Ухвала

від 13.02.2025 по справі 638/5363/24

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 638/5363/24

Провадження № 1-кп/638/931/25

УХВАЛА

Іменем України

13 лютого 2025 року м. Харків

Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1

за участі секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

представника потерпілого ОСОБА_4

захисника обвинуваченого ОСОБА_5 -адвоката ОСОБА_6

обвинуваченого ОСОБА_5

розглянувши в підготовчому судовому засіданні у м. Харкові клопотання прокурора ОСОБА_3 про продовження стоку дії запобіжного заходу, обраного у об`єднаному кримінального провадження за № 12024221070000647 від 12 травня 2024 року, та №12023221070003061 від 31грудня 2023 року відносно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 186, ч. 3 ст. 297 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

21 березня 2024 року до Дзержинського районного суду м. Харкова з Ізюмської окружної прокуратури Харківської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023221070003061 від 31.12.2023, відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 3 ст. 297 КК України.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою.

В обґрунтування клопотання прокурор посилався на наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Наявність зазначених ризиків, як зазначає прокурор, обґрунтовується тим, що перебуваючи на свободі, ОСОБА_5 усвідомлюючи, що ним скоєно тяжкий злочин, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років, з метою уникнення кримінальної відповідальності може переховуватись від слідства та суду на території України, чим унеможливить досягнення завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 КПК України (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України), може вплинути на потерпілу або вчинити новий злочин.

Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник проти продовження запобіжного заходу заперечували та просили змінити запобіжний захід на більш м`який, а саме домашній арешт.

Суд, розглянувши клопотання прокурора, вислухавши думку прокурора, обвинуваченого та його захисника, приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Відносно обвинуваченого ОСОБА_5 в ході досудового розслідування 9 липня 2024 року застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 6 вересня 2024 року, із можливістю внесення застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 242 240 грн та покладення у цьому разі обов`язків, визначених відповідно до ухвали від 14 травня 2024 року.

ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 297, ч. 4 ст. 186 КК України, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років, що є тяжким злочином (ст. 12 КК України).

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , суспільну небезпеку інкримінованого кримінально протиправних дій, обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного,

При вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд повинен врахувати обставини, передбачені ст.178 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

При цьому, доцільність продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою судом виправдовується відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, про що викладено правову позицію в рішенні ЄСПЛ «Летельє проти Франції оскільки у разі доведеності вини обвинуваченого передбачено можливість призначення покарання у вигляді позбавлення волі на тривалий строк, що може викликати загрозу втечі обвинуваченого.

Вирішуючи питання клопотання прокурора суд також виходить з того, що принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець м. Ізюм, Харківської області, українець, громадянин України, з середньою освітою, не працює, не одружений, раніше судимий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживає: АДРЕСА_2 , раніше неодноразово судимий, 18 березня 2024 року до Дзержинського районного суду м. Харкова направлено обвинувальний акт щодо нього за ч. 3 ст. 297 КК України.

Судом при вирішенні питання щодо продовження строку запобіжного заходу відносно обвинуваченого, враховано тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, вік та стан здоров`я підозрюваного, відсутність міцних соціальних зв`язків, його майновий стан, наявність судимостей, вагомість наявних доказів, якими обґрунтовується відповідні обставини, у зв`язку з чим вважає, що ризики, які передбачені п.п. 1,3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: можливість переховування від суду, можливість впливу на свідків, вчинення нового злочину, у даному випадку не зменшилися та продовжують існувати.

Таким чином, суд приходить до висновку про задоволення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки інший більш м`який запобіжний захід, зокрема домашній арешт, про застосування якого просила сторона захисту, не зможе запобігти настанню зазначених ризиків та зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Суд вважає, що визначена при застосуванні запобіжного заходу на стадії досудового розслідування застава у виді 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб здатна забезпечити виконання ОСОБА_5 покладених на нього обов`язків, а тому визначає заставу у тому ж розмірі.

Керуючись ст. 331 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_5 задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор» до 11 квітня 2025 року, включно, із можливістю внесення раніше визначеної застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 242240 (Двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень та покладання на нього в такому разі обов`язків, а саме: 1) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 2) утримуватися від спілкування із свідками та іншими особами з приводу обставин вчинення інкримінованого злочину; 3) здати на зберігання до прокуратури свій закордонний паспорт та інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну; 4) носити електронний засіб контролю.

Строк дії ухвали встановити до 11 квітня 2025 року включно.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом семи діб з дня її оголошення. В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст складено 13.02.2025.

Суддя ОСОБА_1