Постанова

від 26.08.2024 по справі 450/2296/24

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 450/2296/24 Головуючий у 1 інстанції: Мельничук І. І.

Провадження № 22-ц/811/1966/24 Доповідач в 2-й інстанції: Мікуш Ю. Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2024 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ в складі:

Головуючої судді Мікуш Ю.Р.

Суддів: Приколоти Т.І., Савуляка Р.В.

Секретар Салата Я.І.

З участю представників сторін: представника позивача ОСОБА_1 -адвоката Луки Т.М.,представника відповідача ОСОБА_2 -адвоката Асташкіна А.В., представника ОСОБА_3 -адвоката Микуш Д.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу № 450/2296/24 за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 - адвоката Луцюка Олександра Ігоровича на ухвалу Пустомитівського районного суду Львівської області від 24 травня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник адвокат Лука Тарас Миколайович до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання майнових прав на квартиру,-

в с т а н о в и в:

В провадженні Пустомитівського районного суду Львівської області перебуває справа за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник адвокат Лука Тарас Миколайович до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання майнових прав на квартиру.

Оскаржуваною ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 24 травня 2024 року вжито заходи забезпечення позову до набрання судовим рішенням у даній справі законної сили, а саме:

1) Заборонити ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) у будь-який спосіб розпоряджатись, обтяжувати, укладати будь-які правочини щодо майнових прав на квартиру АДРЕСА_2 .

2) Заборонити ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 ) у будь-який спосіб розпоряджатись, обтяжувати, укладати будь-які правочини щодо майнових прав на квартиру АДРЕСА_2 .

3) Заборонити органам, які проводять реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо квартири АДРЕСА_2 .

Ухвалу суду оскарживпредставник відповідача ОСОБА_3 адвокатЛуцюк ОлександрІгорович.

В апеляційній скарзі зазначає, що ухвала суду в частині вжиття заходів забезпечення позову щодо ОСОБА_3 є незаконною та необгрунтованою. Вважає висновки суду про наявність підстав для забезпечення позову помилковими. Звертає увагу, що стороною позивача не долучено жодного доказу, а саме технічного паспорту, проекту чи інше, які б підтверджували , що квартира АДРЕСА_4 загальною проектною площею 46,34 кв.м. будується саме за зазначеною адресою. Без таких документів неможливо ідентифікувати об`єкт стосовно якого був укладений договір купівлі-продажу майнових прав, як і встановити його існування. Також позивачем не надано жодного доказу,які б підтверджували вчинення або підготовку до вчинення ОСОБА_3 конкретних дій спрямованих на розпорядження, обтяження, укладення будь-яких правочинів з іншими особами щодо майнових прав на квартиру АДРЕСА_5 , чи будь-яких інших дій , що можуть призвести до неможливості виконання рішення суду . Забезпечення позову в частині заборони будь яким особам вчиняти реєстраційні дії щодо квартири АДРЕСА_4 не відповідає принципу співмірності та виходить за межі позовних вимог, оскільки на даний час будинок не введений в експлуатацію та квартири АДРЕСА_4 як об`єкта нерухомості не існує та вимог щодо такого об`єкта нерухомості позивачем не заявлено. Зазначає, що позовна заява не містить вимог до ОСОБА_3 як і належного обґрунтування з посиланням на докази порушення ОСОБА_3 будь-яких суб`єктивних прав позивача, існування між ними будь-яких юридичних відносин, а тому слід вважати, що спір між позивачем та ОСОБА_3 відсутній. ОСОБА_3 не є учасником правовідносин з яких виник спір. Звертає увагу, що ОСОБА_2 не мав права укладати договір купівлі-продажу майнових прав з позивачем . У зв`язку з цим відносно ОСОБА_2 було відкрите кримінальне провадження за ч.3 ст.15,ч.4 ст.190 КК України(шахрайство вчинене у великих розмірах) та ОСОБА_3 визнано у цьому кримінальному провадженні та залучено як потерпілого. Вважає, що суд дійшов передчасного висновку про наявність спору між позивачем та відповідачем ОСОБА_3 та про наявність правових підстав для вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення заборон ОСОБА_3 вчиняти певні дії щодо належних йому майнових прав. Просить скасувати ухвалу в частині накладення заборони ОСОБА_3 у будь-який спосіб розпоряджатись, обтяжувати, укладати будь-які правочини щодо майнових прав на квартиру АДРЕСА_2 та в частині заборонити органам, які проводять реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо квартири АДРЕСА_2 .

На виконання вимог ст.360 Цивільного процессуального кодексу України (далі по тексту ЦПК) представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом Лука Т.М. надано суду відзив на апеляційну скаргу.

У відзиві адвокат Лука Т.М. зазначає, що апеляційна скарга представника відповідача ОСОБА_3 -адвоката Луцюка О.І. не підлягає до задоволення. Підставою для забезпечення позову є те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду. Враховуючи, що між сторонами має місце спір, судом підставно застосовано заходи забезпечення, оскільки існує ризик відчуження такого майна.

Просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

Заслухавши пояснення представника ОСОБА_3 - адвоката Микуш Д.М. на підтримання доводів апеляційної скарги, заперечення з приводу апеляційної скарги представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Луки Т.М. та представника відповідача ОСОБА_2 -адвоката Асташкіна М.М., вивчивши матеріали цивільної справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Матеріалами справи та судом встановлено, що у провадженні Пустомитівського районного суду Львівської області перебуває на розгляді цивільна справа № 450/2296/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання майнових прав на квартиру.

У позовній заяві позивач ОСОБА_1 просить суд визнати за ним майнові права на квартиру АДРЕСА_2 .

Згідно з п.2.2 Договору купівлі-продажу майнових прав від 25 серпня 2022 року , загальна вартість майнових прав, що передаються продавцем ОСОБА_2 покупцеві ОСОБА_1 за цим Договором становить 1219 900,50 грн., що станом на момент укладення цього Договору відповідно до комерційного курсу обміну валют становить еквівалент 30121 долар США.

Відповідно до п.2.3 Договору вартість майнових прав, яка зазначена у п.2.2 цього Договору, покупець ОСОБА_1 сплатив продавцеві у повному обсязі до моменту підписання цього Договору.

Задовольняючи заяву представника позивача ОСОБА_1 -адвоката Луки Т.М. про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що предметом спору є вимоги позивача, які мають майновий характер, оскільки стосуються майнових прав на квартиру. Крім цього, між сторонами виник спір щодо майнових прав на нерухоме майно, за яке позивачем сплачено кошти та з метою реального та ефективного виконання можливого судового рішення про задоволення позову, забезпечення позову сприятиме попередженню потенційних труднощів у подальшому виконанні рішення суду.

Апеляційний суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції.

Судом встановлено, що 13.10.2021 року між відповідачами по справі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було укладено Договір простого товариства ( Договір про спільну діяльність), який було посвідчено приватним нотаріусом ЛРНО Віблим Л.З., реєстровий номер 1128.

Відповідно до п.1.1 зазначеного Договору простого товариства, сторони зобов`язувалися шляхом об`єднання своїх вкладів і зусиль спільно діяти у формі простого товариства без створення юридичної особи з метою будівництва і прийняття в експлуатацію багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями на земельній ділянці площею 0,4167 га за адресою: АДРЕСА_6 , кадастровий номер земельної ділянки 4623683300:01:001:0120 в порядку, передбаченому законодавством та отримання в особисту приватну власність квартир, приміщень та доходу у вигляді грошових коштів, отриманих в результаті виконання спільних дій, передбачених цим Договором.

Згідно з розділом 2 Договору простого товариства ( Договору про спільну діяльність), для досягнення мети договору, вклади сторін були розподілені наступним чином:

- ОСОБА_3 як вклад у спільну діяльність вносить право користування земельною ділянкою площею 0,4167 га, яка розташована у с.Зубра Пустомитівського району (на даний час Львівського району) Львівської області кадастровий номер 4623683300:01:001:0120, цільове призначення земельної ділянки 02.04-для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку.

- ОСОБА_2 як вклад у спільну діяльність вносить грошові кошти необхідні для будівництва будинку та здачі його в експлуатацію, професійні знання та вміння у галузі будівництва.

Відповідно до п.2.4 Договору простого товариства, визначення розміру частки права спільної часткової власності сторін на майно, грошові кошти, отримані в результаті спільної діяльності та розподіл отриманого в результаті спільної діяльності майна ( квартир, нежитлових приміщень, грошових коштів) здійснюється сторонами відповідно до Додатку №1 цього Договору.

Згідно п.4.1 Договору простого товариства, ведення спільних справ за цим Договором за спільною згодою Учасників товариства, що засвідчується їх підписами на цьому Договорі, доручається Уповноваженій особі- ОСОБА_2 .

Відповідно до п.4.2 Договору простого товариства, уповноважена особа діє на підставі цього Договору. Уповноважена особа є повноважним представником Учасників товариства та здійснює керівництво всією спільною діяльністю в межах наданих йому повноважень для досягнення поставленої цим Договором мети.

У пункті 4.3.2 Договору простого товариства зазначено, що уповноважена особа, зокрема, має право вчиняти будь-які правочини та укладати будь-які договори, необхідні для досягнення мети, передбаченої п.1.1 цього Договору.

Отже, з метою залучення грошових коштів задля досягнення мети Договору про спільну діяльність, в межах реалізації повноважень Уповноваженої особи, 25.08.2022 року ОСОБА_2 (продавець) було укладено з ОСОБА_1 ( покупець) Договір купівлі-продажу майнових прав на квартиру.

Відповідно до п.1.1 зазначеного Договору купівлі-продажу майнових прав, продавець продає, а покупець купує майнові права на об`єкт нерухомості у порядку та на умовах, передбачених цим Договором та у відповідності до норм Цивільного кодексу України, що визначають загальні положення про купівлю-продаж.

Згідно з п.1.2 Договору купівлі-продажу майнових прав, сторони домовились, що об`єктом нерухомості, майнові права на який передаються за даним Договором, є квартира АДРЕСА_2 .

За змістом п.2.2 Договору купівлі-продажу майнових прав, загальна вартість майнових прав, що передаються продавцем покупцеві за даним Договором складає 1219900,50 грн., що станом на момент укладення цього Договору відповідно до комерційного курсу обміну валют становить еквівалент 30 121 доларів США.

Згідно п.2.3 Договору купівлі-продажу, загальну вартість майнових прав, яка зазначена у п.2.2 цього Договору, покупець сплатив продавцеві у повному обсязі до моменту підписання цього Договору.

Станом на січень 2024 року багатоквартирний будинок був збудований та готовий до здачі в експлуатацію, проте, до цього часу не зданий в експлуатацію, придбані майнові права на квартиру реалізовані, однак, передача квартири позивачу не відбулась та право власності на таку позивач не отримав, хоча до 27.12.2023 року він мав безперешкодний доступ до квартири.

Після 27.12.2023 року відповідач ОСОБА_3 замінив замки у вхідних дверях до під`їзду, де знаходиться квартира, встановив огорожу навколо будинку та не допускає до користування спірною квартирою.

Звернувшись з позовом, позивач зазначає, що позбавлення його права на квартиру, яка йому належить згідно проектної документації та яка при укладенні Договору купівлі-продажу майнових прав була визначена сторонами під № 16, зумовлено непорозуміннями та судовими спорами між учасниками простого товариства, тобто відповідачами ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

Встановлено, що у Пустомитівському районному суді Львівської області перебуває цивільна справа № 450/123/24 за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 з участю третіх осіб про визнання недійсним п.5.2 Договору простого товариства ( про спільну діяльність) від 13.10.2021, посвідченого приватним нотаріусом ЛРНО Віблим Л.З., реєстровий номер № 1128; визнання недійсним Додатку №1 до Договору простого товариства (про спільну діяльність) від 13.10.2021, посвідченого приватним нотаріусом ЛРНО Віблим Л.З., реєстровий номер №1128; визнання за ОСОБА_2 вкладу учасника Договору простого товариства (про спільну діяльність) від 13.10.2021, посвідченого приватним нотаріусом ЛРНО Віблим Л.З., реєстровий номер №1128 у розмірі 99/100 від загального розміру вкладів учасників простого товариства, визнання за ОСОБА_2 частки в праві спільної часткової власності у розмірі 99/100 на майно створене ( отримане) в результаті виконання Договору простого товариства ( про спільну діяльність) від 13.10.2021 посвідченого приватним нотаріусом ЛРНО Віблим Л.З., реєстровий номер №1128.

Враховуючи те, що між учасниками простого товариства (про спільну діяльність), а саме: відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , мають місце спори з приводу визнання часток у багатоквартирному будинку, де позивач ОСОБА_1 купив майнові права на квартиру, за які вніс кошти в розмірі 1219900,50грн., суд першої інстанції підставно застосував заходи забезпечення позову до прийняття рішення суду у зазначеній справі та набрання таким законної сили.

Згідно ч.1,2 ст.149 ЦПК суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Види забезпечення позову визначені ч.1ст.150 ЦПК України.

Необхідність застосування заходів забезпечення виникає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у разі задоволення позову.

У п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» №9 від 22.12.2006 року прописано, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Враховуючи обставини, які склалися, зокрема те, що між сторонами у справі виник спір щодо невизнання відповідачами майнових прав позивача наквартиру, заборона вчинення дій щодо розпорядження, обтяження, укладення будь-яких правочинів відносно майнових прав на квартиру, що знаходиться в об`єкті незавершенного будівництва, не дозволить ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вільно розпоряджатися такими майновими правами до вирішення цього спору у суді, що не призведе до утруднення чи зробить неможливим виконання рішення суду, якщо воно буде прийняте на користь позивача .

Забезпечуючи позов, суд першої інстанції дотримався принципу співмірності із заявленими позовними вимогами.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер та зберігають юридичну силу до вступу прийнятого по суті спору судового рішення в закону силу.

Доводи апеляційної скарги відповідача ОСОБА_3 стосуються суті спору, що не є предметом оскаржуваного рішення, оскільки застосовуючи заходи забезпечення позову, суд зазначає, що має місце спір, однак обгрунтованість позову буде предметом перевірки під час розгляду справи по суті.

Аналогічні правові висновки наведено у постановах Верховного Суду від 17 грудня 2018 року у справі № 914/970/18, від 10 листопада 2020 року у справі № 910/1200/20.

З огляду на викладене, доводи апелянта у цій частині апеляційної скарги не мають правового значення для перевірки законності та обгрунтованості ухвали про забезпечення позову.

Твердження представника апелянта ОСОБА_3 - адвоката Луцюка О.О. про те, що до ОСОБА_3 не пред`явлено позовних вимог, спростовується доводами позовної заяви, а також процесуальною поведінкою останнього, який подав відзив на позовну заяву, спором між ОСОБА_3 та відповідачем ОСОБА_2 щодо часток у багатоквартирному будинку, оскільки згідно Договору від 13.10.2021 року діяльність відповідачів є спільною.

Колегія суддів зазначає, що оцінку твердженню апелянта про те, що ОСОБА_3 не є учасником правовідносин з яких виник спір та у нього відсутні будь-які зобов`язання перед позивачем з огляду на те, що договір купівлі-продажу майнових прав укладений із ОСОБА_2 в порушення вимог п.5.1 Договору простого товариства від 13.10.2021 року та який при укладенні договору діяв виключно від свого імені та у своїх інтересах» стосується суті спору.

Із позовної заяви вбачається, що позивач ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про визнання майнових прав на квартиру. З доводів позовної заяви встановлено, що саме відповідач ОСОБА_3 припинив позивачу доступ до квартири шляхом заміни замків та встановлення огорожі.

Отже, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про наявність між сторонами спору майнового характеру та відповідно підстав для забезпечення позову.

Згідно із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 02 липня 2020 року у справі № 657/1211/19 умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обгрунтоване припущення, що майно ( в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись у кількості або погіршитись за якістю на момент виконання рішення суду.

Враховуючи те, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процессуального права (ст.375 ЦПК).

Керуючись ст.ст. 374 ч.1 п.1; 375; 383; 384; 389-391 ЦПК України,- суд апеляційної інстанції

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - адвоката Луцюка Олександра Ігоровича залишити без задоволення.

Ухвалу Пустомитівського районного суду Львівської області від 24 травня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови в порядку, визначеному ст. ст. 389-391 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 29 серпня 2024 року.

Головуюча суддя Ю.Р.Мікуш

Судді: Т.І.Приколота

Р.В.Савуляк