Рішення

від 29.08.2024 по справі 580/4550/24

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2024 року справа № 580/4550/24

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Руденко А. В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Черкаської обласної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Департамент соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

06.05.2024 до Черкаського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 (далі позивач) з позовною заявою до Черкаської обласної державної адміністрації (відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Департамент соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації (далі третя особа), в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Черкаської обласної державної адміністрації з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян, яке прийнято 05.04.2024 року у вигляді протоколу № 7 в частині відмови ОСОБА_1 у видачі посвідчення потерпілого від наслідків аварії на ЧАЕС 1-ї категорії серії «Б» встановленого зразка;

- зобов`язати Черкаську обласну державну адміністрацію повторно розглянути питання щодо видачі ОСОБА_1 посвідчення потерпілого від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС першої категорії серії «Б» встановленого зразка.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що вона народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Каневі Черкаської області та мала статус дитини, що постраждала від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, оскільки прожила після аварії не менше трьох років у м. Каневі, яке відповідно до постанови Кабінету Міністрів України РСР від 23.07.1991 № 106 було віднесено до зони посиленого радіоекологічного контролю, що підтверджується посвідченням серії Д від 25.12.1992 № 136931. ЇЇ батько, ОСОБА_2 , весь час з моменту аварії на ЧАЕС і до цього часу проживає у м. Каневі Черкаської області, має статус постраждалого внаслідок аварії на ЧАЕС категорії 1 відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 , виданого Черкаською обласною державною адміністрацією 16.01.2007. Згідно з довідкою до акту огляду МСЕК серії 12 ААГ від 19.03.2024 № 429119 позивачу встановлено інвалідність II групи. Відповідно до експертного висновку Центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України № 10209 отримане захворювання пов`язане з наслідками Чорнобильської катастрофи. 25.03.2024 позивач звернулася до комісії Черкаської обласної державної адміністрації з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших категорій громадян за отриманням посвідчення «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» категорії 1 серії Б у зв`язку із встановленням причинного зв`язку захворювання та отриманням інвалідності II групи із впливом наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Рішенням Комісії від 05.04.2024 згідно з витягом із протоколу № 7 п. 15 засідання комісії від 05.04.2024 у видачі такого посвідчення позивачу відмовлено. Позивач, вважаючи протиправним оскаржуване рішення комісії від 05.04.2024 щодо відмови у видачі посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи категорії 1 серії Б, звернулася до суду за захистом своїх прав та інтересів.

20.05.2024 Департамент соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації подав до суду пояснення, в яких зазначив, що станом на момент звернення 25.03.2024 ОСОБА_1 до Комісії, позивач не була віднесена до жодної з категорій потерпілих від Чорнобильської катастрофи, оскільки наявне у неї посвідчення дитини, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи серії Д від 25.12.1992 № 136931, було дійсне до повноліття позивача, тобто до 30.09.2007, тому позивач після цієї дати та станом на 25.03.2024 не відноситься до потерпілих від Чорнобильської катастрофи. Зазначає, що на час настання вагітності матері позивача та після народження позивача і до 16.01.2007 ОСОБА_2 належав до 4 категорії постраждалих, що, в свою чергу, не відповідає вимогам ч. 3 ст. 12 Закону № 796-ХІІ та вказує на відсутність підстав для встановлення позивачу в установленому порядку статусу потерпілого від Чорнобильської катастрофи категорії 1.

23.05.2024 Черкаська обласна державна адміністрація подала до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що позивач не належить до жодної категорії потерпілих від Чорнобильської катастрофи, тому рішення Комісії щодо відмови ОСОБА_1 у видачі посвідчення потерпілого від наслідків аварії на ЧАЕС 1-ї категорії серії «Б» встановленого зразка є обгрунтованим та не підлягає скасуванню. У зв`язку з чим просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

05.06.2024 позивач подала до суду відповідь на пояснення третьої особи, в якій зазначила, що починаючи з 1992 року посвідчення постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи 4-ї категорії видавалися громадянам, які проживали або працювали на території радіоактивного забруднення з 1986 року (м. Канів) без проведення медичних досліджень та додаткових обстежень. За таких обставин відповідні посвідчення постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи отримали батьки позивача: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Дійсно, після проведення медичного дослідження ОСОБА_2 у 2007 році був визнаний інвалідом та віднесений до постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 -ї категорії. Позивач стверджує, що її батько під час настання вагітності матері мав підстави для визнання його постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи 1-ї категорії.

10.06.2024 третя особа подала до суду заперечення проти відповіді на пояснення позивача, в яких, посилаючись на аналогічні твердження, викладені в поясненнях щодо позову, просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою від 08.05.2024 суддя прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив спрощене позовне провадження без виклику сторін.

З`ясувавши доводи учасників справи, викладені у заявах по суті, дослідивши подані письмові докази, суд встановив таке.

Позивач ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Каневі Черкаської області, що підтверджується даними паспорта серії НОМЕР_2 , виданого Канівським МРВ УМВС в Черкаській області 30.09.2005 (а. с. 9-10).

Посвідченням серії НОМЕР_3 підтверджується, що позивачу 25.12.1992 видане посвідчення дитини, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи, посвідчення діє до повноліття дитини (а. с. 16).

Згідно з експертним висновком Центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України від 31.01.2024 № 10209 позивач має захворювання, пов`язане з впливом аварії на ЧАЕС (а. с. 14).

Довідкою до акта огляду МСЕК серії 12 ААГ від 19.03.2024 підтверджується установлення позивачу інвалідності ІІ групи на строк до 01.04.2025, причина інвалідності захворювання пов`язане з впливом аварії на ЧАЕС (а. с. 15).

Відповідно до посвідчення громадянина, який постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю у 1986-1992 роках серія НОМЕР_4 (Категорія 4), виданим Канівським міськвиконкомом 25.12.1992, ОСОБА_2 (батько позивача) належав до 4 категорії (а. с. 36).

Згідно з посвідченням особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи серія НОМЕР_5 (Категорія 1), виданим Черкаською облдержадміністрацією 16.01.2007, ОСОБА_2 належить до 1 категорії (а. с. 18).

Згідно з посвідченням особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи серія НОМЕР_6 (Категорія 1), виданим Черкаською облдержадміністрацією 18.08.2023, ОСОБА_2 належить до 1 категорії (а. с. 19).

Позивач у березні 2024 року звернулася із заявою до Комісії Черкаської обласної державної адміністрації з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших категорій громадян (далі - Комісія), щодо отримання посвідчення «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» категорії 1 серії «Б» у зв`язку із встановленням причинного зв`язку захворювання та отриманням інвалідності II групи із впливом наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. До заяви надала такі документи: копію паспорта серії НОМЕР_2 , виданого Канівським МРВ УМВС України в Черкаській області 30.09.2005; копію картки фізичної особи - платника податків від 08.02.2007; витяг з реєстру територіальної громади від 19.03.2024; копію посвідчення дитини, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи серії Д від 25.12.1992 № 136931; копію довідки до акта огляду МСЕК Серії 12 ААГ від 19.03.2024 № 429119 про встановлення їй II (другої) групи інвалідності на строк до 01.04.2025, причина інвалідності мовою оригіналу: «Захворювання пов`язане з впливом аварії на ЧАЕС»; копію експертного висновку від 25.01.2024 № 114, що містить основний діагноз: менінгіома правої скроневої ділянки, перехідний тип, стан після оперативного лікування, пізній відновлюваний період, виражений церебрастенічний синдром, вегетосенсорний гемісиндром зліва, гіпертензійно- лікворний синдром з помірним післяопераційним головним болем, помірний вестибуло-атаксичний та тривожно-депресивний синдроми, нейрокогнітивні порушення; висновок: «Захворювання пов`язане з впливом аварії на ЧАЕС»; довідку про місце проживання від 25.03.2024 № 2139-01-18, видану виконавчим комітетом Канівської міської ради Черкаської області; копію трудової книжки НОМЕР_7 .

Рішенням Комісії від 05.04.2024, згідно з витягом із протоколу № 7 п. 15 засідання комісії від 05.04.2024, у видачі зазначеного посвідчення позивачу відмовлено у зв`язку з тим, що на даний час позивач не належить до жодної з категорій потерпілих від Чорнобильської катастрофи. Враховуючи, що позивач народилася 30.09.1989 і станом на 01.01.1993 період проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю менше чотирьох років, позивач не може бути віднесеною до категорії 4 потерпілих від Чорнобильської катастрофи. Враховуючи діагноз, зазначений в експертному висновку Центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України від 31.01.2024 № 10209 та умови отримання статусу потерпілої від Чорнобильської катастрофи у дитячому віці (п. 4 ст. 27) відмовлено у видачі посвідчення «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» категорія 1 серії «Б» (а. с. 12).

Вважаючи рішення Комісії протиправним, позивач звернулася до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, визначає Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XII (далі Закон № 796-XII).

Відповідно до ст. 9 зазначеного Закону особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, є:

1) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків;

2) потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

3) громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації інших ядерних аварій та їх наслідків, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт;

4) громадяни, які постраждали від радіоактивного опромінення внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, що сталося не з вини потерпілих.

Частиною 1 статті 11 Закону № 796-XII передбачено, що до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать:

1) евакуйовані із зони відчуження (в тому числі особи, які на момент евакуації перебували у стані внутріутробного розвитку, після досягнення ними повноліття), а також відселені із зон безумовного (обов`язкового) і гарантованого добровільного відселення;

2) особи, які постійно проживали на територіях зон безумовного (обов`язкового) та гарантованого добровільного відселення на день аварії або прожили за станом на 1 січня 1993 року на території зони безумовного (обов`язкового) відселення не менше двох років, а на території зони гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років, та відселені або самостійно переселилися з цих територій;

3) особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов`язкового) та гарантованого добровільного відселення, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у зоні безумовного (обов`язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років;

4) особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років;

5) особи, які працювали з моменту аварії до 1 липня 1986 року не менше 14 календарних днів або не менше трьох місяців протягом 1986-1987 років за межами зони відчуження на роботах з особливо шкідливими умовами праці (за радіаційним фактором), пов`язаними з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, що виконувалися за урядовими завданнями. Перелік видів робіт і місць, де виконувалися зазначені роботи, встановлюється Кабінетом Міністрів України;

6) особи, які досягли повноліття, з числа зазначених у статті 27 цього Закону, та яким у дитячому віці встановлено причинний зв`язок інвалідності з наслідками Чорнобильської катастрофи, за умови проходження переогляду у спеціалізованій медико-соціальній експертній комісії відповідно до частини п`ятої статті 17 цього Закону.

Згідно частини 2 вказаної статті крім осіб, зазначених у частині першій цієї статті, до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать неповнолітні діти, зазначені у статті 27 цього Закону. Після досягнення повноліття (в разі одруження або влаштування на роботу в передбачених чинним законодавством випадках до досягнення повноліття - за їх бажанням відповідно з часу одруження або влаштування на роботу) визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи провадиться на умовах, визначених частиною першою цієї статті, а щодо потерпілих, зазначених у пункті 6 частини першої цієї статті, визначення категорії провадиться відповідно до пункту 1 частини першої статті 14 цього Закону.

Відповідно до частини 1 статті 27 Закону № 796-XII до дітей, потерпілих від Чорнобильської катастрофи, належать неповнолітні діти, які:

1) евакуйовані із зони відчуження, у тому числі діти, які на момент евакуації знаходились у стані внутріутробного розвитку;

2) проживали на момент аварії чи прожили або постійно навчалися після аварії не менше одного року у зоні безумовного (обов`язкового) відселення;

3) проживали на момент аварії чи прожили або постійно навчалися після аварії не менше двох років у зоні гарантованого добровільного відселення;

4) проживали на момент аварії чи прожили або постійно навчалися після аварії не менше трьох років у зоні посиленого радіоекологічного контролю;

5) народились після 26 квітня 1986 року від батька, який на час настання вагітності матері мав підстави належати до категорії 1, 2 або 3 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, або народжені матір`ю, яка на час настання вагітності або під час вагітності мала підстави належати до категорії 1, 2 або 3 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи;

6) хворі на рак щитовидної залози незалежно від дозиметричних показників, а також хворі на променеву хворобу;

7) одержали дозу опромінення щитовидної залози внаслідок Чорнобильської катастрофи, яка перевищує рівні, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

Пункт 1 частини першої статті 14 Закону № 796-XII передбачає, що для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи: особа з інвалідністю з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи (статті 10, 11 і частина третя статті 12), щодо яких встановлено причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворі внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу, - категорія 1.

Отже за змістом вказаних приписів після досягнення неповнолітньою дитиною, потерпілою від Чорнобильської катастрофи, повноліття надання статусу особи, потерпілої від Чорнобильської катастрофи, здійснюється на умовах, визначених частиною першою статті 11 Закону №796.

11.07.2018 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 551 «Деякі питання видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян», якою затверджено Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян (далі Порядок № 551).

Відповідно до п. 2 Порядку № 551 посвідчення є документом, що підтверджує статус осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, брали участь у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт, громадян, які постраждали від радіоактивного опромінення внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, що сталося не з вини потерпілих, дружин (чоловіків) померлих громадян з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (потерпілих), смерть яких пов`язана з Чорнобильською катастрофою або з участю у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт, а також опікунам дітей (на час опікунства) померлих громадян, смерть яких пов`язана з Чорнобильською катастрофою, і надає право користуватися пільгами та компенсаціями, встановленими Законом України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - Закон), іншими актами законодавства.

Згідно з п. 3 Порядку № 551 особам з інвалідністю з числа потерпілих від Чорнобильської катастрофи, віднесеним до категорії 1, щодо яких установлено причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, видаються посвідчення Потерпілий від Чорнобильської катастрофи (категорія 1) серії Б синього кольору. Особам з інвалідністю видаються посвідчення категорії 1 із зазначенням групи інвалідності та строку, на який установлено інвалідність. У разі продовження медико-соціальною експертною комісією строку інвалідності чи встановлення іншої групи інвалідності в посвідченні на правій внутрішній стороні робиться запис про період, на який установлено групу інвалідності, цей запис завіряється підписом голови (його заступника) Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, що скріплюється печаткою.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 65 Закону № 796-XII видача посвідчень провадиться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням районних державних адміністрацій.

Відповідно до п. 11 Порядку № 551 посвідчення видаються уповноваженими органами за зареєстрованим або фактичним місцем проживання особи на підставі рішень комісій з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших категорій громадян, утворених уповноваженими органами.

Відповідно до Порядку від 11.07.2018 № 551 розпорядженням Черкаської обласної державної адміністрації від 27.11.2009 № 354 (в редакції розпорядження від 04.02.2020 № 72) утворено комісію з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших категорій громадян (Комісія), яка є постійно діючим консультативно-дорадчим органом облдержадміністрації, затверджено її склад та Положення.

Судом встановлено, що рішенням Комісії від 05.04.2024, згідно з витягом із протоколу № 7 п. 15 засідання комісії від 05.04.2024, у видачі зазначеного посвідчення позивачу відмовлено у зв`язку з тим, що на даний час позивач не належить до жодної з категорій потерпілих від Чорнобильської катастрофи. Враховуючи, що позивач народилася 30.09.1989 і станом на 01.01.1993 період проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю менше чотирьох років, позивач не може бути віднесеною до категорії 4 потерпілих від Чорнобильської катастрофи. Враховуючи діагноз, зазначений в експертному висновку Центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України від 31.01.2024 № 10209 та умови отримання статусу потерпілої від Чорнобильської катастрофи у дитячому віці (п. 4 ст. 27) відмовлено у видачі посвідчення «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» категорія 1 серії «Б» (а. с. 12).

Суд враховує, що позивачу був наданий статус дитини, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи, на підставі пункту 4 частини 1 статті 27 Закону №796 як дитині, яка проживала після аварії не менше трьох років у зоні посиленого радіоекологічного контролю, що підтверджується посвідченням дитини, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи» серії НОМЕР_3 і було дійсне до повноліття.

Проте на момент звернення позивача до відповідача вона не була віднесена до жодної з категорій потерпілих від Чорнобильської катастрофи. Отже надання позивачу статусу особи, потерпілої від Чорнобильської катастрофи, здійснюється лише з підстав, передбачених частиною 1 статті 11 Закону №796.

Перелік населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи затверджено постановою Кабінетом Міністрів Української РСР від 23.07.1991 № 106 « Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» та «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи» (далі - Постанова № 106).

Відповідно до розділу 4 «Зона посиленого радіоекологічного контролю» Додатку 1 до Постанови № 106 м. Канів Канівського району Черкаської області було віднесено до зони посиленого радіоекологічного контролю (4 зона).

Як зазначено вище, відповідно до пункту 4 частини 1 статті 11 Закону №796-Х11 до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років.

Проте позивач народилась 30.09.1989 року, тому станом на 01.01.1993 не проживала 4 роки у зоні посиленого радіоекологічного контролю.

Отже відмова у наданні позивачу статусу потерпілої внаслідок Чорнобильської катастрофи в цій частині є обгрунтованою.

Окрім цього пунктом 6 частини 1 статті 11 Закону №796-Х11 передбачено, що потерпілими від Чорнобильської катастрофи також є особи, які досягли повноліття, з числа зазначених у статті 27 цього Закону, та яким у дитячому віці встановлено причинний зв`язок інвалідності з наслідками Чорнобильської катастрофи, за умови проходження переогляду у спеціалізованій медико-соціальній експертній комісії відповідно до частини п`ятої статті 17 цього Закону.

Тобто умовами надання статусу особи, потерпілої внаслідок Чорнобильської катастрофи, є:

1). особа мала статус дитини, потерпілої внаслідок Чорнобильської катастрофи;

2) досягнення такою особою повноліття;

3) встановлення у дитячому віці причинного зв`язку інвалідності з наслідками Чорнобильської катастрофи,

4) проходження переогляду у спеціалізованій медико-соціальній експертній комісії відповідно до частини п`ятої статті 17 цього Закону.

Водночас відсутні докази, що до досягнення повноліття позивач мала статус особи з інвалідністю та у дитячому віці було встановлено причинний зв`язок інвалідності з наслідками Чорнобильської катастрофи.

Набуття позивачем статусу особи з інвалідністю строком дії такого статусу на один рік відбулося після досягнення повноліття, тому визначення статусу потерпілого від Чорнобильської катастрофи провадиться на загальних підставах, визначених частиною першою статті 11 Закону № 796-ХІІ.

Отже, посилання відповідача на те, що позивач на дату виникнення спірних правовідносин не відноситься до потерпілих від Чорнобильської катастрофи, суд вбачає обгрунтованим.

Щодо посилання позивача на ч. 3 ст. 12 Закону № 796-ХІІ, як на підставу віднесення її до числа постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи і отримання нею посвідчення особи, постраждалої від Чорнобильської катастрофи категорії 1, суд врахував наступне.

Ст. 12 Закону № 796-XII визначає, що причинний зв`язок між захворюванням, пов`язаним з Чорнобильською катастрофою, частковою або повною втратою працездатності громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, і Чорнобильською катастрофою визнається встановленим (незалежно від наявності дозиметричних показників чи їх відсутності), якщо його підтверджено під час стаціонарного обстеження постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи уповноваженою медичною комісією не нижче обласного рівня або спеціалізованими медичними установами Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, які мають ліцензію центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я.

Неповнолітнім дітям, зазначеним у статті 27 цього Закону, в разі захворювання причинний зв`язок інвалідності з наслідками Чорнобильської катастрофи встановлюється відповідно до частини першої цієї статті.

На встановлення причинного зв`язку між погіршенням стану здоров`я і встановленням інвалідності та наслідками Чорнобильської катастрофи мають право особи, яким після досягнення повноліття не буде надано відповідно до частини першої статті 11 цього Закону статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, з числа:

- зазначених у пункті 2 статті 27 цього Закону;

- народжених після 26 квітня 1986 року від батька, який на час настання вагітності матері мав підстави належати до 1 або 2 категорії постраждалих, або матір`ю, яка на час настання вагітності або під час вагітності мала підстави належати до 1 або 2 категорії постраждалих;

- хворих на рак щитовидної залози.

Отже частиною 3 статті 12 Закону №796-Х11 визначено додаткову категорію осіб, які після досягнення повноліття можуть визнаватися потерпілими внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, народжених після 26 квітня 1986 року від батька, який на час настання вагітності матері мав підстави належати до 1 або 2 категорії постраждалих, або матір`ю, яка на час настання вагітності або під час вагітності мала підстави належати до 1 або 2 категорії постраждалих;

Як встановив суд відповідно до посвідчень особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи серії НОМЕР_5 та серії НОМЕР_6 (Категорія 1), виданим Черкаською облдержадміністрацією 16.01.2007 та 18.08.2023 відповідно, ОСОБА_2 належить до 1 категорії

Відповідно до посвідчення громадянина, який постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю у 1986-1992 роках серія НОМЕР_4 (Категорія 4), виданим Канівським міськвиконкомом 25.12.1992, ОСОБА_2 (батько позивача) належав до 4 категорії.

Так, станом на 25.12.1992 (дату видачі посвідчення від 25.12.1992 серія НОМЕР_4 (Категорія 4) ОСОБА_2 ) діяв Порядок від 25.08.1992 № 501, пунктом 6 якого було передбачено, що громадянам, які постійно проживають або постійно працюють на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше чотирьох років, і віднесеним до категорії 4, видається посвідчення коричневого кольору, серія В. Таким чином, ОСОБА_2 було видано посвідчення від 25.12.1992 серія НОМЕР_4 (Категорія 4).

16.01.2007 відповідно до довідки № 4 від 09.01.2007, виданої Канівським міськвиконкомом та довідки до акта огляду МСЕК Серія 5ЧК № 102724 про встановлення 03.01.2007 третьої групи інвалідності ОСОБА_2 (захворювання, пов`язане з наслідками Чорнобильської катастрофи в період проходження військової служби) останньому було видано посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи серії НОМЕР_5 (категорія 1).

У подальшому, посвідчення від 16.01.2007 серії НОМЕР_5 (категорія 1) було замінено в зв`язку із псуванням на посвідчення особи, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи від 12.09.2018 серія НОМЕР_8 (категорія І), яке в свою чергу було замінено відповідно до прийнятого нового Порядку № 551 на посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи нового зразка від 05.10.2020 серія НОМЕР_9 (категорія 1). При цьому, згідно з довідкою до акта огляду МСЕК від 03.03.2023 серія 12 НОМЕР_10 група інвалідності ОСОБА_2 змінилася з третьої на другу, про що було зазначено у виданому посвідченні.

18.08.2023 ОСОБА_2 було повторно видано посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи Серії НОМЕР_6 (категорія 1) у зв`язку із псуванням останнього посвідчення на підставі його заяви від 07.08.2023.

Зазначені обставини не є спірними у цій справі та визнаються сторонами.

Таким чином, враховуючи, що відповідно до посвідчення громадянина, який постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю у 1986-1992 роках серії НОМЕР_4 (Категорія 4), виданого 25.12.1992 Канівським міськвиконкомом, ОСОБА_2 (батько позивача) на час настання вагітності матері належав до 4 категорії, тому згідно вимог частини третьої статті 12 Закону № 796-ХІІ, яка передбачає право осіб після досягнення повноліття на отримання статусу потерпілого від Чорнобильської катастрофи, з числа, зокрема, народжених після 26 квітня 1986 року від батька, який на час настання вагітності матері мав підстави належати до 1 або 2 категорії постраждалих, відсутні підстави для встановлення позивачу в установленому порядку статусу потерпілого від Чорнобильської катастрофи категорії 1.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог розподіл судових відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 2, 236, 241-246, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити повністю.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо її не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційного суду за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання судового рішення.

Суддя Алла РУДЕНКО