Ухвала

від 29.08.2024 по справі 920/162/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"29" серпня 2024 р. Справа№ 920/162/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Остапенка О.М.

суддів: Отрюха Б.В.

Сотнікова С.В.

розглядаючи матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроенерготрейд" на ухвалу Господарського суду Сумської області від 27.02.2024 року

у справі №920/162/23 (суддя Яковенко В.В.)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроенерготрейд"

до Дочірнього підприємства "Завод обважнених бурильних та ведучих

труб"

про відкриття провадження у справі про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 27.02.2024 року у справі №920/162/23 заяву ТОВ "Євроенерготрейд" про відкриття провадження у справі про банкрутство Дочірнього підприємства "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" залишено без розгляду.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, ТОВ "Євроенерготрейд" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Сумської області від 27.02.2024 у справі №920/162/23 та направити справу до Господарського суду Сумської області для продовження розгляду.

За наслідками розгляду матеріалів поданої апеляційної скарги ухвалою суду від 22.05.2024 колегією суддів у складі головуючого судді Остапенка О.М., суддів: Сотнікова С.В., Копитової О.С. апеляційну скаргу ТОВ "Євроенерготрейд" на ухвалу Господарського суду Сумської області від 27.02.2024 року у справі №920/162/23 з доданими до неї документами не прийнято до розгляду та повернуто скаржнику на підставі ч. 2 ст. 260 ГПК України, оскільки до суду не надано доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі.

02.07.2024 року апеляційна скарга ТОВ "Євроенерготрейд" надійшла до Північного апеляційного господарського суду повторно. Також, в апеляційній скарзі скаржник просить суд поновити йому строк на апеляційне оскарження.

Згідно витягу з протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 02.07.2024 вказану апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Остапенко О.М., судді: Сотніков С.В., Отрюх Б.В.

Ухвалою суду від 08.07.2024 вищевказаною колегією суддів відкладено вирішення питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Євроенерготрейд" на ухвалу Господарського суду Сумської області від 27.02.2024 у справі №920/162/23, повернення даної апеляційної скарги або залишення її без руху до надходження матеріалів справи до Північного апеляційного господарського суду з суду першої інстанції та витребувано у Господарського суду Сумської області матеріали справи №920/162/23.

18.07.2024 року супровідним листом Господарського суду Сумської області №920/162/23/243 від 12.07.2024 року витребувані матеріали даної справи надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

23.07.2024 року від скаржника надійшли доповнення до клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Слід зазначити, що головуючий суддя Остапенко О.М. з 22.07.2024 року по 16.08.2024 року та 26.08.2024 перебував у відпустці, суддя Сотніков С.В. з 22.07.2024 року по 26.08.2024 року перебував у відпустці, а тому розгляд матеріалів апеляційної скарги здійснюється після виходу суддів з відпустки.

Розглянувши апеляційну скаргу та додані до неї документи, апеляційний суд дійшов висновку, що вона має бути залишена без руху з огляду на наступне.

Згідно ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день (ч. 4 ст. 116 ГПК України).

Оскаржувана ухвала не містить дати складання повного її тексту, а відтак останнім днем подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Сумської області від 27.02.2024 року є 08.03.2024 року.

При цьому, згідно ч. 2 ст. 256 ГПК України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, зокрема, ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Отже, у разі звернення до суду з апеляційною скаргою в межах строку, встановленого ч. 2 ст. 256 ГПК України, апелянт зобов`язаний також подати заяву про поновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги, передбаченого ч. 1 ст. 256 ГПК України, який, відповідно, обраховується або з дня проголошення судового рішення, або з дня повного його складення.

Так, з довідки Господарського суду Сумської області про доставку електронного документа, сформованої у КП "Діловодство спеціалізованого суду", вбачається, що оскаржувану ухвалу від 27.02.2024 надіслано одержувачу ТОВ "Євроенерготрейд" через систему "Електронний суд" 28.02.2024 року та в цей же день о 03:04 отримана ним в електронному кабінеті.

Отже, надсилання судом першої інстанції копії ухвали від 27.02.2024 року в системі ЄСІТС відповідає приписам ч.ч. 5,7 ст.6 ГПК України та зазначене судове рішення вважається врученим скаржнику відповідно до ч. 6 ст. 242 ГПК України 28.02.2024 року.

Вказані обставини отримання ухвали 28.02.2024 року не заперечуються також скаржником в апеляційній скарзі.

Таким чином, судом встановлено, що оскаржувану ухвалу вручено ТОВ "Євроенерготрейд" 28.02.2024 року, як наслідок останнім днем для подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Сумської області від 27.02.2024 року, з огляду на приписи ч.2 ст.256 ГПК України, з урахуванням вихідних днів, є 11.03.2024 року.

Проте, скаржник звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на вищевказану ухвалу місцевого господарського суду через систему "Електронний суд" 02.07.2024, тобто з пропуском десятиденного процесуального строку на його апеляційне оскарження, майже на 4 місяці.

Одночасно апелянт просив поновити строк для подання апеляційної скарги.

Розглянувши клопотання скаржника про відновлення пропущеного строку для подання апеляційної скарги, з урахуванням доповнень до клопотання, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що викладені в ньому причини та доводи є неповажними з огляду на наступне.

Згідно ч. 1 ст. 119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини цього пропуску поважними.

Відповідну заяву (клопотання) про поновлення строку на апеляційне оскарження може бути викладено в апеляційній скарзі чи в окремому документі, і в останньому випадку її має бути подано одночасно з апеляційною скаргою.

Відновлення пропущеного строку здійснюється господарським судом за наявності поважної причини його пропуску. Виходячи зі змісту положень ст.ст. 119 та 256 ГПК України, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).

Питання про поважність причин пропуску процесуального строку в розумінні ст. 86 ГПК України вирішується судом з своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Отже, наведені норми пов`язують можливість відновлення процесуального строку з обов`язковою наявністю поважної причини (чи причин) пропуску відповідного строку. Заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього за загальними правилами ГПК України.

Крім того, суд апеляційної інстанції враховує позицію Верховного Суду України, викладену у постанові від 13.07.2016 року у справі №Б29/162-10, відповідно до якої одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Рябих проти Росії").

Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків. (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України").

У рішенні Європейського суду з прав людини від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України" зазначено: "право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані".

В силу положень ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 79 ГПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

В порядку, передбаченому ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідні докази, повинні подаватись до суду в оригіналі або в належним чином засвідченій копії і у випадку подання копії такого доказу, така копія має бути засвідчена належним чином, зокрема, відповідати вимогам п. 5.26 національного стандарту ДСТУ 4163:2020 "Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів".

Так, звертаючись до суду із заявою про поновлення строку для подання апеляційної скарги, скаржник зазначає, що первісну апеляційну скаргу, подану у межах процесуального строку, було залишено без руху з підстав несплати судового збору. В той же час, на момент закінчення строку на усунення недоліків апеляційної скарги Господарським судом Сумської області за заявою ТОВ "Євроенерготрейд" було відкрито провадження у справі №920/210/24 про банкрутство ДП "Завод обважнених бурильних та ведучих труб", а відтак у нього не було мотивів та підстав для підтримання апеляційної скарги та усунення її недоліків.

Однак, за твердженням апелянта, юридичні та об`єктивні підстави вимагати скасування ухвали суду від 27.02.2024 у ТОВ "Євроенерготрейд" з`явились з моменту скасування 05.06.2024 судом апеляційної інстанції ухвали про відкриття провадження у справі №920/210/24 про банкрутство ДП "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" за заявою ТОВ "Євроенерготрейд".

Отже, на переконання скаржника, обставини існування нескасованої ухвали Господарського суду Сумської області від 18.03.2024 року у справі №920/210/24 в період з 18.03.2024 року по 05.06.2024 року є поважними причинами пропуску строку на оскарження оскаржуваної наразі ухвали.

Однак, за висновками суду, в даному випадку відсутні підстави для визнання поважними причини пропуску строку на подання апеляційної скарги.

Як було зазначено вище, первісну апеляційну скаргу скаржником було подано в межах встановлених ГПК строків та повернуто судом 22.05.2024 року.

Своєчасне (у межах встановленого строку) подання первісної апеляційної скарги і невідкладне (одразу після прийняття відповідної ухвали про повернення апеляційної скарги) усунення скаржником недоліків, які стали причиною повернення останньої, враховуються апеляційним господарським судом у вирішенні питання про відновлення строку подання апеляційної скарги разом з іншими обставинами, на які посилається скаржник у зазначеному клопотанні.

Згідно усталеної практики Верховного Суду, сам по собі факт повернення вчасно поданої вперше апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку, тому при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин, суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також період часу, який сплинув з моменту, коли особа дізналась про відповідне рішення суду, яким чином діяла ця особа протягом зазначеного часу. Суди мають враховувати, чи вчинялись особою, яка має намір подати апеляційну скаргу, усі можливі та залежні від неї дії у розумні строки, без невиправданих зволікань з метою виконання процесуального обов`язку щодо дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень.

Колегія суддів звертає увагу апелянта, що вчасна первинна подача апеляційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки в такому разі буде порушено принцип юридичної визначеності.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 26.01.2023 у справі №320/631/21, від 16.02.2022 у справі №160/13869/20.

Невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає апеляційну скаргу, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.

Колегія суддів зазначає, що у скаржника було достатньо часу для сплати судового збору, про що було постановлено ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, і такі дії щодо виконання вимог ухвали суду не потребували затрати значного часу та великого обсягу юридичної і технічної роботи для усунення вказаних в ухвалі недоліків.

При цьому, посилання скаржника на наявність паралельної справи №920/210/24 про банкрутство ДП "Завод обважнених бурильних та ведучих труб", порушеної за заявою ТОВ "Євроенерготрейд", не спростовує факту обізнаності скаржника з ухвалою суду від 22.05.2024 року про повернення апеляційної скарги, а відтак звернення до суду з повторною апеляційною скаргою лише 02.07.2024 року, тобто через півтора місяці, зумовлено не об`єктивними обставинами, а обставинами суб`єктивного характеру.

Суд також наголошує, що чинне законодавство не ставить вирішення питання щодо поважності причин пропуску процесуальних строків у залежність від виникнення у заявника апеляційної скарги в майбутньому мотивів та підстав для оскарження процесуального документу після спливу значного періоду часу, як наслідок судом відхиляються, як неповажні, твердження апелянта про те, що після залишення апеляційної скарги без руху у ТОВ "Євроенерготрейд" не було ані мотивів, ані підстав для усунення її недоліків, і такі мотиви виникли лише після скасування судом апеляційної інстанції ухвали суду в іншій справі.

Більш того, посилаючись, як на підставу для повторного подання апеляційної скарги, на постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.06.20254 року у справі №920/210/24, повний текст якої складено та підписано ще 11.06.2024 року, скаржник в свою чергу вдруге звернувся з апеляційною скаргою лише 02.07.2024 року, тобто через місяць після прийняття такої постанови, не зазначивши у клопотанні жодних обґрунтувань та не надавши відповідних доказів на підтвердження неможливості подати апеляційну скаргу в найкоротший термін після її прийняття.

Вже у доповненнях до клопотання про поновлення строків на апеляційне оскарження апелянтом наведено інші, додаткові доводи, які фактично зводяться до того, що неусунення недоліків апеляційної скарги було спричинено відсутністю у ТОВ "Євроенерготрейд" коштів для сплати судового збору, на підтвердження чого надано відповідну довідку, а також службовою недбалістю адвоката Соловйова Кирила, який супроводжував справу №920/162/23 від імені ТОВ "Євроенерготрейд", внаслідок чого такого адвоката було звільнено за результатами службового розслідування.

Тобто, наведені причини свідчать про суперечливу поведінку скаржника, оскільки спростовують первісні доводи скаржника в частині наявності мотивів та підстав для оскарження ухвали суду першої інстанції від 27.02.2024 року у даній справі, та за своєю суттю є намаганням апелянта створити нові підстави для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Незважаючи на це, суд зазначає, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя, про що вказував Конституційний Суд України у рішенні від 13.12.2011 №17-рп/2011.

Звернення до апеляційного суду з апеляційною скаргою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження, реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку і строків, встановлених положеннями ГПК України. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Недоліки в роботі суб`єкта підприємницької діяльності, а також в організації супроводження судових справ окремими підрозділами є суто суб`єктивними причинами, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такими причинами, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 року у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський Суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Наведене вище узгоджується із правовими висновками, викладеними, зокрема, Верховним Судом у постановах від 02.11.2018 по справі №810/3539/17, від 13.11.2018 по справі №804/958/17 та від 19.02.2019 по справі №820/2921/17.

Таким чином, неналежна та несвоєчасна робота структурних підрозділів юридичної особи скаржника не є тією поважною причиною, з якою закон пов`язує можливість відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги після спливу значного періоду часу.

Більш того, відсутність у товариства грошових коштів в період з 01.01.2024 року по 15.07.2024 року для усунення недоліків первісно поданої апеляційної скарги в частині сплати судового збору у сумі 2 422,40 грн., на що посилається скаржник в доповненнях до клопотання, не стала перешкодою для сплати 30 280,00 грн. судового збору за ініціювання ТОВ "Євроенерготрейд" 27.02.2024 року провадження у справі №920/210/24 про банкрутство ДП "Завод обважнених бурильних та ведучих труб".

Отже, наведені в доповненнях до клопотання доводи скаржника не можуть вважатися поважними причинами пропуску строку, оскільки фактично зводяться до внутрішньої організації роботи товариства, діяльності структурних підрозділів, тобто мають суб`єктивний характер і не свідчать про об`єктивну неможливість вчинити відповідну процесуальну дію в межах встановлених законом строків.

Колегія суддів зауважує, що відповідно до ч. 1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.

Можливість поновлення пропущеного строку судом апеляційної інстанції не є необмеженою, а вирішення цього питання пов`язується із наявністю поважних причин пропуску строку, обов`язок доведення яких відповідними доказами покладено на скаржника.

В свою чергу, скаржником не наведено достатніх обґрунтувань поважності причин пропуску встановленого законом строку на подання апеляційної скарги, а також неможливості підготувати та подати апеляційну скаргу у визначений законом строк, а несвоєчасне оскарження ухвали місцевого господарського суду з огляду на наведені скаржником доводи, зумовлено не об`єктивними обставинами, а обставинами суб`єктивного характеру.

Таким чином, апеляційний господарський суд приходить до висновку про те, що скаржником у заяві не наведено жодних об`єктивно непереборних обставин, що не залежали від його волевиявлення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення такої процесуальної дії, як звернення до суду з апеляційною скаргою, оскільки не надано та не зазначено жодної поважної причини неможливості подання апеляційної скарги в передбачені законодавством строки.

Пропуск процесуального строку - це юридичний факт, який настає внаслідок бездіяльності уповноваженої особи в момент настання (або закінчення) цього строку з поважних причин чи з причини, що не можуть бути визнані такими, і такий, що породжує відповідні правові наслідки.

ГПК України не пов`язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Доступ до правосуддя в контексті п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений Господарським процесуальним кодексу України.

Отже, дослідивши подане клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Сумської області від 27.02.2024 року у справі №920/162/23, з урахуванням доповнень до нього, суд апеляційної інстанції визнав наведені в ньому доводи та причини на його обґрунтування неповажними.

Згідно ч. 3 ст. 260 ГПК України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

За викладених вище обставин, апеляційна скарга ТОВ "Євроенерготрейд" на ухвалу Господарського суду Сумської області від 27.02.2024 року у справі №920/162/23 підлягає залишенню без руху у зв`язку з поданням апеляційної скарги після закінчення строків, установлених статтею 256 ГПК України, та неповажності причин пропуску такого строку з визначенням строку для усунення недоліків апеляційної скарги.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 234, 255, 256, 258, 260 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд -

УХВАЛИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроенерготрейд" на ухвалу Господарського суду Сумської області від 27.02.2024 у справі №920/162/23 залишити без руху.

2.Надати Товариству з обмеженою відповідальністю "Євроенерготрейд" строк не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.

3. Попередити скаржника про передбачені ч. 4 ст. 260 ГПК України наслідки невиконання вимог зазначеної ухвали суду у встановлений пунктом 2 її резолютивної частини строк.

4.Копію ухвали надіслати учасникам провадження у справі.

Головуючий суддя О.М. Остапенко

Судді Б.В. Отрюх

С.В. Сотніков