Постанова

від 21.08.2024 по справі 914/2703/23

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

---

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" серпня 2024 р. Справа №914/2703/23

Західний апеляційний господарський суд в складі колегії суддів:

головуючий суддя Желік М.Б.

судді Орищин Г.В.

Галушко Н.А.

за участю секретаря судового засідання Гуньки О.П.

розглянувши апеляційну скаргу Фермерського господарства Кільгана Івана Степановича б/н від 26.03.2024 (вх.ЗАГС №01-05/942/24 від 01.04.2024)

на рішення Господарського суду Львівської області від 10.01.2024 (суддя Кітаєва С.Б., повний текст складено 26.02.2024),

у справі № 914/2703/23

за позовом: Фермерського господарства Кільгана Івана Степановича, с.Велика Білина Самбірського району Львівської області

до відповідача: Новокалинівської міської ради, м.Новий Калинів Самбірського району Львівської області

про визнання укладеним додаткового договору

за участю представників:

від апелянта (позивача): Мусаковський А.В. - адвокат

від відповідача: не з`явився

Учаснику процесу роз`яснено права та обов`язки, передбачені ст.ст. 35, 42, 46, Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.222 Господарського процесуального кодексу України фіксування судового засідання здійснюється технічними засобами.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Львівської області від 10.01.2024 у справі №914/2703/23 в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач звернувся до Західного апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської від 10.01.2024 та прийняти нове рішення, яким задоволити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 01.04.2024 справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: Желік М.Б. - головуючий суддя, члени колегії судді Орищин Г.В., Галушко Н.А.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 29.04.2024, після усунення недоліків апеляційної скарги, Фермерському господарству «Кільгана Івана Степановича» поновлено строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Закарпатської області від 10.01.2024 у справі №914/2703/23, зупинено дію оскарженого рішення, відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для надання відзиву на апеляційну скаргу до 17.05.2024, призначено розгляд справи на 22.05.2024.

21.05.2024 на адресу надійшов відзив Новокалинівської міської ради, у якому відповідач просить залишити оскаржене рішення без змін.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 22.05.2024 розгляд справи відкладено на 19.06.2024.

17.06.2024 відповідач подав суду заяву про розгляд справи без участі його представника.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 19.06.2024 відкладено розгляд справи на 07.08.2024.

31.07.2024 апелянт подав суду додаткові пояснення з підтверджуючими документами.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 07.08.2024 відкладено розгляд справи на 21.08.2024.

21.08.2024 апелянт подав суду клопотання про долучення до матеріалів справи довідку Новокалинівської міської ради №227 від 19.08.2024 та Інформаційну довідку №187593164 від 05.11.2019 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо земельної ділянки площею 28,92 га з кадастровим номером 4624281200:06:000:0094.

В судовому засіданні 21.08.2024 представник апелянта вимоги апеляційної скарги підтримав, просив оскаржене рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Відповідач явку в судове засідання не забезпечив, 19.06.2024 подав суду клопотання про розгляд справи без участі його представника.

Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представника апелянта, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, взявши до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, колегія суддів дійшла висновку про те, що вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню, а відтак оскаржуване рішення слід скасувати з прийняттям нового рішення, з огляду на таке.

Розгляд справи в суді першої інстанції. Короткий зміст позовних вимог, заперечень відповідача та рішення суду першої інстанції.

Фермерське господарство «Кільгана Івана Степановича» звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до Новокалинівської міської ради про визнання укладеним додаткового договору до договору оренди землі про продовження строку дії договору на сім років.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 01.06.2016 між Головним управлінням Держгеокадастру у Львівській області та позивачем було укладено договір оренди земельної ділянки площею 28,92 га з кадастровим номером 4624281200:06:000:0094 строком на 7 років. Право оренди на вказану земельну ділянку зареєстровано у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 24.10.2016. В орендаря відсутня заборгованість зі сплати орендної плати. У червні 2023 року орендар звернувся до Новокалинівської міської ради (власника земельної ділянки з 2019 року) з листом про продовження договору оренди землі на новий строк, долучивши проект додаткової угоди, проте міська рада відмовилась продовжити строк дії договору оренди, оскільки 01.06.2023 закінчився термін дії договору.

Позивач вважає, що термін дії договору закінчився 24.10.2023, оскільки право оренди землі зареєстроване 24.10.2016, відтак він має переважне право на продовження строку дії договору як добросовісний орендар.

Відповідач, заперечуючи проти задоволення позову вказував, що орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця не пізніше, ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі, проте заява позивача була подана після закінчення терміну дії договору, тобто з порушенням вказаного строку, передбаченого в п.3.3. договору та в ст.33 Закону України «Про оренду землі». Окрім того, міська рада не є належним відповідачем, оскільки Новокалинівська міська рада не є стороною договору оренди землі від 01.06.2016 і заміна сторін не відбувалась.

Місцевий господарський суд, ухвалюючи оскаржене рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, дійшов таких висновків:

- оскільки 30.09.2019 Новокалинівська міська рада Самбірського району Львівської області набула право власності на спірну земельну ділянку, до міської ради перейшли права та обов`язки орендодавця за оскаржуваним договором оренди землі від 01.06.2016;

- із врахуванням правових висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.04.2023 у справі №357/8277/19, для договорів оренди землі, підписаних після 01.01.2013, датою укладення договору є дата його підписання (або інша дата, вказана у договорі) і така дата не залежить ні від моменту державної реєстрації договору, ні від дати державної реєстрації права оренди;

- зважаючи, що договір оренди укладено після 01.01.2013, а саме 01.06.2016, фраза у п.15.1 договору «Цей договір набирає чинності після підписання сторонами та державної реєстрації права оренди відповідно до закону», не впливає на чинність договору, який починав діяти з моменту підписання, тобто з 01.01.2016, та згідно з п.3.1. договору діяв до 01.06.2023;

- виникненню в орендодавця обов`язку прийняти рішення про продовження терміну дії договору оренди землі на новий строк або про наявність заперечень щодо такого, з надсиланням відповідного листа-повідомлення має передувати звернення орендаря з повідомленням про намір продовжити орендні правовідносини, до якого має бути додано проект додаткової угоди, однак позивач звернувся до відповідача з заявою про подовження строку договору оренди землі поза межами строку, встановленого договором, а саме 26.06.2023, тобто після закінчення терміну дії договору оренди землі, і матеріали справи не містять доказів направлення додаткової угоди відповідачу у визначений законом строк.

Узагальнені доводи апелянта (позивача) та заперечення відповідача.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що оскаржене рішення ухвалене за недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, на підтвердження чого позивач наводить фактичні обставини спору та зазначає такі доводи:

- відповідно до ч.1 ст.19 Закону України «Про оренду землі» строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, а дата закінчення дії договору оренди обчислюється від дати його укладення, тому оскільки право оренди на земельну ділянку зареєстроване 24.10.2016 термін оренди земельної ділянки закінчується 24.10.2023;

- Велика Палата Верховного Суду у постанові від 31.08.2021 у справі №903/1030/19 вказала, що належним способом захисту у спірних правовідносинах є вимога про визнання укладеною додаткової угоди із викладенням її змісту, бо вимога про визнання договору оренди землі поновленим не забезпечує захист порушеного права позивача через обов`язковість оформлення поновлення договору оренди землі саме шляхом укладення додаткової угоди;

- Велика Палата Верховного Суду у постановах від 15.01.2020 у справі №322/1178/17 та від 23.06.2020 у справі №696/1693/15-ц виклала правовий висновок, відповідно до якого сторони в договорі оренди мали право зазначати про момент початку перебігу та припинення дії договору, оскільки такі права прямо передбачені принципами та закріплені загальними нормами цивільного законодавства;

- помилковим є висновок суду про те, що договір оренди землі розпочав свою дію з 01.06.2016, при цьому в оскарженому рішенні суд сам зазначає, що датою укладення договору є дата його підписання або інша дата, вказана у договорі; саме ця, інша дата, і була узгоджена сторонами в договорі оренди землі.

У додаткових поясненнях апелянт повідомив суд, що з моменту укладення спірного договору оренди землі і до теперішнього часу спільна земельна ділянка перебуває в користуванні ФГ «Кільгана Івана Степановича», позивач дотепер сплачує орендну плату та навіть має переплату в розмірі 19 229,35 грн., що підтверджується податковою декларацією з плати за землю за 2023 рік. При цьому позивач є орендарем загалом десяти земельних ділянок та своєчасно здійснює орендну плату.

Апелянт у поясненнях наголосив, що на сьогодні відсутні будь-які спори між сторонами щодо повернення земельної ділянки в комунальну власність від орендаря.

Окрім того, апелянт зазначив, що 28.04.2023 ФГ «Кільгана Івана Степановича» зверталося із заявою №48 від 26.04.2023 щодо продовження строку договору оренди землі, долучивши проекти додаткових угод (заява зареєстрована у Новокалинівській міській раді за №К-588), однак, жодної відповіді не було надано. Звертаючись повторно 26.06.2023 із заявою (заява зареєстрована у Новоколанівській міській раді за №К-832) ФГ «Кільгана Івана Степановича» не долучало проектів додаткових угод, оскільки такі вже були в міській раді.

До пояснень апелянт долучив підтверджуючі документи, а саме роздруківки з електронного кабінету платника податків «ФГ «Кільгана Івана Степановича» щодо орендної плати за землю за 2023 та 2024 роки, копії податкових декларацій з плати за землю за 2023 та 2024 роки, уточнюючі податкові декларації з плати за землю за 2024 рік, платіжні інструкції про сплату орендної плати за землю за 2023 та 2024 роки, копію заяви №48 від 26.04.2023 щодо продовження договору оренди землі з відміткою про наявність додатку проекту додаткового договору, та з відміткою Новокалинівської міської ради про отримання та реєстрацію кутовим штампом з вхідним номером К-588 та датою реєстрації 28.04.2023.

21.08.2024 апелянт подав суду клопотання про долучення до матеріалів справи довідки Новокалинівської міської ради №227 від 19.08.2024 про те, що ФГ «Кільгана Івана Степановича» станом на 01.08.20224 заборгованості по сплаті орендної плати за використання земельних ділянок, які перебувають в оренді господарства, не має, в тому числі за використання земельної ділянки площею 28,92 га з кадастровим номером 4624281200:06:000:0094, термін дії якого закінчився 01.06.2023, орендна плата сплачена в повному об`ємі станом на 01.08.2024, а також Інформаційну довідку №187593164 від 05.11.2019 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо земельної ділянки площею 28,92 га з кадастровим номером 4624281200:06:000:0094.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач навів такі аргументи на спростування доводів апелянта:

- як було правильно встановлено судом першої інстанції ФГ «Кільгана Івана Степановича» звернулося в Новокалинівську міську раду із заявою вих.№55 від червня 2023 (дата заяви відсутня), зареєстрованою в Новокалинівській міській раді 26.06.2023 за вх.№ реєстрації у міській раді К-832, у якій заявник просив продовжити термін дії договору оренди землі терміном на 7 років і яка подана до міської ради без додатків (без проєкту додаткової угоди на продовження терміну дії договору оренди);

- суд правильно врахував, що позивач звернувся до відповідача із заявою про продовження строку договору оренди землі поза межами строку, встановленого договором, а саме 26.06.2023, тобто після закінчення терміну дії договору оренди землі, та матеріали справи не містять доказів направлення відповідачу проєкту додаткової угоди тобто позивач не дотримався порядку дій, визначених статтею 33 Закону України «Про оренду землі» для укладення договору оренди землі на новий строк;

- покликання позивача на своєчасне внесення орендних платежів та відсутність заборгованості не впливає на право позивача, за відсутності дотримання визначеного законодавством порядку укладення договору оренди землі на новий строк, однак, станом на сьогодні жодні платежі за оренду земельної ділянки не надходять;

- Новокалинівська міська рада не є стороною в договорі оренди землі від 01.06.2016, зміна сторін договору не відбувалась, додаткові угоди не укладались, тому міська рада не є правонаступником жодних прав та обов`язків сторін договору і позивач помилково звернувся із заявою до Новокалинівської міської ради щодо продовження терміну дії договору;

- згідно з ч.1 ст.134 ЗК України земельні ділянки державної чи комунальної власності продаються або передаються в користування (оренду, суперфіцій, емфітевзис) окремими лотами на конкурентних засадах (на земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті, тобто чинне законодавство передбачає виключно передачу в оренду земельних ділянок комунальної власності на конкурентних засадах (на земельних торгах).

Фактичні обставини справи, встановлені за результатами оцінки доказів.

01.06.2016 Головне управління Держгеокадастру у Львівській області (орендодавець) та Фермерське господарство «Кільгана Івана Степановича» (орендар) уклали договір оренди землі, відповідно до п.1.1. якого орендодавець на підставі протоколу земельних торгів від 01 червня 2016 року №160 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться за межами населених пунктів на території Новокалинівської міської ради (колишня Великобілинська сільська рада) Самбірського району Львівської області.

Згідно з розділом 2 договору «Об`єкт оренди» в оренду передається земельна ділянка із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 28,9200 гектарів, у тому числі 28,900 га рілля; кадастровий номер земельної ділянки: 4624281200:06:000:0094; категорія земель: землі сільськогосподарського призначення; код використання згідно з класифікатором видів цільового призначення земель: А.01.01 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; на земельній ділянці відсутні об`єкти нерухомого майна та об`єкти інфраструктури; нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 20.01.2016 становила 574109,00 грн. і підлягає щорічній індексації.

Відповідно до п.3.1. договір укладено на строк 7 (сім) років.

Право оренди земельної ділянки виникає у орендаря з моменту його державної реєстрації відповідно до закону (п.3.2.договору).

Відповідно до п.3.3. договору орендар, за умови належного виконання обов`язків, відповідно до умов цього договору та вимог чинного законодавства України, має переважне право на його поновлення на новий строк. У цьому разі орендар зобов`язаний письмово (листом - повідомленням) повідомити орендодавця про намір продовжити його дію не пізніше ніж за 30 (тридцять) календарних днів до закінчення строку дії договору.

Згідно із п.3.4. договору при поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк припиняється.

Передача земельної ділянки орендарю здійснюється орендодавцем протягом 5 (п`яти) робочих днів, починаючи з дня державної реєстрації права оренди земельної ділянки за актом її приймання-передачі (п.6.4. договору) .

Відповідно до п.7.1. договору після припинення дії договору орендар протягом 5 (п`яти) робочих днів повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

Відповідно до п.п.9.3.5. договору орендар має переважне право на поновлення договору оренди землі за умови, що він виконує умови цього договору.

У п.9.4.1. договору передбачено обов`язок орендаря здійснити державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку протягом 14 робочих днів з дня підписання договору та протягом 2 робочих днів, починаючи з дня державної реєстрації права оренди, надати орендодавцю 1 (один) екземпляр договору.

Відповідно до п.12.1 договору зміна його умов здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди до договору. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розглядається у судовому порядку.

Відповідно до п.12.2. дія договору припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; ліквідації юридичної особи-орендаря/ смерті фізичної особи - орендаря. Договір припиняється також в інших випадках, передбачених законодавством.

Відповідно до п.12.5. договору у разі поновлення договору оренди землі на новий строк, його умови можуть бути змінені за згодою сторін.

Згідно п.12.6. договору перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору.

Цей договір набирає чинності після підписання сторонами та державної реєстрації права оренди відповідно до закону (п.15.1 договору).

За актом прийому-передачі земельної ділянки (б/н і б/д) до договору оренди земельної ділянки від 01.06.2016 орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне володіння і користування земельну ділянку площею 28,92 га сільськогосподарського призначення державної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться за межами населених пунктів на території Новокалинівської міської ради (колишня Великобілинська сільська рада) Самбірського району Львівської області.

Право оренди на вказану вище земельну ділянку зареєстровано 24.10.2016, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №71574731 від 27.10.2016.

Відповідно до відомостей з цієї довідки форма власності земельної ділянки з кадастровим номером 4624281200:06:000:0094 державна, власник Головне управління Держгеокадастру у Львівській області.

30.09.2019 право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 4624281200:06:000:0094 зареєстровано за Новокалинівською міською радою Самбірського району Львівської області на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Львівській області №13-6870/16-18-СГ від 20.12.2018 та акту приймання-передачі, що підтверджується відповіддю №412590 від 19.01.2024, сформованою засобами підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на запит суду першої інстанції.

У червні 2023 року ФГ «Кільгана Івана Степановича» звернулося до Новокалинівської міської ради із заявою №55 від червня 2023 року (зазначення щодо числа дня відсутнє) із заявою, у якій просило продовжити термін дії договору оренди на земельну ділянку площею 28,92 га, кадастровий номер 4624281200:06:000:0094, яка була отримана в оренду в червні 2016 терміном на 7 років на підставі п.3.3. договору.

З наявної в матеріалах справи копії заяви вбачається, проставлення відбитка штемпеля Новокалинівської міської ради з відомостями про дату реєстрації 26.06.2023 та вх.№ реєстрації у міській раді К-832.

На заяві також міститься резолюція уповноваженої особи Новокалинівської міської ради за 26.06.2023 з дорученням розглянути заяву.

Зі змісту заяви не вбачається наявності додатків.

У відзиві на позовну заяву відповідач ствердив, що 26.06.2023 на адресу Новокалинівської міської ради надійшла заява ФГ «Кільгана Івана Степановича» щодо продовження строку дії договору оренди земельної ділянки площею 28,92 га, кадастровий номер 4624281200:06:000:0094, без додатків.

До позовної заяви додано копію проєкту додаткового договору до договору оренди землі від 01.06.2016.

27.06.2023 листом за №02/15-938/1 Новокалинівська міська рада повідомила ФГ «Кільгана Івана Степановича» про те, що 01.06.2023 закінчився термін договору оренди землі, укладеного з Головним управлінням Держгеокадастру у Львівській області на підставі земельних торгів, які відбулися 01.06.2016, на земельну ділянку площею 28,92 га, кадастровий номер 4624281200:06:000:0094, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (код згідно КВЦПЗ 01.01), яка розташована за адресою: Львівська область Самбірський район, територія Новокалинівської міської ради Самбірського району Львівської області (за межами населеного пункту).

У листі №02/15-1154/1 від 15.08.2023 Новокалинівська міська рада повідомила позивача, що станом на 01.06.2023 у ФГ «Кільгана Івана Степановича» відсутня заборгованість щодо сплати орендної плати за земельну ділянку загальною площею 28,92 га, кадастровий номер 4624281200:06:000:0094.

Доказів повернення земельної ділянки орендодавцеві матеріали справи не містять.

Під час апеляційного провадження позивач подав суду апеляційної інстанції докази, які не були предметом розгляду в суді першої інстанції, а саме докази своєчасності здійснення плати за землю та відсутності заборгованості зі сплати орендних платежів за спірну земельну ділянку за 2023 та 2024 рік, а також копію заяви №48 від 26.04.2023 щодо продовження договору оренди землі з відміткою про наявність додатку проекту додаткового договору, та з відміткою Новокалинівської міської ради про отримання та реєстрацію кутовим штампом з вхідним номером К-588 та датою реєстрації 28.04.2023.

Колегія суддів зазначає, що у відповідності до вимог ч.3 ст.269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Водночас, частина друга та частина третя статті 80 ГПК України містять вимоги до позивача подати докази разом з поданням позовної заяви і до відповідача подати суду докази разом з поданням відзиву.

Апеляційний суд бере до уваги те, що заява ФГ «Кільгана Івана Степановича» №48 від 26.04.2023 з проектом додаткового договору, адресована голові Новокалинівської ОТГ, та зареєстрована в Новокалинівській міській раді за вхідним номером К-588 від 28.04.2023, є доказом, який на час звернення позивача до господарського суду та на час подання відзиву суду першої інстанції відповідачем перебував у сторін. При цьому, оригінал заяви повинен бути наявний у відповідача.

Проте, під час розгляду справи в суді першої інстанції ні позивач, ні відповідач, не подали копії заяви позивача №48 від 26.04.2023 (вх.№ відповідача К-588 від 28.04.2023) про продовження договору оренди земельної ділянки, хоча така заява є доказом, що безпосередньо впливає на оцінку судом інших наявних справі доказів в їх сукупності, відповідно, має важливе значення для встановлення судом дійсних фактичних обставин спору.

Суд враховує, що одним із елементів права на суд (окрім права на доступ) є принцип процесуальної рівноправності сторін, або так званий принцип «рівної зброї» («equality of arms»), згідно з яким кожній стороні має бути надано розумну можливість подати обґрунтування своєї позиції за умов, які б не ставили цю сторону у становище істотно невигідне по відношенню до опонента.

Позивач надав суду апеляційної інстанції докази надсилання додаткових пояснень та підтверджуючих документів відповідачу, а саме квитанцію №1463125 про доставку документів до зареєстрованого електронного кабінету користувача ЄСІТС, відповідно до якої документи доставлено до електронного кабінету Новокалинівської міської ради 31.07.2024 о 17:51, однак, станом на 21.08.2024 відповідач не скористався правом та можливістю подати заперечення щодо пояснень апелянта та щодо наданих на підтвердження цих пояснень доказів.

З огляду на те, що заява позивача №48 від 26.04.2023 (вх.№ відповідача К-588 від 28.04.2023) підтверджує факт звернення орендаря до орендодавця з метою продовження оренди земельної ділянки не лише із заявою, а й з проектом додаткового договору, що має ключове значення для об`єктивного встановлення дійсних фактичних обставин та для правильного вирішення спору, а також те, що неподання доказів до матеріалів справи зумовлене суб`єктивною процесуальною поведінкою обох сторін, колегія суддів апеляційної інстанції, керуючись принципом верховенства права та завданням господарського судочинства, яке має на меті справедливе і неупереджене вирішення спорів, вважає за можливе у цьому випадку взяти до уваги та надати оцінку вказаній заяві та доказам плати за землю, поданим позивачем на стадії апеляційного перегляду оскарженого рішення.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції.

Предметом позову у цій справі є вимога фермерського господарства до міської ради визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 01.06.2016.

Відповідно до ч.2 ст.792 Цивільного кодексу України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі визначаються Законом України «Про оренду землі».

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Договір оренди землі є двостороннім, консесуальним, строковим та оплатним.

З матеріалів справи вбачається, що орендодавцем за договором від 01.06.2016 було Головне управління Держгеокадастру у Львівській області, однак 30.09.2019 право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 4624281200:06:000:0094 зареєстровано за Новокалинівською міською радою Самбірського району Львівської області на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Львівській області №13-6870/16-18-СГ від 20.12.2018 та акту приймання-передачі.

Відповідно до ч.1 ст.148-1 Земельного кодексу України, до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, з моменту переходу права власності на земельну ділянку переходять права та обов`язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту щодо такої земельної ділянки.

Відповідно до ч.4 ст.32 Закону України «Про оренду землі» (в редакції, чинній станом на 30.09.2019) перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування), реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Згідно із п.12.6. договору оренди землі перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору.

Як було встановлено з матеріалів справи, Новокалинівська міська рада Самбірського району Львівської області набула право власності на спірну земельну ділянку, тому до неї перейшли права та обов`язки орендодавця за договором оренди землі від 01.06.2016, з огляду на що безпідставними є викладені у відзиві на апеляційну скаргу доводи відповідача про те, що позивач помилково звернувся із заявою до Новокалинівської міської ради щодо продовження терміну дії договору.

У п.3.1. договору оренди землі від 01.06.2016 визначено, що договір укладено на строк 7 (сім) років, а в п.15.1. договору визначено, що такий набирає чинності після підписання сторонами та державної реєстрації права оренди відповідно до закону.

З матеріалів справи встановлено, що державна реєстрація права оренди була проведена 24.10.2016.

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що для правильного визначення строку дії договору в спірному випадку слід першочергово встановити момент початку перебігу цього строку.

Відповідно до ч.2 ст.631 ЦК України договір набирає чинності з моменту його укладення, якщо інше не визначено законом або договором.

Відповідно до ч.2 ст.631 ЦК України (в редакції, чинній станом на 01.06.2016) договір набирає чинності з моменту його укладення.

Відповідно до ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ст.15 Закону України «Про оренду землі» (в редакції, чинній станом на 01.06.2016) істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

Відповідно до ч.2 ст.640 ЦК України (в редакції, чинній станом на 01.06.2016) якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Відповідно до ч.5 ст.6 Закону України «Про оренду землі» (в редакції, чинній станом на 01.06.2016) право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Відповідно до ст.125 Земельного кодексу України (в редакції, чинній станом на 01.06.2016) право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ст.126 ЗК України (в редакції, чинній станом на 01.06.2016) право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.04.2023 у справі №357/8277/19 вказано що з 01.01.2013 державній реєстрації підлягає не сам договір оренди землі, а право оренди земельної ділянки; договір оренди земельної ділянки є укладеним з моменту досягнення сторонами з усіх його істотних умов та його підписання у встановленій простій письмовій формі, якщо інше не узгоджено між сторонами, тобто дотримання сторонами вимог ст.638, 759 та 792 ЦК України та статті 15 Закону України «Про оренду землі».

Також, у цій постанові Велика Палата Верховного Суду підтримала висновки, викладені в постанові Верховного Суду України від 13.06.2016 у справі № 6-643цс16, у частині того, що договір оренди землі є укладеним з моменту досягнення сторонами в належній формі згоди з усіх істотних умов, а право оренди виникає з моменту його державної реєстрації, однак відступила від висновків, викладених у вказаній постанові Верховного Суду України, у частині того, що, виходячи з положень статті 638 ЦК України, статей 125, 126 ЗК України, договір оренди землі набуває чинності з дня проведення його державної реєстрації.

При цьому Велика Палата Верховного Суду наголосила на тому, що вказані висновки стосуються чинності договору оренди землі, укладеного після 01.01.2013, тобто після зміни законодавчого регулювання, а саме виключення із Закону № 161-XIV вимог про необхідність державної реєстрації договору оренди із вказівкою на необхідність реєстрації права оренди, а також виключення з тексту цього Закону посилання на укладеність такого правочину з дня його державної реєстрації.

Застосувавши наведені правові висновки, суд першої інстанції в оскарженому рішенні зазначив, що для договорів оренди землі, підписаних після 01.01.2013 датою укладення договору є дата його підписання або інша дата, вказана у договорі, і ця дата укладання договору не залежить ні від моменту державної реєстрації договору, ні від дати державної реєстрації права оренди.

Відтак суд першої інстанції встановив, що спірний договір оренди землі почав діяти з моменту підписання, тобто з 01.01.2016, відповідно семирічний термін, на який було укладено договір, закінчився 01.06.2023.

При цьому, суд першої інстанції вказав, що фраза у п.15.1. договору «Цей договір набирає чинності після підписання сторонами та державної реєстрації права оренди відповідно до закону» не впливає на чинність договору, який почав діяти з моменту підписання, тобто з 01.01.2016.

Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з такими висновками місцевого господарського суду та зазначає, що суд не врахував викладеного у висновку Великої Палати Верховного Суду формулювання «якщо інше не узгоджено між сторонами».

Натомість, у спірному випадку сторони обумовили в п.15.1. договору, що такий набирає чинності після підписання сторонами та державної реєстрації права оренди відповідно до закону.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.03.2024 у справі №902/1207/22 викладено правові висновки щодо меж реалізації сторонами договору оренди землі засади свободи договору.

Відповідно до цих висновків, сторони договору оренди землі не можуть врегулювати свої відносини (визначити взаємні права та обов`язки) у спосіб, який суперечить імперативним нормам абзацу третього частини першої статті 15 та другого речення частини першої статті 19 Закону №161-XIV (Закону України «Про оренду землі») у редакції Закону №340-IX, зокрема на власний розсуд встановити інші правила визначення дати початку перебігу строку дії цього правочину або не зазначати дати його укладення. У протилежному випадку умови договору оренди землі, що не відповідають вказаним вище імперативним нормам Закону № 161-XIV, не створюють для сторін такого правочину тих наслідків, на які вони спрямовувались.

Водночас, слід наголосити, що зміни до статті 15 Закону України «Про оренду землі», відповідно до яких дату укладення договору оренди віднесено до істотних умов договору, набули чинності 16.01.2020 (Закон №340-ІХ).

У зв`язку з цим у постанові від 06.03.2024 у справі №902/1207/22 Велика Палата Верховного Суду не вбачала підстав для відступу від висновків КЦС ВС, зроблених у постановах від 24.05.2023 у справі №709/1186/21, від 31.05.2023 у справі №709/1187/21, від 15.06.2023 у справі №390/356/21 та від 26.07.2023 у справі №357/8085/19, оскільки за обставинами вказаних справ договори оренди землі підписані сторонами до набрання чинності Законом №340-IX, яким серед іншого викладено в новій редакції абзац третій частини першої статті 15 та доповнено двома реченнями частину першу статті 19 Закону №161-XIV, а тому немає підстав для висновку про подібність правовідносин у перелічених цивільних справах з тими, які склались у цій господарській справі, за обставинами якої договір укладено вже після набрання чинності вказаними законодавчими змінами.

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що у спірному випадку договір оренди землі укладено у 2016 році, тобто до внесення змін до ст.15 та ст.19 Закону України «Про оренду землі» в частині істотних умов договору та в частині обчислення дати закінчення дії договору оренди від дати його укладення.

В постанові Верховного Суду від 24.05.2023 у справі №709/1186/21 вказано, що враховуючи вимоги законодавства в редакції, чинній на момент підписання (укладення) сторонами договору оренди, суди зробили правильний висновок, що право оренди за цим договором виникло з моменту його державної реєстрації, оскільки початок перебігу строку дії договору (набрання ним чинності) сторони визначили та пов`язали з моментом підписання та державної реєстрації, інших строків чи термінів початку перебігу чи закінчення дії договір не містить, відповідно останнім днем його дії є 09 листопада 2022 року. Відповідно до фактичних обставин справи №709/1186/21 договір оренди землі укладено 03.01.2015, а реєстрацію речового права оренди землі проведено 09.11.2015.

У справі №709/1187/21 були аналогічні фактичні обставини і Верховний Суд дійшов аналогічних висновків в постанові від 31.05.2023. Подібні правові висновки викладено і у постановах від 15.06.2023 у справі №390/356/21 та від 26.07.2023 у справі №357/8085/19, від висновків у яких Велика Палата Верховного Суду не вбачала підстав для відступу у постанові від 06.03.2024 у справі №902/1207/22.

Отже, час набрання чинності договором оренди землі від 01 червня 2016 року сторони цього правочину визначили та пов`язали з моментом державної реєстрації права оренди.

Умови правочину не містять іншого визначення часу чи моменту набрання ним чинності.

На момент підписання договору оренди землі від 01 червня 2016 року не передбачалась можливість його (договору) державної реєстрації, а лише державна реєстрація права оренди на підставі укладеного договору.

Верховний Суд у постанові від 16.11.2022 у справі №447/2461/20 вказав, що у таких випадках поза очевидним та розумним сумнівом сторони договору мали на увазі, що він вважатиметься укладеним саме після внесення до відповідного державного реєстру запису про право оренди на підставі такого договору. При цьому Верховний Суд врахував, що сторони скористалися принципом свободи договору та врегулювали взаємні відносини на власний розсуд.

Це не суперечить чинному законодавству, зокрема пункту 3 частини першої статті 3 ЦК України, згідно з яким до загальних засад цивільного законодавства віднесено свободу договору, та статтям 6, 627 ЦК України, в яких розкривається зміст цього принципу відповідно до якого сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Натомість, як було зазначено вище, законодавчі зміни до Закону України «Про оренду землі», які віднесли дату укладення договору до істотних умов договору та визначили, що дата закінчення договору обчислюється від дати його укладання, набули чинності 16.01.2020, тобто після набрання чинності договором оренди землі від 01.06.2016.

Враховуючи наведене, семирічний термін дії договору оренди землі від 01.06.2016 завершився 24.10.2023, а висновки суду першої інстанції про те, що такий сплив 01.06.2023 є помилковими.

У пункті 3.3. договору оренди землі від 01.06.2016, на положення якого покликається орендар у заяві про продовження строку дії договору, узгоджено, що орендар, за умови належного виконання обов`язків, відповідно до умов цього договору та вимог чинного законодавства України, має переважне право на його поновлення на новий строк. У цьому разі орендар зобов`язаний письмово (листом-повідомленням) повідомити орендодавця про намір продовжити його дію не пізніше ніж за 30 (тридцять) календарних днів до закінчення строку дії договору.

У статті 33 Закону України «Про оренду землі» в редакції, чинній станом на 01.06.2016, було врегульовано, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення. У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності). Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу. Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Слід врахувати, що 16.01.2020 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству» (а відповідні положення пункту 8 цього Закону з урахуванням Прикінцевих та перехідних положень з 16.07.2020), яким стаття 33 Закону України «Про оренду землі», що регламентувала порядок поновлення договорів оренди, викладена у новій редакції.

У новій редакції стаття 33 має назву «Переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк» і не містить норм, які регулюють правовідносини з поновлення строку договорів оренди.

Відповідно до ст.322 Закону України «Про оренду землі» в чинній редакції поновлення договорів оренди землі здійснюється в порядку, передбаченому статтею 126-1 Земельного кодексу України.

Разом з цим, відповідно до абз.4 Перехідних положень Закону України «Про оренду землі» правила, визначені статтею 126-1 Земельного кодексу України щодо поновлення договорів оренди землі, поширюються на договори оренди землі, укладені або змінені після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», а поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення.

Таким чином, поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству» відповідно до розділу IX «Перехідні положення» Закону України «Про оренду землі» здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення.

З матеріалів справи вбачається, що договір оренди землі було укладено 01.06.2016, тобто до 2020 року.

Стаття 33 Закону України «Про оренду землі» у редакції, чинній на момент укладення спірного договору, передбачала, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі) (частина перша цієї статті).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі (частина друга статті 33 зазначеного Закону).

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється (частина четверта статті 33 вказаного Закону).

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (частина п`ята статті 33 Закону про оренду землі).

У свою чергу, ч.6 ст.33 Закону України «Про оренду землі» встановлювала, що у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

За приписами частини восьмої цієї статті додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку, а положення частини одинадцятої цієї статті зазначали, що відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Тобто стаття 33 Закону України «Про оренду землі» встановлювала загальне правило, викладене у частині п`ятій, та спеціальне правило (частина шоста) поновлення договору оренди землі, які є різними. Проте в обох випадках необхідним є укладення додаткової угоди до договору оренди землі, адже без цього завершення процедури поновлення договору було неможливим, а єдиний механізм оформлення продовження орендних відносин, саме шляхом укладення згаданої у частинах третій, п`ятій-восьмій, одинадцятій статті 33 Закону про оренду землі додаткової угоди підтверджує змістовну єдність усіх приписів цієї статті.

Аналогічні висновки містить і постанова Великої Палати Верховного Суду від 31.08.2021 у справі №903/1030/19, на які покликається апелянт.

Разом з цим, укладенню додаткової угоди передує встановлений законом алгоритм дій орендаря.

Зокрема, Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України «Про оренду землі», необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов`язки за цим договором; він повідомив орендодавця в установлені законом строки про намір поновити договірні відносини на новий строк; до листа-повідомлення додав проєкт додаткової угоди про поновлення договору оренди землі; продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець упродовж місяця після закінчення строку договору оренди землі письмово не повідомив орендаря про заперечення у поновленні цього договору (пункт 42 постанови від 31.08.2021 у справі №903/1030/19, постанови від 10.01.2018 у справі №594/376/17-ц, від 22.09.2020 у справах №313/350/16-ц та №159/5756/18, пункт 64 постанови від 05.07.2023 у справі №904/8884/21).

З матеріалів справи було встановлено, що орендар звернувся до орендодавця у квітні 2023 року із заявою про продовження терміну дії договору оренди, надавши проєкт додаткового договору у двох примірниках (проєкт додано до позовної заяви), а згодом звернувся в червні 2023 року із заявою про продовження терміну дії договору оренди.

Проте, орендодавець листом від 27.06.2023 повідомив орендаря, що термін дії договору оренди землі закінчився 01.06.2023.

В листі відсутні будь-які заперечення щодо поновлення договору оренди землі.

Відповідач у справі не заперечує, що позивач продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою та сплачувати орендні платежі (що підтверджується листом відповідача №02/15-1154/1 від 15.08.2023), а між сторонами не існує спорів про повернення спірної земельної ділянки орендодавцеві.

Отже, у спірному випадку наявні правові підстави для поновлення договору оренди землі та укладення відповідної додаткової угоди між сторонами.

Слід також враховувати, що відповідно до частин восьмої та дев`ятої статті 33 Закону України «Про оренду землі» у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

У пункті 38.2 постанови від 31.08.2021 у справі №903/1030/19 Велика Палата Верховного Суду, посилаючись на свої попередні висновки, викладені в постановах від 22.09.2020 у справах №313/350/16-ц та №159/5756/18, наголосила, що порушення орендодавцем місячного строку для направлення орендареві листа-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі (за наявності таких заперечень) у відповідь на вчасно відправлений орендарем лист-повідомлення про поновлення цього договору з проєктом відповідної додаткової угоди дає орендареві, який добросовісно продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, підстави розраховувати на поновлення такого договору в силу частини шостої статті 33 Закону України «Про оренду землі». Інакше кажучи, у такому разі відсутність листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі можна кваліфікувати як його мовчазну згоду на поновлення цього договору на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені у ньому раніше. Але таке поновлення обов`язково оформляється шляхом підписання сторонами додаткової угоди, а в разі якщо орендодавець цього не робить, - у судовому порядку за вимогою про визнання укладеною додаткової угоди та з фіксацією її повного тексту в резолютивній частині рішення суду.

Без укладення додаткової угоди до договору оренди землі завершення процедури поновлення такого договору відповідно до статті 33 Закону України «Про оренду землі» є неможливим. Така угода має ознаки не тільки зобов`язального, але й речового договору, оскільки засвідчує волю сторін на передання земельної ділянки у тимчасове володіння орендареві на новий строк. Тому зазначена додаткова угода згідно з пунктом 1 частини першої статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» є підставою для державної реєстрації права оренди на новий строк. Саме із цією реєстрацією закон пов`язує виникнення права оренди (стаття 125 Земельного кодексу України). Тому не можна вважати, що поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України «Про оренду землі», є «автоматичною» пролонгацією орендних правовідносин (пункт 41 постанови Великої Палати Верховного Суду від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19.

Тож поновлення договору оренди землі в судовому порядку в передбачений статтею 33 Закону України «Про оренду землі» спосіб вимагає укладення сторонами додаткової угоди як єдиної підстави продовження орендних прав і обов`язків на новий строк, а право сторони на оскарження в суді відмови або зволікання з укладенням додаткової угоди в контексті спірних правовідносин означає право на звернення до суду для укладення додаткової угоди (пункти 68, 74 постанови Великої Палати Верховного Суду від 29.09.2020 у справі № 378/596/16-ц).

Відповідно до п.3, п.4 ч.1 ст.277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм матеріального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення вимог апеляційної скарги, скасування рішення Господарського суду Львівської області від 10.01.2024 у справі №914/2703/23 та прийняття нового рішення, про задоволення позовних вимог.

Судовий збір, сплачений за подання позовної заяви та апеляційної скарги, відповідно до вимог статті 129 ГПК України, слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 269, 270, 275, 277, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Вимоги апеляційної скарги Фермерського господарства Кільгана Івана Степановича задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Львівської області від 10.01.2024 у справі №914/2703/23 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Фермерського господарства Кільгана Івана Степановича задовольнити.

3. Визнати укладеним додатковий договір до договору оренди землі від 01.06.2016 у такій редакції:

«Додатковий договір до Договору оренди землі від 01.06.2016 року

м.Новий Калинів

---

року

Новокалинівська міська рада в особі голови Юзвяка Богдана Осиповича, який діє на підставі Закону України «Про місцеве самоврядування» (далі за текстом «Орендодавець»), з однієї сторони, та

Фермерське господарство «Кільгана Івана Степановича» від імені та в інтересах якого на підставі Статуту діє голова господарства Кільган Тарас Іванович (далі за текстом «Орендар»), з другої сторони,

а разом іменовані «Сторони», уклали цей Додатковий договір про наступне:

1. Продовжити термін дії договору оренди землі б/н від 01.06.2023 р., укладеного між Головним управлінням Держгеокадастру у Львівській області (правонаступник Новокалинівська міська рада) та ФГ «Кільгана Івана Степановича», строком на 7 (сім) років кадастровий номер 4624281200:06:000:0094, загальною площею 28,9200 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

2. Даний Додатковий договір укладено удвох примірниках, по одному для кожної зі Сторін.

Позивач Новокалинівська міська рада 81464, Львівська обл., Самбірський р-н., м.Новий Калинів, пл.Авації, 1А, Код ЄДРПОУ 25254925 Голова

---

Юзвяк Б.О.Відповідач Фермерське господарство «Кільгана Івана Степановича», 81467, Львівська обл., Самбірський р-н., с.Велика Білина, Код ЄДРПОУ 22378934 Голова

---

Кільган Т.І.

3. Судовий збір, сплачений за подання позовної заяви та апеляційної скарги покласти на відповідача.

4. Стягнути з Новокалинівської міської ради (81464, Львівська область, Самбірський район, м. Новий Калинів, пл.Авації, 1А, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 25254925) на користь Фермерського господарства «Кільгана Івана Степановича» (81467, Львівська обл., Самбірський р-н., с.Велика Білина, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 22378934) 6710,00 (шість тисяч сімсот десять гривень нуль копійок) судового збору сплаченого за подання позовної заяви та апеляційної скарги.

5. Місцевому господарському суду видати відповідний наказ.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки встановлені ст. 287, 288 ГПК України протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Повний текст постанови складено 02.09.2024.

Головуючий суддяЖелік М.Б.

суддяГалушко Н.А.

суддя Орищин Г.В.