Постанова

від 27.08.2024 по справі 756/2195/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа № 756/2195/19

провадження № 22-ц/824/8939/2024

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2024 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів:

судді - доповідача Кирилюк Г. М.

суддів: Рейнарт І. М., Ящук Т. І.

при секретарі Халепчук Д. С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Приватне акціонерне товариство «Аудиторська фірма «Аналітик» про поділ майна подружжя, за об`єднаним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Міжнародний бізнес центр» про поділ майна подружжя, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 22 лютого 2024 року в складі судді Лужецької О. Р. про відмову в скасуванні заходів забезпечення позову,

встановив:

У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Приватне акціонерне товариство «Аудиторська фірма «Аналітик» про поділ спільного майна подружжя.

У червні 2020 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Міжнародний бізнес центр» про поділ майна подружжя.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 02 березня 2023 року ( справа №753/9056/20) вказані справи об`єднано в одне провадження.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 10 травня 2023 року заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Віданової О. В. про забезпечення позову задоволено частково. Накладено арешт на 129 800 (або 88%) простих без документальних іменних акцій ПрАТ «АФ «Аналітик» номінальною вартістю 1 гривня кожна, загальною вартістю 129 800 грн, що належить ОСОБА_2 на праві власності.

13.02.2024 ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою, в якій просив зняти арешт стосовно простих іменних акцій ПрАТ «АФ «Аналітик», що належать ОСОБА_2 на праві власності.

Посилається на ті підстави, що даний спір стосується корпоративних прав третьої особи ПрАТ «АФ «Аналітик», який підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

Висновки проте, що прості іменні акції, що були відчуженні ОСОБА_2 , придбані за спільні кошти подружжя, ґрунтуються на припущеннях.

При розгляді заяви про забезпечення позову судом не було застосовано зустрічне забезпечення.

Накладення арешту на прості іменні акції ПрАТ «АФ «Аналітик», що належать йому на праві власності, завдає йому збитків з вини позивача, що надає йому право на їх відшкодування.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 22 лютого 2024 року в задоволенні клопотання ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову відмовлено.

26.02.2024 ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 22 лютого 2024 року щодо зняття арешту з акцій ПрАТ "АФ "Аналітик".

Посилається на те, що належні відповідачу акції ПрАТ «АФ «Аналітик» не мають бути об`єктом спільної сумісної власності подружжя, в частині належності корпоративних прав, на які претендувала позивачка в своєму позові до Оболонського районного суду, і в чому їй відмовив Верховний Суд постановою від 17 січня 2024 року.

Доводи позивача про придбання простих іменних акцій ПрАТ «АФ «Аналітик» за спільні кошти подружжя ґрунтуються на припущеннях.

Вартість акцій ПрАТ «АФ «Аналітик», що належать відповідачу, є незмінною на будь-яку дату. Відповідач ніяким чином не може вплинути на такий показник, оскільки ця інформація знаходиться у відповідному державному реєстрі. Тому відповідач не може завдати шкоди чи утруднити виконання рішення суду.

Позивачка не має особистого майна в Україні і починаючи з 2016 року постійно мешкає в м. Вільнюс Литовської республіки. Суд жодного разу не пересвідчився щодо місця проживання позивачки, її правового статусу як громадянина України та в наявності особистого майна на території України. Зустрічного забезпечення позову судом не застосовано.

Оскаржувана ухвала не відповідає вимогам ст. 260 ЦПК України, в описовій частині не зазначено суть клопотання. В ухвалі також відсутнє викладення мотивувальної частини згідно вимог п. 3 ч.1 ст. 260 ЦПК України.

Правом на надання відзиву на апеляційну скаргу учасники справи не скористались.

В судовому засіданні представник ОСОБА_1 - адвокат Віданова О. В. просила відмовити в задоволенні апеляційної скарги, ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені судом належним чином.

Переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 10 травня 2023 року заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Віданової О. В. про забезпечення позову задоволено частково.

Накладено арешт на 129 800 (або 88%) простих без документальних іменних акцій ПрАТ «АФ «Аналітик» номінальною вартістю 1 гривня кожна, загальною вартістю 129 800 грн, що належить ОСОБА_2 на праві власності.

Задовольняючи вказану заяву, суд першої інстанції виходив з того, що предметом позову є визнання спільною сумісною власністю подружжя та визнання права власності на 1/2 частину акцій ПрАТ "АФ "Аналітик", що належить ОСОБА_2 на праві власності. Невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Відмовляючи у задоволення заяви ОСОБА_2 про скасування вказаного заходу забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що розгляд справи ще не завершено, а тому такі вимоги є передчасними.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

У відповідності до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно із ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

З аналізу ст. ст. 149 - 150 ЦПК України можна дійти висновку, що забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

З наведених положень закону вбачається, що застосування у справі заходів забезпечення позову є виправданим, якщо з обставин справи встановлено об`єктивну можливість вчинення відповідачем дій, які можуть утруднити чи унеможливити виконання рішення суду в разі задоволенні позову.

При цьому варто враховувати, що підтвердити за допомогою реально існуючих доказів подію, яка ймовірно настане або може настати в майбутньому, фактично неможливо, а тому наявність чи відсутність підстав для забезпечення позову оцінюються судом в залежності від кожного конкретного випадку, з урахуванням фактичних обставин справи і змісту позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Скасування заходів забезпечення позову передбачає зняття застосованих судом обмежень, покликаних забезпечити можливість виконання судового рішення, у випадку зміни ситуації в порівнянні з тією, що існувала при застосуванні таких обмежень, коли в результаті такої зміни потреба в застосованих обмеженнях припинила своє існування.

Вжиті судом заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

Тобто, скасування заходів забезпечення позову судом, який їх застосував, можливе, якщо відпали підстави, з яким закон пов`язує можливість застосування таких заходів або змінилися обставини, що зумовили його застосування.

За змістом даних норм скасування заходів забезпечення позову пов`язане не із правомірністю їх вжиття, а із результатом розгляду справи і вирішенням спору по суті, чи залишенням позову без розгляду, або закриттям провадження у справі.

Таким чином заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Встановлено, що на час розгляду клопотання представника відповідача про скасування заходів забезпечення позову цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ПрАТ «АФ «Аналітик» про поділ майна подружжя по суті не вирішена, рішення у цій справі судом не прийнято.

За таких обставин, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні заяви про скасування заходів забезпечення позову, оскільки скасування заходів забезпечення позову до розгляду даної справи по суті та ухвалення судом відповідного рішення, суперечитиме меті заходів забезпечення позову.

Доводи ОСОБА_2 на недоведеність набуття спірного майна в період шлюбу, не вжиття судом першої інстанції заходів зустрічного забезпечення, а також належності даного спор у до юрисдикції господарського суду фактично стосується оспорювання правомірності вжиття судом заходів забезпечення позову.

Процесуальні дії суду щодо вжиття заходів забезпечення позову і їх скасування врегульовані окремими нормами, є різними за своїм юридичним змістом і за обставинами, які підлягають встановленню.

Скасування заходів забезпечення позову пов`язане не із правомірністю їх вжиття, а із результатами розгляду справи і вирішенням спору по суті чи залишенням позову без розгляду, або закриттям провадження у справі (ч. 7-10 ст. 158 ЦПК України).

За таких обставин, оскільки доводи заявника, наведені ним у заяві про скасування заходів забезпечення позову, зводяться до оспорювання ним правомірності вжиття судом заходів забезпечення позову і не пов`язані із їх скасуванням, то суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про скасування заходів забезпечення позову.

Отже, доводи викладені в апеляційній скарзі висновків суду першої інстанції про відсутність правових підстав для скасування заходів забезпечення даного позову, не спростовують та не впливають на правильність постановленої ухвали.

Колегія суддів також не вбачає підстав для закриття апеляційного провадження у справі з підстав, передбачених п. 3 ч.1 ст. 362 ЦПК України, оскільки апеляційну скаргу подано особою, якій судом першої інстанції було відмовлено в задоволенні її заяви про скасування вжитих судом заходів забезпечення позову.

Керуючись ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 22 лютого 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя - доповідач Г. М. Кирилюк

Судді: І. М. Рейнарт

Т. І. Ящук