Ухвала

від 02.09.2024 по справі 363/4338/24

ВИШГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"02" вересня 2024 р. Справа № 363/4338/24

У Х В А Л А

про залишення заяви без руху

02 вересня 2024 року м. Вишгород

Суддя Вишгородського районного суду Київської області Рукас О.В., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ), заінтересовані особи: Орган опіки та піклування Вишгородської міської ради Київської області (адреса місцезнаходження: Київська область, Вишгородський район, м. Вишгород, пл. Шевченка, буд. 1; код ЄДРПОУ: 04054866), Служба у справах дітей та сім`ї Вишгородської міської ради (адреса місцезнаходження: Київська область, Вишгородський район, м. Вишгород, пл. Шевченка, буд. 1; код ЄДРПОУ: 44108854), Вишгородський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (адреса місцезнаходження: Київська область, Вишгородський район, м. Вишгород, вул. Набережна, буд. 6-А; код ЄДРПОУ: 22201070) про усиновлення дитини,

ВСТАНОВИВ:

До Вишгородського районного суду Київської області надійшла вищезазначена заява про усиновлення дитини.

Згідно з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею по справі визначено суддю Рукас О.В.

Розглянувши матеріали поданої заяви, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 293 ЦПК України справи за заявами про усиновлення підлягають розгляду у порядку окремого провадження за правилами цивільного судочинства.

Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Таким чином, вимоги щодо форми та змісту заяви, яка подається у порядку окремого провадження, порядок її подання до суду врегульовуються загальними правилами з урахуванням особливостей, передбачених ЦПК України. Тому суд вважає за можливе застосовувати положення ст. 185 ЦПК України в аспекті правових наслідків невідповідності заяви про усиновлення встановленим законодавством вимогам щодо її форми та змісту.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду заяви постановляє ухвалу про залишення заяви без руху.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 311 ЦПК України до заяви про усиновлення дитини за наявності мають бути додані такі документи, зокрема, документ, що підтверджує право власності або користування жилим приміщенням.

До заяви про усиновлення ОСОБА_1 долучено акт обстеження умов проживання № 69 від 25.07.2024 року, з якого підтверджується, що ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживають за адресою: АДРЕСА_1 .

Разом з тим, акт обстеження умов проживання лише підтверджує факт проживання ОСОБА_1 за вказаною адресою та не є документом, який підтверджує право власності чи право користування жилим приміщенням, про який зазначається у п. 4 ч. 2 ст. 311 ЦПК України. Тим більше, доданий акт № 69 від 25.07.2024 року не містить жодної інформації щодо наявності у ОСОБА_1 будь-якого речового права на вказану квартиру.

У своїй заяві ОСОБА_1 зазначає, що житлове приміщення АДРЕСА_2 належить його дружині - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на праві приватної власності. У той же час жодних документів на підтвердження вказаних обставин до заяви не додано.

Відповідно до ч. 1 ст. 405 ЦК України члени сім`ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону.

Таким чином, документ, що підтверджує право власності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на вищезазначене нерухоме майно буде свідчити і про право ОСОБА_1 , як члена її сім`ї, користуватися житловим приміщенням. Тому під час усунення недоліків поданої заяви ОСОБА_1 потрібно надати документ, що підтверджує право власності ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_3 .

Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до п. 4 ППВСУ «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» № 3 від 30.03.2007 року - під час підготовки до розгляду справи про усиновлення малолітньої чи неповнолітньої дитини суддя повинен вирішити питання про участь у цій справі як заінтересованих осіб відповідного органу опіки та піклування.

Разом з тим, підготовчі дії не обмежуються лише вирішенням питання про залучення органу опіки та піклування в якості заінтересованих осіб, оскільки коло останніх може бути більшим в залежності від обставин справи. До заінтересованих осіб належать особи, які беруть участь у справі та мають у ній юридичну заінтересованість. Коло заінтересованих осіб визначається взаємовідносинами із заявником у зв`язку з обставинами, які підлягають встановленню і які можуть вплинути на їх права та обов`язки. Участь у справі цих осіб зумовлюється тим, що із установленням окремих обставин заявник може реалізувати свої права у правовідносинах, у яких беруть участь і заінтересовані особи. Для цих осіб характерним є те, що їхні суб`єктивні права та обов`язки мають юридичний зв`язок із суб`єктивними правами і обов`язками заявників.

Відповідно до ч. 1 ст. 217 СК України усиновлення дитини здійснюється за вільною згодою її батьків.

З заяви та доданих до неї документів вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , має рідну матір - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у шлюбі з якою перебуває ОСОБА_1 та яка надала нотаріально посвідчену згоду на усиновлення її дитини.

У той же час, ОСОБА_2 не визначена ОСОБА_1 в якості заінтересованої особи в межах даної справи, не зважаючи на те, що в межах даної справи вирішується питання про усиновлення її дитини, що неодмінно зачіпає права та інтереси ОСОБА_2 .

Залишення позовної заяви без руху не є обмеженням у доступі до правосуддя. Так, згідно практики Європейського суду з прав людини, сформульовану, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31) зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб. Крім того необхідно врахувати позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема, у пункті 55 справи «Креуз проти Польщі», що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти.

Відповідно до ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Відтак, заявнику необхідно усунути зазначені недоліки: надати документ, що підтверджує право власності ОСОБА_2 на нерухоме майно у виді квартири АДРЕСА_2 ; визначити ОСОБА_2 в якості заінтересованої особи в межах даної справи, надавши уточнену редакцію заяви про усиновлення з її копіями для всіх учасників даної справи. У разі не усунення недоліків заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається заявнику.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 190, 293 ЦПК України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Орган опіки та піклування Вишгородської міської ради Київської області, Служба у справах дітей та сім`ї Вишгородської міської ради, Вишгородський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про усиновлення дитини - залишити без руху.

Встановити строк для усунення недоліків протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У разі не усунення недоліків заява буде вважатися неподаною та повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.В. Рукас