Ухвала

від 02.09.2024 по справі 473/4762/24

ВОЗНЕСЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 473/4762/24

УХВАЛА

іменем України

"02" вересня 2024 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі головуючого - судді Вуїва О.В.,

за участю секретаря судового засідання Данилевич Т.О.,

розглянувши заяву керівника Вознесенськоїокружної прокуратури про забезпечення позову керівника Вознесенської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Миколаївської обласної військової адміністрації до ОСОБА_1 , Дорошівської сільської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю «Белоусовка», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Управління культури, національностей та релігій Миколаївської обласної військової адміністрації, про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні власністю шляхом визнання незаконним та часткового скасування рішення органу місцевого самоврядування, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, скасування державної реєстрації земельної ділянки, зобов`язання повернути майно у власність держави,

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2024 року керівник Вознесенської окружної прокуратури звернулася до суду в інтересах держави в особі Миколаївської обласної військової адміністрації до ОСОБА_1 , Дорошівської сільської ради, ТОВ «Белоусовка», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Управління культури, національностей та релігій Миколаївської обласної військової адміністрації, про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні власністю шляхом:

- визнання незаконним та часткового скасування Рішення Білоусівської сільської ради народних депутатів від 15 листопада 2001 року, №4 в частині надання ОСОБА_2 земельної ділянки площею 6,84 га, розташованої на території Білоусівської (на цей час - Дорошівської) сільської ради, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

- визнання недійсним Свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 28 вересня 2011 року, реєстр. №1-606, яким підтверджено факт успадкування ОСОБА_1 земельної ділянки площею 6,84 га, розташованої на території Білоусівської (на цей час - Дорошівської) сільської ради, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий №4822080400:02:000:0064, після смерті ОСОБА_2 ;

- визнання недійсним Договору оренди земельної ділянки від 02 вересня 2015 року, №24-з, згідно якого ОСОБА_1 передав в оренду ТОВ «Белоусовка» земельну ділянку площею 6,8355 га, розташовану на території Білоусівської (на цей час - Дорошівської) сільської ради, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий №4822080400:02:000:0064;

- скасування державної реєстрації спірної земельної ділянки;

- зобов`язання ОСОБА_1 та ТОВ «Белоусовка» повернути у власність держави земельну ділянку з розташованими на ній пам`ятками археології.

Позов обґрунтований тим, що в межах сформованої та переданої у власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 6,84 га, розташованої на території Дорошівської сільської ради, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий №4822080400:02:000:0064 (яка в подальшому перейшла до ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом) знаходиться пам`ятка археології «Курганна група №1», що складається з трьох окремих курганів. Оскільки пам`ятки археології та землі, на/у яких вони розміщені, є виключною власністю держави та не можуть бути передані у приватну власність, а тому з метою захисту права власності держави та відновлення становища, що існувало до порушення, прокурор просила про задоволення її вимог.

Водночас необхідність свого представництва у захисті інтересів держави прокурор обґрунтовувала невжиттям Вознесенською обласною військовою адміністрацією, як розпорядником пам`яток археології на території Миколаївської області, заходів для поновлення порушеного права держави.

Також керівником Вознесенської окружної прокуратури до позову долучено заяву про забезпечення позову шляхом:

- накладення арешту на спірну земельну ділянку;

- встановлення заборони суб`єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно України вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо спірної земельної ділянки (у тому числі щодо зміни її цільового призначення, поділу чи об`єднання з іншими ділянками, укладення договорів, вчинення інших правочинів щодо неї);

- заборони ОСОБА_1 та ТОВ «Белоусовка» вчиняти дії, спрямовані на зміну цільового призначення, поділу, об`єднання, укладення договорів та інших правочинів щодо земельної ділянки площею 6,8355 га, розташованої на території Дорошівської сільської ради, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий №4822080400:02:000:0064.

Заява обґрунтована тим, що невжиття зазначених заходів забезпечення позову значно утруднить або зробить неможливим виконання рішення суду (в разі задоволення позовних вимог).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України, п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України за №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» (далі постанова) суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Позов забезпечується, зокрема: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову (п.п. 1, 2, 4 ч. 1, ч. 2 ст. 150 ЦПК України).

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 3 ст. 150 ЦПК України).

Згідно ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.

Відповідно доп.4постанови суд,розглядаючи заявупро забезпеченняпозову,має зурахуванням доказів,наданих позивачемна підтвердженнясвоїх вимог,пересвідчитися,зокрема,в тому,що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Суд встановив, що між сторонами дійсно виник спір, безпосереднім предметом якого є належна ОСОБА_1 земельна ділянка площею 6,8355 га, розташована на території Дорошівської сільської ради, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий №4822080400:02:000:0064.

Тому, враховуючи наявність між сторонами спору та характер вказаного спору, керівником прокуратури доведено, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду (у разі задоволення позовних вимог).

Однак суд вважає запропоновані керівником прокуратури способи забезпечення позову, застосовані в сукупності, надмірними та неспівмірними із заявленими вимогами. Зокрема, забезпечення позову у спосіб накладення арешту на спірну ділянку (яка є нерухомим предметом та не може бути переміщена) є надмірним, оскільки забезпечення позову шляхом встановлення заборони власнику, орендарю, а також суб`єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно України вчиняти будь-які дії (суб`єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційні дії) щодо спірної земельної ділянки саме по собі здатне усунути труднощі або неможливість виконання рішення суду (в разі задоволення позовних вимог).

За встановленого, суд вважає, що адекватним, ефективним та співмірним заявленим вимогам способами забезпечення позову є накладення на період вирішення спору заборони власнику, орендарю, суб`єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно України (державним реєстраторам) вчиняти будь-які дії (суб`єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційні дії) щодо належної ОСОБА_1 земельної ділянки площею 6,8355 га, розташованої на території Дорошівської сільської ради, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий №4822080400:02:000:0064.

Тому, керуючись ст.ст. 149, 150, 153, 258-260 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Заяву керівника Вознесенськоїокружної прокуратури про забезпечення позову керівника Вознесенської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Миколаївської обласної військової адміністрації до ОСОБА_1 , Дорошівської сільської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю «Белоусовка», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Управління культури, національностей та релігій Миколаївської обласної військової адміністрації, про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні власністю шляхом визнання незаконним та часткового скасування рішення органу місцевого самоврядування, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, скасування державної реєстрації земельної ділянки, зобов`язання повернути майно у власність держави задовольнити частково.

Заборонити ОСОБА_1 (ідент. номер НОМЕР_1 ) та Товариству з обмеженою відповідальністю «Белоусовка» (код ЄДРПОУ 36579577) вчиняти дії щодо належної ОСОБА_1 (ідент. номер НОМЕР_1 ) земельної ділянки площею 6,8355 га, розташованої на території Дорошівської (до цього - Білоусівської) сільської ради, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий №4822080400:02:000:0064, пов`язані зі зміною її цільового призначення, поділу чи об`єднання з іншими ділянками, укладення договорів, вчинення інших правочинів щодо неї.

Заборонити суб`єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно України (державним реєстраторам) вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо належної ОСОБА_1 (ідент. номер НОМЕР_1 ) земельної ділянки площею 6,8355 га, розташованої на території Дорошівської (до цього - Білоусівської) сільської ради, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий №4822080400:02:000:0064 (у тому числі щодо зміни її цільового призначення, поділу чи об`єднання з іншими ділянками, укладення договорів, вчинення інших правочинів щодо неї).

Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Суддя: О.В. Вуїв