Постанова

від 27.08.2024 по справі 910/18857/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" серпня 2024 р. Справа№ 910/18857/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Хрипуна О.О.

суддів: Вовка І.В.

Гончарова С.А.

при секретарі судового засідання Король Я.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фонду державного майна України

на рішення Господарського суду міста Києва від 16.02.2023

у справі № 910/18857/21 (суддя Приходько І.В.)

за позовом Громадської організації "Всеукраїнська спілка інвалідів війни в Афганістані та інших локальних конфліктів"

до відповідача-1: Фонду державного майна України

відповідача-2: Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву

про визнання бездіяльності незаконною та зобов`язання вчинити дії,-

за зустрічним позовом Фонду державного майна України

до Громадської організації "Всеукраїнська спілка інвалідів війни в Афганістані та інших локальних конфліктів"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву

про розірвання договору оренди

за участю представників:

від позивача: Тарасенко О.В.;

від відповідача-1: Божинський В.В.;

від відповідача-2: Павленко А.В.

ВСТАНОВИВ:

ГО "Всеукраїнська спілка інвалідів війни в Афганістані та інших локальних конфліктів" звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Фонду державного майна України (далі - Фонд) та Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву (далі - Регіональне відділення) про визнання бездіяльності незаконною та зобов`язання Фонду включити майно до переліку об`єктів приватизації державної власності, що підлягають приватизації, шляхом викупу позивачем та затвердити цей перелік; зобов`язати Регіональне відділення укласти з позивачем договір купівлі-продажу орендованого майна, що підлягає продажу шляхом викупу, у запропонованій позивачем редакції.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на незаконність бездіяльності Фонду щодо невключення окремого державного нерухомого майна до переліку об`єктів малої приватизації, у зв`язку з чим позивач вважає, що має місце незаконна бездіяльність Фонду, що порушує його законні права та інтереси, оскільки позбавляє його можливості реалізувати своє право на придбання об`єкта державної власності шляхом викупу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.02.2022 до розгляду з первісним позовом у справі №910/18857/21 прийнято зустрічну позовну заяву Фонду про розірвання договору оренди № 347 нерухомого майна, що належить до державної власності від 18.12.2018, укладеного між Фондом та ГО "Всеукраїнська спілка інвалідів війни в Афганістані та інших локальних конфліктів".

Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані систематичним порушенням орендарем обов`язку щодо внесення орендної плати в повному розмірі та умов договору щодо цільового використання об`єкта оренди.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.02.2023 у справі № 910/18857/21 первісні позовні вимоги задоволено частково: визнано незаконною бездіяльність Фонду, яка полягає у невключенні до переліку об`єктів, що підлягають приватизації окремого державного нерухомого майна - нежитлових приміщень загальною площею 992,7 кв.м. (реєстровий № 0032945.3.АААДКЕ203), що є частиною нежилих приміщень за адресою: м. Київ, вул. Остапа Вишні, 5-А, що належить до сфери управління та обліковується на балансі Фонду, та незатвердженні цього переліку; зобов`язано Фонд включити окреме державне нерухоме майно - нежитлові приміщення загальною площею 992,7 кв.м. (реєстровий № 0032945.3.АААДКЕ203), що є частиною нежилих приміщень за адресою: м. Київ, вул. Остапа Вишні, 5-А, до переліку об`єктів приватизації державної власності, що підлягають приватизації, шляхом викупу ГО "Всеукраїнська спілка інвалідів війни в Афганістані та інших локальних конфліктів". У решті позовних вимог первісного позову відмовлено. Стягнуто з Фонду державного майна України витрати зі сплати судового збору за подання первісного позову в розмірі 4 540,00 грн. У задоволенні зустрічних позовних вимог відмовлено.

В частині задоволення позову місцевий господарський суд дійшов висновку, що матеріалами справи підтверджується дотримання позивачем необхідних умов, передбачених абз. 6, 7 ч. 2 ст. 18 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна". Проте Фонд як уповноважений орган управління майном порушив строк розгляду звернення органу приватизації щодо згоди чи відмови у приватизації об`єкта державної власності, що в силу ст. 11 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" є достатньою підставою вважати, що така згода була надана, а подальша бездіяльність Фонду, до повноважень якого входить затверджувати перелік об`єктів малої приватизації державної власності та видавати наказ про приватизацію об`єктів, свідчить про обґрунтованість заявлених позивачем вимог саме до Фонду та правильність правового статусу сторін у справі.

Відмовляючи в задоволенні позовної вимоги про зобов`язання Регіонального відділення укласти з позивачем договір купівлі-продажу об`єкта малої приватизації, що підлягає приватизації, шляхом викупу, у наданій позивачем редакції, місцевий господарський суд послався на її передчасність.

В задоволенні зустрічного позову судом першої інстанції було відмовлено з огляду на відсутність порушеного або оспорюваного права позивача за зустрічним позовом.

Не погодившись з рішенням, Фонд державного майна України звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 16.02.2023 по справі № 910/18857/21 і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні первісного позову та задовольнити зустрічний.

За твердженням скаржника, з рішення суду першої інстанції не вбачається порушення прав позивача, а позовні вимоги про включення вказаного майна до переліку об`єктів малої приватизації є передчасно задоволеними.

Скаржник наполягає, що висновки суду про виконання позивачем усіх вимог, визначених ч. 2 ст. 18 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" є безпідставними та такими, що спростовуються матеріалами справи.

Крім того, на переконання скаржника, суд втрутився в дискреційні повноваження Фонду як власника майна та вирішив питання необхідності власнику його ж майна.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.04.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фонду на рішення Господарського суду міста Києва від 16.02.2023 у справі № 910/18857/21, справу призначено до розгляду на 06.06.2023.

09.05.2023 до Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив, в якому ГО "Всеукраїнська спілка інвалідів війни в Афганістані та інших локальних конфліктів" просить залишити рішення Господарського суду міста Києва від 16.02.2023 у справі № 910/18857/21 без змін, а апеляційну скаргу Фонду - без задоволення з огляду на її безпідставність.

11.05.2023 до Північного апеляційного господарського суду надійшли пояснення, в яких Регіональне відділення просило задовольнити апеляційну скаргу Фонду, скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 16.02.2023 у справі № 910/18857/21 і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні первісного позову та задовольнити зустрічний.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.07.2023 за клопотанням Фонду зупинено апеляційне провадження у справі № 910/18857/21 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 910/5508/23.

У зв`язку зі звільненням у відставку судді ОСОБА_1 , який входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, для розгляду справи сформовано колегію у складі: головуючий суддя Хрипун О.О., судді: Агрикова О.В., Мальченко А.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.06.2024 прийнято справу № 910/18857/21 до провадження колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Хрипун О.О., судді: Агрикова О.В., Мальченко А.О.; поновлено провадження у справі, призначено справу до розгляду на 02.07.2024 о 10:50.

28.06.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшло клопотання Фонду про зупинення розгляду апеляційної скарги Фонду на рішення Господарського суду міста Києва у справі № 910/18857/21 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 910/5508/23.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.07.2024 задоволено заяву суддів Агрикової О.В., Мальченко А.О. про самовідвід у справі № 910/18857/21.

У зв`язку із задоволенням заяви суддів Агрикової О.В., Мальченко А.О. про самовідвід у справі № 910/18857/21, для розгляду справи сформовано колегію у складі: головуючий суддя Хрипун О.О., судді: Скрипка І.М., Гончаров С.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.07.2024 прийнято справу № 910/18857/21 до провадження колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Хрипун О.О., судді: Скрипка І.М., Гончаров С.А., розгляд справи призначено на 30.07.2024.

В судовому засіданні 30.07.2024 оголошувалась перерва до 15.08.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.08.2024, у зв`язку із перебуванням судді Скрипки І.М. у відпустці, справу № 910/18857/21 прийнято до провадження колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Хрипун О.О., судді: Гончаров С.А., Вовк І.В.

В судовому засіданні 15.08.2024 оголошувалась перерва до 27.08.2024.

27.08.2024 Північний апеляційний господарський суд, керуючись п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України, відмовив у задоволенні клопотання Фонду про зупинення провадження, зазначивши, що зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

В судовому засіданні представники скаржника та Регіонального відділення вимоги та доводи апеляційної скарги підтримали та просили її задовольнити.

Представник ГО "Всеукраїнська спілка інвалідів війни в Афганістані та інших локальних конфліктів" в судовому засідання вимоги та доводи апеляційної скарги заперечив, посилаючись на їх безпідставність.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне.

Як встановлено місцевим господарським судом та свідчать матеріали справи, 18.12.2018 між ГО "Всеукраїнська спілка інвалідів війни в Афганістані та інших локальних конфліктів" (орендар) та Фондом державного майна України (орендодавець) був укладений договір № 347 оренди нерухомого майна, що належить до державної власності.

Відповідно до п. 1.2 договору оренди майно передається в оренду з метою розміщення майстерень, що здійснюють технічне обслуговування та ремонт автомобілів загальною площею 714,4 кв.м., розміщення творчих спілок, громадських організацій на площі, що використовується для провадження підприємницької діяльності загальною площею 101,1 кв.м., розміщення суб`єктів господарювання, що здійснюють побутове обслуговування населення загальною площею 177,2 кв.м.

Орендар зобов`язався своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату до державного бюджету та балансоутримувачу (п. 5.2 договору).

Умовами договору передбачено, що відновлення орендованого майна здійснюється орендарем відповідно до п. 5.4, 5.7, 6.2 цього договору (п. 4.3 договору).

Орендар зобов`язався забезпечувати збереження орендованого майн, запобігати його пошкодженню, псуванню, тримати майно в порядку, передбаченому санітарними нормами та правилами пожежної безпеки, підтримувати орендоване майно в належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з врахуванням нормального фізичного зносу здійснювати заходи протипожежної безпеки (п. 5.4 договору).

Орендар зобов`язався своєчасно здійснювати за власний рахунок поточний ремонт орендованого майна. Ця умова Договору не розглядається як дозвіл на здійснень поліпшень орендованого майна і не тягне за собою зобов`язання орендодавця щодо компенсації вартості поліпшень. У разі, якщо орендар подає заяву на погодження орендодавцем здійснення невід`ємних поліпшень орендованого майна, він зобов`язаний надати експертний висновок на проектно-кошторисну документацію на здійснення невід`ємних поліпшень. (п. 5.7 договору)

Орендар має право за письмовою згодою орендодавця та уповноваженого органу управління здійснювати капітальний ремонт, проводити заміну, реконструкцію, розширення, технічне переозброєння орендованого майна, що зумовлює підвищення його вартості (п. 6.2 договору).

Цей договір укладено на 10 років та діє з 18.12.2018 до 17.12.2028 включно (п. 10.1 договору).

Сторони погодилися, що цей договір буде достроково розірвано на вимогу орендодавця, якщо орендар користується майном не відповідно до умов цього договору; передав майно, його частину у користування іншій особі (п. 10.6 договору).

У разі припинення або розірвання цього договору поліпшення орендованого майна, здійснені орендарем за рахунок власних коштів, як можна відокремити від орендованого майна не завдаючи йому шкоди, є власністю орендаря, а невід`ємне поліпшення - власністю орендодавця (п. 10.7 договору).

Поліпшення майна, зроблені орендарем, як за згодою, так і без згоди орендодавця, які не можна відокремити без шкоди для майна, є власністю держави та їх вартість компенсації не підлягає ( п. 10.8 договору).

За актом приймання-передавання державного нерухомого майна від 18.12.2018 орендодавець передав, а орендар прийняв нежитлові приміщення загальною площею 992,7 кв.м. (реєстровий № 0032945.3.АААДКЕ203), що є частиною нежилих приміщень за адресою: м. Київ, вул. Остапа Вишні, 5-А. У пункті 3 цього акту сторони визначили, що майно знаходиться у задовільному стані.

Наявним у матеріалах справи листом від 07.05.2019 б/н підтверджується, що позивач звернувся до Фонду щодо здійснення поліпшень орендованого державного майна. Його проведення необхідне у зв`язку з встановленням факту протікання значної частини крівлі, що призвело до замикання та виходу з робочого стану електропроводки, стеля вся вкрита цвіллю та має ознаки протікання води, що унеможливлює використання майна за цільовим призначенням.

Також позивач надав Фонду експертний звіт від 22.04.2019, виконаний КП "Київекспертиза" щодо розгляду кошторисної частини проектної документації по об`єкту "Капітальний ремонт внутрішніх нежитлових приміщень за адресою: вул. Остапа Вишні, 5-А, у Печерському районі м. Києва", за яким загальна кошторисна вартість робіт у поточних цінах станом на 18.04.2019 склала 4628,677 тис.грн з ПДВ, у тому числі будівельні роботи - 3728,382 тис.грн, устаткування - 12,022 тис.грн, витрати - 888,273 тис.грн.

Листом від 05.06.2019 № 10-16-10466 "Щодо надання згоди на здійснення невід`ємних поліпшень орендованого державного майна", враховуючи інформацію про доцільність здійснення невід`ємних поліпшень орендованого державного майна, надану на підставі рішення засідання робочої групи з розгляду питань щодо можливості передачі в оренду державного нерухомого майна, що обліковується на балансі Фонду, його регіональних відділень (протокол № 8 від 29.05.2019), експертний звіт кошторисної частини проектної документації по об`єкту "Капітальний ремонт внутрішніх нежитлових приміщень за адресою: вул. Остапа Вишні, 5-А у Печерському районі м. Києва", затверджений КП "Київекспертиза" 22.04.2019 № 190223р., зведений кошторисний розрахунок вартості об`єкта будівництва, складений в поточних цінах на 08.04.2019, надані позивачем документи, Фонд надав згоду позивачу на здійснення за власні кошти невід`ємних поліпшень орендованого майна на суму 4 628 677,00 грн з ПДВ.

11.09.2019 між Фондом, ГО "Всеукраїнська спілка інвалідів війни в Афганістані та інших локальних конфліктів" та Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву укладено договір про внесення змін № 130 до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 18.12.2018 № 347. Цей договір посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швець Р.О., зареєстрований за № 4591.

За змістом п. 1 договору про внесення змін № 130 орендодавцем майна з дати набрання чинності даним договором про внесення змін до договору оренди є Регіональне відділення. Також вказаним правочином було внесено зміни до преамбули договору оренди, до розділу місцезнаходження, платіжні реквізити та підписи сторін, а інші умови договору оренди залишені без змін.

Таким чином, з 11.09.2019 орендодавцем за договором є Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву, а не позивач за зустрічним позовом.

23.03.2021 позивач подав до Регіонального відділення заяву про включення орендованого майна до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації, згідно зразка, встановленого Порядком подання та розгляду заяв про включення об`єктів права державної та комунальної власності до відповідного переліку об`єктів великої або малої приватизації, що підлягають приватизації, затвердженим наказом Фонду державного майна України 22.05.2018 № 675 (далі - Порядок № 675).

Листом від 23.03.2021 № 30-03/2260 Регіональне відділення направило заяву позивача до Фонду та просило Фонд як уповноважений орган управління майном надати згоду на включення зазначеного об`єкта до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації, у встановлені законодавством строки.

Як вбачається з листа Фонду від 07.02.2022 № 10-10-2422, наданого у відповідь на адвокатський запит адвокату Тарасенко О.В., лист Регіонального відділення від 23.03.2021 № 30-03/2260 було отримано та зареєстровано Фондом 24.03.2021 за № 15/12441 та листом від 14.05.2021 № 10-12-10805 надано відповідь Регіональному відділенню.

Наказом Регіонального відділення від 23.04.2021 № 962 прийнято рішення про включення до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації, окремого майна - нежитлових приміщень загальною площею 992,7 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Остапа Вишні, 5-А, що перебувають на балансі Фонду, про що Регіональне відділення повідомило позивача листом від 26.04.2021 № 30-03/3310.

Регіональне відділення листом від 26.04.2021 № 30-03/3309 повідомило Фонд про прийняте рішення та просило включити до переліку окремого майна, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 06.01.2021 № 5 "Про затвердження переліків об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації у 2021 році" зазначене вище окреме майно, що перебуває на балансі Фонду.

Адресованим ГО "Всеукраїнська спілка інвалідів війни в Афганістані та інших локальних конфліктів" листом від 24.05.2021 № 30-03/4128 Регіонального відділення інформувало, що Фонд листом від 14.05.2021 № 10-12-10805 повідомив Регіональне відділення про те, що є уповноваженим органом управління майном та планує використовувати нежитлові приміщення (гараж), які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Остапа Вишні, 5-А для власних цілей та зберігання. Тому Фонд заперечує щодо включення нежитлових приміщень загальною площею 992,7 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Остапа Вишні, 5-А до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації.

Відповідно до Свідоцтва про право власності від 09.06.2011, виданого Головним управлінням комунальної власності м. Києва Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), державі в особі Фонду державного майна України належать на праві власності нежитлові приміщення з № 1 по № 8 (групи приміщень № 3), №№ 1,2 (групи приміщень № 5), з № 1 по № 23 (групи приміщень № 6), № 4 - гараж загальною площею 1385,70 кв.м., які розташовані за адресою: м. Київ, вул. Вишні Остапа № 5А.

Отже, незважаючи на прийнятий Регіональним відділенням наказ від 23.04.2021 № 962 про включення до переліку об`єктів малої приватизації орендованого позивачем майна, це майно не було затверджене Фондом у переліку об`єктів малої приватизації (не включене до переліку).

За доводами Фонду, чинне законодавство не містить чітких критеріїв віднесення/невіднесення позиції, що висловлюється уповноваженим органом управління щодо використання підпорядкованого йому майна, до вмотивованої відмови, Фонд листом від 14.05.2021 № 10-12-10805 повідомив Регіональне відділення щодо вмотивованої відмови. Також Фонд вказує, що порушення строку розгляду заяви потенційного покупця не може слугувати підставою задоволення позовних вимог. Фонд не відмовляв позивачу у включенні до переліку об`єктів, що підлягають приватизації, тобто не порушив права позивача, тоді як вимога позивача є втручанням у дискреційні повноваження Фонду. Також Фонд наполягає, що позивач не виконав всі вимоги, що передбачені ст. 18 Закону, тому не має права на викуп орендованого майна.

Регіональне відділення у своєму відзиві зазначає, що об`єкт вважається включеним до переліку об`єктів малої приватизації з дати затвердження такого переліку Фондом. Фонд не затвердив перелік, тому Регіональне відділення не може прийняти рішення про приватизацію із зазначенням способу приватизації: викуп чи аукціон. Обраний позивачем спосіб захисту відповідач-2 вважає втручанням у дискреційні повноваження компетентного органу.

Як обґрунтовано встановив суд першої інстанції, спір між сторонами виник у правовідносини, що регулюються Законом України "Про приватизацію державного і комунального майна", відповідно до ст. 4 якого (в редакції, чинній на момент виникнення відповідних правовідносин) до об`єктів державної і комунальної власності, що підлягають приватизації, належать усі об`єкти права державної і комунальної власності, крім тих, приватизація яких прямо заборонена цим Законом та іншими законами України.

Згідно із ч. 2 ст. 4 наведеного Закону приватизації не підлягають казенні підприємства та об`єкти, необхідні для виконання державою своїх основних функцій, для забезпечення обороноздатності держави, та об`єкти права власності Українського народу, майно, що становить матеріальну основу суверенітету України, зокрема, майно органів державної влади та органів місцевого самоврядування, майно Збройних Сил України (військове майно), Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, сил цивільного захисту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, правоохоронних органів та органів доходів і зборів, що безпосередньо забезпечує виконання зазначеними органами встановлених законодавством завдань; майно Державної кримінально-виконавчої служби України, яке безпосередньо забезпечує виконання встановлених законодавством завдань і функцій; інші об`єкти, визначені Законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону у разі якщо майно органів державної влади та органів місцевого самоврядування, майно державних підприємств, що належать до сфери управління органів державної влади та органів місцевого самоврядування, Міністерства оборони України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, сил цивільного захисту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної кримінально-виконавчої служби України, правоохоронних органів та органів доходів і зборів безпосередньо не забезпечує виконання зазначеними органами встановлених законодавством завдань, таке майно є об`єктами, що підлягають приватизації.

Фонд державного майна України є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що реалізує державну політику у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, управління об`єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави щодо об`єктів державної власності, що належать до сфери його управління, а також у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що орендоване позивачем майно (гараж), є таким, що безпосередньо не забезпечує виконання Фондом встановлених ч. 1 ст. 4 Закону України "Про Фонд державного майна" до основних завдань.

Крім того, з листа Фонду від 18.09.2018 № 10-16-19089 однозначно висновується, що передане в оренду позивачу майно не використовувалося Фондом для здійснення своїх функцій, саме тому Фондом погоджено передання спірного нерухомого майна в оренду позивачеві на 10 років. І на час виникнення спірних відносин, майно не перебувало в користуванні Фонду, не було витребувано у орендаря.

Стаття 11 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" надає право ініціювати приватизацію об`єктів як органам приватизації, уповноваженим органам управління, іншим суб`єктам управління об`єктами державної і комунальної власності так і самим покупцям (ч. 1 ст. 11 Закону).

Переліки об`єктів малої приватизації державної власності, що підлягають приватизації, затверджуються Фондом державного майна України (ч. 3 ст. 11 Закону).

Згідно із ч. 7 ст. 11 Закону заяви про включення об`єктів права державної власності до відповідного переліку об`єктів великої або малої приватизації, що підлягають приватизації, подаються потенційними покупцями до державних органів приватизації за місцезнаходженням об`єкта, що приватизується, у порядку, що встановлюється Фондом державного майна України.

Державні органи приватизації протягом трьох днів після надходження заяви звертаються щодо надання згоди на включення такого об`єкта до переліку об`єктів державної власності, що підлягають приватизації, до уповноважених органів управління державним майном, крім випадків, коли орган приватизації є уповноваженим органом управління державним майном або уповноважений орган управління самостійно ініціював включення такого об`єкта до переліку об`єктів державної власності, що підлягають приватизації.

Уповноважені органи управління державним майном надають згоду на приватизацію об`єкта державної власності або вмотивовану відмову протягом 15 днів з моменту надходження звернення від державних органів приватизації.

У разі якщо орган приватизації не одержав у встановлений строк дозвіл чи відмову від органу, уповноваженого управляти відповідним майном, згода на приватизацію вважається наданою.

Місцевий господарський суд вірно зазначає, що наведена правова норма є імперативною, абсолютно-визначеною і розширеному тлумаченню не підлягає. Відтак, неодержання органом приватизації дозволу чи відмови у приватизації об`єкта державної власності від органу, уповноваженого управляти відповідним майном у визначений Законом строк, є достатньою підставою вважати, що така згода надана.

Матеріали справи свідчать, що Фонд отримав лист Регіонального відділення від 23.03.2021 № 30-03/2260 про надання згоди на приватизацію орендованого позивачем майна або вмотивованої відмови 24.03.2021 за № 15/12441, а відповідь з відмовою було надано Регіональному відділенню листом Фонду від 14.05.2021 № 10-12-10805, тобто з пропуском встановленого законом строку.

За встановлених обставин місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що у межах спірних правовідносин згода Фонду як органу управління майном на приватизацію позивачем орендованого майна вважається такою, що надана на підставі приписів ч. 7 ст. 11 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна".

Державні органи приватизації протягом 30 днів розглядають заяви та приймають рішення щодо включення до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації, і в п`ятиденний строк письмово повідомляють про це заявника, підприємство, що приватизується (балансоутримувача об`єкта), а також відповідний уповноважений орган управління (ч. 8 ст. 11 Закону).

Згідно із ч. 9 ст. 11 Закону відмова державними органами приватизації у включенні до переліку об`єктів, що підлягають приватизації, можлива у разі:

коли підприємство, що пропонується приватизувати, перебуває у процесі ліквідації;

коли законодавством установлено обмеження щодо приватизації об`єкта;

вмотивованої відмови органу, уповноваженого управляти державним майном, у погодженні щодо включення до переліку об`єктів, що підлягають приватизації;

невключення Кабінетом Міністрів України за поданням Фонду державного майна України до переліку об`єктів великої приватизації, що підлягають приватизації.

Рішення про приватизацію об`єкта, який включено до переліку об`єктів державної власності, що підлягають приватизації, приймається державними органами приватизації шляхом видання наказу, але не пізніше 30 днів з дня включення до переліку об`єктів, що підлягають приватизації, за винятком випадку, передбаченого частиною другою цієї статті (ч. 1 ст. 12 Закону).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У п. 70 рішення у справі "Рисовський проти України" (заява № 29979/04) ЄСПЛ зазначив, що принцип "належного урядування" передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. рішення у справах "Онер`їлдіз проти Туреччини" (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та "Беєлер проти Італії" (Beyeler v. Italy), п. 119).

З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суд про те, що вмотивована відмова органу, уповноваженого управляти державним майном, у погодженні щодо включення до переліку об`єктів, які підлягають приватизації, повинна містити підстави такої відмови, визначені чинним законодавством України.

Відмова ж Фонду, що викладена у листі від 14.05.2021 № 10-12-10805, таких підстав не містить, доказів протилежного відповідачами не надано.

Окрім іншого, такі висновки місцевий господарський суд зробив з урахуванням правової позиції Касаційного господарського суду Верховного Суду, викладеної у постанові від 04.06.2020 у справі № 910/6319/19.

Водночас, законодавством про приватизацію державного майна визначено особливості приватизації об`єктів державної власності, переданих в оренду, у зв`язку з цим для правильного вирішення даного спору суду необхідно встановити наявність чи відсутність умов, передбачених ст. 18 Закону, щодо приватизації об`єктів державної або комунальної власності, переданих в оренду.

Так, приватизація об`єктів державної або комунальної власності, переданих в оренду, здійснюється шляхом продажу на аукціоні або шляхом викупу, якщо виконуються умови, передбачені частиною другою цієї статті.

Частина 2 ст. 18 Закону передбачає, що орендар одержує право на викуп орендованого майна (будівлі, споруди, нежитлового приміщення) за ціною, визначеною за результатами його незалежної оцінки, якщо виконується кожна з таких умов:

орендарем здійснено поліпшення орендованого майна, які неможливо відокремити від відповідного об`єкта без заподіяння йому шкоди, в розмірі не менш як 25 відсотків ринкової вартості майна, визначеної суб`єктом оціночної діяльності для цілей оренди майна;

орендар отримав письмову згоду орендодавця на здійснення невід`ємних поліпшень, які надають йому право на приватизацію майна шляхом викупу;

невід`ємні поліпшення виконані в межах трирічного строку з дати визначення ринкової вартості майна для цілей укладання договору оренди або для цілей продовження договору оренди;

здійснення і склад невід`ємних поліпшень, у тому числі невід`ємний характер поліпшень, підтверджені висновком будівельної експертизи, а вартість невід`ємних поліпшень, підтверджених висновком будівельної експертизи, визначена суб`єктом оціночної діяльності;

орендар належно виконує умови договору оренди, відсутня заборгованість з орендної плати;

договір оренди є чинним на момент приватизації.

Надання згоди орендодавця на здійснення невід`ємних поліпшень здійснюється в порядку, визначеному Фондом державного майна України або представницьким органом місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону орендар, який виконав умови, передбачені частиною другою цієї статті, має право на приватизацію об`єкта шляхом викупу.

У разі якщо орган приватизації прийняв рішення про приватизацію об`єкта шляхом викупу, між органом приватизації та орендарем укладається попередній договір купівлі-продажу об`єкта приватизації. Договір купівлі-продажу такого об`єкта приватизації укладається не пізніше ніж протягом 30 робочих днів з дня укладення попереднього договору.

Поняття дискреційних повноважень наведене у Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R (80) 2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, відповідно до якої під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Місцевий господарський суд обґрунтовано зауважив, що дискреційними є повноваження суб`єкта обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова "може".

У такому випадку дійсно суд не може зобов`язати суб`єкта владних повноважень обрати один з правомірних варіантів поведінки, оскільки який би варіант реалізації повноважень не обрав відповідач, кожен з них буде правомірним, а тому це не порушує будь-чиїх прав.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що у даній справі відповідачі помилково вважають свої повноваження дискреційними, оскільки у разі настання визначених законодавством умов, відповідач зобов`язаний до вчинення конкретних дій - розглянути заяву позивача у встановленому законом порядку, а за умови відповідності заяви та доданих до неї документів вимогам законодавства - прийняти рішення про задоволення заяви. Підставою для відмови у задоволенні заяви позивача можуть бути лише визначені законом обставини. Відповідач-1 не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти на власний розсуд - розглянути заяву, або ж ні; прийняти рішення про задоволення заяви, або ж рішення про відмову у її задоволенні. Визначальним є те, що у кожному конкретному випадку звернення особи із заявою, з урахуванням фактичних обставин, згідно із законом існує лише один правомірний варіант поведінки суб`єкта владних повноважень.

Колегія суддів також вказує на помилковість доводів скаржника щодо позбавлення судом власника майна вирішувати подальшу долю свого майна. Адже саме власник майна - Держава - прийняттям Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" врегулювала правові, економічні та організаційні основи приватизації державного майна.

Встановлені ж обставини свідчать, що орендарем (позивачем) за згодою орендодавця здійснено поліпшення орендованого майна, які неможливо відокремити від відповідного об`єкта без заподіяння йому шкоди, в розмірі не менш 25 % ринкової вартості майна, визначеної суб`єктом оціночної діяльності для цілей оренди майна.

Ринкова вартість майна для цілей оренди визначена станом на 30.09.2018 (п. 1.1 договору оренди), а матеріалами справи підтверджено виконання невід`ємних поліпшень позивачем до грудня 2020 р., тобто позивач здійснив невід`ємні поліпшення в межах трирічного строку з дати визначення ринкової вартості майна.

Також висновками № 16 експертного будівельно-технічного дослідження від 26.02.2020 та № 18 від 25.01.2021 підтверджено здійснення і склад невід`ємних поліпшень, у тому числі їх невід`ємний характер поліпшень.

Відповідачами належними доказами не спростовано дотримання позивачем необхідних умов, передбачених ч. 2 ст. 18 Закону, на час виникнення спірних правовідносин. Лист Фонду щодо відмови не мотивований посиланням на порушення орендодавцем умов договору. Договір оренди є чинним на момент ініційованої приватизації.

Проте, через не затвердження Фондом спірного майна у відповідному переліку зупинився процес приватизації спірного майна позивачем. Регіональне відділення не відмовляло позивачу в укладенні договору, фактично не уклало договір купівлі-продажу з незалежних від нього причин - через бездіяльність Фонду.

Частиною 3 ст. 291 ГК України визначено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав передбачених ЦК України для розірвання договору найму в порядку, встановленому ст. 1 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 782 ЦК України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за найм речі протягом трьох місяців підряд.

Наведені вище правові норми та положення договору оренди наділяють правом вимагати дострокового розірвання договору оренди виключно орендодавця, тобто з 11.09.2019 Регіональне відділення, а не Фонд.

Таким чином, як обґрунтовано зазначив суд першої інстанції, в даних правовідносинах Фонду не належить право вимоги розірвання договору, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні зустрічного позову.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 ГПК України).

Скаржником не надано суду належних і допустимих доказів на спростування встановлених обставин та підтвердження тих доводів, на які він посилається в апеляційній скарзі.

За встановлених обставин, на думку колегії суддів, висновок місцевого суду про наявність правових підстав для часткового задоволення позову ГО "Всеукраїнська спілка інвалідів війни в Афганістані та інших локальних конфліктів" та відсутність правових підстав для задоволення зустрічних позовних вимог відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, а доводи апеляційної скарги його не спростовують.

З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування рішення місцевого господарського суду не вбачається.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи судом апеляційної інстанції покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Фонду державного майна України на рішення Господарського суду міста Києва від 16.02.2023 у справі № 910/18857/21 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 16.02.2023 у справі № 910/18857/21 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/18857/21 повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в порядку, визначеному ст.ст. 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 28.08.2024.

Головуючий суддя О.О. Хрипун

Судді І.В. Вовк

С.А. Гончаров