Постанова від 10.07.2025 по справі 460/6662/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2025 рокуЛьвівСправа № 460/6662/24 пров. № А/857/24138/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача:Гінди О.М.,

суддів:Матковської З.М., Ніколіна В.В.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Рівненської митниці на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2024 року (головуючий суддя: Гресько О.Р., місце ухвалення - м. Рівне) у справі за адміністративним позовом Малого приватного підприємства-фірма «Мірад» до Рівненської митниці про визнання протиправними дії та скасування рішень про коригування митної вартості та карток відмови, -

встановив:

Мале приватне підприємство-фірма «Мірад», 19.06.2024, через засоби поштового зв`язку, звернулося із позовом до Рівненської митниці, яким просило визнати протиправними та скасувати картку відмови № UA204020/2023/000891, рішення про коригування митної вартості товарів від 19.12.2023 № UA204020/2023/000137/2.

Позовна заява обґрунтована тим, що позивачем подано до митного органу декларацію з метою оформлення товарів разом з документами, які підтверджують митну вартість товару за основним методом визначення митної вартості (за ціною договору). Проте, митний орган надіслав декларанту повідомлення про необхідність надання додаткових документів із зазначенням про наявність у поданих документах розбіжностей та неточностей. Позивач вказує, що жодних розбіжностей у поданих до митного оформлення документах не було, а тому вимога митного органу про надання додаткових документів є необґрунтованою та безпідставною. У подальшому митним органом сформовано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та Рішення про коригування митної вартості, відповідно до яких скориговано митну вартість товарів за другорядним резервним методом визначення митної вартості. Відповідач безпідставно поставив під сумнів весь поданий йому пакет документів і необґрунтовано витребував додаткові документи, оскільки митним органом не доведено обставин, які б свідчили про існування у нього достатніх підстав для виникнення обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначення позивачем числового значення митної вартості імпортованих товарів. Позивач вказує, що такі рішення є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки до митного оформлення декларант надав усі без винятку належні документи щодо заявленої ціни товарів. Просив задовольнити позов повністю.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2024 року позов задоволено повністю.

Визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA204020/2023/000891.

Визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів від 19.12.2023 № UA204020/2023/000137/2.

Із цим рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач та оскаржив в апеляційному порядку. Вважає його таким, що прийняте з порушенням норм матеріального права, а тому просить його скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, апелянт покликається на те, що судом першої інстанції не враховано що позивачем при зверненні до суду не дотримано вимог ч. 2 ст. 122 КАС України, чим порушено норми процесуального права що є безумовною підставою для скасування судового рішення. Предметом спору у цій справі є рішення митного органу про визнання протиправними та скасування картки відмови, рішення про коригування митної вартості товарів від 19.12.2023. Таким чином, строк звернення до адміністративного суду сплив 18 червня 2024 року, в той же час, до суду із позовом позивач звернувся 21 червня 2024 року, що підтверджується реєстраційним штемпелем канцелярії суду. Таким чином, позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду. Також зазначає, що подані позивачем до митного оформлення товару документи містили розбіжності та митний орган володів інформацією щодо іншого цінового рівня товарів. Вказане було безумовною підставою для витребування у декларанта додаткових документів, які надані у повному обсязі не були. Відповідно до частини п`ятої статті 54 Митного кодексу України та за результатом проведеної процедури консультації з декларантом, митним органом обґрунтовано та правомірно було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів. Митну вартість імпортованих товарів було визначено на підставі раніше визначеної митницею митної вартості. Таким чином, оспорювані рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є такими, що прийняті митним органом в межах повноважень та на підставі чинного законодавства України. Просив відмовити позивачу у задоволенні позову у повному обсязі.

Позивачем відзиву на апеляційну скаргу не подано, що не перешкоджає розгляду справи по суті.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Враховуючи те, що апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких мотивів.

Судом першої інстанції встановлено, що 09.06.2023 між «LASSELSBERGER, s.r.o.» (Продавець) та Малим приватним підприємством - фірмою «Мірад» (Покупець) укладено Контракт № LB/MIRAD-2023 (далі за текстом - «Контракт»), відповідно до якого продавець передає у власність Покупця, а Покупець зобов`язується прийняти в асортименті керамічну плитку для стін та підлоги, декоративні елементи, бордюри, сходинки, мозаїку, керамічні переливи (надалі по текст - «Товар»), та оплатити вартість Товару у відповідності до умов Контракту та митних інвойсів (надалі по тексту названих як «Інвойси»), які оформлюються для кожної окремої поставки та є невід`ємною частиною Контракту.

Продавець передає Товар, який пройшов митне оформлення, вказаному Покупцем перевізнику в місці поставки: склади заводів «LASSELSBERGER, s.r.o.» - Чехія. Продавець несе відповідальність за завантаження Товару в транспортний засіб перевізника, а також несе пов`язані з цим ризики та витрати. Покупець несе відповідальність за своєчасну оплату вартості товару та митне оформлення Товару для експорту через треті країни для імпорту, за транзитне перевезення Товару через треті країни, а також несе ризики та витрати, які пов`язані з такими діями. Товар призначений для реалізації на території України. Реекспорт Товару з України в треті країни заборонений (пункт 1.2.Контракту).

Відповідно до розділу 2 Контракту поставка товару відбувається в місці вказаному в пункті 1.2 Контракту. Сторони можуть змінити місце поставки чергової партії Товару шляхом укладання додаткової угоди до Контракту, якщо це не протирічить умовам FCA в редакції INCOTERMS 2020. Ціна кожної окремої одиниці Товару та загальна вартість кожної окремої поставки згідно Контракту вказуються в Інвойсах, які є невід`ємною частиною Контракту. Ціна на товар встановлюються в доларах США, включаючи вартість експортного пакування (палети + коробки + плівка + пластикові стяжки) та маркування. Валютою платежів є долари США. Ціни на товар та вартість доставки, які вказані в Інвойсах, є фіксованими на час поставки та не можуть бути змінені протягом часу чергової поставки. Загальна вартість Контракту складає 200 000 (двісті тисяч) доларів США.

Між «LASSELSBERGER, s.r.o.» (Продавець) та Малим приватним підприємством - фірмою «Мірад» (Покупець) 02.10.2023 укладено Додаткову угоду № 1 до контракту № LB/MIRAD-2023 від 09.06.2023, відповідно до якого пункт 2.2 Контракту викладено у новій редакції: Ціна кожної окремої одиниці Товару та загальна вартість кожної окремої поставки згідно Контракту вказуються в Інвойсах, які є невід`ємною частиною Контракту. Продавець та Покупець в рамках усних домовленостей погоджуються на акційні ціни та зниження вартості Товарів. Остаточно погоджена акційна ціна та/або ціна у формі знижки закріплюється в Інвойсі.

На виконання умов Контракту, сформовано попередній інвойс № 2510867591. Даний інвойс вмістить наступні відомості: Номер замовлення COPRA, Дата замовлення 16.10.2023, Умови оплати виплачується негайно без утримань, Вага брутто 21 620,424 КГ, Вага нетто 20 875,680 КГ, Умови поставки FCA завод Інкотермс 2020.

Інвойс № 283044676 містить аналогічні відомості щодо найменування Товару, характеристик Товару та ціни Товару.

Оплата згідно з інвойсом № 283044676 проведена належним чином, що підтверджується платіжною інструкцією № N1117DPVH1 від 17.11.2023 (Призначення платежу: Купівля 4614,62 USD по курсу 36,375 Угода № LB/MIRAD-2023, 09/06/2023, Invoice 283044675, Invoice 283044676) та платіжною інструкцією в іноземній валюті № 47 від 17.11.2023.

Транспортування товару відбулося відповідно до умов Договору про надання транспортно - експедиторського обслуговування № 01072022 від 01.07.2022, укладеного між Малим приватним підприємством - фірмою «Мірад» (Клієнт) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Експедитор).

Сторонами Договору про надання транспортно - експедиторського обслуговування, з метою перевезення Товару, сформовано договір-заява на перевезення вантажу від 14.12.2023, відповідно до пункту 2.1, перевезення вантажу здійснено маршрутом: адреса завантаження: С221, Expedice RAKO 1, Rukovnik, Samorka 246, 269 43 CZ; адреса розвантаження м. Рівне, вул. Крейдяна 9). Вартість перевезення становить 85 000, 00 грн.

Згідно рахунку-фактури № 640 від 15.12.2023 надавалися наступні транспортно-експедиційні послуги:

1. Rukovnik, Samorka 246, 269 43 CZ - Митний пост Чоп (Тиса) - Захонь Авто: DAF НОМЕР_1 Причіп: BENALU НОМЕР_2 . Водій: Дідич Володимир DIDYCH VOLODYMYR Закорд.паспорт: НОМЕР_3 згідно ЦМР № 7910704 від 15.12.2023;

2. Митний пост Чоп (Тиса) - Захонь - Україна, Рівненська обл., вул. Крейдяна 9 Авто: DAF НОМЕР_1 Причіп: BENALU НОМЕР_2 . Водій: Дідич Володимир DIDYCH VOLODYMYR Закорд.паспорт: НОМЕР_3 згідно ЦМР № 7910704 від 15.12.2023.

Всього на суму: 85 000,00 грн.

З метою митного оформлення ввезеного товару. 19.12.2023 позивачем до Рівненської митниці, подано митну декларацію № 23UA204020048332U6.

Відповідно до митної декларації задекларовано: плитка із кам`яної кераміки, 1 гатунку, для підлоги з коефіцієнтом поглинання води не більше 0,5 мас.%: COPRA 263SB Malta 30x30, арт. CGRT.TAB35502.NE01 - 1098,72v2. Всього: 1098,72 кв.м.

Митну вартість цього товару заявлено в загальному розмірі 2307,31 дол. США.

Декларантом обрано перший метод визначення митної вартості за ціною товару.

До вказаної митної декларації декларантом долучені наступні документи: рахунок-фактура (інвойс) № 283044676 від 15.11.2023; автотранспортна накладна № 7910704 від 15.12.2023; банківський платіжний документ, що стосується товару № 47 від 17.11.2023; рахунок-фактура про надання транспортно-експециційних послуг від виконання договору (контракту) про транспортно-експециційні послуги № 640 від 15.12.2023; витяг з прайсу від 13.10.2023; доповнення до зовнішньо-економічного договору (контракту) № 1 від 09.06.2023; доповнення до зовнішньо-економічного договору (контракту) № 2 від 09.06.2023; доповнення до зовнішньо-економічного договору (контракту) № 3 від 09.06.2023; доповнення до зовнішньо-економічного договору (контракту) № 1 від 02.10.2023; контракт № LB/MIRAD-2023 від 09.06.2023; договір про надання послуг митного брокера № SV001/217 від 03.05.2017; договір про перевезення № 01072022 від 01.07.2022; декларація-інвойс, складена уповноваженим (схваленим) експортером № 283044676 від 15.11.2023; лист 15/11/2 від 15.11.2023; лист № б/н від 18.12.2023; договір заявка № б/н від 14.12.2023; витяг з сайту https://ec.europa.eu від 19.12.2023; лист № 19/12-1 від 19.12.2023.

Митним органом сформовано повідомлення від 19.12.2023, відповідно до якого декларантом необхідно надати: 1) висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та /або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; 2) виписку з бухгалтерської документації продавця; 3) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 4) копію митної декларації заявленої країни відправлення з відмітками митниці, якою здійснювався випуск оцінюваного товару на експорт; 5) банківські платіжні документи/інші платіжні документи, що можливо пов`язані з оцінюваним товаром. У відповідності до частини 6 статті 53 Митного кодексу України, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

У відповідь на зазначене повідомлення митниці, 19.12.2023 декларантом додатково надано на підтвердження митної вартості товарів: повторно витяг з сайту www.ec.europa.eu; повторно платіжну інструкцію № 47 від 17.11.2023; повторно додаткову угоду № 1 від 02.10.2023. Також, вказаним листом повідомлено митний орган про те, що інші документи надати неможливо.

Відповідачем за результатами опрацювання поданої МД та документів винесена картка відмови у прийнятті митної декларації № UA204020/2023/000891 та прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів від 19.12.2023 № UA204020/2023/000137/2, яким митну вартість товару визначено за (6) - резервнім метод на рівні 0,40 дол. США / кг.

Рішення від 19.12.2023 № UA204020/2023/000137/2 містить опис підстав для коригування митної вартості:

І. Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за рівнем, визначеним декларантом, оскільки:

1) Декларантом не подано усіх додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 2-4 ст. 53 МКУ та у відповідності до ч. 5 ст. 54 МКУ, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митниця має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями статті 17 угоди про застосування статті VII ГАТТ/СОТ від 1994 р.;

2) подані до митного оформлення та на вимогу митниці містять неточності та розбіжності:

- прайс-лист від 13.10.2023 б/н виставлений для конкретного регіону (Україна), що може свідчити про спеціальні ціни для імпортера товару. Вищевказане твердження підтверджується листом продавця від 07.12.2023 б/н. Але у наданому до митного оформлення Контракті не зазначається механізм формування спеціальної ціни.

- відомості, що зазначені у листі виробника від 15.11.2023 № 15/11/2 щодо надання спеціальних цін не узгоджені контрактом. Разом з тим, у листі виробника від 15.11.2023 № 15/11/2 зазначено, що спеціальні ціни поширюються на продукцію, а саме виробничі залишки товару знятого з виробництва, який не сортований за тоном кольору та калібром та/або в пошкодженому пакуванні. Виходячи з вищенаведеного спеціальна ціна не може бути поширена на оцінюваний товар.

- відповідно до пункту 2.2 додатково наданої додаткової угоди від 02.10.2023 № 1 до Контракту остаточно погоджена акційна ціна та/або ціна у формі знижки закріплюється у інвойсі. Але у наданому до митного оформлення Контракті, додатках до нього, інвойсі від 15.11.2023 № 283044676 не зазначається механізм та критерії надання спеціальних, акційних цін та знижок. Таким чином, не можуть бути взяті до уваги лист виробника від 18.12.2023 № б/н щодо надання спеціальних цін, додатково наданий лист виробника від 15.11.2023 № 15/11/2 щодо акційних цін.

- не може бути взято до уваги надану копію митної декларації країни відправлення від 15.12.2023 № 23CZ6100000501CVA4 як документ, що підтверджує заявлену митну вартість оцінюваного товару, оскільки не містить відміток митниці, якою здійснювався випуск оцінюваного товару на експорт.

Вказане вище свідчить про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неповних відомостей стосовно умов придбання товару.

II. Відповідно до статті 64 Митного кодексу України, Рівненська митниця володіє інформацією щодо митної вартості аналогічного товару, митне оформлення якого здійснено за митною декларацією від 27.09.2023 № 23UA204020039085U6 - 0,40 дол. США/кг (товар за МД від 27.09.2023 № 23 UA204020039085U6: Плитка із кам`яної кераміки, 1 гатунку, для підлоги з коефіцієнтом поглинання води не більше 0,5 мас.%., вагою 20577 кг, виробник LASSELSBERGER, s.r.o. торгова марка RАКО, імпортер МППФ «МІРАД»).

III. Заявлена декларантом митна вартість може бути визнана митницею за умови надання додаткових документів згідно з переліком:

1) висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини;

2) виписку з бухгалтерської документації продавця;

3) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

4) копію митної декларації заявленої країни відправлення з відмітками митниці, якою здійснювався випуск оцінюваного товару на експорт.

Митну вартість товару визначено на підставі інформації щодо митної вартості аналогічного товару, митне оформлення якого здійснено за митною декларацією від 27.09.2023 № 23UA204020039085U6 - 0,40 дол. США/кг.

Числове значення митної вартості товару у валюті рахунку становить 8350,27 дол. США (20875,680 кг * 0,40 дол. США/кг), що з урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення у національній валюті України становить 310566,6563 грн (8350,2720 дол. США*37,1924 UАН/USD).

Не погодившись із карткою відмови та рішенням про коригування митної вартості позивач оскаржив їх до суду.

Задовольняючи повністю позов, суд першої інстанції виходив з того, що декларант подав митному органу належні та допустимі докази на підтвердження ціни товару, і зазначені документи не містили розбіжностей щодо вартості та вказували, що їх дані піддаються обчисленню.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Так, ч. 1 ст. 51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (ч. 2 ст. 57 МК України).

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 57 МК України кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Згідно з ч. ч. 5, 6 ст. 57 МК України у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями ст. 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до ст. 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до ст. 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених ст. 64 цього Кодексу (ч. 8 ст. 57 МК України).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 58 МК України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Відповідно до ч. 1 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Так, ч. 2 ст. 53 МК України визначено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з приписами ч. ч. 1, 2 ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. (ч. 6 ст. 54 МК України).

Так, ч. 7 ст. 54 МК України визначено, що у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Згідно ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених ч. 6 ст. 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

З системного аналізу вищенаведених норм, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що правовою підставою для винесення рішення про коригування митної вартості є: виявлення обставин, що заявлення неповних та/або недостовірних відомостей про митну вартість товарів, у тому числі невірного визначення митної вартості товарів; невірне проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. ч. 2-4 ст. 53 цього Кодексу; відсутності у поданих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Крім цього, обов`язок доведення митної ціни товару покладений на позивача. При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 16.04.2019 у справі № 804/16271/15, від 18 травня 2022 року у справі № 620/1735/20, від 21 вересня 2023 року у справі № 520/18432/21.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що наведені вище правові норми дають підстави для висновку, що митний орган при реалізації своїх повноважень, щодо контролю за правильністю обчислення митної вартості декларантом, мають право витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості. Однак, лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей через неповноту поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідність характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Тобто, наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою з огляду на те, що саме із цією обставиною закон пов`язує можливість витребування ним додаткових документів у декларанта та вчинення наступних дій, спрямованих на визначення дійсної митної вартості товарів.

Однак, витребуванню підлягають не всі документи, що передбачені приписами статті 53 МК України, а лише ті, що надають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості.

Відтак, ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митним органом іншої митної вартості лише тоді, коли подані декларантом документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнівів у достовірності наданої інформації.

Отже, суд апеляційної інстанції вважає, що митний орган зобов`язаний зазначати конкретні обставини, що викликали обґрунтовані сумніви у правильності визначення митної вартості декларантом, а також причини неможливості її перевірки на підставі наданих декларантом документів, обґрунтувавши як необхідність перевірки спірних відомостей, так і вказавши конкретні документи, надання яких може усунути такі сумніви.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що мотивуючи рішення про коригування митної вартості відповідач вказує, що відомості, які зазначені у листі виробника від 15.11.2023 № 15/11/2 щодо надання спеціальних цін не узгоджені контрактом. Разом з тим у листі виробника від 15.11.2023 № 15/11/2 зазначено, що спеціальні ціни поширюються на продукцію, а саме виробничі залишки товару знятого з виробництва, який не сортований за тоном кольору та калібром та/або в пошкодженому пакуванні. Виходячи з вищенаведеного спеціальна ціна не може бути поширена на оцінюваний товар.

Також відповідач вказує, що відповідно до пункту 2.2 додатково наданої додаткової угоди від 02.10.2023 № 1 до Контракту остаточно погоджена акційна ціна та/або ціна у формі знижки закріплюється в інвойсі. Але у наданому до митного оформлення Контракті, додатках до нього, інвойсі від 15.11.2023 № 283044676 не зазначається механізм та критерії надання спеціальних, акційних цін та знижок. Таким чином, не можуть бути взяті до уваги лист виробника від 18.12.2023 № б/н щодо надання спеціальних цін, додатково наданий лист виробника від 15.11.2023 № 15/11/2 щодо акційних цін.

Як зазначено судом вище, 02.10.2023 , s.r.o. та Малим приватним підприємством - фірмою «Мірад» укладено Додаткову угоду № 1 до контракту № LВ/МІКАD-2023 від 09.06.2023.

Сторони домовилися викласти пункт 2.2 Контракту в новій редакції: Пункт 2.2: Ціна кожної окремої одиниці Товару та загальна вартість кожної окремої поставки згідно Контракту вказуються в Інвойсах, які є невід`ємною частиною Контракту. Продавець та Покупець в рамках усних домовленостей погоджуються на акційні ціни та зниження вартості товарів. Остаточно погоджена акційна ціна та/або ціна у формі знижки закріплюється в Інвойсі.

Відтак, погодження акційних цін та зниження вартості товарів в межах домовленостей сторін передбачено Контрактом, не суперечить нормам законодавства та належить до господарської діяльності сторін Контракту, митниця в свою чергу не наділена повноваженнями на втручання у господарські відносини договірних сторін та тлумачення умов правочинів.

Своїм листом, s.r.o. повідомив про застосування спеціальної ціни для Малого приватного підприємства - фірма «Мірад» згідно інвойсу 283044676 від 15.11.2023:

Артикул: CGRT.TAB35502.NE01, Назва Товару згідно інвойсу: COPRA 263SB Malta 30x30, Акційна ціна Товару 1 гатунку за 1 кв.м, дол. США: 2,10, Ціна Товару в 1 гатунку за 1 кв.м, дол. США: -, Код УКТ ЗЕД: 69072100;

Акційна ціна - це не ціна, яку закріпила компанія LASSELSBERGER, s.r.o. за позивачем, оскільки ця компанія забирає виробничі залишки Товару знятого з виробництва, який не сортований за тоном кольору та калібром та/або в пошкодженому пакуванні.

Таким чином, позивачем надано належні докази надання LASSELSBERGER, s.r.o. акційної ціни за Товар поставлений згідно інвойсу № 283044676. Застосування акційної ціни передбачено умовами Контракту та не суперечить нормам законодавства.

Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що позивачем надано документи, які підтверджують оплату за поставлений товар.

Так, у п. 2.2. Контракту № LB/MIRAD-2023, видно, що ціна кожної окремої одиниці Товару та загальна вартість кожної окремої поставки згідно Контракту вказуються в Інвойсах, які є невід`ємною частиною Контракту.

Відповідно до п.2.5 Контракту №LB/MIRAD-2023, загальна сума Контракту становить 20000,00 доларів США.

У наданому інвойсі від 15.11.2023 № 283044676, як це передбачено п.2.2. Контракту № LB/MIRAD-2023, зазначено ціну кожної окремої одиниці Товару та загальну суму 2307, 31 дол. США, що належить сплатити позивачу (а.с. 33-35).

Відповідно до платіжної інструкції в іноземній валюті (МТ103 вихідний через SWIFT) від 17.11.2023 №: (MUR) 47, позивачем підтверджено проведення оплати за придбаний товар, та зазначені Контракт № LB/MIRAD-2023 від 09.06.2023; інвойси №№ 283044675, 283044676 на загальну суму 4614,62 дол. США (а.с. 36-37).

Також відповідач у спірному рішенні про коригування митної вартості зазначає, що прайс-лист від 13.10.2023 б/н виставлений для конкретного регіону (Україна), що може свідчити про спеціальні ціни для імпортера товару. Вищевказане твердження підтверджується листом продавця від 07.12.2023 б/н. Але у наданому до митного оформлення Контракті не зазначається механізм формування спеціальної ціни.

Водночас, згідно позиції висловленої Верховним Судом у постанові від 24.01.2019 в справі № 826/2277/16, прайс-лист є документом довільної форми, чинне законодавство не встановлює вимог до форми прайс-листів, тому митниця не може посилатись на неповноту чи обмеженість його відомостей, обґрунтовуючи свої сумніви.

Крім того, прайс-лист не є тим обов`язковим документом, який підтверджує митну вартість товарів. Обов`язкове подання прайс-листа частиною 2 статті 53 Митного кодексу України не передбачено.

Аналогічна правова позиція наведена в постановах Верховного Суду від 08.07.2019 в справі № 804/6217/15 та від 25.06.2020 в справі № П/811/687/16.

Слід зазначити, що відповідач подав до апеляційного суду клопотання від 31.12.2024 про врахування судом правової оцінки, наданої у рішенні Рівненського окружного адміністративного суду від 10.09.2024 у справі № 460/5068/24, яке постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.12.2024, залишено без змін. У цій справі судами вже надано оцінку контракту № LB/MIRAD-2023 від 09.06.2023 р. укладеного між компанією LASSELBERGER, s.r.o., резидент Чеської Республіки (далі Продавець) та МППФ «Мірад» (Покупець) та додатковим угодам до нього. Отже, прийняте у справі № 460/5068/24 судове рішення між тими ж сторонами у вказаних справах є преюдиційним в розумінні з ч. 4 ст. 78 КАС України, а відповідні обставини не підлягають доказуванню.

Водночас, апеляційний суд звертає увагу, що на час винесення оскаржуваного рішення судом першої інстанції 29 серпня 2024 року, судове рішення у справі № 460/5068/24 ще не було прийняте та перебувало на розгляді в суді (ухвалено рішення суду 10.09.2024, набрало законної сили 03.12.2024).

Крім того, за позицією Верховного Суду, звільнення від доказування, навіть у разі наявності преюдиційних обставин, встановлених у рішенні суду, не може мати абсолютного характеру і не може сприйматися судами як неможливість спростування під час судового розгляду обставин, які зазначені в іншому судовому рішенні. Для спростування преюдиційних обставин, учасник процесу, який ці обставини заперечує, повинен подати суду належні та допустимі докази (подібні за змістом висновки наведено в постановах Верховного Суду від 30 серпня та 22 вересня 2022 року у справах № 904/1427/21, № 420/4977/20).

Відповідно до частини сьомої статті 78 КАС України правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду.

Щодо зауваження митного органу, про те, що не може бути взято до уваги надану копію митної декларації країни відправлення від 15.12.2023 № 23CZ6100000501CVA4 як документ, що підтверджує заявлену митну вартість оцінюваного товару, оскільки не містить відміток митниці, якою здійснювався випуск оцінюваного товару на експорт, як на підставу не прийняття заявленої митної вартості товарів, то суд звертає увагу, що митна декларація країни відправлення, відповідно до статті 53 МК України, не є обов`язковим документом, який подається при митному оформленні товару. Такий документ не може бути оцінений як такий, що дає достатні підстави для сумнівів у обґрунтованості визначення декларантом митної вартості товару. Крім того даний документ, є документом продавця, та складений відповідно до вимог країни відправлення і покупець, жодним чином не може впливати на зміст чи форму вказаного документа.

Водночас, відповідач у своєму рішенні не наводить порівняння характеристик оцінюваних товарів та характеристик товарів, ціни яких взяті за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що свідчить про порушення останнім частини другої статті 55 Митного кодексу України щодо обґрунтованості прийнятого рішення.

Поміж того, що в оскаржуваному рішенні про коригування, митний орган обмежився лише тим, що прирівняв ціни одного товару до інших, відповідач жодним чином не обґрунтував своє рішення (з огляду на дати поставки, кількість, асортимент якість та умови поставок).

Наявність у митного органу інформації щодо іншого рівня товарів, заявлених до митного оформлення, є лише підставою для поглибленого вивчення документів, поданих декларантом до митного оформлення. Але не є самостійною правовою підставою для витребування у декларанта додаткових документів.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду у постанові від 21.10.2021 у справі № 420/4820/19, наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг не відповідає вартості заявленій позивачем, не може утворювати підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом.

Суд звертає увагу на те, що митний орган повинен (за наявності підстав) витребувати від декларанта лише ті документи, які дають можливість пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості товару, а не усі документи, які визначені переліком статті 53 МК України.

Натомість, відповідачем не доведено неповноти, неточності чи недостатності наданих позивачем документів для визначення митної вартості товару за основним методом; наявності встановлених частинами 1 та 2 статті 58 МК України обмежень для застосування першого методу та обставин, зазначених в частині 6 статті 54 МК України, для відмови у митному оформленні товару за першим методом, а отже і підстав для застосування положень частини 3 статті 57 та частини 3 статті 58 МК України, тобто використання другорядного методу визначення митної вартості товару при недоведеності неможливості її визначення за основним.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що позов необхідно задовольнити, оскільки подані декларантом відповідачу документи надавали можливість встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору, тобто за основним методом, а тому оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення підлягає скасуванню.

Доводи апелянта стосовно пропуску позивачем шестимісячного строку звернення до суду з позовом є необґрунтованими, оскільки як вбачається з поштового відбитку на конверті, позивач до суду звернувся 19.06.2024 (а.с. 67), тобто в межах шести місяців.

Відповідно до ч. 9 ст. 120 КАС України строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.

Таким чином, апеляційна скарга не спростовують правильність доводів, яким мотивовано судове рішення, зводяться по суті до переоцінки проаналізованих судом доказів та не дають підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального права, тому відповідно до ст. 316 КАС України, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, рішення суду без змін.

Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. ст. 311, 316, 321, 322, 325, 328, КАС України, суд

постановив:

апеляційну скаргу Рівненської митниці залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2024 року у справі № 460/6662/24 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя О. М. Гінда судді З. М. Матковська В. В. Ніколін