Ухвала

від 29.08.2024 по справі 2-529/13

ПАВЛОГРАДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-529/13

Провадження № 2-в/185/84/24

У ХВ АЛ А

29 серпня 2024 року м.Павлоград

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Перекопського М.М.,

з участю секретаря судового засідання Іжболдіної І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду цивільну справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю 'Вердикт Капітал' в особі Генерального директора ОСОБА_1 про відновлення втраченого судового провадження у цивільній справі №2-529/13 за позовом ПАТ "Родовід Банк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

У червні 2024 року до суду надійшла заява про відновлення втраченого судового провадження.

Заява обґрунтована тим, що 22.01.2013 року Ленінський районний суд м. Луганська ухвалив рішення по справі №2-529/13 про стягнення з боржника ОСОБА_2 на користь ПАТ «Родовід Банк» заборгованості за кредитним договором №Ск-1097-027759/9-2008. Ухвалою суду від 11.11.2021 року Сватівський районний суд Луганської області замінив сторону виконавчого провадження у вищевказаній справі з ПАТ «Родовід Банк» на ТОВ «Вердикт Капітал». Оскільки Сватівський районний суд Луганської області змінив територіальну підсудність судових справ на Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області та на адресу останнього матеріали даної справи не надходили та не передавались, заявник звернувся із заявою про відновлення втраченого провадження.

У судове засідання учасники справи не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Представник заявника в прохальній частині заяви просив розглядати справу за його відсутності.

Суд, дослідивши зібрані матеріали, приходить до наступного.

Відповідно до ст.488 ЦПК України відновлення втраченого повністю або частково судового провадження в цивільній справі, закінченій ухваленням судового рішення або в якій провадження закрите, проводиться в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно зі ст.490 ЦПК України заява про відновлення втраченого судового провадження подається до суду, який ухвалив рішення по суті справи або постановив ухвалу про закриття провадження у справі.

Згідно з ч.1 ст.494 ЦПК України, на підставі зібраних і перевірених матеріалів суд постановляє ухвалу про відновлення втраченого провадження або в частині, яку, на його думку, необхідно відновити.

Відповідно до ч.2 ст.494 ЦПК України в ухвалі суду про відновлення втраченого судового провадження зазначається, на підставі яких конкретно даних, поданих суду і досліджених у судовому засіданні, суд вважає установленим зміст відновленого судового рішення, наводяться висновки суду про доведеність того, які докази досліджувались судом і які процесуальні дії вчинялись з втраченого провадження.

В Єдиному державному реєстрі судових рішень наявно судове рішення по справі № 2-529/13 Ленінського районного суду м. Луганська від 22.01.2013 року.

Ухвалою Сватівського районного суду Луганської області від 08.02.2019 року було вирішено питання про відновлення втраченого провадження в частині рішення Ленінського районного суду м. Луганська від 22.01.2013 року по справі № 2-529/13, проте цивільна справа №2-529/13 року до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області не надходила та не передавалась.

Окрім цього, в Єдиному державному реєстрі судових рішень наявно судове рішення по справі №2-529/13 Сватівського районного суду Луганської області від 11.11.2021 року про заміну сторони виконавчого провадження.

Інших матеріалів справи учасниками справи суду не надано.

За таких обставин, суд вважає за можливе відновити втрачене провадження в частині наявних в ЄДРСР судових рішень.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 81,258-260,493,494 ЦПК України, суд

ухвалив:

Відновити частково втрачене судове провадження у цивільній справі №2/529/13 за позовом Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Вважати встановленим зміст відновленого судового рішення Ленінського районного суду м. Луганська від 22.01.2013 року у справі №2-529/13 в такій редакції:

«Справа № 2-529/13 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 січня 2013 року Ленінський районний суд м. Луганська в складі: головуючого судді: Попової О.М., при секретарі Ждановій Ю.П..,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луганську справу за позовом Прокурора Ленінського району м. Луганська в інтересах держави в особі Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом в обґрунтування якого зазначив наступне. 05 вересня 2008 року Відкрите акціонерне товариство «Родовід Банк»(правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Родовід Банк») та ОСОБА_3 уклали договір № Ск-1097-027759/9-2008 . У відповідності до п. п. 1.1.1, 1.1.2, 1.1.5, 1.1.7 Кредитного договору Банк зобов`язався: відкрити Відповідачу карткові рахунки у гривнях та в доларах США з наданням платіжної картки Visa Electron; надати Відповідачу споживчий кредит у розмірі 21 818,00 грн. строком до 5 вересня 2010 р. включно. Факт видачі кредиту підтверджується випискою з рахунку Банку № 2203.

Згідно з п. п. 1.1.5, 2.5, 2.14, 4.1.9, 4.1.23, 4.1.24, 4.1.25, 5.2.16 Кредитного договору Відповідач зобов`язався: повністю повернути споживчий кредит до 5 вересня 2010 р. включно; щомісяця, не пізніше останнього дня місяця, наступного за звітним, частково погашати суму заборгованості за споживчим кредитом, сплачувати нараховані проценти за користування кредитом в розмірі 0,10 процентів річних та плату за обслуговування споживчого кредиту в розмірі 2,70 процента від суми наданого споживчого кредиту згідно з встановленим графіком (додатком № 1 до Кредитного договору); у разі порушення строків (термінів) погашення споживчого кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом та/або плати за обслуговування споживчого кредиту - сплачувати Банку пеню за кожний день прострочки у розмірі 1,0 % від суми простроченого платежу.

В якості забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором Відповідачем були передані у заставу майнові права на грошові кошти, які надходять на картковий рахунок.

Відповідно до п. п. 1.5, 5.2.14, 5.2.15 Кредитного договору, Банк має право звернути стягнення на заставлені права у разі порушення умов Кредитного договору, а якщо сума, отримана від реалізації прав недостатня для погашення зобов`язань Відповідача за Кредитним договором, отримати відповідну суму коштів за рахунок іншого майна Відповідача.

Таким чином, Відповідач відповідає перед Банком за зобов`язаннями, що випливають з Кредитного договору, всіма коштами, майном, майновими правами, що йому належать на праві власності і на які може бути звернено стягнення відповідно до чинного законодавства України.

У зв`язку із виникненням з 01 листопада 2008 р. простроченої заборгованості за Кредитним договором, Банк неодноразово звертався до Відповідача з відповідними повідомленнями/вимогами. Листом-вимогою № 137-11-6.6./841 від 15.10.2010 р. Банк попередив Відповідача щодо права Банку звернути стягнення на майно, яке йому належить, у разі невиконання вимоги сплатити прострочену заборгованість за Кредитним договором протягом 30 днів з моменту отримання зазначеного листа-вимоги.

На момент подання цієї позовної заяви Відповідач свої зобов`язання за Кредитним договором не виконав, кредитну заборгованість не сплатив, що підтверджується виписками з відповідних рахунків Банку за Кредитним договором № 3739, 2203, 2207, 2208, 2209, 3578, 3579.

Станом на 23 березня 2011 р., заборгованість Відповідача за Кредитним договором складається з простроченого основного боргу в розмірі 21 818,00 грн., пені за прострочення основного боргу в розмірі 115 640,14 грн., прострочених процентів за користування кредитом в розмірі 43,57 грн., пені за прострочення сплати процентів за користування кредитом у розмірі 228,80 грн., простроченої плати за обслуговування кредиту в розмірі 14 374,13 грн., пені за прострочення сплати плати за обслуговування кредиту в розмірі 74 414,27 грн. та остаточно становить 226 518,91 грн. (двісті двадцять шість тисяч п`ятсот вісімнадцять гривень 91 копійка).

Тому представник позивача просив суд стягнути з відповідача на користь Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк`кредитну заборгованість в розмірі 226 518,91 грн. (двісті двадцять шість тисяч п`ятсот вісімнадцять гривень 91 копійка). Судові витрати, пов`язані із розглядом даної справи стягнути з відповідача в дохід держави.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, пояснив, що після відкриття провадження у справі, за період з 04.05.2011 року по 01.12.2011 року, що підтверджується випискою з рахунку № НОМЕР_1 , Відповідач вчинила дії з часткового повернення заборгованості на загальну суму 500,00 грн.

Станом на 24.12.2012 року заборгованість за кредитним договором становить 226 018,91 грн., з яких: кредит 21 818,00 грн., проценти 43,57 грн., плата за управління кредитом 13 874,13 грн., пеня 190 283,21 грн. Тому представник просить суд стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 226 018,91 грн. Судовий збір стягнути з відповідача на користь держави.

Прокурор в судовому засіданні підтримав позовні вимоги позивача в повному обсязі, просив суд їх задовольнити з підстав які викладенні письмово в позовної заяві.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги позивача визнав частково, а саме в частині суми пені в сумі 35 735,70 грн. в зв`язку з чим просила застосувати суд строк позовної давності в один рік.

Представник відповідачки в судовому засіданні підтримав доводи відповідачки, також просив суд застосувати позовну давнину в частині суми пені.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши надані докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню.

Як встановлено в судовому засіданні, 05 вересня 2008 року Відкрите акціонерне товариство «Родовід Банк»(правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Родовід Банк») та ОСОБА_3 уклали договір № Ск-1097-027759/9-2008 . У відповідності до п. п. 1.1.1, 1.1.2, 1.1.5, 1.1.7 Кредитного договору Банк зобов`язався: відкрити Відповідачу карткові рахунки у гривнях та в доларах США з наданням платіжної картки Visa Electron; надати Відповідачу споживчий кредит у розмірі 21 818,00 грн. строком до 5 вересня 2010 р. включно. Факт видачі кредиту підтверджується випискою з рахунку Банку № 2203.

Згідно з п. п. 1.1.5, 2.5, 2.14, 4.1.9, 4.1.23, 4.1.24, 4.1.25, 5.2.16 Кредитного договору Відповідач зобов`язався: повністю повернути споживчий кредит до 5 вересня 2010 р. включно; щомісяця, не пізніше останнього дня місяця, наступного за звітним, частково погашати суму заборгованості за споживчим кредитом, сплачувати нараховані проценти за користування кредитом в розмірі 0,10 процентів річних та плату за обслуговування споживчого кредиту в розмірі 2,70 процента від суми наданого споживчого кредиту згідно з встановленим графіком (додатком № 1 до Кредитного договору); у разі порушення строків (термінів) погашення споживчого кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом та/або плати за обслуговування споживчого кредиту - сплачувати Банку пеню за кожний день прострочки у розмірі 1,0 % від суми простроченого платежу.

В якості забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором Відповідачем були передані у заставу майнові права на грошові кошти, які надходять на картковий рахунок.

Відповідно до п. п. 1.5, 5.2.14, 5.2.15 Кредитного договору, Банк має право звернути стягнення на заставлені права у разі порушення умов Кредитного договору, а якщо сума, отримана від реалізації прав недостатня для погашення зобов`язань Відповідача за Кредитним договором, отримати відповідну суму коштів за рахунок іншого майна Відповідача.

Таким чином, Відповідач відповідає перед Банком за зобов`язаннями, що випливають з Кредитного договору, всіма коштами, майном, майновими правами, що йому належать на праві власності і на які може бути звернено стягнення відповідно до чинного законодавства України.

У зв`язку із виникненням з 01 листопада 2008 р. простроченої заборгованості за Кредитним договором, Банк неодноразово звертався до Відповідача з відповідними повідомленнями/вимогами. Листом-вимогою № 137-11-6.6./841 від 15.10.2010 р. Банк попередив Відповідача щодо права Банку звернути стягнення на майно, яке йому належить, у разі невиконання вимоги сплатити прострочену заборгованість за Кредитним договором протягом 30 днів з моменту отримання зазначеного листа-вимоги.

Станом на 23 березня 2011 р., заборгованість Відповідача за Кредитним договором складається з простроченого основного боргу в розмірі 21 818,00 грн., пені за прострочення основного боргу в розмірі 115 640,14 грн., прострочених процентів за користування кредитом в розмірі 43,57 грн., пені за прострочення сплати процентів за користування кредитом у розмірі 228,80 грн., простроченої плати за обслуговування кредиту в розмірі 14 374,13 грн., пені за прострочення сплати плати за обслуговування кредиту в розмірі 74 414,27 грн. та остаточно становить 226 518,91 грн. (двісті двадцять шість тисяч п`ятсот вісімнадцять гривень 91 копійка).

За період з 04.05.2011 року по 01.12.2011 року, Відповідач часткового повернула заборгованості на загальну суму 500,00 грн.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно по умов договору. Не виконанням своїх зобов`язань за Кредитним договором щодо своєчасного н звернення заборгованості за кредитами, сплати процентів за користування ними та сплати нарахованої пені за несвоєчасне виконання встановлених Кредитним договором, Відповідач порушив право Позивача на їх отримання.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в яких одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до положень ч.1 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, відповідно до ч.3 цієї статті, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 256 ЦК України визначено поняття позовної давності, згідно з якою це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно з п.1 ч.2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Частиною 5 ст. 261 ЦК України передбачено, що за зобов`язання з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Суд вважає, за необхідне застосувати строк позовної давністі, щодо стягнення пені, тому заборгованість за кредитним договором необхідно стягнути з відповідача в сумі 71 471,40 грн., з яких кредит 21 818,00 грн., проценти 43,57 грн., плата за управління кредитом 13 874,13 грн., пеня -35 735,70 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 59, 60, 88, 169, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, ст. 509, 525, 526, 1050 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Прокурора Ленінського району м. Луганська в інтересах держави в особі Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк`до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк`заборгованість за кредитним договором в розмірі 71 471,40 (сім десять одна гривня чотириста сімдесят одна гривна 40 копійок).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 714 грн. 41 коп.

В іншої частині відмовити через необґрунтованість.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий: О.М. Попова.»

Вважати встановленим зміст відновленого судового рішення Сватівського районного суду Луганської області від 11.11.2021 року у справі №2-529/13 в такій редакції:

«Справа № 2-529/13

УХВАЛА

іменем Укаїни

11 листопада 2021 року м.Сватове

Сватівський районний суд Луганської області у складі:

головуючого судді Река А.С.,

за участю секретаря судового засідання Філіпенко А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сватове заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» про заміну сторони виконавчого провадження по цивільній справі № 2-529/13 за позовом ПАТ «Родовід Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

Встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» звернулися до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, а саме стягувача, посилаючись на те, що 28 січня 2013 року Ленінським районним судом міста Луганська було ухвалено рішення про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Родовід Банк» за кредитним договором № Ск-1097-027759/9-2008.

04 липня 2019 року між ПАТ «Родовід Банк» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено Договір № 23 про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ПАТ «Родовід Банк» відступило ТОВ «Вердикт Капітал», а ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Договором кредиту № Ск-1090-014274/7-2008.

Просять суд замінити вибулого стягувача ПАТ «Родовід Банк» на його правонаступника - ТОВ «Вердикт Капітал» щодо виконання рішення у справі № 2-529/13 за позовом ПАТ «Родовід Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою Сватівського районного суду Луганської області від 23 січня 2019 року було ініційовано питання щодо відновлення втраченого судового провадження у справі № 2-529/13 за позовом Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, оскільки вирішення питання про видачу дубліката виконавчого листа можливе лише після вирішення питання про відновлення втраченого провадження.

Ухвалою Сватівського районного суду Луганської області від 08 лютого 2019 року було частково відновлено втрачене судове провадження по цивільній справі № 2-529/13 за позовом Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в частині рішення Ленінського районного суду міста Луганська від 22 січня 2013 року.

Представник ТОВ «Вердикт Капітал» у судове засідання не з`явився, в заяві про заміну сторони просили проводити розгляд справи за відсутності представника товариства.

Представник ПАТ «Родовід Банку судове засідання не з`явився, причини неявки до суду не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, повідомлена про час та місце розгляду справи належним чином шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України відповідно до вимог ч.1 ст. 1-1 Закону України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв`язку з проведенням антитерористичної операції», про причини неявки відомостей не надходило.

Згідно ч. 3 ст. 442 ЦПК України, неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України розгляд справи здійснювався за відсутності осіб, які беруть участь у справі, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Ленінського районного суду міста Луганська від 22 січня 2013 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» було задоволено; вирішено питання про стягнення з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 71471,40 (сімдесят одна тисяча чотириста сімдесят одна гривня 40 копійок) (а.с. 22-23).

Відповідно до ст. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України - і за її межами.

У відповідності до Договору відступлення прав вимоги № 23 від 04 липня 2019 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Родовід Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», ПАТ «Родовід Банк» відступає новому кредитору належні банку, а ТОВ «Вердикт Капітал» набуває права вимоги Банку до позичальників та поручителів, визначених у Додатку № 1 до цього Договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників за кредитними договорами та договорами порук з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно до реєстру у Додатку № 1 до цього договору (а.с. 31-33).

Як вбачається з витягу з реєстру боржників, ТОВ «Вердикт Капітал» набули права стягнення заборгованості за кредитним договором Ск-1097-027759/9-2008 від 05.09.2008 року (а.с. 27, 28-30).

Згідно копії виписки з Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, основним видом діяльності ТОВ «Вердикт Капітал» є інші види грошового представництва (а.с. 46-47).

Таким чином ТОВ «Вердикт Капітал» стало правонаступником всього майна, всіх прав та обов`язків ПАТ «Родовід Банк».

Виходячи із цих норм, зокрема, п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України, у разі передання кредитором у зобов`язанні своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора. Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі відступлення права вимоги.

Відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до ч. 5 ст. 15 закону «Про виконавче провадження», ст. 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Аналогічний висновок зроблений і Верховним Судом України в постанові від 20 листопада 2013 року у справі № 6-122цс13.

Заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу.

Судові рішення, які набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України. Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов`язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор, без вирішення питання про заміну сторони у зобов`язанні, не має права звернутися до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду.

Європейський суд з прав людини вказує, що «право на суд» було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду» (HORNSBY v. GREECE, № 18357/91, § 40, ЄСПЛ, від 19 березня 1997 року).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 05 грудня 2018 року у справі № 643/4902/14-ц, провадження № 61-26197св18.

Виходячи з вищевикладеного, суд доходить висновку про необхідність заміни стягувача з Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал».

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 512, 514 ЦК України, ст. ст. 442, 260, 261, 353 ЦПК України, суд,-

Ухвалив:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», місцезнаходження: вул. Кудрявський Узвіз, буд. 5-Б, м. Київ, 04053 про заміну сторони виконавчого провадження по цивільній справі № 2-529/13- задовольнити.

Замінити сторону виконавчого провадження, а саме: стягувача з Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» по цивільній справі № 2-529/13 за позовом ПАТ «Родовід Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Копію ухвали направити сторонам.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Луганського апеляційного суду безпосередньо або через Сватівський районний суд Луганської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складання цієї ухвали.

Учасник справи, якому ухвалу суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя А.С. Река»

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення (підписання суддею) та може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя М. М. Перекопський