Ухвала

від 04.07.2024 по справі 369/19854/23

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/19854/23

Провадження №2/369/3047/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.07.2024 року м. Київ

Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Волчко А.Я., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Фінансова компанія «Житло-Інвест» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про захист прав споживачів,-

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача в якому просить:

визнати його право на отримання у власність житла на підставі договору №КНТР-000393/кв про участь у фонді фінансування будівництва від 18.05.2010 року та Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операцій з нерухомістю»;

стягнути з відповідача Комунального підприємства «Фінансова компанія «Житло-інвест» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 32855406 на користь позивача ОСОБА_1 , реєстраційний помер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , неустойку (пеню) згідно договору №КПТР-0()0393/кв про участь у фонді фінансування будівництва від 18.05.2010 року та п.п. 3. 4 ч. 1 ст. 21. ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» у розмірі 3260583(тримільйони двістішістдесят тисячп`ятсот вісімдесяттри)гривні 91копійки за неналежне виконання зобов`язання відповідачем в частині роботи по контролю за виконанням забудовником своїх зобов`язань за договором на організацію спорудження об`єкта будівництва та інші порушення прав споживачів у вигляді нерівних договірних взаємовідносин відповідача з довірителями 4 черги; зазначити в резолютивній частині рішення про те, що сума коштів, яка підлягає стягненню з відповідача, зазначена без відрахування податків і зборів, які підлягатимуть у подальшому утриманню у встановленому законом порядку; звільнити його від сплати судових витрат відповідно до ч. З ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів».

Вважаю, що цю позовну заяву необхідно залишити без руху, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.4ст.177 ЦПК Українидо позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору в установлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

У позовній заяві позивач зазначив про звільнення від сплати судового збору у відповідності доЗакону України «Про захист прав споживачів».

Однак, із такими доводами позивача не можна погодитись, виходячи з наступного мотивів.

Закон України «Про захист прав споживачів»(далі - Закон) регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Відповідно до п. 22 ч. 1ст. 1 цього Законуспоживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Згідно зіст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів», крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цьогоЗаконута пов`язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо: 1) при реалізації продукції будь-яким чином порушується право споживача на свободу вибору продукції; 2) при реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода волевиявлення споживача та/або висловлене ним волевиявлення; 3) при наданні послуги, від якої споживач не може відмовитись, а одержати може лише в одного виконавця, виконавець нав`язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами та/або виконавцями, не надають споживачеві однакових гарантій відшкодування шкоди, завданої невиконанням (неналежним виконанням) сторонами умов договору; 4) порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач; 5) будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію;6) споживачу реалізовано продукцію, яка є небезпечною, неналежної якості, фальсифікованою; 7) ціну продукції визначено неналежним чином; 8) документи, які підтверджують виконання договору, учасником якого є споживач, своєчасно не передано (надано) споживачу.

Відповідно до правової позиції викладеної у п. 6постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 12.04.1996 року «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів»позовна заява про захист прав споживача повинна містити відомості: про те, яке право споживача порушено; коли і в чому це виявилося; про способи захисту, які належить вжити суду; про розмір сум, щодо яких заявлено вимоги, з відповідними розрахунками і обґрунтуванням; про докази, що підтверджують позов. До заяви повинні бути додані необхідні документи залежно від заявлених вимог (наприклад, договір, квитанція-замовлення, квитанція-зобов`язання, транспортна чи інша накладна, чек, касовий ордер).

Отже, позивач, вважаючи себе споживачем, при зверненні до суду у дотримання вимогст. 175 ЦПК України, зобов`язаний викласти зміст позовних вимог та обставини, якими він обґрунтовує вказані позовні вимоги у відповідності до нормЗакону України «Про захист прав споживачів», зазначивши про те, яке право споживача порушено у відповідності дост. 21 Закону України «Про захист прав споживачів», таким чином навівши підтвердження того, що між сторонами існують правовідносини, які регулюютьсяЗаконом України «Про захист прав споживачів».

Проте в позовній заяві відсутнє таке обґрунтування позовних вимог.

Разом зі тим, відповідно п. 17 ч. 1ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів»послуга- це діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.

У зв`язку з цим, застосуванняЗакон України «Про захист прав споживачів»до даних правовідносин, можливе лише в тому разі, якщо предметом і підставою позову є питання надання інформації споживачеві про умови, процедури виконання договору, та інше, тобто ті які передують укладенню договору.

Закон України «Про захист прав споживачів»регулює відносини, які виникають між споживачами і виробниками, виконавцями, продавцями під час продажу товарів (виконанні робіт, наданні послуг), встановлює права споживачів на придбання товарів (робіт, послуг) належної якості та безпечних для життя і здоров`я, а також визначає механізм захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Тобто, права особи як споживача охоплюються і мають місце на стадії придбання, замовлення, використання або реалізації наміру придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, а коли така продукція вже придбана, замовлена або використовується, то діють правила і норми відповідних договірних правовідносин.

Із матеріалів позовної заяви убачається, що між сторонами існують договірні відносини відповідно до договору КНТР-000393/кв про участь у фонді фінансування будівництва від 18.05.2010 року та договору за № ДВМП-000393 відступлення майнових прав від 01.10. 2010 року.

Отже, після укладання договорів між сторонами виникають інші правовідносини, які регулюються вимогамиЦивільного кодексу Українита умовами договорів, а відтак до таких спірних правовідносин щодо виконання такого договору не може застосовуватисьЗакону України «Про захист прав споживачів».

Отже, суд прийшов до висновку про те, що правовідносини, які виникли між сторонами за вищевказаним позовом, не стосуються захисту прав споживачів, а тому на них поширюються вимогиЗакону України «Про судовий збір»щодо сплати судового збору за звернення до суду із заявою про захист свого порушеного права.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено перед судом вимогу майнового характеру.

Ціна позову визначено позивачем у розмірі 3260583(тримільйони двістішістдесят тисячп`ятсот вісімдесяттри)гривні 91копійки.

Відповідно до пп 1 п. 1 ч. 2ст. 4 Закону України «Про судовий збір»за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 2023 рік становить 2684,00 грн.

Станом на 2023 рік 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1073,60 грн; 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 13420,00 грн.

1 відсоток ціни позову становить 3260583 грн 91 коп, а відтак позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 13420,00 грн.

Таким чином позивачу необхідно здійснити оплату судового збору в розмірі 13420,00 грн за наступними реквізитами: Отримувач коштів ГУК у Київ.обл/Вишнева міс./22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37955989

Банк отримувача Казначейство України(ел. адм. подат.)

Код банку отримувача (МФО) 899998

Рахунок отримувача UA238999980313161206000010790

Код класифікації доходів бюджету 22030101 Призначення платежу: *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Києво-Святошинський районний суд Київської області (назва суду, де розглядається справа).

При цьому, позивач повинен надати суду оригінал або копію платіжного документа про сплату судового збору.

Відповідно до ч. 1ст.185 ЦПК Українисуддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст.175і177цьогокодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з ч.3ст.185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст.ст.175і177цьогокодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

За таких обставин, вважаю, що позовну заяву, необхідно залишити без руху та надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків, надавши строк для їх усунення п`ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху у відповідності до ч. 2ст. 185 ЦПК України.

Керуючись ст. ст.175,185,260,261 ЦПК України,

п о с т а н о в и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Фінансова компанія «Житло-Інвест» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про захист прав споживачів - залишити без руху.

Надати позивачу строк протягом п`ять днів з вручення ухвали про залишення заяви без руху, для усунення недоліків.

У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду.

Ухвала в частині визначення розміру судових витрат може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти з дня складання повного судового рішення.

Ухвала в частині залишення заяви без руху оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Андрій ВОЛЧКО