Постанова

від 28.08.2024 по справі 913/527/21

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2024 року м. Харків Справа № 913/527/21

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:головуюча суддя Терещенко О.І., суддя Гребенюк Н.В. , суддя Слободін М.М.

при секретарі Семенові О.Є.

за участю:

позивача - адвокат Басула Б.І., свідоцтво від 22.10.2019 року №002397;

відповідача-1 -адвокат Ісаєв І.С., свідоцтво від 11.10.2017 року №000052;

відповідача-2 -не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення "EаsyCon", апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю Кінотеатр Україна адвоката Ісаєва І.С. (вх. №1825Л/1-18)

на ухвалу господарського суду Луганської області від 18.07.2024 року у справі №913/527/21, постановлену в приміщенні господарського суду Луганської області (суддя Драгнєвіч О.В.), повний текст якої складено 23.07.2024 року

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Форінт, м. Київ

до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю Кінотеатр Україна, м. Луганськ

відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-розважальний центр Україна, м. Луганськ

про стягнення 1 000 000 грн. 00 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Луганської області від 18.07.2024 року у справі №913/527/21 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Кінотеатр Україна від 01.07.2024 року про відстрочення виконання рішення господарського суду Луганської області від 23.01.2024 у справі №913/527/21 відмовлено.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю Кінотеатр Україна - адвокат Ісаєв І.С. з ухвалою господарського суду першої інстанції не погодився та звернувся до Східного апеляційного господарського суду через систему "Електронний суд" з апеляційною скаргою в електронній формі, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Луганської області від 18.07.2024 року у справі повністю та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Кінотеатр Україна про відстрочення виконання рішення господарського суду Луганської області від 23.01.2024 року у справі № 913/527/21 на один рік.

Апелянт в обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує на таке.

Боржник у заяві про відстрочення виконання рішення повідомляв щодо наявності обставин, які унеможливлюють на даний час виконання рішення - це знаходження усього майна на окупованій території та заборона здійснення господарської діяльності.

ТОВ "Кінотеатр "Україна" до квітня 2014 року крім демонстрації кінофільмів здійснювалась господарська діяльність з надання майна, яке є у власності в оренду; доказами, того що, товариство є власником нерухомого майна на окупованій території, є свідоцтво про право власності на об`єкт нерухомого майна № 509814 від 21.09.2011 року; будь яка господарська діяльність боржника, незалежно від його виду заборонена на окупованій території згідно ст. 13 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України".

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, іншого нерухомого майна (довідка № 388287030 від 25.07.2024 року), ТОВ "Кінотеатр "Україна" є власником нерухомого майна, що знаходиться за адресою: Луганська обл., м. Луганськ, вулиця Оборонная, будинок 4К.

Дане майно знаходиться в іпотеці, іншого нерухомого майна у боржника немає; згідно договору застави обладнання від 31.12.2008 року, усе рухоме майно, яке належить відповідачу-1 було надано в заставу ВАТ КБ "Актив-банк" (первинний кредитор) та відповідно до п. 2.2 договору знаходиться на території міста Луганськ, вулиця Оборонная, будинок 4К.

Посилається на правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 16.10.2020 року у справі №905/2912/15.

Режим воєнного стану в Україні - це надзвичайна подія (п. 3 ч. 4 ст. 331 ГПК України), яка вплинуло на результати господарської діяльності ТОВ "Кінотеатр "Україна" та фактично її зупинила; виконати рішення можливо лише тоді, коли буде звільнено окуповані території, у тому числі місто Луганськ, де знаходиться усе майно відповідача-1 .

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.07.2024 року, суддею доповідачем у справі визначено суддю Терещенко О.І. та сформовано колегію суддів у складі: головуюча суддя Терещенко О.І., суддя Гребенюк Н.В., суддя Слободін М.М.

Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні №64/2022 від 24.02.2022 року в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією проти України. Указами Президента України Про продовження строку дії воєнного стану в Україні №133/2022 від 14.03.2022 року, №573/2022 від 15.08.2022 року, №757/2022 від 07.11.2022 року, №58/2023 від 06.02.2023 року, №254/2023 від 01.05.2023 року, №451/2023 від 26.07.2023 року, №734/2023 від 06.11.2023 року, №49/2024 від 05.02.2024 року, №271/2024 від 06.05.2024 року, №469/2024 від 23.07.2024 року відповідно продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 12 серпня 2024 року строком на 90 діб.

Наказом Східного апеляційного господарського суду від 25.03.2022 року № 03 Про встановлення особливого режиму роботи суду в умовах воєнного стану встановлено особливий режим роботи суду в умовах воєнного стану з 01.04.2022 року та запроваджено відповідні організаційні заходи, зокрема: рекомендовано учасникам судових справ утриматись від відвідування суду, свої процесуальні права та обов`язки, передбачені ГПК України, реалізовувати з використанням офіційної електронної пошти суду: inbox@eag.court.gov.ua.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 30.07.2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника Товариства з обмеженою відповідальністю Кінотеатр Україна адвоката Ісаєва І.С. на ухвалу господарського суду Луганської області від 18.07.2024 року у справі № 913/527/21; учасникам справи встановлено строк - не пізніше 15 днів з моменту вручення даної ухвали, протягом якого вони мають право подати відзив на апеляційну скаргу, який повинен відповідати вимогам ч.2 статті 263 Господарського процесуального кодексу України, з доказами надсилання його апелянту; призначено справу до розгляду на "28" серпня 2024 р. о 09:00 год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, пр. Незалежності, 13, 1-й поверх, зал судового засідання №132; запропоновано учасникам справи свої процесуальні права та обов`язки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України, реалізовувати з використанням офіційної електронної пошти суду: inbox@eag.court.gov.ua та телекомунікаційної мережі Електронний суд; учасникам судового процесу необхідно повідомити суд про їх номери телефонів і факсів, адресу електронної пошти або інші засоби зв`язку, зокрема, мобільного (за їх наявності), які можуть бути використані для викликів або повідомлень; запропоновано учасникам справи визначитися із своєю явкою у судове засідання (можливістю його проведення за відсутністю представника) шляхом своєчасного повідомлення суду; попереджено, що неявка учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи; витребувано з господарського суду Луганської області матеріали справи №913/527/21.

12.08.2024 року на адресу суду з господарського суду Луганської області надійшли матеріали справи (вх.№ 10526).

13.08.2024 року на адресу суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№10626), який долучено до матеріалів справи, в якому останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду залишити без змін, в обґрунтування якого вказує на те, що стан стійкої неплатоспроможності виник у боржника не внаслідок збройної агресії проти України, а ще за декілька років до окупації м. Луганськ, що спростовує те, що неможливість виплати кредиту боржником спричинена лише через збройну агресію проти України та окупацією м. Луганськ; зазначення відповідачем-1 про те, що у зв`язку із окупацією м. Луганськ у відповідача значно погіршився фінансовий стан, що є винятковим випадком у розумінні ст. 331 ГПК України не підтверджується належними доказами, а навпаки спростовується доказами, які надав позивач; боржником не вказуються конкретні обставини які б допомогли йому через рік виконати рішення; боржником самостійно вказується, що будь яка діяльність не ведеться, інших доходів на неокупованих територіях підприємство не має, перереєструвати податкову адресу немає можливості, отже, у боржника відсутні будь-які плани на поновлення діяльності на підконтрольній території України, відсутні будь-які укладені господарські договори спрямовані на поновлення діяльності; настання негативних наслідків, таких як накладення арешту на банківські рахунки та майно ніяким чином не вплине на стан боржника, оскільки будь-якої діяльності боржник не здійснює.

20.08.2024 року на адресу суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Форінт адвоката Басули Б.І. надійшло клопотання (вх.№10888) про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення "EаsyCon", яке долучено до матеріалів справи, в якому останній просив надати можливість участі у судовому засіданні, призначеному на 28.08.2024 року о 09:00 год. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів системи відеоконференцз`язку EasyCon.

20.08.2024 року на адресу суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю Кінотеатр Україна адвоката Ісаєва І.С. надійшла заява (вх.№10912) про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення "EаsyCon", яку долучено до матеріалів справи, в якій останній просив надати можливість участі у судовому засіданні, призначеному на 28.08.2024 року о 09:00 год. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів системи відеоконференцз`язку EasyCon.

Листом Східного апеляційного господарського суду від 20.08.2024 року повідомлено представника Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Форінт адвоката Басулу Б.І. та представника Товариства з обмеженою відповідальністю Кінотеатр Україна адвоката Ісаєва І.С., що у відповідності до Витягу із табелю обліку використання робочого часу суддів Східного апеляційного господарського суду, суддя-доповідач Терещенко О.І. перебуває у відпустці по 26.08.2024 року включно; керуючись п. 5.4. Рішення зборів суддів №3 від 15.02.2019 року, заява буде передана судді-доповідачу після виходу з відпустки.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 27.08.2024 року, зокрема, задоволено клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Форінт адвоката Басули Б.І. та заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю Кінотеатр Україна адвоката Ісаєва І.С.; судове засідання у справі, призначене на "28" серпня 2024 р. о 09:00 год. в приміщенні Східного апеляційного господарського суду в залі судового засідання №132, ухвалено провести за участю представника Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Форінт адвоката Басули Б.І. та представника Товариства з обмеженою відповідальністю Кінотеатр Україна адвоката Ісаєва І.С., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення "EаsyCon", з використанням власних технічних засобів представників; вчинено інші процесуальні дії.

У судовому засіданні 28.08.2024 року представник 1-го відповідача підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі та просив її задовольнити; представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду залишити без змін.

У судове засідання 28.08.2024 року представник 2-го відповідача не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи; розгляд справи здійснювався за його відсутності.

Ухвалу суду від 30.07.2024 року було надіслано засобами поштового зв`язку на адресу ТОВ Кінотеатр Україна, м. Луганськ та ТОВ Торгово-розважальний центр Україна.

Втім, актом Східного апеляційного господарського суду від 05.08.2024 року встановлено, що ухвала від 30 липня 2024 року у справі № 913/527/21 не відправлена Східним апеляційним господарським судом в установленому порядку на адресу вул. Оборонная, 4К, Луганськ, 91011 ТОВ "Кінотеатр "Україна"; вул. Оборонная, 4К, м. Луганськ, 91011 ТОВ "Торгово-розважальний комплекс "Україна", у зв`язку з тим, що тимчасово відсутній обмін з відділенням поштового зв`язку № 91011 в умовах воєнного стану.

Разом з цим, ухвалу суду від 30.07.2024 року було надіслано представнику ТОВ Кінотеатр Україна адвокату Ісаєву І.С. та ТОВ Фінансова компанія Форінт до електронного кабінету в системі "Електронний суд".

05.10.2021 року офіційно розпочали функціонування три підсистеми (модулі) ЄСІТС: "Електронний кабінет", "Електронний суд", підсистема відеоконференцзв`язку, в зв`язку з чим, відповідно до частини 6 статті 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в добровільному порядку.

Відповідно до пункту 17 глави 1 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС особам, які зареєстрували "Електронний кабінет", суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до "Електронного кабінету" таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Абзацом 5 пункту 37 глави 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС передбачено, що особам, які не мають зареєстрованих "Електронних кабінетів", документи у передбачених цим пунктом випадках можуть надсилатися засобами підсистем ЄСІТС на адресу електронної пошти, вказану такими особами під час подання документів до суду.

Колегія суддів враховує правові висновки, викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.06.2022 року у справі №906/184/21, від 02.11.2022 року у справі №910/14088/21, від 29.11.2022 року у справі №916/1716/20, від 22.12.2022 року у справі №922/40/22, де, зокрема, вказано на те, що чинним процесуальним законодавством передбачено два способи належного повідомлення сторони про дату, час та місце судового засідання - шляхом направлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення та в електронній формі - через "Електронний кабінет", у тому числі шляхом направлення листа на офіційну електронну пошту засобами підсистем ЄСІТС у випадках, передбачених пунктом 37 глави 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС.

Таким чином, надсилання судового рішення в електронному вигляді передбачає використання сервісу "Електронний суд", розміщеному за посиланням https://cabinet.court.gov.ua/login, за умови попередньої реєстрації офіційної електронної адреси (Електронного кабінету).

Також, інформацію про дату, час та місце розгляду справи було розміщено на офіційному веб-сайті Східного апеляційного господарського суду веб-порталу "Судова влада України" у розділі "Повідомлення для учасників судового процесу" розділу "Громадянам".

Окрім того, відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України Про доступ до судових рішень усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Ухвали суду апеляційної інстанції від 30.07.2024 року та від 27.08.2024 року у встановленому порядку внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень та інформація у справі, що розглядається розміщена за веб-адресою https://court.gov.ua/fair/ та www.hra.arbitr.gov.ua/sud5039.

Статтею 12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" передбачено, що в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.

Навіть в умовах воєнного стану конституційне право особи на судовий захист не може бути обмеженим.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" правосуддя на території, на якій уведено воєнний стан, здійснюється лише судами. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.

Запровадження воєнного стану у країні не може слугувати самостійною та достатньою підставою для відтермінування вирішення спору (не здійснення розгляду справи).

При цьому, від учасників справи впродовж всього строку розгляду судом апеляційної інстанції справи не надходило будь-яких клопотань про відкладення розгляду справи, у зв`язку з неможливістю з`явитись у призначене судове засідання.

Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", рішення Європейського суду з прав людини від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).

Зважаючи на те, що в ході апеляційного розгляду справи судом апеляційної інстанції було створено учасникам справи необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, надано достатньо часу та створено відповідні можливості для реалізації кожним учасником своїх процесуальних прав, передбачених ст. 42 ГПК України та беручи до уваги відсутність клопотань від учасників справи щодо відкладення розгляду апеляційної скарги у зв`язку з заходами, встановленими особливим режимом роботи суду під час дії воєнного стану, колегія суддів вважає за можливе закінчити розгляд апеляційної скарги в даному судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та 1-го відповідача, перевіривши повноту встановлення господарським судом першої інстанції неоспорених обставин справи, колегія суддів встановила наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Форінт" (далі - ТОВ "ФК "Форінт") звернулося до господарського суду Луганської області з позовною заявою до першого відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Кінотеатр "Україна" (далі - ТОВ "Кінотеатр "Україна") та другого відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-розважальний центр "Україна" (далі - ТОВ "ТРЦ "Україна") про стягнення солідарно з відповідачів частини боргу за тілом кредиту в сумі 1 000 000 грн. 00 коп. по кредитному договору №0420/03 від 20.04.2007 року, який укладено між Товариством з обмеженою відповідальністю "Комерційний банк "Актив Банк" (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кінотеатр "Україна".

Рішенням господарського суду Луганської області від 29.03.2023 року, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 19.06.2023 року, позов задоволено повністю.

Постановою Верховного Суду від 26.09.2023 року у справі №913/527/21 касаційну скаргу ТОВ "Кінотеатр "Україна" задоволено частково; рішення господарського суду Луганської області від 29.03.2023 року та постанову Східного апеляційного господарського суду від 19.06.2023 року у справі №913/527/23 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням господарського суду Луганської області від 23.01.2024 року у справі №913/527/21 позов задоволено повністю; стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кінотеатр "Україна" та з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-розважальний центр "Україна" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Форінт" заборгованість в сумі 1 000 000 грн. 00 коп.; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кінотеатр "Україна" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Форінт" судовий збір у сумі 7 500 грн. 00 коп.; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-розважальний центр "Україна" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Форінт" судовий збір у сумі 7 500 грн. 00 коп.

01.07.2021 року до господарського суду Луганської області надійшла заява від Товариства з обмеженою відповідальністю Кінотеатр Україна про відстрочення виконання рішення господарського суду Луганської області від 23.01.2024 року у справі №913/527/21.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 24.06.2024 у справі №913/527/21 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Кінотеатр Україна на рішення Господарського суду Луганської області від 23.01.2024 року залишено без задоволення, рішення господарського суду Луганської області від 23.01.2024 року у справі №913/527/21 залишено без змін.

Згідно з даними автоматизованої системи документообігу суду повний текст постанови апеляційним судом складено 27.06.2024 року, а матеріали справи №913/527/21 станом на 02.07.2024 року перебували ще у Східному апеляційному господарському суді та до господарського суду Луганської області не повернулися.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 02.07.2024 року відкладено вирішення питання про прийняття до розгляду заяви ТОВ Кінотеатр Україна від 01.07.2024 року про відстрочення виконання рішення господарського суду Луганської області від 23.01.2024 року до повернення матеріалів справи до господарського суду Луганської області.

10.07.2024 року до господарського суду Луганської області повернулись матеріали справи №913/527/21.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 10.07.2024 року прийнято до розгляду заяву ТОВ Кінотеатр Україна про відстрочення виконання рішення господарського суду Луганської області від 23.01.2024 року у справі № 913/527/21; призначено судове засідання з розгляду заяви на 18 липня 2024 року; запропоновано позивачу та відповідачу-2 у строк до 17.07.2024 включно надати письмові пояснення з викладенням власних правових позицій щодо поданої заяви відповідача-1; явку представників сторін в судове засідання визнано необов`язковою.

18.07.2024 року господарським судом Луганської області постановлено оскаржувану ухвалу з підстав, викладених вище.

Переглянувши справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіривши законність і обґрунтованість ухвали господарського суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з огляду на таке.

Після ратифікації Верховною радою України Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, остання, відповідно до статті 9 Конституції України набула статусу частини національного законодавства.

З прийняттям у 2006 році Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", Конвенція та практика Суду застосовується судами України як джерело права.

Відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод справи про цивільні права та обов`язки осіб, а також справи про кримінальне обвинувачення мають бути розглянуті у суді впродовж розумного строку. Ця вимога спрямована на швидкий захист судом порушених прав особи, оскільки будь-яке зволікання може негативно відобразитися на правах, які підлягають захисту. А відсутність своєчасного судового захисту може призводити до ситуацій, коли наступні дії суду вже не матимуть значення для особи та її прав.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах "Ryabykh.Russia" від 24.07.2003 року, "Svitlanav. Ukraine" від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Місцевий господарський суд, відмовляючи у задоволенні заяви про відстрочення виконання рішення господарського суду Луганської області від 23.01.2024 року у справі №913/527/21, виходив з того, що наразі відповідачем-1 не надано суду жодного доказу на підтвердження викладених в заяві доводів; будь-які документи в обґрунтування реального матеріального стану відповідача-1, ТОВ Кінотеатр Україна, в тому числі, саме скрутного матеріального становища на час вирішення заяви, заявником суду не надано, в матеріалах справи відсутні докази зупинення господарської діяльності відповідача-1 з 2014 року (відповідні накази про прийняті керівництвом з цього приводу рішень, інші документи), як і будь-які докази звернення відповідача-1 до правоохоронних органів України за фактами скоєних злочинів, на які посилається заявник, щодо захоплення майна товариства, позбавлення його прав власності тощо (відповідні акти, витяги з єдиного реєстру досудових розслідувань, інші докази) відповідачем-1 до заяви не долучалися; на час вирішення заяви в матеріалах справи взагалі відсутні дані про належне відповідачу-1 рухоме та нерухоме майно, де воно знаходиться; такі дані, як зазначалося вище, також відсутні відносно і майна, що належить відповідачу-2. Відповідні витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, інші докази, суду заявником не надавалися; на підтвердження неможливості виконання рішення суду, скрутного матеріального становища, заявником також не надано суду жодного доказу в розумінні вимог ст.ст.74, 76-78 ГПК України; відповідачем-1 суду не надано ні бухгалтерської, ні податкової звітності, даних про відкриті рахунки в банківських установах (банківські виписки з рахунків про наявні кошти, тощо), тому суд не має можливості перевірити доводи відповідача-1 та з`ясувати реальний матеріальний стан боржників на час вирішення цієї заяви, що підтверджувало б неможливість виконання рішення та встановити дійсний майновий стан боржників та перевірити наявність/відсутність належного боржникам рухомого та нерухомого майна на неокупованій території України, коштів на банківських рахунках, наявність інших джерел у боржників для виконання рішення суду можливо, зокрема, під час здійснення виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду.

Колегія суддів вважає вказані висновки місцевого господарського суду передчасними, з огляду на таке.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 331 ГПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Колегія суддів зазначає, що вказана норма має застосовуватися з обов`язковим врахуванням загальних законодавчих засад, а також висновків Європейського суду з прав людини, Верховного Суду, що стосуються виконання судових рішень.

Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Частиною 4 ст. 331 ГПК України встановлено, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови. Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена (частини 4, 5 та 7 ГПК України).

З правового аналізу наведених норм слідує, що відстрочення є правом, а не обов`язком суду, яке реалізується у будь-який час від набрання рішенням законної сили та до його фактичного повного виконання, але відстрочка або розстрочка виконання рішення допускається у виняткових випадках і залежно від обставин справи, при чому такі обставини мають свідчити про неможливість або реальне ускладнення виконання рішення.

Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочення виконання рішення суду не повинно шкодити сутності права, гарантованого ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. ", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. До того ж, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочення виконання судового акту повинна носити виключний характер. Обставини, які зумовлюють надання відстрочення виконання рішення суду повинні бути об`єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Із підстав, умов та меж надання відстрочення виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання відстрочення без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

Колегія суддів враховує правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 21.01.2020 року у справі №910/1180/19 та 03.09.2020 року у справі №905/30/16, де, зокрема, вказано на те, що питання щодо надання відстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі. Таким чином, необхідною умовою задоволення заяви про надання відстрочення виконання рішення суду є з`ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати не тільки доводи боржника, а і заперечення кредитора, зокрема, щодо і його фінансового стану. При цьому, суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але, перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.

Відповідно до вимог ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно положень ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Так, в обґрунтування наявності підстав для задоволення клопотання про відстрочення виконання рішення суду заявник, окрім іншого, посилається на таке.

Станом на сьогоднішній час залишається заборгованість по кредиту згідно із судовим рішенням у розмірі 1 000000 грн.; погашення кредиту до квітня 2014 року виконувалося за договором без жодної затримки та належним чином, а неповернення кредиту має лише одну причину це військова агресія проти України, окупація м.Луганськ, захоплення підприємства відповідача, його приміщень, обладнання та документації, відповідач-1 був незаконно позбавлений права власності на усе своє майно; через військову агресією та знаходження підприємства відповідача-1 на окупованій території України в м.Луганськ було зупинено та неможливо здійснювати господарську діяльність та отримувати доходи, основним видом діяльності товариства були послуги з демонстрації кінофільмів; інших доходів на неокупованій території підприємство не має, а перереєструвати податкову адресу не має можливості.

Заявник не входить до груп під спільним контролем контрагентів, що мають джерела доходів на неокупованій частині України; заставлене майно за кредитом знаходиться також на окупованій території. Після деокупації території Луганської області, відповідач-1 має намір поновити свою господарську діяльність та вирішити питання з існуючими боргами, але на даний час це не можливо; натомість у разі ненадання відстрочення виконання рішення товариство опиниться у катастрофічному положенні, буде накладено арешт на всі рахунки та майно, що призведе до знищення кінотеатру.

Застосування відстрочення виконання рішення суду не завдасть шкоди стягувачу, який фактично не надавав кредит, а лише придбав права на стягнення за договором про відступлення права вимоги за 337000 грн., що становить меншу суму ніж сума кредиту, первісно надана банком відповідачу.

Колегія суддів зазначає, що Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні №64/2022 від 24.02.2022 року в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією проти України. Указами Президента України Про продовження строку дії воєнного стану в Україні №133/2022 від 14.03.2022 року, №573/2022 від 15.08.2022 року, №757/2022 від 07.11.2022 року, №58/2023 від 06.02.2023 року, №254/2023 від 01.05.2023 року, №451/2023 від 26.07.2023 року, №734/2023 від 06.11.2023 року, №49/2024 від 05.02.2024 року, №271/2024 від 06.05.2024 року, №469/2024 від 23.07.2024 року відповідно продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 12 серпня 2024 року строком на 90 діб.

Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень (стаття 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану").

Згідно Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих, затверджених Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 року № 309 із змінами, м. Луганськ та Луганська область увійшли до вказаного переліку.

Відповідні обставини, в силу приписів ч. 3 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, є загальновідомими та такими, що не підлягають доведенню.

Колегія суддів враховує, що відповідно до листа Торгово - промислової палати України від 28.02.2022 року, вих.№2024/02.0-7.1 визнано військову агресію проти України форс-мажорними обставинами з 24.02.2022 року. За даним листом ТПП засвідчує форс мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію проти України, що стало підставою введення воєнного стану і з 05:30 год. 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні №64/2022 від 24.02.2022 року в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року та підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Тобто, Торгово - промислова палата України підтвердила, що обставини з 24.02.2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами, як для суб`єктів господарювання так і для населення.

Разом з цим, апелянт, між іншим, вказує на таке.

Боржник у заяві про відстрочення виконання рішення повідомляв щодо наявності обставин, які унеможливлюють на даний час виконання рішення - це знаходження усього майна на окупованій території та заборона здійснення господарської діяльності; ТОВ "Кінотеатр "Україна" до квітня 2014 року крім демонстрації кінофільмів здійснювалась господарська діяльність з надання майна, яке є у власності в оренду; доказами, того що, товариство є власником нерухомого майна на окупованій території, є свідоцтво про право власності на об`єкт нерухомого майна № 509814 від 21.09.2011 року; Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, іншого нерухомого майна (довідка № 388287030 від 25.07.2024 року), ТОВ "Кінотеатр "Україна" є власником нерухомого майна, що знаходиться за адресою: Луганська обл., м. Луганськ, вулиця Оборонная, будинок 4К; дане майно знаходиться в іпотеці, іншого нерухомого майна у боржника немає; згідно договору застави обладнання від 31.12.2008 року, усе рухоме майно, яке належить відповідачу-1 було надано в заставу ВАТ КБ "Актив-банк" (первинний кредитор) та відповідно до п. 2.2 договору знаходиться на території міста Луганськ, вулиця Оборонная, будинок 4К; будь яка господарська діяльність боржника, незалежно від його виду заборонена на окупованій території згідно ст. 13 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України"; боржник не має можливості відновити бухгалтерські документи, документи податкової звітності, дані про відкриті рахунки в банківських установах (банківські виписки з рахунків про наявні кошти, тощо), оскільки відповідач-1 не здійснює будь яку господарську діяльність, не має виробничих потужностей, відкритих банківських рахунків, та не подає податкової звітності, так як не змінювало податкову адресу на не окуповану територію.

За висновками Конституційного Суду України, викладеними в рішенні від 26.06.2013 року №5-пр/2013 у справі №1-7/2013 підставою для застосування відстрочки виконання судового рішення є наявність об`єктивних обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення в установлені процесуальним законодавством строки. Зокрема, до таких обставин належать скрутне матеріальне становище боржника, наявність загрози банкрутства юридичної особи боржника, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочення чи відстрочення виконання рішення суду має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників.

Відстрочення означає виконання рішення у строк, встановлений господарським судом, з певним інтервалом у часі, але не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, що узгоджується зі змістом ч. 5 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України.

Межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Обставини, які зумовлюють надання відстрочки виконання рішення суду повинні бути об`єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення. Отже, питання щодо надання відстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.

Колегія суддів звертає увагу на те, що надання відстрочення виконання рішення є виключним заходом, який має застосовуватись лише за наявності поважних причин та при найменшій шкоді кредитору.

При цьому, затримка у виконанні рішення не повинна надто тривалою та бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається п. 1 ст. 6 Конвенції (див. рішення у справі "Іммобільяре Саффі проти Італії", заява №22774/93, п. 74, ЄСПЛ 1999-V). За практикою Суду в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення п. 1 ст. 6 Конвенції (див. "Корнілов та інші проти України", заява №36575/02, ухвала від 7 жовтня 2003 року; тривалість виконання - вісім місяців). І навіть, два роки та сім місяців, не визнавались надмірними і не розглядалися, як такі, що суперечить вимогам розумного строку, передбаченого ст. 6 Конвенції (див. ухвалу від 17 вересня 2002 року у справі "Крапивницький та інші проти України", заява №60858/00). Отже, для з`ясування обставин чи є період виконання рішення надмірно тривалим, варто звернути увагу на особливі обставини кожної справи.

Відстрочення виконання рішення для боржника в даному випадку не є інструментом ухилення від виконання рішення, боржник лише намагається через існування певних обставин, які таке виконання ускладнюють, забезпечити повне виконання рішення та остаточне погашення заборгованості перед стягувачем.

У даній справі відстрочення виконання рішення суду здійснюється з метою недопущення погіршення економічної ситуації боржника, а також з метою недопущення невиконання рішення суду на користь кредитора, тобто, справедливий баланс інтересів сторін у цій справі дотриманий.

Отже, наведені вище обставини, на які посилається апелянт, що склались та не залежать від волі відповідачів, є слушними і підтверджують відсутність на даний час об`єктивної можливості виконати негайно в повному обсязі рішення господарського суду Луганської області від 23.01.2024 року у справі №913/527/21 та свідчать про винятковість цього випадку у розумінні ст. 331 Господарського процесуального кодексу України.

За таких обставин, з метою дотримання балансу інтересів сторін, враховуючи при цьому встановлені факти та обставини, наявність доказів на підтвердження існування обставин, які ускладнюють виконання рішення суду відповідачами, враховуючи баланс майнових інтересів як боржників, так і стягувача, зважаючи на те, що відстрочення виконання рішення в межах строку визначеного ст. 331 ГПК України не може призвести до порушення гарантованих статтею 1 Першого протоколу Конвенції прав позивача на отримання коштів а тільки змінює термін повернення боржниками стягнутої судом суми боргу та, тим самим, створює умови, що гарантують захист майнових інтересів як стягувача, так і боржників, є правові підстави для задоволення заяви ТОВ Кінотеатр Україна про відстрочення виконання рішення господарського суду Луганської області від 23.01.2024 року частково, до 23.01.2025 року, беручи до уваги, що розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення.

Отже, висновок місцевого господарського суду про відмову у задоволенні заяви про відстрочення виконання рішення суду не відповідає принципам справедливого судового розгляду у контексті частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Відповідно до статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Стаття 74 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання, в першу чергу, національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010 року)

Питання справедливості розгляду не обов`язково постає у разі відсутності будь-яких інших матеріалів на підтвердження отриманих доказів, слід мати на увазі, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджувальних доказах відповідно зменшується (рішення Європейського суду з прав людини у справі Яременко проти України, no. 32092/02 від 12.06.2008 року).

Таким чином, доводи викладені в апеляційній скарзі знайшли своє часткове підтвердження при апеляційному перегляді оскаржуваної ухвали, у зв`язку з чим апеляційну скаргу слід задовольнити частково.

Отже, місцевий господарський суд не з`ясував обставини, що мають значення для справи, з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, а тому ухвалу господарського суду Луганської області від 18.07.2024 року у справі слід скасувати, задовольнивши заяву ТОВ Кінотеатр Україна про відстрочення виконання рішення частково та виходячи з того, що розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, слід відстрочити виконання рішення господарського суду Луганської області від 23.01.2024 року у справі № 913/527/21 до 23.01.2025 року.

Керуючись ст. ст. 255, 269, ч.2 ст. 275, ст. ст. 277, 282 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю Кінотеатр Україна адвоката Ісаєва І.С. задовольнити частково.

Ухвалу господарського суду Луганської області від 18.07.2024 року у справі №913/527/21 скасувати.

Задовольнити заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Кінотеатр Україна про відстрочення виконання рішення господарського суду Луганської області від 23.01.2024 року у справі № 913/527/21 частково.

Відстрочити виконання рішення господарського суду Луганської області від 23.01.2024 року у справі № 913/527/21 до 23.01.2025 року.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у строк протягом двадцяти днів з дня її проголошення, який обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 02.09.2024 року.

Головуюча суддя О.І. Терещенко

Суддя Н.В. Гребенюк

Суддя М.М. Слободін