РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
29 серпня 2024 року м. Рівне№460/6662/24
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді О.Р. Греська, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи адміністративну справу за позовом
Малого приватного підприємства-фірми "Мірад"
доРівненської митниці про визнання протиправними та скасування картки відмови, рішення про коригування митної вартості товарів,В С Т А Н О В И В:
До Рівненського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Малого приватного підприємства-фірми "Мірад" (далі по тексту позивач) до Рівненської митниці (далі по тексту відповідач) про визнання протиправними та скасування картки відмови №UA204020/2023/000891, рішення про коригування митної вартості товарів від 19.12.2023 №UA204020/2023/000137/2.
Позовна заява обґрунтована тим, що позивачем подано до митного органу декларацію з метою оформлення товарів разом з документами, які підтверджують митну вартість товару за основним методом визначення митної вартості (за ціною договору). Проте, митний орган надіслав декларанту повідомлення про необхідність надання додаткових документів із зазначенням про наявність у поданих документах розбіжностей та неточностей. Позивач вказує, що жодних розбіжностей у поданих до митного оформлення документах не було, а тому вимога митного органу про надання додаткових документів є необґрунтованою та безпідставною. У подальшому митним органом сформовано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та Рішення про коригування митної вартості, відповідно до яких скориговано митну вартість товарів за другорядним резервним методом визначення митної вартості. Відповідач безпідставно поставив під сумнів весь поданий йому пакет документів і необґрунтовано витребував додаткові документи, оскільки митним органом не доведено обставин, які б свідчили про існування у нього достатніх підстав для виникнення обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначення позивачем числового значення митної вартості імпортованих товарів. Позивач вказує, що такі рішення є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки до митного оформлення декларант надав усі без винятку належні документи щодо заявленої ціни товарів. Просив задовольнити позов повністю.
Ухвалою від 01.07.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи провести за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи; встановлено відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву.
Відповідач проти задоволення позову заперечив, у встановлений судом строк подав відзив на позов. На обґрунтування заперечення відповідач зазначає, що подані позивачем до митного оформлення товару документи містили розбіжності та митний орган володів інформацією щодо іншого цінового рівня товарів. Вказане було безумовною підставою для витребування у декларанта додаткових документів, які надані у повному обсязі не були. Відповідно до частини п`ятої статті 54 Митного кодексу України та за результатом проведеної процедури консультації з декларантом, митним органом обґрунтовано та правомірно було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів. Відповідач стверджує, що митну вартість імпортованих товарів було визначено на підставі раніше визначеної митницею митної вартості. Тому, відповідач доводить, що оспорювані рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є такими, що прийняті митним органом в межах повноважень та на підставі чинного законодавства України. Просив відмовити позивачу у задоволенні позову у повному обсязі.
Ухвалою від 29.08.2024 відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи в судовому засіданні.
Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.
09.06.2023 між «LASSELSBERGER, s.r.o.» (Продавець) та Малим приватним підприємством - фірмою «Мірад» (Покупець) укладено Контракт № LB/MIRAD-2023 (далі за текстом - «Контракт»), відповідно до якого продавець передає у власність Покупця, а Покупець зобов`язується прийняти в асортименті керамічну плитку для стін та підлоги, декоративні елементи, бордюри, сходинки, мозаїку, керамічні переливи (надалі по текст - «Товар»), та оплатити вартість Товару у відповідності до умов Контракту та митних інвойсів (надалі по тексту названих як «Інвойси»), які оформлюються для кожної окремої поставки та є невід`ємною частиною Контракту.
Продавець передає Товар, який пройшов митне оформлення, вказаному Покупцем перевізнику в місці поставки: склади заводів «LASSELSBERGER, s.r.o.» - Чехія. Продавець несе відповідальність за завантаження Товару в транспортний засіб перевізника, а також несе пов`язані з цим ризики та витрати. Покупець несе відповідальність за своєчасну оплату вартості товару та митне оформлення Товару для експорту через треті країни для імпорту, за транзитне перевезення Товару через треті країни, а також несе ризики та витрати, які пов`язані з такими діями. Товар призначений для реалізації на території України. Реекспорт Товару з України в треті країни заборонений (пункт 1.2.Контракту).
Відповідно до розділу 2 Контракту поставка товару відбувається в місці вказаному в пункті 1.2 Контракту. Сторони можуть змінити місце поставки чергової партії Товару шляхом укладання додаткової угоди до Контракту, якщо це не протирічить умовам FCA в редакції INCOTERMS 2020. Ціна кожної окремої одиниці Товару та загальна вартість кожної окремої поставки згідно Контракту вказуються в Інвойсах, які є невід`ємною частиною Контракту. Ціна на товар встановлюються в доларах США, включаючи вартість експортного пакування (палети + коробки + плівка + пластикові стяжки) та маркування. Валютою платежів є долари США. Ціни на товар та вартість доставки, які вказані в Інвойсах, є фіксованими на час поставки та не можуть бути змінені протягом часу чергової поставки. Загальна вартість Контракту складає 200 000 (двісті тисяч) доларів США.
02.10.2023, між «LASSELSBERGER, s.r.o.» (Продавець) та Малим приватним підприємством - фірмою «Мірад» (Покупець) укладено Додаткову угоду №1 до контракту № LB/MIRAD-2023 від 09.06.2023, відповідно до якого пункт 2.2 Контракту викладено у новій редакції: Ціна кожної окремої одиниці Товару та загальна вартість кожної окремої поставки згідно Контракту вказуються в Інвойсах, які є невід`ємною частиною Контракту. Продавець та Покупець в рамках усних домовленостей погоджуються акційні ціни та зниження вартості Товарів. Остаточно погоджена акційна ціна та/або ціна у формі знижки закріплюється в Інвойсі.
На виконання умов Контракту, сформовано попередній інвойс №2510867591. Даний інвойс вмістить наступні відомості: Номер замовлення COPRA, Дата замовлення 16.10.2023, Умови оплати виплачується негайно без утримань, Вага брутто 21 620,424 КГ, Вага нетто 20 875,680 КГ, Умови поставки FCA завод Інкотермс 2020.
Інвойс № 283044676 містить аналогічні відомості щодо найменування Товару, характеристик Товару та ціни Товару.
Оплата згідно з інвойсом №283044676 проведена належним чином, що підтверджується платіжною інструкцією №N1117DPVH1 від 17.11.2023 (Призначення платежу: Купівля 4614,62 USD по курсу 36,375 Угода №LB/MIRAD-2023? 09/06/2023, Invoice 283044675, Invoice 283044676) та платіжною інструкцією в іноземній валюті № 47 від 17.11.2023.
Транспортування товару відбулося відповідно до умов Договору про надання транспортно - експедиторського обслуговування №01072022 від 01.07.2022, укладеного між Малим приватним підприємством - фірмою «Мірад» (Клієнт) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Експедитор).
Сторонами Договору про надання транспортно - експедиторського обслуговування сформовано, з метою перевезення Товару сформовано договір-заява на перевезення вантажу від 14.12.2023 (сформованої відповідно до пункту 2.1), перевезення вантажу здійснено маршруту адреса завантаження: С221, Expedice RAKO 1, Rukovnik, Samorka 246, 269 43 CZ - адреса розвантаження м. Рівне, вул. Крейдяна 9). Вартість перевезення становить 85 000, 00 грн.
Згідно рахунку-фактури № 640 від 15.12.2023 надавалися наступні транспортно-експедиційні послуги:
1. Rukovnik, Samorka 246, 269 43 CZ - Митний пост Чоп (Тиса) - Захонь Авто: DAF ВТ 6174 ВМ Причіп: BENALU ВТ 1750 ХО. Водій: Дідич Володимир DIDYCH VOLODYMYR Закорд.паспорт: НОМЕР_1 згідно ЦМР №7910704 від 15.12.2023;
2. Митний пост Чоп (Тиса) - Захонь - Україна, Рівненська обл., вул. Крейдяна 9 Авто: DAF ВТ 6174 ВМ Причіп: BENALU НОМЕР_2 . Водій: Дідич Володимир DIDYCH VOLODYMYR Закорд.паспорт: НОМЕР_1 згідно ЦМР №7910704 від 15.12.2023.
Всього на суму: 85 000,00 грн.
19.12.2023 з метою митного оформлення ввезеного товару позивачем до Рівненської митниці, подано митну декларацію № 23UA204020048332U6.
Відповідно до митної декларації задекларовано: плитка із кам`яної кераміки, 1 гатунку, для підлоги з коефіцієнтом поглинання води не більше 0,5 мас.%: COPRA 263SB Malta 30x30, арт. CGRT.TAB35502.NE01 - 1098,72v2. Всього: 1098,72м2.
Митну вартість цього товару заявлено в загальному розмірі 2307,31 дол. США.
Декларантом обрано перший метод визначення митної вартості за ціною товару.
До вказаної митної декларації декларантом долучені наступні документи: рахунок-фактура (інвойс) №283044676 від 15.11.2023; автотранспортна накладна №7910704 від 15.12.2023; банківський платіжний документ, що стосується товару №47 від 17.11.2023; рахунок-фактура про надання транспортно-експециційних послуг від виконання договору (контракту) про транспортно-експециційні послуги №640 від 15.12.2023; витяг з прайсу від 13.10.2023; доповнення до зовнішньо-економічного договору (контракту) № 1 від 09.06.2023; доповнення до зовнішньо-економічного договору (контракту) № 2 від 09.06.2023; доповнення до зовнішньо-економічного договору (контракту) № 3 від 09.06.2023; доповнення до зовнішньо-економічного договору (контракту) № 1 від 02.10.2023; контракт №LB/MIRAD-2023 від 09.06.2023; договір про надання послуг митного брокера №SV001/217 від 03.05.2017; договір про перевезення №01072022 від 01.07.2022; декларація-інвойс, складена уповноваженим (схваленим) експортером №283044676 від 15.11.2023; лист 15/11/2 від 15.11.2023; лист №б/н від 18.12.2023; договір заявка №б/н від 14.12.2023; витяг з сайту https://ec.europa.eu від 19.12.2023; лист №19/12-1 від 19.12.2023.
19.12.2023 митним органом сформовано повідомлення відповідно до якого декларантом необхідно надати: 1) висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та /або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; 2) виписку з бухгалтерської документації продавця; 3) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 4) копію митної декларації заявленої країни відправлення з відмітками митниці, якою здійснювався випуск оцінюваного товару на експорт; 5) банківські платіжні документи/інші платіжні документи, що можливо пов`язані з оцінюваним товаром. У відповідності до частини 6 статті 53 Митного кодексу України, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
У відповідь на зазначене повідомлення митниці, 19.12.2023 декларантом додатково надано на підтвердження митної вартості товарів: повторно витяг з сайту www.ec.europa.eu; повторно платіжну інструкцію №47 від 17.11.2023; повторно додаткову угоду №1 від 02.10.2023. Також вказаним листом повідомлено митний орган про те, що інші документи надати неможливо.
Відповідачем за результатами опрацювання поданої МД та документів винесена картка відмови у прийнятті митної декларації №UA204020/2023/000891 та прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів від 19.12.2023 №UA204020/2023/000137/2, яким митну вартість товару визначено за (6) - резервнім метод на рівні 0,40 дол. США / кг.
Рішення від 19.12.2023 №UA204020/2023/000137/2 містить опис підстав для коригування митної вартості:
І. Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за рівнем, визначеним декларантом, оскільки:
1) Декларантом не подано усіх додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 2-4 ст. 53 МКУ та у відповідності до ч. 5 ст. 54 МКУ, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митниця має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями статті 17 угоди про застосування статті VII ГАТТ/СОТ від 1994 р.;
2) подані до митного оформлення та на вимогу митниці містять неточності та розбіжності:
- прайс-лист від 13.10.2023 б/н виставлений для конкретного регіону (Україна), що може свідчити про спеціальні ціни для імпортера товару. Вищевказане твердження підтверджується листом продавця від 07.12.2023 б/н. Але у наданому до митного оформлення Контракті не зазначається механізм формування спеціальної ціни.
-Відомості, що зазначені у листі виробника від 15.11.2023 №15/11/2 щодо надання спеціальних цін не узгоджені контрактом. Разом з тим у листі виробника від 15.11.2023 №15/11/2 зазначено, що спеціальні ціни поширюються на продукцію, а саме виробничі залишки товару знятого з виробництва, який не сортований за тоном кольору та калібром та/або в пошкодженому пакуванні. Виходячи з вищенаведеного спеціальна ціна не може бути поширена на оцінюваний товар.
-Відповідно до пункту 2.2 додатково наданої додаткової угоди від 02.10.2023 №1 до Контракту остаточно погоджена акційна ціна та/або ціна у формі знижки закріплюється у інвойсі. Але у наданому до митного оформлення Контракті, додатках до нього, інвойсі від 15.11.2023 №283044676 не зазначається механізм та критерії надання спеціальних, акційних цін та знижок. Таким чином, не можуть бути взяті до уваги лист виробника від 18.12.2023 №б/н щодо надання спеціальних цін, додатково наданий лист виробника від 15.11.2023 №15/11/2 щодо акційних цін.
-Не може бути взято до уваги надану копію митної декларації країни відправлення від 15.12.2023 №23CZ6100000501CVA4 як документ, що підтверджує заявлену митну вартість оцінюваного товару, оскільки не містить відміток митниці, якою здійснювався випуск оцінюваного товару на експорт.
Вказане вище свідчить про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неповних відомостей стосовно умов придбання товару.
II. Відповідно до статті 64 Митного кодексу України, Рівненська митниця володіє інформацією щодо митноївартості аналогічного товару, митне оформлення якого здійснено за митною декларацією від 27.09.2023 №23UA204020039085U6 - 0,40 дол. США/кг (товар за МД від 27.09.2023 №23 UA204020039085U6: Плитка із кам`яної кераміки, 1 гатунку, для підлоги з коефіцієнтом поглинання води не більше 0,5 мас.%., вагою 20577 кг, виробник LASSELSBERGER, s.r.o., торгова марка RАКО, імпортер МППФ «МІРАД»).
III. Заявлена декларантом митна вартість може бути визнана митницею за умови надання додаткових документів згідно з переліком:
1) висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини;
2) виписку з бухгалтерської документації продавця;
3) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
4) копію митної декларації заявленої країни відправлення з відмітками митниці, якою здійснювався випуск оцінюваного товару на експорт.
У відповідності до частини 6 статті 53 Митного кодексу України, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подавати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
IV. За результатом проведеної відповідно до положень частини 4 статті 57 Митного кодексу України процедури консультації з декларантом та у зв`язку з відсутністю у декларанта та митниці прийнятої до застосування (згідно положень глави 9 Митного кодексу України) інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (статі 59-61 Митного кодексу України), достовірної та документально підтвердженої інформації щодо ціни одиниці товару для обчислення митної вартості за методом на основі віднімання вартості (стаття 62 Митного кодексу України), інформації щодо складових вартості товарів наданої виробником для обчислення митної вартості за методом на основі додавання вартості (стаття 63 Митного кодексу України), що унеможливлює визначення митної вартості шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 Митного кодексу України, митну вартість товару скориговано із застосуванням резервного визначення митної вартості згідно положень статті 64 Митного кодексу України.
Митну вартість товару визначено на підставі інформації щодо митної вартості аналогічного товару, митне оформлення якого здійснено за митною декларацією від 27.09.2023 №23UA204020039085U6 - 0,40 дол. США/кг.
Числове значення митної вартості товару у валюті рахунку становить 8350,27 дол. США (20875,680 кг * 0,40 дол. США/кг), що з урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення у національній валюті України становить 310566,6563 грн (8350,2720 дол.США*37,1924 UАН/USD).
Не погодившись із карткою відмови та рішенням про коригування митної вартості позивач оскаржив їх до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
За приписами частини першої статті 1 Митного кодексу України № 4495-VI від 13.03.2012 (далі - МК України), законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.
Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (стаття 49 МК України).
Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (частини перша, друга статті 51 МК України).
Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (частина перша, друга статті 52 МК України).
Відповідно до частин восьмої одинадцятої статті 52 МК України, у декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене. Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей. Форма декларації митної вартості та правила її заповнення встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Заявлення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України в режимах, відмінних від режиму імпорту, здійснюється при декларуванні цих товарів шляхом заявлення в митній декларації відомостей про числове значення їх митної вартості та про документи, що його підтверджують.
У випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина перша статті 53 МК України).
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України).
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митному органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи (частина третя статті 53 МК України).
У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митному органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи (частина четверта статті 53 МК України).
Тобто, стаття 53 МК України містить опис двох підстав, за яких митний орган може зобов`язати декларанта надати додаткові документи:
(1) у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
(2) у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.
У першому випадку вимагається надання документів згідно переліку: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
У другому випадку: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Згідно з частиною п`ятою статті 53 МК України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. При цьому, положеннями частини 6 цієї статті передбачено, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Відповідно до частини першої статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Відповідно до частини п`ятої статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
Згідно з частиною шостою статті 54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина 7 статті 54 МК України).
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.
Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Про наявність обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості митний орган зобов`язаний доводити в суді, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає Митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Така позиція суду, узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 20.02.2018 у справі № 809/1884/16, які є обов`язковими для врахування судами в силу вимог частини п`ятої статті 242 КАС України.
Щодо розбіжностей та неточностей, на думку відповідача, які зазначені у рішенні про корегування митної вартості товарів, суд зазначає таке.
Мотивуючи рішення про коригування митної вартості відповідач вказує, що відомості, що зазначені у листі виробника від 15.11.2023 №15/11/2 щодо надання спеціальних цін не узгоджені контрактом. Разом з тим у листі виробника від 15.11.2023 №15/11/2 зазначено, що спеціальні ціни поширюються на продукцію, а саме виробничі залишки товару знятого з виробництва, який не сортований за тоном кольору та калібром та/або в пошкодженому пакуванні. Виходячи з вищенаведеного спеціальна ціна не може бути поширена на оцінюваний товар.
Також відповідач вказує, що відповідно до пункту 2.2 додатково наданої додаткової угоди від 02.10.2023 №1 до Контракту остаточно погоджена акційна ціна та/або ціна у формі знижки закріплюється у інвойсі. Але у наданому до митного оформлення Контракті, додатках до нього, інвойсі від 15.11.2023 №283044676 не зазначається механізм та критерії надання спеціальних, акційних цін та знижок. Таким чином, не можуть бути взяті до уваги лист виробника від 18.12.2023 №б/н щодо надання спеціальних цін, додатково наданий лист виробника від 15.11.2023 №15/11/2 щодо акційних цін.
Як зазначено судом вище, 02.10.2023, LASSELSBERGER, s.r.o. та Малим приватним підприємством - фірмою Мірад укладено Додаткову угоду № 1 до контракту № LВ/МІКАD-2023 від 09.06.2023.
Сторони домовилися викласти пункт 2.2 Контракту в новій редакції:
Пункт 2.2: Ціна кожної окремої одиниці Товару та загальна вартість кожної окремої поставки згідно Контракту вказуються в Інвойсах, які є невід`ємною частиною Контракту. Продавець та Покупець в рамках усних домовленостей погоджуються акційні ціни та зниження вартості Товарів. Остаточно погоджена акційна ціна та/або ціна у формі знижки закріплюється в Інвойсі.
Відтак, погодження акційних цін та зниження вартості Товарів в межах домовленостей сторін передбачено Контрактом, не суперечить нормам законодавства та належить до господарської діяльності сторін Контракту, митниця в свою чергу не наділена повноваженнями на втручання у господарські відносини договірних сторін та тлумачення умов правочинів.
Своїм листом LASSELSBERGER, s.r.o. повідомив про застосування спеціальної ціни для Малого приватного підприємства - фірма Мірад згідно інвойсу 283044676 від 15.11.2023:
Артикул: CGRT.TAB35502.NE01, Назва Товару згідно інвойсу: COPRA 263SB Malta 30x30, Акційна ціна Товару 1 гатунку за 1 кв.м, дол. США: 2,10, Ціна Товару в 1 гатунку за 1 кв.м, дол. США: -, Код УКТ ЗЕД: 69072100;
Акційна ціна - це не ціна, яку закріпила компанія LASSELSBERGER, s.r.o. за позивачем, оскільки ця компанія забирає виробничі залишки Товару знятого з виробництва, який не сортований за тоном кольору та калібром та/або в пошкодженому пакуванні.
Відтак, позивачем надано належні докази надання LASSELSBERGER, s.r.o. акційної ціни за Товар поставлений згідно інвойсу № 283044676. Застосування акційної ціни передбачено умовами Контракту та не суперечить нормам законодавства.
Також відповідач у спірному рішенні про коригування митної вартості зазначає, що прайс-лист від 13.10.2023 б/н виставлений для конкретного регіону (Україна), що може свідчити про спеціальні ціни для імпортера товару. Вищевказане твердження підтверджується листом продавця від 07.12.2023 б/н. Але у наданому до митного оформлення Контракті не зазначається механізм формування спеціальної ціни.
На переконання суду, сам факт надання позивачем прайс-листів, не є підставою для визначення числового значення вартості товару і жодним чином не впливає на митну вартість товару, зокрема не свідчить про її заниження та не є підставою для коригування митної вартості.
Крім того, прайс-лист - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який безпосередньо адресований покупцю, та є лише пропозицією щодо вартості товару, а його конкретна ціна, порядок її сплати визначаються сторонами та обумовлюються відповідним інвойсом, відтак, суд дійшов висновку, що така неповнота чи обмеженість відомостей прайс-листа не є обґрунтованою підставою, як для витребування в декларанта додаткових документів, так і коригування з цієї причини митної вартості.
Верховний суд у постанові від 24.01.2019 у справі № 826/2277/16 зазначив, що прайс-лист є документом довільної форми, чинне законодавство не встановлює вимог до форми прайс-листів, тому митниця не може посилатись на неповноту чи обмеженість його відомостей, обґрунтовуючи свої сумніви.
Разом з тим, прайс-лист не є тим обов`язковим документом, який підтверджує митну вартість товарів. Обов`язкове подання прайс-листа частиною 2 статті 53 Митного кодексу України не передбачено. Аналогічна правова позиція наведена в постановах Верховного суду від 08.07.2019 у справі № 804/6217/15 та від 25.06.2020 у справі № П/811/687/16.
Щодо зауваження митного органу, про те, що Не може бути взято до уваги надану копію митної декларації країни відправлення від 15.12.2023 №23CZ6100000501CVA4 як документ, що підтверджує заявлену митну вартість оцінюваного товару, оскільки не містить відміток митниці, якою здійснювався випуск оцінюваного товару на експорт, як на підставу не прийняття заявленої митної вартості товарів, то суд звертає увагу, що митна декларація країни відправлення, відповідно до статті 53 МК України, не є обов`язковим документом, який подається при митному оформленні товару. Такий документ не може бути оцінений як такий, що дає достатні підстави для сумнівів у обґрунтованості визначення декларантом митної вартості товару. Крім того даний документ, є документом продавця, та складений відповідно до вимог країни відправлення і покупець, жодним чином не може впливати на зміст чи форму вказаного документа.
Також суд наголошує, що саме по собі прирівнювання митним органом цін схожих товарів, без врахування особливостей товарів, їх обсягів та умов постачання, які можуть бути різними, у зв`язку із чим це може впливати і на вартість (ціну) товару, не може вважатися обґрунтованим, адже формування ціни на товар здійснюється з урахуванням різних чинників, таких як ринкові ціни, обсяг партії, вартість і якість сировини, використаної на виготовлення товару, тощо.
Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару, як не є підставою для коригування митної вартості також і відсутність у митних органів інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів.
За змістом пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Відповідно, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митної декларації, яка була взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо, та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.
На підтвердження правомірності коригування митної вартості імпортованих позивачем товарів, відповідач у своєму рішенні не наводить порівняння характеристик оцінюваних товарів та характеристик товарів, ціни яких взяті за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що свідчить про порушення останнім частини другої статті 55 Митного кодексу України щодо обґрунтованості прийнятого рішення.
Поміж того, що в оскаржуваному рішенні про коригування, митний орган обмежився лише тим, що прирівняв ціни одного товару до інших, відповідач жодним чином не обґрунтував своє рішення (з огляду на дати поставки, кількість, асортимент якість та умови поставок).
За наведеного, спірне рішення відповідача не відповідає ні вимогам законності, ні вимогам обґрунтованості.
Крім того, суд зазначає, що наявність у митного органу інформації щодо іншого рівня товарів, заявлених до митного оформлення, є лише підставою для поглибленого вивчення документів, поданих декларантом до митного оформлення. Але не є самостійною правовою підставою для витребування у декларанта додаткових документів.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду у постанові від 21.10.2021 у справі № 420/4820/19, наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг не відповідає вартості заявленій позивачем, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом.
Суд звертає увагу на те, що митний орган повинен (за наявності підстав) витребувати від декларанта лише ті документи, які дають можливість пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості товару, а не усі документи, які визначені переліком статті 53 МК України.
Ненадання повного переліку документів може бути підставою для визначення митної вартості товару не за основним методом лише тоді, коли подані декларантом документи є недостатніми чи такими, що у своїх сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товару, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими та чому з наданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого числового показника.
Вказане вище свідчить про те, що митний орган не мав жодних правових підстав для зобов`язання декларанта надавати додаткові документи.
Щодо коригування митної вартості товару на підставі митної декларації від 27.09.2023 № 23UA204020039085U6 - 0,40 дол. США/кг, то суд констатує, що навіть наявність у автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за більшою вартістю, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення митним органом контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за другорядними методами, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги постачань, сезонність, наявність знижок тощо), що безпосередньо не свідчить про наявність порушень із боку декларанта, і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.
Аналогічний висновок висловлено Верховним Судом у постанові від 05.05.2022, справа № 2040/6019/18.
Крім того, у постанові Верховного Суду від 30.10.2018 у справі № 826/25605/15 міститься правовий висновок про те, що ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.
За наведеного, суд приходить до висновку, що посилання відповідача на те, що поданий позивачем пакет документів для митного оформлення є неповним та містить розбіжності, не відповідає дійсним обставинам справи та є підставою для скасування картки відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204020/2023/000891 та рішення про коригування митної вартості товарів від 19.12.2023 №UA204020/2023/000137/2.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідачем не доведено правомірності оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів та карток відмови у порядку статті 77 КАС України, а тому права та інтереси позивача підлягають судовому захисту шляхом визнання протиправними і скасування таких рішень суб`єкта владних повноважень.
За правилами частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
На користь позивача підлягає стягненню сума судового збору за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Рівненської митниці.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В И Р І Ш И В :
Позов Малого приватного підприємства-фірми "Мірад"до Рівненської митниці задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204020/2023/000891.
Визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 19.12.2023 №UA204020/2023/000137/2.
Стягнути на користь Малого приватного підприємства - фірма "Мірад" суму судового збору у розмірі 6056 грн за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Рівненської митниці.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасники справи:
Позивач - Мале приватне підприємство - фірма "Мірад" (вул. Крейдяна, буд. 9,м. Рівне,Рівненська обл.,33013. ЄДРПОУ/РНОКПП 21082232)
Відповідач - Рівненська митниця (вул. Соборна, буд. 104,м. Рівне,Рівненська обл.,33028. ЄДРПОУ/РНОКПП 43958370)
Повний текст рішення складений 29.08.2024.
Суддя Олег ГРЕСЬКО
Суд | Рівненський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 29.08.2024 |
Оприлюднено | 02.09.2024 |
Номер документу | 121298423 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо визначення митної вартості товару |
Адміністративне
Рівненський окружний адміністративний суд
О.Р. Гресько
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні