 2017 року у справі № 6-1320цс17,

у постановах Верховного Суду від 18 січня 2018 року у справі № 556/1354/15-ц, від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16, від 30 січня 2020 рокуу справі № 487/2375/18, від 31 січня 2020 рокуу справі № 450/1383/18, від 13 березня

2020 року у справі №314/2550/17, від 30 квітня 2020 рокуу справі № 352/382/18 (пункт 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України), а також не дослідив зібрані у справі докази та не надав їм належної правової оцінки (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

21. Касаційна скарга обґрунтована посиланням на те, що суд апеляційної інстанції помилково застосував до спірних правовідносин положення Цивільного кодексу Української РСР, не врахувавши, що спадщина не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності Цивільним кодексом України. Вважає, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення пункту 5 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України. Посилається на те, що Верховним Судом не сформовано висновку з подібного питання.

22. Особа, яка подала касаційну скаргу, зосереджує увагу на тому, що лише у червні 2019 році їй стало відомо, що спадкоємець за заповітом не звертався до нотаріальної контори за прийняттям спадщини, а спадкова справа не відкривалася. Більш того, вважає, що встановлені судом першої інстанції обставини свідчать про те, що заповіту ОСОБА_3 , складеного на ім`я ОСОБА_2 , не існувало, а свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 17 серпня 2018 року № 863 є підробленим.

23. Також вважає помилковим висновок суду апеляційної інстанції про неналежний суб`єктний склад відповідачів у справі, що переглядається, оскільки спадкова справа після смерті ОСОБА_4 не заводилася до 10 березня

2021 року, а тому спадщина не була прийнята. Водночас, за відсутності спадкоємців відповідачем виступає територіальна громада в особі органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

24. Крім того, у касаційній скарзі заявлено клопотання про розгляд справи за участі представника ОСОБА_1 - адвоката Чорного С. О.

25. Порушене клопотання про виклик у судове засідання заявниці та її представника до задоволення не підлягає, оскільки відповідно до частини першої статті 401 ЦПК України у суді касаційної інстанції розгляд справи проводиться у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

26. Ухвалою Верховного Суду від 11 липня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі № 127/11246/21, витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.

27. 24 липня 2024 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.

Відзив на касаційну скаргу до Верховного суду не надійшов

Фактичні обставини справи, встановлені судами

28. ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Вінниці померла ОСОБА_3 .

29. На момент смерті ОСОБА_3 була зареєстрована та проживала в комунальній установі «Обласний пансіонат для осіб з інвалідністю та осіб похилого віку» за адресою: вул. Хмельницьке шосе, 94 (106), м. Вінниця.

30. Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, до складу якої увійшло право на земельну частку (пай), яке належало померлій на підставі сертифіката

серії НОМЕР_1.

31. Дочка спадкодавця ОСОБА_3 - ОСОБА_5 (яка є матір`ю позивачки) померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

32. ОСОБА_1 є онукою ОСОБА_3 .

33. Постановою приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Копаничук Я. Ю. від 15 березня 2021 року відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, у зв`язку з відсутністю доказів фактичного вступу нею в управління або володіння спадковим майном та пропуском строку для прийняття спадщини, встановленого статтею 549 ЦК Української РСР.

34. За життя ОСОБА_3 склала заповіт на ім`я ОСОБА_2 , яка в установлений законом строк прийняла спадщину про, що свідчить свідоцтво про право на спадщину за заповітом № 863 від 17 серпня 2018 року, видане приватним нотаріусом Теплицького нотаріального округу Кусюк О. А.

35. За інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 163711103 від 16 квітня

2019 року ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 2,9466 га, кадастровий номер 0523783900:01:000:0183, адреса: Вінницька область, Теплицький район, Маломочульська сільська рада, зареєстрованої 29 серпня 2018 року на підставі розпорядження Теплицької районної державної адміністрації Вінницької області № 669 від 23 грудня 2004 року; свідоцтва про право на спадщину за заповітом № 863 від 17 серпня 2018 року, виданого приватним нотаріусом Теплицького нотаріального округу Кусюк О. А.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

36. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга до задоволення не підлягає.

37. Згідно з положеннями пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

38. Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

39. За змістом статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

40. Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

41. Спірні правовідносини стосуються реалізації права позивачки на спадкування нерухомого майна, яке залишилося після смерті її баби

ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

42. Звертаючись до суду з позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини ОСОБА_1 посилалася на незаконність, на її думку, набуття ОСОБА_2 права власності на спірну земельну ділянку, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , вказувала про тяжкі моральні страждання після смерті своєї бабусі, унаслідок яких вона не могла тривалий час вирішувати юридичні питання.

43. Згідно з частинами першою, третьою статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

44. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).

45. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року у справі

№ 523/9076/16-ц вказала, що визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

46. Частиною першою статті 48 ЦПК України визначено, що сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

47. Відповідач - це особа, яка має безпосередній зв`язок зі спірними матеріальними правовідносинами, та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред`явленими вимогами.

48. За результатами розгляду справи суд приймає рішення, в якому, серед іншого, робить висновок про задоволення позову чи відмову в задоволенні позову вирішуючи питання про права та обов`язки сторін (позивача та відповідача).

49. Відповідно до частин першої - четвертої статті 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.

50. Визначення у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом. Незалучення до участі у справі особи як співвідповідача за умови наявності обов`язкової процесуальної співучасті є підставою для відмови у задоволенні позову через неналежний суб`єктний склад (правовий висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 28 жовтня 2020 року у справі

№ 761/23904/19, від 20 січня 2021 року у справі 203/2/19).

51. Якщо заявлені позивачем вимоги безпосередньо стосуються прав та обов`язків іншої особи, яка не залучена до участі у справі в якості відповідача, не можуть бути розглянуті судом, оскільки лише за наявності належного складу відповідачів у справі суд у змозі вирішувати питання про обґрунтованість позовних вимог та вирішити питання про їх задоволення, без залучення таких належних відповідачів позовні вимоги вирішені бути не можуть.

52. Встановивши, що позов заявлений до неналежного відповідача та відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє в позові до такого відповідача (постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (пункт 40), від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц (пункт 50), від 12 грудня 2018 року у справі № 570/3439/16-ц (пункт 37, 54), від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц (пункт 31.10), від 30 січня 2019 року у справі № 552/6381/17 (пункт 39), від 01 квітня 2020 року у справі № 520/13067/17 (пункт 75)).

53. Відповідачами у справах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини (постанова Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі № 697/2052/17-ц).

54. Встановивши, що спірні правовідносини стосуються прав та обов`язків

ОСОБА_2 , як власниці спірної земельної ділянки, яка згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майнанабула її на підставі розпорядження Теплицької районної державної адміністрації Вінницької області № 669

від 23 грудня 2004 року та свідоцтва про право на спадщину за заповітом № 863 від 17 серпня 2018 року, виданого приватним нотаріусом Теплицького нотаріального округу Кусюк О. А., однак не залучена до участі у цій справі в якості відповідача, суд апеляційної інстанцій дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову у зв`язку з неналежним суб`єктним складом справи.

55. Колегія суддів враховує, що ОСОБА_2 була залучена до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, однак процесуальне становище третьої особи є відмінним від процесуального становища відповідача. Разом з тим суд не має права вирішувати питання про права та обов`язки третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, розглядаючи спір між сторонами, оскільки відповідно до частини першої статті 53 ЦПК України така особа вступає у справу або залучається до участі у справі на стороні позивача або відповідача у разі, коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 04 грудня 2019 року у справі № 766/8113/17, від 29 червня 2022 року у справі №753/7478/18, від 23 листопада 2022 року у справі № 201/2760/20, від 07 лютого 2024 року у справі № 461/10495/21.

56. Держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності (частина перша статті 386 ЦК України).

57. Посилання касаційної скарги на незаконність реєстрації права власності на спірну земельну ділянку за ОСОБА_2 , неприйняття спадщини жодним із спадкоємців після смерті ОСОБА_3 , колегія суддів оцінює критично. Право приватної власності на спірну земельну ділянку зареєстровано за третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_2 на підставі, зокрема, свідоцтва про право на спадщину за заповітом № 863 від 17 серпня 2018 року, виданого приватним нотаріусом Теплицького нотаріального округу Кусюк О. А. Недійсність зазначеного правовстановлюючого документа чи незаконність здійснених реєстраційних дій не була встановлена в судовому порядку.

58. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції (частина друга статті 400 ЦПК України).

59. Інші доводи касаційної скарги ОСОБА_1 стосуються поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини, а тому не можуть бути прийняті судом касаційної інстанції до уваги, з огляду на те, що пред`явлення позову до неналежного відповідача (неналежного складу відповідачів) є самостійною підставою для відмови в позові (постанова Верховного Суду від 20 травня

2024 року у справі № 712/839/23).

60. У цьому аспекті колегія суддів також зауважує, що наведення судом апеляційної інстанції в тексті оскаржуваного судового рішення правових висновків щодо розгляду справи по суті не вплинуло на його законність з огляду на те, що підставою для відмови у задоволенні позову ОСОБА_1 до Вінницької міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_2 , є саме неналежний суб`єктний склад учасників справи.

61. У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року по справі № 522/18010/18 зауважено, що правило про те, що «не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань» стосується випадків, коли такі недоліки не призводять до порушення основних засад (принципів) цивільного судочинства.

62. Ураховуючи наведене, суд апеляційної інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин, їх належним суб`єктним складом та дійшов загалом обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову у зв`язку з пред`явленням позову до неналежного відповідача.

63. Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.

64. Висновки суду апеляційної інстанції, з урахуванням неналежного суб`єктного складу справи, не суперечать висновкам Верховного Суду України та Верховного Суду, на які містяться посилання у касаційній скарзі.

65. Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

66. З урахуванням доводів касаційної скарги ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Чорний С. О., які стали підставою для відкриття касаційного провадження у справі, меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 400 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для скасування оскарженого судового рішення суду апеляційної інстанцій.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Чорний Сергій Олександрович, залишити без задоволення.

2. Постанову Вінницького апеляційного суду від 06 червня 2024 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді Є. В. Синельников

О. М. Осіян

В. В. Шипович