Постанова

від 12.08.2024 по справі 302/685/24

МІЖГІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №: 302/685/24 Провадження № 3/302/285/24

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.08.2024 року смт. Міжгір`я

Суддя Міжгірського районного суду Закарпатської області Сидоренко Ю.В., за участю секретаря судових засідань: Царь О.В., прокурора Міжгірського відділу Хустської окружної прокуратури Самолюк М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ща Міжгір`я об`єднаний адміністративний матеріал (протокол № 131 від 10.05.2024 року, протокол № 130 від 10.05.2024 року, протокол № 132 від 10.05.2024 року, протокол № 133 від 10.05.2024), який надійшов з Управління стратегічних розслідувань у Закарпатській області відносно:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м.Дрогобич Львівської області, який має вищу освіту, не одруженого, не працюючого, місце реєстрації та фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , протягом року до адміністративної відповідальності не притягався, РНОКПП - НОМЕР_1 , моб.тел: НОМЕР_2 ,

за ч.1 ст.172-7, ч.2 ст.172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обіймаючи посаду директора ДП «Міжгірське лісове господарство» та будучи, відповідно до підпункту «е» пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», посадовою особою державної лісової охорони, всупереч вимогам п.2 ч.1 ст.28 вказаного Закону, 31.08.2022 року, маючи на підписі наказ №109 «Про преміювання працівників ДП «Міжгірське лісове господарство», в якому зазначено премію останньому в сумі 10344,00 гривень, не повідомив у встановленому законом порядку, а саме не пізніше наступного робочого дня уповноважений орган управління, а саме Державне агентство лісових ресурсів України про наявність у нього реального конфлікту інтересів, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.172-7 КУпАП.

Крім того, ОСОБА_2 , обіймаючи посаду директора ДП «Міжгірське лісове господарство» та будучи, відповідно до підпункту «е» пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», посадовою особою державної лісової охорони, всупереч вимогам п.3 ч.1 ст.28 вказаного Закону, 31.08.2022 року прийняв рішення в умовах конфлікту інтересів, а саме підписав наказ №109 «Про преміювання працівників ДП «Міжгірське лісове господарство», в якому зазначено премію останньому в сумі 10344,00 грн., чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.172-7 КУпАП.

Крім того, ОСОБА_2 , обіймаючи посаду директора ДП «Міжгірське лісове господарство» та будучи, відповідно до підпункту «е» пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», посадовою особою державної лісової охорони, всупереч вимогам п.2 ч.1 ст.28 вказаного Закону, 15.09.2022 року, маючи на підписі наказ №112 «Про преміювання працівників ДП «Міжгірське лісове господарство», в якому зазначено премію останньому в сумі 3569,00 гривень, не повідомив у встановленому законом порядку, а саме не пізніше наступного робочого дня уповноважений орган управління, а саме Державне агентство лісових ресурсів України про наявність у нього реального конфлікту інтересів, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.172-7 КУпАП.

Крім того, ОСОБА_2 , обіймаючи посаду директора ДП «Міжгірське лісове господарство» та будучи, відповідно до підпункту «е» пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», посадовою особою державної лісової охорони, всупереч вимогам п.3 ч.1 ст.28 вказаного Закону, 15.09.2022 року прийняв рішення в умовах конфлікту інтересів, а саме підписав наказ №112 «Про преміювання працівників ДП «Міжгірське лісове господарство», в якому зазначено премію останньому в сумі 3569,00 гривень, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.172-7 КУпАП.

Постановою Міжгірського районного суду Закарпатської області від 01.07.2024 року справи за протоколами про адміністративні правопорушення (№131 від 10.05.2024 року, №130 від 10.05.2024 року, №132 від 10.05.2024 року, №133 від 10.05.2024 року) відносно ОСОБА_2 за ч.1 ст.172-7, ч.2 ст.172-7 КУпАП на підставі статті 36 КУпАП об`єднані в одне провадження за Єдиним унікальним номером справи №302/685/24 (провадження № 3/302/285/24) (т.2 а.с.147-148).

В судовому засіданні прокурор Самолюк М.В. підтримала у повному обсязі обставини, викладені у протоколах про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_2 , вказавши, що матеріали об`єднаної справи містять усі необхідні та достатні докази на підтвердження винуватості ОСОБА_2 у вчиненні ним адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.172-7, ч.2 ст.172-7 КУпАП та за наявністю в його діях складу вказаних корупційних адміністративних правопорушень просить визнати ОСОБА_2 винуватим за ч.1 ст.172-7, ч.2 ст.172-7 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, у виді штрафу в розмірі 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 3400 грн. і в порядку ст.250 КУпАП прокурором подано відповідний Висновок, який долучений до матеріалів об`єднаної справи.

В судові засідання, призначені судом на 05.06.2024 року, 14.06.2024 року, 25.06.2024 року, 01.07.2024 року, 11.07.2024 року, 26.07.2024 року, 12.08.2024 року особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 повторно не з`явився, про день, час та місце розгляду даної справи повідомлявся судом своєчасно, належним чином та у встановленому законом порядку шляхом направлення судової повістки про виклик до суду за адресою його місця проживання, а також був сповіщений шляхом направлення повідомлень у додаток «Vіber», що підтверджується довідками про доставки sms-повідомлень одержувачем ОСОБА_2 28.05.2024 року, 05.06.2024 року, 14.06.2024 року, 25.06.2024 року, 02.07.2024 року, 04.07.2024 року, 11.07.2024 року, 26.07.2024 року, які є в матеріалах справи (т.1 а.с.183,186,190,200; т.2 а.с.154,168,192,208) та достовірно знаючи, що відносно нього складені протоколи про адміністративні правопорушення, пов"язані з корупцією, які направлені до суду, та будучи повідомленим судом належним чином про день та час судового засідання по розгляду справи, ОСОБА_2 до зали судового засідання не з`явився, про причини неявки саме в судові засідання на 11.07.2024 року, 26.07.2024 року, 12.08.2024 року ОСОБА_2 суду не повідомив, жодних належних документів на підтвердження поважності причин неявок суду не надано, будь-яких клопотань про розгляд справи в режимі відеоконференцзв`язку на адресу суду не подано, заперечень щодо складених протоколів про адміністративні правопорушення за ч.1 ст.172-7, ч.2 ст.172-7 КУпАП ОСОБА_2 до суду не представлено.

При цьому, з відповіді КНП «Центральна міська лікарня м.Борислава» за вих.№516/01 від 08.07.2024 року, на запит суду від 05.07.2024 року вбачається, що ОСОБА_2 знаходився на амбулаторному лікування з 07.06.2024 року по 20.06.2024 року. ОСОБА_2 28.06.2024 року повторно звернувся до вказаного закладу охорони здоров`я, призначено лікування в стаціонар на дому. 04.07.2024 скерований на подальше лікування до кардіолога. 08.07.2024 року скерований до вузьких спеціалістів. ОСОБА_2 за станом здоров`я може приймати безпосередню участь в судовому засіданні (т.2 а.с.170-171).

На повторний запит суду від 26.07.2024 року, КНП «Центральна міська лікарня м.Борислава» надана відповідь за вих.№565/01 від 29.07.2024 року, з якої вбачається, що ОСОБА_2 на теперішній час не перебуває на стаціонарному (амбулаторному) лікуванні (т.2 а.с.205-213).

У зв`язку з вищенаведеним, враховуючи скорочені строки розгляду справ даної категорії про адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією, та приймаючи до уваги, що ОСОБА_2 за станом свого здоров`я може приймати участь в судовому засіданні, що підтверджується повідомленням КНП «Центральна міська лікарня м.Борислава» від 08.07.2024 року, проте в судові засідання на чисельні виклики суду не з`являється, належних документів на підтвердження неможливості прибуття до зали суду з об`єктивних причин, на адресу суду останнім не подано, а тому суд вважає за можливе провести розгляд справи у відсутність ОСОБА_2 .

В судові засідання, призначені судом на 01.07.2024 року, 11.07.2024 року, 26.07.2024 року, 12.08.2024 року захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 - адвокат Карпин М.М. повторно не з`явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлялася судом своєчасно, належним чином та у встановленому законом порядку шляхом направлення судової повістки про виклик до суду за зазначеною нею адресою місцезнаходження (м.Рівне вул..Поповича, 5/2), проте поштовий конверт повернутися до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», а також захисник був сповіщений шляхом направлення повідомлень у додаток «Vіber», що підтверджується довідками про доставки sms-повідомлень одержувачем ОСОБА_4 25.06.2024 року, 02.07.2024 року, 04.07.2024 року, 11.07.2024 року, 26.07.2024 року, які є в матеріалах справи (т.1 а.с.201; т.2 а.с.136,169,191,207) та будучи повідомленою судом належним чином про день та час судового засідання по розгляду даної об`єднаної справи відносно ОСОБА_2 , до зали суду не з`явилася, клопотань про розгляд справи в режимі відеоконференцзв`язку на адресу суду не подано, жодних належних документів на підтвердження поважності причин неявок до суду, на адресу суду захисником не надано, будь-яких заперечень щодо складених відносно ОСОБА_2 протоколів про адміністративні правопорушення за ч.1 ст.172-7, ч.2 ст.172-7 КУпАП стороною захисту не подано.

При цьому, суд вжив всіх можливих заходів для сповіщення ОСОБА_2 та його захисника Карпин М.М. про день та час судових засідань шляхом направлення вказаним особам судових повісток, sms-повідомлень, однак останні в судові засідання не з`явилися, будучи належним чином сповіщеними про день та час судового розгляду об`єднаної справи, що свідчить про свідоме ігнорування вказаними учасниками справи судових викликів та затягування розгляду даної справи з метою спливу строків, передбачених ст.38 КУпАП.

Повно та всебічно дослідивши матеріали об`єднаної справі № 302/685/24, оцінивши вищевстановлені обставини, визнані судом доведеними, зміст зазначених протоколів, додані до них матеріали як докази, що зібрані посадовою особою, яка склала вказані протоколи, вислухавши в судовому засіданні позицію прокурора, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до абз.10 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання корупції» правопорушення, пов`язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у ч.1 ст.3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Згідно зі ст.68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Абз.1 ч 2 ст.81 Цивільного кодексу України визначає, що юридичні особи, залежно від порядку їх створення, поділяються на юридичних осіб приватного права та юридичних осіб публічного права, а абзац 3 частини 2 статті 81 Цивільного кодексу України вказує, що юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування.

Державне підприємство «Міжгірське лісове господарство» засноване на державній власності та координується Закарпатським обласним управлінням лісового та мисливського господарства, що вбачається з п.11. Статуту ДП «Міжгірське лісове господарство» (ЄДРПОУ 22114589) в редакції, затвердженій Наказом Державного агентства лісових ресурсів України 11.02.2022 року № 298 (а.с.26-42).

Згідно п.4.1, п.4.2 вказаного Статуту, підприємство «Міжгірське лісове господарство» є державним підприємством - юридичною особою публічного права та суб`єктом господарювання державного сектору економіки. Підприємство здійснює свою діяльність на комерційній основі, відповідно до чинного законодавства України та цього Статуту, який затверджується Органом управління майном.

Органом управління Підприємства є його директор. Директор самостійно вирішує всі питання діяльності Підприємства за винятком тих, що віднесені до компетенції Органу управління майном та Управління. Директор здійснює керівництво Підприємством, несе повну відповідальність за стан діяльності Підприємства, видає накази з питань діяльності Підприємства; застосовує заходи заохочення (преміювання) до працівників Підприємства; приймає рішення про притягнення до матеріальної та/або дисциплінарної відповідальності працівників Підприємства, тощо. На період відсутності директора тимчасове виконання обов`язків керівника підприємства покладалось на головного лісничого, а в разі його відсутності - на головного інженера згідно із наказом або іншу уповноважену особу Органу управління майном (п.п.8.1, 8.3, 8.4, 8.5).

В судовому засіданні встановлено, що відповідно до Наказу Державного агентства лісових ресурсів України № 329-к від 16.08.2022 року ОСОБА_2 призначено за контрактом на посаду директора Державного підприємства «Міжгірське лісове господарство», яке координується Закарпатським обласним управлінням лісового та мисливського господарства, з 18.08.2022 по 17.08.2027 року (т.1 а.с.21).

Наказом Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» № 185-к від 26.12.2022 року ОСОБА_2 призначено на посаду директора філії «Міжгірське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» на строк з 27.12.2022 року по 29.12.2023 року, з випробувальним строком на три місяці (т.1 а.с.22).

Отже, ОСОБА_2 є посадовою особою державної лісової охорони, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», зокрема вимоги ст.28 цього Закону щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів за недотримання вимог якої передбачена адміністративна відповідальність ч.2 ст.172-7 КУпАП.

Наказом Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (ДП «Ліси України») № 1166-к від 20.12.2023 року припинено дію трудового договору від 26.12.2022 року з директором філії «Міжгірське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» ОСОБА_2 . Та звільнено ОСОБА_2 з посади директора філії «Міжгірське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» 29 грудня 2023 року у зв`язку із закінченням строку, відповідно до пункту 2 частини першої статті 36 КЗпП України (т.1 а.с.25).

З письмових пояснень ОСОБА_2 від 10.05.2024 року, які є в матеріалах справи (т.1 а.с.76-77) останній вказує, що 31.08.2022 року він дійсно підписав накази № 109 та 15.09.2022 року № 112 «Про преміювання працівників ДП «Міжгірський лісгосп». Підставами для цього були успішні показники роботи виробничий підрозділі як з початку року, так і у серпні й за підсумками роботи за 8 місяців 2022 року, що мало наслідком забезпечення виконання основних запланованих лісогосподарських заходів. Вказані вище та прийняті ним рішення у повному обсязі кореспондуються з п.9.6 Статуту ДП «Міжгірське лісове господарство», затвердженого наказом Державного агентства лісових ресурсів № 298 від 11.02.2022 року. Також колективним договором між адміністрацією та профспілкою працівників ДП «Міжгірське лісове господарство» на 2018-2020 роки, зареєстрованого Міжгірською РДА № 103 від 12.01.2018 року, передбачені Положення про преміювання керівників, спеціалістів, ін., Положення про преміювання працівників ДП «Міжгірське лісове господарство» до свята «Працівника лісу». Саме ними і встановлюються показники, умови та розміри премій. Та вважає свої дії, пов`язані з підписанням вищевказаних нормативно-правових документів внутрішньої дії такими. Що відповідають вимогам, передбаченим чинним законодавством та колективному договору. Та інформує, що відповідно до посадової інструкції головного спеціаліста ДП «Міжгірське лісове господарство», затвердженого наказом директора від 10.09.2012, саме остання посадова особа відповідальна за правильність застосування положень про преміювання працівників (т.1 а.с.76-77).

Згідно з приміткою до статті 172-7 КУпАП суб`єктом правопорушень у цій статті є особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» (далі-Закон).

Відповідно до підпункту «е» пункту 1 частини першої статті 3 Закону такими особами є посадові особи державної лісової охорони. Згідно додатку до Положення про державну лісову охорону, лісову охорону інших лісокористувачів та власників лісів, затвердженого постановою КМУ від 16.09.2009 року №976, посадовою особою державної лісової охорони, лісової охорон інших постійних користувачів лісів та власників лісів є керівник підприємства, що належить до сфери управління Держлісагентства. Та як зазначалося вище, відповідно до п.1.1 ст.1 статуту ДП «Міжгірське лісове господарство», яке затверджено наказом Державного агентства лісових ресурсів України від 11.02.2022 року №298, зазначене підприємство засноване на державній формі власності, створене відповідно до наказу Міністерства лісового господарства України від 25.05.1995 №57 «Про створення державних лісогосподарських підприємств у Закарпатській, Івано-Франківській, та Чернівецькій областях», і належить до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів України.

На посадову особу державної лісової охорони поширюються вимоги статті 28 Закону України «Про запобігання корупції» щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів за недотримання вимог якої передбачена адміністративна відповідальність частинами 1, 2 статті 172-7 КУпАП.

Статутом Державного підприємства «Міжгірське лісове господарство» у редакції, затвердженій Наказом Державного агентства лісових ресурсів України № 298 від 11.02.2022 (т.1 а.с.30-44) передбачено, поряд з іншими положеннями такі положення:

- директор самостійно вирішує всі питання діяльності підприємства, за винятком тих, що віднесені до компетенції Органу управління майном та Управління (п.8.3);

- директор здійснює керівництво підприємством, розпоряджається коштами та майном підприємства відповідно до чинного законодавства; видає накази з питань діяльності підприємства; у встановленому порядку приймає та звільняє з посад працівників підприємства, застосовує заходи заохочення (преміювання) до працівників підприємства (п.8.4);

- керівник підприємства обирає форми і системи оплати праці, встановлює працівникам конкретні розміри тарифних ставок, відрядних розцінок, посадових окладів, премій, винагород, надбавок і доплат на умовах, передбачених чинним законодавством та колективним договором. Умови оплати праці та матеріального забезпечення керівника Підприємства визначається контрактом (абз.2 п.9.6).

Отже, для реалізації цих завдань, згідно Положення про преміювання керівників ,спеціалістів та службовців апарату ДП «МІжгірське ЛГ» у директора наявне повноваження - стимулювання праці у вигляді преміювання працівників підприємства.

Разом з тим, як директор підприємства ,який виконував певний обсяг роботи, ОСОБА_2 мав приватний майновий інтерес щодо отримання винагороди за працю у вигляді премії, тобто додаткової заробітної плати.

Таким чином, під час підписання наказів № 109 від 31.08.2022 року та № 112 від 15.09.2022 року «Про преміювання працівників Державного підприємства «Міжгірське лісове господарство», у ОСОБА_2 виникла суперечність між його приватним інтересом і службовими повноваженнями. Згідно з абзацом 12 ч.1 статті 1 Закону приватний інтерес - це будь-який майновий та немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.

Положенням про преміювання працівників ДП «Міжгірське лісове господарство» встановлено, що умовами преміювання є: наявність основних результатів діяльності за напрямками, визначеними статутом; наявність фінансової можливості для матеріального стимулювання, виконання плану роботи, відсутність порушень. Розмір премії визначається за рахунок витрат виробництва.

У відповідності до ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання корупції» визначено терміни, серед яких приватний інтерес це будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях; реальний конфлікт інтересів це, суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Статтею 28 «Запобігання та врегулювання конфлікту інтересів» Закону України «Про запобігання корупції», передбачено, що особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону зобов`язані: 1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; 2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; 3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; 4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.

Як роз`яснило Національне агентство з питань запобігання корупції у своїх Методичних рекомендаціях від 21.10.2022 року № 13 Щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, дотримання обмежень щодо запобігання корупції» (далі - Методичні рекомендації), що Закон допускає необмежене коло обставин та ситуацій, що можуть свідчити про наявність приватного інтересу чи зумовлювати його виникнення за певних умов. При вирішенні питання щодо наявності приватного інтересу у сфері службових повноважень як складової конфлікту інтересів слід у кожному випадку враховувати конкретні обставини, відносини та зв`язки особи, обсяг її службових/представницьких повноважень під час прийняття того чи іншого рішення.

При цьому, відповідно до п.2.2.1. Методичних рекомендацій зазначено, що типовою обставиною та ситуацією, що свідчать про наявність приватного інтересу чи зумовлюють його виникнення є реалізація службових/представницьких повноважень стосовно себе. До таких ситуацій можна віднести прийняття (або участь у прийнятті) рішень особою щодо себе самої, які стосуються оплати праці, відведення земельних ділянок, використання права на депутатське звернення чи депутатський запит у власних інтересах.

Також, Методичними рекомендаціями роз`яснено поняття приватного інтересу - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях (абзац дванадцятий частини першої статті 1 Закону). Важливо підкреслити, що перелік самих стосунків не є вичерпним, адже при наданні визначення законодавцем використано словосполучення "у тому числі", тобто у дефініції окреслено лише найбільш типові форми стосунків, які можуть зумовлювати наявність майнового чи немайнового інтересу.

Згідно із Законом України «Про статус гірського населеного пункту» та постанови КМУ від 11 серпня 1995 року №647 селище Міжгір`я Міжгірського (на даний час Хустського) району Закарпатської області є населеним пунктом, який віднесено до переліку із статусом гірського населеного пункту. ДП «Міжгірське лісове господарство» розташоване і зареєстроване в селищі Міжгір`я.

Під час підписання наказу № 109 від 31.08.2022 року та наказу № 112 від 15.09.2022 року «Про преміювання працівників ДП «Міжгірське лісове господарство», у ОСОБА_2 був наявний приватний майновий інтерес, який полягав у бажанні отримати премію. За таких обставин у ОСОБА_2 під час підписання вказаних вище наказів виникла суперечність між його приватним інтересом і службовими повноваженнями. Ці службові повноваження в частині прийняття рішення щодо призначення премії є дискреційними, бо встановлюються відповідно до колективного договору у відсотках до посадового окладу і можуть бути відповідно збільшеними чи зменшеними як собі так і іншим працівникам підприємства.

Зокрема, до справи не подано жодного належного документа, за яким ОСОБА_2 врегулював питання недопущення прийняття рішення в умовах реального конфлікту інтересів.

Та як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_2 не звертався ні в Закарпатське обласне управління лісового та мисливського господарства, ні в Державне агентство лісових ресурсів України з письмовим поданням погодити йому призначення премії в розмірах, які передбачені у вище зазначених наказах. Та як вбачається з повідомлення Голови державного агентства лісових ресурсів України від 02.04.2024 р. №14-06/1692-24 посадова особа ДП «Міжгірське лісове господарство» ОСОБА_2 не звертався до цього органу з повідомленням щодо виникнення конфлікту інтересів, відповідно до ст.28 Закону України «Про запобігання корупції» (т.1 а.с.175).

Отже, ОСОБА_2 при виданні наказів № 109 від 31.08.2022 року, № 112 від 15.09.2022 року «Про преміювання працівників ДП «Міжгірське лісове господарство», у тому числі преміювання самого себе, не повідомив ані Національне агентство з питань запобігання корупції, ані керівника органу, до повноважень якого належить звільнення/ініціювання звільнення з посади, про наявність у нього реального конфлікту інтересів, що підтверджується листом Голови державного агентства лісових ресурсів України №14-06/1692-24 від 02.04.2024 року.

Відповідно, заходи, щодо врегулювання конфлікту інтересів ОСОБА_2 не вживались.

Об`єктивна сторона частини 1 статті 172-7 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів.

Отже, об`єктивна сторона даного правопорушення полягає в бездіяльності особи, яка знала про наявність приватного інтересу, який впливав на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, вчинення чи невчинення нею дій при здійснення повноважень, тому зобов`язана була повідомити про це, однак не зробила цього.

Наявність реального конфлікту інтересів у ОСОБА_2 підтверджується приватним майновим інтересом, зумовленим його бажанням покращити своє матеріальне становище шляхом отримання премії у визначеному розмірі, яка не є обов`язковою виплатою.

Суперечність між приватним інтересом та здійсненням службових повноважень ОСОБА_2 пов`язана з реалізацією службових повноважень стосовно себе та бажанням отримати грошову премію відповідного розміру.

Реальний конфлікт інтересів ОСОБА_2 полягає в наявності суперечності між приватним майновим інтересом особи, обумовленим бажанням покращити своє матеріальне становище шляхом отримання премії, та наявними службовими повноваженнями щодо визначення розміру премії, які впливають на його об`єктивність та неупередженість при прийнятті вказаного рішення, оскільки він сам не може об`єктивно оцінити власну роботу.

З огляду встановлені обставини та викладені обґрунтування, суд дійшов переконання, що ОСОБА_2 є винуватим у вчиненні інкримінованих правопорушень, передбачених ч.1 ст.172-7, ч.2 ст.172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за такими ознаками: - неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у особи реального конфлікту інтересів (частина 1 статті 172-7 КУпАП) - за обставинами, які зазначені в протоколах №130 від 10.05.2024 року, № 132 від 10.05.2024 року; - прийняття рішення в умовах реального конфлікту інтересів (частина 2 статті 172-7 КУпАП) за обставинами, які зазначені в протоколах № 131 від 10.05.2024 року, № 133 від 10.05.2024 року.

ОСОБА_2 підлягає адміністративній відповідальності за вищезазначені адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією. Строк накладення стягнення, який встановлений у статті 38 КУпАП у справах про правопорушення, які пов`язані з корупцією, а саме два роки з дня вчинення ОСОБА_2 неправомірних дій (31.08.2022 року, 15.09.2022 року), не закінчився станом на дату винесення цієї постанови. Датою виявлення правопорушень зазначено посадовою особою, яка склала протоколи, дату складання протоколів (10.05.2024).

Приймаючи до уваги характер та обставини вчинених адміністративних правопорушень, пов`язаних з корупцією, та ступінь їх суспільної небезпеки, а також відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_2 , суд також враховує особу правопорушника ОСОБА_2 , його вік, матеріальний та сімейний стан, вчинення зазначених адміністративних правопорушень вперше, а також приймає до уваги ті обставини, що ОСОБА_2 на теперішній час не працює, регулярного доходу та постійного джерела прибутку немає, крім того, за попереднім місцем роботи ОСОБА_2 зарекомендував себе з позитивної сторони, що вбачається з службової характеристики філії «Міжгірське лісове господарство» (т.1 а.с.170), та з урахуванням вищенаведеного, а також враховуючи незадовільний стан здоров`я ОСОБА_2 за діагнозами, наведеними у листі КНП «Центральна міська лікарня м.Борислава» від 08.07.2024 року (т.2 а.с.171), суд вважає необхідним та достатнім для запобігання вчинення ОСОБА_2 повторних правопорушень, призначити йому адміністративне стягнення у виді штрафу в мінімальних межах санкції ч.2 ст.172-7 КУпАП, що відповідає розміру двісті неоподаткованих мінімумів доходів громадян (3400 гривень), та при призначенні стягнень за вчинення декількох адміністративних правопорушень суд застосовує положення ст.36 КУпАП, тобто накладає адміністративні стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, а отже за санкцією частини 2 статті 172-7 КУпАП.

Відповідно до положень ст.40-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст.ст. 36, 40-1, ч.1 ст.172-7, ч.2 ст.172-7, 221, 252, 280, 283, 284, 308 КУпАП, Законом України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 року, суддя -

П О С Т А Н О В И В :

Визнати винуватим ОСОБА_2 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.172-7, ч.2 ст.172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення та у відповідності до положень ч.2 ст.36 КУпАП накласти на ОСОБА_2 остаточне адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить - 3400,00 (три тисячі чотириста) гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в дохід держави в сумі - 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок (Отримувач - ГУК у м.Києві/ м.Київ/ 22030106, код ЄДРПОУ - 37993783, рахунок - UA908999980313111256000026001, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету - 22030106).

Адміністративний штраф сплачувати: ГУК у Зак.обл. / Міжгірська тг / 210811002, код ЄДРПОУ - 37975895, рахунок № UA208999980313020106000007423, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету - 21081100 «Адміністративні штрафи та інші санкції».

Роз`яснити правопорушнику, що згідно частини 1 статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови із наданням відповідної квитанції про сплату штрафу до канцелярії суду, а в разі оскарження такої постанови, - не пізніше п`ятнадцяти днів з дня повідомлення про залишення апеляційної скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у строк, встановлений частиною першою статті 307 КУпАП, при примусовому виконанні постанови суду, згідно ч.2 ст.308 КУпАП, штраф підлягає стягненню у подвійному розмірі.

Строк пред`явлення постанови до виконання протягом трьох місяців, з наступного дня після набрання постановою законної сили або закінчення строку, встановленого у разі відстрочки або розстрочки виконання постанови.

Постанова судді в справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її захисником, законним представником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до Закарпатського апеляційного суду через Міжгірський районний суд Закарпатської області.

Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя

Міжгірського районного суду

Закарпатської області Ю.В. СИДОРЕНКО