Постанова

від 02.09.2024 по справі 916/1626/24

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2024 рокум. ОдесаСправа № 916/1626/24Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Колоколова С.І.

суддів: Принцевської Н.М., Савицького Я.Ф.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Бона Менте»

на ухвалу Господарського суду Одеської області від 26.06.2024 про зупинення провадження

у справі №916/1626/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бона Менте»

до Комунальної установи «Одесреклама» Одеської міської ради

про зобов`язання вчинити певні дії,-

головуючий суддя Мостепаненко Ю.І.

місце прийняття ухвали: Господарський суд Одеської області

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «Бона Менте» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Комунальної установи «Одесреклама» Одеської міської ради, в якій просить суд:

- зобов`язати Комунальну установу «Одесреклама» провести перерахунок розміру плати за договором на право тимчасового користування місцями для розташування рекламних засобів № 301-рд від 01.07.2013 року за березень, квітень, червень - грудень 2022 р.; за квітень, листопад та грудень 2023 р.; та за січень - березень 2024 р. на загальну суму 444 143,73 гривень;

- зобов`язати Комунальну установу «Одесреклама» надати рахунки по договору на право тимчасового користування місцями для розташування рекламних засобів № 301-рд від 01.07.2013 року за березень, квітень, червень - грудень 2022 р.; за квітень, листопад та грудень 2023 р.; та за січень - березень 2024 р. з урахуванням проведеного перерахунку.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором № 301-рд від 01.07.2013 на право тимчасового користування місцями для розташування рекламних засобів щодо нарахування плати за користування місцями, на яких була розповсюджена соціальна реклама.

За вказаною позовною заявою місцевим господарським судом 29.04.2024 відкрито провадження у справі №916/1626/24 за правилами загального позовного провадження із призначенням підготовчого засідання до розгляду.

05.06.2024 до суду першої інстанції від Комунальної установи «Одесреклама» Одеської міської ради надійшло клопотання про зупинення розгляду справи, в якому відповідач просить суд зупинити провадження у справі №916/1626/24 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №916/1529/24.

В обгрунтування вказаного клопотання відповідач послався на те, що в провадженні Господарського суду Одеської області знаходиться справа №916/1529/24 за позовом Комунальної установи «Одесреклама» Одеської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бона Менте» про стягнення заборгованості за договором на право тимчасового користування місцями для розташування рекламних засобів №301-рд від 01.07.2013 у сумі 3 376 955,20 грн.

При цьому ТОВ «Бона Менте» на підтвердження своїх заперечень на позов КУ «Одесреклама» надало відзив та заперечення по справі №916/1529/24, в яких позиція ТОВ «Бона Менте» ґрунтується на одних і тих же поясненнях та доказах, які є предметом даного позову у справі №916/1626/24.

Неможливість розгляду даної справи до вирішення іншої справи полягає в тому, що обидва позови взаємопов`язані, оскільки вони виникають з одних правовідносин та задоволення позову КУ «Одесреклама» по справі №916/1529/24 виключає повністю подальшу необхідність розгляду позову ТОВ «Бона Менте» у даній справі №916/1626/24 незалежно від прийнятого рішення. Так заявлені позивачем вимоги в даній справі №916/1626/24 встановлюються в межах відповідного спору про право у справі №916/1529/24.

24.06.2024 до суду першої інстанції від позивача надійшли заперечення на клопотання про зупинення розгляду справи №916/1626/24, в яких останній просив суд відмовити відповідачу у задоволенні клопотання про зупинення розгляду справи №916/1626/24.

При цьому позивач посилається на те, що предметом розгляду справи №916/1626/24 є перерахунок розміру плати за договором на право тимчасового користування місцями для розташування рекламних засобів №301-рд від 01.07.2013 за березень, квітень, червень - грудень 2022 р.; за квітень, листопад та грудень 2023 р.; та за січень - березень 2024 р. на загальну суму 444 143,73 гривень, а предметом справи №916/1529/24 є стягнення заборгованості за договором на право тимчасового користування місцями для розташування рекламних засобів №301-рд від 01.07.2013, яка складається з 2 371 532,13 грн. основного боргу та 1 005 423,07 грн. пені.

Таким чином за наслідками розгляду справи №916/1626/24 буде проведений перерахунок заборгованості по договору на право тимчасового користування місцями для розташування рекламних засобів №301-рд від 01.07.2013, що безумовно вплине на розмір заборгованості та пені, що є предметом справи №916/1529/24.

Зупинення справи №916/1626/24 навпаки створить перешкоди у виконанні рішень як у справі №916/1626/24, так і у справі №916/1529/24 у разі задоволення позовних вимог ТОВ «Бона Менте» та відтермінує відновлення порушених прав ТОВ «Бона Менте» по договору №301-рд від 01.07.2013.

Також позивач зазначив, що обсяг доказів у матеріалах справи №916/1626/24 надає суду змогу самостійно встановити обставини, що відносяться до предмету доказування за позовом позивача щодо предмета спору у даній справі.

Як вказує позивач, у клопотанні відповідача про зупинення провадження у справі не обґрунтовано, яким чином з`ясування обставин у ході розгляду справи №916/1529/24 унеможливить розгляд заявлених позовних вимог у справі №916/1626/24 та яким чином встановлені у вказаній справі обставини впливають на оцінку доказів, якими сторони обґрунтовують свої доводи у даній справі, виходячи з предмету, підстав позову та з урахуванням презумпції правомірності правочину.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.06.2024 (суддя Мостепаненко Ю.І.) клопотання Комунальної установи «Одесреклама» Одеської міської ради (від 05.06.2024 за вх.№22315/24) про зупинення розгляду справи задоволено; зупинено провадження у справі № 916/1626/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бона Менте» до Комунальної установи «Одесреклама» Одеської міської ради про зобов`язання вчинити певні дії до набрання законної сили судовим рішенням у справі №916/1529/24; зобов`язано сторони повідомити суд про усунення обставин, що стали підставою для зупинення провадження у справі №916/1626/24.

В обґрунтування вказаної ухвали суд першої інстанції зазначив, що фактично спори у справі №916/1529/24 та у справі №916/1626/24 виникають з одних і тих самих правовідносин, а заявлені позовні вимоги ТОВ «Бона Менте» у даній справі вже встановлюються під час вирішення спору у справі №916/1529/24, що зумовлює неможливість розгляду цієї справи до вирішення справи №916/1529/24.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про підставність, обґрунтованість та необхідність задоволення клопотання відповідача та зупинення провадження у справі № 916/1626/24 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №916/1529/24.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю «Бона Менте» звернулося до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати та направити справу до суду першої інстанції для подальшого розгляду.

Зокрема заявник апеляційної інстанції зазначає про те, що всупереч положенням процесуальних норм, які регулюють інститут зупинення провадження у справі, зупиняючи провадження у справі, суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі не навів належних мотивів, з яких він дійшов висновку саме про об`єктивну неможливість розгляду справи №916/1626/24, неможливість встановити та оцінити певні конкретні обставини (факти), що мають суттєве значення для вирішення цього спору, на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Крім того за переконанням апелянта, сама по собі взаємопов`язаність справ ще не свідчить про неможливість розгляду даної справи до прийняття рішення в іншій справі, оскільки незалежно від результату розгляду справи №916/1529/24 суд першої інстанції правові підстави для ухвалення процесуального рішення у справі №916/1626/24, маючи відповідний наявний у справі обсяг доказів (зокрема тих, якими сторонами обґрунтовують свої вимоги і заперечення стосовно формування суми неврахованої розміщеної соціальної реклами, виходячи з чинних умов договору).

Отже, скаржник вважає, що наведені обставини кожна як окремо, так і в їх сукупності не свідчать про неможливість розгляду даної господарської справи, а тому суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти) які є предметом судового розгляду.

Апелянт наполягає на тому, що суд першої інстанції при розгляді даної справи №916/1626/24 має право та можливості для встановлення та дослідження всіх обставин у справі, в тому числі щодо проведення перерахунку розміру плати за договором на право тимчасового користування місцями для розташування рекламних засобів №301-рд від 01.07.2013 року за березень, квітень, червень грудень 2022р.; за квітень, листопад та грудень 2023р.; та за січень березень 2024р. на загальну суму 444 143,73 гривні, з урахуванням сукупності усіх обставин справи.

Враховуючи викладене апелянт вважає, що суд першої інстанції під час винесення ухвали в частині зупинення провадження у справі №916/1626/24 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №916/1529/24, обмежився встановленням факту пов`язаності справ, проте для правильного застосування п.5 ч.1 ст.227 ГПК України він мав встановити та обґрунтувати саме неможливість розгляду даної справи до вирішення іншої, тоді як таких відомостей ухвала не містить, а сама по собі формальна пов`язаність справ не може слугувати беззаперечною підставою для зупинення провадження у справі, суд вправі самостійно оцінити правомірність чи неправомірність проведення перерахунку розміру плати за договором на право тимчасового користування місцями для розташування рекламних засобів №301-рд від 01.07.2013 року за березень, квітень, червень грудень 2022р.; за квітень, листопад та грудень 2023р.; та за січень березень 2024р. на загальну суму 444 143,73 гривні.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов помилкових висновків про наявність підстав для зупинення провадження на підставі положень п.5 ч.1 ст.227 ГПК України у зв`язку з чим розгляд позовних вимог у справі №916/1529/24 не перешкоджає вирішенню судом першої інстанції спору у даній справі, в межах заявлених вимог.

Крім того апелянт зазначив, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Бона Менте» 21.05.2024 по справі №916/1529/24 було подано клопотання про зупинення провадження по справі №916/1626/24.

Разом з тим, ухвалою Господарського суду Одеської області від 23.05.2024 у задоволенні клопотання ТОВ «Бона Менте» про зупинення провадження було відмовлено.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.07.2023 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Бона Менте» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 26.06.2024 про зупинення провадження у справі №916/1626/24; розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Бона Менте» ухвалено здійснювати у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

23.07.2024 через підсистему «Електронний суд» від представника Комунальної установи «Одесреклама» Одеської міської ради надійшов відзив на апеляційну скаргу відповідно до якого відповідач просив залишити апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Бона Менте» без задоволення, а ухвалу Господарського суду Одеської області від 26.06.2024 у справі №916/1626/23 без змін.

Згідно із частинами першою та другою статті 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі; розгляд справ у суді апеляційної інстанції починається з відкриття першого судового засідання або через п`ятнадцять днів з дня відкриття апеляційного провадження, якщо справа розглядається без повідомлення учасників справи.

Відповідно до частини другої статті 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 8, 9, 12, 18, 31, 32, 33, 34 частини першої статті 255 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

З огляду на те, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Бона Менте» оскаржується ухвала, якою зупинено провадження у справі (пункт 12 частини першої статті 255 Господарського процесуального кодексу України), перегляд оскаржуваного судового рішення за апеляційною скаргою постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» та частини четвертої статті 11 Господарського процесуального кодексу України суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

Європейський суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України від 02.05.2013, Папазова та інші проти України від 15.03.2012).

Європейський суд щодо тлумачення положення розумний строк в рішенні у справі Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства роз`яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.

Враховуючи необхідність повного та всебічного розгляду апеляційної скарги із забезпеченням принципу змагальності та створення сторонам, які беруть участь у справі, необхідних умов для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, а також враховуючи перебування головуючого судді Колоколова С.І. та судді-учасника колегії Савицького Я.Ф. у відпустці з 29.07.2024 по 30.08.2024 відповідно до наказу від 23.07.2024 №195-в, розгляд апеляційної скарги здійснювався у розумний строк.

В силу статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального права, апеляційна інстанція встановила наступне.

Предметом апеляційного перегляду у цій справі є ухвала суду першої інстанції, якою зупинено провадження у справі №916/1626/24 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №916/1529/24.

Господарський суд Одеської області, зупиняючи провадження у справі №916/1626/24 до набрання законної сили рішенням у іншій господарській справі №916/1529/22, послався на те, що фактично спори у вказаних справах виникають з одних і тих самих правовідносин, а заявлені позовні вимоги ТОВ «Бона Менте» у даній справі вже встановлюються під час вирішення спору у справі №916/1529/24, що зумовлює неможливість розгляду цієї справи до вирішення справи №916/1529/24.

Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського погоджується з таким висновком суду першої інстанцій з огляду на наступне.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. З питань, зазначених у цій статті, суд постановляє ухвалу (частина друга статті 227 Господарського процесуального кодексу України).

Вказана норма визначає сукупність обставин, за наявності яких суддя зобов`язаний зупинити провадження у справі. Так, за змістом вказаної норми для вирішення питання про зупинення провадження у справі суд у кожному конкретному випадку з`ясовує як пов`язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом і чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Зупинення провадження допускається лише тоді, коли розглядати справу далі неможливо. Ця підстава зупинення застосовується у тому разі, коли в цій іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду. Ця неможливість полягає в тому, що обставини, які є підставою позову або заперечень проти нього, є предметом дослідження в іншій справі і рішення суду у цій справі безпосередньо впливає на вирішення спору.

З наведених у зазначеній нормі підстав вбачається, що провадження у справі може бути зупинено лише до закінчення її розгляду по суті і для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду слід у кожному випадку з`ясовувати: як саме пов`язана справа, що розглядається господарським судом, зі справою, яка розглядається іншим судом, чим саме обумовлюється неможливість розгляду справи.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 5 частини першої статті 227 цього Кодексу до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.

Зупинення провадження у справі це тимчасове або повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені. Зі змісту наведеної норми слідує, що причиною зупинення провадження у справі є об`єктивна неможливість її розгляду до вирішення пов`язаної з нею іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства.

При цьому, вказана процесуальна норма прямо встановлює, що суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду пов`язаної з нею справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, що не можуть бути з`ясовані та встановлені у даному процесі, проте, які мають значення для справи, провадження у якій зупинено.

Пов`язаною із цією справою є така інша справа, в якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання та оцінку доказів у цій справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини четверта та шоста статті 75 Господарського процесуального кодексу України).

Як неможливість розгляду зазначеної справи потрібно розуміти неможливість для цього господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи цьому господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Отже, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному конкретному випадку зобов`язаний з`ясовувати: 1) як саме справа, яка розглядається господарським судом, пов`язана зі справою, що розглядається іншим судом; 2) чим обумовлена неможливість розгляду справи.

Аналогічну правову позицію Верховного Суду викладено в постановах від 10.09.2019 у справі №922/1962/17 та від 17.12.2019 у справі №914/131/19.

Крім цього, варто зауважити, що зупинення провадження у справі, на відміну від відкладення розгляду справи, здійснюється без зазначення строку, до усунення обставин (до вирішення іншої справи; до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі), які зумовили зупинення провадження, тому провадження у справі потрібно зупиняти лише за наявності беззаперечних підстав для цього.

Саме таку правову позицію викладено Верховним Судом в постановах від 15.05.2019 у справі №904/3935/18, від 17.12.2019 у справі №917/131/19.

Таким чином, вирішуючи питання щодо зупинення провадження у справі через неможливість її розгляду до вирішення іншої справи, суд повинен належним чином проаналізувати імовірні наслідки ухвалення судом рішення за результатом розгляду вказаної справи, їх взаємозв`язок зі спірними правовідносинами, що є предметом розгляду у цій справі, підставами позову.

Колегія суддів, переглядаючи оскаржувану ухвалу суду першої інстанції встановила, що Господарський суд Одеської області, зупиняючи провадження у справі №916/1626/24 до набрання законної сили рішення в іншій справі Господарського суду Одеської області №916/1529/24, належним чином встановив, у чому полягає об`єктивна неможливість розгляду даної справи, та чому зібрані у справі №916/1626/24 докази не дають можливості самостійно встановити та оцінити обставини (факти), що мають суттєве значення для вирішення цього спору, оскільки як встановлено апеляційним судом, у справі №916/1626/24 у якій на даний час зупинене провадження, предметом спору є встановлення обставин на підтвердження або спростування підстав для зобов`язання Комунальної установи «Одесреклама» провести перерахунок розміру плати за договором на право тимчасового користування місцями для розташування рекламних засобів № 301-рд від 01.07.2013 року за березень, квітень, червень - грудень 2022 р.; за квітень, листопад та грудень 2023 р.; та за січень - березень 2024 р. на загальну суму 444 143,73 гривень; а також зобов`язання Комунальної установи «Одесреклама» надати рахунки по договору на право тимчасового користування місцями для розташування рекламних засобів № 301-рд від 01.07.2013 року за березень, квітень, червень - грудень 2022 р.; за квітень, листопад та грудень 2023 р.; та за січень - березень 2024 р. з урахуванням проведеного перерахунку, який виник, як зазначено позивачем, у зв`язку із невиконанням відповідачем своїх господарських зобов`язань за договором № 301-рд від 01.07.2013 на право тимчасового користування місцями для розташування рекламних засобів щодо нарахування плати за користування місцями, на яких була розповсюджена соціальна реклама.

В свою чергу, в іншій господарській справі №916/1529/23 Комунальною установою «Одесреклама» заявлено позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бона Менте» про стягнення заборгованості у загальному розмірі 3376955,20 грн.

Позовні вимоги у справі №916/1529/24 обґрунтовані порушенням відповідачем КУ «Одесреклама» умов укладеного між сторонами договору на право тимчасового користування місцями для розташування рекламних засобів від 01.07.2013 №301-рд в частині проведення оплати за тимчасове користування місцями, що перебувають у комунальній власності, для розміщення реклами.

Таким чином, з урахуванням того, що предмети спору у справі, яка переглядається та у справі №916/1529/24 є пов`язаними між собою, розгляд справи №916/1626/24 без встановлених обставин у справі №916/1529/24 є утрудненим, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, викладеною в оскаржуваній ухвалі про зупинення провадження у справі №916/1626/24 про те, що у даному випадку вказану справу неможливо розглядати до прийняття рішення у іншій справі, оскільки виходячи зі змісту позовної заяви Комунальної установи «Одесреклама» Одеської міської ради у справі №916/1529/24 та доданого до неї розрахунку заявлених до стягнення сум, періоди заборгованості, яка заявлена КУ «Одесреклама» до стягнення з ТОВ «Бона Менте» у справі №916/1529/24, останні співпадають з періодами, протягом яких ТОВ «Бона Менте» просить суд зобов`язати КУ «Одесреклама» провести перерахунок розміру плати у справі №916/1626/24.

З огляду на вказане судова колегія відхиляє доводи скаржника, зазначені ним в апеляційній скарзі про те, що суд першої інстанції при розгляді даної справи №916/1626/24 має можливість встановити та дослідити всі обставини у справі, вважає їх непереконливими та такими, що не є підставами для скасування вірного по суті судового рішення.

Крім того, судова колегія наголошує, що у даному разі, у випадку зупинення справи, яка переглядається до вирішення іншої справи по суті, підстави для встановлення порушення органами судової влади обов`язку забезпечення розумності строків розгляду справ, визначені у відповідності до ст. 2 Господарського процесуального кодексу України відсутні, оскільки розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору.

Відтак, враховуючи наведені вище обставини, колегія суддів дійшла висновку про те, що розгляд справи №916/1529/24 є перешкодою для перевірки суттєвих обставин, які можуть бути встановлені судом першої інстанції у даній справі, а конкретні обставини даної справи не надають можливість розглянути даний спір без рішення у справі № 916/1529/24.

Приймаючи до уваги викладене, колегія суддів вважає висновок суду першої інстанції про наявність підстав для зупинення провадження у справі № 916/16226/24 до набрання законної сили рішенням у справі № 916/1529/24 правомірним, а доводи скаржника є такими, що не знайшли своє підтвердження під час апеляційного перегляду оскаржуваної ухвали про зупинення провадження у справі, оскільки заявлені позовні вимоги Товариство з обмеженою відповідальністю «Бона Менте» до КУ «Одесреклама» про зобов`язання Комунальної установи «Одесреклама» провести перерахунок розміру плати за договором на право тимчасового користування місцями для розташування рекламних засобів № 301-рд від 01.07.2013 року за березень, квітень, червень - грудень 2022 р.; за квітень, листопад та грудень 2023 р.; та за січень - березень 2024 р. на загальну суму 444 143,73 гривень; а також зобов`язання Комунальної установи «Одесреклама» надати рахунки по договору на право тимчасового користування місцями для розташування рекламних засобів № 301-рд від 01.07.2013 року за березень, квітень, червень - грудень 2022 р.; за квітень, листопад та грудень 2023 р.; та за січень - березень 2024 р. з урахуванням проведеного перерахунку, не можуть бути вирішені в межах даної справи за наявними в матеріалах справи доказами при наявності між сторонами спору щодо стягнення існуючої поточної заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Бона Менте» перед КУ «Одесреклама» за договором на право тимчасового користування місцями для розташування рекламних засобів № 301-рд від 01.07.2013 року.

Отже, судова колегія зазначає, що конкретні обставини даної справи свідчать про наявність підстав для зупинення провадження за п. 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України, а господарський суд дійшов правомірного висновку про те, що розгляд даної справи є неможливим до розгляду іншої справи.

Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Приймаючи до уваги вищенаведені обставини справи в їх сукупності, судова колегія вважає, що аргументи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли своє підтвердження при апеляційному перегляді оскаржуваної ухвали, у зв`язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Бона Менте» не потребує задоволення, а ухвала Господарського суду Одеської області від 26.06.2024 року про зупинення провадження у справі №916/1626/24 не потребує скасування, оскільки ухвалена з дотриманням норм та вимог процесуального закону.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржника.

Керуючись статтями ст. ст. 129, 255, 269, 270, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Бона Менте» залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду Одеської області від 26.06.2024 року по справі № 916/1626/24 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і не може бути оскаржена в касаційному порядку, що передбачено п. 2 ч. 1 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 02.09.2024 року у зв`язку з перебуванням у відпустці головуючого судді Колоколова С.І. та судді-учасника колегії Савицького Я.Ф. з 29.07.2024 по 30.08.2024 відповідно до наказу від 23.07.2024. №195-в.

Головуючий суддя С.І. Колоколов

Суддя Н.М. Принцевська

Суддя Я.Ф. Савицький