Ухвала

від 29.08.2024 по справі 638/5363/24

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 638/5363/24

Провадження № 1-кп/638/1379/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2024 року м. Харків

Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1

за участі секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

захисника обвинуваченого ОСОБА_4 -адвоката ОСОБА_5

захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7

обвинуваченого ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_6

розглянувши в підготовчому судовому засіданні у м. Харкові матеріали об`єднаного кримінального провадження за № 12024221070000647 від 12 травня 2024 року, та №12023221070003061 від 31грудня 2023 року відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 186, ч. 3 ст. 297 КК України,

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. ч. 4 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

21 березня 2024 року до Дзержинського районного суду м. Харкова з Ізюмської окружної прокуратури Харківської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023221070003061 від 31.12.2023, відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 3 ст. 297 КК України.

Відповідно до ухвали Дзержинського районного суду м. Харкова від 29.07.2024 кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023221070003061 від 31грудня 2023 року відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 3 ст. 297 КК України, об`єднане з кримінальним провадженням № 12024221070000647 від 12 травня 2024 року щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 186 КК України

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи раніше судимим за вчинення кримінальних правопорушень проти власності, на шлях виправлення не став та знову вчинив кримінальне правопорушення при наступним обставинах: за попередною змовою з ОСОБА_6 , 11 травня2024року приблизно о 12 годині, знаходячись на території КНП ЦІМЛ «Піщанської Богоматері» за адресою: АДРЕСА_1 , в період дії воєнного стану в Україні, діючи умисно, повторно, реалізуючи свій протиправний злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення за рахунок інших осіб, впевнившись, що за їхніми діями ніхто не спостерігає та знаючи, що нікого на даній ділянці місцевості немає, таємно,

Разом з ОСОБА_6 , вивили що біля будівлі жіночої консультації, яка знаходиться на території КНП ЦМЛ «Піщанської Богоматері» за вище вказаною адресою знаходилось два біметалеві радіатори по десять секцій кожен, після чого викрали вище вказане майно, яке перебуває на балансі КНП ЦМЛ

«Піщанської Богоматері» в результаті чого спричинили КНП ЦМЛ «Пішанської Богоматері» в особі представника потерпілого ОСОБА_8 , матеріальну шкоду на загальну суму відповідно до висновку експерта №2673/24 у розмірі1990грн, після чого з викраденим майном з місця вчинення злочину зникли, у подальшому розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану.

Окрім цього досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 будучи раніше судимим за вчинення кримінальних правопорушень-злочинів проти власності, на шлях виправлення не став та знову вчинив кримінальне правопорушення при наступних обставинах, а саме: 15 травня2024року приблизно о 17:00 год. (точного часу в ході досудового розслідування встановити не вдалося можливим), перебуваючи з дозволу користувача будинку ОСОБА_9 , реалізовуючи раптово виниклий умисел на відкрите викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, усвідомлюючи протиправність своїх дій та бажаючи діяти саме таким чином, відкрито викрав мобільний телефон «Xiaomi Redmi 10», який належить потерпілій ОСОБА_10 , після чого з викраденим майном вибіг з будинку не звертаючи уваги на вимоги потерпілої щодо припинення неправомірних дій, після чого з місця вчинення злочину зник, в подальшому розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_10 матеріальну шкоду на загальну суму відповідно висновку експерта N?3279/24 у розмірі3566грн, 50 коп.

Органом досудового розслідування попередньо кваліфіковано такі дії ОСОБА_4 як сукупність вчинених кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 186 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , будучи раніше судимим за вчинення кримінальних правопорушень проти власності, на шлях виправлення не став та знову вчинив кримінальне правопорушення при наступним обставинах: за попередньою змовою з ОСОБА_4 , 11 травня2024року приблизно о 12 годині, знаходячись на території КНП ЦМЛ «Піщанської Богоматері» за адресою: АДРЕСА_1 , період дії воєнного стану в Україні, діючи умисно, повторно, реалізуючи свій протиправний злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення за рахунок інших осіб, впевнившись, що за їхніми діями ніхто не спостерігає та знаючи, що нікого на даній ділянці місцевості немає, таємно, разом з ОСОБА_4 , виявили що біля будівлі жіночої консультації яка знаходиться на території КНП ЦМЛ «Піщанської Богоматері» за вище вказаною адресою лежали два біметалеві радіатори по десять секцій кожен, після чого викрили вище вказане майно, яке перебуває на балансі КНП ЦМЛ «Піщанської Богоматері» в результаті чого спричинили останній в особі представника потерпілого ОСОБА_11 , матеріальну шкоду на загальну суму відповідно до висновку експерта N?2673/24 у розмірі1990грн, після чого з викраденим майном з місця вчинення злочину зникли, у подальшому розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

Орган досудового розслідування попередньо кваліфікував такі дії ОСОБА_6 як вчинення кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану.

В підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про закриття кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, на підставі п. 4 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку з частковою декриміналізацією крадіжки, та клопотав про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 , одночасно із цим просив виділити в окреме судове провадження кримінальне провадження відносно ОСОБА_6 оскільки провадження відносно нього підлягає закриттю.

В обґрунтування клопотання в частині продовження строків запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою прокурор посилався на наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Наявність зазначених ризиків, як зазначає прокурор, обґрунтовується тим, що перебуваючи на свободі, ОСОБА_4 усвідомлюючи, що ним скоєно тяжкий злочин, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років, з метою уникнення кримінальної відповідальності може переховуватись від слідства та суду на території України, чим унеможливить досягнення завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 КПК України (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України).

Зважаючи, що причетність ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення - злочину підтверджується у тому числі показаннями потерпілої та свідків, перебуваючи на волі, останній буде мати можливість здійснювати на них незаконний вплив, чим перешкоджатиме встановленню істини у кримінальному провадженні. Враховуючи обставини кримінального провадження, за яких підозрюваному відомі місця мешкання та місця перебування, потерпілої, свідків та їх родичів, що дає можливість останньому застосувати відносно них фізичний та психологічний вплив з метою зміни показань у подальшому на свою користь. Не зважаючи на те, що в ході досудового розслідування потерпіла та свідки вже були допитані, однак суд відповідно до ст. 23, 95 КПК України сприймає докази безпосередньо (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України).

Враховуючи обставини інкримінованого ОСОБА_4 злочину, є достатні підстави вважати, що він схильний до вчинення кримінальних правопорушень злочинів, оскільки неодноразово судимий, останній раз 18.03.2024 року відносно нього було направлено обвинувальний акт до Дзержинського районного суду м. Харкова за ч. 3 ст. 297 КК України (п. 5 ч.1 ст. 177 КПК України).

Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник закриття провадження не заперечували, щодо виділення матеріалів та закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_6 та продовження запобіжного заходу поклалися на розсуд суду.

Обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник проти виділення матеріалів та закриття кримінального провадження у зв`язку з декриміналізацією не заперечували, щодо закриття кримінального провадження та продовження запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 поклалися на розсуд суду.

Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення клопотання прокурора з наступних підстав.

Судом встановлено, що інкриміноване ОСОБА_4 та ОСОБА_6 викрадення чужого майна вчинено обвинуваченими 11 травня 2024 року, обвинувальний акт складено та затверджено 29 червня 2024 року, надійшов обвинувальний акт до суду 4 липня 2024 року.

Згідно ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти, що пом`якшують або скасовують відповідальність, мають зворотну дію в часі.

Відповідно до ст.5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість. Закон про кримінальну відповідальність, що встановлює кримінальну протиправність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі. Закон про кримінальну відповідальність, що частково пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, а частково посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, має зворотну дію у часі лише в тій частині, що пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи. Якщо після вчинення особою діяння, передбаченого цим Кодексом, закон про кримінальну відповідальність змінювався кілька разів, зворотну дію в часі має той закон, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи..

Частиною 6 ст. 3 КК України встановлено норму, за якою зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Законом України від 18 липня 2024 року № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», який набрав чинності 09.08.2024 року, внесено зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, зокрема викладено у новій редакції ст.. 51 КУпАП. З огляду на внесені зміни дрібним викраденням чужого майна вважається викрадення майна, вартість якого на момент вчинення правопорушення не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Пунктом 5 підрозділу 1 розділу XX Податкового Кодексу України передбачено, що якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року. У 2022 році сума одного неоподаткованого мінімуму для адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень становила 1240,50 грн.

Таким чином внесені Законом України від 18 липня 2024 року № 3886-IX зміни призвели до часткової декриміналізації діяння і Закон має зворотну дію у часі.

Вартість майна, зазначеного у обвинувальному акті відносно ОСОБА_4 , ОСОБА_6 на момент вчинення правопорушення, тобто у 2024 році, не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вимогами п.4-1 ч.1ст.284 КПК Українипередбачено, що кримінальне провадження закривається в разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Відповідно до ч.3 ст. 479-2 КПК України якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої статті 284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує.

Зважаючи на те, що обвинувачений не заперечує проти закриття кримінального провадження відносно нього, розуміє наслідки закриття провадження з нереабілітуючих підстав, суд вважає за необхідне клопотання задовольнити.

Щодо клопотання прокурора про продовження сороку дії запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

Відносно обвинуваченого ОСОБА_4 в ході досудового розслідування 9 липня 2024 року застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 6 вересня 2024 року, із можливістю внесення застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 242 240 грн та покладення у цьому разі обов`язків, визначених відповідно до ухвали від 14 травня 2024 року.

ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 297, ч. 4 ст. 186 КК України, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років, що є тяжким злочином (ст. 12 КК України).

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , суспільну небезпеку інкримінованого кримінально протиправних дій, обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного,

При вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд повинен врахувати обставини, передбачені ст.178 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

При цьому, доцільність продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою судом виправдовується відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, про що викладено правову позицію в рішенні ЄСПЛ «Летельє проти Франції оскільки у разі доведеності вини обвинуваченого передбачено можливість призначення покарання у вигляді позбавлення волі на тривалий строк, що може викликати загрозу втечі обвинуваченого.

Вирішуючи питання клопотання прокурора суд також виходить з того, що принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець м. Ізюм, Харківської області, українець, громадянин України, з середньою освітою, не працює, не одружений, раніше судимий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 та фактично проживає: АДРЕСА_3 , раніше неодноразово судимий, 18 березня 2024 року до Дзержинського районного суду м. Харкова направлено обвинувальний акт щодо нього за ч. 3 ст. 297 КК України.

Судом при вирішенні питання щодо продовження строку запобіжного заходу відносно обвинуваченого, враховано тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, вік та стан здоров`я підозрюваного, відсутність міцних соціальних зв`язків, його майновий стан, наявність судимостей, вагомість наявних доказів, якими обґрунтовується відповідні обставини, у зв`язку з чим вважає, що ризики, які передбачені п.п. 1,3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: можливість переховування від суду, можливість впливу на свідків, вчинення нового злочину, у даному випадку не зменшилися та продовжують існувати.

Таким чином, суд приходить до висновку про задоволення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки інший більш м`який запобіжний захід, зокрема домашній арешт, про застосування якого просила сторона захисту, не зможе запобігти настанню зазначених ризиків та зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Суд вважає, що визначена при застосуванні запобіжного заходу на стадії досудового розслідування застава у виді 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб здатна забезпечити виконання ОСОБА_4 покладених на нього обов`язків, а тому визначає заставу у тому ж розмірі.

Щодо клопотання прокурора про виділення матеріалів кримінального провадження відносно ОСОБА_6 в окреме судове провадження суд зазначає наступне.

Згідно ч.1 ст. 314 КПК України матеріали кримінального провадження, у тому числі матеріали щодо кримінального проступку та щодо злочину, можуть об`єднуватися в одне провадження або виділятися в окреме провадження ухвалою суду, на розгляді якого вони перебувають, згідно з правилами, передбаченимистаттею 217цього Кодексу.

Так, ч.ч.3,4 ст. 217 КПК України вказують, що у разі необхідності матеріали досудового розслідування щодо одного або кількох кримінальних правопорушень можуть бути виділені в окреме провадження, якщо одна особа підозрюється у вчиненні кількох кримінальних правопорушень або дві чи більше особи підозрюються у вчиненні одного чи більше кримінальних правопорушень.

Матеріали досудового розслідування не можуть бути виділені в окреме провадження, якщо це може негативно вплинути на повноту досудового розслідування та судового розгляду.

Так, оскільки судове провадження відносно ОСОБА_6 підлягає закриттю а провадження відносно ОСОБА_4 слід продовжувати, суд керуючись ст. ст. 217, 334 КПК України, вважає за необхідне матеріали кримінального провадження стосовно ОСОБА_6 виділитив окреме провадження.

Питання щодо речових доказів слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Копію ухвали після набрання законної сили направити до уповноваженого органу Національної поліції, а саме до ХРУП №3 ГУНП в Харківській області, для вирішення питання щодо притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за наявності в його діях ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 51 КУпАП.

Керуючись Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024, ст. 5 КК України, п.4-1 ч.1 ст. 284, ст.. 479-2 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Кримінальне провадження № 12024221070000647 від 12 травня 2024 року щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за обвинуваченням у вчинені кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, закрити на підставі п. 4-1 ч.1 ст. 284 КПК України у зв`язку втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Продовжити строк тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор» до 26 жовтня 2024 року, включно, із можливістю внесення раніше визначеної застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 242 240 (Двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень та покладання на нього в такому разі обов`язків, а саме: 1) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 2) утримуватися від спілкування із свідками та іншими особами з приводу обставин вчинення інкримінованого злочину; 3) здати на зберігання до прокуратури свій закордонний паспорт та інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну; 4) носити електронний засіб контролю.

Клопотання прокурорапро виділенняматеріалів кримінальногопровадження за №12024221070000647від 12травня 2024року відносно ОСОБА_6 за обвинуваченняму вчиненнізлочину,передбаченого ч.4ст.185КК України в окреме судове провадження- задовольнити.

Виділити в окреме судове провадження матеріали кримінального провадження № 12024221070000647 від 12 травня 2024 року стосовно ОСОБА_6 за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України.

Призначити кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дзержинського районного суду м. Харкова на 2 жовтня 2024 року на 11 год. 00 хв.

Строк дії ухвали встановити до 26 жовтня 2024 року включно.

Ухвала в частині закриття кримінального провадження та продовження строку тримання під вартою може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом семи діб з дня її оголошення. В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 30 серпня 2024 .

Суддя ОСОБА_1