Постанова

від 29.08.2024 по справі 534/1581/22

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 534/1581/22 Номер провадження 22-ц/814/2244/24Головуючий у 1-й інстанції Морозов В.Ю. Доповідач ап. інст. Чумак О. В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2024 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Чумак О.В.

суддів Дряниці Ю.В., Пилипчук Л.І.

розглянувши у письмовому провадженні у м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Пасюка Василя Володимировича, який представляє відповідачку ОСОБА_1 на заочне рішення Комсомольського міського суду Полтавської області від 08 серпня 2023 року, ухвалене суддею Морозовим В.Ю., у справі за позовом Управління соціального захисту населення Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області до ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманої допомоги одинокій матері.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач УСЗН Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення надмірно виплаченої допомоги на дітей одиноким матерям у сумі 1 744 грн 27 коп. та понесені судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідачка отримувала в Управлінні соціального захисту населення Горішньоплавнівської міської ради допомогу на дітей одинокій матері на дітей ОСОБА_2 , 2005 р.н., та ОСОБА_3 , 2007 р.н. Допомога була призначена на підставі наданих документів, які передбачені Порядком (який діяв на момент звернення). В останнє за призначенням допомоги на дітей одиноким матерям відповідачка звернулася 09.01.2020. Відповідно до рішення УПСЗН від 09.01.2020 ОСОБА_4 була призначена допомога на дітей як одинокій матері на період з 01.01.2020 по 30.06.2020. Розпорядженням УСЗН від 18.06.2020 відповідачці в автоматичному режимі на період з 01.07.2020 по 31.07.2020 було продовжено допомогу одиноким матерям. Розмір нарахованої та виплаченої допомоги склав 4 436 грн.

Разом з тим відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №632 від 22.07.2020 «Деякі питання виплати державної соціальної допомоги» з 01.07.2020 призначення і виплата державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям та допомоги на дітей одиноким матерям особам, у яких закінчився строк таких виплат у березні - червні 2020 року здійснюється лише після подання нової заяви з необхідними документами та декларації про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги. У зв`язку з тим, що відповідачка з 01.07.2020 не підтвердила право на призначення допомоги на дітей одиноким матерям, утворилася переплата по допомозі у розмірі 4436 грн за липень 2020 року. З метою досудового врегулювання спору 13.08.2020 відповідачка була ознайомлена під підпис, про те, що у неї за липень 2020 року виникла переплата по допомозі одиноким матерям та просила вирахувати переплату з наступних виплат допомоги малозабезпеченим сім`ям в розмірі 20% до повного погашення. Але, так як виплата малозабезпеченим сім`ям відповідачці була призначена лише на 6 місяців, вона встигла повернути лише частину суми. Відповідачкою за рахунок 20% відрахувань наступних виплат було повернуто 2691 грн 73 коп. Сума заборгованості за липень 2020 року становить 1744 грн 27 коп.

Заочним рішенням Комсомольського міського суду Полтавської області від 08.09.2023 з урахуванням ухвали цього ж суду від 02.10.2023 про виправлення описки позов Управління соціального захисту населення Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області до ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманої допомоги одинокій матері задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Управління соціального захисту населення Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області виплачену допомогу на дітей одинокій матері в розмірі 1744,27 грн та судовий збір у розмірі 2481 грн.

Ухвалою Комсомольського міського суду Полтавської області від 24.01.2024 заяву представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Пасюка В.В. про перегляд заочного рішення у справі №534/1581/22 за позовом Управління соціального захисту населення Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області до ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманої допомоги одинокій матері залишено без задоволення.

Не погодившись з цим рішенням адвокатом Пасюком В.В., який представляє відповідачку ОСОБА_1 , подана апеляційна скарга, в якій він, посилаючись на порушення місцевим судом норм процесуального та матеріального права, просив скасувати заочне рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.

Зазначає, що суд розглянув справу у відсутності відповідачки, яка подала заяву про відкладення розгляду справи в зв`язку з перебуванням за межами країни.

Крім того вказує, що на момент призначення відповідачці державної соціальної допомоги, вимоги щодо подачі нової заяви для призначення виплат не існувало, позивач продовжував проведення виплат у автоматичному порядку. Будь-яких недобросовісних дій ОСОБА_1 не допускала. Звертає увагу, що відповідно до ст.1215 ЦК України не підлягають поверненню безпідставно набуті певні виплати, в тому числі допомоги, якщо їх виплата проведена юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Зважаючи на те, що позивачем не було допущено рахункової помилки, а відповідачем недобросовісної поведінки, підстави для стягнення виплаченої допомоги відсутні.

У відзиві на апеляційну скаргу представник УСЗН Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області просить відмовити в поновленні строку на подання апеляційної скарги та залишити без змін рішення суду, а справу розглядати без участі представника УСЗН.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

За змістом ст. 374 ч. 1 п. 2 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно із ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 отримувала в Управлінні соціального захисту населення Горішньоплавнівської міської ради допомогу одинокій матері неповнолітніх ОСОБА_2 , 2005 р.н., ОСОБА_3 , 2007 р.н. та надала передбачені Порядком документи для отримання відповідних виплат.

В останнє відповідачка звернулася з відповідним пакетом документів для продовження призначення допомоги 09.01.2020.

Відповідно до рішення Кременчуцького УСЗН від 09.01.2020 року допомога була призначена відповідачці з 01.01.2020 по 30.06.2020.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 264 від 08.04.2020 року «Деякі питання надання державної соціальної допомоги» установлено, що на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 строк виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, допомоги на дітей одиноким матерям яку було призначено раніше, продовжується на період карантину та на один місяць після дати його відміни і державна соціальна допомога виплачується за повний місяць без звернення особи до структурних підрозділів з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах, рад.

В зв`язку з наведеним вище положенням, ОСОБА_1 в автоматичному режимі на період з 01.05.2020 року по 31.07.2020 року продовжено виплату допомоги та за період з 01.07.2020 по 30.07.2020 їй сплачено 4 436 грн.

Задовольняючи позовні вимоги про стягнення переплаченої позивачем допомоги в розмірі 4 436 грн., суд першої інстанції виходив із того, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 632 від 22.07.2020 року «Деякі питання виплати державної соціальної допомоги» з 1 липня 2020 p. призначення i виплата державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям та допомоги на дітей одиноким матерям особам, у яких закінчився строк таких виплат у березні - червні 2020 р.; здійснюється лише після подання нової заяви з необхідними документами та декларації про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги. Приймаючи до уваги те, що відповідачка ОСОБА_1 з відповідною заявою не зверталась вона втратила право на отримання допомоги.

Також місцевим судом враховано, що постановою Кабінету Міністрів України № 632 від 22.07.2020 року «Деякі питання виплати державної соціальної допомоги» внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України, зокрема й до постанови Кабінету Міністрів України № 1751 від 27.12.2001 р. «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми» яку доповнено п. 35-2. Згідно якого допомога на дітей одиноким матерям не призначається, якщо: у складі сім`ї є працездатні особи, які досягли 18-річного віку станом на початок періоду, за який враховуються доходи, та не працювали, не проходили військової служби, не провадили підприємницької чи професійної незалежної діяльності, не здобували освіти за денною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти, не зареєстровані в центрі зайнятості як безробітні або як такі, що шукають роботу, сумарно більше ніж три місяці протягом періоду, за який враховуються доходи (крім випадків, передбачених в абзацах десятому чотирнадцятому цього пункту). Враховуючи те, що відповідачка є працездатною, проте не працювала та не була зареєстрована в центрі зайнятості, як безробітна, вона не мала права на отримання даного виду допомоги у липні 2020 року.

Колегія суддів не погоджується з цим висновком враховуючи наступне.

Закон України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» відповідно до Конституції України встановлює гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім`ї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім`ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» громадяни України, в сім`ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України. Порядок призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми та перелік документів, необхідних для призначення допомоги за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до цього Закону призначається, зокрема, допомога на дітей одиноким матерям (ст. 3 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми»).

Відповідно до статті 18-1 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» право на допомогу на дітей одиноким матерям мають одинокі матері (які не перебувають у шлюбі), одинокі усиновлювачі, якщо у свідоцтві про народження дитини або документі про народження дитини, виданому компетентними органами іноземної держави, за умови його легалізації в установленому законодавством порядку (рішенні про усиновлення дитини), відсутній запис про батька (матір) або запис про батька (матір) проведено в установленому порядку органом державної реєстрації актів цивільного стану за вказівкою матері (батька, усиновлювача) дитини.

Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 8 квітня 2020 року №264 «Деякі питання надання державної соціальної допомоги» на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - карантин): строк виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, допомоги на дітей одиноким матерям, допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, допомоги на дітей, хворих на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, на дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, яким не встановлено інвалідність, щомісячної грошової допомоги особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, яка за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, на догляд за нею, тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме, щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату (далі - державна соціальна допомога), яку було призначено раніше, продовжується на період карантину та на один місяць після дати його відміни і державна соціальна допомога виплачується за повний місяць без звернення особи до структурних підрозділів з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - орган соціального захисту населення).

Орган соціального захисту населення проводить перерахунок розміру виплаченої державної соціальної допомоги, державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю на підставі поданої особою або її законним представником заяви та необхідних документів.

Якщо за результатами проведеного перерахунку не підтверджується право на отримання допомоги або її розмір буде меншим від виплаченої під час карантину допомоги, органи соціального захисту населення визначають обсяг коштів, які підлягають поверненню, з місяця призначення державної соціальної допомоги, державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року №632 «Деякі питання виплати державної соціальної допомоги» з 1 липня 2020 р. призначення і виплата державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям та допомоги на дітей одиноким матерям особам, у яких закінчився строк таких виплат у березні - червні 2020 р., здійснюється лише після подання нової заяви з необхідними документами та декларації про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги; державна соціальна допомога малозабезпеченим сім`ям та допомога на дітей одиноким матерям особам, які звернулися за її призначенням у липні - серпні 2020 р., призначається і виплачується починаючи з липня 2020 року.

За правилами статей 12,81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивач посилається на те, що грошові кошти у розмірі 4 436 грн., які отримані відповідачкою є такими, що безпідставно нею набуті, а тому вказані кошти підлягають поверненню відповідно до закону.

Так, крім іншого, частинами 1-2 ст. 22 ЗУ «Про державну допомогу сім`ям з дітьми», передбачено, що одержувачі державної допомоги зобов`язані повідомляти органи, що призначають і здійснюють виплату державної допомоги, про зміну всіх обставин, що впливають на виплату допомоги. Суми державної допомоги, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку громадян (у результаті подання документів із свідомо неправдивими відомостями, неподання відомостей про зміни у складі сім`ї, приховування обставин, що впливають на виплату державної допомоги, тощо), стягуються згідно з законом.

У даній справі встановлено, що виплата відповідачу була здійснена внаслідок автоматичного продовження виплати державної соціальної допомоги в липні 2020 року згідно положень п. 1 постанови КМУ від 8 квітня 2020 р. N 264 «Деякі питання надання державної соціальної допомоги» зі змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року N 392, від 22 липня 2020 року N 632 (яка застосовується з 1 липня 2020 року).

При цьому фактів недобросовісності з боку відповідача, зловживань або подання нею недостовірних даних про обставини, що впливають на виплату такої допомоги, що відповідно до статті 22 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» могли б бути визнані підставами для стягнення в судовому порядку надміру виплаченої суми, доведені не були.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Разом з тим, ст. 1215 ЦК України, встановлює випадки, коли набуте особою без достатньої правової підстави майно за рахунок іншої особи не підлягає поверненню. Так, не підлягають поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Отже законодавцем передбачені два винятки із цього правила: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки зі сторони особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі недобросовісності зі сторони набувача виплати.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 02 липня 2014 року у справі № 6-91цс14 та у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 лютого 2019 року у справі № 545/163/17 (провадження № 61-33727сво18).

При цьому правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум.

Наведене узгоджується із висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 753/15556/15-ц (провадження № 14-445цс18), постанові Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі № 607/4570/17-ц (провадження № 61-29030св18).

Апеляційним судом встановлено, що відповідач не допустила будь-якої недобросовісної поведінки, не подавала до органів недостовірної інформації та не вчиняла жодних дій, які призвели або могли призвести до виникнення переплати їй державної соціальної допомоги.

Позивачем не надано жодних доказів, та не встановлено судом, що проведення відповідачці виплати є безпосередньо рахунковою помилкою.

Так, у постанові Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 501/2500/15-ц (провадження № 61-4504св18) зазначено: до лічильних (рахункових) помилок належать неправильності в обчисленнях, дворазове нарахування заробітної плати за один і той самий період тощо. Не можуть вважатися не пов`язані з обчисленнями помилки в застосуванні закону та інших нормативно-правових актів, що має місце у цій справі. Це може бути, наприклад, отримання неправильного підсумку при складанні, невірне написання суми, помилки при введенні початкових даних у комп`ютерну програму, які не вимагають правової оцінки. Таким чином, рахункова помилка - це результат неправильного застосування правил арифметики, не більше того. Різновидом лічильної помилки може бути, наприклад, отримання неправильного результату при додаванні.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи. У справі "Рисовський проти України" від 20 жовтня 2011 року Європейський суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування", який передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовнішний спосіб (рішення у справах "Беєлер проти Італії" від 05 січня 2000 року, "Онер`їлдіз проти Туреччини" від 18 червня 2002 року, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" від 08 квітня 2008 року, "Москаль проти Польщі" від 15 вересня 2009 року).

Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (рішення у справах "Лелас проти Хорватії" від 20 травня 2010 року і "Тошкуце та інші проти Румунії" від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (рішення у справах "Онер`їлдіз проти Туреччини" від 18 червня 2002 року та "Беєлер проти Італії" від 05 січня 2000 року).

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків.

Таким чином, враховуючи, що виплата відповідачці соціальної допомоги була проведена добровільно, на підставі розпорядження Управління соціального захисту населення від 18.06.2020 року, при цьому фактів недобросовісності з боку відповідача або подання нею недостовірних даних, судом не встановлено, відсутні підтвердження того, що позивачем допущено рахункову помилку у нарахуванні відповідачу державної соціальної допомоги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність передбачених законом підстав для повернення виплачених ОСОБА_1 коштів у розмірі 1744,27 грн..

Разом з тим, колегія суддів не погоджується з доводами апеляційної скарги щодо порушення місцевим судом норм процесуального права в частині розгляду справи у відсутності відповідача, приймаючи до уваги те, що остання була повідомлена про день та час розгляду справи, який був з нею узгоджений. Перебування її за межами країни не позбавляло її можливості взяти участь у розгляді справи в режимі відеоконференції або за участі представника.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги дають підстави дійти до висновку, що оскаржене рішення ухвалене без додержання норм матеріального права. У зв`язку з чим апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, заочне рішення Комсомольського міського суду Полтавської області від 08.08.2023 року скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог.

Згідно ч.1, 2, 13 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Приймаючи до уваги те, що ухвалою Полтавського апеляційного суду від 06.05.2024 відповідачка ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, розмір якого у цій справі становить 3721,50 грн., її апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову, з Управління соціального захисту населення Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області в дохід держави підлягає стягненню 1860,75 грн судового збору пропорційно до розміру задоволеної апеляційної скарги.

Керуючись статтями 367, 374 ч. 1 п.2 , 376 ч. 1 п.3,4, статтями 381, 384 ЦПК України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу адвоката Пасюка Василя Володимировича, який представляє відповідачку ОСОБА_1 , задовольнити частково.

Заочне рішення Комсомольського міського суду Полтавської області від 08 серпня 2023 року з урахуванням ухвали Комсомольського міського суду Полтавської області від 02 жовтня 2023 про виправлення описки скасувати. Ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову Управління соціального захисту населення Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області до ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманої допомоги одинокій матері відмовити.

Стягнути з Управління соціального захисту населення Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області в дохід держави судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 1860,75 грн (тисяча вісімсот шістдесят гривень 75 коп).

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя О.В.Чумак

Судді Ю.В.Дряниця

Л.І.Пилипчук