Рішення

від 30.08.2024 по справі 200/3511/24

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 серпня 2024 року Справа№200/3511/24

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зінченка О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Олександрівського районного суду Донецької області (юридична адреса: 84000 Донецька область, Краматорський район, смт Олександрівка, вул. Шкільна, 1, код ЄДРПОУ 02895805), Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області (юридична адреса: Донецька область, Краматорський район, м Слов`янськ, вул. Незалежності (Добровольського), 2, код ЄДРПОУ 26288796) про визнання протиправним наказу та зобов`язання вчинити певні дії,-

СТАНОВИВ:

03 червня 2024 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі-позивач), яка сформована в системі Електронний суд 31 травня 2024 року, до Олександрівського районного суду Донецької області (далі- відповідач №1), Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області (далі- відповідач №2), в якій просить суд:

- визнати протиправним наказ Олександрівського районного суду Донецької області від 23 лютого 2024 року № 20 к/33/24 щодо встановлення надбавки за вислугу років на державній службі Олександрівського районного суду на 2024 рік (з 01 січня 2024 року) та скасувати наказ Олександрівського районного суду Донецької області від 23 лютого 2024 року № 20 к/33/24;

- зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області здійснити перерахунок та виплату надбавки за вислугу років на державній службі відповідно до статті 52 Закону України Про державну службу з 25 січня 2024 року.

В обґрунтування позовних вимог позивачкою зазначено, вона що є працівником Олександрівського районного суду Донецької області на посаді секретаря судового засідання з 18 лютого 2004 року по теперішній час. Згідно Наказу Олександрівського районного суду Донецької області від 25 лютого 2021 року № 17к/56/21 позивачці встановлено надбавку за вислугу років на державній службі у розмірі 50 відсотків посадового окладу, як такій, стаж державної служби якої складає понад 17 років.

На виконання вимог Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік» № 3460-ІХ наказом Олександрівського районного суду Донецької області 23 лютого 2024 року № 20 к/33/24 «Про встановлення надбавок до посадового окладу за вислугу років на державній службі» на підставі абзацу 2 пункту 12 Прикінцевих положень Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік» ОСОБА_1 встановлено надбавку за вислугу років на державній службі на 2024 рік (з 25 січня 2024 року) у розмірі 30 відсотків посадового окладу, як державному службовцю, який має стаж державної служби понад 18 років.

Вважаючи порушеними свої права на належний рівень оплати праці державних службовців, гарантовані статтями 50 та 52 Закону України «Про державну службу», позивачка звернулась до суду із даним позовом.

Ухвалою суду від 07 червня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до Олександрівського районного суду Донецької області, Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії залишено без руху, встановлено особі, яка звернулася із позовною заявою, десятиденний строк від дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з даною позовною заявою, у якій зазначити поважні причини пропуску такого строку та надати докази поважності причин пропуску такого строку.

Позивачем на усунення недоліків позовної заяви надано нову заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду, в якій вказано, що про порушення свого права вона дізналась при отриманні заробітної плати за лютий 2024 року, а саме 29.02.2024. Відлік строку звернення до суду розпочинається з 01.03.2024. Позовну заяву подано до Донецького окружного адміністративного суду через кабінет електронного суду 31 травня 2024 року, тобто в межах тримісячного строку звернення до суду.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 01 липня 2024 року відкрито провадження у справі та прийнято позовну заяву до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач № 2 надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що за приписами статті 150 Закону України від 2 червня 2016 року №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі Закон №1402-VIII) призначення на посади державних службовців, працівників, які виконують функції з обслуговування, оплата праці та соціальні гарантії працівників апаратів місцевих, апеляційних судів, вищих спеціалізованих судів, апарату Верховного Суду, секретаріатів Вищої ради правосуддя і Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Державної судової адміністрації України, Служби судової охорони регулюються нормами законодавства про державну службу з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Згідно статті 155 Закону №1402-VIII організаційне забезпечення роботи суду здійснює його апарат, який очолює керівник апарату. Положення про апарат суду розробляється на підставі типового положення про апарат суду та затверджується зборами суддів відповідного суду. Правовий статус працівників апарату суду визначається Законом України «Про державну службу» з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Відповідно до підпункту 24 пункту 14 Типового положення про апарату суду, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 08.02.2019 №131 (далі Положення) керівник апарату суду відповідно до наданих повноважень, зокрема, встановлює надбавки, доплати та премії працівникам апарату суду, у тому числі помічнику голови суду, помічнику заступника голови суду, помічнику секретаря судової палати, помічнику судді - члена Ради суддів України, помічникам суддів відповідно до Положення про преміювання відповідного суду.

Згідно пункту 36 Положення призначення на посади державних службовців, працівників, які виконують функції з обслуговування, працівників патронатної служби, робітників, умови оплати праці, заохочення та соціальні гарантії працівників апарату суду регулюються нормами законодавства про державну службу з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про судоустрій і статус суддів», Кодексом законів про працю України, іншими актами законодавства.

Згідно статті 50 Закону України «Про державну службу» заробітна плата державного службовця складається з: посадового окладу; надбавки за вислугу років; надбавки за ранг державного службовця; премії (у разі встановлення).

Статтею 52 згаданого Закону передбачено, що надбавка за вислугу років на державній службі встановлюється на рівні 3 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 50 відсотків посадового окладу.

В той же час абзацом першим пункту 12 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено, що у 2024 році заробітна плата державного службовця державного органу, який провів класифікацію посад державної служби, складається з посадового окладу, надбавки за ранг державного службовця, надбавки за вислугу років, місячної або квартальної премії, компенсації за додаткове навантаження та за вакантною посадою, грошової допомоги, що виплачується з наданням щорічної основної оплачуваної відпустки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та інших доплат, передбачених законами України.

При цьому абзацом другим пункту 12 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» визначено, що надбавка за вислугу років на державній службі встановлюється на рівні 2 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 30 відсотків посадового окладу.

Також абзацом четвертим пункту 12 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено, що норми Закону України «Про державну службу» щодо умов та порядку оплати праці державних службовців застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Відповідач № 2 зауважив, що вказані норми Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» неконституційними не визнавались та не скасовувались, а тому, на його думку, підлягають застосуванню.

Таким чином, державним службовцям державних органів, які провели класифікацію посад державної служби, надбавка за вислугу років у 2024 році встановлюється на рівні 2 відсотків від посадового окладу за кожний рік стажу державної служби та не може перевищувати 30 відсотків посадового окладу.

Відповідні роз`яснення також надано Національним агентством України в питань державної служби 10.01.2024 за №176-р/з, яке дотримується аналогічної позиції в питанні визначення розміру надбавки за вислугу років державним службовцям державного органу, в якому проведено класифікацію посад державної служби.

Таким чином, на думку відповідача № 2, керівник апарату Олександрівського районного суду Донецької області, діючи в межах наданих законом повноважень та у відповідності до чинного законодавства, яке встановлює порядок визначення розміру надбавки за вислугу років державних службовців, правомірно видав наказ про встановлення позивачу надбавки за вислугу років на державній службі у розмірі 30 відсотків посадового окладу, як такому, який працює в державному органі (органі державної влади), де проведено відповідну класифікацію посад, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідач № 1 правом на відзив не скористався.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.

Позивачка, ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , з 18 лютого 2004 року працює на посаді секретаря судового засідання в Олександрівському районному суді Донецької області згідно наказу № 5 від 18.02.2004.

Згідно наказу про встановлення надбавки за вислугу років на державній службі від 25.02.2021 № 17 к/56/21 позивачці встановлено надбавку за вислугу років на державній службі у розмірі 50 відсотків посадового окладу, як такій, стаж державної служби якої становить понад 17 років.

01.01.2024 набрав чинності Закон України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», відповідно до абзацу другого пункту 12 розділу «Прикінцеві положення» якого надбавка за вислугу років на державній службі встановлюється на рівні 2 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 30 відсотків посадового окладу.

Наказом керівника апарату Олександрівського районного суду Донецької області від 23 лютого 2024 року № 20 к/33/24 «Про встановлення надбавок до посадового окладу за вислугу років на державній службі» на підставі пункту 12 Прикінцевих положень Закону України "Про державний бюджет України на 2024 рік" позивачці встановлено надбавку за вислугу років на державній службі з 25 січня 2024 року у розмірі 30 відсотків посадового окладу, як державному службовцю, який має стаж державної служби понад 19 років.

Встановлені обставини підтверджені матеріалами справи і не є спірними.

Зі змісту позовної заяви спірними питанням у справі є правомірність винесеного наказу керівником апарату Олександрівського районного суду Донецької області від 23 лютого 2024 року № 20 к/33/24 «Про встановлення надбавок до посадового окладу за вислугу років на державній службі» на підставі пункту 12 Прикінцевих положень Закону України "Про державний бюджет України на 2024 рік".

Надаючи правову оцінку правовідносинам, суд виходив з наступного.

Статтею 19 Конституції України визначено, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.

Правове регулювання державної служби здійснюється Конституцією України, Законом України «Про державну службу» та іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, актами Кабінету Міністрів України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях, визначає Закон України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII (далі - Закон № 889-VIII, Закон України «Про державну службу»).

Статтею 3 Закону № 889-VIII встановлено, що цей Закон регулює відносини, що виникають у зв`язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, визначає правовий статус державного службовця (ч. 1).

Згідно із частинами другою та третьою статті 5 Закону України «Про державну службу» відносини, що виникають у зв`язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом.

Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.

За пунктом 4 частини першої статті 7 Закону України «Про державну службу» державний службовець має право на оплату праці залежно від займаної посади, результатів службової діяльності, стажу державної служби, рангу та умов контракту про проходження державної служби (у разі укладення).

Частиною 1 статті 50 Закону України "Про державну службу" визначено, що держава забезпечує достатній рівень оплати праці державних службовців для професійного виконання посадових обов`язків, заохочує їх до результативної, ефективної, доброчесної та ініціативної роботи.

У відповідності до ст. ст. 46, 50 Закону України "Про державну службу", стаж державної служби дає право на встановлення державному службовцю надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки та передбачено, що заробітна плата державного службовця складається з: - посадового окладу; - надбавки за вислугу років; - надбавки за ранг державного службовця; - виплати за додаткове навантаження у зв`язку з виконанням обов`язків тимчасово відсутнього державного службовця у розмірі 50 відсотків посадового окладу тимчасово відсутнього державного службовця; - виплати за додаткове навантаження у зв`язку з виконанням обов`язків за вакантною посадою державної служби за рахунок економії фонду посадового окладу за відповідною посадою; - премії (у разі встановлення).

Згідно із частиною 8 цієї ж статті особливості оплати праці державних службовців в апаратах (секретаріатах) судів та інших органах системи правосуддя визначаються Законом України «Про судоустрій і статус суддів».

Відповідно до преамбули Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VIII(далі- Закон № 1402-VIII) цей закон визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд.

Статтею 155 Закону № 1402-VIII визначено, що організаційне забезпечення роботи суду здійснює його апарат, який очолює керівник апарату. Правовий статус працівників апарату суду визначається Законом України «Про державну службу» з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Частиною 4 статті 150 Закону № 1402-VIII передбачено, що розмір посадового окладу працівника апарату суду, посада якого віднесена до найнижчої за умовами оплати праці посади державної служби, установлюється в розмірі, встановленому законодавством про державну службу. Розмір посадових окладів інших працівників апарату суду збільшується на відповідний коефіцієнт пропорційно посадовим окладам працівників, посади яких віднесені до попередньої за умовами оплати праці посади державної служби в такому суді з урахуванням юрисдикцій державних органів. […] Схема посадових окладів із визначенням коефіцієнтів для державних службовців судів, органів та установ системи правосуддя затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням Державної судової адміністрації України.

Відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону "Про державну службу" надбавка за вислугу років на державній службі встановлюється на рівні 3 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 50 відсотків посадового окладу.

Верховною Радою України 9 листопада 2023 року прийнято Закон України "Про Державний бюджет на 2024 рік", пунктом 12 розділу "Прикінцеві положення" якого визначено, що у 2024 році заробітна плата державного службовця державного органу, який провів класифікацію посад державної служби, складається з посадового окладу, надбавки за ранг державного службовця, надбавки за вислугу років, місячної або квартальної премії, компенсації за додаткове навантаження та за вакантною посадою, грошової допомоги, що виплачується з наданням щорічної основної оплачуваної відпустки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та інших доплат, передбачених законами України.

Надбавка за вислугу років на державній службі встановлюється на рівні 2 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 30 відсотків посадового окладу.

Таким чином, Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" запроваджено норму, яка суперечить нормі ч. 1 ст. 52 Закону України "Про державну службу", а саме зменшує максимальну межу розміру надбавки за вислугу років на державній службі з 50 відсотків до 30 відсотків, та зменшує розмір самої надбавки з 3 до 2 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби.

Вирішуючи спір, суд враховує, що неузгодженість між чинними нормативно-правовими актами, їхнє протиріччя з одного й того самого предмета регулювання, а також суперечність між двома або більше формально чинними нормами права, прийнятими з одного і того ж питання, в теорії права відомі як колізія норм права.

Вирішення колізій у законодавстві, якщо суб`єкти нормотворення тривалий час не вживають заходів для їх усунення, стає завданням суду. Виконання цього завдання вимагає від суду: 1) встановлення факту існування правової колізії (ситуація, за якої два або більше нормативних акти або норми одного акта регулюють по різному одні і ті ж суспільно-управлінські відносини) та 2) надання пріоритету одному із нормативних актів або норм одного акта.

Загальні підходи до вирішення колізій у законодавстві визначені у положеннях Конституції України, зокрема: 1) Конституція України має найвищу юридичну силу; закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції Україниі повинні відповідати їй; норми Конституції Україниє нормами прямої дії (ч. ч. 1-3 ст. 8); 2) чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (ВРУ), є частиною національного законодавства України; укладення міжнародних договорів, які суперечать Конституції України, можливе лише після внесення відповідних змін до Конституції України (ст. 9); 3) закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

У свою чергу Кодекс адміністративного судочинства Українимістить такі норми, які визначають підходи до вирішення колізій у законодавстві: 1) суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави; суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) (ч. ч. 1-2 ст. 6); 2) у разі невідповідності правового актаКонституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана ВРУ, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України та ін.

При розбіжності між загальним і спеціальним нормативно-правовим актом перевага надається спеціальному, якщо він не скасований виданим пізніше загальним актом.

За умов спірних правовідносин, спеціальним нормативно-правовим актом є Закон України "Про державну службу", а не Закон про затвердження бюджету України на відповідний рік.

У рішенні від 28 серпня 2020 року № 10-р/2020 Конституційний Суд України в вкотре наголосив на тому, що скасування чи зміна законом про Державний бюджет України обсягу прав і гарантій та законодавчого регулювання, передбачених у спеціальних законах, суперечить статті 6, частині другій статті 19, статті 130 Конституції України.

Виходячи з того, що предмет регулювання законів України про Державний бюджет України на кожний рік, є спеціальним, що обумовлено положеннями пункту 1 частини другоїстатті 92 Основного Закону України, Конституційний Суд України в Рішенні від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020 дійшов висновку, що Кодексом не можна вносити зміни до інших законів України, зупиняти їх дію або скасовувати їх, а також встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом спеціального регулювання іншими законами України (абзац восьмий підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 520/15025/16-а сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

З огляду на вищевикладене, в спірних правовідносинах до застосування підлягає норма спеціального нормативно-правового акту, а саме ч. 1 ст. 52 Закону України "Про державну службу", а не п. 12 розділу "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік", яким звужується обсяг прав та гарантій державних службовців, визначених чинним законодавством.

Так, Національне агентство України з питань державної служби (далі - НАДС України), реалізуючі свої повноваження щодо забезпечення формування у сфері державної служби та функціонального управління державною службою в державних органах відповідно до приписів Закону України "Про державну службу" підготувало Роз`яснення щодо умов оплати праці державних службовців державних органів, які провели класифікацію посад державної служби від 10 січня 2024 року № 176.

У вказаному роз`ясненні надано вказівку щодо встановлення надбавки за вислугу років, передбаченої пунктом 12 розділу "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік", а саме: службі управління персоналом державного органу, який провів класифікацію посад державної служби, необхідно підготувати проект наказу про встановлення надбавок за вислугу років на державній службі у відсотковому розмірі, перерахованому відповідно до абзацу другого пункту 12 розділу "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік"".

На виконання абзацу другого пункту 12 розділу "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" та з урахуванням роз`яснення НАДС, наказом керівника апарату Олександрівського районного суду Донецької області від 23 лютого 2024 року № 20 к/33/24 «Про встановлення надбавок до посадового окладу за вислугу років на державній службі» на підставі пункту 12 Прикінцевих положень Закону України "Про державний бюджет України на 2024 рік" позивачці встановлено надбавку за вислугу років на державній службі з 25 січня 2024 року у розмірі 30 відсотків посадового окладу, як державному службовцю, який має стаж державної служби понад 19 років.

У свою чергу, роз`яснення НАДС, інших міністерств та центральних органів виконавчої влади щодо розрахунку заробітної плати мають лише інформаційний характер і не встановлюють правових норм, а тому не можуть покладатися в основу видання наказів щодо встановлення складових заробітної плати державних службовців.

Відповідно до пункту 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено);5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 2 статті 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 14 цієї частини, та стягнення з відповідача суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

З урахуванням встановлених судом обставин, суд дійшов до висновку, що наказ керівника апарату Олександрівського районного суду Донецької області від 23 лютого 2024 року № 20 к/33/24 «Про встановлення надбавок до посадового окладу за вислугу років на державній службі» на підставі пункту 12 Прикінцевих положень Закону України "Про державний бюджет України на 2024 рік" в частині встановлення ОСОБА_1 надбавки за вислугу років на державній службі у розмірі 30 відсотків посадового окладу є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно із підпунктом 24 пункту 14 Типового положення про апарату суду, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 08.02.2019 №131, керівник апарату суду відповідно до наданих повноважень, зокрема, встановлює надбавки, доплати та премії працівникам апарату суду, у тому числі помічнику голови суду, помічнику заступника голови суду, помічнику секретаря судової палати, помічнику судді - члена Ради суддів України, помічникам суддів відповідно до Положення про преміювання відповідного суду.

Відповідно до п. 8 Типового положення про апарату суду, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 08.02.2019 №131, у суді, який є розпорядником бюджетних коштів, апарат суду також: забезпечує ведення бухгалтерського обліку відповідно до встановлених норм законодавства; організовує планування фінансово-господарської діяльності; здійснює контроль за збереженням товарно-матеріальних цінностей, правильним використанням грошових коштів і матеріальних ресурсів; складає та подає в установленому порядку статистичну, бюджетну, податкову та бухгалтерську звітність.

Поряд із цим, Наказом Державної судової адміністрації України від 10.05.2023№ 229 затверджено Положення про Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області, згідно п.п. 1, 11 якого Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області (далі - територіальне управління) є територіальним органом Державної судової адміністрації України (далі також - ДСА України) та підконтрольне їй.

Територіальне управління ДСА України є юридичною особою, має печатку із зображенням Державного Герба України та найменуванням, самостійний баланс і рахунки в органах Державної казначейської служби України.

Згідно п.п. 3, п/п 3 п. 4 означеного Положення, основним завданням територіального управління є організаційне та фінансове забезпечення діяльності місцевих судів, крім господарських та адміністративних (далі - суди), з метою створення належних умов для діяльності судів, суддів і забезпечення роботи органів суддівського самоврядування.

Територіальне управління відповідно до покладених на нього завдань здійснює функції розпорядника коштів Державного бюджету України нижчого рівня щодо забезпечення діяльності територіального управління та судів у відповідному регіоні.

Відтак, саме на відповідача №2 як на розпорядника бюджетних коштів нижчого рівня покладено повноваження щодо фінансового забезпечення діяльності місцевих загальних судів Донецької області, у тому числі виплати заробітної плати працівникам їх апаратів.

З огляду на наведене, у розглядуваному випадку належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області з 25.01.2024 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 надбавку за вислугу років на державній службі на рівні 3 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 50 відсотків посадового окладу, на підставі наказу керівника апарату Олександрівського районного суду Донецької області від 25 лютого 2021 року № 17 к/56/21, виданого відповідно до ст. 52 Закону України «Про державну службу», з урахуванням виплачених сум.

Таким чином, позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Враховуючи те, що норми КАС України та Закону України "Про судовий збір" не передбачають розподілу (стягнення) судових витрат, які не були здійснені, тому питання про розподіл судових витрат судом не вирішується.

Керуючись 2, 3, 5- 9, 12, 15, 19, 22, 25, 32, 72, 76, 77, 79, 94, 139, 194, 205, 241-243, 245, 246, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Олександрівського районного суду Донецької області (юридична адреса: 84000 Донецька область, Краматорський район, смт Олександрівка , вул Шкільна, 1, код ЄДРПОУ 02895805), Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області (юридична адреса: Донецька область, Краматорський район , м Слов`янськ , вул. Незалежності (Добровольського), 2, код ЄДРПОУ 26288796) про визнання протиправним наказу та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ керівника апарату Олександрівського районного суду Донецької області від 23 лютого 2024 року № 20 к/33/24 «Про встановлення надбавок до посадового окладу за вислугу років на державній службі» на підставі пункту 12 Прикінцевих положень Закону України "Про державний бюджет України на 2024 рік" в частині встановлення ОСОБА_1 надбавки за вислугу років на державній службі у розмірі 30 відсотків посадового окладу.

Зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області (юридична адреса: Донецька область, Краматорський район, м. Слов`янськ, вул. Незалежності (Добровольського), буд. 2, код ЄДРПОУ 26288796) з 25.01.2024 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) надбавку за вислугу років на державній службі на рівні 3 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 50 відсотків посадового окладу, на підставі наказу керівника апарату Олександрівського районного суду Донецької області від 25 лютого 2021 року № 17 к/56/21, виданого відповідно до ст. 52 Закону України «Про державну службу», з урахуванням виплачених сум.

В задоволенні іншої частини позовних вимог, - відмовити.

Рішення прийнято в порядку письмового провадження 30 серпня 2024 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя О.В. Зінченко