Ухвала

від 02.09.2024 по справі 526/763/24

КОВПАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.СУМ

Справа № 526/763/24

Провадження № 2/592/2374/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2024 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми в складі:

головуючого - судді Литовченка О.В.,

за участю секретаря судового засідання Соляник Є.О.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_3 ,

представника третьої особи ОСОБА_4 ,

розглянувши у підготовчому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду м. Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 , третя особа Управління «Служба у справах дітей» Сумської міської ради, Орган опіки та піклування Краснолуцької сільської ради, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, -

встановив:

В провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 , третя особа Управління «Служба у справах дітей» Сумської міської ради, Орган опіки та піклування Краснолуцької сільської ради, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.

Ухвалою суду від 22.05.2024 у вказаній справі відкрито спрощене позовне провадження.

13.08.2024 через канцелярію суду надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_6 до ОСОБА_1 про визначення місця проживання дитини.

У судовому засіданні представник позивача та позивач заперечували проти прийняття зустрічної позовної заяви.

У судовому засіданні представник відповідача підтримала зустрічну позовну заяву, просила прийняти зустрічну позовну заяву.

Дослідивши матеріали зустрічного позову, суд вважає за необхідне відмовити у прийнятті зустрічної позовної заяви за таких обставин.

У відповідності до вимог ст.193 ЦПК України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Зазначена стаття встановлює окремі умови прийняття до розгляду зустрічного позову, тобто вона вказує на один із способів захисту відповідача проти пред`явленого до нього позову.

Способами захисту проти позову можуть бути: невизнання позову, заперечення проти нього і зустрічний позов. Зустрічний позов - це активний захист проти позову. Зустрічним позовом є позов первісного відповідача до первісного позивача. Зустрічний позов в залежності від ситуації може бути найбільш дієвим засобом захисту відповідача проти позову, тому що спрямований на повне чи часткове виключення підстав первісного позову.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 у справі №916/3245/17 зазначено, що ознаками зустрічного позову є його взаємопов`язаність із первісним позовом і доцільність його спільного розгляду з первісним позовом, зокрема коли позови виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом можуть різнитися з вимогами первісного позову, але вони об`єднуються в одне провадження з первісним позовом ухвалою суду.

У постанові від 20.03.2019 у справі №910/2987/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом за умови не лише їх взаємопов`язаності, а й доцільності їх спільного розгляду, взаємопов`язаність зустрічного та первісного позовів може виражатися у підставах цих позовів або поданих доказах, а також у тому, що вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись. Подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність матеріально-правової підстави для задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом.

Згідно з постановами Верховного Суду від 17.05.2021 у справі №910/18778/20, від 22.04.2019 року у справі №914/2236/18, суд позбавлений широкого розсуду щодо доцільності прийняття зустрічного позову; умовою цього є посилання у зустрічному позові на обставини, за якими задоволення зустрічного позову матиме наслідком повну або часткову відмову у задоволенні первісного позову, та виникнення позовів з одних правовідносин.

У постанові Верховного Суду від 27.01.2021 у справі № 908/1688/20 вказано, що зустрічний позов може подаватися не лише для захисту проти первісного позову, а й бути самостійним засобом захисту проти відповідача, іноді зустрічний позов може бути спрямовано тільки до заліку первісної вимоги. Подання зустрічного позову надає можливість через спільний розгляд первісної і зустрічної вимоги повніше врахувати правові відносини сторін. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов`язаний з первісним. Взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів може виявлятись у такому: а) обидва позови взаємно пов`язані, і їх спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору; взаємна пов`язаність первісного і зустрічного позову може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах; б) вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись; в) задоволення зустрічного позову може виключати повністю або частково задоволення первісного позову; подання такого зустрічного позову має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом.

Таким чином, при вирішенні питання про прийняття зустрічного позову суд вирішує наступні питання: чи виникають позовні вимоги з одних правовідносин, чи можуть вимоги за позовами зараховуватися, чи виключить задоволення зустрічного позову повністю або частково задоволення первісного позову. Мається на увазі ситуація, коли зустрічний позов об`єктивно є обґрунтованим, пов`язаним з первісним позовом та спільний їх розгляд не тільки є доцільним, а часто і необхідним.

Задоволення зустрічного позову зазвичай повністю або частково виключає задоволення первісного позову.

Враховуючи те, що спільний розгляд зустрічної позовної заяви не є доцільним, умови прийняття судом зустрічного позову відсутні, а також це лише сприятиме затягуванню часу, суд прийшов до переконання про відмову у прийнятті зустрічного позову до спільного розгляду разом з первісним позовом.

Беручи до уваги те, що вирішення питання про прийняття в провадження зустрічного позову є правом суду, суд приходить до висновку про необхідність відмови відповідачу у прийнятті зустрічної позовної заяви, однак, це не позбавляє останньої права звернутись до суду із зазначеним позовом в загальному порядку.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.193,194,260,261, ч.4 ст.274 ЦПК України, суд, -

постановив:

Поновити ОСОБА_6 строк для подання зустрічної позовної заяви.

Відмовити у прийнятті зустрічної позовної заяви ОСОБА_6 до ОСОБА_1 про визначення місця проживання дитини.

Роз`яснити позивачу за зустрічним позовом право звернутися з вказаним позовом у загальному порядку.

Зустрічну позовну заяву разом із доданими матеріалами повернути відповідачу ОСОБА_6 .

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені удень його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду-якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя О.В. Литовченко