Постанова

від 02.09.2024 по справі 491/591/22

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/5763/24

Справа № 491/591/22

Головуючий у першій інстанції Тарасенко М.С.

Доповідач Сєвєрова Є. С.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.09.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії:

головуючого: Сєвєрової Є.С.,

суддів: Заїкіна А.П., Комлевої О.С.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач ОСОБА_2 ,

третя особа Ананьївський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Подільському районі Одеської області,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Ширяївського районного суду Одеської області від 09 травня 2024 року у складі судді Тарасенка М.С.,

встановив:

У серпні 2022 року, ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 , третя особа Ананьївський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Подільському районі Одеської області, у якому просила суд визнати гр. ОСОБА_2 батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та зобов`язати Ананьївський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерств юстиції (м.Одеса) внести відповідні зміни до актового запсу про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зазначивши батьком дитини ОСОБА_2 та видати нове свідоцтво про народження, залишивши ОСОБА_3 прізвище « ОСОБА_4 ».

Ухвалою Ширяївського районного суду Одеської області від 09 травня 2024 року зупинено провадження по вказаній справі до припинення перебування ОСОБА_2 у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону формувань, що переведені на військовий стан.

Не погодившись з вищезазначеною ухвалою суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, у якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить суд скасувати ухвалу Ширяївського районного суду Одеської області від 08 травня 2024 року та направити справу на розгляд до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що військовий квиток, на підставі якої суд зупинив провадження у справі, не свідчить про те, що відповідач внаслідок призову по мобілізації перебуває у складі Збройних Сил України або інших утворених військових формувань, що переведені на воєнний стан та що він безпосередньо залучений до участі у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, що позбавляє його можливості реалізувати свої процесуальні права. Окрім того, як зазначає позивачка, відповідач може реалізувати свої права через представника навіть на безоплатній основі.

Також в обґрунтування доводів скарги, ОСОБА_1 посилається на те, що станом на сьогоднішній день в Миколаївському районному суді Одеської області знаходиться цивільна справа №491/591/22 за її позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , провадження по якій зупинено до розгляду зазначеної справи про визнання батьківства. Вказана справа вже розглядається більше двох років. Наразі неповнолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , позбавлений можливості отримувати аліменти від батька, який навмисно затягує розгляд справи, щоб не утримувати сина. Крім того, наразі на всій території України оголошено воєнний стан та продовжують бойові дії на території України. Як зазначає відповідач він є військослужбовцем, а тому в разі не скасування оскаржуваної ухвали про зупинення провадження, дитина буде позбавлена в послідуючому отримувати пільги як дитина військовослужбовця або загиблого військовослужбовця. На думку позивачки, відповідач навмисно затягує розгляд справи з надуманих причин.

На адресу апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу від сторін не надходив, однак відповідно до положень ч.3ст. 360 ЦПК Українивідсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК Українирозгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно ч. 2 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Предметом оскарження є ухвала суду про зупинення провадження у справі (п.14 ст.353 ЦПК України).

Враховуючи вищенаведене, дана справа розглядається судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків.

У відповідності до ч. 5ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Згідност. 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржувана ухвала суду зазначеним вимогам не відповідає, з огляду на таке.

Зупиняючи провадження у справі, районний суд виходив з того, що оскільки відповідач ОСОБА_2 з 27.02.2022 на підставі Указу Президента України №69/2022 призваний у Збройні Сили України по мобілізації та на даний час проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , що відповідно до положень п. 2 ч.1 ст. 251 ЦПК України є підставою для зупинення провадження у справі.

Проте, апеляційний суд не може погодитися із таким висновком районного суду, оскільки він не відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справ, виходячи з наступного.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення.

Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи.

Обов`язок суду зупинити провадження у справі зумовлений об`єктивною неможливістю її розгляду, викликаний наявністю однієї із передбачених у законі обставин, які перешкоджають розглядові справи, коли зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити певні обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі суд у кожному випадку повинен з`ясовувати, чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Частиною 1ст. 251 ЦПК Українипередбачено перелік обов`язкових підстав для зупинення провадження, який є вичерпним.

Відповідно до п. 2 ч. 1ст. 251 ЦПК Українисуд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі, перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Згідно п. 2 ч. 1ст. 253 ЦПК Українипровадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 2 частини першоїстатті 251 цього Кодексу, - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Отже, процесуальний закон пов`язує необхідність зупинення провадження у справі не з наявністю воєнного стану в Україні, а із фактом перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Для зупинення судом провадження у справі з підстав, передбачених п. 2 ч. 1ст. 251 ЦПК України, в матеріалах цивільної справи мають бути докази не лише перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, а й докази того, що такі підрозділи переведені на воєнний стан, зокрема приймають участь у виконанні бойових завдань.

Згідно зУказом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженогоЗаконом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, у зв`язку з військовою агресією РФ проти України введено в Україні воєнний стан о 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався і на цей час його дію не припинено.

Відповідно до ст. 1Закону України «Про Збройні Сили України», Збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно доКонституції Українипокладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності.

Статтею 1 Закону України «Про оборону України»визначено, що військове формування це створена відповідно до законодавства України сукупність військових з`єднань і частин та органів управління ними, які комплектуються військовослужбовцями і призначені для оборони України, захисту її суверенітету, державної незалежності і національних інтересів, територіальної цілісності і недоторканності у разі збройної агресії, збройного конфлікту чи загрози нападу шляхом безпосереднього ведення воєнних (бойових) дій.

Відповідно дост. 3 Закону України «Про Збройні Сили України»Збройні Сили України мають таку загальну структуру: Генеральний штаб Збройних Сил України; Командування об`єднаних сил Збройних Сил України; види Збройних Сил України - Сухопутні війська, Повітряні Сили, Військово-Морські Сили; окремі роди сил Збройних Сил України - Сили спеціальних операцій, Сили територіальної оборони, Сили логістики, Сили підтримки, Медичні сили; окремі роди військ Збройних Сил України - Десантно-штурмові війська, Війська зв`язку та кібербезпеки; органи військового управління, з`єднання, військові частини, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, установи та організації, що не належать до видів та окремих родів військ (сил) Збройних Сил України.

Організаційно Збройні Сили України складаються з органів військового управління, з`єднань, військових частин, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, установ та організацій.

Із матеріалів справи вбачається, що звертаючись до суду із клопотанням про зупинення провадження, відповідач ОСОБА_2 зазначав, що на підставі Указу Президента України №269/2022 він був призваний у Збройні Сили України по мобілізації, в підтвердження чого надав копію свого

військового квитка Серія НОМЕР_2 (а.с. 177-185).

Разом з тим, апеляційний суд зауважує, що військовий квиток, на підставі якої суд зупинив провадження у справі, не свідчить про те, що відповідач внаслідок призову по мобілізації перебуває у складі Збройних Сил України або інших утворених військових формувань, що переведені на воєнний стан та що він безпосередньо залучений до участі у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, що позбавляє його можливості реалізувати свої процесуальні права.

Отже, військовий квиток не є доказом, який підтверджує наявність підстав для зупинення провадження у справі, що передбачені п.2 ч.1 ст. 251 ЦПК України.

Належним письмовим доказом для зупинення провадження у зв`язку з перебуванням сторони у складі Збройних Сил України є наказ по особовому складу, виданий у порядку п. 12 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року N 1153/2008. Зазначене узгоджується з постановоюВерховного судувід 29.03.2023 по справі №756/3462/20.

Окрім того, колегія суддів звертає увагу на те, що суд першої інстанції, застосовуючи ч.1 ст.251 ЦПК України та зупиняючи провадження у справі, не взяв до уваги предмет заявлених позовних вимог, а саме визнання батьківства.

Більш того, колегія суддів звертає увагу на те, що суд першої інстанції, застосовуючи ч. 1ст. 251 ЦПК України, не вказав у чому полягає передбачена законом неможливість розгляду зазначеної справи у період знаходження сторін на військовій службі, виходячи із заявлених стороною відповідача підстав зупинення провадження, а також враховуючи, що він не позбавлений можливості здійснити реалізацію наданих йомуЦПК Україниправ, зокрема, шляхом листування, приймати участь у розгляді справи через представника.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції необґрунтовано зупинив провадження у справі.

Згідно з п.6 ч. 1 ст.374ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Керуючись ст.ст.374, 379,382,383,384 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Ширяївського районного суду Одеської області від 09 травня 2024 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді: